Я мама хлопчика, якому зараз 11 років. Ми разом подивитися це відео та обговорили його. Можливо, "старих" ми не вилікуємо, але давайте виховувати адекватне майбутнє покоління.
@@Realist-Now не домагатися їх це не мати нічого спільного з дівчатами? Чи ви не бачите інших АДЕКВАТНИХ методів спілкування з іншими людьми? Те що ця жінка вчить дитину не бути насильником не означає що не маючи змоги доторкнутися зґвалтувати або багато інших варіантів домагань жінки йому стануть не цікаві. Як на мою чисту думку ваш коментар звучить як: "якщо він не матиме змоги порушити особисті кордони жінки то жінки йому стануть не цікаві"
Якось я сперечалася с чуваком, що одяг не дає право чіпати чи гвалтувати жінок. На емоціях видала: «та навіть якщо б вона гола була, це все одно не привід її чіпати» і він… впав в ступор. Серйозно, він настільки щиро здивувався , а потім видав «в сенсі???», що мені стало страшно
Пам'ятаю, як колись в школі хлопці дозволяли собі так бридко поводитись, я з подругою підійшли до нашого вчителя і нажалілись, якщо чесно ми сумнівалися що це щось дасть, але на виховній цей вчитель сказав так: "Значить так, дівчата, якщо вас ще раз посміють чіпати, я вам дозволяю бити їх чим можете і куди хочете, як уб'єте то я за вас піду в тюрму, бо ви не повинні це терпіти" після того він ще завалював хлопців на всіх контрольних ❤️ це тоді справило враження і дало можливість зрозуміти що не всі хлопці такі, оскільки я росла без батька то не мала уявлення про нормальних чоловіків, тоді для мене було хлопець=агрессор або збоченець. І як я хочу щоб всі вчителі були такі як наш Нестор Некифорович.
Я жила в сільській місцевості, мене пригнічував двоюрідний брат, мені десь було десять років, і що разу коли ми гуляли разом, він кожен раз коли я одягала спідницю чи сукню, піднімав або штовхав в траву і інколи були видні нижню білизну, через це я тільки ходила в шортах під низ сукні, цей нахаба бив мене по сідницях, як би я його не била, кричала, штовхала, не припиняв цього робити...
Я вчився на механіка, в групі вочевидь одні хлопці і жодної дівчини. Мабуть бльшість хлопців були неадекватами і збочинцями, типу розмови лиш про одне, понти і тд. Так от, постійно, кожного разу як з якогось приводу в кабінет заходила дівчина - ці мавпи починали горлати "оооооооооо", свистіти, пошло жартувати, та по дибільному підкатувати. Зазвичай в такі моменти я просто мовчки сидів у фейспалмі та ловив концентрований крінж від того що нас з ними взагалі щось пов'язує. Хотілося просто думати що ці тварини зі мною не те що одної статі, а і не одного виду взагалі
Сиділа на лавочці біла кав’ярні, у спекотну погоду в короткій сукні Два чоловіки віком близько 50 проходили повз, один з них присідає накорточки прям переді мною і каже, ой а трусики то в тебе чорні 🤦🏻♀️ Перша емоція було мега розгублення, але я швидко перейшла у наступ і почала його вичитувати, мовляв він віку мого батька, як взагалі не соромно, а якщо б до його доньки так підійшли, а якщо б до мами. І прям принижувала за таку поведінку, говорила гучно, щоб прохожі чули, і здається соромно йому стало, бо просив вибачення і він і його супутни.
Ви молодець, що не розгубились в такій ситуації. В мене теж була погана ситуація..я зараз живу в Австрії і коли я буквально нещодавно приїхала, мені на той момент було 13 років (зараз 15). Я гуляла в парку з моєю мамою та бабусею. І через деякий час проходить повз мене один чоловік. Але потім я побачила, що він розвертається і йде в мою сторону. Я подумала, що він можливо загубив щось, хто зна, але потім він звернувся до мене і сказав "скільки тобі років?". Серйозно? Я не думаю, що це нормально питати першу людину за її вік, тим паче по мені було видно, що я дитина. Мені завжди казали, що я виглядаю молодше за свій вік. І я йому кажу, що мені 13 років а той відповідає "ох блін, бувай" і швидко пішов геть. Цікаво, про що він думав? І після цього мені було страшно йти до парку. Через деякий час ми пішли знову до цього парку і знову його зустріла і слава богу, що він нічого не зробив. Я казала мамі, що це не нормально. Тому чоловіку на вигляд років 30, і мені вона так відповідає "ти просто гарна і тому чоловіки тебе помічають" і тут я була в шоці..після такого інциденту, я навіть не хочу носити плаття або короткі речі..і зараз дуже сильно боюсь чоловіків
@@Wellwellwell_-xt3qb страх з'являється від незнання: незнання як діяти в такій ситуації, страк як захистити себе якщо що....і т.д. Я, маючи великий негативний досвід за свої 35 років, точно можу сказати - перше, що треба вчити всіх дівчат - це бойовому мистецтву, самозахисту. Для всіх дівчат варто вже з 6 років віддавати дівчаток на гурток по боротьбі, який-небудь, можна щось сильніше, якщо дівчинка любить таке, а якщо ні, то просто Самозахист для дівчат! Хотяби років три нехай дівчинка походить, навчиться себе захищати, а потім сама вирішить чи розвивати ці навики чи цього достатньо. Але раннє бойове мистецтво виховує у дитині впевненість в собі і своїх силах, тоді в поганих ситуаціях такі діти навіть говорять іншою інтонацією і нападники зразу зникають з її поля зору. Цього часто буває достатньо, бо нападник завжди боїться більшої сили, боїться відчути відпір зі сторони жертви! Тому йдіть на якесь бойове мистецтво і терміново!!!
Мені як хлопцю дуже часто буває соромно за те що я хлопець через таких от "романтиків" та відвертих звірів які не можуть контролювати своїх потягів. І нажаль так, це правда з приводу того що мабуть більшість дівчат і жінок за замовчуванням ставляться до незнайомих хлопців з настороженістю і жахом. Я це досить часто відчуваю в свою сторону, і я чудово усвідомлюю чого це так, тож не ображаюсь на таке. Для прикладу я люблю чорний одяг, а в прохолодні пори року ще й прикриваю обличчя, словом для когось можу виглядати насторожливо. І дуже часто, як я йду по вулиці особливо ввечері і мені назустріч йде якась дівчина, чи десь залишаюсь з незнайомою дівчиною насамоті (в ліфті, на зупинці де нікого немає, тд) я помічаю оцей страх і настороженість по реакції. І от як в такій ситуації дати зрозуміти дівчині що я для неї не загроза і що все нормально? Очевидно що одне те що ти до неї звернешся чи хоч якимось чином проявиш увагу вже може викликати шок. Тож я загалом як таке помічаю навмисно проходжу повз на протилежному боці тротуару щоб бути як найдалі, чи просто стараюсь робити вигляд що ігнорую її щоб не скласти враження що маю якісь лихі наміри. Взагалі я дуже часто бачу у хлопців фамільярне ставлення до особистостого простору яке вони вважають "харизматичним". При тому що дівчата зачасту дуже очевидно не в захваті від такого. Тож у мене загалом при будь якій взаємодії з дівчиною чи то в колективі чи то просто знайомі чи друзі - я завжди підбираю допустиму дистанцію залежно від поведінки самої дівчини, якби даючи право першого кроку. Тож як правило я взагалі не доторкаюсь до дівчини чи не наближаюсь надто близько доки вона перша так не зробить. Багато хто сприймає це за те що я боюся чи соромлюся, і неодноразово від чоловіків чув поради бути наполегливіше і позицію типу "якщо не отримав за це по пиці - значить вона не проти цього". Тож адекватним хлопцям від цього теж не дуже легко, бо треба враховувати чи яка небудь з твоїх дій не може бути сприйнята як домагання. Хоча однозначно жінкам набагато гірше від подібних неадекватів, тут навіть порівнювати недоцільно. І це огидно
Ви все правильно робите! В кожної людини має бути в словах і діях ввічливість, повага до інших людей, їх особистих кордонів та тіла, адекватне сприйняття відмови з першого разу, емпатія якась. А ті чоловіки, що давали вам поради з таким виправданням - тварини краще за них.
@Inna_000 Так, я загалом теж помітив що переважна більшість таких самовпевнених "альфа самців" - як правило люди не надто розумні і зазвичай мають серйозні проблеми в сім'ї, як наслідок поганого (або відсутнього) виховання. Доречі ще для мене було шоком після спілкування з однією знайомою дівчиною, (яка обєктивно симпатична) з приводу постійних "своєрідних" залицянь в соцмережах. Якщо хто не зрозумів, шляхом скидування фото статевих органів першим же повідомленням, з неприйнятними компліментами і заявами типу "Я б тебе ..." . Я звісно знав що деякі неадеквати так роблять, але навіть не здогадувався що в таких масштабах. І от типу я теж ніколи цього не розумів, типу щоб що? Невже хтось думає що дівчина оце побачить і подумає "О, оце так да, чхати на безпеку і те що я взагалі не знаю хто ти і звідки, приїжай до мене ночувати"? Типу серйозно, невже взагалі хтось з дівчат на таке реагує позитивно?
Коментарі зазвичай не пишу, але тут... Схоже ми якісь соулмейти 0_о теж люблю чорний одяг, темну ковідну маску, а як холодно то ще й рукавички вдягаю темні, тобто в мене таке комбо, що не тільки дівчата, але й дорослі чоловіки іноді шугаються вночі (але це вже інша історія) і ні, я не страшненький, і ні, я не старенький, і не сильно височенький. Так от, я теж зіткнувся із проблемою "збереження безпечного простору" для незнайомців, які стереотипно вважають що наявність ковідної маски та рукавичок автоматично робить мене маньяком/кілером, (що я неодноразово уже чув у свій бік), тому довелося розробити кілька стратегій поведінки, дещо ти вже й сам для себе відкрив, але можливо мій досвід теж якось допоможе: 1. Не виходити на вулицю (вимьбачте p.s. але це найбільш дієво бзв) 2. Гуляти з дівчиною 0_0, в такому разі інші дівчата чомусь підсвідомо сприймають тебе як "безпечного" (вставай самурай, настав час знайти партнерку, бо судячи з твого коментаря в тебе її немає (інакше ти б уже спитав про це все в своєї партнерки 0_0 ) 3. Носити смішну шапку з балаболькою (вимьбачте х2), але насправді, розбавити свій темний гардероб якоюсь яскраво помітною річчю яка невластива твоєму темному образу це непогана ідея. 4. Робити ДУууУУуже замислений вигляд, занурившись в свій телефон, чи розглядаючи уявний бруд на своєму черевику (іншими словами, дівчина бачить що ти чимось зайнятий і їй стає дещо спокійніше). 5. Головне не робити різких рухів (кажу це як любитель різких рухів, від яких у незнайомців може серденько зупинитися з несподіванки), тобто рухатися якомога плавніше та спокійніше. 6. Дати зрозуміти, що ти не зацікавлений у ній (якщо мова йде саме про одну дівчину в темному провулку), тобто "робити вигляд що не помічаєш її" гоу бррррр, головне щоб правдоподібно, а як, то вже сам викручуйся, щось придумаєш. 7. Число сім мені подобається, тож цим пунктом я похвалю твою кмітливість, оскільки я теж тримаю дистанцію та даю право першого кроку (упустимо момент, що я всім своїм виглядом цей крок намагаюся відлякувати, кхех, все одно не виходить) 8. Вісімку я не дуже люблю, тому цього пункту не буде, але якщо що, то пиши/питай
Нам потрібно теж робити свій внесок і пояснювати іншим хлопцям, що така поведінка не нормальна. Інакше прогресу мало буде. Ще й з урахуванням, що чимала кількість цих скотин дівчат ледве за людей вважає
@@fateinourhands Реально чудові пункти! Вподобайка щира. Від себе схвалюю особливо номер 2, 3 та 4. Ґоти мені подобалися завжди, а от адідаси всілякі - то точно фуууй )))))
Найбільше мене вражає те, що надзвичайно багато домагань дістаються дівчатам-підліткам або тим, хто виглядає на цей юний вік. Ці чортові "самці" користуються з беззахисності, а дівчата просто не знають як на це реагувати((( Дякую за відео!
@@setdark і до чого Ваша відповідь? "Самець", відчуваючи зрілість і сексуальність "самиці" хоче "спарюватись"? Так виходить? Ми про сучасних людей чи про кого? "Самці" ще на мамонтів полюють?
@@setdark Ваша відповідь звучить як виправдання домаганням(( Чому тоді не всі "самці" прагнуть усіма способами запліднити "самиць"? У когось сильніше природне "начало", а в когось ні?
@@setdarkякщо ви такий природній "самець", чого ж ви користуєтесь інтернетом наприклад. Живіть, так скажемо, на природі десь у лісі тоді. А якщо серйозно, то контролювати себе людина може, на відміну від тварин. Тому ті хто домагаються, роблять це тому, що просто так хочуть, а не тому, що "не можуть себе контролювати через природу". І закон на жаль за таке не карає, як слід.
@@setdark місячні це те, що нажаль не можна прибрати з нашого організму, тому не розумію вашої підміни понять. А домагання та ґвалтування це не природа і це роблять ті, кого неправильно виховували в дитинстві і тому вважають, що мають право, а не тому, що не можуть контролювати себе, на відміну від місячних. Давайте ще кажіть, що не треба по закону садити за вбивство, бо це ж природа така. Тварини наприклад вбивають один одного, і нічого. Правильно, нащо закони щодо згвалтування або домагання повинні існувати? Може тому, що це шкодить тим, кому це робить і це роблять ті, хто хочуть це робити.
Дякую, дуже відгукується ця тема. Я у 22 роки виглядаю на 16 і ще й низького росту. З домаганнями знайома з підліткового періоду, де у маршрутці мене спокійно міг «не спеціально» тронути якийсь мужик, до фраз теж і до сигналів з машин. Навіть через це переставала носити шорти та майки, бо це просто нестерпно. Дякую Всесвіту за те, що в більшості завжди поруч був кращий друг або хлопець.
Ох, я так перестала носити сукні, хоча і до цього це було рідкістю. Якось вирішила вперше на роботу одягнути звичайну чорну сукню до колін, і коли з колегами (не пам'ятаю, чи був серед них бодай один чоловік) йшли до магазину на обід, то повз нас проїжджали неадеквати на машині і аж випадали із неї і свистіли мені - відчула себе тоді буквально шматком м'яса і після цього більше ніколи не носила ту сукню... Та і загалом одягаю їх лише на весілля, коли поруч мій чоловік. Тому дуже розумію вас і подумки обіймаю 🫂
Якщо хочу вдягти щось коротке або обтягуюче, роблю це тільки коли йду кудись з чоловіком. Я теж в свої 33 виглядаю на 18, а деякі чоловіки собі багато дозволяли і саме в транспорті🤬
Це так кошмарно знати, що страшніше жінкам які мають типаж милої дівчинки низького зросту. Це ж не інакше як педофілія, тільки якщо в одному випадку це діагноз і люди можуть під наглядом лікарів жити, КОНТРОЛЮЮЧИ своє бажання, то в іншому це просто якісь неадеквати, які тупо не піддаються лікуванню
Мені 30, 158см зріст, в магазинах при покупці товарів 18+ питають паспорт. Підписуюсь під кожним словом. І до біса втомилась від зневажливого і зверхнього ставлення зі сторони незнайомих чоловіків
Мене на вулиці схопив якийсь чоловік і сказав що зґвалтує мене. Це було взимку ,на вулиці ,на зупинці і навкруги було дуже багато людей. Спочатку я заклякла ,а він мене схопив і почав тягнути . Я навіть закричати не могла. Благо потім мене відпустило з цього паралічу, та у мене вистачило сили вирватись та втікти , я забігла в маршрутку котра вже від'їзджала . Була одягнена в теплий пуховик ,в теплу шапку і великий шарф. Люди зробили вигляд , що нічого не трапилось. А коли почала розповідати про це своїм знайомим то чула ,що я сама винувата. Благо сім'я відреагувала нормально,та хотіли йти в поліцію,але нажаль ,я не запам'ятала обличчя взагалі.
З років 10 я зрозуміла, що у нашому світі ти або гарненька і терпиш домагання, або страшненька, і з тебе кепкують. Старша подруга, що пережила згвалтування, надихнула вписатися до "страшненьких" - так безпечніше. Яким же було моє здивування, коли у 13 років до мене почали "приставати"! В смислі?! Я ж страшненька, ви шо, не бачите? Сам факт того, що ти - дівчина, вже наражає на небезпеку, і це безмежно прикро. Надіюсь, поки виросте моя донечка, ми відірвемося від цих диких орчих устоїв. Реально думаю, що неповага до тіла та території іншого - ознака варварства, наслідки якого розгрібаємо навіть у масштабі цілої країни.
З моїх емпіричних спостережень - якраз до страшненьких більше було неповажливого ставлення, могли і лапати, і все таке, мовляв, шо, жінка ж, радій, що хоч отака увага, а от до красивих частіше (привселюдно принаймні) було ставлення інакше: місцем поступляться, зайве усміхнуться та пробачать помилку, проведуть у початок черги тощо. Як мені видається - бо некрасиві (чи ті, хто себе такими уважає), менш впевнені в собі, а це завжди ласа ціль.
Шоб страшненькою бути, то треба стати жирною , та пофарбувати волосся у рудий колір , і обрізати його якомога коротше. Мати грубий прокурений голос та швидко говорити як базарна торговка. Коротше кажучи треба виглядати як типова тітонька років 55, і ,,успіх" у чоловіків вам забеспечений 😊
@@АндрійДусанюк повтор тієї теми, коли дівчат накачали наркотою, а потім зняли відео як ґвалтують і виклали на всєобщєє обозрєніє «дивіться, які дівчата можуть бути бридкі»….
Я вже дуже доросла жінка і вмію за себе постояти, але десятиліттями пам'ятаю себе 13-ти літньою і те, що я почувала, коли дорослі дядьки домагалися мене в громадському транспорті, на вулиці((( Це дуже важлива тема, тому що стрес, отриманий в підлітковому віці від таких домагань залишається з жінкою на все життя і калічить її. Треба про це говорити і виховувати у суспільстві нульову терпимість до таких "залицянь".
розумію вас, як ні хто, я тільки зараз почала нормально усвідомлювати яку дич пережила, в 13 років старий дід в метро,час пік , обмацав проміжніг, в 16 в вечьорі мене переслідували на машині, в 22 (приблизно) мене переслідував п'яний , кримезний чувак, в той же період чувак на работі віпдаравулив у роздягальні та потім пробував мене шантажувати тим що я сходила на ню фотосессію, іці фото побачать всі моі' знайомі! (фото були зроблені на основі ТФП, без крінжу, але сам факт) в 29 п'яний в тролейбусі пробував домагатися, тоді доречі за мене заступився хлопец, мені було страшно, але я ці всі почуття просто сховала кудись подалі, бо кому скаржетись, навіщо? все одно ні хто нічього не зробить, але!!!! с тип пір я все частіше ловлю себе на думці, що...а на шо в вечері одній виходити, а на шо я буду щось "відверте", типу просто каблуків одягати? а макіяж на шо.. ну тоб то я себе заздалегіть готую що якомусь під"ору можу сподобатись і той почне розпускати руки
@@fastrfunny2144 дуже співчуваю такому вашому досвіду! Як же це жахливо. Майже кожна дівчина (а може й кожна, просто не всі готові про це говорити), жінка може розповісти такі історії із власного життя. Чоловіки не думають, що їм не варто ось так вдягатись аби не привернути зайву увагу, не думають, може краще не ходити одному ввечері, а залишитись вдома (ну ок, тільки якщо вночі у стрьомному районі десь). І я не бажаю їм такого, звісно, навпаки хочеться, щоб і жінки, і чоловіки почували себе однаково у безпеці. Та чи буде так колись - велике питання.
Ооо, оця тема про "провокуючий одяг" бісить неймовірно! Найбільшої кількості домагань я зазнала у підлітковому віці, коли носила виключно широкі джинси і сорочки/худі на декілька розмірів більше. І особливо гнітить те, що домагаються до дівчат таких юних, які не готові до цього стресу, не знають, як реагувати і не вміють за себе постояти
До мене вперше домагалися в автобусі, коли я в років 15 їхала в школу взимку. Тобто дитина купі одягу зранку в час пік. Типу в чому мене можна звинуватити ?))) шо я в школу добиралася?
@@olgatomenko1828 Та він тут майже під кожним коментарем пише, як ми всі не праві. Ігноруйте його, це типове мужло (не плутати із нормальними чоловіками). Зі стіною говорити і то сенсу більше - вона хоча б дурниць не каже у відповідь.
Ніколи не розумів таку поведінку. У чоловіків і так репутація не дуже, а такі недолюди роблять тільки гірше. Хоча погоджуюсь, що в наш час чоловіки дозволяють собі забагато, справа у вихованні. Дякую вам за теми що підіймаєте. Це дуже важливо.
Це насправді так сумно. Мене за моє коротке життя (15 років) домагалися щонайменше 4 рази. Перший раз стався, коли мені було 9. Другий - коли мені було 10. Третій стався у 12, а четвертий - минулого літа. Хочу розповісти про випадок, коли мені було 10. Я їхала тоді у маршрутці від бабусі додому. Зайшов якийсь пʼяний чоловік і попросив уступити йому місце. Я звичайно поступилася і думала, що на цьому все. Цей чоловік, почав говорити до мене якусю відверту фігню, співав якісь любовні пісні Олега Винника і вже хотів простягнути до мене свої руки. Дякую всім кому тільки можна, бо за мене вступилася якась жінка. Вона притворилася моєю мамою і врятувала мене. Завжди буду памʼятати те, що вона зробила. Тепер не боюся вступатися за інших дівчат, завдяки тій жінці. Безмежно їй вдячна
Дуже вам дякую за вашу працю! Я, як чоловік, повністю змінив своє мислення і ставлення щодо цього, з того моменту, кили почав вас дивитися. Мені досі соромно за дещо, що я робив, говорив чи навіть думав раніше. Але я виправляюсь. І за це я дякую вам!
Так, це справжній жах ... Особливо погано коли ти трохи відрізняєшся від більшості людей навколо. Цим розумово неповноцінним всеодно навіть не на те, що ти не давала згоди, їм всеодно, що ти дитина☠️☠️ Я татарка, з самого дитинства чоловіки (і чомусь лише вони) постійно до мене лізли. Мене лапали в маршрутці років з 12-13. А ще раніше, в 11, до моєї сім'ї в потязі пристав якийсь дорослий хлопець з проханням віддати мене йому. Він сидів коло мене і всіляко старався торкнутись мене в той час, як батьки жартували над цією ситуацією і не робили взагалі нічого, щоб допомогти мені. Вони и навпаки казали, що я піду з ним. Коли я гуляю з подругами, нам постійно сигналять, киць-кицяють, деякі індивіди навіть підходять і городять всіляку маячню, а іноді стараються полапати, обійняти, чи ще що. Чесно кажучи, я всіх людей на вулиці сприймаю як потенційно небезпечних, і шарахаюсь навіть коли мене просто питають котра зараз година. Деякі чоловіки наче серед тварин виросли. У них є "інстинкти", їм щось шепче їх "природа", і ведуть вони себе відповідно.
Мені дуже шкода Вас, зі мною таке саме все дитинство траплялось, хоча я типової слов’янської зовнішності. Але років з 10 приставали, в мене статеве дозрівання рано було (менструація в 10), але все одно виглядала я дитиною. Пам’ятаю на зупинці біля школи один такий мені не вірив, що мені 14, казав, що якнайменше 16, а я рукою на школу показувала, та пропонувала учнівський показати. Хоча зараз от пишу і думаю, а якби й 16 було, то все, можна з собою кудись тащити? Жах. Моїй доньці 14, не можу уявити її на моєму місці. Зараз я товста, без макіяжу/зачіски/підборів і почуваюся найкраще! Розумію, що то захисна реакція така, може тому і схуднути не вдається, адже саме такою я в безпеці почуваюсь, з чоловіками без проблем спілкуюсь…
Домагаються не тільки чоловіки до жінок, але й жінки до жінок. Був в мене випадок. Спортзал, Душ, 19 година вчора. Я миюсь тільки коли мало людей в душі для мого ментального здоров'я. я миюсь і чую як в душову заходять дві дівчини, вони розмовляють і йдуть під сусідні кабінки, сполоскуються, або взагалі не миються я не помітила. Потім вони помітили мене, і я почула як вони обговорюють мій зад... справа в тому що в моєму спортзалі немає заслонок. Далі вони підійшли і одна з них взяла мене за сідницю, кажучи: ого яка вишня. Я була ошоломшена так як я мила голову. Я забрала її руку та судорожно змивала шампунь у з очей. Вони двоє сміялись, щось говорили, я не чула, наостанок хтось з них мене шльопнув по сідницях, вони захозотали і пішли. Я нічого не сказала, я не змогла, це був шок, я думала що тільки чоловіки будуть мене постійно домагатись із-за мого тіла. Я стояла в душовій ще дуже довго, дуже, мене трусило я плакала. я боялась що якщо я вийду то їх домагання продовжиться. я більше туди не прийшла, не люблю спортзали с тих пір
Так, на жаль, рідко взагалі когось (і чоловіків, і жінок) вчать тому, що тобі належить лише твоє власне тіло, і не можна чипати кого-заманеться без дозволу цієї людини. Саме тому це питання потрібно обговорювати зі всіма.
Під час перегляду вашого відео згадав історію, яка відбулася в мої шкільні часи. Справа в тому, що я лупцював своїх подружок по сідницях. Раніше мені ніхто не казав, що так роботи не правильно, бо я маю право тільки на своє тіло. Мені дуже лячно усвідомлювати той факт, що я можу бути антигероєм вашого відео. Прикро те, що деякі дівчата вважають нормою коли без їх дозволу лупцюють по сідницях або щось ще. Я б хотів понести покарання в свій час за такі дії, можливо б, до мене прийшло раніше розуміння неправильності моїх вчинків. З тими дівчатами давно не підтримую зв‘язок, тож хочу вибачитися… В своєму віці збагнув всю жахливість дій, і прошу вибачення у кожної людини. 😢 Я поважаю жінок і ненавиджу чоловіків. Ми живимо в жахливому світі, де права та свободи жінок не вважають чимось потрібним… а намагання зробити чоловіків більш розумними та емпатичними по відношенню до жінок - знецінюються жартами, неправильними поняттями та унормованістю таких дій ( бібікати, кричати в слід або порушення особистих кордонів) Ваш канал відкрив мені очі на деякі поняття стосовно дискримінацій в сфері прав жінок. Дякую.
Даже гарне відео, все по факту. Додам ще щодо ступору: я чоловік і якось на одній неофіційній вечірці співробітників інший чоловік полапав за зад та сказав щось на кшталт "гарна попка". Я у той момент так охуїв, що впав у ступор і ще хвилин 10 не міг вихуїти назад. Після того я намагався проводити вечір з окремою групою нормальних людей, а цього ідіота не підпускав до себе. До речі, про його поведінку багато хто знав, але толерував, бо то начебто гра. Звісно, коли все це вже усвідомлюєш, то думаєш, що потрібно було відразу запропонувати "вийти, порозмовляти", але сама ситуація була настільки за межами здорового глузду, що у той момент лишалось лише заціпеніння. Тому якщо навіть у ситуації, коли ти чоловік й можеш розбити лице довбойобу, але не можеш поворухнутись від стресу, то ті, хто звинувачують жінок у бездіяльності, просто повинні піти нахуй й не повертатись звідти!
@@YngvinLion На твоїй роботі об твоє їбало всі бички тушать, колеги тебе за людину не вважають, просто працюють і ненавидять тебе, коли ти валиш на хату, то вони плюють тобі в спину і дякують богу за те, що вони більше не будуть бачити твоє бридке їбало останній кінець дня, коли ти виходиш з приміщення вони колективно кричать: "Бридке уйобище покинуло цю кімнату". Жінки не вважають тебе чоловіком, вони розмовляють з тобою лише через жалість до тебе. Судячи з твоєї розповіді тебе за сраку лапали хлопці, тому що жіночу особу ти не вказав, отже ти настільки убогий що твою сраку притягують різні підарки, тепер все про тебе ясно.
@@VBY_TEBE ого, це тебе так зачепило про вітчима, що ти вирішив поділитися першою сторінкою свого посібника "abuse for dummies"? Вибач, що змусив тебе написати таку жалюгідну хуйню. П.с. твій висер до кінця не читав, бо з півнячої важко перекладати
@@VBY_TEBE ахах, у тваринки закінчились слова, тому довелось шукати відоси?🤣 Навіть не буду витрачати час на таку жалюгідну хуйню. Як ти живеш із собою?.. Хоча може ти як глист чи гнойовик просто не усвідомлюєш своєї нікчемності - у такому випадку нема питань
Одного разу на вулиці до мене домагався хлоп, я йому зацідила по шиї. За себе й за інших дівчат, з якими від дозволяв собі так поводитись. Я собою пишаюся, але мій вчинок був дуже небезпечним, він міг би мене прибити на місці.
@@ВиолеттаДанилова-и9к Дякую! 💕Той хлопець не одразу зрозумів, що відбувається -- видно, до мене йому ніхто не відповідав. Просто стояв і здивовано витріщався на мене, я в цей час кричала, що він охрінів і не має права таке робити. Потім трохи продуплився і почав на мене сунутись, але втрутився його друг, відтягнув і сказав, що той просто помилився і більше це не повториться. Що ж, сподіваюся)
О це підтримую, нормальна дівчина завжди дасть відсіч любому лоху і на довго, а не це скавчання - давайте відріжим всім пацанам про всяк випадок ще з дитинства, бо вони бач поділяють цю планету з принцесами. А то нагадує деяких: ой немає роботи - людино ти її і не шукала, тобі що хтось повинен в ліжко принести. Якщо в людини є з цим проблем, можливо в собі інколи потрібно шукати вирішення , можливо сходити до психолога, а не скидувати на інших і обмежувати їх. Ну і звичайно над суспільством також потрібно працювати але в розумному форматі. Пару дівчат нормально відшиють до до наступної вже сам не полізе, а не скиглити. А до різних пранкерів, мабуть потрібна окрема стаття
Згадую як у 16 років до мене домагався чоловік який на замовлення робив ремонт у нас в квартирі. Більшої огиди за всі свої 32 роки я ніколи ні до кого не відчувала. Сподіваюсь він вже помер від якоїсь страшної хвороби у муках. Дякую Вам за цю тему!
Була свідком домагань. До одної дівчини причіпився якийсь чувак на машині. Хоча вона сто разів говорила, що їй це не подобається і що в неї є хлопець, але він не відступав і далі їхав за нею. Я вже не витримала і почала рятувати її. В кінці розмови з цим придурком отримала в свою адресу хамство, матюки і обзивання. Добре, що далі йшли люди і він змушений був відступити.... Цей треш врізався в мою память.... Дякую, що піднімаєте важливі теми!
Підпадаєш під стандарти краси-домагаються, як що ні-цькують. Прекрасний соціум максимально комфортний для дівчат, ага🥰 патріархат це чудово, казали вони) не можу пригадати випадки, коли порушували мою тілесність, тому нічого розказати не можу, але я навіть радію цьому. На жаль, не кожній так повезло(
А хоча ні, можу пригадати історію, як в віці 14 років 25річний хлопнць кликав мене в ресторан і покататись на його машині. Навіть після того, як я відмовила) цей "чоловік" ліз так до кожної другої дівчини біля нашого гуртожитку. Він приїздив кожні вихідні і чекав дівчат на палярні. А потім, після того, як він п'яний якимось чином увійшов до гуртожитку (ніхто не знає як) і ліз до моїх знайомих дівчат, я добилась заборони в'їзду на тереторію гуртожитка для нього)
А підсвистування, бібікання з машини, кликаня як до кішки, зауваження про недостатню прозорість одягу на роботі, і що це когось відволікає, про нав'язливі пропозиції познайомитись, і натяки на інтим за все своє життя - я навіть не згадувала ніколи. Бо вважала це "нормою, з якою стикаються всі дівчата в більшій чи меншій мірі", "і мені ще пощастило, що не було гірше". Що я сама винна, бо "не так вдяглася, не там пройшла, не з тим заговорила." І лише зараз я розумію на скільки це "норма в нашому суспільстві".
@@setdark згадую всіх тих чоловіків, які так люблять ходити громадськими місцями без футболок влітку, ну просто мрія... Ще краще, коли вони підбирають штани чи шорти, які аж сповзають з сідниць. Чи коли у вас животи видно через малий розмір рубашки або якогось біса незастібнуті ґудзики. Жодного разу не виникло бажання облапати чи посвистіти таким чоловікам, незалежно від їх зовнішності. Хочете запитати, чому я туди дивлюся? А чому ви помічаєте такі деталі в жіночому одязі? Стрілочка не повертається? Проблема не в одязі, а в нездоровій реакції на нього. І вітаю, у вас вона нездорова, якщо у вас жіночі коліна викликають стільки емоцій чи невдало підібраний одяг. 21 століття надворі, а ви себе поводите, ніби застрягли у 18-му.
@@setdark цікаво, а хто століттями вигадував моду? Жінки, яких ви описали, це жертва системи а не її причина. Ти або в ній, або ти Пушкарьова із серіалу не родись красівой. Чоловік гарний за замовчуванням, а жінка - це ж окраса колективу, декоративний елемент. І щоб відповідати цьому почесному званню, треба малюватися по пів години зранку, влізти на шпільки і запхнутися у спідницю олівець. Рада, що все це змінюється зараз.
Стосовно того, що ніхто не хоче першим допомогти: у ситуації, коли вам потрібна допомога не кричить "допоможіть", звертайтеся одразу до людини. З великою вірогідністю вам швидше допоможуть.
Працюю у соціальній сфері 20 років. Хочу сказати, що, на жаль, нашому суспільству до усвідомлення таких матерій ще мільйон років розвиватися. Наше суспільство стосовно таких аспектів ніби щойно з печер виповзло.
Моя донька просто перестала виходити на вулицю, ходити в магазин, бувати на громадських святах після декількох подібних випадків. Особливо її вразило, коли на дні села її привселюдно п'яний дід, років десь 60, вхопив за груди. Дитині було усього 12, вдягнена пристойно, поряд були подружки. Одна з них активно протестувала та намагалася мою доньку захистити, а дорослі просто сміялися, правда з діда, мовляв, ото дає старий чортяка. Збираюся подарувати їй електрошокер задля таких випадків, але, чи є законним використання його у подібних ситуаціях..
Мені було 13, коли я в трамваї їхала в школу, я стояла і трималася за ручку сидіння. Чоловік старий дід став за мною і почав тертися об мене своїм пахом. Я спробувала відійти коли трамвай зупинився, але зроумівши, що я не вийшла на зупинці, він притягнув мене силою назад, сказавши що тут багато місця. Я стояла і плакала, але мене стримувало те, що я не розуміла що відбувається, може чоловіку погано стало і він просто об мене так дивно спирається і рухається вперед назад. Я боялась думати, що це могло бути щось інше і боялась йому протистояти адже раптом йому дійсно погано. Люди навколо нічого не зробили. Жінка, на чиє сидіння я спиралась, просто відвернулась. Наступного дня я бачила його в трамваї коли їхала додому. Він впізнав мене але спокійно сидів наче нічого не сталось
дякую за відео) можу дати пораду стосовно домагання у натовпі, група людей може не допомогти, бо є таке поняття принцип соціального доказу , якщо стисло то група може ігнорувати жертву через невпевненість ( а чи точно мої дії допоможуть, а може я зроблю гірше) та перекладання відповідальності ( ну я то маленька дівчинка хай от хлопи втручаються) тобто не втручання - це не ознака холоднокровності та безсердечності групи. Якщо ви потребуєте допомоги то треба вказати на окрему людину в натовпі і попросити її про допомогу, так шанси буди почутою стають набагато виші. Людині набагато складніше відказати в допомозі коли ви звертайтесь до неї особисто, аніж до узагальненої групи.
Слухаю вас і мене аж трясе від обурення і безсилля. Мені не траплялися випадки, коли при мені до когось домагалися, але сама буле не раз облапаною чи до мене домагалися словами чи діями. У мене реакця була як від ступору і шоку, до того, що я била чи лаялася на цих людей. Домаганці, мають знати, що понесуть покарання, тоді перш ніж щось сказати чи зробити, вони 100 разів подумають чи варто це робити. А жінкам варто припинити боятися осуду чи видатися істеричками. Бо це наше тіло, наше ментальне здоровʼя і ЖОДНА людина не має право порушувати наші особисті кордони. Завжди знайдуться люди, які підтримають, варто тільки попросити про підтримку чи допомогу.
Це все так відгукується. При роботі з терапевтом навіть визначили, що моя підсвідомість саботує схуднення, бо я мене є підсвідоме переконання, що зайва вага захистить мене від небажаної чоловічої уваги (я до всього ще й жертва зґвалтування). Зараз немає ресурсу з цим працювати, а коли про таке чуєш, то і ще й бажання відпадає. Я навчилася приймати себе такою і краще бути повною і в безпеці, ніж конвенційна привабливою мішенню таких виродків. Дуже співчуваю кожній, хто з цим стикався і стикається. Промені підтримки вам, дівчата
До речі, дивна і огидна річ: коли мені було 15 до мене знайомилися мужики 40+. Огидно було. Навчилася на питання "скільки років?" Відповідати "а вас на стільки ж посадять"
@@lindaairen4284 Співчуваю вам і посилаю промені добра та підтримки🤗.Добре знаю це відчуття.Лапати почали з 9 років.В 13 ледь не зґвалтували.Пощастило в останній момент вирватись,бо той самець був п'яним.Всі ці моменти з небажаними компліментами чи знаками уваги сильно відбивають бажання виглядати жіночно.Але я боєць по житті,тож все рівно люблю гарно вдягатись.Стараюсь кожен раз давати відсіч і не втрачати віри в порядних мужчин🙂.
Я до цього сама дійшла, ще до роботи з психологом. Була в програмі схуднення через свого сімейного лікаря і аналізувала багато всього, вправи різні робила… Потім 2014 і депресія (як я тепер знаю) і закинула ту програму. Вже багато років з психологом спілкуюсь, і все ще не можу навіть почати з оцим всім працювати… Теж ресурсу нема, треба просто вижити… Я себе зараз безпечно і комфортно почуваюсь товстою та некрасивою, спокійно з чоловіками спілкуюсь, і жінки не включають конкуренцію 😂 Для здоров’я хотіла б схуднути, але ментальне здоров’я головніше…
Мене калатає від таких історій. Усвідомлюю, що порятунком для мене були мої габарити. Хоча, одного разу, у 16 років, мене по дупі ляснув викладач. Тільки після декількох років усвідомила, що то було не покарання. Також не раз рятувала дівчат від домагань, і у клубах, і надворі, і у маршрутці. Планую піти на курси кік-боксу, щоб бити тепер їбала таким покидькам.
Ось це вірне рішення!!!! На любе бойове мистецтво треба йти ще з років 6-7, це найкраще, що можуть зробити батьки дівчинці своїй - оплатити їй хороше бойове мистецтво на років три!!!
Хочу розповісти вам мою історію. В минулому році через війну я жила в Італії. Я зовсім нічго не знала про цю країну. Одного разу мама попросила сходити в магазин ( Він був десь в кілометрі від нашого дому) Я одягнула спідницю, вона була не дуже коротка (десь трохи вище коліна). Поки я шла мені дуже багато чоловіків посміхалися, щось казали мені (я не розумію італійську), свистіли. Навіть старі чоловіки так робили. А прикол в тому що мені було на той момент 13 років...
розумію, в вересні була з подругою в Італії. запам'ятався момент, коли ми проходили повз літній майданчик і там сидів мужчина 60+, коли він мене забачив то аж окуляри скинув аби роздивитися. крінжово, але головне, що на цьому його інтерес до мене обмежився. а кілька років назад, коли я з батьками була, то 2 чоловіка почали ніби відтискати мою маму з головної дороги, що аж тато ловив її за руку і ми переходили на інший бік дороги. Італійці досить активні в цьому питання, особливо старші... і це неприємно, бо здається, що у Європі з сексуальними домаганнями все стоїть на безпечнішому рівні ніж в нас.
Немає значення в якому віці це домагання сталося. Навіть якщо б Вам було не 13, а 30, то вони не мали права цього робити. Ніякий вік, ніяка зовнішність і ніякий одяг не дає їм право так себе поводити.
дякую за відео. Знаєте, найогидніше навіть не те, що хлопці били мене по дупі в школі в 11 років, а те, що один раз під час цього до мене підійшла вчителька, відвела в сторону і сказала "чоловік поводиться з жінкою так, як вона сама йому дозволяє з нею поводитись". І я тоді ще довго рефлексувала на тему, що ж я такого роблю неправильного. Нажаль, в моєму дитинстві не було Ваших відео, Настя.
Слова вчительки були недоречні... Замість того, щоб зробити зауваження хлопцям та провести з ними пояснювальну бесіду, робить зауваження дівчинці, яка взагалі не розуміє за що, чому, навіщо... Це треш, травми з дитинства дуже добре запам'ятовуються, а потім маємо багато комплексів через це...
Мене ляскав по дупі з самого дитинства рідний дідусь. Скільки себе пам'ятаю, це відбувалася. І це навіть не дитина 11-12 років, чи навіть підліток, а дорослий чоловік, котрий вважав за потрібне ляснути по дупі 3-річну-5-річну дитину, що ще взагалі нічого не усвідомлює.
З десяти років до мене чіплялись чоловіки, мені лише 14, але у досвіді спроба поцілунку від незнайомця, тертя у маршрутці, спроба зґвалтування Аля "Привіт, хочеш я тебе підвезу до міста? Можемо поїхати в поле, навчу їздити на автомобілі." - мені було 11, я не знала що саме він мав на увазі, але злякалася і втекла, коли він намагався спіймати мої руки. Дуже багато "кіс-кіс" і все від чоловіків 40+. Мою 16 річну матір згвалтувало два чоловіка, і вона каже "дякую їм що вони не вбили мене, і зґвалтування було без жорсткості, ніжне" мене це вбило. Мені мерзетно і моторошно жити в цьому світі.
Ви просто ковток адекватності.🥲 Щиро дякую за вашу працю. Це дуже важлива тема (як і завжди, бо стільки відео дивлюсь і всі тригерять). В коментарях стільки історій, це так прикро. Я не виняток: були домагання з підліткового віку, в університеті, в транспорті, на роботі. Не трагічні, але згадувати неприємно. З віком навчилася відстоювати свій особистий простір, але це складно та іноді навіть небезпечно, коли якесь бухе придурковате тіло лізе.
Думаю потрібні субтитри іншими мовами: англійською, польською і т д. Це має бути для всіх інформативно і на слуху! Дякую тобі , Настя за твою надважливу роботу!
Живу більше року в Чехії, тут домагання це "реалії життя". Цитата з першого ж сайту на запит про секс-туризм "Модним віянням у Чехії вважаються корпоративні вечори відпочинку в публічних домах."
Дякую за відео, маю надію що колись наш світ стане кращим. У 16 років (наразі 18), вкотре, стикнулась з публічним домаганням. Йшла по вулиці з подругами, навколо дуже багато людей, я була в спідниці та топі без бюсгалтеру бо було +30 градусів, мимо проїжджаючий на велосипеді хлопець вирішив що буде доречно ляснути мене по сідницях, я перебувала в шоковлму стані, мене заціпило і все що я могла це зупиняти сльози які тікли з моїх очей. Що зробили люди які були навколо? нічого. Чоловіки які трішки поодаль сиділи і бачили всю ситуацію могли тільки реготатию Я отримала дуже сильну психологічну травму і не можу переносити торкання від людей чоловічої статі, навіть друзів, навіть хлопця...
От гівно, я думала, це було популярно, коли мені було 15 (доволі давно)!!! Ситуація була ідентична! Я просто отетеріла, а потім злилася на себе, що нічого в нього не встигла кинути, бодай якусь каменюку! Зичу цим мерзотам всього найгіршого. Про всяк випадок. Раптом здійсниться. Бодай він тричі скис. Таких хай русня вбиває. Не шкода.
Дідько! Мені так прикро! А подруги теж злякалися? Мені легше лізти в бійку за когось. Не заради себе, не за себе... Цікаво, якби я була на місці Вашої подруги, чи змогла б я жваво підхопити якусь каменюку і жбурнути паскуді в голову?! Я б хотіла вірити, що змогла б. Всього Вам теплого і доброго зичу в ці дні.
@@Miss_Katjaякую за підтримку. Відповідаючи на питання мої подруги теж не відразу зрозуміли що сталося, але пізніше після осмислення ситуації йшли і жалкували про те що не жбурнули в нього бо дай кросівок чи пляшку кока-коли
@@slayria Так, розумію. Я давно зробила висновок - якось треба розвивати оту реакцію миттєву - бий. Завмирати - то таке собі... Вірю, що всього можливо навчитися. Вам дякую, що поділилися теж досвідом. Мовчати не можна. Дожили до того, що всі мовимо рішуче!
Дякую за твою роботу. За декілька місяців стеження за твоїм каналом, кардинально змінила саою позицію до фемінізму. Це витягнуло мене з лайна під назвою " Завищені стандарти" і арятувало від чергових непотрібних мені стосунків
Анастасія, дуже гарне відео, дякую! Дивимося разом з нареченою вас, нам дуже подобаються ваші відео та адекватний погляд на погані вчинки зі сторони чоловіків та не тільки. Це повний жах, я як людина, яка ніколи не лізла до людей, особливо до жінок, хочу сказати, що мені шкода усіх дівчат. Співчуваю усім жертвам зґвалтування та тим, хто стикається з домаганням та насиллям. Я вважаю, що в нашій країні достатньо багато неадекватів, які виховувалися дуже погано, або взагалі ніяк. Тому усі ці "чоловіки" виправдовують свій сексуальний потяг своєю "природою". Господи, я не хочу, щоб зі мною асоціювали з такими ідіотами по статі, я сам проти будь якого знущання над дівчатами та я завжди стану на сторону жертви. Якщо б при мені були такі ситуації домагання, то сто відсотків щось би зробив, аби відволікти увагу цього ідіота на мене. Ненавиджу не діяти, треба перевчати спільноту реагувати на будь-які погані вчинки проти людини, ми ж не росія щоб терпіти і казати: "Нічєво нє ізмєнітса, всьо останєтся как єсть, мой голас нічєво нє рєшаєт". Треба поширювати це відео та показувати усім хлопцям та чоловікам, щоб вони більше співчували та допомагали підтримати травмованих дівчат, а не навпаки їх добивати... Це дуже важливо, якщо ми хочемо жити з європейськими цінностями та ставитися з повагою до один одного, особливо до чужих кордонів.
Слава богу моя мати завжди мені говорила що я не винна, до мене вперше домагались у 3 класі, хлопчик з котрим я сиділа, просто почав чіпати мою ногу, та підіймати вище до інтимного місця, я прибрала руку, та ненавидила його, боя розуміла що це не правильно. Дякую вам за ці відео, ви найкраща!
Дякую Вам за відео. З його переглядом мені вспомнилась ситуація із школи. В ті дні, малолітні хлопці вважали знаком крутості домагатись до дорослих дівчат, і я часто із таким стикалась, якийсь малолітка кожного разу кричав мені вслід «класна жопа», хтось міг ляснути. Ситуація була в тому, що піднімаючись по сходах, хтось дозволив собі ляснути мене. Я із очікуванням, що то малолітній хлопчик повертаюсь і вже хочу щось сказати, але помічаю, що це мій вчитель фізкультури і просто завмираю і не знаю що говорити. І в цей же рік, до мене підходила завуч і робила зауваження на рахунок того, що я вдягаю джинси із дирками на колінах, і пояснила, що проблема в тому, що «хлопці будуть бачити мої коліна, збуджуватись і відволікатись від уроку». Я не знаю чому я ні до кого не звернулась з цими домаганнями, певно думала, що це нормалізовано і всі просто посміються з мого прохання зробити щось
Я навіть не знаю, що у цієї завуч в голові... Як вона взагалі могла таке ляпнути? Це просто жах: і сама ситуація, і той факт, що це явно доволі поширено... І фізрук ще той виродок. За такі дії покарання просто необхідне!
@@ikomare5589 розумію логіку, але вони все-одно зустрінуться _після_ школи. А тоді ще гірше може бути (жодного досвіду соціальної взаємодії). Тур мабуть краще буде виправляти саму проблему, а не уникати симптому
@@setdark а нічого що в шкільній формі для дівчат існують спідниці, через які теж видно коліна? Ще хочу сказати, що я лесбійка і щось не стикалась із тим щоб мене збуджували коліна, це ж сюр просто
Раджу почитати про "еффект свідка" чи "синдром Кітті Дженовезе", названний на честь дівчини, яку вбивали на очах у багатьох людей і які не зробили нічого, щоб їй допомогти. В двух словах, натовп людей наче ділить відповідальність за допомогу між собою, і чим більше людей в натовпі, тим меншу особисту відповідальність відчуває окрема людина і тим менше шансів, що тобі допоможуть. Є цікаві дослідження на цю тему та поради жертві, як поводитись, щоб зменшити вплив цього єффекту та збільшити свої шанси на отримання допомоги.
Коли в шкільні роки хтось із однокласників або знайомих мене облапував, задирав спідницю, ляскав по сідницям і т.д. я завжди намагалася дати відсіч і, якщо вдавалося, то гамселила таких хлопців. Зважаючи на те, що я завжди була маленького зросту, а вони, як мінімум вдвічі більші за мене, то не думаю, що їм це сильно шкодило фізично. Але люди з мого оточення, які були свідками, або яким я розповідала, про те, що трапилось, починали ділитися на два табори: 1. Сміялися з мене. 2. Звинувачували МЕНЕ у надмірній жорстокості. І жодної ЖОДНОЇ претензії до хлопців. Постраждалою стороною зажди були вони, а не я. Більше того, моя мама сказала мені, що якщо я продовжу так різко реагувати, то жоден чоловік мене не буде любити. Бо я агресивна. Все.
О! Читаючи Ваш коментар згадала, як на першому чи другому курсі універу мене одногрупник обійняв так, ззаду підійшовши. А в мене молодший братик, з яким ми завжди бились. От я чисто рефлекторно йому ліктем під дих і зарядила. Стала поважною людиною 😂 А мама теж сказала, що нікого не знайду з такими реакціями… Але моя мама і досі про кордони не розуміє… хоча й має освіту шкільного психолога 🤦♀️🤦♀️🤦♀️
І я зросту була з ним чи то однакового чи навіть трохи вище, дихати довго ще не міг нормально і потім не підходив взагалі. Він з тих був, що таким себе «подарунком» вважають. Тупий нарцис
Я більше не думаю "ух, була б там я, то я би зробила те і се і врятувала би світ". З досвідом зрозуміла, що боягузка, соціофобка і в незрозумілій ситації завмираю. Захоплююсь сміливими жінками
Яке важке, болюче відео. Мені 37 років, але всі аналогічні ситуації спливли в пам'яті. Якби мені підлітку хтось пояснив що все це неправильно. Це немає нічого спільного із залицяннями. Дякую вам за такі теми. Їх необхідно підіймати!
Частина відео "Ви не забов'язані" - в мене просто істерика. Я буду намагатись повірити у ці слова всім серцем. Я би хотіла, щоб коли зі мною трапилась біда, поруч були такі люди. Бо коли ти один, думаєш, а як би могло бути, якби ти пішла іншою вулицею, а якби не затрималась не роботі. Сподіваюсь це відео набере якомога більше переглядів. Дякую
Хочу подякувати Вам за титанічні зусилля яких коштує Вам ця ідеологічна праця - розтлумачення суспільству, що з ним не ок, на конкретних прикладах. Продовжуйте, будь ласка! Це змінює світ на краще ❤
Дивлячись відео захотіла поділитись своїм гірким досвідом. Я розумію, що є ситуації набагато гірші і мені дуже шкода, що це стається майже з кожною з нас, але коли розповідаєш, читаєш, то можливо це не зробить комусь легше, однак я мушу залити це тут. 1. Я гадаю це взагалі з усього наступного просто лайт історія. Однак, мене це справді бісить, коли незнайомий тобі мужлан під час того як лізе кудись у транспорті притримується за мою талію. Там 2 метри проходу! Попроси я поступлюсь тобі перилом, але це просто настільки гидко! Я не можу! Варто зазначити, що я дуже важко переношу будь які не бажані торкання. Мені неприємно в тому місці та маю традиції погладити себе рукою заспокоївши. 2.Тут історії про хлопців. Унікумів. 6 клас. Ми гуляли після школи та дитячому майданчику. І до нас приєднались 2 хлопці приблизно нашого віку. Один з них почав класти мені руку на плечі, а потім і на талію. Я спочатку просила його прибрати руку, потім віддирала її від себе та це не допомагало. І я просто встала та пішла. На цьому все і зупинилось 2.1 7 клас. Йому було років 16 а можливо і більше. Типу ми веселились компанією на майданчику і він трохи загравав ніби лоскоче, Але посмішка з мого лиця зникла коли він сказав: я могу и туда тыкнуть. Показував він саме туди. Далі він почав ціплятись з запитаннями. І знову мені допомогла зміна локації) 2.2 це вже дорослий вік. 18 років. Тоді я дуже схудла (не була товстою просто покращила форму). Це був період коли я почала ще більше відчувати себе красивою, впевненою, прекрасне літо... Того дня я вперше в житті наважилася одягти майку. Мій перший раз. День і я вийшла на зустріч з подругою. На шляху до мене почав говорити незнайомець. Вік можливо до 25. Він почав говорити до мене та я була в навушниках і мені було важко чути його, тому аби не робити довгу процедуру складання їх до коробочки я вирішила просто вимкнути блютуз на телефоні. Самі навушники були у мене в руках і я вже могла його чути. Коли я відкрила настройки телефону він сказав: ты чего в телефоне блять, когда я с тобой разговариваю/можно блять отложить телефон, когда я с тобой разговариваю. Це можливо не дослівно, але дуже близько. Тут я розумію, що він точно неадекват і я намагалась піти сказавши: вибачте, я поспішаю. Він поставив руку передімною і сказав: я тоже спешу. Тут я вже починаю боятись. Він починає мене питати про місце навчання, чи є хлопець чи були відносини. Я з переляку трохи відповіла. Та знову спробувала піти. Мене знов не відпустили. Цікавий факт я дивилась на нього зверху в них. Потім він сказав: ты всегда так нервничаешь? Я знову зробила способу піти. Він цього разу вже сказав, щоб я записала його номер, а вже потім шла. І я пішла ва-банк голосно сказавши: я не знайомлюсь. Серйозний впевнений тон який він походу не очікував. Він пробував щось заперечити, та я повторила ті самі слова ще більш впевнено. Тоді він махнув рукою та злою походкою потопав в закат. Мене трясло весь шлях. Потім я поговорила з подругою, батьками та врешті решт стало легше. Але будь які ситуації саме з такими неадекватами це страшне. 3. Цей розділ повністю і весь для мого двоюрідного брата, сина маминої сестри. Отже, окрім шкоди як написати пісок в труси він в свої чотири чи 5 додумався бігати за мною по всій квартирі бабусі та дідуся і знаходивши мене знімав штани та робив вигляд, що пісяє на мене. Навіть дід перепоною не став. Що вже казати про слова. 3.1 років в 7-8 а може і менше. Підходив ззаду та обнімав, але прикол у тому що його плечі на рівні моїх сідниць. Довелося максимально оминати його та бути на чєку, а коли пропустила, то віковирювати його руки від себе. У його мами було нуль реакції. 3.2 8 років мені десь 16-17. Пришли гості. Вся мамина сім'я, тобто дорослі були в залів ми розлізлись по інших кімнатах. Коротше. Ця дитина намагалась всіма правдами та неправдами попасти в закриту кімнату, аби шльопнути мене по дупі, коли я показувала родичам туш. Єдине був прокол, він це зробив при всіх та отримав виговор. 3.3 задер мою юбку в трамваї коли я сідала. Мені було років 15 йому 7. Мені було дуже погано, я плакала та врешті решт вирішила дочекатись приїзду його мами, моєї тьоті, аби поділитися цією ситуацією з нею, щоб вона могла поговорити з ним і в загальному пояснити, що так не можна. І того, окрім того, що ця ситуація була доволі травмуючою для мене, я ще отримала супер відповідь: да дівчата самі хочуть аби хлопці їм юбки задирали! І інша маячня, але в пам'яті тільки це збереглось. Ці слова мало того, що виправдання і дурь повна так ще і навіть якщо примирити її слова до ситуації, то я хотіла аби семилітня дитина задерла мою юбку і на мою білизну подивилися старі та дорослі чоловіки? Нема слів. І варто зазначити, остання ситуація була так би мовити перед 3.1 та 3.2. Отже не пояснивши йому що така поведінка погана, він просто далі продовжив таке робити. І найголовніше, що ця його поведінка завжди торкалася лише мене... От і все. Наймасштабніше я описала. Бажаю всім гарного настрою та щасливих днів!
Дякую за підняття такої важливої теми Зараз мені 22,але я завжди була невисокою і виглядала молодше У школі, певно через це, хлопці мною не 'цікавилися', втім, поза її межами в мене було коло друзів. Якось у 15 років я грала з молодшою(!!!) подругою в теніс Повз йшов хлопець, і вирішив з нами познайомитися Я завжди була дуже закритою і всіляко відмовлялася від будь якого спілкування (наслідки дом.насилля) Але моя подруга почала з ним говорити Вже за кілька тижнів він став частиною нашого кола друзів(майте на увазі, нам всім максимум 15,йому 19,нас три дівчини і хлопець) І цей, новенький, протягом наступних 3 років, розповідав мені що 'жопа орех я б трахнув', шльопав по тій самій жопі і все це під соусом 'ну це ж камплімєнт' Навіть перший поцілунок, в мене, блін, був з ним, тому що він був п'яний, а всі інші пішли в магазин, а я залишилася, бо недуже себе почувала Мої друзі нічого з цим не робили, а дівчата навіть іноді казали типу 'ооо, то ти йому подобаєшься' З роками я стала більш агресивно реагувати на ці приколи, і відбиватися та кричати, а одного разу в мене сталася істерика та/або панічна атака через те, що на мої 'перестань, мені боляче/неприємно' і погрози типу 'я тебе вдарю якщо не припиниш' він не реагував З тих пір, після цього випадку, він перестав так себе вести, а я обмежила спілкування з ним максимально Подруга також ж ним поговорила, типу 'бачиш до чого довів' Через його дії мені некомфортно носити короткі шорти/спідниці, я дуже соромлюся своєї 'жопи ореха' і всіляко намагаюся робити так, щоб вона НЕ була об'єктом уваги За кілька років у схожій ситуації де інший хлопець хотів вдарити мене по сідницях, я викрутила йому руку. Навіть будучи у стосунках, мені не завжди комфортні доторки до сідниць від партнера, і ще дуже довго я цього остерігалася. Юбки я не ношу, бо боюся що їх будуть підіймати, свідком чого я багато разів була у колі друзів, а подруги це толерували Вже в іншій історії з домаганнями я налякала хлопця тим що мене почало трусити від страху і дискомфорту(такі вже в мене нерви) і він залишив мене в спокої. (певно займатися сексом з тою хто трясеться нецікаво) Також згадала, як десь в 11 ми з подргою пішли по сутінках в кіоск, і зустріли чоловіка, який, походу, на нас мастурбував (мій дитячий мозок вирішив що він просто дивно тримає якусь ковбасу) і втікли. Домагання, публічні, або ні, це жахливо, і я співчуваю всім, хто з ним стикався. На мене вони дуже сильно вплинули, що проявляється тепер у поведінці та недовірі майже до всіх чоловіків.
Коли мені було 12 на уроці трудового прийшов один учень моєї вчительки з трудів ,вона була його класним керівником, було явно видно що він не зовсім здоровий. Вчителька почала жартувати з мене на РІВНОМУ МІСЦІ і показувати на мене щоб він підійшов. Згодом він почав переслідувати мене в школі і на вулицях міста якщо бачив мене,коли я розповіла про це мамі ,а вона моїй класній керівничці,вони обоє висунули притензії для вчителькі з трудів,але вона на це сказала що я сама винна і все накручую, ця ситуація ніяк не розрулилася,просто ми якось перестали бачитися з ним, але тим не менш я дякую СВОЇЙ класній керівничці,яка сказала щоб я не соромилася їй розповідати якісь неприємні моменти та вона не розголос ла це на весь клас за що я їй також дуже вдячна!
Так, ці історії і це розуміння - це портал в пекло. Я можу скільки завгодно знати, що я не порушую чужий особистий простір, не домагаюсь, не ґвалтую. Але дівчині про це звідки знати? Якщо дівчина не захоче зі мною ніяк взаємодіяти через те, що я хлопець - це її право, до якого треба поставитись з розумінням. Очевидно чому вона так себе веде, очевидно хто в цьому винен. Особливо це стає очевидно після розуміння масштабів явища.
абсолютно згоден що не "світ винний у проблемах", а самі люди, які таким його роблять, вже давно так вважаю і дуже бішусь коли це як відмазку для будь-якого вчинку роблять
У 8-9 класі (це був 2003-2005 р) творились страшні речі. Хлопці облапували дівчат привселюдно, пхали їм руки під білизну, в штани, били по дупі. І точно як у однієї з коментаторок це робили з «красивими дівчатами», їм це подавали як «ти особлива», «ти гарна» і тому тебе облапав перший «красунчик» класу. Класна керівничка знала про це. Вона нічого не робила, і просто ігнорувала це, паралельно займаючись булінгом «не таких» дітей.
почитала коментарі, і не можу не радіти, що цей канал дивляться ще й чоловіки (хлопці) і знаходять для себе якісь важливі теми, це просто чудово, мої промені добра і позитиву кожній такій людині. в мене якихось трешових історій не було (років до шістнадцяти я взагалі була, як мені здавалось раніше, з "тих, негарних", та і вдягалась зазвичай "як треба"). був лише один раз, коли мене намагався лапати однокласник, але тоді я вже займалась бойовими мистецтвами і скрутити йому руку було ділом кількох секунд. нещодавно в метро я стояла, поклавши руку вздовж поручня (був десь на рівні моїх ребер). сів чувак (місце було якраз під тим поручнем), і типу облокотився (як це правильно сказати українською? обперся ніби трохи інше) головою на мою руку. я була піпець стомлена, мені не хотілось рухатись, я подивилась, що йому ніби не це спричиняє дискомфорту і руку не забрала. хто ж бляха знав, що це буде "знаком". спочатку він просто поклав долоню зверху, я навіть не одразу зрозуміла,що це саме він, думала, хтось інший. потім став гладити мої пальці, я стиснула руку в кулак. почав розтискати. сказати щось я б не змогла, зараз через стан здоров'я і те, що потрібні ліки не дістати, перебуваю в німеччині, а мову тільки вчу. англійської тут не знає майже ніхто, тож на те, що мене хтось зрозуміє розраховувати було не варто. людей було повно, тож змінювати місце б не вийшло, в мене ще був величенький рюкзак. так я стиснула руку в кулак з посилом "окей, зараз об нього погріюсь, він рано чи пізно вийде" (я живу майже на кінцевій). проїхали всі пересадочні, не вийшов. почав гладити мій бік, я відсторонила його руку. не припинив. відійшла (добре, що людей вже було менше - якраз під'їзжали до моєї зупинки). думаю "ну слава богу, зараз вийду, він поїде далі". ага, зараз, поїхав. виходжу, прожогом до ескалатора (відверто тікати не хотілось, кінець-кінцем, якби що, я б з ним впоралась, просто хотілось не допускати розвитку конфлікту). обертаюсь - біжить за мною. в нас на станції два ескалатори, від платформи в коридор, який поєднує два входи, і з коридору на вулицю. розумію, що тут мій шанс від нього відірватися, бо я місцевість знаю. по коридору - бігом, щоб втратив з поля зору, по ескалатору - також. від метро додому - метрів двісті, але через повтістю темні двори (горять лише два ліхтарі, усе інше світло - з центральної вулиці). я розумію, що в мене є виграні секунд десять, і кидаюсь в кущі, так, щоб на мене не попадало світло починаю потроху тінями скрадатися в сторону дома (втекти я б втекла, але не хотілося, щоб він бачив, де я живу). той тип якраз виходить, озирається. бачить, що освітлена вулиця пуста, завертає у двори. ото був квест, бляха - в темряві наввипередки, я, ніндзя грьобаний, по кущах, і аби жодна гілочка не тріснула, і він іде такий, красунчик. моє, я була в міні-юбці з макіяжем а-ля "я у мами хвойда?" (ну, всі ж знають, що "до нормальних не чіпляються, а за макіяжем можна все дізнатись про людину, психологи хрєнові). ні, в мене не було макіяжу взагалі, я була з розтрьопаним хвостом в чорній толстовці і мішкуватих штанях. я одразу скажу: вся тєлєга про одяг - хуйня з-під коня. до мене чіплялися навіть коли я була в мішкуватих штанах, старій розтягнутій футболці і розвалюючихся кросівках без жодної косметики. при тому довгий час я думала, що чуваки просто хочуть познайомитись, і зрозуміла, що тут щось не так тільки після того, як відрефлексувала, що більшість з них взагалі не реагувала на мої фрази в стилі "не йди за мною, не треба мене проводжати, не бери мене за руку", дехто силою намагався поцілували, ну а силою показати, що "та відчепись ти вже" було якось "непристойно".
Який жах! А якщо голосно сказати, що поліцію викличете? Навіть англійською. Хоча в мене таке враження було склалося, що майже всі німці чудово англійською говорять, тепер знатиму. Може дзвонити просити когось зустрічати, до дому проводжати? Мені вже 44, але як почитала коменти, то ніби знов на 30 років назад повернулась, таке це відчуття накрило, страху і безсилля…
А про одяг… Тут на каналі пані Настя вже кілька разів викладала фото з виставки одягу жертв згвалтування. Там і паранджа була і малесенький дитячий купальник…
@@mariannzaiets6063 та зараз я уже можу рявкнути, трохи навчилась. а тоді здавалось, мовляв, "непристойно", "а раптом я все не так зрозуміла", "а що люди подумають", "а раптом ніхто не відреагує, що робити?". коли я розповіла про це другові, з яким ми зараз вдвох знімаємо квартиру, він тільки подивився на мене трохи здивовано і сказав "так чого ти мені не подзвонила? зустрів би тебе і ми б його разом відмудохали". от тільки тоді до мене дійшло, що проблема не в мені була.
Я буквально починаючи з 6 років проживала будь які види домагань. Це і школа, де лапали усі кому не лінь, вчителі у тому числі. Мій батько не заступався за мене бо вважав що винна у цьому Я. Також у 6-7 роках постійні спроби згвалтування старшого двоюрідного брата. Проте цей список можна продовжувати бескінечно, випадків справді було безліч...Наразі меня всього 19 але йдосі не можу підпускати до себе людей, тільки одна єдина подруга сміє до мене торкатися... А от про любов до свого тіла...Мені здається його вже і не буде. Дуже хочу подякувати вам за ваші відео, кожне допомагає мені й якійсь мірі та темі.
🤗🤗🤗 Я дуже Вам співчуваю.❤Ваше тіло- Ваш найцінніший ресурс, сприйняття і піклування про яке дуже пов'язано з самооцінкою. Ваше тіло цінне і прекрасне. Домагання- вина інших людей. Будь ласка, знайдіть кваліфікованого доказового КПТ психотерапевтв/тку, щоб обговорити Ваш травматичний досвід.
Багато дозволів на домагання дають фільми, особливо підліткові. Там повально показують, що дівчатам подобається, як хлопці їх домагаються. Найбільше стереотипів щодо "уваги" я бачила саме там.
якось пожалілася колезі за численні домагання з боку клієнтів в компанії, в якій я працювала. і ось що я почула: "а шош ти думала, коли вдівала таку футболку і спідницю?" або "канєшно, ти ж красива дівчинка, всі тебе хочуть полапать" раніше я і справді думала, що то норма, коли на тебе таким чином звертають увагу, але те відчуття огиди від цих проявів уваги було завжди я вже мовчу про те, скільки разів до мене приставали водії в таксі. одногом разу навіть намагався згвалтувати, заблокувавши двері в пізню годину. ТІЛЬКИ ТОМУ що йому здалося, що він мені подобається!!
З 10 років між мною та моїми однолітками було нормованим "жартівливо" і доволі боляче бити по сідницях, сміятись з цього. При чому, якогось єротичного підтексту не було, це сприймалося звичайною взаємодією між подругую та другом. Точніше це було нормовано робити з боку мого друга, та його знайомих. Я відчувала сором та бридкість, але сприймала це як приділ уваги, до років 14-ти, навіть коли такі порушення кордонів почали мати чіткий сексуальний підтекст, чим старше ми ставали. Зараз мені важко сприймати навіть узгодженні прояви подібної уваги від хлопців, які враховують повагу до моїх кордонів.
Молодець! Висвітлюй це бл*дство, щоб у дівчат і жінок формувалось розуміння, якщо щось оточує тебе з дитинства - це взагалі не ознака норми, чи то "традиції". Треба мати самоповагу і відстоювати свої права. Сподіваюсь, наше суспільство буде змінюватись в кращій бік. Удачі ✌️
Кожен раз як бачу нові відео на каналі в мене спрацьовує думка "а, ну на цю тему я обізнана, що я там нового почую?" Але потім, по-перше, приємно усвідомлюю, що я не одна так мислю і є на цій планеті мої однодумиці/однодумці, а по-друге - все одно знаходжу для себе щось нове. У цьому відео для мене стала корисною фраза "не всі чоловіки ґвалтівники, але майже всі жінки були жертвами домагань", бо я існую в бульбашці з чоловіками, які дійсно не є ґвалтівниками, але коли розмова заходить про такі речі, то вони обурюються "узагальненнями" Ну і приємно просто слухати Вас🌸
Одного разу я був свідком цікавого видовища (хоча так можу назвати лише другу частину інциденту). Наш ідіот (років 25-30), що стояв позаду двох дівчат, прямо перед пішохідним переходом, знайшов у своїй тупій голові сміливість схопити одну з дівчат за сідниці. Але на відміну від більшості, цьому не пощастило зустрітись з кремезним чолов'ягою, який знаходився неподалік. Дядько настільки потужно скрутив тому руку, що я на відстані п'ятдесяти кроків почув, як та жалюгідна рука прохрустіла. Зламав він її, чи ні, точно сказати не можу, але кричав винуватий дуже гучно. Тож, сподіваюся такі випадки хоч якось перевиховують таких унікумів. Але це нажаль поодинокі випадки
цей чувак з розами - як взагалі він собі уявляв, що хтось має хотіти такого тілесного контакту з незнайомою людиною?? і такий типу дивіться які дівчата всі злобні 😬
У мене було багато таких випадків, коли були подібні неприємні речі. Ще з дитинства мама дуже переживала, що зі мною щось може статися, і розповіла, як за нею гнався якийсь мужик аж до квартири і вона ледь врятувалася. На той момент я не придала цьому значення (ну я туповата дитина була, так). Декілька разів дорослі чоловіки підходили починали розмовляти, мене рятувало те, що мої подруги були розумніші. Один чувак приперся на территорию дитячого садку де ми сиділи і почав показувати член. Нам було десь 8-9 років.. коли чекала батька у метро до мене з різницею у 5 хвилин підійшло 2 страшних мужика які, мабуть подумали що я повія і почали дойобуватися. Один на відмову зреагував агрессіею і сказав, щось накшталт "я тебе знайду". Я тоді розплакалася. Группа чуваків які робили ремонт у нас попросили ноут "в косинку пограти" мама сказала: "та дай, хай грають" потім я почула як вони іржали і через годину віддали ноут зі словами "гарні фотки" мені було 15. Якийсь чувак який підійшов спитав яка година а потім де я живу. Старий препод яких на очах у всіеї групи почав перебирати своїм пальцем квіточковий принт на моїх штанях. Якісь чуваки які дуже стійко пропонували мені присісти у машину у ночі на безлюдній зупинці. Старий сусід, який поцілував у шию і почав лапати. Ненавиджу його всім серцем. І це все не враховуючи якихось дрібних домагань, бібікань чи фразочок.
Дякую за вашу роботу і розповсюдження такої важливої інформації! Сама зіштовхувалася не раз з такою поведінкою. Зараз підтримую всіх, хто пережив чи переживає досі такий досвід. Маємо захищати себе та одна одну. Дякую всім жінкам, які поділилися своїм болючим досвідом🙏 Завдяки вам і публічному осуду ґвалтівників суспільством, зможемо досягти зменшення і сподіваюсь зникнення такої поведінки та покарання за ці злочини. Вдячна батькам і всім дорослим, які пояснюють дітям про важливість власних та чужих кордонів! Вважаю, що сексуальна освіта має бути з раннього віку для запобігання насильству і домаганням. А за ігнорування насильства над іншою людиною та звинувачення жертви має бути покарання.
дякую за відео, стало якось легше, коли почула як це проговорили зі сторони, інша людина. Про те, що є завмираючий тип реакції. це про мене(( На мене якось здійснили напад, і я так добре пам'ятаю цей стан.. ти в шоці , але не здатний ані закричати, ані ворухнутись. Чудом повз мене якраз в ту секунду, а справа дійсно потребувала секундної моментальної допомоги, проходили поліцейські! вже коли вони відтягнули та стали бити мого кривдника, я побігла звідти, і ще - найдивніше.. Мій мозок напевно через шок якось замилює цю ситуацію в пам'яті. Я до сих пір не можу точно згадати. це насправді відбулось зі мною? я це не вигадала? це не сон? не можу ідентифікувати це як 100% спогад та факт(((
Це захисна реакція, я свідомо намагалась стерти факт домагання дідуся мого до мене в 10 років, зараз це ніби пляма, щось що не було зі мною, але якийсь внутрішній біль та страх нікуди не дівся, а я вже доросла жінка.
Пам'ятаю як декілька років тому вийшла в цілодобовий магазин за цигарками, побачила як до жіночки лізе дуже п'яний чоловік, а вона кричить, я тихенько сзаду підійшла, трохи буцьнула його долонями по вухам, та й заспокоївся. Вона дуже сильно подякувала й побігла додому, але було видно що вона не очікувала що хтось їй все ж допоможе.
пару років назад була якась медійна компанія якогось відомого бренду типу лореаль, чи що, я не моду зараз згадати, але вони активно поширювали ролики, як можна заступитись за потерпілу, якщо бачиш домагання, але при цьому щоб не вступати в пряму конфронтацію і самому не вихватити, то одні з варіантів дій були: фізично типу випадково стати між кривдником і дівчиною, звертатися потрібно до потерпілої, зробити вигляд, що в неї щось впало і подати, запитати щось, або можна зробити вигляд, що це твоя знайома, подруга, яку ти випадково зустріла і почати активно з нею говорити, розповідати про свої справи і т д, як з подружкою і так відійти разом у безпечне місце
безмежно вдячний за весь ваш контент. і мрію про те, аби було якесь місце або додаток для знайомств, де були б ЛИШЕ люди з цінностями, які ви транслюєте через цей канал... цей коментар - не лише до цього відео, а й до кількох попередніх. через суспільні стереотипи і упередження я уже давно вважаю себе не чоловіком, а людиною чоловічої статі. і відповідно, хотів би собі до пари знайти так само не жінку, а людину жіночої статі. бо ж "чоловік повинен заробляти, щоб жінка могла купити собі шубу, десять пар модельного взуття, полетіти на Канари/Мальдіви/Балі і взагалі ні в чому собі не відмовляти". а ще, в тему до цього відео, "якщо жінка каже ні - це насправді так, але пізніше", "жінку потрібно добиватися, бо якщо ти її не добиваєшся - вона вважатиме, що вона тобі не потрібна, а отже ти її не любиш", "потрібно брати першість у приверненні уваги жінок до себе, бо чоловік повинен бути першим у цьому, жінки першими не пишуть" і подібне. і я реально боюся знайомитися з дівчатами, бо боюся, що вони матимуть саме такі, стереотипні погляди. а якщо сам на них пристану - боятимуся натрапити, навпаки, на феміністку, яка мене грубо відіш'є (і цілковито матиме рацію). і це при тому, що сам я твердо переконаний, що взагалі будь-як порушувати особистий простір людини (будь-якої статі), а тим паче бити/шльопати її - це саме по собі вже насильство, а отже, неприпустимо. бо радикальна феміністка (чи то пак "феміністка") може і звичайні словесні компліменти сприйняти за домагання... (чи можна позначати також і те, що точно НЕ є домаганням? бо реально деякі люди можуть так сприймати) і я багато чую "ну знайомляться ж люди у громадському транспорті, у чергах, на роботі...", але для мене просто неприпустимо відволікати людину на себе, адже вона ж чимось зайнята, навряд чи я для неї є важливішим за її поточне заняття. плюс іще один неприємний момент: у громадських місцях дівчата, які подобаються мені на вигляд, зазвичай або не одні, або вже явно "зайняті" (мають обручки або спілкуються з кимось телефоном). можливо, це якісь такі хитрощі задля безпеки і насправді знайомитися з ними можна, але... надто неефективно виходить. адже нема гарантії, що ваші стосунки матимуть хоч якесь продовження, окрім розмови на дві-три репліки. і от виходить, що люди мало того що дітей не хочуть заводити (до речі, не тільки через чиєсь небажання чи навантаження з догляду, а й через суто економічну неспроможність) - а й узагалі в пари не об'єднуються (хоча жити одному економічно неефективно). і маємо демографічну катастрофу, коли один працівник повинен своїми податками утримувати вже більше одного пенсіонера, при цьому працівників все меншає, а пенсіонерів - більшає... і більшість живе нещасливо... і причина - саме патріархат, який змушує по-сучасному вихованих людей обох статей просто боятися втратити суб'єктність, бо невідомо, якою виявиться людина, з якою ти б хотів/хотіла пов'язати своє подальше життя... це явно нездорово, але що із цим робити на практиці в поточних умовах - зрозуміти не можу.
На власному досвіді переконалася, що безпечніше знайомитися через знайомих або друзів. Я ніколи не знатиму, що в голові у хлопця, який підсів до мене у маршрутці, парку, та будь-якому іншому місці, тому для мене це автоматично ворог (хоч зазвичай до людей я заздалегідь налаштована позитивно). Просто страшно довіряти, бути наївною, відкриватися людині, про яку нічого не знаєш. Я можу зрозуміти дівчат які не хочуть знайомитися на вулиці, у транспорті, черзі, бо найчастіше це просто захисна реакція від негативних емоцій, що їм можуть завдати хлопці. Також мені спокійніше спілкуватися з хлопцями на роботі. Бо робота-це те місце, де мені здається, що навряд чи хтось захоче мене обдурити чи завдати шкоди. Отже можу зробити висновок, що мені спокійніше і безпечніше знайомитися через друзів, знайомих, колег на роботі... Можливо так вважають й інші дівчата
@@_sm1le_g1rl_ і я думаю, правильно робите, для вас це явно питання безпеки. але от кажуть, є зворотні прецеденти, і коли це кажуть мені з метою спонукати спробувати самому, десь закрадається думка, що я щось втрачаю, якщо не пробую... але я все одно не пробую.
Знайомитися краще по інтересах. На роботі, навчанні, гуртках, клубах… От що вам цікаво - туди і ходіть, спілкуйтеся. Знаходьте друзів і знайдете кохану людину. А далі вже все від Вас залежатиме. Не здавайтесь!
Згадалась давня ситуація. Колись, як мені було років 7 (я дівчина) в автобусі зі мною і моєю бабусею їхала молода жінка з маленькою дитиною. До неї підсів якийсь п'яний амбал, почав відверто її лапати. Ні водій, ні присутні в автобусі чоловіки не Заступились,хоча всі все бачили і чули. Огидна байдужість. Коли моя бабуся все - таки втрутилась, той амбал назвав її старою каргою і порадив не заздрити. 🤡 Дякую за відео.
Мою сестру (якій на той момент було лише 13) регулярно домагаються в транспорті і це відбувається в Варшаві, де ми зараз вимушено проживаємо. Просто неймовірно боляче слухати історії сестри, вона виглядає як дитина, одягається не відкрито, але об неї теж терлися в трамваї і пускали коменти стосовно її шортів в літку. Мене саму домагалися і в школі, і на вулиці поки йшла додому, була одна ситуація навіть гірша за це, враховуючи той факт, що я пережила дуже важкий досвід в 5 років, мене лякає будь-яка зайва увага стосовно мене, немає ніякої довіри навіть до рідних мені людей і я б хотіла набити рожі кожній гнилій гниді, яка чіпала мою малу сестру аби я тіки поряд тоді була... І знаєте, що "найкраще" в цій ситуації? Що ні мати, ні психологиня не приділили жодної уваги до цих розповідей моє сестри 👍👍
Колись ми з моїм хлопцем поїхали на море. Зранку ми пішли на пляж раніше, щоб зайняти краще місце під навісом. Я захотіла до туалету, а так як наш будиночок знаходився в 7 хвилинах від пляжу ми вирішили, що я збігаю, щоб не збиратися і не втратити хороше місце, бо як раз стали сходитися люди. Щоб дістатися до будиночку, треба було пройти вузькою вуличкою з крамницями з сувенірами, окулярами, шляпами, шаурмою, випічкою. Одну з них тримали скоріш за все вірмени, але я можу помилятися. Вони щось готували і з ними бігав хлопчик років 4-5. Він підбіг до мене, сказав, що я гарна і обійняв. Мені спочатку це здалося дивним, але я подумала, що це маленька дитина і нічого страшного, а потім цей малий почав мене мацати за дупу. Я була в шоці і в ступорі. Ці чоловіки це бачили, реготали і схвально кивали головою "типу мужик росте". Я вирвалася і пішла далі. Дівчина, яка продавала окуляри побачила моє перелякане обличчя і ми з нею розбалакалися, вона сказала, що цей малий весь час так робить і в день може перемацати дуже багато дівчат. І чоловіки старші в нього питають скільки за день в нього було нових "нєвєст". Це огидно. Хлопцю я це не розповіла, бо досі відчуваю себе винною, що неправильно зреагувала і т.п. Я дуже часто чула від жінок і своїх ровесниць, що дуже важливо, те як ти себе поводиш (про одяг мені не говорили, бо я не одягала відкритий або обтягуючий зі зрозумілих причин). Ти сама даєш привід, якщо невпевнено кажеш ні, впадаєш у ступор, лякаєшся, не надто сурова. А іноді буваєш реально в такому шоці, що важко зреагувати. А біологічно у людини є той чи інший тип реакції - біжи, бий, замри і його виправити неможливо, можна коригувати, відпрацьовувати, але повністю змінити - ні.
Охх Мій брат не повірив в статистику згвалтуваннь, вважає що якщо він такого не баче, значить такого немає Розказував як в нього в 9-му класі всі лапали дівчат і що вони були не проти, на повному серйозі казав тО цЕ шО дОмАгАнНя?? Ну ДаВаЙ пИшИ пЕтИцІю ПрОтИ цЬоГо і коронне "поговорим з тобою через 5 років"
@@setdark 3) знову ж таки, що за маячня? Біологічно схильні до війни? Серйозно? Боже невже я повинна пояснювати що схильність до домагань і війни від людини і виховання залежить І крім того: 1) не прирівнюйте їх до вбивць, вони самі далеко не всі є саме такими людьми якими б ми хотіли їх бачити, АЛЕ вони зараз в зсу і так чи інакше як би не вони нас би не стало 2) Не прирівнюйте їх до вбивць, вони рятують нам життя, а вбивають бо ЦЕ ЄДИНИЙ СПОСІБ ЗАХИСТУ ЧИ ВИ ПРОПОНУЄТЕ ПІТИ ДО .ОСІЯН ЯК КІТ ЛЕОПОЛЬД З МУЛЬТИКУ І СКАЗАТИ:"Ребята, давайте жить дружно"???? 3) До того ж ті хто на нас напав ніколи не були і не будуть людьми, і їх нам повинно бути шкода не в останню чергу а НІКОЛИ 4) в зсу є немало жінок Трясця, чому такі елементарні і очевидці речі я маю пояснювати??
@@setdark "росіяни - не люди" - це очевидна навіть дитині правда Якщо я погана через цілком логічну ненависть до них то, що я можу тобі сказати...йди лікувати голову
Згадалася моя юність. Доводилося щодня в школу/зі школи їздити трамваями, які завжди забиті були. Тиснява, купа людей, і ці покидьки... Цих випадків було так багато... Напевно близько десятка точно. А я ж зовсім мала - 12,13,14 років. Відчуваєш огидне тертя, повертаєшся - дядичка/дідусь поважний стоїть, голову відвів. Думаєш, що здалося, не розумієш що відбувається... Огидно, образливо, розгублено... У більш старшому віці прочитала пораду, що треба повертатися і дивитися прямо у очі. Якщо є сміливість, то впевнено і нагло спитати: "у вас якісь проблеми?". Зазвичай то сцикуни подляцькі, які бояться що ти зараз скандал у транспорті влаштуєш. Дуже швидко тікають та виходять з транспорту. Коли вже стала доросла та досвідчена, то пару раз так вчиняла, коли бачила, що притераються до дівчаток. Але я не була у ситуації, коли навколо мало людей і це агресивні молодики. Тоді, може, мій сценарій не спрацює. Подумала, що треба балончик у сумку покласти. Свою дочку буду змалечку вчити відстоювати свої кордони, і попереджати про такі ситуації. Я мамі від сорому ніколи про ці ситуації не розповідала
Дякую за це відео. Воно і цей скандал з ґвалтівниками дало мені зрозуміти більше про себе. Чому саме я так сильно реагую на все це, чому мені зараз так погано, і... саме під час перегляду цього відео я нарешті зупинилася від новин, промотування стрічки, офигівання і написання коментарів, що дало змогу помітити, що у мене ком у горлі. Що я відстоюю вже не їх, а себе. Що це вже власна біль. І зрозуміла, що є ще одна проблема. "Нічого не було". "Ну так сталося, я просто прибільшую. Я ж не відповіла вчасно. Так, я протормозила, але ж ніхто не винен, нічого страшного, це я винна сама..." Я не буду описувати ситуацію, вона не для публічності, але реакція "нічого ж не відбулося" не один раз має місце у моєму житті. "Сама", "нічого не хотів", "просто налякав, нічого б не було" - спочатку від інших, а потім і від самої себе. І, можливо, через все це я намагалась донести, що... я не винна. Я не винна в реакціях, у відношенні до людей, у тому, де і при яких обставинах я була, бо я не давала згоди чи прохала зупинитись. А отже це насилля. Це моє тіло, до якого не мають права торкатись чи щось робити без моєї згоди і мого дозволу, де б, з ким би, у яких відносинах і з якими намірами я б не була. Здається, у мене підвищилась тривожність на цьому фоні, мені зараз не вистачає повітря. Я не винна.
@@setdark з одного боку, як ви думаєте, мені потрібна ця ваша думка зараз? З іншого: ти можеш не переходити дорогу, а просто вийти з дому, та п'яний водій зіб'є тебе біля твого ж паркану, а у нас більш ніж дофіга "п'яних водіїв". Ваш коментар під моїм щонайменше недоречний. Щонайбільше - обурливий, якщо взяти до уваги контекст. Не пишіть нічого, якщо не можете сказати щось нове і розумне, бо абсолютно весь ваш пост виглядає як "але" P.s. ви не найрозумніша людина на планеті, а отже не варто давати поради, навіть замасковані
@@setdark щодо по-перше, я не забороняла коментувати, а охарактеризувала ваш коментар як недоречний, зайвий та той, що приносить шкоду. Як мінімум, під моїм. Ви ігноруєте контекст. Та шкодите, насамперед, мені. А можливо, і таким як я. Чому? Перечитайте.
Так, це все насилля! І так, Вашої вини нема, це все насильник! На жаль, стільки років ніхто про це не казав, це все виливається в такі травми непропрацьовані і в такий газлайтинг і віктімблейминг, що аж просто страшно стає. Ми ж тільки-но починаємо лупати сю скалу! Тримайтеся, Ви ні в чому не винні! Ви - нормальна людина. Ви - красива та ідеальна яка є! ❤️
Дуже цікава тема. Я в більшості даю здачу, прямо можу крикнути назад якийсь негатив і таким способом «очищуюсь» від цієї токсичної ситуації, але в період ПМС це просто треш. Я прямо таки починаю вияснювати на місці відносини, роблю супер конфліктну ситуацію, кричу про дистанцію і погрожую викликом поліції, також не забуваю сказати про те, що мама його, напевно, так не вчила :) Ну, одним словом, та сама Карен. Дуже дивно, що ніколи сама на вулиці не бачила подібної реакції від інших жінок, тому що ми боїмось себе захистити, постояти за себе, навіть коли це необхідно не проявляємо агресії і не знаємо як діяти, саме головне це дистанція, перед будь-якою дією потрібно перевірити чи вона є, також, потрібно щоб були люди навколо, а не 2 година ночі, повна тьма і нічого не працює, в мене і таке було, ще до війни, в таких випадках тільки тікати, на жаль, залишається…😢 До речі, не варто забувати, що такі мужики в більшості сикотні мразі, які поступають таким чином, тому зо ні разу не несли відповідальності за свою поведінку. Тому, будь ласка, стійте за себе, якщо вам не загрожує серйозна небезпека з боку кривдника.
Я буквально на сьомому небі від того, що ніхто мене не домагався, але я все одно шарахаюся від будь-якого незнайомого чоловіка, і все одно перевіряю все, щоб цей статус входить у ці жалюгідні три відсотки ніколи не змінилося. Хочу обійняти тих жінок, та й, напевно, чоловіків, хто пережив домагання, мені вас шкода і морально я з вами
Вчора, я стояла біля школи разом з подругою і чекала маму. Йшов якийсь хлопець і він подивився на мене, потім ОЦЕ ЧУДО підійшов до мене, схопив мою руку і приблизив своє обличчя до мого, а потім він посміхнувся..... Через декілька секунд він пішов собі далі, а я впала в ступор і мені стало страшно, я дивилась як він йшов собі далі. Коли я розповіла про це мамі, вона сказала ,,Ой! Ну і що? З тобою нічого ж не зробили!"
Поведінка, яку ви описали, на мою думку, базується на двох внутрішніх переконаннях: хочу і можу. Це стовується не тільки домагань, але й будь якої діяльності, яка може нашкодити іншим людям. Щоб поважати особиті кордони - потрібно мати уявлення про ці особисті кордони і про те, що людина перед тобою - особитість, рівноцінний партнер, а не бездушний об'єкт твого впливу. Я вважаю, що такі відео дуже корисні і, власне, і допомагають донести до соціуму проблему. Як на мене, то в багатьох випадках проблема з домаганнями і ситуаціями , описаними в відео, власне в тому, що між чоловіками і жінками немає необхідного діалогу на цю тему. Це б зменшило кількість неприємних ситуацій через певні "непорозуміння", які можуть дуже сильно негативно впливати на життя жінок, хоча не виключать їх повністю. Якщо реакція "замри" може бути правильною в безпосередньо небезпечній ситуації, то в довгостроковій перспективі це не найкращий вибір. Говоріть і вас почуюють. В загальному сенсі я думаю, потрібно розвивати і поширювати якісь нові, більш адекватні, способи, норми комунікації між чоловіками і жінками. Колись жінка в суспільстві мала певне місце, були одні моделі поведінки, з цим пов'язані. Зараз, на рівні ідей це змінилося, але на рівні побуту ні. Боротьба продовжується. Удачі. Удачі вам.
Хочеться щоб під цим відео було більше лайків, бо воно чудово розкриває тему. Я мама дівчинки, яка сама безліч разів стикалась з домаганнями різного рівня. Мої кордони порушували, а я вважала винною себе, і досі боюсь одягатися чи фарбуватися "визивающе", ходила на курси самооборони, і досі ловлю себе на думці що "ну це ж чоловіча природа", але я точно не хочу такого досвіду для моєї доні...
дивилась якесь відео в років (події були в Америці), і там журналістка розповідала про марафон, так якийсь чоловік вповз пробігаючи ляснув її по сідниці. Після цього, журналістка подала на нього до суду, і там йому прям норм вирок дали. Я не пам'ятаю, скільки мені було, але 5+ років назад наче, і я тоді здивувалась, нащо його прям так, він тільки ляснув її, тільки з часом зрозуміла, яка дурна була. Дякую за вашу роботу 💝
Це мені нагадало як в кінці 1990-х під час скандалу з Клінтоном всі його захищали. По ТБ обговорювали, що нормальний же мужик, навіщо імпічмент… Всі жарти лише про Моніку були, як і звинувачення…
Я так одного разу пішла в клуб чисто щоб потанцювати та розслабити голову. Випила один коктейль і все. Після чого вийшла на двір провітритись і викликати таксі додому. Це ще було до часів убера чи болта. Треба було телефонувати. До мене почали чіплятися якісь хлопці, запрошувати випити (вони виклали алкашку на капоті) і коли я відмовила один з них почав підходити і намагатись обійняти, я злякалась що він затягне мене в машину і просто побігла. Він побіг за мною з товаришем. Я впала, вони почали ржати і казати що вони не хотіли нічого такого, а потім пішли. Я бігом викликала таксі і чекала його вже подалі від клубу, дуже боялася що вони повернуться. Я роздерла собі руки та коліна. Досі лишились шрами. Вдома нікому про це не казала бо знала відповідь завчасно. «Нашо ти туди пішла? Зовсім дурна чи що? Звісно, ти б ще коротшу спідницю наділа!» Цю історію з мого життя знає лише мій наречений. Він адекватно дивиться на такі речі і каже що то було зовсім не нормально і не моя провина.
Насправді питання публічних домагань стосується не тільки хлопців. Це потрібно проговорювати і з дівчатами Однокласницям подобалося чіпати мене за сідниці або лізти під кофту, ще й додаючи до цього різні неприємні коментарі, які вони чомусь вважали компліментами Одна дівчина закохалася в мене і просто не давала мені проходу, не зважаючи на моє "ні", адже мені подобалася інша дівчина. Вона лапала мене при всіх, забороняла мені навіть дивитися в сторону дівчини, яка мені подобалася, а також погрожувала, що розкаже всім про мою орієнтацію(я її приховувала), якщо я не відповім взаємністю на її почуття Знаю, що така поведінка більш поширена серед хлопців, але і з дівчатами не завадило б говорити на такі теми
Моя подруга потрапила під домагання від вчителя в університеті ,їй дали вчителя щоб написати диплом ,а він постійно писав ії що б вони зустрілися в нього дома і що тільки після статевого акту він буде їй допомагати.Вона опитала людей і з’ясувалось що він так робить кожного року всі про це знають і мовчать.З доказами вона пішла до ректора сказавши щоб змінили вчителя,там відмовили,сказали щоб вона знайшла з ним контакт інакше ії виключать з університету!В неї буди всі докази ,записи дзвінків ,ємейли.ій так і не дали нового вчителя ,але курсову вона написала сама без допомоги.Її не виключили лише тому що вона сказала що звернеться в організацію харасмента жінок.Жахае те що всі ректор інші вчителя и старшокурсники про це знають але нічого не роблять
Мені 28 і я вже не стільки разів опинялась в ситуаціях де до мене домагалися , що і не злічити. Це дуже важлива тема. На жаль коли таке відбувається я і досі впадаю в ступор. Найстрашніше що було- це коли двоє дорослих чоловіків хотіли змусити мене сісти до них в авто і на щастя це побачив сусід. Це мене і врятувало. Мені тоді було 13 років. А в 14 дядько моєї однокласниці запрошував мене кудись сходити на каву. Я розповіла мамі і вона зробила йому трохи нервів. Я рада що могла з нею всім ділитись. А одного разу я потребувала роботи і мені запропонувала допомогти мамина подруга, бо як виявилось , що в місті де я тоді проживала жив її дядько якому було десь за 70 років. Як виявилось в молодості він був другом мого дідуся. І коли я пішла на співбесіду він два рази спробував мене обмацати за попу і груди. Я вибігла з кабінету з переляку і потім на дворі стояла і ще довго плакала бо не могла заспокоїтись. Коли моя родина дізналася то прославили його як збоченця серед всіх знайомих. Ще бували випадки домагань коли я працювала офіціанткою. Різні способи доторкнутися. Одного разу коли я підмітала розбитий посуд мене лапнули за попу і я не розгубилася і вдарила того чоловіка віником по спині. Він сміючись втік. А його друг теж сміючись спробував мене обійняти не знаю чому, напевно думав так мене заспокоїти. Я була в шоці…і пригрозила йому тим самим віником, якщо хоч ще трохи до мене наблизиться. Також був один чоловік який постійно намагався мене жартома поцілувати на роботі. Це був покупець в магазині де я працювала. Йому років за 60 десь. І це ще не всі історії які траплялися. Я вибрала найяскравіші (в поганому сенсі).
у мене є одна історія, яка завершилася дуже смішно, на цю ж тему. я була в класі 8-9, йшла зі школи. вже підходила до свого будинку і побачила дівчину років 11-12, яку зачіпляв якийсь хлопець на мопеді, казав шось типу: "та давай прокатимося, та чого ти..", забирав у дівчинки портфель, хоча вона відмовлялася і казала, що боїться. тоді я не роздумуючи підійшла, сказала їй: "привіт, ходімо відійдемо на секунду з тобою", вона взяла мою руку і ми пройшлися вперед. потім, коли ми достатньо відійшли від цього чєла (метрів на 30) я питаю у неї: "ти його знаєш? тебе хотіли скривдити?", а дівчина посміялася і сказала, що це її брат і вона подумала, що я якась його знайома, тому пішла зі мною. хлопець нам вдогонку крикнув: "вибачте, а куди ви мою сестру забрали?". ми всі знатно поржали, чувак і дівчинка не образились і зрозуміли мій вчинок. і хоча це було ніяково я ані секунди не пошкодувала, що таки підійшла тоді. адже цього разу все закінчилося добре, але не завжди бувають отакі непорозуміння і дуже часто люди реально потребують допомоги. краще звернути увагу і впевнитись, що все добре, аніж когось отак покинути, коли можеш допомогти. звертайте увагу, якщо хтось потребує допомоги. не ігноруйте таке, будь ласка.
До мене домагалися в потязі зі словами «я бачив, як ти спала, ти така приваблива, я так тебе хочу», пропонували наркотики, торкалися руками проти моєї волі. Я намагалася сказати щось типу «ні, мене не цікавить ваша пропозиція, не чіпайте мене будь ласка», а сама думала, що це я винна і мимоволі чимось спровокувала. Була десь дев‘ята година вечора, вагон був повним, і ніхто з пасажирів не відреагував на цю ситуацію бодай словом. Мені було 18, тому чоловікові років сорок. Але я виглядала тоді, як дитина. Я була у величезних штанях і кофті, що закривала все моє тіло. Приїхавши додому, не сказала матері ні слова, натомість одразу пішла митися й плакати. Одяг викинула без пояснень. Це не єдиний випадок публічних домагань у моєму житті, був іще повний клас, повна маршрутка, щоразу всім було байдуже і звинувачували у всьому мене.
Так при владі більшість психопатів, які формують думку суспільства під себе, щоб не понести покарання за злочини, для них інші люди вівці, а вони вовки, хоча про вовків абсолютно нічого не знають.)) У вовків таких виганяють з стаї без права повернення, а якщо такий повернеться на територію, то його можуть і загризти. Тварини розумніші за людей.
Хочу покаятись. Коли мені було 12 років, я з однокласниками грав в карти на бажання на пляжі. Бажанням було помацати дівчину, яка засмагала. Я програв. Я виконав бажання, щоб мати повагу серед однокласників (мене не поважали і цькували). Зараз мені соромно не лише за те, що облапав дівчину, а й за те, що взагалі грав у карти. Тому що, якби не я, це зробив би хтось інший, що нічим не краще. У своє виправдання можу лише сказати, що в мене тільки почався пубертат, у мене не було ніякої сексуальної освіти, і поняття про особисті кордони. В своїй системі цінностей я вважав, що якщо мені щось сподобалось то і іншим також. Фактично я виправдовував зґвалтування: всім же подобається секс, ще подякує. Мені зробив виговір вожатий толком не пояснивши, що я зробив не так. Було схоже, що на моєму місці він би вчинив так само, ніби картковий борг важливіший за інші моральні норми, і це ніби мене виправдовує. Я хочу, щоб у школах краще проводили виховні роботи, і ніхто не повторив мій вчинок
Теж не раз стикалась з домаганнями, ще з підліткового віку, але останній раз я дуже перелякалась, бо була зовсім сама в чужому місті і до мене почав приставати чоловік, на щастя його відлякали слова, що викличу поліцію. Дуже радію, що про це почали масовіше говорити, бо мені дуже не вистачало таких слів в моєму підлітковому віці.
дякую за це відео, я також вирішила поділитись своєю історією мені було років десять, мій батя-алкаш, через що він вже давно з нами не живе (і слава богу). я повернулась з прогулянки з друзями, стояла в гостьовій і щось робила, він як завжди був бухий, підійшов ззаду і, посміхаюсь, почав мене шльопати. я мовчки пішла до кухні, він пішов за мною і почав робити теж саме, потім повернулася в гостьову і знов. припинив лише коли я втікла до кімнати. клав руку мені на коліно, коли ми сиділи в машині, обіймав за талію і ще декілька разів лапав за дупу. це продовжувалось роки три, нерегулярно, бо бачились ми вкрай рідко, я не боюсь чоловіків, але згадувати це=ридати кожного разу, коли ненароком згадую про це не знає ніхто, я не хочу розповідати, це соромно і огидно, + мені можуть не повірити
Мене багато років домагався мій дідусь. Ніхто не знає і зараз вже нема сенсу розказувати, він давно здох. Але тоді так, було відчуття провини, стиду та страху, що не повірять, або винною зроблять… Тримайся! ❤️ Може, зможеш з психологом позайматися, або якщо знайдеш людей з подібним досвідом - допомагає. Мої рідні не знають, але багато чужих людей знає. Борюся із стидом та мовчанням
@@mariannzaiets6063 дякую, ви дуже сильна людина, мені шкода, що з вами це сталося💔 нещодавно вперше розповіла про це, другу, який розповів про свою історію. і я також наважилась йому розповісти
Я мама хлопчика, якому зараз 11 років. Ми разом подивитися це відео та обговорили його. Можливо, "старих" ми не вилікуємо, але давайте виховувати адекватне майбутнє покоління.
Головне не дійти до того, щоб ваш хлопчик ,потім, не хотів нічого спільного мати з дівчатами.
@@Realist-Now не домагатися їх це не мати нічого спільного з дівчатами? Чи ви не бачите інших АДЕКВАТНИХ методів спілкування з іншими людьми? Те що ця жінка вчить дитину не бути насильником не означає що не маючи змоги доторкнутися зґвалтувати або багато інших варіантів домагань жінки йому стануть не цікаві. Як на мою чисту думку ваш коментар звучить як: "якщо він не матиме змоги порушити особисті кордони жінки то жінки йому стануть не цікаві"
@@Cairnogrom "Головне не дійти до того" фраза щось каже? Зараз є чоловіки які бояться говорити з жінками,через те,що переборщили з виховуванням.
@@Realist-Now якщо бояться чогось - хай цього не роблять, ніхто не повинен себе змушувати до чогось ;₽
Ви - крута та відповідальна мати, сподіваюсь таких з часом буде більшість )
Якось я сперечалася с чуваком, що одяг не дає право чіпати чи гвалтувати жінок. На емоціях видала: «та навіть якщо б вона гола була, це все одно не привід її чіпати» і він… впав в ступор. Серйозно, він настільки щиро здивувався , а потім видав «в сенсі???», що мені стало страшно
Пам'ятаю, як колись в школі хлопці дозволяли собі так бридко поводитись, я з подругою підійшли до нашого вчителя і нажалілись, якщо чесно ми сумнівалися що це щось дасть, але на виховній цей вчитель сказав так: "Значить так, дівчата, якщо вас ще раз посміють чіпати, я вам дозволяю бити їх чим можете і куди хочете, як уб'єте то я за вас піду в тюрму, бо ви не повинні це терпіти" після того він ще завалював хлопців на всіх контрольних ❤️ це тоді справило враження і дало можливість зрозуміти що не всі хлопці такі, оскільки я росла без батька то не мала уявлення про нормальних чоловіків, тоді для мене було хлопець=агрессор або збоченець. І як я хочу щоб всі вчителі були такі як наш Нестор Некифорович.
Я рада, що у вашому житті знайшлася така хороша людина❤
Вчитель у тебе чудовий!
Я жила в сільській місцевості, мене пригнічував двоюрідний брат, мені десь було десять років, і що разу коли ми гуляли разом, він кожен раз коли я одягала спідницю чи сукню, піднімав або штовхав в траву і інколи були видні нижню білизну, через це я тільки ходила в шортах під низ сукні, цей нахаба бив мене по сідницях, як би я його не била, кричала, штовхала, не припиняв цього робити...
@@tmss-w5p мені дуже шкода, що ви через таке пройшли 😢
@@tmss-w5p як так можна...
Я вчився на механіка, в групі вочевидь одні хлопці і жодної дівчини. Мабуть бльшість хлопців були неадекватами і збочинцями, типу розмови лиш про одне, понти і тд.
Так от, постійно, кожного разу як з якогось приводу в кабінет заходила дівчина - ці мавпи починали горлати "оооооооооо", свистіти, пошло жартувати, та по дибільному підкатувати.
Зазвичай в такі моменти я просто мовчки сидів у фейспалмі та ловив концентрований крінж від того що нас з ними взагалі щось пов'язує. Хотілося просто думати що ці тварини зі мною не те що одної статі, а і не одного виду взагалі
Сиділа на лавочці біла кав’ярні, у спекотну погоду в короткій сукні
Два чоловіки віком близько 50 проходили повз, один з них присідає накорточки прям переді мною і каже, ой а трусики то в тебе чорні 🤦🏻♀️
Перша емоція було мега розгублення, але я швидко перейшла у наступ і почала його вичитувати, мовляв він віку мого батька, як взагалі не соромно, а якщо б до його доньки так підійшли, а якщо б до мами. І прям принижувала за таку поведінку, говорила гучно, щоб прохожі чули, і здається соромно йому стало, бо просив вибачення і він і його супутни.
Ви дуже крута! Дуже шкода, що зіткнулись з таким гидотством. Сподіваюсь у вас все добре.
Ви молодець, що не розгубились в такій ситуації. В мене теж була погана ситуація..я зараз живу в Австрії і коли я буквально нещодавно приїхала, мені на той момент було 13 років (зараз 15). Я гуляла в парку з моєю мамою та бабусею. І через деякий час проходить повз мене один чоловік. Але потім я побачила, що він розвертається і йде в мою сторону. Я подумала, що він можливо загубив щось, хто зна, але потім він звернувся до мене і сказав "скільки тобі років?". Серйозно? Я не думаю, що це нормально питати першу людину за її вік, тим паче по мені було видно, що я дитина. Мені завжди казали, що я виглядаю молодше за свій вік. І я йому кажу, що мені 13 років а той відповідає "ох блін, бувай" і швидко пішов геть. Цікаво, про що він думав? І після цього мені було страшно йти до парку. Через деякий час ми пішли знову до цього парку і знову його зустріла і слава богу, що він нічого не зробив. Я казала мамі, що це не нормально. Тому чоловіку на вигляд років 30, і мені вона так відповідає "ти просто гарна і тому чоловіки тебе помічають" і тут я була в шоці..після такого інциденту, я навіть не хочу носити плаття або короткі речі..і зараз дуже сильно боюсь чоловіків
@@Wellwellwell_-xt3qbтреба було в поліцію дзвонити, щоб цю істоту посадили за ґрати
@@Wellwellwell_-xt3qb , придбай коробочку і насип в неї меленого чорного перцю, якщо не можеш придбати газовий балончик.
@@Wellwellwell_-xt3qb страх з'являється від незнання: незнання як діяти в такій ситуації, страк як захистити себе якщо що....і т.д. Я, маючи великий негативний досвід за свої 35 років, точно можу сказати - перше, що треба вчити всіх дівчат - це бойовому мистецтву, самозахисту. Для всіх дівчат варто вже з 6 років віддавати дівчаток на гурток по боротьбі, який-небудь, можна щось сильніше, якщо дівчинка любить таке, а якщо ні, то просто Самозахист для дівчат! Хотяби років три нехай дівчинка походить, навчиться себе захищати, а потім сама вирішить чи розвивати ці навики чи цього достатньо. Але раннє бойове мистецтво виховує у дитині впевненість в собі і своїх силах, тоді в поганих ситуаціях такі діти навіть говорять іншою інтонацією і нападники зразу зникають з її поля зору. Цього часто буває достатньо, бо нападник завжди боїться більшої сили, боїться відчути відпір зі сторони жертви!
Тому йдіть на якесь бойове мистецтво і терміново!!!
Мені як хлопцю дуже часто буває соромно за те що я хлопець через таких от "романтиків" та відвертих звірів які не можуть контролювати своїх потягів.
І нажаль так, це правда з приводу того що мабуть більшість дівчат і жінок за замовчуванням ставляться до незнайомих хлопців з настороженістю і жахом. Я це досить часто відчуваю в свою сторону, і я чудово усвідомлюю чого це так, тож не ображаюсь на таке.
Для прикладу я люблю чорний одяг, а в прохолодні пори року ще й прикриваю обличчя, словом для когось можу виглядати насторожливо. І дуже часто, як я йду по вулиці особливо ввечері і мені назустріч йде якась дівчина, чи десь залишаюсь з незнайомою дівчиною насамоті (в ліфті, на зупинці де нікого немає, тд) я помічаю оцей страх і настороженість по реакції. І от як в такій ситуації дати зрозуміти дівчині що я для неї не загроза і що все нормально? Очевидно що одне те що ти до неї звернешся чи хоч якимось чином проявиш увагу вже може викликати шок. Тож я загалом як таке помічаю навмисно проходжу повз на протилежному боці тротуару щоб бути як найдалі, чи просто стараюсь робити вигляд що ігнорую її щоб не скласти враження що маю якісь лихі наміри.
Взагалі я дуже часто бачу у хлопців фамільярне ставлення до особистостого простору яке вони вважають "харизматичним". При тому що дівчата зачасту дуже очевидно не в захваті від такого. Тож у мене загалом при будь якій взаємодії з дівчиною чи то в колективі чи то просто знайомі чи друзі - я завжди підбираю допустиму дистанцію залежно від поведінки самої дівчини, якби даючи право першого кроку. Тож як правило я взагалі не доторкаюсь до дівчини чи не наближаюсь надто близько доки вона перша так не зробить. Багато хто сприймає це за те що я боюся чи соромлюся, і неодноразово від чоловіків чув поради бути наполегливіше і позицію типу "якщо не отримав за це по пиці - значить вона не проти цього".
Тож адекватним хлопцям від цього теж не дуже легко, бо треба враховувати чи яка небудь з твоїх дій не може бути сприйнята як домагання. Хоча однозначно жінкам набагато гірше від подібних неадекватів, тут навіть порівнювати недоцільно. І це огидно
Ви все правильно робите! В кожної людини має бути в словах і діях ввічливість, повага до інших людей, їх особистих кордонів та тіла, адекватне сприйняття відмови з першого разу, емпатія якась. А ті чоловіки, що давали вам поради з таким виправданням - тварини краще за них.
@Inna_000
Так, я загалом теж помітив що переважна більшість таких самовпевнених "альфа самців" - як правило люди не надто розумні і зазвичай мають серйозні проблеми в сім'ї, як наслідок поганого (або відсутнього) виховання.
Доречі ще для мене було шоком після спілкування з однією знайомою дівчиною, (яка обєктивно симпатична) з приводу постійних "своєрідних" залицянь в соцмережах. Якщо хто не зрозумів, шляхом скидування фото статевих органів першим же повідомленням, з неприйнятними компліментами і заявами типу "Я б тебе ..." . Я звісно знав що деякі неадеквати так роблять, але навіть не здогадувався що в таких масштабах. І от типу я теж ніколи цього не розумів, типу щоб що? Невже хтось думає що дівчина оце побачить і подумає "О, оце так да, чхати на безпеку і те що я взагалі не знаю хто ти і звідки, приїжай до мене ночувати"? Типу серйозно, невже взагалі хтось з дівчат на таке реагує позитивно?
Коментарі зазвичай не пишу, але тут...
Схоже ми якісь соулмейти 0_о теж люблю чорний одяг, темну ковідну маску, а як холодно то ще й рукавички вдягаю темні, тобто в мене таке комбо, що не тільки дівчата, але й дорослі чоловіки іноді шугаються вночі (але це вже інша історія) і ні, я не страшненький, і ні, я не старенький, і не сильно височенький.
Так от, я теж зіткнувся із проблемою "збереження безпечного простору" для незнайомців, які стереотипно вважають що наявність ковідної маски та рукавичок автоматично робить мене маньяком/кілером, (що я неодноразово уже чув у свій бік), тому довелося розробити кілька стратегій поведінки, дещо ти вже й сам для себе відкрив, але можливо мій досвід теж якось допоможе:
1. Не виходити на вулицю (вимьбачте p.s. але це найбільш дієво бзв)
2. Гуляти з дівчиною 0_0, в такому разі інші дівчата чомусь підсвідомо сприймають тебе як "безпечного" (вставай самурай, настав час знайти партнерку, бо судячи з твого коментаря в тебе її немає (інакше ти б уже спитав про це все в своєї партнерки 0_0 )
3. Носити смішну шапку з балаболькою (вимьбачте х2), але насправді, розбавити свій темний гардероб якоюсь яскраво помітною річчю яка невластива твоєму темному образу це непогана ідея.
4. Робити ДУууУУуже замислений вигляд, занурившись в свій телефон, чи розглядаючи уявний бруд на своєму черевику (іншими словами, дівчина бачить що ти чимось зайнятий і їй стає дещо спокійніше).
5. Головне не робити різких рухів (кажу це як любитель різких рухів, від яких у незнайомців може серденько зупинитися з несподіванки), тобто рухатися якомога плавніше та спокійніше.
6. Дати зрозуміти, що ти не зацікавлений у ній (якщо мова йде саме про одну дівчину в темному провулку), тобто "робити вигляд що не помічаєш її" гоу бррррр, головне щоб правдоподібно, а як, то вже сам викручуйся, щось придумаєш.
7. Число сім мені подобається, тож цим пунктом я похвалю твою кмітливість, оскільки я теж тримаю дистанцію та даю право першого кроку (упустимо момент, що я всім своїм виглядом цей крок намагаюся відлякувати, кхех, все одно не виходить)
8. Вісімку я не дуже люблю, тому цього пункту не буде, але якщо що, то пиши/питай
Нам потрібно теж робити свій внесок і пояснювати іншим хлопцям, що така поведінка не нормальна. Інакше прогресу мало буде. Ще й з урахуванням, що чимала кількість цих скотин дівчат ледве за людей вважає
@@fateinourhands Реально чудові пункти! Вподобайка щира. Від себе схвалюю особливо номер 2, 3 та 4. Ґоти мені подобалися завжди, а от адідаси всілякі - то точно фуууй )))))
Найбільше мене вражає те, що надзвичайно багато домагань дістаються дівчатам-підліткам або тим, хто виглядає на цей юний вік. Ці чортові "самці" користуються з беззахисності, а дівчата просто не знають як на це реагувати(((
Дякую за відео!
@@setdark і до чого Ваша відповідь? "Самець", відчуваючи зрілість і сексуальність "самиці" хоче "спарюватись"? Так виходить? Ми про сучасних людей чи про кого? "Самці" ще на мамонтів полюють?
@@setdark Ваша відповідь звучить як виправдання домаганням(( Чому тоді не всі "самці" прагнуть усіма способами запліднити "самиць"? У когось сильніше природне "начало", а в когось ні?
@@setdark для мене пояснення "природою" не виглядає переконливо.
@@setdarkякщо ви такий природній "самець", чого ж ви користуєтесь інтернетом наприклад. Живіть, так скажемо, на природі десь у лісі тоді. А якщо серйозно, то контролювати себе людина може, на відміну від тварин. Тому ті хто домагаються, роблять це тому, що просто так хочуть, а не тому, що "не можуть себе контролювати через природу". І закон на жаль за таке не карає, як слід.
@@setdark місячні це те, що нажаль не можна прибрати з нашого організму, тому не розумію вашої підміни понять. А домагання та ґвалтування це не природа і це роблять ті, кого неправильно виховували в дитинстві і тому вважають, що мають право, а не тому, що не можуть контролювати себе, на відміну від місячних. Давайте ще кажіть, що не треба по закону садити за вбивство, бо це ж природа така. Тварини наприклад вбивають один одного, і нічого. Правильно, нащо закони щодо згвалтування або домагання повинні існувати? Може тому, що це шкодить тим, кому це робить і це роблять ті, хто хочуть це робити.
Дякую, дуже відгукується ця тема. Я у 22 роки виглядаю на 16 і ще й низького росту. З домаганнями знайома з підліткового періоду, де у маршрутці мене спокійно міг «не спеціально» тронути якийсь мужик, до фраз теж і до сигналів з машин. Навіть через це переставала носити шорти та майки, бо це просто нестерпно. Дякую Всесвіту за те, що в більшості завжди поруч був кращий друг або хлопець.
Ох, я так перестала носити сукні, хоча і до цього це було рідкістю. Якось вирішила вперше на роботу одягнути звичайну чорну сукню до колін, і коли з колегами (не пам'ятаю, чи був серед них бодай один чоловік) йшли до магазину на обід, то повз нас проїжджали неадеквати на машині і аж випадали із неї і свистіли мені - відчула себе тоді буквально шматком м'яса і після цього більше ніколи не носила ту сукню... Та і загалом одягаю їх лише на весілля, коли поруч мій чоловік.
Тому дуже розумію вас і подумки обіймаю 🫂
Я боюся носити шорти на вулиці….
Якщо хочу вдягти щось коротке або обтягуюче, роблю це тільки коли йду кудись з чоловіком. Я теж в свої 33 виглядаю на 18, а деякі чоловіки собі багато дозволяли і саме в транспорті🤬
Це так кошмарно знати, що страшніше жінкам які мають типаж милої дівчинки низького зросту. Це ж не інакше як педофілія, тільки якщо в одному випадку це діагноз і люди можуть під наглядом лікарів жити, КОНТРОЛЮЮЧИ своє бажання, то в іншому це просто якісь неадеквати, які тупо не піддаються лікуванню
Мені 30, 158см зріст, в магазинах при покупці товарів 18+ питають паспорт. Підписуюсь під кожним словом. І до біса втомилась від зневажливого і зверхнього ставлення зі сторони незнайомих чоловіків
Мене на вулиці схопив якийсь чоловік і сказав що зґвалтує мене. Це було взимку ,на вулиці ,на зупинці і навкруги було дуже багато людей. Спочатку я заклякла ,а він мене схопив і почав тягнути . Я навіть закричати не могла. Благо потім мене відпустило з цього паралічу, та у мене вистачило сили вирватись та втікти , я забігла в маршрутку котра вже від'їзджала .
Була одягнена в теплий пуховик ,в теплу шапку і великий шарф.
Люди зробили вигляд , що нічого не трапилось.
А коли почала розповідати про це своїм знайомим то чула ,що я сама винувата.
Благо сім'я відреагувала нормально,та хотіли йти в поліцію,але нажаль ,я не запам'ятала обличчя взагалі.
З років 10 я зрозуміла, що у нашому світі ти або гарненька і терпиш домагання, або страшненька, і з тебе кепкують. Старша подруга, що пережила згвалтування, надихнула вписатися до "страшненьких" - так безпечніше.
Яким же було моє здивування, коли у 13 років до мене почали "приставати"! В смислі?! Я ж страшненька, ви шо, не бачите?
Сам факт того, що ти - дівчина, вже наражає на небезпеку, і це безмежно прикро. Надіюсь, поки виросте моя донечка, ми відірвемося від цих диких орчих устоїв.
Реально думаю, що неповага до тіла та території іншого - ознака варварства, наслідки якого розгрібаємо навіть у масштабі цілої країни.
З моїх емпіричних спостережень - якраз до страшненьких більше було неповажливого ставлення, могли і лапати, і все таке, мовляв, шо, жінка ж, радій, що хоч отака увага, а от до красивих частіше (привселюдно принаймні) було ставлення інакше: місцем поступляться, зайве усміхнуться та пробачать помилку, проведуть у початок черги тощо.
Як мені видається - бо некрасиві (чи ті, хто себе такими уважає), менш впевнені в собі, а це завжди ласа ціль.
Шоб страшненькою бути, то треба стати жирною , та пофарбувати волосся у рудий колір , і обрізати його якомога коротше. Мати грубий прокурений голос та швидко говорити як базарна торговка. Коротше кажучи треба виглядати як типова тітонька років 55, і ,,успіх" у чоловіків вам забеспечений 😊
@@DoctorStoun ой, не знаю, не знаю, чи допоможе.....якщо подивитися на музей жертв ґвалтування - то там і паранжа дівчат не врятувала😢😢😢😢
@@Ірина-я4ж ясно що не врятувала. Вона не приховує рухи молодої самиці.
боже, я буквально ЧЕКАЛА на це відео саме від вас і тільки-но подумала, що ви його обов'язково знімете - як ось воно! дякую
це ж не про чуваків з Франківська відео, ви мабуть чекали на нього, але я так швидко поки не маю можливості знімати :(
втім, вийшло дотично
@@ne_smishno зрозуміла. але чекатиму і на висвітлення вчорашнього кейсу)
@@hjdllirlmbslfrk а що за чуваки з Франківська, я просто за новинами не стежу, але все ж цікаво стало.
@@АндрійДусанюк повтор тієї теми, коли дівчат накачали наркотою, а потім зняли відео як ґвалтують і виклали на всєобщєє обозрєніє «дивіться, які дівчата можуть бути бридкі»….
Я вже дуже доросла жінка і вмію за себе постояти, але десятиліттями пам'ятаю себе 13-ти літньою і те, що я почувала, коли дорослі дядьки домагалися мене в громадському транспорті, на вулиці((( Це дуже важлива тема, тому що стрес, отриманий в підлітковому віці від таких домагань залишається з жінкою на все життя і калічить її. Треба про це говорити і виховувати у суспільстві нульову терпимість до таких "залицянь".
Мені дуже шкода, що Ви мали такий досвід
Я вас так розумію! 😢 Сама те ж пережила тричі починаючи з 14 років. Найстаршому було очевидно за 70, може 75, якого біса?!
Та ж історія.
розумію вас, як ні хто, я тільки зараз почала нормально усвідомлювати яку дич пережила, в 13 років старий дід в метро,час пік , обмацав проміжніг, в 16 в вечьорі мене переслідували на машині, в 22 (приблизно) мене переслідував п'яний , кримезний чувак, в той же період чувак на работі віпдаравулив у роздягальні та потім пробував мене шантажувати тим що я сходила на ню фотосессію, іці фото побачать всі моі' знайомі! (фото були зроблені на основі ТФП, без крінжу, але сам факт) в 29 п'яний в тролейбусі пробував домагатися, тоді доречі за мене заступився хлопец, мені було страшно, але я ці всі почуття просто сховала кудись подалі, бо кому скаржетись, навіщо? все одно ні хто нічього не зробить, але!!!! с тип пір я все частіше ловлю себе на думці, що...а на шо в вечері одній виходити, а на шо я буду щось "відверте", типу просто каблуків одягати? а макіяж на шо.. ну тоб то я себе заздалегіть готую що якомусь під"ору можу сподобатись і той почне розпускати руки
@@fastrfunny2144 дуже співчуваю такому вашому досвіду! Як же це жахливо. Майже кожна дівчина (а може й кожна, просто не всі готові про це говорити), жінка може розповісти такі історії із власного життя. Чоловіки не думають, що їм не варто ось так вдягатись аби не привернути зайву увагу, не думають, може краще не ходити одному ввечері, а залишитись вдома (ну ок, тільки якщо вночі у стрьомному районі десь). І я не бажаю їм такого, звісно, навпаки хочеться, щоб і жінки, і чоловіки почували себе однаково у безпеці. Та чи буде так колись - велике питання.
Ооо, оця тема про "провокуючий одяг" бісить неймовірно! Найбільшої кількості домагань я зазнала у підлітковому віці, коли носила виключно широкі джинси і сорочки/худі на декілька розмірів більше.
І особливо гнітить те, що домагаються до дівчат таких юних, які не готові до цього стресу, не знають, як реагувати і не вміють за себе постояти
До мене вперше домагалися в автобусі, коли я в років 15 їхала в школу взимку. Тобто дитина купі одягу зранку в час пік. Типу в чому мене можна звинуватити ?))) шо я в школу добиралася?
Саме тому й чіпляються до дітей і підлітків, що знають, що вони не готові до цього і беззахисні. І від цього чоловіки ще огідніші.
@@setdark бля, чел, ну ти взагалі неадекват. 13 років - це дитина. Чіпляються до дітей, бо збоченці і шукають жертву, а не коли ти найкраще виглядаєш
@@olgatomenko1828 Та він тут майже під кожним коментарем пише, як ми всі не праві. Ігноруйте його, це типове мужло (не плутати із нормальними чоловіками). Зі стіною говорити і то сенсу більше - вона хоча б дурниць не каже у відповідь.
@@lv9005 може, ви праві. Дякую за турботу
Ніколи не розумів таку поведінку.
У чоловіків і так репутація не дуже, а такі недолюди роблять тільки гірше. Хоча погоджуюсь, що в наш час чоловіки дозволяють собі забагато, справа у вихованні.
Дякую вам за теми що підіймаєте. Це дуже важливо.
Це насправді так сумно. Мене за моє коротке життя (15 років) домагалися щонайменше 4 рази. Перший раз стався, коли мені було 9. Другий - коли мені було 10. Третій стався у 12, а четвертий - минулого літа. Хочу розповісти про випадок, коли мені було 10. Я їхала тоді у маршрутці від бабусі додому. Зайшов якийсь пʼяний чоловік і попросив уступити йому місце. Я звичайно поступилася і думала, що на цьому все. Цей чоловік, почав говорити до мене якусю відверту фігню, співав якісь любовні пісні Олега Винника і вже хотів простягнути до мене свої руки. Дякую всім кому тільки можна, бо за мене вступилася якась жінка. Вона притворилася моєю мамою і врятувала мене. Завжди буду памʼятати те, що вона зробила. Тепер не боюся вступатися за інших дівчат, завдяки тій жінці. Безмежно їй вдячна
Дуже вам дякую за вашу працю! Я, як чоловік, повністю змінив своє мислення і ставлення щодо цього, з того моменту, кили почав вас дивитися. Мені досі соромно за дещо, що я робив, говорив чи навіть думав раніше. Але я виправляюсь. І за це я дякую вам!
Приємно усвідомлювати, що є люди, готові визнати та виправити свої помилки. Успіхів вам!
(づ｡◕‿‿◕｡)づ
Дякую за вашу відкритість до нової інформації і розуміння іншої точки зору.
Щиро радію за вас!
Дякую вам за те, що ви переосмислили, що раніше щось робили неправильно і змінюєтесь
@@missgreeny 👍🏻
Так, це справжній жах ... Особливо погано коли ти трохи відрізняєшся від більшості людей навколо. Цим розумово неповноцінним всеодно навіть не на те, що ти не давала згоди, їм всеодно, що ти дитина☠️☠️ Я татарка, з самого дитинства чоловіки (і чомусь лише вони) постійно до мене лізли. Мене лапали в маршрутці років з 12-13. А ще раніше, в 11, до моєї сім'ї в потязі пристав якийсь дорослий хлопець з проханням віддати мене йому. Він сидів коло мене і всіляко старався торкнутись мене в той час, як батьки жартували над цією ситуацією і не робили взагалі нічого, щоб допомогти мені. Вони и навпаки казали, що я піду з ним. Коли я гуляю з подругами, нам постійно сигналять, киць-кицяють, деякі індивіди навіть підходять і городять всіляку маячню, а іноді стараються полапати, обійняти, чи ще що. Чесно кажучи, я всіх людей на вулиці сприймаю як потенційно небезпечних, і шарахаюсь навіть коли мене просто питають котра зараз година. Деякі чоловіки наче серед тварин виросли. У них є "інстинкти", їм щось шепче їх "природа", і ведуть вони себе відповідно.
Мені дуже шкода Вас, зі мною таке саме все дитинство траплялось, хоча я типової слов’янської зовнішності. Але років з 10 приставали, в мене статеве дозрівання рано було (менструація в 10), але все одно виглядала я дитиною. Пам’ятаю на зупинці біля школи один такий мені не вірив, що мені 14, казав, що якнайменше 16, а я рукою на школу показувала, та пропонувала учнівський показати. Хоча зараз от пишу і думаю, а якби й 16 було, то все, можна з собою кудись тащити? Жах. Моїй доньці 14, не можу уявити її на моєму місці. Зараз я товста, без макіяжу/зачіски/підборів і почуваюся найкраще! Розумію, що то захисна реакція така, може тому і схуднути не вдається, адже саме такою я в безпеці почуваюсь, з чоловіками без проблем спілкуюсь…
Домагаються не тільки чоловіки до жінок, але й жінки до жінок. Був в мене випадок. Спортзал, Душ, 19 година вчора. Я миюсь тільки коли мало людей в душі для мого ментального здоров'я. я миюсь і чую як в душову заходять дві дівчини, вони розмовляють і йдуть під сусідні кабінки, сполоскуються, або взагалі не миються я не помітила. Потім вони помітили мене, і я почула як вони обговорюють мій зад... справа в тому що в моєму спортзалі немає заслонок. Далі вони підійшли і одна з них взяла мене за сідницю, кажучи: ого яка вишня. Я була ошоломшена так як я мила голову. Я забрала її руку та судорожно змивала шампунь у з очей. Вони двоє сміялись, щось говорили, я не чула, наостанок хтось з них мене шльопнув по сідницях, вони захозотали і пішли. Я нічого не сказала, я не змогла, це був шок, я думала що тільки чоловіки будуть мене постійно домагатись із-за мого тіла. Я стояла в душовій ще дуже довго, дуже, мене трусило я плакала. я боялась що якщо я вийду то їх домагання продовжиться. я більше туди не прийшла, не люблю спортзали с тих пір
Так, на жаль, рідко взагалі когось (і чоловіків, і жінок) вчать тому, що тобі належить лише твоє власне тіло, і не можна чипати кого-заманеться без дозволу цієї людини. Саме тому це питання потрібно обговорювати зі всіма.
Під час перегляду вашого відео згадав історію, яка відбулася в мої шкільні часи. Справа в тому, що я лупцював своїх подружок по сідницях. Раніше мені ніхто не казав, що так роботи не правильно, бо я маю право тільки на своє тіло. Мені дуже лячно усвідомлювати той факт, що я можу бути антигероєм вашого відео. Прикро те, що деякі дівчата вважають нормою коли без їх дозволу лупцюють по сідницях або щось ще. Я б хотів понести покарання в свій час за такі дії, можливо б, до мене прийшло раніше розуміння неправильності моїх вчинків. З тими дівчатами давно не підтримую зв‘язок, тож хочу вибачитися… В своєму віці збагнув всю жахливість дій, і прошу вибачення у кожної людини. 😢 Я поважаю жінок і ненавиджу чоловіків.
Ми живимо в жахливому світі, де права та свободи жінок не вважають чимось потрібним… а намагання зробити чоловіків більш розумними та емпатичними по відношенню до жінок - знецінюються жартами, неправильними поняттями та унормованістю таких дій ( бібікати, кричати в слід або порушення особистих кордонів)
Ваш канал відкрив мені очі на деякі поняття стосовно дискримінацій в сфері прав жінок. Дякую.
Дякую вам. Приємно читати про те, що є хлопці, які усвідомлюють,що чинили погано, беруть за це відповідальність, змінюються. Успіхів вам
тепер ти дорослий, лупцюй по сідницях хлопців 😅
@@ShadowareCo найкращий коментар!🥰
@@ShadowareCo 👍🤣🤣🤣🤣
@@ShadowareCoБЕСТ КОМЕНТ
Дуже дякую за відео мені 14 років я людина чоловічої статі повністю згоден з вами, дякую за вашу працю!
Даже гарне відео, все по факту.
Додам ще щодо ступору: я чоловік і якось на одній неофіційній вечірці співробітників інший чоловік полапав за зад та сказав щось на кшталт "гарна попка". Я у той момент так охуїв, що впав у ступор і ще хвилин 10 не міг вихуїти назад. Після того я намагався проводити вечір з окремою групою нормальних людей, а цього ідіота не підпускав до себе. До речі, про його поведінку багато хто знав, але толерував, бо то начебто гра.
Звісно, коли все це вже усвідомлюєш, то думаєш, що потрібно було відразу запропонувати "вийти, порозмовляти", але сама ситуація була настільки за межами здорового глузду, що у той момент лишалось лише заціпеніння.
Тому якщо навіть у ситуації, коли ти чоловік й можеш розбити лице довбойобу, але не можеш поворухнутись від стресу, то ті, хто звинувачують жінок у бездіяльності, просто повинні піти нахуй й не повертатись звідти!
@@VBY_TEBE плачеш у кущах лиш ти, коли згадуєш свої вечори з вітчимом))
@@YngvinLion На твоїй роботі об твоє їбало всі бички тушать, колеги тебе за людину не вважають, просто працюють і ненавидять тебе, коли ти валиш на хату, то вони плюють тобі в спину і дякують богу за те, що вони більше не будуть бачити твоє бридке їбало останній кінець дня, коли ти виходиш з приміщення вони колективно кричать: "Бридке уйобище покинуло цю кімнату". Жінки не вважають тебе чоловіком, вони розмовляють з тобою лише через жалість до тебе. Судячи з твоєї розповіді тебе за сраку лапали хлопці, тому що жіночу особу ти не вказав, отже ти настільки убогий що твою сраку притягують різні підарки, тепер все про тебе ясно.
@@VBY_TEBE ого, це тебе так зачепило про вітчима, що ти вирішив поділитися першою сторінкою свого посібника "abuse for dummies"? Вибач, що змусив тебе написати таку жалюгідну хуйню.
П.с. твій висер до кінця не читав, бо з півнячої важко перекладати
@@YngvinLion Ось це я зроблю з тобою і з твоєю мамашою.
ua-cam.com/video/Mldi3q3Tmys/v-deo.htmlm53s
@@VBY_TEBE ахах, у тваринки закінчились слова, тому довелось шукати відоси?🤣 Навіть не буду витрачати час на таку жалюгідну хуйню. Як ти живеш із собою?.. Хоча може ти як глист чи гнойовик просто не усвідомлюєш своєї нікчемності - у такому випадку нема питань
Одного разу на вулиці до мене домагався хлоп, я йому зацідила по шиї. За себе й за інших дівчат, з якими від дозволяв собі так поводитись. Я собою пишаюся, але мій вчинок був дуже небезпечним, він міг би мене прибити на місці.
Пишаюсь тобою ❤
@@Ukrainianordinarygirl дякую 🤍
Ви молодець, пишаюсь Вами) вибачте за запитання, але що було після цього? Як Ви вирішили ситуацію?
@@ВиолеттаДанилова-и9к Дякую! 💕Той хлопець не одразу зрозумів, що відбувається -- видно, до мене йому ніхто не відповідав. Просто стояв і здивовано витріщався на мене, я в цей час кричала, що він охрінів і не має права таке робити. Потім трохи продуплився і почав на мене сунутись, але втрутився його друг, відтягнув і сказав, що той просто помилився і більше це не повториться. Що ж, сподіваюся)
О це підтримую, нормальна дівчина завжди дасть відсіч любому лоху і на довго, а не це скавчання - давайте відріжим всім пацанам про всяк випадок ще з дитинства, бо вони бач поділяють цю планету з принцесами. А то нагадує деяких: ой немає роботи - людино ти її і не шукала, тобі що хтось повинен в ліжко принести. Якщо в людини є з цим проблем, можливо в собі інколи потрібно шукати вирішення , можливо сходити до психолога, а не скидувати на інших і обмежувати їх. Ну і звичайно над суспільством також потрібно працювати але в розумному форматі. Пару дівчат нормально відшиють до до наступної вже сам не полізе, а не скиглити. А до різних пранкерів, мабуть потрібна окрема стаття
Як я люблю ваш канал. Стежу за вами буквально усюди, де тільки можна. Дякую вам за працю!
Коли вже люди навчаться поважати чужі кордони? Це елементарна повага до кожної людини, як до рівноціноцінної особистості.
Коли отримають покарання.
Згадую як у 16 років до мене домагався чоловік який на замовлення робив ремонт у нас в квартирі. Більшої огиди за всі свої 32 роки я ніколи ні до кого не відчувала. Сподіваюсь він вже помер від якоїсь страшної хвороби у муках. Дякую Вам за цю тему!
Була свідком домагань. До одної дівчини причіпився якийсь чувак на машині. Хоча вона сто разів говорила, що їй це не подобається і що в неї є хлопець, але він не відступав і далі їхав за нею. Я вже не витримала і почала рятувати її. В кінці розмови з цим придурком отримала в свою адресу хамство, матюки і обзивання. Добре, що далі йшли люди і він змушений був відступити.... Цей треш врізався в мою память....
Дякую, що піднімаєте важливі теми!
Підпадаєш під стандарти краси-домагаються, як що ні-цькують. Прекрасний соціум максимально комфортний для дівчат, ага🥰 патріархат це чудово, казали вони) не можу пригадати випадки, коли порушували мою тілесність, тому нічого розказати не можу, але я навіть радію цьому. На жаль, не кожній так повезло(
А хоча ні, можу пригадати історію, як в віці 14 років 25річний хлопнць кликав мене в ресторан і покататись на його машині. Навіть після того, як я відмовила) цей "чоловік" ліз так до кожної другої дівчини біля нашого гуртожитку. Він приїздив кожні вихідні і чекав дівчат на палярні. А потім, після того, як він п'яний якимось чином увійшов до гуртожитку (ніхто не знає як) і ліз до моїх знайомих дівчат, я добилась заборони в'їзду на тереторію гуртожитка для нього)
А підсвистування, бібікання з машини, кликаня як до кішки, зауваження про недостатню прозорість одягу на роботі, і що це когось відволікає, про нав'язливі пропозиції познайомитись, і натяки на інтим за все своє життя - я навіть не згадувала ніколи. Бо вважала це "нормою, з якою стикаються всі дівчата в більшій чи меншій мірі", "і мені ще пощастило, що не було гірше".
Що я сама винна, бо "не так вдяглася, не там пройшла, не з тим заговорила."
І лише зараз я розумію на скільки це "норма в нашому суспільстві".
@@setdark мені норм чоловік з оголеними ногами в офісі. Ці правила не жінки вигадали. Міняйте правила😉
@@setdark згадую всіх тих чоловіків, які так люблять ходити громадськими місцями без футболок влітку, ну просто мрія... Ще краще, коли вони підбирають штани чи шорти, які аж сповзають з сідниць. Чи коли у вас животи видно через малий розмір рубашки або якогось біса незастібнуті ґудзики. Жодного разу не виникло бажання облапати чи посвистіти таким чоловікам, незалежно від їх зовнішності. Хочете запитати, чому я туди дивлюся? А чому ви помічаєте такі деталі в жіночому одязі? Стрілочка не повертається? Проблема не в одязі, а в нездоровій реакції на нього. І вітаю, у вас вона нездорова, якщо у вас жіночі коліна викликають стільки емоцій чи невдало підібраний одяг. 21 століття надворі, а ви себе поводите, ніби застрягли у 18-му.
@@setdark цікаво, а хто століттями вигадував моду? Жінки, яких ви описали, це жертва системи а не її причина. Ти або в ній, або ти Пушкарьова із серіалу не родись красівой.
Чоловік гарний за замовчуванням, а жінка - це ж окраса колективу, декоративний елемент. І щоб відповідати цьому почесному званню, треба малюватися по пів години зранку, влізти на шпільки і запхнутися у спідницю олівець. Рада, що все це змінюється зараз.
Стосовно того, що ніхто не хоче першим допомогти: у ситуації, коли вам потрібна допомога не кричить "допоможіть", звертайтеся одразу до людини. З великою вірогідністю вам швидше допоможуть.
Працюю у соціальній сфері 20 років. Хочу сказати, що, на жаль, нашому суспільству до усвідомлення таких матерій ще мільйон років розвиватися. Наше суспільство стосовно таких аспектів ніби щойно з печер виповзло.
Ну, як бачите, не мільйон. На треба самонавіювань.
Моя донька просто перестала виходити на вулицю, ходити в магазин, бувати на громадських святах після декількох подібних випадків. Особливо її вразило, коли на дні села її привселюдно п'яний дід, років десь 60, вхопив за груди. Дитині було усього 12, вдягнена пристойно, поряд були подружки. Одна з них активно протестувала та намагалася мою доньку захистити, а дорослі просто сміялися, правда з діда, мовляв, ото дає старий чортяка. Збираюся подарувати їй електрошокер задля таких випадків, але, чи є законним використання його у подібних ситуаціях..
Спрей від комарів. Очі випалить, відповідальності - ніякої
Мені було 13, коли я в трамваї їхала в школу, я стояла і трималася за ручку сидіння. Чоловік старий дід став за мною і почав тертися об мене своїм пахом. Я спробувала відійти коли трамвай зупинився, але зроумівши, що я не вийшла на зупинці, він притягнув мене силою назад, сказавши що тут багато місця. Я стояла і плакала, але мене стримувало те, що я не розуміла що відбувається, може чоловіку погано стало і він просто об мене так дивно спирається і рухається вперед назад. Я боялась думати, що це могло бути щось інше і боялась йому протистояти адже раптом йому дійсно погано. Люди навколо нічого не зробили. Жінка, на чиє сидіння я спиралась, просто відвернулась. Наступного дня я бачила його в трамваї коли їхала додому. Він впізнав мене але спокійно сидів наче нічого не сталось
дякую за відео) можу дати пораду стосовно домагання у натовпі, група людей може не допомогти, бо є таке поняття принцип соціального доказу , якщо стисло то група може ігнорувати жертву через невпевненість ( а чи точно мої дії допоможуть, а може я зроблю гірше) та перекладання відповідальності ( ну я то маленька дівчинка хай от хлопи втручаються) тобто не втручання - це не ознака холоднокровності та безсердечності групи. Якщо ви потребуєте допомоги то треба вказати на окрему людину в натовпі і попросити її про допомогу, так шанси буди почутою стають набагато виші. Людині набагато складніше відказати в допомозі коли ви звертайтесь до неї особисто, аніж до узагальненої групи.
Дякую за коментар. Правда, треба такою інформацією ділитись
це інформацію мають почути більше людей, як дівчат так й хлопців. дуже дякую вам за відео
Слухаю вас і мене аж трясе від обурення і безсилля. Мені не траплялися випадки, коли при мені до когось домагалися, але сама буле не раз облапаною чи до мене домагалися словами чи діями. У мене реакця була як від ступору і шоку, до того, що я била чи лаялася на цих людей. Домаганці, мають знати, що понесуть покарання, тоді перш ніж щось сказати чи зробити, вони 100 разів подумають чи варто це робити. А жінкам варто припинити боятися осуду чи видатися істеричками. Бо це наше тіло, наше ментальне здоровʼя і ЖОДНА людина не має право порушувати наші особисті кордони. Завжди знайдуться люди, які підтримають, варто тільки попросити про підтримку чи допомогу.
Це все так відгукується. При роботі з терапевтом навіть визначили, що моя підсвідомість саботує схуднення, бо я мене є підсвідоме переконання, що зайва вага захистить мене від небажаної чоловічої уваги (я до всього ще й жертва зґвалтування). Зараз немає ресурсу з цим працювати, а коли про таке чуєш, то і ще й бажання відпадає. Я навчилася приймати себе такою і краще бути повною і в безпеці, ніж конвенційна привабливою мішенню таких виродків.
Дуже співчуваю кожній, хто з цим стикався і стикається. Промені підтримки вам, дівчата
До речі, дивна і огидна річ: коли мені було 15 до мене знайомилися мужики 40+. Огидно було. Навчилася на питання "скільки років?" Відповідати "а вас на стільки ж посадять"
@@lindaairen4284 Співчуваю вам і посилаю промені добра та підтримки🤗.Добре знаю це відчуття.Лапати почали з 9 років.В 13 ледь не зґвалтували.Пощастило в останній момент вирватись,бо той самець був п'яним.Всі ці моменти з небажаними компліментами чи знаками уваги сильно відбивають бажання виглядати жіночно.Але я боєць по житті,тож все рівно люблю гарно вдягатись.Стараюсь кожен раз давати відсіч і не втрачати віри в порядних мужчин🙂.
Я до цього сама дійшла, ще до роботи з психологом. Була в програмі схуднення через свого сімейного лікаря і аналізувала багато всього, вправи різні робила… Потім 2014 і депресія (як я тепер знаю) і закинула ту програму. Вже багато років з психологом спілкуюсь, і все ще не можу навіть почати з оцим всім працювати… Теж ресурсу нема, треба просто вижити… Я себе зараз безпечно і комфортно почуваюсь товстою та некрасивою, спокійно з чоловіками спілкуюсь, і жінки не включають конкуренцію 😂 Для здоров’я хотіла б схуднути, але ментальне здоров’я головніше…
Мене калатає від таких історій. Усвідомлюю, що порятунком для мене були мої габарити. Хоча, одного разу, у 16 років, мене по дупі ляснув викладач. Тільки після декількох років усвідомила, що то було не покарання. Також не раз рятувала дівчат від домагань, і у клубах, і надворі, і у маршрутці. Планую піти на курси кік-боксу, щоб бити тепер їбала таким покидькам.
Ви молодець! Успіхів вам у кікбоксингу ❤😁
Сподіваюсь, що у вас все виходить, ви неймовірна❤
Ось це вірне рішення!!!! На любе бойове мистецтво треба йти ще з років 6-7, це найкраще, що можуть зробити батьки дівчинці своїй - оплатити їй хороше бойове мистецтво на років три!!!
Хочу розповісти вам мою історію. В минулому році через війну я жила в Італії. Я зовсім нічго не знала про цю країну. Одного разу мама попросила сходити в магазин ( Він був десь в кілометрі від нашого дому) Я одягнула спідницю, вона була не дуже коротка (десь трохи вище коліна). Поки я шла мені дуже багато чоловіків посміхалися, щось казали мені (я не розумію італійську), свистіли. Навіть старі чоловіки так робили. А прикол в тому що мені було на той момент 13 років...
Взагалі не важливо яка була спідниця , я дуже сподіваюся що в вашому житті такого більше не трапиться , бо це просто жах..
♡ - це вам :)
Це дійсно жахливо і я дуже вам співчуваю. Нажаль, подібні проблеми розповсюджені не тільки у нас(
розумію, в вересні була з подругою в Італії. запам'ятався момент, коли ми проходили повз літній майданчик і там сидів мужчина 60+, коли він мене забачив то аж окуляри скинув аби роздивитися. крінжово, але головне, що на цьому його інтерес до мене обмежився. а кілька років назад, коли я з батьками була, то 2 чоловіка почали ніби відтискати мою маму з головної дороги, що аж тато ловив її за руку і ми переходили на інший бік дороги. Італійці досить активні в цьому питання, особливо старші... і це неприємно, бо здається, що у Європі з сексуальними домаганнями все стоїть на безпечнішому рівні ніж в нас.
@@khrystynaket шо справді зняв окуляри щоб роздивитися???? ще й протер???? дуже співчуваю вам, тримайтеся
Немає значення в якому віці це домагання сталося. Навіть якщо б Вам було не 13, а 30, то вони не мали права цього робити. Ніякий вік, ніяка зовнішність і ніякий одяг не дає їм право так себе поводити.
дякую за відео. Знаєте, найогидніше навіть не те, що хлопці били мене по дупі в школі в 11 років, а те, що один раз під час цього до мене підійшла вчителька, відвела в сторону і сказала "чоловік поводиться з жінкою так, як вона сама йому дозволяє з нею поводитись". І я тоді ще довго рефлексувала на тему, що ж я такого роблю неправильного. Нажаль, в моєму дитинстві не було Ваших відео, Настя.
як я вас розумію. це досі є. це досі вкладають в голови молодих дівчат, я навіть зараз це чую.
Слова вчительки були недоречні... Замість того, щоб зробити зауваження хлопцям та провести з ними пояснювальну бесіду, робить зауваження дівчинці, яка взагалі не розуміє за що, чому, навіщо... Це треш, травми з дитинства дуже добре запам'ятовуються, а потім маємо багато комплексів через це...
Мене ляскав по дупі з самого дитинства рідний дідусь. Скільки себе пам'ятаю, це відбувалася. І це навіть не дитина 11-12 років, чи навіть підліток, а дорослий чоловік, котрий вважав за потрібне ляснути по дупі 3-річну-5-річну дитину, що ще взагалі нічого не усвідомлює.
@@_sm1le_g1rl_ це правда, я принесла це з собою в дорослий вік на терапію)
@@MarichkaOglad в мене такий батько. Найогидніше, шо коли я сказала що це домагання він засміявся, мені 17 років. Я вас добре розумію.
З десяти років до мене чіплялись чоловіки, мені лише 14, але у досвіді спроба поцілунку від незнайомця, тертя у маршрутці, спроба зґвалтування Аля "Привіт, хочеш я тебе підвезу до міста? Можемо поїхати в поле, навчу їздити на автомобілі." - мені було 11, я не знала що саме він мав на увазі, але злякалася і втекла, коли він намагався спіймати мої руки. Дуже багато "кіс-кіс" і все від чоловіків 40+. Мою 16 річну матір згвалтувало два чоловіка, і вона каже "дякую їм що вони не вбили мене, і зґвалтування було без жорсткості, ніжне" мене це вбило. Мені мерзетно і моторошно жити в цьому світі.
Ви просто ковток адекватності.🥲 Щиро дякую за вашу працю. Це дуже важлива тема (як і завжди, бо стільки відео дивлюсь і всі тригерять).
В коментарях стільки історій, це так прикро. Я не виняток: були домагання з підліткового віку, в університеті, в транспорті, на роботі. Не трагічні, але згадувати неприємно. З віком навчилася відстоювати свій особистий простір, але це складно та іноді навіть небезпечно, коли якесь бухе придурковате тіло лізе.
Думаю потрібні субтитри іншими мовами: англійською, польською і т д. Це має бути для всіх інформативно і на слуху! Дякую тобі , Настя за твою надважливу роботу!
Я думаю Європа давно прорефлексувала дану тему, е ми якісь відсталі
@@ДмитроТопорець декілька років живу в Польщі і упевнено можу сказати, що ні. Кис кискають тут також дуже часто
@@valbao4928 про Польщу взагалі забудьте, там аборти заборонені :)
Живу більше року в Чехії, тут домагання це "реалії життя". Цитата з першого ж сайту на запит про секс-туризм "Модним віянням у Чехії вважаються корпоративні вечори відпочинку в публічних домах."
Дякую за відео, маю надію що колись наш світ стане кращим. У 16 років (наразі 18), вкотре, стикнулась з публічним домаганням. Йшла по вулиці з подругами, навколо дуже багато людей, я була в спідниці та топі без бюсгалтеру бо було +30 градусів, мимо проїжджаючий на велосипеді хлопець вирішив що буде доречно ляснути мене по сідницях, я перебувала в шоковлму стані, мене заціпило і все що я могла це зупиняти сльози які тікли з моїх очей. Що зробили люди які були навколо? нічого. Чоловіки які трішки поодаль сиділи і бачили всю ситуацію могли тільки реготатию Я отримала дуже сильну психологічну травму і не можу переносити торкання від людей чоловічої статі, навіть друзів, навіть хлопця...
От гівно, я думала, це було популярно, коли мені було 15 (доволі давно)!!! Ситуація була ідентична! Я просто отетеріла, а потім злилася на себе, що нічого в нього не встигла кинути, бодай якусь каменюку!
Зичу цим мерзотам всього найгіршого. Про всяк випадок. Раптом здійсниться. Бодай він тричі скис. Таких хай русня вбиває. Не шкода.
Дідько! Мені так прикро! А подруги теж злякалися? Мені легше лізти в бійку за когось. Не заради себе, не за себе... Цікаво, якби я була на місці Вашої подруги, чи змогла б я жваво підхопити якусь каменюку і жбурнути паскуді в голову?! Я б хотіла вірити, що змогла б.
Всього Вам теплого і доброго зичу в ці дні.
@@Miss_Katjaякую за підтримку. Відповідаючи на питання мої подруги теж не відразу зрозуміли що сталося, але пізніше після осмислення ситуації йшли і жалкували про те що не жбурнули в нього бо дай кросівок чи пляшку кока-коли
@@slayria Так, розумію. Я давно зробила висновок - якось треба розвивати оту реакцію миттєву - бий. Завмирати - то таке собі... Вірю, що всього можливо навчитися.
Вам дякую, що поділилися теж досвідом. Мовчати не можна. Дожили до того, що всі мовимо рішуче!
Обіймаю! Сподіваюся, у вас вистачить сил загоїти цю моральну травму ♥️ А в того чорта хай рука відсохне 😏
Дякую за твою роботу. За декілька місяців стеження за твоїм каналом, кардинально змінила саою позицію до фемінізму. Це витягнуло мене з лайна під назвою " Завищені стандарти" і арятувало від чергових непотрібних мені стосунків
Анастасія, дуже гарне відео, дякую! Дивимося разом з нареченою вас, нам дуже подобаються ваші відео та адекватний погляд на погані вчинки зі сторони чоловіків та не тільки. Це повний жах, я як людина, яка ніколи не лізла до людей, особливо до жінок, хочу сказати, що мені шкода усіх дівчат. Співчуваю усім жертвам зґвалтування та тим, хто стикається з домаганням та насиллям. Я вважаю, що в нашій країні достатньо багато неадекватів, які виховувалися дуже погано, або взагалі ніяк. Тому усі ці "чоловіки" виправдовують свій сексуальний потяг своєю "природою". Господи, я не хочу, щоб зі мною асоціювали з такими ідіотами по статі, я сам проти будь якого знущання над дівчатами та я завжди стану на сторону жертви. Якщо б при мені були такі ситуації домагання, то сто відсотків щось би зробив, аби відволікти увагу цього ідіота на мене. Ненавиджу не діяти, треба перевчати спільноту реагувати на будь-які погані вчинки проти людини, ми ж не росія щоб терпіти і казати: "Нічєво нє ізмєнітса, всьо останєтся как єсть, мой голас нічєво нє рєшаєт". Треба поширювати це відео та показувати усім хлопцям та чоловікам, щоб вони більше співчували та допомагали підтримати травмованих дівчат, а не навпаки їх добивати... Це дуже важливо, якщо ми хочемо жити з європейськими цінностями та ставитися з повагою до один одного, особливо до чужих кордонів.
Слава богу моя мати завжди мені говорила що я не винна, до мене вперше домагались у 3 класі, хлопчик з котрим я сиділа, просто почав чіпати мою ногу, та підіймати вище до інтимного місця, я прибрала руку, та ненавидила його, боя розуміла що це не правильно. Дякую вам за ці відео, ви найкраща!
Дякую Вам за відео. З його переглядом мені вспомнилась ситуація із школи. В ті дні, малолітні хлопці вважали знаком крутості домагатись до дорослих дівчат, і я часто із таким стикалась, якийсь малолітка кожного разу кричав мені вслід «класна жопа», хтось міг ляснути. Ситуація була в тому, що піднімаючись по сходах, хтось дозволив собі ляснути мене. Я із очікуванням, що то малолітній хлопчик повертаюсь і вже хочу щось сказати, але помічаю, що це мій вчитель фізкультури і просто завмираю і не знаю що говорити. І в цей же рік, до мене підходила завуч і робила зауваження на рахунок того, що я вдягаю джинси із дирками на колінах, і пояснила, що проблема в тому, що «хлопці будуть бачити мої коліна, збуджуватись і відволікатись від уроку». Я не знаю чому я ні до кого не звернулась з цими домаганнями, певно думала, що це нормалізовано і всі просто посміються з мого прохання зробити щось
ВІД КОЛІН?! В мене просто слів нема
Я навіть не знаю, що у цієї завуч в голові... Як вона взагалі могла таке ляпнути? Це просто жах: і сама ситуація, і той факт, що це явно доволі поширено...
І фізрук ще той виродок. За такі дії покарання просто необхідне!
…ммммда…може роздільні школи - не така вже й погана практика…
@@ikomare5589 розумію логіку, але вони все-одно зустрінуться _після_ школи. А тоді ще гірше може бути (жодного досвіду соціальної взаємодії). Тур мабуть краще буде виправляти саму проблему, а не уникати симптому
@@setdark а нічого що в шкільній формі для дівчат існують спідниці, через які теж видно коліна?
Ще хочу сказати, що я лесбійка і щось не стикалась із тим щоб мене збуджували коліна, це ж сюр просто
Раджу почитати про "еффект свідка" чи "синдром Кітті Дженовезе", названний на честь дівчини, яку вбивали на очах у багатьох людей і які не зробили нічого, щоб їй допомогти. В двух словах, натовп людей наче ділить відповідальність за допомогу між собою, і чим більше людей в натовпі, тим меншу особисту відповідальність відчуває окрема людина і тим менше шансів, що тобі допоможуть. Є цікаві дослідження на цю тему та поради жертві, як поводитись, щоб зменшити вплив цього єффекту та збільшити свої шанси на отримання допомоги.
Коли в шкільні роки хтось із однокласників або знайомих мене облапував, задирав спідницю, ляскав по сідницям і т.д. я завжди намагалася дати відсіч і, якщо вдавалося, то гамселила таких хлопців. Зважаючи на те, що я завжди була маленького зросту, а вони, як мінімум вдвічі більші за мене, то не думаю, що їм це сильно шкодило фізично. Але люди з мого оточення, які були свідками, або яким я розповідала, про те, що трапилось, починали ділитися на два табори: 1. Сміялися з мене. 2. Звинувачували МЕНЕ у надмірній жорстокості. І жодної ЖОДНОЇ претензії до хлопців. Постраждалою стороною зажди були вони, а не я. Більше того, моя мама сказала мені, що якщо я продовжу так різко реагувати, то жоден чоловік мене не буде любити. Бо я агресивна. Все.
О! Читаючи Ваш коментар згадала, як на першому чи другому курсі універу мене одногрупник обійняв так, ззаду підійшовши. А в мене молодший братик, з яким ми завжди бились. От я чисто рефлекторно йому ліктем під дих і зарядила. Стала поважною людиною 😂 А мама теж сказала, що нікого не знайду з такими реакціями… Але моя мама і досі про кордони не розуміє… хоча й має освіту шкільного психолога 🤦♀️🤦♀️🤦♀️
І я зросту була з ним чи то однакового чи навіть трохи вище, дихати довго ще не міг нормально і потім не підходив взагалі. Він з тих був, що таким себе «подарунком» вважають. Тупий нарцис
Я більше не думаю "ух, була б там я, то я би зробила те і се і врятувала би світ". З досвідом зрозуміла, що боягузка, соціофобка і в незрозумілій ситації завмираю. Захоплююсь сміливими жінками
Яке важке, болюче відео. Мені 37 років, але всі аналогічні ситуації спливли в пам'яті. Якби мені підлітку хтось пояснив що все це неправильно. Це немає нічого спільного із залицяннями. Дякую вам за такі теми. Їх необхідно підіймати!
Частина відео "Ви не забов'язані" - в мене просто істерика. Я буду намагатись повірити у ці слова всім серцем. Я би хотіла, щоб коли зі мною трапилась біда, поруч були такі люди. Бо коли ти один, думаєш, а як би могло бути, якби ти пішла іншою вулицею, а якби не затрималась не роботі.
Сподіваюсь це відео набере якомога більше переглядів.
Дякую
Хочу подякувати Вам за титанічні зусилля яких коштує Вам ця ідеологічна праця - розтлумачення суспільству, що з ним не ок, на конкретних прикладах. Продовжуйте, будь ласка! Це змінює світ на краще ❤
З цього відео дізналась про жіноче таксі 🥺🥺🥺 це просто чудово, ця новина мене дуже тішить!
А ще є жіночі вагони в Дубаї. Краса!
Дивлячись відео захотіла поділитись своїм гірким досвідом. Я розумію, що є ситуації набагато гірші і мені дуже шкода, що це стається майже з кожною з нас, але коли розповідаєш, читаєш, то можливо це не зробить комусь легше, однак я мушу залити це тут.
1. Я гадаю це взагалі з усього наступного просто лайт історія. Однак, мене це справді бісить, коли незнайомий тобі мужлан під час того як лізе кудись у транспорті притримується за мою талію. Там 2 метри проходу! Попроси я поступлюсь тобі перилом, але це просто настільки гидко! Я не можу!
Варто зазначити, що я дуже важко переношу будь які не бажані торкання. Мені неприємно в тому місці та маю традиції погладити себе рукою заспокоївши.
2.Тут історії про хлопців. Унікумів. 6 клас. Ми гуляли після школи та дитячому майданчику. І до нас приєднались 2 хлопці приблизно нашого віку. Один з них почав класти мені руку на плечі, а потім і на талію. Я спочатку просила його прибрати руку, потім віддирала її від себе та це не допомагало. І я просто встала та пішла. На цьому все і зупинилось
2.1 7 клас. Йому було років 16 а можливо і більше. Типу ми веселились компанією на майданчику і він трохи загравав ніби лоскоче, Але посмішка з мого лиця зникла коли він сказав: я могу и туда тыкнуть. Показував він саме туди. Далі він почав ціплятись з запитаннями. І знову мені допомогла зміна локації)
2.2 це вже дорослий вік. 18 років. Тоді я дуже схудла (не була товстою просто покращила форму). Це був період коли я почала ще більше відчувати себе красивою, впевненою, прекрасне літо...
Того дня я вперше в житті наважилася одягти майку. Мій перший раз. День і я вийшла на зустріч з подругою. На шляху до мене почав говорити незнайомець. Вік можливо до 25. Він почав говорити до мене та я була в навушниках і мені було важко чути його, тому аби не робити довгу процедуру складання їх до коробочки я вирішила просто вимкнути блютуз на телефоні. Самі навушники були у мене в руках і я вже могла його чути. Коли я відкрила настройки телефону він сказав: ты чего в телефоне блять, когда я с тобой разговариваю/можно блять отложить телефон, когда я с тобой разговариваю. Це можливо не дослівно, але дуже близько. Тут я розумію, що він точно неадекват і я намагалась піти сказавши: вибачте, я поспішаю. Він поставив руку передімною і сказав: я тоже спешу. Тут я вже починаю боятись. Він починає мене питати про місце навчання, чи є хлопець чи були відносини. Я з переляку трохи відповіла. Та знову спробувала піти. Мене знов не відпустили. Цікавий факт я дивилась на нього зверху в них. Потім він сказав: ты всегда так нервничаешь?
Я знову зробила способу піти. Він цього разу вже сказав, щоб я записала його номер, а вже потім шла. І я пішла ва-банк голосно сказавши: я не знайомлюсь. Серйозний впевнений тон який він походу не очікував. Він пробував щось заперечити, та я повторила ті самі слова ще більш впевнено. Тоді він махнув рукою та злою походкою потопав в закат. Мене трясло весь шлях. Потім я поговорила з подругою, батьками та врешті решт стало легше. Але будь які ситуації саме з такими неадекватами це страшне.
3. Цей розділ повністю і весь для мого двоюрідного брата, сина маминої сестри.
Отже, окрім шкоди як написати пісок в труси він в свої чотири чи 5 додумався бігати за мною по всій квартирі бабусі та дідуся і знаходивши мене знімав штани та робив вигляд, що пісяє на мене. Навіть дід перепоною не став. Що вже казати про слова.
3.1 років в 7-8 а може і менше. Підходив ззаду та обнімав, але прикол у тому що його плечі на рівні моїх сідниць. Довелося максимально оминати його та бути на чєку, а коли пропустила, то віковирювати його руки від себе. У його мами було нуль реакції.
3.2 8 років мені десь 16-17. Пришли гості. Вся мамина сім'я, тобто дорослі були в залів ми розлізлись по інших кімнатах. Коротше. Ця дитина намагалась всіма правдами та неправдами попасти в закриту кімнату, аби шльопнути мене по дупі, коли я показувала родичам туш. Єдине був прокол, він це зробив при всіх та отримав виговор.
3.3 задер мою юбку в трамваї коли я сідала. Мені було років 15 йому 7. Мені було дуже погано, я плакала та врешті решт вирішила дочекатись приїзду його мами, моєї тьоті, аби поділитися цією ситуацією з нею, щоб вона могла поговорити з ним і в загальному пояснити, що так не можна.
І того, окрім того, що ця ситуація була доволі травмуючою для мене, я ще отримала супер відповідь: да дівчата самі хочуть аби хлопці їм юбки задирали! І інша маячня, але в пам'яті тільки це збереглось.
Ці слова мало того, що виправдання і дурь повна так ще і навіть якщо примирити її слова до ситуації, то я хотіла аби семилітня дитина задерла мою юбку і на мою білизну подивилися старі та дорослі чоловіки? Нема слів.
І варто зазначити, остання ситуація була так би мовити перед 3.1 та 3.2. Отже не пояснивши йому що така поведінка погана, він просто далі продовжив таке робити.
І найголовніше, що ця його поведінка завжди торкалася лише мене...
От і все. Наймасштабніше я описала. Бажаю всім гарного настрою та щасливих днів!
Дякую за підняття такої важливої теми
Зараз мені 22,але я завжди була невисокою і виглядала молодше
У школі, певно через це, хлопці мною не 'цікавилися', втім, поза її межами в мене було коло друзів.
Якось у 15 років я грала з молодшою(!!!) подругою в теніс
Повз йшов хлопець, і вирішив з нами познайомитися
Я завжди була дуже закритою і всіляко відмовлялася від будь якого спілкування (наслідки дом.насилля)
Але моя подруга почала з ним говорити
Вже за кілька тижнів він став частиною нашого кола друзів(майте на увазі, нам всім максимум 15,йому 19,нас три дівчини і хлопець)
І цей, новенький, протягом наступних 3 років, розповідав мені що 'жопа орех я б трахнув', шльопав по тій самій жопі і все це під соусом 'ну це ж камплімєнт'
Навіть перший поцілунок, в мене, блін, був з ним, тому що він був п'яний, а всі інші пішли в магазин, а я залишилася, бо недуже себе почувала
Мої друзі нічого з цим не робили, а дівчата навіть іноді казали типу 'ооо, то ти йому подобаєшься'
З роками я стала більш агресивно реагувати на ці приколи, і відбиватися та кричати, а одного разу в мене сталася істерика та/або панічна атака через те, що на мої 'перестань, мені боляче/неприємно' і погрози типу 'я тебе вдарю якщо не припиниш' він не реагував
З тих пір, після цього випадку, він перестав так себе вести, а я обмежила спілкування з ним максимально
Подруга також ж ним поговорила, типу 'бачиш до чого довів'
Через його дії мені некомфортно носити короткі шорти/спідниці, я дуже соромлюся своєї 'жопи ореха' і всіляко намагаюся робити так, щоб вона НЕ була об'єктом уваги
За кілька років у схожій ситуації де інший хлопець хотів вдарити мене по сідницях, я викрутила йому руку.
Навіть будучи у стосунках, мені не завжди комфортні доторки до сідниць від партнера, і ще дуже довго я цього остерігалася.
Юбки я не ношу, бо боюся що їх будуть підіймати, свідком чого я багато разів була у колі друзів, а подруги це толерували
Вже в іншій історії з домаганнями я налякала хлопця тим що мене почало трусити від страху і дискомфорту(такі вже в мене нерви) і він залишив мене в спокої. (певно займатися сексом з тою хто трясеться нецікаво)
Також згадала, як десь в 11 ми з подргою пішли по сутінках в кіоск, і зустріли чоловіка, який, походу, на нас мастурбував (мій дитячий мозок вирішив що він просто дивно тримає якусь ковбасу) і втікли.
Домагання, публічні, або ні, це жахливо, і я співчуваю всім, хто з ним стикався.
На мене вони дуже сильно вплинули, що проявляється тепер у поведінці та недовірі майже до всіх чоловіків.
Пані, дякую вам за таке терпляче розжовування простих істин💗
дякую за працю, сподіваюсь в нас буде освітлюватися ця тема і далі
Останні події сильно підривають віру у суспільство, дякую за тему котру ви підняли, дуже дякую за вашу роботу❤
Коли мені було 12 на уроці трудового прийшов один учень моєї вчительки з трудів ,вона була його класним керівником, було явно видно що він не зовсім здоровий. Вчителька почала жартувати з мене на РІВНОМУ МІСЦІ і показувати на мене щоб він підійшов. Згодом він почав переслідувати мене в школі і на вулицях міста якщо бачив мене,коли я розповіла про це мамі ,а вона моїй класній керівничці,вони обоє висунули притензії для вчителькі з трудів,але вона на це сказала що я сама винна і все накручую, ця ситуація ніяк не розрулилася,просто ми якось перестали бачитися з ним, але тим не менш я дякую СВОЇЙ класній керівничці,яка сказала щоб я не соромилася їй розповідати якісь неприємні моменти та вона не розголос ла це на весь клас за що я їй також дуже вдячна!
Так, ці історії і це розуміння - це портал в пекло. Я можу скільки завгодно знати, що я не порушую чужий особистий простір, не домагаюсь, не ґвалтую. Але дівчині про це звідки знати? Якщо дівчина не захоче зі мною ніяк взаємодіяти через те, що я хлопець - це її право, до якого треба поставитись з розумінням. Очевидно чому вона так себе веде, очевидно хто в цьому винен. Особливо це стає очевидно після розуміння масштабів явища.
абсолютно згоден що не "світ винний у проблемах", а самі люди, які таким його роблять, вже давно так вважаю і дуже бішусь коли це як відмазку для будь-якого вчинку роблять
У 8-9 класі (це був 2003-2005 р) творились страшні речі. Хлопці облапували дівчат привселюдно, пхали їм руки під білизну, в штани, били по дупі. І точно як у однієї з коментаторок це робили з «красивими дівчатами», їм це подавали як «ти особлива», «ти гарна» і тому тебе облапав перший «красунчик» класу. Класна керівничка знала про це. Вона нічого не робила, і просто ігнорувала це, паралельно займаючись булінгом «не таких» дітей.
почитала коментарі, і не можу не радіти, що цей канал дивляться ще й чоловіки (хлопці) і знаходять для себе якісь важливі теми, це просто чудово, мої промені добра і позитиву кожній такій людині.
в мене якихось трешових історій не було (років до шістнадцяти я взагалі була, як мені здавалось раніше, з "тих, негарних", та і вдягалась зазвичай "як треба"). був лише один раз, коли мене намагався лапати однокласник, але тоді я вже займалась бойовими мистецтвами і скрутити йому руку було ділом кількох секунд.
нещодавно в метро я стояла, поклавши руку вздовж поручня (був десь на рівні моїх ребер). сів чувак (місце було якраз під тим поручнем), і типу облокотився (як це правильно сказати українською? обперся ніби трохи інше) головою на мою руку. я була піпець стомлена, мені не хотілось рухатись, я подивилась, що йому ніби не це спричиняє дискомфорту і руку не забрала. хто ж бляха знав, що це буде "знаком". спочатку він просто поклав долоню зверху, я навіть не одразу зрозуміла,що це саме він, думала, хтось інший. потім став гладити мої пальці, я стиснула руку в кулак. почав розтискати. сказати щось я б не змогла, зараз через стан здоров'я і те, що потрібні ліки не дістати, перебуваю в німеччині, а мову тільки вчу. англійської тут не знає майже ніхто, тож на те, що мене хтось зрозуміє розраховувати було не варто. людей було повно, тож змінювати місце б не вийшло, в мене ще був величенький рюкзак. так я стиснула руку в кулак з посилом "окей, зараз об нього погріюсь, він рано чи пізно вийде" (я живу майже на кінцевій). проїхали всі пересадочні, не вийшов. почав гладити мій бік, я відсторонила його руку. не припинив.
відійшла (добре, що людей вже було менше - якраз під'їзжали до моєї зупинки). думаю "ну слава богу, зараз вийду, він поїде далі".
ага, зараз, поїхав. виходжу, прожогом до ескалатора (відверто тікати не хотілось, кінець-кінцем, якби що, я б з ним впоралась, просто хотілось не допускати розвитку конфлікту). обертаюсь - біжить за мною.
в нас на станції два ескалатори, від платформи в коридор, який поєднує два входи, і з коридору на вулицю. розумію, що тут мій шанс від нього відірватися, бо я місцевість знаю. по коридору - бігом, щоб втратив з поля зору, по ескалатору - також. від метро додому - метрів двісті, але через повтістю темні двори (горять лише два ліхтарі, усе інше світло - з центральної вулиці). я розумію, що в мене є виграні секунд десять, і кидаюсь в кущі, так, щоб на мене не попадало світло починаю потроху тінями скрадатися в сторону дома (втекти я б втекла, але не хотілося, щоб він бачив, де я живу). той тип якраз виходить, озирається. бачить, що освітлена вулиця пуста, завертає у двори. ото був квест, бляха - в темряві наввипередки, я, ніндзя грьобаний, по кущах, і аби жодна гілочка не тріснула, і він іде такий, красунчик. моє, я була в міні-юбці з макіяжем а-ля "я у мами хвойда?" (ну, всі ж знають, що "до нормальних не чіпляються, а за макіяжем можна все дізнатись про людину, психологи хрєнові). ні, в мене не було макіяжу взагалі, я була з розтрьопаним хвостом в чорній толстовці і мішкуватих штанях.
я одразу скажу: вся тєлєга про одяг - хуйня з-під коня. до мене чіплялися навіть коли я була в мішкуватих штанах, старій розтягнутій футболці і розвалюючихся кросівках без жодної косметики. при тому довгий час я думала, що чуваки просто хочуть познайомитись, і зрозуміла, що тут щось не так тільки після того, як відрефлексувала, що більшість з них взагалі не реагувала на мої фрази в стилі "не йди за мною, не треба мене проводжати, не бери мене за руку", дехто силою намагався поцілували, ну а силою показати, що "та відчепись ти вже" було якось "непристойно".
Який жах! А якщо голосно сказати, що поліцію викличете? Навіть англійською. Хоча в мене таке враження було склалося, що майже всі німці чудово англійською говорять, тепер знатиму. Може дзвонити просити когось зустрічати, до дому проводжати? Мені вже 44, але як почитала коменти, то ніби знов на 30 років назад повернулась, таке це відчуття накрило, страху і безсилля…
А про одяг… Тут на каналі пані Настя вже кілька разів викладала фото з виставки одягу жертв згвалтування. Там і паранджа була і малесенький дитячий купальник…
@@mariannzaiets6063 та зараз я уже можу рявкнути, трохи навчилась. а тоді здавалось, мовляв, "непристойно", "а раптом я все не так зрозуміла", "а що люди подумають", "а раптом ніхто не відреагує, що робити?". коли я розповіла про це другові, з яким ми зараз вдвох знімаємо квартиру, він тільки подивився на мене трохи здивовано і сказав "так чого ти мені не подзвонила? зустрів би тебе і ми б його разом відмудохали". от тільки тоді до мене дійшло, що проблема не в мені була.
Я буквально починаючи з 6 років проживала будь які види домагань. Це і школа, де лапали усі кому не лінь, вчителі у тому числі. Мій батько не заступався за мене бо вважав що винна у цьому Я. Також у 6-7 роках постійні спроби згвалтування старшого двоюрідного брата. Проте цей список можна продовжувати бескінечно, випадків справді було безліч...Наразі меня всього 19 але йдосі не можу підпускати до себе людей, тільки одна єдина подруга сміє до мене торкатися... А от про любов до свого тіла...Мені здається його вже і не буде. Дуже хочу подякувати вам за ваші відео, кожне допомагає мені й якійсь мірі та темі.
Співчуваю, це так страшно. Спасибі, що поділилися цими історіями.
Ви неймовірно сильна людина ♥️
Тримайтеся ♥️
@@kit_with_goodwibes Дякую вам за підтримку🤗
🤗🤗🤗 Я дуже Вам співчуваю.❤Ваше тіло- Ваш найцінніший ресурс, сприйняття і піклування про яке дуже пов'язано з самооцінкою. Ваше тіло цінне і прекрасне.
Домагання- вина інших людей. Будь ласка, знайдіть кваліфікованого доказового КПТ психотерапевтв/тку, щоб обговорити Ваш травматичний досвід.
Багато дозволів на домагання дають фільми, особливо підліткові. Там повально показують, що дівчатам подобається, як хлопці їх домагаються. Найбільше стереотипів щодо "уваги" я бачила саме там.
якось пожалілася колезі за численні домагання з боку клієнтів в компанії, в якій я працювала.
і ось що я почула: "а шош ти думала, коли вдівала таку футболку і спідницю?"
або
"канєшно, ти ж красива дівчинка, всі тебе хочуть полапать"
раніше я і справді думала, що то норма, коли на тебе таким чином звертають увагу, але те відчуття огиди від цих проявів уваги було завжди
я вже мовчу про те, скільки разів до мене приставали водії в таксі. одногом разу навіть намагався згвалтувати, заблокувавши двері в пізню годину. ТІЛЬКИ ТОМУ що йому здалося, що він мені подобається!!
З 10 років між мною та моїми однолітками було нормованим "жартівливо" і доволі боляче бити по сідницях, сміятись з цього. При чому, якогось єротичного підтексту не було, це сприймалося звичайною взаємодією між подругую та другом. Точніше це було нормовано робити з боку мого друга, та його знайомих. Я відчувала сором та бридкість, але сприймала це як приділ уваги, до років 14-ти, навіть коли такі порушення кордонів почали мати чіткий сексуальний підтекст, чим старше ми ставали. Зараз мені важко сприймати навіть узгодженні прояви подібної уваги від хлопців, які враховують повагу до моїх кордонів.
Дуже сильно сподіваюся що з вами такого більше не трапиться..бо це просто жах..
♡ - це вам :)
Молодець!
Висвітлюй це бл*дство, щоб у дівчат і жінок формувалось розуміння, якщо щось оточує тебе з дитинства - це взагалі не ознака норми, чи то "традиції".
Треба мати самоповагу і відстоювати свої права. Сподіваюсь, наше суспільство буде змінюватись в кращій бік.
Удачі ✌️
Кожен раз як бачу нові відео на каналі в мене спрацьовує думка "а, ну на цю тему я обізнана, що я там нового почую?" Але потім, по-перше, приємно усвідомлюю, що я не одна так мислю і є на цій планеті мої однодумиці/однодумці, а по-друге - все одно знаходжу для себе щось нове. У цьому відео для мене стала корисною фраза "не всі чоловіки ґвалтівники, але майже всі жінки були жертвами домагань", бо я існую в бульбашці з чоловіками, які дійсно не є ґвалтівниками, але коли розмова заходить про такі речі, то вони обурюються "узагальненнями"
Ну і приємно просто слухати Вас🌸
Одного разу я був свідком цікавого видовища (хоча так можу назвати лише другу частину інциденту). Наш ідіот (років 25-30), що стояв позаду двох дівчат, прямо перед пішохідним переходом, знайшов у своїй тупій голові сміливість схопити одну з дівчат за сідниці. Але на відміну від більшості, цьому не пощастило зустрітись з кремезним чолов'ягою, який знаходився неподалік. Дядько настільки потужно скрутив тому руку, що я на відстані п'ятдесяти кроків почув, як та жалюгідна рука прохрустіла. Зламав він її, чи ні, точно сказати не можу, але кричав винуватий дуже гучно. Тож, сподіваюся такі випадки хоч якось перевиховують таких унікумів. Але це нажаль поодинокі випадки
Дякую за відео
цей чувак з розами - як взагалі він собі уявляв, що хтось має хотіти такого тілесного контакту з незнайомою людиною?? і такий типу дивіться які дівчата всі злобні 😬
Злобними дівчата були б, якби набили йому пику.
@@Ganna-Mel та це було б дуже добре!
У мене було багато таких випадків, коли були подібні неприємні речі. Ще з дитинства мама дуже переживала, що зі мною щось може статися, і розповіла, як за нею гнався якийсь мужик аж до квартири і вона ледь врятувалася. На той момент я не придала цьому значення (ну я туповата дитина була, так). Декілька разів дорослі чоловіки підходили починали розмовляти, мене рятувало те, що мої подруги були розумніші. Один чувак приперся на территорию дитячого садку де ми сиділи і почав показувати член. Нам було десь 8-9 років.. коли чекала батька у метро до мене з різницею у 5 хвилин підійшло 2 страшних мужика які, мабуть подумали що я повія і почали дойобуватися. Один на відмову зреагував агрессіею і сказав, щось накшталт "я тебе знайду". Я тоді розплакалася. Группа чуваків які робили ремонт у нас попросили ноут "в косинку пограти" мама сказала: "та дай, хай грають" потім я почула як вони іржали і через годину віддали ноут зі словами "гарні фотки" мені було 15. Якийсь чувак який підійшов спитав яка година а потім де я живу. Старий препод яких на очах у всіеї групи почав перебирати своїм пальцем квіточковий принт на моїх штанях. Якісь чуваки які дуже стійко пропонували мені присісти у машину у ночі на безлюдній зупинці. Старий сусід, який поцілував у шию і почав лапати. Ненавиджу його всім серцем. І це все не враховуючи якихось дрібних домагань, бібікань чи фразочок.
Я щиро співчуваю таким людям як Ви, бна пані. Вірю, що таких виродків стане менше...
Дякую за вашу роботу і розповсюдження такої важливої інформації! Сама зіштовхувалася не раз з такою поведінкою. Зараз підтримую всіх, хто пережив чи переживає досі такий досвід. Маємо захищати себе та одна одну. Дякую всім жінкам, які поділилися своїм болючим досвідом🙏 Завдяки вам і публічному осуду ґвалтівників суспільством, зможемо досягти зменшення і сподіваюсь зникнення такої поведінки та покарання за ці злочини. Вдячна батькам і всім дорослим, які пояснюють дітям про важливість власних та чужих кордонів! Вважаю, що сексуальна освіта має бути з раннього віку для запобігання насильству і домаганням. А за ігнорування насильства над іншою людиною та звинувачення жертви має бути покарання.
дякую за відео, стало якось легше, коли почула як це проговорили зі сторони, інша людина. Про те, що є завмираючий тип реакції. це про мене((
На мене якось здійснили напад, і я так добре пам'ятаю цей стан.. ти в шоці , але не здатний ані закричати, ані ворухнутись. Чудом повз мене якраз в ту секунду, а справа дійсно потребувала секундної моментальної допомоги, проходили поліцейські!
вже коли вони відтягнули та стали бити мого кривдника, я побігла звідти, і ще - найдивніше.. Мій мозок напевно через шок якось замилює цю ситуацію в пам'яті. Я до сих пір не можу точно згадати. це насправді відбулось зі мною? я це не вигадала? це не сон? не можу ідентифікувати це як 100% спогад та факт(((
Це захисна реакція, я свідомо намагалась стерти факт домагання дідуся мого до мене в 10 років, зараз це ніби пляма, щось що не було зі мною, але якийсь внутрішній біль та страх нікуди не дівся, а я вже доросла жінка.
Пам'ятаю як декілька років тому вийшла в цілодобовий магазин за цигарками, побачила як до жіночки лізе дуже п'яний чоловік, а вона кричить, я тихенько сзаду підійшла, трохи буцьнула його долонями по вухам, та й заспокоївся. Вона дуже сильно подякувала й побігла додому, але було видно що вона не очікувала що хтось їй все ж допоможе.
пару років назад була якась медійна компанія якогось відомого бренду типу лореаль, чи що, я не моду зараз згадати, але вони активно поширювали ролики, як можна заступитись за потерпілу, якщо бачиш домагання, але при цьому щоб не вступати в пряму конфронтацію і самому не вихватити, то одні з варіантів дій були: фізично типу випадково стати між кривдником і дівчиною, звертатися потрібно до потерпілої, зробити вигляд, що в неї щось впало і подати, запитати щось, або можна зробити вигляд, що це твоя знайома, подруга, яку ти випадково зустріла і почати активно з нею говорити, розповідати про свої справи і т д, як з подружкою і так відійти разом у безпечне місце
безмежно вдячний за весь ваш контент. і мрію про те, аби було якесь місце або додаток для знайомств, де були б ЛИШЕ люди з цінностями, які ви транслюєте через цей канал...
цей коментар - не лише до цього відео, а й до кількох попередніх.
через суспільні стереотипи і упередження я уже давно вважаю себе не чоловіком, а людиною чоловічої статі. і відповідно, хотів би собі до пари знайти так само не жінку, а людину жіночої статі. бо ж "чоловік повинен заробляти, щоб жінка могла купити собі шубу, десять пар модельного взуття, полетіти на Канари/Мальдіви/Балі і взагалі ні в чому собі не відмовляти". а ще, в тему до цього відео, "якщо жінка каже ні - це насправді так, але пізніше", "жінку потрібно добиватися, бо якщо ти її не добиваєшся - вона вважатиме, що вона тобі не потрібна, а отже ти її не любиш", "потрібно брати першість у приверненні уваги жінок до себе, бо чоловік повинен бути першим у цьому, жінки першими не пишуть" і подібне. і я реально боюся знайомитися з дівчатами, бо боюся, що вони матимуть саме такі, стереотипні погляди. а якщо сам на них пристану - боятимуся натрапити, навпаки, на феміністку, яка мене грубо відіш'є (і цілковито матиме рацію). і це при тому, що сам я твердо переконаний, що взагалі будь-як порушувати особистий простір людини (будь-якої статі), а тим паче бити/шльопати її - це саме по собі вже насильство, а отже, неприпустимо. бо радикальна феміністка (чи то пак "феміністка") може і звичайні словесні компліменти сприйняти за домагання... (чи можна позначати також і те, що точно НЕ є домаганням? бо реально деякі люди можуть так сприймати)
і я багато чую "ну знайомляться ж люди у громадському транспорті, у чергах, на роботі...", але для мене просто неприпустимо відволікати людину на себе, адже вона ж чимось зайнята, навряд чи я для неї є важливішим за її поточне заняття. плюс іще один неприємний момент: у громадських місцях дівчата, які подобаються мені на вигляд, зазвичай або не одні, або вже явно "зайняті" (мають обручки або спілкуються з кимось телефоном). можливо, це якісь такі хитрощі задля безпеки і насправді знайомитися з ними можна, але... надто неефективно виходить. адже нема гарантії, що ваші стосунки матимуть хоч якесь продовження, окрім розмови на дві-три репліки.
і от виходить, що люди мало того що дітей не хочуть заводити (до речі, не тільки через чиєсь небажання чи навантаження з догляду, а й через суто економічну неспроможність) - а й узагалі в пари не об'єднуються (хоча жити одному економічно неефективно). і маємо демографічну катастрофу, коли один працівник повинен своїми податками утримувати вже більше одного пенсіонера, при цьому працівників все меншає, а пенсіонерів - більшає... і більшість живе нещасливо... і причина - саме патріархат, який змушує по-сучасному вихованих людей обох статей просто боятися втратити суб'єктність, бо невідомо, якою виявиться людина, з якою ти б хотів/хотіла пов'язати своє подальше життя...
це явно нездорово, але що із цим робити на практиці в поточних умовах - зрозуміти не можу.
На власному досвіді переконалася, що безпечніше знайомитися через знайомих або друзів. Я ніколи не знатиму, що в голові у хлопця, який підсів до мене у маршрутці, парку, та будь-якому іншому місці, тому для мене це автоматично ворог (хоч зазвичай до людей я заздалегідь налаштована позитивно). Просто страшно довіряти, бути наївною, відкриватися людині, про яку нічого не знаєш. Я можу зрозуміти дівчат які не хочуть знайомитися на вулиці, у транспорті, черзі, бо найчастіше це просто захисна реакція від негативних емоцій, що їм можуть завдати хлопці.
Також мені спокійніше спілкуватися з хлопцями на роботі. Бо робота-це те місце, де мені здається, що навряд чи хтось захоче мене обдурити чи завдати шкоди.
Отже можу зробити висновок, що мені спокійніше і безпечніше знайомитися через друзів, знайомих, колег на роботі...
Можливо так вважають й інші дівчата
@@_sm1le_g1rl_ і я думаю, правильно робите, для вас це явно питання безпеки. але от кажуть, є зворотні прецеденти, і коли це кажуть мені з метою спонукати спробувати самому, десь закрадається думка, що я щось втрачаю, якщо не пробую... але я все одно не пробую.
@@optimist_KMA я все ж таки вважаю, що спеціально не треба шукати - все вирішить випадок)
Знайомитися краще по інтересах. На роботі, навчанні, гуртках, клубах… От що вам цікаво - туди і ходіть, спілкуйтеся. Знаходьте друзів і знайдете кохану людину. А далі вже все від Вас залежатиме. Не здавайтесь!
Згадалась давня ситуація. Колись, як мені було років 7 (я дівчина) в автобусі зі мною і моєю бабусею їхала молода жінка з маленькою дитиною. До неї підсів якийсь п'яний амбал, почав відверто її лапати. Ні водій, ні присутні в автобусі чоловіки не Заступились,хоча всі все бачили і чули. Огидна байдужість. Коли моя бабуся все - таки втрутилась, той амбал назвав її старою каргою і порадив не заздрити. 🤡
Дякую за відео.
Мою сестру (якій на той момент було лише 13) регулярно домагаються в транспорті і це відбувається в Варшаві, де ми зараз вимушено проживаємо. Просто неймовірно боляче слухати історії сестри, вона виглядає як дитина, одягається не відкрито, але об неї теж терлися в трамваї і пускали коменти стосовно її шортів в літку. Мене саму домагалися і в школі, і на вулиці поки йшла додому, була одна ситуація навіть гірша за це, враховуючи той факт, що я пережила дуже важкий досвід в 5 років, мене лякає будь-яка зайва увага стосовно мене, немає ніякої довіри навіть до рідних мені людей і я б хотіла набити рожі кожній гнилій гниді, яка чіпала мою малу сестру аби я тіки поряд тоді була... І знаєте, що "найкраще" в цій ситуації? Що ні мати, ні психологиня не приділили жодної уваги до цих розповідей моє сестри 👍👍
Колись ми з моїм хлопцем поїхали на море. Зранку ми пішли на пляж раніше, щоб зайняти краще місце під навісом. Я захотіла до туалету, а так як наш будиночок знаходився в 7 хвилинах від пляжу ми вирішили, що я збігаю, щоб не збиратися і не втратити хороше місце, бо як раз стали сходитися люди. Щоб дістатися до будиночку, треба було пройти вузькою вуличкою з крамницями з сувенірами, окулярами, шляпами, шаурмою, випічкою. Одну з них тримали скоріш за все вірмени, але я можу помилятися. Вони щось готували і з ними бігав хлопчик років 4-5. Він підбіг до мене, сказав, що я гарна і обійняв. Мені спочатку це здалося дивним, але я подумала, що це маленька дитина і нічого страшного, а потім цей малий почав мене мацати за дупу. Я була в шоці і в ступорі. Ці чоловіки це бачили, реготали і схвально кивали головою "типу мужик росте". Я вирвалася і пішла далі. Дівчина, яка продавала окуляри побачила моє перелякане обличчя і ми з нею розбалакалися, вона сказала, що цей малий весь час так робить і в день може перемацати дуже багато дівчат. І чоловіки старші в нього питають скільки за день в нього було нових "нєвєст". Це огидно. Хлопцю я це не розповіла, бо досі відчуваю себе винною, що неправильно зреагувала і т.п.
Я дуже часто чула від жінок і своїх ровесниць, що дуже важливо, те як ти себе поводиш (про одяг мені не говорили, бо я не одягала відкритий або обтягуючий зі зрозумілих причин). Ти сама даєш привід, якщо невпевнено кажеш ні, впадаєш у ступор, лякаєшся, не надто сурова. А іноді буваєш реально в такому шоці, що важко зреагувати. А біологічно у людини є той чи інший тип реакції - біжи, бий, замри і його виправити неможливо, можна коригувати, відпрацьовувати, але повністю змінити - ні.
Охх
Мій брат не повірив в статистику згвалтуваннь, вважає що якщо він такого не баче, значить такого немає
Розказував як в нього в 9-му класі всі лапали дівчат і що вони були не проти, на повному серйозі казав тО цЕ шО дОмАгАнНя?? Ну ДаВаЙ пИшИ пЕтИцІю ПрОтИ цЬоГо і коронне "поговорим з тобою через 5 років"
@@setdark 1) до чого тут армія?
2) що за маячня? Чоловіки не біологічно схильні до домагань а через виховання
Ви взагалі відео дивились?
@@setdark 3) знову ж таки, що за маячня? Біологічно схильні до війни? Серйозно?
Боже невже я повинна пояснювати що схильність до домагань і війни від людини і виховання залежить
І крім того:
1) не прирівнюйте їх до вбивць, вони самі далеко не всі є саме такими людьми якими б ми хотіли їх бачити, АЛЕ вони зараз в зсу і так чи інакше як би не вони нас би не стало
2) Не прирівнюйте їх до вбивць, вони рятують нам життя, а вбивають бо ЦЕ ЄДИНИЙ СПОСІБ ЗАХИСТУ
ЧИ ВИ ПРОПОНУЄТЕ ПІТИ ДО .ОСІЯН ЯК КІТ ЛЕОПОЛЬД З МУЛЬТИКУ І СКАЗАТИ:"Ребята, давайте жить дружно"????
3) До того ж ті хто на нас напав ніколи не були і не будуть людьми, і їх нам повинно бути шкода не в останню чергу а НІКОЛИ
4) в зсу є немало жінок
Трясця, чому такі елементарні і очевидці речі я маю пояснювати??
@@setdark може тому що мене бісить коли люди херню несуть? Не думав?
І чому як злиться чоловік то про нього ти таке не скажеш розумник?
@@setdark "росіяни - не люди" - це очевидна навіть дитині правда
Якщо я погана через цілком логічну ненависть до них то, що я можу тобі сказати...йди лікувати голову
Згадалася моя юність. Доводилося щодня в школу/зі школи їздити трамваями, які завжди забиті були. Тиснява, купа людей, і ці покидьки... Цих випадків було так багато... Напевно близько десятка точно. А я ж зовсім мала - 12,13,14 років. Відчуваєш огидне тертя, повертаєшся - дядичка/дідусь поважний стоїть, голову відвів. Думаєш, що здалося, не розумієш що відбувається... Огидно, образливо, розгублено...
У більш старшому віці прочитала пораду, що треба повертатися і дивитися прямо у очі. Якщо є сміливість, то впевнено і нагло спитати: "у вас якісь проблеми?". Зазвичай то сцикуни подляцькі, які бояться що ти зараз скандал у транспорті влаштуєш. Дуже швидко тікають та виходять з транспорту.
Коли вже стала доросла та досвідчена, то пару раз так вчиняла, коли бачила, що притераються до дівчаток.
Але я не була у ситуації, коли навколо мало людей і це агресивні молодики. Тоді, може, мій сценарій не спрацює. Подумала, що треба балончик у сумку покласти.
Свою дочку буду змалечку вчити відстоювати свої кордони, і попереджати про такі ситуації. Я мамі від сорому ніколи про ці ситуації не розповідала
Дякую за це відео. Воно і цей скандал з ґвалтівниками дало мені зрозуміти більше про себе. Чому саме я так сильно реагую на все це, чому мені зараз так погано, і... саме під час перегляду цього відео я нарешті зупинилася від новин, промотування стрічки, офигівання і написання коментарів, що дало змогу помітити, що у мене ком у горлі. Що я відстоюю вже не їх, а себе. Що це вже власна біль. І зрозуміла, що є ще одна проблема. "Нічого не було". "Ну так сталося, я просто прибільшую. Я ж не відповіла вчасно. Так, я протормозила, але ж ніхто не винен, нічого страшного, це я винна сама..." Я не буду описувати ситуацію, вона не для публічності, але реакція "нічого ж не відбулося" не один раз має місце у моєму житті. "Сама", "нічого не хотів", "просто налякав, нічого б не було" - спочатку від інших, а потім і від самої себе. І, можливо, через все це я намагалась донести, що... я не винна. Я не винна в реакціях, у відношенні до людей, у тому, де і при яких обставинах я була, бо я не давала згоди чи прохала зупинитись. А отже це насилля. Це моє тіло, до якого не мають права торкатись чи щось робити без моєї згоди і мого дозволу, де б, з ким би, у яких відносинах і з якими намірами я б не була. Здається, у мене підвищилась тривожність на цьому фоні, мені зараз не вистачає повітря. Я не винна.
@@setdark з одного боку, як ви думаєте, мені потрібна ця ваша думка зараз? З іншого: ти можеш не переходити дорогу, а просто вийти з дому, та п'яний водій зіб'є тебе біля твого ж паркану, а у нас більш ніж дофіга "п'яних водіїв".
Ваш коментар під моїм щонайменше недоречний. Щонайбільше - обурливий, якщо взяти до уваги контекст. Не пишіть нічого, якщо не можете сказати щось нове і розумне, бо абсолютно весь ваш пост виглядає як "але"
P.s. ви не найрозумніша людина на планеті, а отже не варто давати поради, навіть замасковані
@@setdark щодо по-перше, я не забороняла коментувати, а охарактеризувала ваш коментар як недоречний, зайвий та той, що приносить шкоду. Як мінімум, під моїм. Ви ігноруєте контекст. Та шкодите, насамперед, мені. А можливо, і таким як я. Чому? Перечитайте.
Так, це все насилля! І так, Вашої вини нема, це все насильник! На жаль, стільки років ніхто про це не казав, це все виливається в такі травми непропрацьовані і в такий газлайтинг і віктімблейминг, що аж просто страшно стає. Ми ж тільки-но починаємо лупати сю скалу! Тримайтеся, Ви ні в чому не винні! Ви - нормальна людина. Ви - красива та ідеальна яка є! ❤️
Дуже цікава тема. Я в більшості даю здачу, прямо можу крикнути назад якийсь негатив і таким способом «очищуюсь» від цієї токсичної ситуації, але в період ПМС це просто треш. Я прямо таки починаю вияснювати на місці відносини, роблю супер конфліктну ситуацію, кричу про дистанцію і погрожую викликом поліції, також не забуваю сказати про те, що мама його, напевно, так не вчила :) Ну, одним словом, та сама Карен. Дуже дивно, що ніколи сама на вулиці не бачила подібної реакції від інших жінок, тому що ми боїмось себе захистити, постояти за себе, навіть коли це необхідно не проявляємо агресії і не знаємо як діяти, саме головне це дистанція, перед будь-якою дією потрібно перевірити чи вона є, також, потрібно щоб були люди навколо, а не 2 година ночі, повна тьма і нічого не працює, в мене і таке було, ще до війни, в таких випадках тільки тікати, на жаль, залишається…😢 До речі, не варто забувати, що такі мужики в більшості сикотні мразі, які поступають таким чином, тому зо ні разу не несли відповідальності за свою поведінку. Тому, будь ласка, стійте за себе, якщо вам не загрожує серйозна небезпека з боку кривдника.
Я буквально на сьомому небі від того, що ніхто мене не домагався, але я все одно шарахаюся від будь-якого незнайомого чоловіка, і все одно перевіряю все, щоб цей статус входить у ці жалюгідні три відсотки ніколи не змінилося. Хочу обійняти тих жінок, та й, напевно, чоловіків, хто пережив домагання, мені вас шкода і морально я з вами
дякую, що підіймаєте таку важливу тему, це дуже важливо
Вчора, я стояла біля школи разом з подругою і чекала маму. Йшов якийсь хлопець і він подивився на мене, потім ОЦЕ ЧУДО підійшов до мене, схопив мою руку і приблизив своє обличчя до мого, а потім він посміхнувся..... Через декілька секунд він пішов собі далі, а я впала в ступор і мені стало страшно, я дивилась як він йшов собі далі. Коли я розповіла про це мамі, вона сказала ,,Ой! Ну і що? З тобою нічого ж не зробили!"
Поведінка, яку ви описали, на мою думку, базується на двох внутрішніх переконаннях: хочу і можу.
Це стовується не тільки домагань, але й будь якої діяльності, яка може нашкодити іншим людям.
Щоб поважати особиті кордони - потрібно мати уявлення про ці особисті кордони і про те, що людина перед тобою - особитість, рівноцінний партнер, а не бездушний об'єкт твого впливу.
Я вважаю, що такі відео дуже корисні і, власне, і допомагають донести до соціуму проблему.
Як на мене, то в багатьох випадках проблема з домаганнями і ситуаціями , описаними в відео, власне в тому, що між чоловіками і жінками немає необхідного діалогу на цю тему. Це б зменшило кількість неприємних ситуацій через певні "непорозуміння", які можуть дуже сильно негативно впливати на життя жінок, хоча не виключать їх повністю.
Якщо реакція "замри" може бути правильною в безпосередньо небезпечній ситуації, то в довгостроковій перспективі це не найкращий вибір.
Говоріть і вас почуюють.
В загальному сенсі я думаю, потрібно розвивати і поширювати якісь нові, більш адекватні, способи, норми комунікації між чоловіками і жінками.
Колись жінка в суспільстві мала певне місце, були одні моделі поведінки, з цим пов'язані. Зараз, на рівні ідей це змінилося, але на рівні побуту ні. Боротьба продовжується.
Удачі. Удачі вам.
Дякую за увагу!😊
Хочеться щоб під цим відео було більше лайків, бо воно чудово розкриває тему. Я мама дівчинки, яка сама безліч разів стикалась з домаганнями різного рівня. Мої кордони порушували, а я вважала винною себе, і досі боюсь одягатися чи фарбуватися "визивающе", ходила на курси самооборони, і досі ловлю себе на думці що "ну це ж чоловіча природа", але я точно не хочу такого досвіду для моєї доні...
дивилась якесь відео в років (події були в Америці), і там журналістка розповідала про марафон, так якийсь чоловік вповз пробігаючи ляснув її по сідниці. Після цього, журналістка подала на нього до суду, і там йому прям норм вирок дали. Я не пам'ятаю, скільки мені було, але 5+ років назад наче, і я тоді здивувалась, нащо його прям так, він тільки ляснув її, тільки з часом зрозуміла, яка дурна була. Дякую за вашу роботу 💝
Це мені нагадало як в кінці 1990-х під час скандалу з Клінтоном всі його захищали. По ТБ обговорювали, що нормальний же мужик, навіщо імпічмент… Всі жарти лише про Моніку були, як і звинувачення…
Я так одного разу пішла в клуб чисто щоб потанцювати та розслабити голову. Випила один коктейль і все. Після чого вийшла на двір провітритись і викликати таксі додому. Це ще було до часів убера чи болта. Треба було телефонувати. До мене почали чіплятися якісь хлопці, запрошувати випити (вони виклали алкашку на капоті) і коли я відмовила один з них почав підходити і намагатись обійняти, я злякалась що він затягне мене в машину і просто побігла. Він побіг за мною з товаришем. Я впала, вони почали ржати і казати що вони не хотіли нічого такого, а потім пішли. Я бігом викликала таксі і чекала його вже подалі від клубу, дуже боялася що вони повернуться. Я роздерла собі руки та коліна. Досі лишились шрами. Вдома нікому про це не казала бо знала відповідь завчасно. «Нашо ти туди пішла? Зовсім дурна чи що? Звісно, ти б ще коротшу спідницю наділа!» Цю історію з мого життя знає лише мій наречений. Він адекватно дивиться на такі речі і каже що то було зовсім не нормально і не моя провина.
Насправді питання публічних домагань стосується не тільки хлопців. Це потрібно проговорювати і з дівчатами
Однокласницям подобалося чіпати мене за сідниці або лізти під кофту, ще й додаючи до цього різні неприємні коментарі, які вони чомусь вважали компліментами
Одна дівчина закохалася в мене і просто не давала мені проходу, не зважаючи на моє "ні", адже мені подобалася інша дівчина. Вона лапала мене при всіх, забороняла мені навіть дивитися в сторону дівчини, яка мені подобалася, а також погрожувала, що розкаже всім про мою орієнтацію(я її приховувала), якщо я не відповім взаємністю на її почуття
Знаю, що така поведінка більш поширена серед хлопців, але і з дівчатами не завадило б говорити на такі теми
Оце так поворот😮 а чим закінчилося? Відстала від вас?
Моя подруга потрапила під домагання від вчителя в університеті ,їй дали вчителя щоб написати диплом ,а він постійно писав ії що б вони зустрілися в нього дома і що тільки після статевого акту він буде їй допомагати.Вона опитала людей і з’ясувалось що він так робить кожного року всі про це знають і мовчать.З доказами вона пішла до ректора сказавши щоб змінили вчителя,там відмовили,сказали щоб вона знайшла з ним контакт інакше ії виключать з університету!В неї буди всі докази ,записи дзвінків ,ємейли.ій так і не дали нового вчителя ,але курсову вона написала сама без допомоги.Її не виключили лише тому що вона сказала що звернеться в організацію харасмента жінок.Жахае те що всі ректор інші вчителя и старшокурсники про це знають але нічого не роблять
Яких жах!!! А в поліцію теж нема сенсу? 😢 Ваша подруга - молодець!
Мені 28 і я вже не стільки разів опинялась в ситуаціях де до мене домагалися , що і не злічити. Це дуже важлива тема. На жаль коли таке відбувається я і досі впадаю в ступор.
Найстрашніше що було- це коли двоє дорослих чоловіків хотіли змусити мене сісти до них в авто і на щастя це побачив сусід. Це мене і врятувало. Мені тоді було 13 років.
А в 14 дядько моєї однокласниці запрошував мене кудись сходити на каву. Я розповіла мамі і вона зробила йому трохи нервів. Я рада що могла з нею всім ділитись.
А одного разу я потребувала роботи і мені запропонувала допомогти мамина подруга, бо як виявилось , що в місті де я тоді проживала жив її дядько якому було десь за 70 років. Як виявилось в молодості він був другом мого дідуся. І коли я пішла на співбесіду він два рази спробував мене обмацати за попу і груди. Я вибігла з кабінету з переляку і потім на дворі стояла і ще довго плакала бо не могла заспокоїтись. Коли моя родина дізналася то прославили його як збоченця серед всіх знайомих.
Ще бували випадки домагань коли я працювала офіціанткою. Різні способи доторкнутися. Одного разу коли я підмітала розбитий посуд мене лапнули за попу і я не розгубилася і вдарила того чоловіка віником по спині. Він сміючись втік. А його друг теж сміючись спробував мене обійняти не знаю чому, напевно думав так мене заспокоїти. Я була в шоці…і пригрозила йому тим самим віником, якщо хоч ще трохи до мене наблизиться.
Також був один чоловік який постійно намагався мене жартома поцілувати на роботі. Це був покупець в магазині де я працювала. Йому років за 60 десь.
І це ще не всі історії які траплялися. Я вибрала найяскравіші (в поганому сенсі).
у мене є одна історія, яка завершилася дуже смішно, на цю ж тему.
я була в класі 8-9, йшла зі школи. вже підходила до свого будинку і побачила дівчину років 11-12, яку зачіпляв якийсь хлопець на мопеді, казав шось типу: "та давай прокатимося, та чого ти..", забирав у дівчинки портфель, хоча вона відмовлялася і казала, що боїться. тоді я не роздумуючи підійшла, сказала їй: "привіт, ходімо відійдемо на секунду з тобою", вона взяла мою руку і ми пройшлися вперед. потім, коли ми достатньо відійшли від цього чєла (метрів на 30) я питаю у неї: "ти його знаєш? тебе хотіли скривдити?", а дівчина посміялася і сказала, що це її брат і вона подумала, що я якась його знайома, тому пішла зі мною. хлопець нам вдогонку крикнув: "вибачте, а куди ви мою сестру забрали?". ми всі знатно поржали, чувак і дівчинка не образились і зрозуміли мій вчинок. і хоча це було ніяково я ані секунди не пошкодувала, що таки підійшла тоді. адже цього разу все закінчилося добре, але не завжди бувають отакі непорозуміння і дуже часто люди реально потребують допомоги. краще звернути увагу і впевнитись, що все добре, аніж когось отак покинути, коли можеш допомогти. звертайте увагу, якщо хтось потребує допомоги. не ігноруйте таке, будь ласка.
До мене домагалися в потязі зі словами «я бачив, як ти спала, ти така приваблива, я так тебе хочу», пропонували наркотики, торкалися руками проти моєї волі. Я намагалася сказати щось типу «ні, мене не цікавить ваша пропозиція, не чіпайте мене будь ласка», а сама думала, що це я винна і мимоволі чимось спровокувала. Була десь дев‘ята година вечора, вагон був повним, і ніхто з пасажирів не відреагував на цю ситуацію бодай словом. Мені було 18, тому чоловікові років сорок. Але я виглядала тоді, як дитина. Я була у величезних штанях і кофті, що закривала все моє тіло. Приїхавши додому, не сказала матері ні слова, натомість одразу пішла митися й плакати. Одяг викинула без пояснень. Це не єдиний випадок публічних домагань у моєму житті, був іще повний клас, повна маршрутка, щоразу всім було байдуже і звинувачували у всьому мене.
Так при владі більшість психопатів, які формують думку суспільства під себе, щоб не понести покарання за злочини, для них інші люди вівці, а вони вовки, хоча про вовків абсолютно нічого не знають.)) У вовків таких виганяють з стаї без права повернення, а якщо такий повернеться на територію, то його можуть і загризти. Тварини розумніші за людей.
дякую за відео і викриття такої важжкої теми у мене багато знайомих стикнулися з домоганнями і примусом але думали що це нормально...
Хочу покаятись. Коли мені було 12 років, я з однокласниками грав в карти на бажання на пляжі. Бажанням було помацати дівчину, яка засмагала. Я програв. Я виконав бажання, щоб мати повагу серед однокласників (мене не поважали і цькували). Зараз мені соромно не лише за те, що облапав дівчину, а й за те, що взагалі грав у карти. Тому що, якби не я, це зробив би хтось інший, що нічим не краще. У своє виправдання можу лише сказати, що в мене тільки почався пубертат, у мене не було ніякої сексуальної освіти, і поняття про особисті кордони. В своїй системі цінностей я вважав, що якщо мені щось сподобалось то і іншим також. Фактично я виправдовував зґвалтування: всім же подобається секс, ще подякує.
Мені зробив виговір вожатий толком не пояснивши, що я зробив не так. Було схоже, що на моєму місці він би вчинив так само, ніби картковий борг важливіший за інші моральні норми, і це ніби мене виправдовує. Я хочу, щоб у школах краще проводили виховні роботи, і ніхто не повторив мій вчинок
У вас є шанс стати шкільним психологом, або соціологом і пропагандувати таке виховання серед підлітків.
Теж не раз стикалась з домаганнями, ще з підліткового віку, але останній раз я дуже перелякалась, бо була зовсім сама в чужому місті і до мене почав приставати чоловік, на щастя його відлякали слова, що викличу поліцію. Дуже радію, що про це почали масовіше говорити, бо мені дуже не вистачало таких слів в моєму підлітковому віці.
дякую за це відео, я також вирішила поділитись своєю історією
мені було років десять, мій батя-алкаш, через що він вже давно з нами не живе (і слава богу). я повернулась з прогулянки з друзями, стояла в гостьовій і щось робила, він як завжди був бухий, підійшов ззаду і, посміхаюсь, почав мене шльопати. я мовчки пішла до кухні, він пішов за мною і почав робити теж саме, потім повернулася в гостьову і знов. припинив лише коли я втікла до кімнати. клав руку мені на коліно, коли ми сиділи в машині, обіймав за талію і ще декілька разів лапав за дупу.
це продовжувалось роки три, нерегулярно, бо бачились ми вкрай рідко, я не боюсь чоловіків, але згадувати це=ридати кожного разу, коли ненароком згадую
про це не знає ніхто, я не хочу розповідати, це соромно і огидно, + мені можуть не повірити
Спасибі, що поділилася цією історією. Ти неймовірно сильна людина, я тобою захоплююся ♥️
Тримайся, ти не одна
@@kit_with_goodwibes дякую❤
Мене багато років домагався мій дідусь. Ніхто не знає і зараз вже нема сенсу розказувати, він давно здох. Але тоді так, було відчуття провини, стиду та страху, що не повірять, або винною зроблять… Тримайся! ❤️ Може, зможеш з психологом позайматися, або якщо знайдеш людей з подібним досвідом - допомагає. Мої рідні не знають, але багато чужих людей знає. Борюся із стидом та мовчанням
@@mariannzaiets6063 дякую, ви дуже сильна людина, мені шкода, що з вами це сталося💔 нещодавно вперше розповіла про це, другу, який розповів про свою історію. і я також наважилась йому розповісти