Квітослава Гіга Забудь мене

Усе проходить: дні і ночі,
усе й зникають десь роки
але відновлюються в пам"яті хвилини
ті що були у юності моїй.
неначе сум чи ностальгія загляне в душу і сидить
але недовго швидко десь зникає
лиш відновивши в пам"яті ту мить.
І знаю що ніколи вже не буде того що вже минуло і пройшло
й не переграти а тим більше не змінити
той програний мого життя акорд.
І з кожним днем ось ці акорди нові
і кожен з них по різному звучить
напевно як почерзі їх усіх програти перед очима все життя
і пробіжить...
Забудь мене, я не для тебе,
Знайди для себе інший шлях.
Забудь, і Богу помолись.
Забудь мене, і знову на перстень
Ти, любий, більше не дивись.
Забула я, хоч як любила..
Пробач. Я не змогла...Я...не забула твої зради...