Я тоже как-то ходил из Фрунзе в Геническ пешком. Так получилось что в кармане денег не было ни копья и я не мог заставить себя "проголосовать", платить то нечем )) Да, где-то два часа пешком. Если с непривычки то ноги болят )
@@ВладимирС Я с сыном в 6 утра и до 8 , а потом на работу бежала .. а с сыном шли и пели песни ,, Катя , Катерина , белый свет , Без тебя мне жизни больше нет , Ягода ~ малина ...
Доброго дня! Дякуємо за таку екскурсію. Були раді побачити батьківщину мого чоловіка, бо останній раз були там три роки тому. До речі, чоловік може надати Вам деякі уточнення: 1. "Царська" дорога будувалася в 70-ті роки, при ньому, він в цьому впевнений. Каміння возили з Запорізького кар'єру на МАЗах. Прізвище одного з водіїв, що возив каміння, - Охріменко (був мешканцем села). Одна з бригад-каменярів (з Західної України) винаймала квартиру у бабусі мого чоловіка. 2. Двоповерховий будинок у центрі села (в якому є магазин і музикальна школа) побудований на місті літнього кінотеатру у 80-і роки. 3. Колгосп міліонером був при голові Мещерякові Георгію здається Нікіфоровичу. 4. І ще Ви оговорилися один раз, сказавши, що Фрунзе перейменоване в Олексіївку. Взагалом ваш репортаж дуже корисний, зворушливий. ДУЖЕ вдячні, бо хочеться туди поїхати та не взмозі. Хочеться побачити у відео і другу частину села, ту що за магазином, зокрема вулицю Широку. Матеріально підтримуємо.
Спасибо за развернутое сообщение. Попробую объяснить почему "царская" дорога ) Естественно там не написано каких она времен поэтому я решил что по аналогии с Геническом. В Геническе мощеные дороги появились при царе, это центральная или ул.Ленина которая была булыжная и на которую в 70-е положили асфальт, это ул.Пушкина которая до сих пор там где выходит к ул.Колхозной и у спуска к проливу мощеная, мощеный подъезд к старому ж-д мосту, мощеный подъезд к воде по ту сторону пролива за мостом. Что-бы при советской власти мостили эти дороги брусчаткой я и не видел и не слышал. А что при царе мостили - да, читал. Мостить улицы брусчаткой требует больших знаний и умений чем положить асфальт. Откуда у нас после революции и двух воен остались мастера ? Поэтому я и решил что и по Фрунзе и далее в Стокопани, Озеряне, Н-Григорьевку положили брусчатку при царе. Очень большой объем вынужденной кропотливой ручной работы положить дорогу по району т.к. наш чернозем осенью и весной практически непроезжаем. И строить такую ветку при наличии симферопольки это лишний труд.Я так думаю что колхоз своим коштом нанял бригаду что-бы доложить часть дороги по Фрунзе в дополнение к существовавшей. Но большую мощеную дорогу через несколько колхозов в 70-х , хм, я сомневаюсь. Про председателя колхоза Мещерякова, про то что было в центре села я первый раз слышу, спасибо за информацию. Ну и конечно я оговорился, сейчас это с.Азовское. Хорошо, будет вторая часть видео по селу, постараюсь объехать побольше. Но вы же знаете что село ну очень большое по территории
Доброго дня, шановний пане Володимире! Як і обіцяли, сьогодні надаємо нові факти про кам'яну ("Царську") дорогу у с.Азовське. Це не єдина гранітна дорога у селі. Є ще, які приховані під шаром асфальту. Кам'яні дороги у селі (тоді воно називалося Фрунзе) будувалися в період приблизно з 1965р. і щонайменше до 1985р. Починали за часів голови колгоспу Мещерякова Георгія Нікіфоровича. До речі, колгосп тоді був мільйонером і складався з п'яти бригад (колишніх колгоспів) - чотири в с.Фрунзе, п'ята - в с.Подорожнє. Бут возили великими МАЗами з Запорізьких кар'єрів і складали на майданчику, що був розташований на виїзді з села у напрямку на с.Партизани, праворуч. Потім цей бут вручну, кувалдами розбивали до менших розмірів, навантажували в самоскид і везли на місце укладки. Тому каміння на дорозі у селі відрізняється від такого на вулицях міста Генічеська: у місті воно більш правильної форми, мабуть виготовлене на заводі. Будівництвом дороги займалася наймана колгоспом бригада, члени якої були мешканцями з Івано-Франківської областіі, а квартирували, чергуючись, весь час будівництва у с.Фрунзе. Один з так званих "каменярів" - Калиняк Микола, з Івано-Франківської області Тлумацького району села Олешів (мій чоловік все це пам'ятає, бо у п'ятнадцятерічному віці листувався з його донькою, а декілька будівників винаймали житло у бабусі мого чоловіка аж до приблизно 1985р. - до смерті хазяйки). Що було потім, як довго ще працювала ця бригада, нам не відомо, бо тоді зв'язок з селом у мого чоловіка надовго перервався. Ще хочеться виправити помилку у вікіпедії стосовно того, що електрика у селі з'явилася у 1937р., та не знаємо як, бо документальних доказів у нас немає, тільки спогади. В 1962р., коли мій чоловік пішов до школи, то вечорами навчався при лампі (а таке не забувається, самі знаєте, і при бажанні цей факт може бути підтверджений багатьма мешканцями села того ж віку). Пізніше по селу стали копати ями під стовпи, і, як згадує він, часто їх копали чоловіки-копачі, яких винаймали мешканці, здебільшого вдови, щоб провести до хати дроти для електроструму. Світло давали з 18:00 до 24:00 від дизель-генераторів. В кожній бригаді був свій дизель-генератор на потреби мешканців. Окремий дизель-генератор був встановлений позаду будинку культури і обслуговував тільки його. Цілодобово електрику стали надавати набагато пізніше, коли в селі поставили розподільчі трансформатори і підключили до мережі Каховської ГЕС. Це все спогади мого чоловіка. Може хтось виправить його. Він відкритий для спілкування, пишіть. Цікаво було б почитати спогади інших мешканців села.
@@ЛюдмилаПланіда-с8ч тогда мне непонятно следующее. Булыжная дорога или ее отрезок у фермы за с.Подорожнее идет по направлению из Геническа в сторону Фрунзе. Наверное она так и шла - из Геническа в с.Фрунзе. И построена она была в 60-е годы. Зачем тогда паралельно ей была проложена еще одна дорога, которая нынешняя асфальтированная из Геническа на Фрунзе ? Дороги тогда дублируют друг друга. Можно ж было на булыжник положить асфальт как в Геническе по ул. Ленина и сэкономить на подготовке основы дороги. И второй вопрос. Дальше на Стокопани и далее на Озеряне и Н-Григорьевку дорога из булыжника уже была или ее тоже в этот период построили ?
@@ВладимирС Доброго дня! Нарешті ми знову можемо з Вами поспілкуватись. Чоловік пам'ятає грунтову дорогу навесні, в розпутицю, приблизно 1964-1965р., з Генічеська до с.Фрунзе. Він їхав у вантажному таксі (всюдихід ГАЗ-63 з брезентовим покриттям) після видалення зубу. Сидів з мамою на боковій лавці, плакав, бо було боляче (видалили зуб без наркозу) і дивився на дорожню грязюку. Не кожного дня випадало тоді дітям покататися на автівці, тому цей день пам'ятає чітко. Згадує, що в селі тоді ще не було кам'яних і асфальтованих доріг. Перша асфальтована дорога в с.Фрунзе була побудована після відкриття будинка культури і вела від нього до виїзда на м.Генічеськ. Решта дороги до м.Генічеськ на той час була засипана якимось відсівом світло-коричневого кольору на кшталт ракушняка. Згодом дорога просіла, з'явилися ями, тому часто користувалися грунтовою обабіч. Така ж насипна дорога була побудована з села до Симферопольської траси, а далі до с.Партизан була кам'яна. Все це приблизно в один час (за спогадами мого чоловіка). Маленький завод по виготовленню асфальта був розташований ліворуч при виїзді з села у напрямку на с.Партизан. Працювали на тому заводі шабашники-вірмени. Хлопці-підлітки якшалися біля них і вивчали вірменську мову :) . Кам'яна дорога від обеліску в напрямку на с.Стокопані (Ви назвали її Большаком) була завершена не раніше 1980р. Тому що в 1980р. автівку ГАЗ-51 з труною у кузові (померла молода доярка) по цій дорозі по грязюці тягнув на кладовище трактор. Водієм автівки був мій чоловік. Він це прекрасно пам'ятає, навіть те, що у небіжчиці залишилась маленька донька. Прізвище - Бородай. Після 1980р. почали масово покривати асфальтом більшість доріг. Чоловік згадує, що в 1969р.(це точно) йому одного разу довелося повертатися додому зі школярами-інтернатовцями (в одного з них, десятикласника, пам'ятає тільки ім'я Петро, він був у гостях) з села Стокопані (або Озиряни, точно не пам'ятає) в с.Фрунзе. Вночі пройшов великий дощ. Щоб доїхати по грязі, голова колгоспу виділив трактор-"білорус", що тягнув віз (телегу) з гумовим ходом; у возі на соломі сиділи учні. Інтернат був розташований біля чайної у с.Фрунзе. Там проживали діти з навколишніх сіл, де не було шкіл-десятирічок (чоловік точно пам'ятає про с.Стокопані). У с.Придорожнє була початкова школа (з першого по четвертий клас). Старші діти з с.Придорожнє навчалися у с.Фрунзе, та в інтернаті не жили, - після занять поверталися додому. Чоловік може відповідати на Ваші питання тільки своїми спогадами, бо доступу до архівів, бібліотек, підшивок газет, місцевих музеїв не має.
@@ЛюдмилаПланіда-с8ч дуже цiкаво, дякую. Ваш чоловiк не намагався писати спогади ? Було би взагалi цiкаво знати про життя у тi часи вiд сучасника. З вашого дозволу я розмiщу ваш розлогий допис у себе на сайтi genichesk.com.ua ?
Добрый день. Дорогу от Азовского до трассы долатали? Жаль что не проехались в сторону моря. Интересно было бы посмотреть дорогу к морю, лиман, строения между лиманом и морем, и сам берег.
Спасибо за видео, особенно за кусочек Подорожнего. Ваше коментирование верно в каждом слове. А особенно по темпам :" жизни не хватит.." это точно, вот улица Шевченко в Подорожнем по документам - в асфальте, а по факту- грунтовка, сколько существует село, столько и лежит там эта грунтовка, да грязиище такое, что даже пешком по этому болоту не пройти в дождик, а про велосипед или машину- дык и думать не стоит. Властям на это плевать, чтоб им самим, козлам, в этом болоте утонуть. Никогда даже крошечки асфальта, ни грамочки щебня туда не кинули.. никакой жизни и никаких перемен во власти не хватает на то, чтоб заасфальтировать каких то 300- 400 метров ( это и есть вся улица).. чтоб им ... ( цензура не пропустит пожелание)
Добрый день. А сей час после зимы в каком состоянии эта дорога от Симферопольской трассы до Геническ через Фрунзе.Асфальт Великого будівництва не зійшло зі снігом? Может поедем до Геническа по ней если она нормальная.
Дорогу от Фрунзе до трассы так и не делали, вообще. Прошлогодние латки от Фрунзе до Геническа стали отклеиваться от ям. Не советую поворачивать на Фрунзе с партизанского перекрестка на трассе. Очень плохая дорога
@@ВладимирС Добрый день. Опять хочу спросить за состояние этой дороги. Что нибудь изменилось после нашей с Вами последней переписки. Может сделали уже её от трассы до Геническа что бы можно было заехать в город со стороны Фрунзе? Ребята асфальт дотянули до трассы?
Скажите пожалуйста. Кто может подсказать? Примерно до каких чисел, сезон продолжается, чтобы в солёных озёрах покупаться, родоновое озеро посетить и т.д. ,дней на 10 приехать.
От погоды зависит. Зарядят дожди и все, можно будет только на источник ездить. А как погоду предсказать ? Пока вроде нормально, солнечно, тихо, днем до +28.
Есть такая Дзержинская, там не было асфальта. А кто по этим дорогам ездит? Машин нет. Село красивое, лайк за царскую дорогу!!! У них к морю выход есть нормальный?
Владимир! Я вижу по тому как Вы рассказываете о Геническе, Вы знакомы со многими жителями. Может быть Вы знаете о семье геничян, с которой я познакомился и мы стали друзьями в 1986 году, когда после аварии на Чернобольской атомной станции я летом с семьей бежал от радиации из Киева в Геническ. Это семья Дроновых. Они жили в переулке Петровского 23. С Женей и его родителями Диной Терентьевной и Иваном Григорьевичем мы стали друзьями на долгие годы. В 80-х Женя работал на рынке в мясном павильоне, а до этого там работал его папа. Иван Григорьевич умер в 1988-1989 году. Женя в 2005 году имел инсульт и не говорил. Последний раз, когда я им звонил и разговаривал с Жениной мамой был 2009 год. Звонил всегда я, так как они не могли звонить мне в Канаду. Однако я потерял их телефон и контакт был потерен. Что с ними происходит, живы ли они я не знаю. Если Вы обладаете какой-либо информацией о них я буду Вам признателен.
Спасибо Вам,Владимир за Ваш канал и Ваши видео! Вы наш семейный блогер! Удачи Вам и благодарных подписчиков! Спасибо!
Только приехала с Геническа..
Отдохнула как всегда здорово,мусора по побережью нет....очень понравилось ласковое море...
Володя , Спасибо , я давно сюда не ездила , ты проехал , а я с Фрунзе и до Геническа пеши прошла за 2 часа. 86 год
Я тоже как-то ходил из Фрунзе в Геническ пешком. Так получилось что в кармане денег не было ни копья и я не мог заставить себя "проголосовать", платить то нечем )) Да, где-то два часа пешком. Если с непривычки то ноги болят )
@@ВладимирС Я с сыном в 6 утра и до 8 , а потом на работу бежала .. а с сыном шли и пели песни ,, Катя , Катерина , белый свет ,
Без тебя мне жизни больше нет ,
Ягода ~ малина ...
Мама с сестрой тоже один раз ходили...Дошли замучились...
Доброго дня!
Дякуємо за таку екскурсію. Були раді побачити батьківщину мого чоловіка, бо останній раз були там три роки тому.
До речі, чоловік може надати Вам деякі уточнення:
1. "Царська" дорога будувалася в 70-ті роки, при ньому, він в цьому впевнений. Каміння возили з Запорізького кар'єру на МАЗах. Прізвище одного з водіїв, що возив каміння, - Охріменко (був мешканцем села). Одна з бригад-каменярів (з Західної України) винаймала квартиру у бабусі мого чоловіка.
2. Двоповерховий будинок у центрі села (в якому є магазин і музикальна школа) побудований на місті літнього кінотеатру у 80-і роки.
3. Колгосп міліонером був при голові Мещерякові Георгію здається Нікіфоровичу.
4. І ще Ви оговорилися один раз, сказавши, що Фрунзе перейменоване в Олексіївку.
Взагалом ваш репортаж дуже корисний, зворушливий. ДУЖЕ вдячні, бо хочеться туди поїхати та не взмозі.
Хочеться побачити у відео і другу частину села, ту що за магазином, зокрема вулицю Широку.
Матеріально підтримуємо.
Спасибо за развернутое сообщение. Попробую объяснить почему "царская" дорога ) Естественно там не написано каких она времен поэтому я решил что по аналогии с Геническом. В Геническе мощеные дороги появились при царе, это центральная или ул.Ленина которая была булыжная и на которую в 70-е положили асфальт, это ул.Пушкина которая до сих пор там где выходит к ул.Колхозной и у спуска к проливу мощеная, мощеный подъезд к старому ж-д мосту, мощеный подъезд к воде по ту сторону пролива за мостом. Что-бы при советской власти мостили эти дороги брусчаткой я и не видел и не слышал. А что при царе мостили - да, читал. Мостить улицы брусчаткой требует больших знаний и умений чем положить асфальт. Откуда у нас после революции и двух воен остались мастера ? Поэтому я и решил что и по Фрунзе и далее в Стокопани, Озеряне, Н-Григорьевку положили брусчатку при царе. Очень большой объем вынужденной кропотливой ручной работы положить дорогу по району т.к. наш чернозем осенью и весной практически непроезжаем. И строить такую ветку при наличии симферопольки это лишний труд.Я так думаю что колхоз своим коштом нанял бригаду что-бы доложить часть дороги по Фрунзе в дополнение к существовавшей. Но большую мощеную дорогу через несколько колхозов в 70-х , хм, я сомневаюсь.
Про председателя колхоза Мещерякова, про то что было в центре села я первый раз слышу, спасибо за информацию. Ну и конечно я оговорился, сейчас это с.Азовское. Хорошо, будет вторая часть видео по селу, постараюсь объехать побольше. Но вы же знаете что село ну очень большое по территории
Спасибо за помощь.
@@ВладимирС Ми 5 годин тому відповіли Вам, надавши нові факти того, що дорога не царська. Ви видалили нашу відповідь? Чому?
Я не удалял, я вашего комментария вообще не видел
@@ВладимирС Дивно, ми перевіряли, що коментар пройшов.
Тоді напишемо ще раз, завтра.
Доброго дня, шановний пане Володимире!
Як і обіцяли, сьогодні надаємо нові факти про кам'яну ("Царську") дорогу у с.Азовське.
Це не єдина гранітна дорога у селі. Є ще, які приховані під шаром асфальту.
Кам'яні дороги у селі (тоді воно називалося Фрунзе) будувалися в період приблизно з 1965р. і щонайменше до 1985р. Починали за часів голови колгоспу Мещерякова Георгія Нікіфоровича. До речі, колгосп тоді був мільйонером і складався з п'яти бригад (колишніх колгоспів) - чотири в с.Фрунзе, п'ята - в с.Подорожнє.
Бут возили великими МАЗами з Запорізьких кар'єрів і складали на майданчику, що був розташований на виїзді з села у напрямку на с.Партизани, праворуч. Потім цей бут вручну, кувалдами розбивали до менших розмірів, навантажували в самоскид і везли на місце укладки. Тому каміння на дорозі у селі відрізняється від такого на вулицях міста Генічеська: у місті воно більш правильної форми, мабуть виготовлене на заводі.
Будівництвом дороги займалася наймана колгоспом бригада, члени якої були мешканцями з Івано-Франківської областіі, а квартирували, чергуючись, весь час будівництва у с.Фрунзе. Один з так званих "каменярів" - Калиняк Микола, з Івано-Франківської області Тлумацького району села Олешів (мій чоловік все це пам'ятає, бо у п'ятнадцятерічному віці листувався з його донькою, а декілька будівників винаймали житло у бабусі мого чоловіка аж до приблизно 1985р. - до смерті хазяйки). Що було потім, як довго ще працювала ця бригада, нам не відомо, бо тоді зв'язок з селом у мого чоловіка надовго перервався.
Ще хочеться виправити помилку у вікіпедії стосовно того, що електрика у селі з'явилася у 1937р., та не знаємо як, бо документальних доказів у нас немає, тільки спогади. В 1962р., коли мій чоловік пішов до школи, то вечорами навчався при лампі (а таке не забувається, самі знаєте, і при бажанні цей факт може бути підтверджений багатьма мешканцями села того ж віку). Пізніше по селу стали копати ями під стовпи, і, як згадує він, часто їх копали чоловіки-копачі, яких винаймали мешканці, здебільшого вдови, щоб провести до хати дроти для електроструму. Світло давали з 18:00 до 24:00 від дизель-генераторів. В кожній бригаді був свій дизель-генератор на потреби мешканців. Окремий дизель-генератор був встановлений позаду будинку культури і обслуговував тільки його.
Цілодобово електрику стали надавати набагато пізніше, коли в селі поставили розподільчі трансформатори і підключили до мережі Каховської ГЕС.
Це все спогади мого чоловіка. Може хтось виправить його. Він відкритий для спілкування, пишіть. Цікаво було б почитати спогади інших мешканців села.
Спасибо. У меня сразу вопрос - в с.Подорожнее у фермы есть остатки дороги из булыжника. Там в этот период тоже строили дорогу ?
@@ВладимирС Так. До цього доріг не було зовсім, тільки грунтівка.
@@ЛюдмилаПланіда-с8ч тогда мне непонятно следующее. Булыжная дорога или ее отрезок у фермы за с.Подорожнее идет по направлению из Геническа в сторону Фрунзе. Наверное она так и шла - из Геническа в с.Фрунзе. И построена она была в 60-е годы. Зачем тогда паралельно ей была проложена еще одна дорога, которая нынешняя асфальтированная из Геническа на Фрунзе ? Дороги тогда дублируют друг друга. Можно ж было на булыжник положить асфальт как в Геническе по ул. Ленина и сэкономить на подготовке основы дороги. И второй вопрос. Дальше на Стокопани и далее на Озеряне и Н-Григорьевку дорога из булыжника уже была или ее тоже в этот период построили ?
@@ВладимирС Доброго дня! Нарешті ми знову можемо з Вами поспілкуватись.
Чоловік пам'ятає грунтову дорогу навесні, в розпутицю, приблизно 1964-1965р., з Генічеська до с.Фрунзе. Він їхав у вантажному таксі (всюдихід ГАЗ-63 з брезентовим покриттям) після видалення зубу. Сидів з мамою на боковій лавці, плакав, бо було боляче (видалили зуб без наркозу) і дивився на дорожню грязюку. Не кожного дня випадало тоді дітям покататися на автівці, тому цей день пам'ятає чітко. Згадує, що в селі тоді ще не було кам'яних і асфальтованих доріг.
Перша асфальтована дорога в с.Фрунзе була побудована після відкриття будинка культури і вела від нього до виїзда на м.Генічеськ. Решта дороги до м.Генічеськ на той час була засипана якимось відсівом світло-коричневого кольору на кшталт ракушняка. Згодом дорога просіла, з'явилися ями, тому часто користувалися грунтовою обабіч. Така ж насипна дорога була побудована з села до Симферопольської траси, а далі до с.Партизан була кам'яна. Все це приблизно в один час (за спогадами мого чоловіка).
Маленький завод по виготовленню асфальта був розташований ліворуч при виїзді з села у напрямку на с.Партизан. Працювали на тому заводі шабашники-вірмени. Хлопці-підлітки якшалися біля них і вивчали вірменську мову :) .
Кам'яна дорога від обеліску в напрямку на с.Стокопані (Ви назвали її Большаком) була завершена не раніше 1980р. Тому що в 1980р. автівку ГАЗ-51 з труною у кузові (померла молода доярка) по цій дорозі по грязюці тягнув на кладовище трактор. Водієм автівки був мій чоловік. Він це прекрасно пам'ятає, навіть те, що у небіжчиці залишилась маленька донька. Прізвище - Бородай.
Після 1980р. почали масово покривати асфальтом більшість доріг.
Чоловік згадує, що в 1969р.(це точно) йому одного разу довелося повертатися додому зі школярами-інтернатовцями (в одного з них, десятикласника, пам'ятає тільки ім'я Петро, він був у гостях) з села Стокопані (або Озиряни, точно не пам'ятає) в с.Фрунзе. Вночі пройшов великий дощ. Щоб доїхати по грязі, голова колгоспу виділив трактор-"білорус", що тягнув віз (телегу) з гумовим ходом; у возі на соломі сиділи учні. Інтернат був розташований біля чайної у с.Фрунзе. Там проживали діти з навколишніх сіл, де не було шкіл-десятирічок (чоловік точно пам'ятає про с.Стокопані). У с.Придорожнє була початкова школа (з першого по четвертий клас). Старші діти з с.Придорожнє навчалися у с.Фрунзе, та в інтернаті не жили, - після занять поверталися додому.
Чоловік може відповідати на Ваші питання тільки своїми спогадами, бо доступу до архівів, бібліотек, підшивок газет, місцевих музеїв не має.
@@ЛюдмилаПланіда-с8ч дуже цiкаво, дякую. Ваш чоловiк не намагався писати спогади ? Було би взагалi цiкаво знати про життя у тi часи вiд сучасника. З вашого дозволу я розмiщу ваш розлогий допис у себе на сайтi genichesk.com.ua ?
Блогодорим за экскурсию
Добрый день. Дорогу от Азовского до трассы долатали?
Жаль что не проехались в сторону моря. Интересно было бы посмотреть дорогу к морю, лиман, строения между лиманом и морем, и сам берег.
Спасибо за видео, особенно за кусочек Подорожнего. Ваше коментирование верно в каждом слове. А особенно по темпам :" жизни не хватит.." это точно, вот улица Шевченко в Подорожнем по документам - в асфальте, а по факту- грунтовка, сколько существует село, столько и лежит там эта грунтовка, да грязиище такое, что даже пешком по этому болоту не пройти в дождик, а про велосипед или машину- дык и думать не стоит. Властям на это плевать, чтоб им самим, козлам, в этом болоте утонуть. Никогда даже крошечки асфальта, ни грамочки щебня туда не кинули.. никакой жизни и никаких перемен во власти не хватает на то, чтоб заасфальтировать каких то 300- 400 метров ( это и есть вся улица).. чтоб им ... ( цензура не пропустит пожелание)
Добрый день. А сей час после зимы в каком состоянии эта дорога от Симферопольской трассы до Геническ через Фрунзе.Асфальт Великого будівництва не зійшло зі снігом? Может поедем до Геническа по ней если она нормальная.
Дорогу от Фрунзе до трассы так и не делали, вообще. Прошлогодние латки от Фрунзе до Геническа стали отклеиваться от ям. Не советую поворачивать на Фрунзе с партизанского перекрестка на трассе. Очень плохая дорога
@@ВладимирС Спасибо за быстрый ответ и предупреждение. Жде́м следующих Ваших интересных видеообзоров.
@@ВладимирС Добрый день. Опять хочу спросить за состояние этой дороги. Что нибудь изменилось после нашей с Вами последней переписки. Может сделали уже её от трассы до Геническа что бы можно было заехать в город со стороны Фрунзе? Ребята асфальт дотянули до трассы?
Скажите пожалуйста. Кто может подсказать? Примерно до каких чисел, сезон продолжается, чтобы в солёных озёрах покупаться, родоновое озеро посетить и т.д. ,дней на 10 приехать.
От погоды зависит. Зарядят дожди и все, можно будет только на источник ездить. А как погоду предсказать ? Пока вроде нормально, солнечно, тихо, днем до +28.
@@ВладимирС Источник какой Вы имеете ввиду? Спасибо
@@Всёможетбыть-д9я козявкинский, за Счастливцево. Кстати 10 дней как раз на курс хватает
Есть такая Дзержинская, там не было асфальта. А кто по этим дорогам ездит? Машин нет.
Село красивое, лайк за царскую дорогу!!!
У них к морю выход есть нормальный?
Да
Я в этом селе живу
Владимир! Я вижу по тому как Вы рассказываете о Геническе, Вы знакомы со многими жителями. Может быть Вы знаете о семье геничян, с которой я познакомился и мы стали друзьями в 1986 году, когда после аварии на Чернобольской атомной станции я летом с семьей бежал от радиации из Киева в Геническ. Это семья Дроновых. Они жили в переулке Петровского 23. С Женей и его родителями Диной Терентьевной и Иваном Григорьевичем мы стали друзьями на долгие годы. В 80-х Женя работал на рынке в мясном павильоне, а до этого там работал его папа. Иван Григорьевич умер в 1988-1989 году. Женя в 2005 году имел инсульт и не говорил. Последний раз, когда я им звонил и разговаривал с Жениной мамой был 2009 год. Звонил всегда я, так как они не могли звонить мне в Канаду. Однако я потерял их телефон и контакт был потерен. Что с ними происходит, живы ли они я не знаю. Если Вы обладаете какой-либо информацией о них я буду Вам признателен.
Прочел, ок, я постараюсь, как получится. Я знаю этот переулочек, там типа тупичка. Был правда выход к магазину 33 квадрата, не знаю правда как сейчас.
ВЕЛЫКЕ "КРАДИВНЫЦТВО"!!!
Вы вообще где живёте? Поедьте посмотрите,сколько дорог и мостов строят.
@@Prosto_uzer так я и не спорю, строят но и воруют масштабно!
Хорошее видео,но кроме асфальта ничего не видно....
Камеру в бок направляйте...
Знаю эти претензии )) Если вбок направлять то обязательно напишут что кроме деревьев и домов ничего не видно )))
А как раньше наназывалось село Фрунзе
Юзкуи
@@ВладимирС Точно родина деда.
Фото старого села времен вашего деда не осталось ?
Я тут живу