Як Україна зберегла свою незалежність на еміграції (1921-1992) | Лекція історика Василя Яблонського
Вставка
- Опубліковано 13 тра 2024
- Василь Яблонський - доктор історичних наук, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка, фіналіст державного конкурсу на посаду очільника Українського інституту національної пам'яті (2019), дослідник теми Державного центру Української народної Республіки в екзилі (1921 - 1992).
00:00 - Чому історик Василь Яблонський взявся досліджувати тему УНР в екзилі (1921-1992)?
01:12 - Чому нам важливо знати про УНР в екзилі?
04:01 - Як відбувався перехід української верхівки УНР на територію Польщі в 1921-му? Як була інтернована армія УНР?
06:39 - В яких країнах базувався Державний центр УНР і чим займався, поки Україна була окупована більшовиками?
09:17 - Про маловідоме сьогодні, законспіроване Братство української державності
12:17 - Коли представникам УНР в Еміграції остаточно стало зрозуміло, що більшовицька окупація України - це надовго?
19:59 - Про дипломата Олександра Шульгина та міжнародну політику Державного центру УНР в екзилі
24:33 - Що робив МЗС УНР, щоб зупинити Голодомор в Україні (1932-33)
27:36 - Як Ліга націй та Червоний хрест допомагали українцям в окупації СРСР під час репресій та голоду?
30:43 - Як українці зберігали інституції УНР та розвивали українську освіту за кордоном?
32:19 - Журнал "Тризуб" та українська преса в еміграції
36:07 - Що відбувалося навколо Державного центру УНР в екзилі в період німецької окупації України під час Другої світової війни?
47:30 - Які розклади серед українських політичних сил в еміграції були в середині ХХ століття?
52:02 - Про створення Української національної ради 1948-го і об'єднання політичних сил за кордоном
54:07 - Що робила Українська національна рада та з чим була пов'язана криза 1970-80-х?
01:08:19 - Як представники УНР в екзилі проводили роботу на території УРСР через залізну завісу?
01:17:20 - Що мотивувало українців в еміграції продовжувати державницьку діяльність без держави впродовж 72 років радянської окупації України?
01:21:04 - Як так сталося, що передача клейнодів УНР її "ідейному ворогу", екс-комуністу Леоніду Кравчуку 1992-го стала можливою?
01:33:57 - Чи можлива була б УРСР без існування незалежної Української народної республіки?
01:38:42 - Історія України у складі СРСР - це російська окупація?
Книги:
1. Василь Яблонський "Державний центр УНР в екзилі: ідеї, боротьба, традиція (1921-1992). Київ: КНТ, 2020. (648 с.)
2. Василь Яблонський "Від влади п’ятьох до диктатури одного. Історико-політичний аналіз Директорії УНР". Київ: «Альтерпрес», 2001. (160 с).
3. Василь Яблонський "Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: документи і матеріали, 1920-1992", Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2012. (840 с.)
Зворотній зв'язок:
Email: facesofua@gmail.com
FB: / daria.hirna
Instagram: / darkahirna
Twitter: / darkahirna
Підтримати канал можна тут:
/ facesofua
PayPal: facesofua@gmail.com
4149499372511467
Підтримати ЗСУ можна тут:
Фонд "Повернись живим": savelife.in.ua/donate/
Фонд Сергія Притули: prytulafoundation.org/uk/home...
Госпітальєри: www.hospitallers.life/needs-h...
Дякую за таймінг! Добра нагода пізніше прослухати ще не раз про цікаві моменти історії.
Чудова лекція.
Мені 70. Сучасну Історію України вчив з передач Радіо Свободи українською. Коли в 1991 проголосив тост за кінець совецькоі окупація, то мене ніхто з присутніх не зрозумів. І мене то не здивувало. Хоча було прикро. Лише зараз ми нарешті починаємо себе переосмислювати як нація. Слава Україні та її Героям навіки слава!!!
Навіки Слава неньці Україні!!!
Слава ЗСУ, нашим захисникам.
Перемога неодмінно буде за нами!
дякую за те, що рубрики проговорюються!!!
це важливо для тих, хто слухає відео під час руху!
і дякую за роботу!!
Дякую за лекцію, млію спостерігаючи відродження цікавості українців до сторінок нашої історії, дякую за гідний контент. Слава Україні!
Дякую! Надзвичайно! Повна хронологія, насиченість актами! Тема надзвичайно актуальна українці є і були. Українці збудували свою державність раніше і відстояти зараз. Хижацькі зазіхання сусіда були тоді і є досі , і не зникнуть, поки існує цей хижак
Прекрасна тема, Дарочко ! Продовжуємо нищити русню !
Дуже цікава лекція, багато корисної інформації. Погоджуюсь, що постать Петлюри в нашій сучасній Україні якось незаслужено забута, недооцінена, нажаль.
Дякую за гарний випуск😘
В Симоні Петлюрі вражає оптимізм та віра в те, що незалежній суверенній Україні бути обовʼязково!
Його розуміння тривалого процесу самоіндефікації, який потребує зміни світогляду поколінь, допомогло збереженню української культури як фундаменту для будівництва самостійної самобутньої української нації з суверенною незалежною державою.
Якщо якийсь народ бажає звільнитися з-під імперського іга - то має діяти за прикладом, який надав Петлюра - нести світові унікальність своєї культурної спадщини.
Дякую за Вашу працю.
💙💛❤️🖤
Чому так мало говорять про те, що уряд був у вигнанні та передав повноваження у Верховній Раді в 1992 році. Про це так мало відео та фільму навіть не має за більш як 30 років незалежності України. Ганебна влада та, яка не вкладала в розвиток культури та не зростила патріотів на таких історіях. Треба обов`язково це тепер виправити в майбутньому, аби не тільки Українці знали цю історію, а й весь Світ знав правду !!! 💛💙
Українська влада - це неофіти, за невеликим винятком. Дуже багато зробив для розуміння української історії Віктор Ющенко (як глава НБУ, прем'єр-міністр та президент). Без його політики не було б Революції Гідності та сплеску зацікавленості справжньою нашою історією
Дуже цікаво! Обов'язково переслухаю кілька разів
Дякую!
Дякую!
Дякую, пане Василю, за ваше дослідження!
Збереження діяльності УНР в екзилі було надзвичайно важливим для того, щоб ми отримали суверенну незалежну Україну та змогли дати відсіч надскладному споконвичному ворогу українського народу.
Досвід УНР допоможе зрозуміти, яким чином тепер ми маємо підтримувати національні еліти інших народів задля їх визволення з-під імперського рабства.
Elena Kuznetsova Дякую!
Після того, як Симон Петлюра розірвав акт про Злуку,в екзилі існували два українських уряди - УНР та ЗУНР
Це дуже дискусійне питання, хто "розірвав акт про Злуку". Уряд ЗУНР проіснував на еміграції до 1923 року. УНР - до 1992 року
@@vasylyablonskyi1183 які тут можуть бути дискусії? Це -історія.Взамін за польську допомогу Петлюра розірвав акт про Злуку.І яке має значення скільки часу існував уряд ЗУНР? Що це змінює ?
@@rangelover8095 Акт Злуки фактично було денонсовано після того, як представники Галицької армії в односторонньому порядку без урахування думки уряду УНР 6 листопада 1919 року підписали з Добровольчою армією Зятківський договір про припинення бойових дій між Галицькою армією і силами Білого руху, укладення між цими силами військового союзу і перехід Галицької армії в розпорядження генерала Денікіна. Дані угоди були повторно затверджені в Одесі 17 листопада 1919 року із керівництвом Новоросійської області ЗСПР, і договір був ратифікований у Вінниці 19 листопада, після чого був реалізований.
А стосовно урядів - це нічого не змінює. Просто історія, як Ви кажете:)
@@vasylyablonskyi1183то УГА несе провину за зраду Петлюри)? ...нормальний хід. Тобто,саме через ЦЕ,тов.Петлюра пішов на злуку з поляками й віддав їм Східну Галичину? Ну, добре.Та, все -таки,як звати того політичного діяча,який розірвав акт Злуки? Напишете прізвище?
@@rangelover8095 Не треба маніпулювати :) Хочете чіпляти ярлики, то ваш вибір. Я сподіваюся, що ви здатні співвіднести дві дати - 6 листопада 1919 року (договір УГА з "Сіламі Юга Россіі" і 21 квітня 1920 року (договір УНР з Другою Річчю Посполитою)? І яка з них, цих дат, йде раніше, а яка пізніше :)
Східну Галичину завоювали поляки ще влітку 1919 року. УНР і ЗОУНР її не контролювали. Акт Злуки був більше символічним кроком, ніж реальним: об'єднання ЗУНР і УНР відбулося лише на папері.
Євген Петрушевич виїхав з Кам'янця до Одеси, до денікінців. Потім до Відня. Симон Петлюра до останньої можливості залишався в Україні.
Але навіть після цього, я не вважаю що відповідальність за "зрив Злуки" як ви пишете, можна перекладати персонально на когось із політиків. Процеси значно глибші, ніж рішення однієї людини, навіть дуже впливової. Дякую за дискусію, бувайте)
Урізноманітнюйте якось, будь ласка, такі лекції. Інформація корисна, але ж 1 год. 40 хв. - заснути можна, і виспатись, ще й з тим "ааааа", "еееее".
Дякую.
Цікава для мене тема - коротка пам'ять європейських держав, які жодним чином не спростовують брехню і вигадки щодо існування та історії української держави в рідних її формах.
Чому в Україні завжди влада думає про себе а нє про Україну. Одни тягнуть в небо дрругі в море де круглий стіл?..
Тому що в Україні, нажаль, відсутня українська влада.
Якби в Україні була відсутня українська влада - України б вже не було і вашим президентом був би путін.
Да, влада не ідеальна, формується довго і важко, але є.
Народу Ізраілю після виходу з Єгипту знадобилось 40 років, щоб змінити світогляд з «єгипетського на еврейський» - термін зміни покоління. Тобто, в умовах відсутності зовнішнього впливу та під наставництвом національного вчителя, покоління, яке було в рабстві, не змінилось взагалі! Нове бачення мали лише ті, хто народився в свободі.
За аналогією, повноцінної української влади варто чекати не раніш 2031 року! То ми ще швидко просуваємось, раз можемо чинити супротив росіянам!!!
А що ж сталося з клейнодами? Щось дуже сумним, як мені здається, стало обличчя пана лектора, коли прозвучало запитання.
Проблема у тому, що цей клейнод (мощехранительниця Івана Мазепи із пізніше виготовленими кільцями медальйонами) не отримав належного статусу в Україні. Верховна Рада не визначила його статус і він був переданий до Орденської комори (сховища) АП. Використовувався під час інавгурації президента Віктора Ющенка, лише як експонат тимчасової виставки у Верховній Раді. Були різні чутки щодо його подальшої долі, які я не хочу коментувати. Попри те, що достеменно не відомо що цей клейнод належав самому Гетьману, він з 1936 року використовувався у ДЦ УНР як важливий атрибут української влади. До ІІ СВ він знаходився у Варшаві, у президента Андрія Лівицького, потім його переховував у Празі Роман Смаль-Стоцький (до речі, це він викупив клейнод у колекціонера і подарував його урядові УНР). З 1945 року він був в Патріарха Мстислава, який декорував ним усіх новобраних президентів УНР в екзилі. У 1992 році Патріарх передав на урочистій церемонії голові ВР І.Плющу, який не знав, що з ним робити і одразу передав його Л.Кравчуку. Це схематично і дуже коротко. Дякую за інтерес до цього питання