Раби СССР. Як Сталін гнав українських селян у колгоспи, а потім морив голодом | The Документаліст
Вставка
- Опубліковано 27 жов 2023
- Були вільними селянами, а стали безправними рабами без паспортів та можливості покинути рідне село чи хутір.
Обробляли найродючіші у світі землі, але самі мільйонами вимирали з голоду.
Чудові господарники з земельними наділами і десятками голів худоби, які пізнали що таке «переваги» радянського колгоспу, злидні і праця за трудодні та тарілку їжі.
Сьогодні ми говоримо про дуже складну та важку тему - колективізацію, розкуркулення і колгоспи. Іншими словами - як цілеспрямовано та жорстоко Сталін вбивав українське село і селянство.
Залишайтеся з нами! Буде цікаво! Це ще одна історія, яка показує, як люто століттями наші вороги намагаються знищити нас.
📲 ReqQuest - найкращі фахівці поруч
👨🔧👷👨🎨🧑🍳🧑⚕️👩🏫🕵️♂️👨💻
Застосунок для телефонів на базі андроїд охоплює всі можливі сфери послуг.
play.google.com/store/apps/de...
❤️ Подобається те, що ми робимо? Підтримай наш канал донатом
☕️ Buy me a coffee www.buymeacoffee.com/The_Docu...
💳 МОНОбанка send.monobank.ua/jar/28kmKQpGxw
💸 Pay Pal nevidoma.istoriya@gmail.com
РЕКОМЕНДУЄМО ПОДИВИТИСЬ
Список відтворення «Какую страну прасралі»
• Какую страну прасралі
Смертельна українізація. Диявольський план московитів. Як більшовики затягнули українців у смертельну пастку
• Диявольський план моск...
Визволення через грабунок. Захланні дикуни. Як Радянський Союз вивозив з Німеччини військову здобич | The Документаліст
• Захланні дикуни. Як С...
📚 Видавництво "ФАБУЛА"
Алмази з Танжера Юрій Винничук
fabulabook.com/info-almazi-z-...
Замовляй книги зі знижкою 10% за промокодом: Document10
fabulabook.com/
🤝 Бажаєш співпраці з каналом The ДОКУМЕНТАЛІСТ? Напиши нам на пошту:
nevidoma.istoriya@gmail.com
Підписуйся на наш телеграм:
t.me/The_Documentalist
Дякуємо за локацію для запису блогів America House Lviv
www.americahouselviv.org
#історія #документаліст #історіяукраїни
📲 *ReqQuest* - найкращі фахівці поруч
👨🔧👷👨🎨🧑🍳🧑⚕️👩🏫🕵️♂️👨💻
Застосунок для телефонів на базі андроїд охоплює всі можливі сфери послуг.
play.google.com/store/apps/details?id=com.mykolakoretskyi.makeit
❤️ *Подобається те, що ми робимо? Підтримай наш канал донатом*
☕️ *Buy me a coffee* www.buymeacoffee.com/The_Documentalist
💳 *МОНОбанка* send.monobank.ua/jar/28kmKQpGxw
💸 *Pay Pal* nevidoma.istoriya@gmail.com
📚 *Видавництво "ФАБУЛА"*
*Алмази з Танжера* Юрій Винничук
fabulabook.com/info-almazi-z-tanzhera
*Замовляй книги зі знижкою 10%* за промокодом: *Document10*
fabulabook.com/
🤝 *Бажаєш співпраці з каналом The ДОКУМЕНТАЛІСТ? Напиши нам на пошту:*
nevidoma.istoriya@gmail.com
*Підписуйся на наш телеграм:*
t.me/sss764210
А ,зараз ,стало краще ? 😢
Вітаю)
Дякую за випуск! Підкажіть, будь ласка, які документи можна шукати (в архівах) по розкуркуленню? За словами родини, мій прапрадід був розкуркуленим.
@@user-tu8gj9bb9c Тебе "братьє" вже до Сибіру вислали?
@@user-tu8gj9bb9cтреба вас в голод вернути ,і щоб з села - нікуди. І одні чи двое черевиків на свіх.То може видніше буде
@@OlhaKulykOKв інтернеті є сайт,не згадаю як точно пишеться. пробуйте набрати. Колега знайшов двох дідів своїх. Яких розстріляли в 37 року.
У дев'яності роки батьки купили стару хату на Полтавщині в селі Крутий берег. То було гарне село з козацькими традиціями, проте молодь переважно виїздила до міст, бо вдома не було роботи. Нас із кузиною, ще геть малих, привозили туди щороку, доки один сучий син не знищив місцевої річки своєю бичачою фермою. Навпроти нас жила стара сусідка, якій дуже сподобалося спілкуватися з мамою, зокрема розповідати про всяку всячину щодо господарства чи свого життя. Якось вона розповіла про те, як розкуркулили її родину. Певного разу просто прийшли, посадили всіх на віз і кудись повезли. Вона, тоді ще фактично дитина, зуміла зіскочити й кинулася ховатися. Потім повернулася до села й побачила, що її хату реквізували, а сусіди забирають речі. Стояла і плакала, благаючи сусідок не брати материного одягу, та її ніхто не хотів чути. А потім вона майже все життя працювала у клятому колгоспі, щоби повернути свою хату. А з одним зі братів побачилась аж незадовго до Незалежности... Хай совок буде проклятий навіки разом із усіма кацапами, які задля нього нищили людські життя.
А серед тих "сусідів" не було родини Ковальчуків,що потім перебралися на Дніпропетровщину,у Криничанський район,с.Кіровка??? Дуже ті сусіди на мою свекруху схожі...
@@juliabilan1430 На жаль, не можу сказати точно, бо не пригадую жодного прізвища. Я тоді мала якісь чотири роки й сусідка для мене була просто Марією Мусіївною. Я навіть не розуміла, що означає її по батькові. А цю жахливу історію переповіла мама кілька років тому. Тож, на жаль, не можу уточнити.:(((
@@sapriniti , нічого страшного. Але за все ті"сусіди" отримали сповна. Я давно "бачу". Пишу вам з окупованого Луганська. Викладач який здав мою бабусю сам сів,а діти його згоріли живцем.
@@juliabilan1430 Отака зрадницька доля. Шкода дітей, а дорослих точно не шкода нітрохи. Як можна здавати мерзенним покидькам людей, із якими знаєшся?.. Тож він заслужив.
О, пригадала одну річ, яку добре цитувати, коли йдеться про зраду і здавання добрих людей усякій окупантській потолочі. Є такий польський письменник Анджей Жємянський, а серед його творчого доробку є трикнижжя "Ахая". Це розповідь про молоду дівчину, котру мачуха запхала в рабство, проте вона викрутилася. Так от, одна з персонажок на високій посаді висловлює вельми правильну думку. На місто, в якому вона живе, нападає ворожа армія. Частина цієї армії ховається в місті й цю пані посилають її знайти. Певної миті до неї у громадському місці приходить зрадниця (у ворожій армії самі жінки) й хоче здати своїх, але її вбивають перевдягнені агентки. Охорона хапає агенток і, звісно, мусить їх убити. Та спочатку пані присягається їм, що про них пам'ятатимуть, адже вони бережуть свою армію; натомість зрадники - це справжнє лайно, а хто до них прислухається, той нічим не ліпший!
@@sapriniti У меня в сусідньому містечку(Буча) на початку війни один любітель руского міра(ще з 90-х депутат всіляких проросійських партій ітд) в себе поселив орків, які його вбили п"єяні потім. Люди з Бучі потім на його сторінці в фейсбуці зловтішалися з цього, його донька намагалась якось його відмазати, а зрештою видалила сторінку.
Прапрадід розстріляний як куркуль, бо був ковалем і мав невелике підприємство. Кузня була знищена, прапрабаба з малою прабабою на руках примусово загнана в колгосп. Потім настав голодомор, який прапра вже не пережила. Пра змогла пережити і так працювала в колгоспі, допоки не настала друга світова. Потрапила в німецький концтабір, ледве його пережила. За що була засуджена совком як зрадниця народу і відправлена вже в совковий концтабір десь в далекий схід. Після жила в поселенні, яке від табору відрізнялося лише відсутністю колючого дроту.
Якщо хтось буде мені втирати як харашо біло прі есесесер, то того прибити мало буде
Прибивайте й не сумнівайтеся: нормальна людина зроду такого не бовкне! Тільки мерзенна кацапура.
Я таким подумки бажаю пережити все те, що пережили і не пережили мої рідні тих часів. Нехай їхні мрії здійсняться
😢
Прабабуся, яка пережила голодомор, багато розповідала про ті часи. Важко переоцінити всю ненависть що московська навала постійно приносить на нашу Землю.
Могли би Ви поділитися розповідями бабусі, будь ласка 🙏?
Спогади кожної людини важливі.
Мій дідусь помер, коли я була у 8 класі і не встигла розпитати. Тільки з розповідей тати знаю
@@katy_meot Село Юрківка, Київська область. Бабуся 1923 року народження. Забрали геть усе, вижили за рахунок того що з Кубані дядько привіз 2 мішка сухого хліба. Варили бур'ян ( лебеду), і шкіряні речі. Так, по тих мірках були куркулями. Дуже мало рухались, берегли сили. Одного разу сусід за нею погнався з сокирою, але швидко відстав, сів під вербою, там до весни і лежав. За канібалізм нічого не казала, та й є відчуття що 10 літньому правнуку давали мінімум негативної інформації. До самої смерті не їла свіжий хліб, лише висушений до сухарів і потім додавала в страву. І ЗАВЖДИ в неї був мішок з сухарями який ніколи не чіпали. За смерть братів і сестер ніколи не розповідала, то вже потім мати розповіла що померло 3 молодших.
Моя прабабуся теж мала такий мішок. Голодомор пережила з березовими бруньками, розповідала що виснажені люди лежали просто на вулиці і їх доводилося переступати ;-;
Моя прапабуся по мамі пережила Голодомор лиш тому, що мій прадідусь був комірником і приймав зерно. Коли увечері повертався додому , у чоботи кидав по 5 зерен, із тих зерен вона варила суп. А її донька колись вийшла на вулицю гратися і казала :- а я їла кашу 🤦🏻♀️🤷🏻♀️а то був суп на 5 літрів води із 10 зерен🤦🏻♀️🤦🏻♀️🤦🏻♀️один син у неі таки помер. А коли дідусь повертався з роботи чекісти заставляли знімати чоботи , а він казав:- то попало і я не почуяв 🤦🏻♀️🤦🏻♀️🤦🏻♀️ потім була війна , забрали прадіда на війну повернувся живим - всю груди в медалях , але ніколи не одягнув тих металів на 9 травня, як бабуся не просила …. Вінницька обл, с. Гнатків.
Треба матері це відео показати. Вона йдосі вважає, що коли існували колгоспи, то були найкращі часи. При цьому, змушена була мене, однорічну дитину саму залишати вдома, і йти на роботу( працювала вона на свинофермі, дуже рано йшла , ще садочки були закриті). Гектарами все літо сапати поля, буряк, чи соняшник, при цьому абсолютно не встигаючи посапати вдома. Мені, звісно, як дитині дуже подобалось ходити з матір'ю на роботу, але наразі я можу собі дозволити ніде не працювати, а в їх час таких людей вважали ледарями, (туніядцями), і силоміць гнали у колгосп. Ми, школярі, залюбки їхали восени на збирання овочів, а зараз розумію- ми були лиш безкоштовною робочою силою.
Так. Я також їздив на якісь осінні роботи. То було, звісно, весело, бо на уроки не йшли, але працювали безкоштовно. І то працювали, як діти. Та це нікого не хвилювало
Зараз в Україні половина населення так думає, нажаль.
@@Document_history, тВи працювали, а директорка школи пхала у холодильник свиню та помідори ящиками...
Моя бабуся так само сапала буряки, а мама в школі робила це взашалі безкоштовно. Але жодна з них не вважала це чимось хорошим ні в Срср ні після.
@@user-qi2ln4hq5l Вони молоді були і все. Нещодавно одна жінка згадувала який классний був магазин тканин в Києві десь біля її дому. Те що зараз ці тканини на будь-який смак можна замовити не виходячи з дому фігня як і те що їй не треба нічого собі самій шити. А апельсини які смачні були, ух - бо їли їх раз на рік.
Моєму діду 93 роки. Він дитиною застав трудодні. Він працював, а трудодні записували на маму. Памятаю як спитала його про оплату. Каже не платили, але можна було взяти їжею. Вони приходили в колгосп, брали продукти і там якось з трудоднів вираховувалось.
Мене це шокувало. Це ж рабство.
Розповідав як корову у них забрали в колгосп. А його сестра ходила до корови по вечорах, і носила шматочок хлібу, і плакала.
Як була норма на вирощування. З одного дерева вишні вона мали віддавати 10кг вишень в колгосп. А вишенька була молода і стільки навіть не приносила. Прадід розлютився на ці правила і просто зрубав її. Немає вишні, немає проблеми.
Клятий совок просто знущався над людьми.
Підсадила на ваш канал всю сім‘ю. Це саме та інформація, яку нам потрібно пам‘ятати, а дітям - вчити. Щира подяка!
Оооо... Це дуже добре! Щиро дякую вам!🇺🇦😇
Мою прабабцю теж розкуркулили. Сім'я не були ремісниками, мали лише декілька коней і волів- але їх назвали ворогами народу. Забрали все. Батько прабабці безвісти пропав ( скоріше за все вбила радянська влада), а прабабцю та її братів і сестер відправили на північ росії. Звідти бабуся пішки йшла декілька років. Добравшись до свого села (с.Містки Луганська обл) , прийшла до тітки, яка не прийняла її, бо боялася влади. Щоби вижити , прабаці довелося швидко виходити заміж за нелюба, змінити фамілію і мовчати про те хто вона, про ті жахіття і жорстокість радянської влади, що вона пережила. І тільки в останні роки життя - вона насмілилася розповісти.
Інша прабабуся померла від раку шлунку, бо не змогла перенести наслідків голодомору. Навдь ті хто вижили, все одно довго не жили.
Висновок : совок - чума, зло, пекло на землі.
Все це, про що йдеться у вiдео, пережила моя родина:бабця, дiдусь, iхнi батьки та рiднi. Практично всю родину бабцi, а це 12 осiб, знищили, вижили 4 особи, яких депортували в Казахстан, кинувши с степу. Сiм'ю дiдуся теж вiдправили туди. А як же, вони ж всi куркулi, вороги советськоi системи! Пережили трудоднi, голодування i смертi. I чому це я i моi дiти ненавидимо все советське i росiйське, включаючи мову? Думаю, це питання риторичне. Про це треба говорити, таке не можна забувати i цьому нема прщення.
Мого прадіда розкуркулили. Не відправили на вислання лише тому що був ветераном Першої Світової. Добротну хату розібрали по цеглині, побудували з тої цегли сільраду в сусідньому селі. Забрали все. Дід побудував мазанку, накрив соломою і взимку смикав сіно з даху, носив у колгосп, аби нагодувати свого коня. Бо ж відібрати худобу - відібрали, а годувати було нічим.
Так нічого собі,хвоста залишили(раніше так називали худобу,і жила вона в хаті),він був не "кулак"!Кулак,це той,що мав "бізнес",от ті попали,як правило вони були українці,діти іноземців.А основний люд був кріпаком,там і до колхозпів була голодуха...😊
@@slavaZSU_renigat не розумію, що Ви цим хотіли сказати. Прочитайте, будь ласка, уважно мій коментар.
@@slavaZSU_renigat Кулак - це був тей хто жив нормально і все ). Мій прадід під Києвом мав велику ділянку землі, був лісником, ніякого бізнесу не мав - вирощував там все для себе. Землю відібрали, залишили йому 3 сотки.
Скоти, єдине, що можна сказати 🤬🤬
@@TetianaAlieksieieva-pj7yd хохли теж були ще ті,коли прийшов німець в 40х роках,то бігли так з піднятими руками,щоб бути поліцаєм,як на марафоні...Так що не потрібно,ляля,що всі такі були щирі і чемні.А коли ставали поліцаями,то щимили "своїх" покрепше німця!!
За відмову вступити в колгосп прабабусю Ганну закрили на два тижні в сільській раді. Троє дітей, найстаршою з яких була моя 13-річна бабуся, залишилися вдома самі. Прадід Олексій перед цим помер під деревом від голоду по дорозі в район.. Коли прабабусю випустили, померлого чоловіка вона не знайшла..мабуть з'їли звірі чи односельці назвали не те місце.. Черкаський район, с. Кумейки( до речі батьківщина батьків Ірини Білик), 1933рік..
😭😭😭 Дуже тяжко..!!!
Моїх прадіда і прабабусю розкуркулили і забрали практично всі запаси їжі (прадіда ледь не вбили). На Соловки не вислали, бо не знайшли найманих батраків.
Через певний час до хати прийшов той самий комсомолець з прозагону, що їх розкуркулював. Просив хоч якоїсь їжі, бо пух з голоду і замерзав не маючи нормальної одежі (продзагони розформували).
Був нагодований, хоч прадід і був проти.
Долинський район Кіровоградської області.
Дякую вам за актуальні теми!
Ваша робота благородна.
Наша сімя пережила голодомор- завдяки лісу,бо інакше померли б. Кондрат Левкович Подорога- мій прадід,був по сучасних мірках фермер! Мав і коней і волів і корів і свиней і землю купував. Бив олію. Дуже трудився. В селі казали- якщо треба щось позичити то ідіть до Кіндрата- в нього- все є. Дід не відмовляв,виручав завжди. Вимушений був все віддати в колгосп,щоб не їхати на соловки,або до Сибіру. Все життя плакав- нащо мені той колгосп??? За що так вчинили??Я його памятаю ще. Мала- 6 років- а прадідусеві було- 98 років,як він помер. Розказували мені все це пізніше,втихаря їздили в церкву,бабуся возила і приказувала- ніде не казати. Бо ж піонерія!!! Розказувала і за пять колосків! І в селі- є людина,- яку посадили за ті колоски- Ганна Колошій! Це все,чи бодай щось- я знала ще при союзі. Бабуся- дуже не любила компартію,називала бісовською,що цієї держави- не буде,бо заборонили комуняки Бога і зруйнували церкви. Ніхто з сімї- комуністом не був! Ніякої кар'єри- тоже звичайно бути не могло. Я бачила підлітком що в її словах- правда. Це підтверджували сусіди- все сказане про прадіда і церкву( в селі взірвалитдо речі- і построїли клуб з того каміння- цекву побудували і люди і поміщик- Кочубей- з козацької старшини) дотречі- селяни не жалілися на пана Кочубея- бо два дні на панщині чи три- то не колгоспне рабство! Проти нього не було ніяких повстань. Його дружина- побудувала садочок для всіх діток і годувала за їх кошт і одягала в пошиту одіж,як форма така була. От такі мої спогади! С Дубовичі- Кролевецького р Сумської області. Колись- Глухівський повіт,Чернігівської губернії.
Мого прадіда розстріляли ті колективізатори за те, що він не захотів віддати своїх двох коней у колгосп... А на роботі в мене є колега-совкодрочер, що розповідає, як гарно жилося у сесесері. А коли я в нього запитав, чому він з села до міста поїхав працювати у рсу за квартиру, він нічого мені не відповів...
Моторошна історія нашої країни. Голод - один із мотиваторів поневолення людини. Мій дідусь був засуджений за статтею "5 колосков". Мабуть, це на генетичному рівні - в нашій родині ніколи не викидалася навіть крихта хліба. Дякую за відео. Воно особливо корисне для "ностальгуючих" за СРСР.
В брата мого прадіда був у селі млин,то коли була колективізація прийшли комуняки з силовим проханнням віддати млин на благо колгоспу.Той сказав - ні і його вбили.Прадід батько бабусі по батьку пішов в колгосп зі страху і щоб не вбили ні його ні родину.Голодомор ледве пережили.
😥 То і є суть більшовицького режиму - забрати, вкрасти, вбити. Слава Богу, Галичину хоч Голодомор оминув. Але в 39 ті звірі і сюди прийшли
@@Document_history В нас на Полтавщині таке було(
Мої бабусі пережили ці важкі часи . Пам'ятали , працювали за трудодні. Навіть на горищі зберігала крупи , сухарі , цукор у 90 роки.
"Спасибі,рідна Паррьтєє, тобі!"--пЄсьтня.
Мене в дитсадку вчили співати :--- Партії спасибо, партії хвала, золотоє дєтство нам она дала !!
Читаю коментарі і плАчу. У кожного з нас жахлива історія, сповідь якої проходить крізь серце. 😢
Я теж читаю коментарі 😢. Люди, дякую, що поділились історіями своїх родин - це як перлинки у намисті, кожна історія окремої сім'ї цікава, а в купі - історія нашого українського народу. На жаль, така сумна у ті часи 😢
😂😂😂
95% місцевих коментаторів балаболи які в селах ніколи не жили ні тоді, ні зараз.
@@notenjoying666 І що? Що це змінює? Я не жила, а мої батьки жили. І що?
@@notenjoying666є російські боти, а є вигідні українські ідіоти. Тобі прямим текстом всі кажуть, що перед тим як зробити колгоспи, замучили мільйони українців, а ти думаєш що проблема бідних селян тягнеться лише від початку незалежності України. Середній клас знищили, це понесло втрати для всіх громадян на віки.
Чудовий у вас канал, підписався. Згадали про Соловки, доречі наші українці до 2014 реставрували так звані "монастирі" і мої знайомі ще й їздили туди монтувати іконостаси. А перед цим наші реконструювали Новоієрусалимський монастир в м. Істра. 90℅ все робили українці, тепер це виглядає ще більш принизливо.😢
В моєму роду, тільки по відомих данних, за 32-33 рр. від голоду померли 20 людей, за 2СВ 1 людина. Вижили лише по лінії діда моєї матері, бо пра-прадіда, в якого був млин, розкуркулили, але залишили мельником, бо ніхто не вмів його лагодити, дід врятував не лише своїх родичів, а й багатьох односельчан, йому навіть вірші присвячували.
Окремо, хочу подякувати каналу за ту працю, що ви робите. Нашу історію не можна забувати! Треба поширювати і пам'ятати! Дякую! Слава Україні, нашому народові і Захисникам нашим!
Саме страшне , що багато людей сумує за цим рабством. " Мы не просто рабы, которые страдают от тягот, мы - профессиональные рабы, которые гордятся своим рабством..." Б. Окуджава
Сумують ті, які не знають історії :( а таких є 😢
@@user-gh3rd9gm4b ну, якщо він каже " мы", мабуть і себе має на увазі...
Сумують ті в кого на 70-80 молодість припала.
@@robofatЯ могла б вам дуже багато розповісти про свою сільську юність у 80х., але це дуже багато буде. Скажу коротко, за союзом навіть в страшному сні не шкодую. А шкодують ті, хто був десь при кориті, чи на таких посадах, що могли щось "дістать". Тоді кожен завмаг був королем світу, не кажучи про якісь більш високі посади. А прості селяни чи робітники можуть сумувати по одній причині: бо нічого кращого в житті не бачили. Були тоді молодими, здоровими, працювали, хоч за копійки, але стабільно. За кордон виїзду не було, люди не усвідомлювали свою бідність. А потім все розвалилось, роботи не стало, заощадження зникли, стало ще гірше . От і шкодують.
@@user-io5ge2xm4g Мамина сестра записувалась кудись чи бами будувати, чи на донбасі пахати, бо в роки її молодості з села інакше не випускали.
По всій Україні пройшло те зло... Щиро дякую за якісний контент. Слава ЗСУ,!!! ✋🇺🇦❤️👍
Нізький уклін вам, за вашу працю. Все буде Україна😢
Дякую вам!🇺🇦😇 Так, все буде Україна!
правильний сюжет і дуже потрібна тема. мою сім'ю (двоє дорослих і двоє малолітніх дітей) вивезли з Прикарпаття у 1951 році в Миколаївську область і викинули у степі на стерні, тож більшовитські катування не припинялися...
цікаво було б подивитися випуск про церкву ім.тов.сталіна. думаю це актуально, бо багато хто зі співгромадян думає що започаткована дияволом церква може нести в собі Боже світло...
дякую!
Мій дід був «куркулем», тобто фермером, який давав половині села роботу. Мав багато полів у Золочівському р-ні Львівської області, після війни прийши нелюди і відібрали все. Дід за кілька років по тому від туги вмер. Ненавиджу совок і росіян всім серцем. Дякую, що підняли цю тему. Ваша особиста історія з «підсвинком» дуже показова.
Ділитися спогадами предків не буду-бо закіпати починаю. Не забуду, не пробачу.
Я вас розумію. У мене таке ж...
У моїй родині багато родичів розкуркулили і вивозили у Воркуту.
Любила слухати ці розповіді від дідусів і бабусь.Бідні люди,що вони пережили!? Не могла ,зрозуміти,за що так із ними!?
А вчора із сином читали,що таке соціалізм і тут відео на таку ж тему.
Дякую за роботу,як завжди,із Вами цікаво!
❤💙💛
Дякую вам! Так. Певне кожна українська родина знає, що таке русскій мір(((
@@Document_history
Нажаль, тепер теж майже кожна родина відчуває рускій мір,крім зрадників і тих хто наживається😔
За те що прадід не хотів вступати в колгосп його з сімєю вивезли на 9 років в хабаровський край
От бачите((( моїх також вивезли з рідного села. Коли повернулися, застали зруйновану хату...
У я живу на півдні! У мене була пра пра бабуся по дідовій лінії! Її дади 10 років таборів! За те що хотіла принести кілька колосків із поля! Бригадир побачив! і доніс! Це було після другої світової війни!моя мама робила із 14 років на трудодні! Літом! Заставляли! А осіню і в зимку вчилася в школі ! А учителі в селі були самаучки,!
Чи я пропустив, чи не було у відео, але є у Києві пам'ятник жертвам Голодомору - дівчинка як як раз із тими колосками... Сильне враження справляє...
Так, "Дівчинка з колосками " біля музею Голодомору.
Мій дідусь не вернувся звійни,пропав безвісті.Вдома залишилося 6 дітей. Незважаючи на це у бабусі забрали нову побудовану стайню і стодолу у колгосп. І нічого в замін, пенсію бабуся мала довгий час 20 руб.
Що ж то за народ такий ті наші сусіди? Ну це справді якісь нелюди... і знову маємо через них таку криваву війну і горе(((
@@Spectre4490а ещё у нас гуси боевые. Только все то не ваше дело. Со своими мы в состоянии и сами разобраться. А вы и дальше стойте раком, как вас поставил ваш любимый пу.
@@Spectre4490 Ага, побиття ухилянта ТЦК и барабан - це ж все те ж саме, що й убивства і розкуркулення з голодоморами.
@@Spectre4490 у нас в стране война - нам сначала с ней нужно разобраться. И дураку понятно, что остальное сложно привести в порядок - в том числе и борьбу с коррупцией. Главное сейчас война.
При этом и с корррупционерами боремся, и с коллаборантами-наводчиками.
Треба щоб такі відео бачили мільйони українців, а особливо ті, які ще й досі дрочать на совок!
Дякуємо за вашу працю. Коли деякі люди жаліються на невдосконалення пенсії їм корисно дізнатись, що раніше пенсії не було, відпустки у матері по догляду за дитиною не було, паспортів не було...
Тим, хто сумує за "Щасливим життям в срср" корисно послухати і подивитись. Вони дивуються від отриманої інформації.
Люди жаліються на невдосконаленея пенсії,тому що нереально вижити. Ми вже 30 років незалежні. Чому ви порівнюєте сьогодення і совєцкий терор?
@@nataliareveha9273
Ми знайомимось з історією. Розуміємо, осмислюємо, аналізуємо...
Родину моєї прапра бабусі розкуркулили, брата забрали на Соловки, а про долю батька ми не знаємо і по сьогодні. В них забрали все! Кобзар, музичні інструменти, намиста, гроші, святкові вбрання тощо. Зоставшись без чоловіків, 3 жінки просто тікали від цього життя, але нажаль цей жах був завжди поруч😢 Моїй прапра (вона була сліпа через віспу, єдиний заробіток - спів) довелося пережити ще багато чого... Заслання у Сибір і піше повернення додому, допити, насильство і ще багато чого... Нажаль зараз ми і досі намагаємося знайти хоч якійсь відомості про їх життя до приходу советів, але вони і тут постаралися .....🤬 Забравши в їх парашу, а бо просто знищивши метричні книги, записи тощо.
Я дуже надіюся, що колись зможу знайти хоч щось про життя до того...
😢
Моя бабуся 1911року, була найменшою 11 дитиною у сім'ї, весь ремарент, худобу, землю все віддала у колгосп. Весь час працювала у колгоспі , небуло чим опалювати хату та й їсти не було чого. За сапання та збір буряків восени отримувала 200 гр цукру. Тато 1941 року з 14 років працював у колгоспі, його так званий трудонень писали на бабусю. Легше трохи стало, коли його поставили прицепщиком, восени давали трохи зерна.
Це та історія, яку пережила моя сім'я і тільки чудом вижила в Голодомор. Страшні часи були.
Ви дуже гарну справу робите,тримайтеся,Слава Україні!
Дякуємо!🇺🇦😇 Героям слава!
Вони повинні за все заплатити...
Мій прапраді мав великі земельні угіддя, тримав багато худоби, давав роботу іншим селянам й гідно платив їм. А коли прийшла червона совєтська чума - відібрали все, що було й загнали у колгосп. Прабабуся, бабуся й матір працювали в колгоспі з дитинства. Колективна пам'ять про наше минуле передається з покоління в покоління аби українці знали й пам'ятали свого одвічного ворога в лице.
Московити -це лише інструмент у руках тих ,хто зробив переворот в 1917 році і залишаються при владі до сьогодні.
Моя родина як і інші українські родини ледве пережила 20 століття. Я дивуюся, що я взагалі з'явилася. Спочатку сесесер, потім голод, потім війна, потім сталінізм.
Мій дідусь (батьків батька) з села під час війни потрапив до Бухенвальду. Після звільнення американцями , вернувся до СРСР і його свої посадили. Після закінчення терміну отримав паспорт, а його сестри, брати і решта родичів паспорт вже після Хрущова. Родичі маминого батька з Вітебської області Білорусі. Тітка дідуся розповідала як в 1932 їх заливали до колгоспу. Вона спочатку відмовилась, "агітатор" взяв в них постіл в залог - верну, коли в заяву на вступ напишеш. А їх сусід ляпнув, мовляв, я 3 міста краще ніж колгосп. Його тїєй ж ночі забрали . І вже після цього тітка пішла до колгоспу...
Знали...., забули....чому.....не ясно. Серце болить вкотре чути про звірства, які з українцями робили в СРСР....
Бо в головах перезаписали фільмами про щасливі колгоспи.
Хоча мої дідусь і бабуся жили в колгоспі і там дійсно було заможно в 70-ті роки. Але заможно завдяки їхній праці: городина, худоба, птахи.
Так, знаю ті 70-ті, початок 80-тих, але вдома та птиця і худоба годувалася переважно з вкраденого з колгоспу, бо то нічиє, то "общєє". Так і навчились красти, так і залишки колгоспних будівель розібрали, розтягли. Тепер кажуть " як був колгосп, то село жило, як настала Україна, то все розвалила"....
Як же треба ваші відео перекладати англійською ❤
Ще б то хтось англійською дивився)
ми нікому за кордоном не потрібні (бо ми самі собі не потрібні)
@@Document_historyНічого-Нічого. Якщо будуть хоч субтитри англійською, то будуть дивитися. Є люди за кордоном, хто цікавляться історією.
@@Document_history , дуже важко розповідати знайомим нашу історію, якщо сам не фаховий історик чи дослідник. І було б помічник аби були хоч деякі відео. Не можна ж лише на Тімоті Снайдера посилання робити :( Я роблю короткі розповіді англійською про наших художників , але поки це на рівні інстаграм.
Є запит, його не так видно і запорєбрік закриває це своїми наратаввми :(
Мій прадід з Львівщини, в 39 му прийшли НКВДисти відібрали більше 30 гектарів лісу + худобу , не поїхав в табори тільки тому шо вдалось дати хабаря якомусь офіцеру, ( слава богу вони підкупити практично будь чим - золото , хутро , навіть купюри вже давно не існуючої автро- угорської імперії 😮.
В моїй голові не вкладається , як можна відчувати скорботу за розвалом есересеру. Мабуть люди погано знають власну історію і тому не обтяжують себе раціональним мисленням.
Тільки нещодавно дізналась, що мій прадідусь був розкуркулений і за опір колективізації висланий на Соловки. Якраз намагаюсь знайти його в архівах репресованих, що є в СБУ. Ваш випуск дуже в тему.
Дякую що не даєте відпочивати думками навіть в неділю і нагадуєте яке насправді страшне життя.
кормові буряки по весні - напівгнилі в полі збирали, в печі пекли і їли. так і вижили
і це лише те що бабця розповідала дуже рідко, не полюбляла згадувати ті часи.
Ви супер. Дякую вам за те що ви робите ❤
Дякую вам!❤️😇
Діда моєї бабусі теж розкуркулили, в нього був млин, велика садиба, частина лісу, бабуся розповідала, що були заможними людьми, мали працівників, не пам'ятаю кого саме, чи бабусю чи прабабусю бавили наймані няньки, а потім прийшли гомосоветікус, навіть забор і той розбирали на колгосп.
Бабушка розповідала як прабабуся тяжко працювала на цих клятих колгоспах, їй було ще тяжще ніж іншим, в 23 роки залишилася вдовою з 3 дітьми, і якщо іншим жінкам допомагали з нормами чоловіки,то вона мусила сама ці норми виконувати, як, каже "вийду в поле сапати буряки, кінця краю не видно того поля", як бігали здавати молочку, яйця, м'ясо, як люди різали худобу вночі, щоб ніхто не чув, розповідала як вночі колгоспниці крали продукцію, і як про дізнався голова колгоспу, але був хорошую людиною, бо єдине що сказав, "ви ж жінки, такі тяжкості таскаєте на с всеобі, вам ще народжувати", так що нічого хорошого від того колгоспу не було люди здоров'я все лишали там
Дякую авторам каналу за чергове цікаве відео
Моя сімʼя вижила тільки завдяки тому, що прадід робив сам посуд, ключі та замки… вночі ходив до зерносховища, робив зліпки замку, щоб зробити ключ. Потім кожну ніч виносив по жмені зерна, щоб не помітили
Окрім мізерної "зарплатні" у колгоспі, держава ще й обклала селян податком натурою: кожне сімейне господарство мало ще й здавати державі яйця, молоко, врожай з плодових дерев та м'ясо від забою худоби. "Ех, харашо в странє савецкай жить"...
Дякую за вашу навпинну працю. Чекаємо випуск про голодомор.
Скільки ж людей згубили ті колгоспи і совгоспи, скільки ж доль зламало...
А нинішнє безробіття в селах тобі нічого не зламало?
😢😢😢😢
Завжди буде виникати питання: коли цих катів совєтів, можна буде відстрілювати без суду і слідства?
При таких жахах , хтось ностальгує за пломбіром та ковбасою.
Та й вони не були радянськими.
Мені здається, що такі люди просто не мали гіркого досвіду: чи були подалі і не зачепили жахіття совка; чи не були обізнані, як багато людей і є досі, дивилися те, де про історію замовчують і перекручують; чи були нащадками цілого покоління родини заселених на наші землі росіян, для яких можливо такі умови були норм, чи першим заселеним щось видавали тишком-нишком поїсти чи що (доречі, Документаліст, а у який саме час заселяли до України росіян, і якщо це було в описаний у цьому відео період, невже вони теж помирали від голоду і були такі щасливі голодувати, аби не у Сибіру жити?)... Або ж ті, хто пережив це все, мало розповідали дітям, а далі ті діти своїм дітям ще менше і так далі. У мене приклад останній. Мої бабуся з дідусем рано померли, важко працювали, я за їх життя була ще мала і не могла цікавитися і розпитати. Моїй мамі дуже мало розказували через страх перед переслідуванням системою, наклепами, а також тому що мама зростала вже в час піонерів, актєбрят, ну і загалом активної агітки. А можливо від них я могла б багато чого довідатись... Бабуся чоловіка ще жива дай їй Бог здоров'я, але нічого розказувати не хоче, їй тяжко і сумно, каже лише коротко "так, було голодно, шо розказувать" і перескакує на іншу тему, за хліб дуже трясеться, щоб не нехтували, їли і поводились обережно і з повагою. Зрозуміло чому.
@@_alexandra.p_ В мене немає взагалі фактів про моїх родичів в голодомор, коли прийшла Незалежність України, я закінчила перший клас, я розумію наскільки совок був кровожерливим.....і правильно, що він розвалився. Батьки мої за СССР не тужили, хоч як важко було в 90х, але ніколи не чула жалю.
@@_alexandra.p_ Тому Ви стали ААлЄксандрАй?
@@01-LESIA І це добре! Бо скільки сварок і непорозумінь між поколіннями може бути в родині, коли отак сумують за ковбасою по 2.20... чи не тільки за нею, ще не приведи господь за сталіним
Бачу нове відео - спершу лайк, потім дивлюся. Дякую вам за афігезний та цікавий контент
завжди дивлюся - успіхів вам!
Це все правда,мій дідусь розповідав такі речі,розповюджуйте щоб люди знали що таке СССР.
Так і у нашій родині було таке Дідуся, Бабусю і ближню родину відіслали в Сибір, забрали Хати з якої зробили аптеку і все господарство 🤷🏻♂️ На жаль украли майбутнє в українського народу, миру всім ❤
В мене всі прадіди були "куркулями". В одного був млин, коні, пасіка, худоба, земля,... Забрали все. Самого посадили. В іншого будинок. Вигнали з хати, по дорозі з дітей одяг та взуття здерли і це взимку. Самого прадіда забили на очах в дітей, бо чинив спротив. З 13 дітей після голодомора - залишилось двоє. Їхня мати втратила глузд від горя. Ще один мав перший і єдиний на селі хату з металевою крівлею. Закінчив життя десь на далекому сході. Четвертий був поляком, якби не попередили і він не втік - то розстріляли б. Територіально Хмельниччина ,Чернігівщина, Київщина.
Було -було. Моя бабуся отримала перший паспорт як на пенсію йшла в 70 роках уже. Батько перед армією отримав1968році.
Дякую за дуже цікавий і корисний контент
Дякую за цікавий і важливий контент!❤
Мій прадід мав олійницю, і звісно його оголосили куркулем. Він тікав від совецького правосуддя, щоб не відправили на Сибір. Голодомор чотири моїх дідусі і бабусі пережили хто як міг, у кожного з чотирьох була своя історія як вони зуміли вижити
Дякую за ваш труд!! Треба збирати такі спогади!!! За трудодні- то згадували всі- всі-!!! І що на них діставали!
я не дуже люблю розповідати цю історію. але коли мені якето починає розповідати, як харашо било при совку...
мої предки по батьковій лінії були з козацького старшинського роду Чернігівського полку.
але вже в 19ст від того мало що лишилося, і вже прадід до військової служби ставився дуже негативно. ладив вози і сані, робив їх своїми руками. у сім'ї був вітряк, чималий шмат землі, родина була великою. коли прийшла радянська влада - спершу забрали млин. за рік "хазяйнування" млин, який стояв до того 200+ років, розвалився. велетенський жорнів з того млина мені показував батько, до 90х камінюка мирно лежала у землі, як пам'ять про те сімейне надбання.
потім забрали хату. її показував дід, якось був п'яним і з матюкам потяг мене показувати, де раніше жила наша родина. будинок було коло самісінької церкви (котра за совєтів була клубом = баню прибрали, мальовані образи позамазували фарбою кольору діареї, і витанцьовували там під Яблучко, вистави ставили, потім перенесли клуб у іншу будівлю, меншу, і років 30 церква стояла пусткою). скільки повз той будинок ходив - той мав коло хвіртки таку металеву блямбу "Будинок високої робітничої культури" чи щось подібне. в тій хаті навіть за Незалежності жило те мдило, котре написало на прадіда донос, що той, мовляв, був петлюрівцев, буржуазним націоналістом та шпигуном іноземної розвідки.
корочше, за історією, забрали хату з усіма будівлями, возовий сарай. 1 сані дід теж показував, прадід ставив на них власне клеймо в кількох чудернацьких місцях, і ми зимою лазили під саньми, у "чужому" подвір'ї, я малий і п'яний дід, щоб знайти на металевих деталях саней клеймо прадіда.
отже, забрали млин, хату, сані та вози, коні, потім іншу худобу. потім забрали землю та реманент.
а потім якось уночі забрали і прадіда.
що з ним сталося - чітко не відомо. дід з п'яних очей показував місце, де теоретично міг, разом з багатьма убитими у селі, бути "похований" прадід - там жомну яму потім зробили, дід мало не ридав, як ми ходили повз те місце здавати соняшник на олію. чому забрали прадіда? тоді по селу комбідівці шукали церковне приладдя - чашу для причастя, хрест, Біблію в коштовному окладі, лампадки, кадило, і здається ще щось. за чиїмось доносом вийшли на прадіда. забрали вночі. нічого не дізнались, і швидше за все просто вбили.
почалися масові арешти членів родини. з 12 братів та сестер прадіда в живих не лишилося нікого. з 40 дітей - 7, ще 5 не було в селі. то виходить 12 вижило, щоб потім померти в Голодомор, до чисток 1938 року дожили 4, чистки пережили 2.
не усім з них навіть могили є - комбідівці лютували, спалили кілька хат по селі, думаючи, що як з вогню будуть виносити найцінніше, то потягнуть і церковне приладдя, але не сталося - люди часто згорали в хатах.
побоюючись розорення могил (видно, були прецеденти) більш далекі родичі однієї ночі замінили хрести на могилах, замінивши їх на ті, що забрали з інших могил, більш ранньопохованих родичів. до 2006 року, здається, це була таємниця, поки останній з учасників тих "перепоховань" відчуваючи близкість смерті не розповів моєму батькові цю історію. і ми утрьох поміняли хрести назад.
дід усе життя був безпартійним, з клеймом "син ворога народу", жив у старій якійсь сімейній будові, переробленій на сяку таку мазанку, де зі старого була лише піч. виживав працюючи на залізниці кочегаром, працював нелегально. тримав кролів, рамки для хутра досі під дахом вісять, хоча з родини вже мало хто пам'ятає, що то таке і набіса воно треба. своє більш-менш нормальне помешкання зміг побудувати лише в 1967 чи 1968 році, з чого вийшло - бита цегла, випадкове дерево, листи фанери.
церковне приладдя, заховане за задньою стінкою печі було витягнене коли вже за Незалежності відновлювали церкву. урочисто внесли до храму в одне зі свят, а діду перепала позиція дзвонаря і 3 чи може навіть 5 карбованці зарплати на місяць. дід помер у 1996 році, відмучавшись раком легенів.
Дякую за історію.
Вітаю! Я з 86 р. Ваша історія мене вражає, такого в школі мені не розповідали але слухаючи ці слова ти чуєш правду поколінь. Дякую!
Треба не змучуватися нагадувати собі минуле, бо майбутнє, то повторення минулого. Час, рухається по спіралі.
Не зупиняйтесь у своїй праці!Дякуємо вам
Дякую за важливу інформаційну роботу!
Все буде Україна! 💛💙
Дякую за чудовий контент з історії України!
Дякую за правдиву історію України.🇺🇦
Вподобайка та комент для популяризації каналу 💙💛
вже дивлюся не перший відео ролик про СРСР. це просто найкраще що я бачила. ґречно дякую за те, що розказуєте нашу історію🤍
Моя бабуся також жила в Архангельському. Богом забуте село. Було і є
А це все тому ,що не вірили в себе не тоді не зараз , домовитись із злом неможливо ,осі і платили пращури та нащадки та ми і наші діти.
Велика дяка за працю і історичний контент!!!
Слава Нації! Смерть ворогам!❤️🖤💙💛
Плюсую. Молодець. Дякую за пізнавальні відео.
Вітаю.!
Дякую за Вашу ПРОСВІТУ та ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ ❤😊
Свою родинну історію розкажу, ми родом з села і там як почалися створюватися колгоспи головою колгоспу назначили моряка, так там протягом місяця все передохло.
Важливу справу робите, шановний.
Мій прадід хоч і пережив тридцяті роки і був колгоспником, хто з них не був колгоспником у ті люті часи, але коли почалася радянько німецька війна, то зробив собі навмисне ушкодження кистей рук. Працювавши на конях, одного разу приїхавши на ланку вставив обидві долоні під гусениці трактора, чим і врятувв собі життя. Щоправда прожив зовсім мало, 60 - 61 рік. Отака сімейна історія. До чого я веду, а до того що майже всі новобранці загинули на річці Молочна, коли вже прийшли "визволителі" у сернні 44 року на територію Приазовя і Донбасу. Не можу слухати оті всі советскі пісні про велич червоної армії. Чомусь завжди плачу. Дякую вам за працю.
Велике дякую за цей випуск.
Дякую вам❤🇺🇦
у тому і проблема була, що 80% селян не мали комунікацій між собою у межах країни. ті хутора, та села були в ізоляції у відношенні одне до одного, тому не можливо було швидке об'єднання.
більшовики перебили всіх по одинці.
Шо? 😂
Це тобі в твоєму мегаполісі таке розповіли?
В мене для тебе погані новини, твої фантазії далекі від реальності.
ні. це мені розповіли, старі хати, у старих селах, які стояли одна від одної на кілько сотень метрів, а то і кілометрів.
не будували люди раніше хати паркан до паркану. простору було більше.
це більшовики вигадали -"кампактноє праживаніє" + "радіоточька" і газета "красний вєстнік", щоб таким як ти в голову випорожняти свою бєлєбєрду про "вєчноє братство"..
так зрозуміло?
Це не зовсім так, люди з усіх сусідніх сіл один одного знали, так як це не є чимось, де можна ізолюватися. Лікар був в одному селі, коваль в іншому і тд. Ходили одні до одного до родичів, плюс ярмарки, вечорниці. І на кінець, люди з маленьких сіл та хуторів підпорядковувалися одному колгоспові, тобто вони там бачилися кожен день
Дуже дякую за просвітницьку роботу
Дякую Вам за Вашу Працю!
Давно потрібно він тої чуми відгородитись, Китайською стіною!
Класне відео, дуже пізнавальне. Дякую за вашу роботу
Дякую за контент.
Дякую вам! Стараємось, щоб було цікаво😇❤️
п. Степан, щиро дякую за вашу працю, за дуже цікаву і корисну інформацію.Я вважаю,чим швидше цю правдиву історичну інформацію внести в підручники історії
наших дітей, щоб виростали і знали правду про життя своїх прадідів
Бабуся розказувала про податок на яблуньки тобто плодові дерева.
щоб не платити податок в той час вирубували всі садки
@@oo-bw4pf правда
Вітаю
Дужє подобається Ваш канал, ми повинні цю правду розповідати дітям, внукам якє то було потворнє створіння совєти комунняки хай їх нащадки сповна заплатять за свої справи, котри продовжують. Бажаю здоров'я та нашої Перемоги❤
Моя бабуся теж розповідала про ті дахливі часи,їх четверо дітей було у прабабусі і в них забрали єдину годувальницю -корову,все зерно,цінності.Казала,що коли весною посадили картопляні лушпайки,то вродила картопля(рік був урожайним).
На єдиному фото з прабабусею якій на той час було 35 років,вона вигладала років на 60.Коли бабусі було 14 років мусила їхати на роботи на полях Миколаївщини,де тяжко працювала. Коли в 19 народила мою маму,то вже через тиждень вийшла на роботу в колгосп,бо була дояркою(доїли всіх вручну).Тяжкі були часи.Як тут можна жаліти за "совєцьким союзом,"
В сім''ї мого прадіда Гандзюк Телемона в хаті вижило троє: його дружина і дві старші доньки. Він і молодші діти померли з голоду. В куркулі записали, бо не хотів у колгосп йти. Забрали спершу корову, а потім всі продукти: зерно, крупи, картоплю з погреба до останньої картоплини вигребли. Прабаба зарізала останню курку, а тут знову з обшуком, то вона скоренько підняла білий глиняник коло печі і в рудий вкинула, білим накрила. Знайшли і викинули собакам, аби тільки діти не з'їли.
Дякую за ваше відео!
Зі спогадів діда після війни: працювати на те щоб поставили "палочку"потрібно було 2-3 дні (щоб зарахували 1 трудодень) За трудодень плати від 100 до 300 гр зерна. Коли створювали колгости майже всю худобу з сім'ї в колгосп (потім дозволили тримати 1 корову). Але зігнавши массу худоби до осені - не забезпечили її кормами на зиму. Відповідно зимою вона майже вся здохла. Дід, щоб не померти з голоду батракував в дитинстві. Сталін вбив "єдинолічніка" середній клас, який є основою будь-якої держави. Наслідки ще довго будемо відчувать
Дякую за Вашу працю! Змістовно, цікаво!
Дякую як завжди гарна робота. З мене лайк та коментар в підтримку.
Чи не могли б ви підняти тему Павліка Морозова. Розповісти про самого "героя" про особливості ідеології, що пов'язана з цим іменем. Дякую вам за вашу працю, бо ви робите дуже благородну справу.
Дякуємо за ідею, подумаємо над цим.
Підтримую ідею! Теж дуже цікаво