Василь Симоненко - «Ну скажи - хіба не фантастично...»
Вставка
- Опубліковано 24 жов 2022
- Ну скажи - хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг?
Ти і я - це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Будуть Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ж ми з тобою…
Ми не вічні,
Ми з тобою просто - ти і я…
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.
24.09.1962 - Розваги
Класний вірш! І читаєш дуже фантастично ❤
Дуже чуттєво та душевне виконання ❤
Дякую, Євгене!
Дуже круто!
Дякую, Дмитре!
фантастично!
Дуже проникливо. Спасибі.
Дякую, пані ☺️