Ну скажи хіба не фантастично (Василь Симоненко)

Ну скажи - хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг?
Ти і я - це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Будуть Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ж ми з тобою…
Ми не вічні,
Ми з тобою просто - ти і я…
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.
Вірші: Василь Симоненко
Музика: experience - ludovido einaudi
Читає: MemoryLane (Owtold)