Доброго дня пані Валентина.Сумна історія.Навіть не знаю хто з батьків більше винуватий ,батько що не взяв відповідальності за фінансовий стан родини і знаючи що є мала дитина якій потрібна мама відпустив на заробітки,чи мама знаючи в якій матеріальній скруті знаходиться дитина разом з бабусею, могла б допомогти.На жаль є дуже багато сімей в теперішньому часі де залишаються нікому не потрібні діти.Тож нехай доля Жені дарує їй тільки хороше,красиве життя.Дякую Вам за працю пані Валентино!❤❤❤😊😊😊
Дуже вдячна Вам, пані Маріє, за підтримку і за коментарі - роздуми!💞 Адже ми збираємося в "Кав'ярні" не лише, щоб послухати чиюсь історію, але й щоб обговорити її, наче сидимо за столиком у справжній кав'ярні і спілкуємося в з подругами. Маєте рацію, проблема "непотрібних дітей" дуже розповсюджена. Трапляється так, що мами-заробітчанки виходять заміж, не хочуть "псувати відносини" з новим чоловіком і залишають дітей бабусям, сестрам, колишнім чоловікам... Все залежить від виховання і любові, яку отримують діти, де б і з ким вони не росли. Жені пощастило, що впоралася з проблемами, ні на кого не затаїла образи і знайшла своє щастя. Нехай щастить всім дітям, що ростуть без рідних!
Пані Олесю, вітаю Вас! А мені піднімаєте настрій Ви, коли читаю Ваші добрі, позитивні коментарі😊 Дякую Вам дуже!!! В січні буде 24 роки як я в Італії, тож ми з Вами приїхали приблизно в один період. Сподіваюся на обмін контактами і на дружбу з Вами не тільки в "Кав'ярні", а й за її межами!💞
Як це рідна мама забула і зовсім не допомогала своїй доньці??? Це не зрозуміти!! Вона ж мала роботу!? Прикро, бо малій дитині довелось таке пережити! Адже любов - це те,що є найважливіше для всіх нас!!! І я радію,що Бог все ж почув молитви Жені і послав їй щасливу Долю!!! Сподіваюсь що у неї все добре! Як з продовженням?
Думаю, що є така категорія жінок, які не хочуть псувати "безхмарне щастя вдвох" з новим чоловіком, знаючи, що іноземці не дуже люблять жінок з дітьми. Чому? Бо ті чоловіки залишили своїх дітей від першого шлюбу, платять на них чималі аліменти і не хочуть утримувати чужих. Тому жінки роками "приховують" своїх дітей. Для чого, питається, тоді заміж виходити? На жаль, в цієї життєвої історії немає продовження... Дякую Вам, пані Олесю, за увагу і підтримку!💖💖
Хіба можна бути певними, що негаразди закінчилися? Такі поневіряння, через які пройшла дівчинка, не минають безслідно. От всі казки закінчуються весіллям, а про будні і про сімейне життя, то вже зовсім не казка. Сумно.
@@nadia_2022 Зрозуміло ,що не можно ,але дівчинка стільки перенесла негараздів ,що придбала деякий опит ,і їй неодмінно тепер буде щастить ,дуже бажано хочеться в це вірити..
Дякую Вам за запитання. Проблема в тому, що за кордоном жінкам швидше знайти роботу (доглядальниця літних людей, покоївка, няня чи прибиральниця). А чоловікам складніше, бо робота трапляється переважно на будівництві, а туди влаштуватися важко, тому що роботодавці дають перевагу румунам (ті знають краще мову і вже організовані в будівельні бригади). Ось чому нашим жінкам доводиться залишати родину і їхати на заробітки, а чоловік і діти залишаються вдома. А було б справедливіше, щоб мама залишалася з дітьми, а тато їхав заробляти гроші.
Я також поїхала і залишила дітей вже повнолітніх які навчалися і подавали надії а грошей вистачало на таке-сяке виживання,от і вирішила допомогти дітям,відсилала усе зо два роки з половиною,повернулася бо дуже тяжко і знайшла щасливих дітей які навчалися у виші ...а вдома чоловік який завжди слухав і вірив чужим ніж своїй сім'ї,я задавала йому усі 23 роки шлюбу запитання: скажи чому ти одружився зі мною,чому я? і завжди була відповідь: так треба було...Я повернулася до чужої країни і вже 20 років тут серед чужих людей,і кажу так треба...а діти щасливі,допомогла купити кожному квартиру і найнеобхідніше,теревенимо годинами по телефону,особливо з онучкою граємось,ходжу на прогулянки і ненавиджу квартири бо вдома мала свій будинок на якому одружився мій бувший чоловік.,але він живе один у ньому бо каже що жодна жінка не бажає його а тільки будинок та гроші...от таке життя яке віддає усе бумерангом.А дітей прошу приїздити до дому хоч колись і звонити хоч раз на тиждень йому і мені...люблю Україну і бвжаю перемогти зло,зло і байдужість та корисливість ,бо вони нищать душі людей,свої та чужі.
Дякую Вам, пані Валентино, за одкровення. Згодня з Вами: "зло, байдужість і корисливість нищать душі людей". Рада за Ваших дітей, що вони вдячні мамі за працю на чужині. Добре, що вони цінують те, що завдяки Вам отримали освіту і мають де жити. Добра Вам, радостіб любові і особистого ЩАСТЯ!
Дякую Вам, пані Ольго! Так, це не повноцінний літературний твір, а доля реальної дівчини, описана журналісткою. Бачу, що слухачам каналу подобаються життєві історії, тому й включаю їх в свій репертуар.
Доброго дня пані Валентина.Сумна історія.Навіть не знаю хто з батьків більше винуватий ,батько що не взяв відповідальності за фінансовий стан родини і знаючи що є мала дитина якій потрібна мама відпустив на заробітки,чи мама знаючи в якій матеріальній скруті знаходиться дитина разом з бабусею, могла б допомогти.На жаль є дуже багато сімей в теперішньому часі де залишаються нікому не потрібні діти.Тож нехай доля Жені дарує їй тільки хороше,красиве життя.Дякую Вам за працю пані Валентино!❤❤❤😊😊😊
Дуже вдячна Вам, пані Маріє, за підтримку і за коментарі - роздуми!💞 Адже ми збираємося в "Кав'ярні" не лише, щоб послухати чиюсь історію, але й щоб обговорити її, наче сидимо за столиком у справжній кав'ярні і спілкуємося в з подругами. Маєте рацію, проблема "непотрібних дітей" дуже розповсюджена. Трапляється так, що мами-заробітчанки виходять заміж, не хочуть "псувати відносини" з новим чоловіком і залишають дітей бабусям, сестрам, колишнім чоловікам... Все залежить від виховання і любові, яку отримують діти, де б і з ким вони не росли. Жені пощастило, що впоралася з проблемами, ні на кого не затаїла образи і знайшла своє щастя. Нехай щастить всім дітям, що ростуть без рідних!
Дякую, сподобалось оповідання 😊😊😊😊😊
Дякую Вам, пані Валентино, що відвідали "Кав'ярню"! До зустрічі!☕️💐
Пані Валентино! Дякую Вам,бо ваші читання мені піднісають настрій коли він падає до нуля...Я ж вже 25 років в Італії живу..А ви?
Пані Олесю, вітаю Вас! А мені піднімаєте настрій Ви, коли читаю Ваші добрі, позитивні коментарі😊 Дякую Вам дуже!!! В січні буде 24 роки як я в Італії, тож ми з Вами приїхали приблизно в один період. Сподіваюся на обмін контактами і на дружбу з Вами не тільки в "Кав'ярні", а й за її межами!💞
Як це рідна мама забула і зовсім не допомогала своїй доньці??? Це не зрозуміти!! Вона ж мала роботу!? Прикро, бо малій дитині довелось таке пережити! Адже любов - це те,що є найважливіше для всіх нас!!! І я радію,що Бог все ж почув молитви Жені і послав їй щасливу Долю!!! Сподіваюсь що у неї все добре! Як з продовженням?
Думаю, що є така категорія жінок, які не хочуть псувати "безхмарне щастя вдвох" з новим чоловіком, знаючи, що іноземці не дуже люблять жінок з дітьми. Чому? Бо ті чоловіки залишили своїх дітей від першого шлюбу, платять на них чималі аліменти і не хочуть утримувати чужих. Тому жінки роками "приховують" своїх дітей. Для чого, питається, тоді заміж виходити? На жаль, в цієї життєвої історії немає продовження... Дякую Вам, пані Олесю, за увагу і підтримку!💖💖
Але є і чоловіки, які одружиться на жінці навіть з трьома дітьми...
Як добре що є українські контенти. Бо російською вже давно неслухаю
Щиро вдячна Вам, пані Ірино, що завітали в гості і що слухаєте українське!💞🇺🇦
Накінець знайшла Ваш канал і насолоджуюсь, слухаючи Ваш чудовий голос.Дякую Вам.
Вітаю Вас, чарівна пані! Дякую за зворушливий відгук💐 Радію, що в мене з'явилася така чудова слухачка. До нових зустрічей в "Кав'ярні"!☕️📚
Дякую за українську і за життєву розповідь.
А я вдячна Вам, пані Наталю, за увагу і підтримку! Бажаю Вам щастя і добра!💞
Коментар на підтримку каналу,бо дуже подобається ваше читання. Дякую.
Щиро вдячна Вам за підтримку, пані Валентино! Рада, що в мене є такі чудові слухачі!💐
Нехай усі сумні історії мають щасливий кінець. Щиро дякую, Валечко ❤
Хай так і буде! Дякую за підтримку, Юлічко! Добра і щастя тобі бажаю!💝💝
Як приємно ,коли життєві негаразди ,закінчуються дуже добре...
Дай Бог, щоб всі наші життєві історії мали HAPPY END!🥰 Дякую Вам, пані Людмило! Міцно обіймаю всю Вашу родину!💞
Хіба можна бути певними, що негаразди закінчилися? Такі поневіряння, через які пройшла дівчинка, не минають безслідно.
От всі казки закінчуються весіллям, а про будні і про сімейне життя, то вже зовсім не казка.
Сумно.
@@nadia_2022 Зрозуміло ,що не можно ,але дівчинка стільки перенесла негараздів ,що придбала деякий опит ,і їй неодмінно тепер буде щастить ,дуже бажано хочеться в це вірити..
Чого ж чоловіки не їдуть заробляти, а тільки жінки.
Дякую Вам за запитання. Проблема в тому, що за кордоном жінкам швидше знайти роботу (доглядальниця літних людей, покоївка, няня чи прибиральниця). А чоловікам складніше, бо робота трапляється переважно на будівництві, а туди влаштуватися важко, тому що роботодавці дають перевагу румунам (ті знають краще мову і вже організовані в будівельні бригади). Ось чому нашим жінкам доводиться залишати родину і їхати на заробітки, а чоловік і діти залишаються вдома. А було б справедливіше, щоб мама залишалася з дітьми, а тато їхав заробляти гроші.
Дякую пані Валентино дуже гарно
Щиро влячна за підтримку!☕️💐
Коментар в підтримку каналу.
Щиро дякую Вам, пані Євдокія! Щастя Вам і добра
Дуже дякую за чудовий український контент❤❤❤
Щиросердно дякую Вам, пані Наталю, що завітали до "Кав'ярні" і залишили для мене такий щирий, мотивуючий коментар!💐 Бажаю Вам добра і любові!💞
Коментар в підтримку каналу ❤
Щиро вдячна за підтримку, пані Людмило! Бажаю Вам добра і Божої ласки!💞
Я також поїхала і залишила дітей вже повнолітніх які навчалися і подавали надії а грошей вистачало на таке-сяке виживання,от і вирішила допомогти дітям,відсилала усе зо два роки з половиною,повернулася бо дуже тяжко і знайшла щасливих дітей які навчалися у виші ...а вдома чоловік який завжди слухав і вірив чужим ніж своїй сім'ї,я задавала йому усі 23 роки шлюбу запитання: скажи чому ти одружився зі мною,чому я? і завжди була відповідь: так треба було...Я повернулася до чужої країни і вже 20 років тут серед чужих людей,і кажу так треба...а діти щасливі,допомогла купити кожному квартиру і найнеобхідніше,теревенимо годинами по телефону,особливо з онучкою граємось,ходжу на прогулянки і ненавиджу квартири бо вдома мала свій будинок на якому одружився мій бувший чоловік.,але він живе один у ньому бо каже що жодна жінка не бажає його а тільки будинок та гроші...от таке життя яке віддає усе бумерангом.А дітей прошу приїздити до дому хоч колись і звонити хоч раз на тиждень йому і мені...люблю Україну і бвжаю перемогти зло,зло і байдужість та корисливість ,бо вони нищать душі людей,свої та чужі.
Дякую Вам, пані Валентино, за одкровення. Згодня з Вами: "зло, байдужість і корисливість нищать душі людей". Рада за Ваших дітей, що вони вдячні мамі за працю на чужині. Добре, що вони цінують те, що завдяки Вам отримали освіту і мають де жити. Добра Вам, радостіб любові і особистого ЩАСТЯ!
❤❤❤
Дякую за підтримку!💞
Читання чудове, а саме оповідання не має жодної художньої цінності. Типу "сусідка на кухні розповіла"
Дякую Вам, пані Ольго! Так, це не повноцінний літературний твір, а доля реальної дівчини, описана журналісткою. Бачу, що слухачам каналу подобаються життєві історії, тому й включаю їх в свій репертуар.
❤❤❤
Щиро дякую Вам, пані Людмило, за підтримку!💐Бажаю ЩАСТЯ і ДОБРА!💞