Івана Купала

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 24 бер 2024
  • Івана Купала
    Традиційне східнослов’янське свято, яке присвячене літньому сонцестоянню і відзначається 7 липня. Має язичницьке коріння, збігається з християнським святом Різдва Івана Предтечі і його сучасна назва походить від церковного імені Івана Хрестителя. В Україні свято відзначають понад 3 тисячі років. Свято Купала називають по - різному. В Україні - Купайла або Сонцекріс, за часів Київської Русі - Крес. В Білорусі - Купалле або Іван Відьмацький.
    Згідно зі слов’янськими традиціями - головними персонажами свята були - Купало - покровитель кохання, продовження роду та Мара (Мариня або Мареня) - божество, яке символізує зиму і приносить недуги та голод. Молоді дівчата та хлопці робили з гілок, квітів та з зелені опудала головних персонажів свята і Марену, спалювали або топили у воді. Це символізувало перемогу добра над злом.
    Одним із основних атрибутів свята є величезне багаття, яке в західнослов’янських народів називали «соботка». Хмиз та різноманітний непотріб для купальського вогнища збирали всім селом, а відмова в наданні матеріалів для багаття гостро засуджувалась односельцями та навіть вважалась гріхом.
    В Україні на свято спалювали старі та поламані знаряддя праці, що, за повір’ями, берегло від злих духів та відьом. Купальське вогнище розпалювали живим полум’ям, яке добувалося тертям. Багаття розпалювали
    після заходу сонця і дивились, щоб воно не згасло до світанку. В Україні купальське багаття розпалював поважний член громади. У Франції (середні віки) - священик, в Словенії - лише жінки. До купальського багаття були зобов’язані прийти всі жінки, а тих, які цього не зробили - звинувачували в відьомстві.
    В Україні існує традиція - стрибати через вогнище. Молодь, а особливо закохані хлопці і дівчата, взявшись за руки, парами перестрибують через багаття, і за повір’ями, якщо їх руки не розійдуться, на них в майбутньому чекає міцний та щасливий шлюб. Вважалось, що залишки купальського багаття мали магічну силу і могли покращити врожай та вберегти від злих сил. Вугілля та попіл зі святкового вогнища закопували в полі, а також приносили додому і в печі розводили нове багаття.
    В українській міфології цілющі трави вирощували мавки, які знали всі їхні лікувальні властивості, а на свято будь - яка цілюща трава ставала значно сильнішою. За старослов’янським повір’ям в купальську ніч оживає всяка нечисть і потрібно остерігатися витівок домовиків, водяників, лісовиків та русалок. На Купала дівчата збирали полин, оскільки вважалось, що його бояться відьми та русалки. Полин носили на поясі, вплітали у вінки, встромляли у вікна будинків і воріт, щоб перегородити шлях відьмам. На свято кропива отримувала магічну силу, перед купанням в річці кидали в воду, щоб захиститись від русалок. Важливий символ свята - вінок. У вінок вплітали 12 видів рослин. Вінки дівчата заздалегідь плели з різноманітних трав, прикрашали кольоровими стрічками. На Купала дівчата пускали вінки на воду - якщо вінок пливе добре, то дівчина скоро вийде заміж, а якщо вінок крутиться на місці чи тоне - то ще буде дівувати. Якщо вінок запливав далеко - любов прийде здалека, якщо вінок не відпливає від берега - суджений десь тут поруч. Все дійство супроводжувалось піснями, де оспівувались дівочі мрії про заміжжя, бо осінь - пора весіль. Вінки наділені цілющою силою, а зілля, що було вплетене в вінок - мало
    вилікувати від різноманітних хвороб - вплітали троянду, базилік, барвінок, ожину, папороть.
    Один раз на рік цвіте папороть. Міфічна квітка дає можливість бачити скарби, ставати невидимим, розуміти тварин. Тому той, хто знайшов цю квітку на Купала і отримує ці чудодійні можливості. В цю ніч не дозволялось вживати алкогольні напої, бо чекала доля алкоголіків. Традиція стрибати через вогонь виникла неспроста. Такий ритуал - не розвага, а метод очищення та ворожіння. Крізь багаття проганяли худобу аби вберегти її від мору, а матері спалювали сорочки хворих дітей, щоб ті швидко одужали. На Купала не можна було спати, оскільки нечисть також не дрімає, а намагається шкодити людям і їхній домашній худобі. Від нечисті рятувались кропивою, любистком, полином, вербою, дзеркалом та навіть подертими чоловічими штанами. Вода на це свято мала цілющі властивості - треба було купатися, щоб позбутися недугів.
    Купала - це чоловіче (сонячне) божество. Марена - це жіноче (водяне) божество. Поєднання чоловічої та жіночої стихій породжує життя, що на святі символізує гілка верби - купайлиця.

КОМЕНТАРІ •