Хатина обдерта, а поруч хрести, Це пам'ять про жертви, про страшні роки. Там з голоду пухли старенькі й малі В краю, де щедріше немає землі. Приспів: Засвіти свічку на вікні В пам'ять про померлих на цій землі. Щоб ми пам'ятали голодомор, Господи, не дай нам пройти це знов. Забрали останнє в голодних дітей, Заради чиїх то безумних ідей. Там батько сумує і мати в сльозах, Село вимирало в тридцятих роках. Приспів. Бабусі старенькій той час нагадав, Як в неї він рідних навічно забрав, Як зовсім маленька лишилась одна, Її не здолала голодна зима. Приспів.
Ніщо Не Утверджує Націю Так, Як Її Власна Історична Пам'ять та Її Власна Історична Правда Власною Мовою ! Велика Вам Дякую та Побільше Пісень На Таку Надважливу Тему !
During terrible tragedy my grandfather was 8 years old під час страшної трагедії моєму татові було 8 років. Eternal memory of Dmytro Vyshnivsky, he died of starvation at the age of five Вічна пам'ять Дмитру Вишнівському, він помер голодною смертю був п'яти років
Ізраїль створив безаналоговий прецедент: країна, що не мала ЖОДНОГО ВІДНОШЕННЯ до Трагедії, що відбулася ще до її виникнення, отримала компенсації в якості етнічного наступника( рос.приемник) жертв німецького фашизму; в той же час виплату компенсацій було покладено на плечі ДІТЕЙ та ОНУКІВ німецьких солдатів,- тобто суто з причини їх етнічної наступності( рос. преемственности). Що дає нам цей справді безцінний єврейський досвід? Лише одне, але чимало: повне і беззаперечне право висування претензій до держави Ізраїль та отримання від неї компенсації за Українську Трагедію. Іншими словами : якщо Ізраїль мав моральне право на отримання компенсацій за « своїх » жертв , він також має взяти на себе моральний обов'язок заплатити Україні за ХЛОЧИНИ СВОЇХ ЖЕ КАТІВ . Ну, а те, що справжні кати України, що винищили міліони українців, мають спорідненість із нинішніми ізраїльтями, вважаю, вже ні в кого не викликає сумнівів. А головн - Україні, на відміну від Ізраїлю, не доведеться доводити, що геноцид українського народу здійснювався на її споконвічній території та жертви Голодомору були її рідними дітьми. Проте , задля справедливості , слід зазначити , що перелік за потенційними відповідачами за історичним українським позовом не обмежується одним Ізраїлем . Той самий єврейський досвід показує, що список може бути значно розширений (за рахунок Росії).
Хатина обдерта, а поруч хрести, Це пам'ять про жертви, про страшні роки. Там з голоду пухли старенькі й малі В краю, де щедріше немає землі. Приспів: Засвіти свічку на вікні В пам'ять про померлих на цій землі. Щоб ми пам'ятали голодомор, Господи, не дай нам пройти це знов. Забрали останнє в голодних дітей, Заради чиїх то безумних ідей. Там батько сумує і мати в сльозах, Село вимирало в тридцятих роках. Приспів.
Хатина обдерта, а поруч хрести, Це пам'ять про жертви, про страшні роки. Там з голоду пухли старенькі й малі В краю, де щедріше немає землі. Приспів: Засвіти свічку на вікні В пам'ять про померлих на цій землі. Щоб ми пам'ятали голодомор, Господи, не дай нам пройти це знов. Забрали останнє в голодних дітей, Заради чиїх то безумних ідей. Там батько сумує і мати в сльозах, Село вимирало в тридцятих роках. Приспів. Бабусі старенькій той час нагадав, Як в неї він рідних навічно забрав, Як зовсім маленька лишилась одна, Її не здолала голодна зима.
Хатина обдерта, а поруч хрести, Це пам'ять про жертви, про страшні роки. Там з голоду пухли старенькі й малі В краю, де щедріше немає землі. Приспів: Засвіти свічку на вікні В пам'ять про померлих на цій землі. Щоб ми пам'ятали голодомор, Господи, не дай нам пройти це знов. Забрали останнє в голодних дітей, Заради чиїх то безумних ідей. Там батько сумує і мати в сльозах, Село вимирало в тридцятих роках. Приспів. Бабусі старенькій той час нагадав, Як в неї він рідних навічно забрав, Як зовсім маленька лишилась одна, Її не здолала голодна зима.
Хатина обдерта, а поруч хрести,
Це пам'ять про жертви, про страшні роки.
Там з голоду пухли старенькі й малі
В краю, де щедріше немає землі.
Приспів:
Засвіти свічку на вікні
В пам'ять про померлих на цій землі.
Щоб ми пам'ятали голодомор,
Господи, не дай нам пройти це знов.
Забрали останнє в голодних дітей,
Заради чиїх то безумних ідей.
Там батько сумує і мати в сльозах,
Село вимирало в тридцятих роках.
Приспів.
Бабусі старенькій той час нагадав,
Як в неї він рідних навічно забрав,
Як зовсім маленька лишилась одна,
Її не здолала голодна зима.
Приспів.
😢😢❤️❤️🌹🌹 дуже прикро тих хто загинув
Анатолію, браво тобі. Дай Боже тобі творчого довголіття.
Дуже дякую за твою підтримку
Вiчна пам'ять!
Да вічна пам'ять😢🌹❤️
Пане Анатолій поділіться мінусом,тоді ваші пісні знатимуть і чутимуть більше людей.
Дайте будь ласка мінус
Цю пісню я співаю до дня голодомору
І я
Можна слова?
Ми теж🙂
Героям слава Українцям
Ми це співаємо завтра у школі
Хахах ми теж🙂
Ніщо Не Утверджує Націю Так, Як Її Власна Історична Пам'ять та Її Власна Історична Правда Власною Мовою ! Велика Вам Дякую та Побільше Пісень На Таку Надважливу Тему !
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ😔😔😔
Дуже гарно
Пишіть побільше таких пісень
Дуже дякую!
During terrible tragedy my grandfather was 8 years old під час страшної трагедії моєму татові було 8 років.
Eternal memory of Dmytro Vyshnivsky, he died of starvation at the age of five
Вічна пам'ять Дмитру Вишнівському, він помер голодною смертю був п'яти років
🙏🙏🙏
😢🙏🙏🙏
😭😭😭😭😭
♥️😓
Моя двоюродная бабушка съела ласточку в голодомор
Три рази голод , чому таке робиться на Україні
Можно акорды будьласка
👍👍👍
Ми це співати маємо
Ми теж
Можна будь ласка мінус
Очень жаль, что не было суда над комуняками и прочими палачями украинского народа!
Із словами
У бабушки двоюродный брат выжел один в семье все умерли родители и шесть детей
Ізраїль створив безаналоговий прецедент: країна, що не мала ЖОДНОГО ВІДНОШЕННЯ до Трагедії, що відбулася ще до її виникнення, отримала компенсації в якості етнічного наступника( рос.приемник) жертв німецького фашизму; в той же час виплату компенсацій було покладено на плечі ДІТЕЙ та ОНУКІВ німецьких солдатів,- тобто суто з причини їх етнічної наступності( рос. преемственности).
Що дає нам цей справді безцінний єврейський досвід? Лише одне, але чимало: повне і беззаперечне право висування претензій до держави Ізраїль та отримання від неї компенсації за Українську Трагедію. Іншими словами : якщо Ізраїль мав моральне право на отримання компенсацій за « своїх » жертв , він також має взяти на себе моральний обов'язок заплатити Україні за ХЛОЧИНИ СВОЇХ ЖЕ КАТІВ .
Ну, а те, що справжні кати України, що винищили міліони українців, мають спорідненість із нинішніми ізраїльтями, вважаю, вже ні в кого не викликає сумнівів. А головн - Україні, на відміну від Ізраїлю, не доведеться доводити, що геноцид українського народу здійснювався на її споконвічній території та жертви Голодомору були її рідними дітьми. Проте , задля справедливості , слід зазначити , що перелік за потенційними відповідачами за історичним українським позовом не обмежується одним Ізраїлем . Той самий єврейський досвід показує, що список може бути значно розширений (за рахунок Росії).
:(
Допоможіть знайти мінус!
Хатина обдерта, а поруч хрести,
Це пам'ять про жертви, про страшні роки.
Там з голоду пухли старенькі й малі
В краю, де щедріше немає землі.
Приспів:
Засвіти свічку на вікні
В пам'ять про померлих на цій землі.
Щоб ми пам'ятали голодомор,
Господи, не дай нам пройти це знов.
Забрали останнє в голодних дітей,
Заради чиїх то безумних ідей.
Там батько сумує і мати в сльозах,
Село вимирало в тридцятих роках.
Приспів.
Хатина обдерта, а поруч хрести,
Це пам'ять про жертви, про страшні роки.
Там з голоду пухли старенькі й малі
В краю, де щедріше немає землі.
Приспів:
Засвіти свічку на вікні
В пам'ять про померлих на цій землі.
Щоб ми пам'ятали голодомор,
Господи, не дай нам пройти це знов.
Забрали останнє в голодних дітей,
Заради чиїх то безумних ідей.
Там батько сумує і мати в сльозах,
Село вимирало в тридцятих роках.
Приспів.
Бабусі старенькій той час нагадав,
Як в неї він рідних навічно забрав,
Як зовсім маленька лишилась одна,
Її не здолала голодна зима.
Хатина обдерта, а поруч хрести, Це пам'ять про жертви, про страшні роки. Там з голоду пухли старенькі й малі В краю, де щедріше немає землі. Приспів: Засвіти свічку на вікні В пам'ять про померлих на цій землі. Щоб ми пам'ятали голодомор, Господи, не дай нам пройти це знов. Забрали останнє в голодних дітей, Заради чиїх то безумних ідей. Там батько сумує і мати в сльозах, Село вимирало в тридцятих роках. Приспів. Бабусі старенькій той час нагадав, Як в неї він рідних навічно забрав, Як зовсім маленька лишилась одна, Її не здолала голодна зима.