Є таке поняття, як історична пам'ять народу. Коли історичні події минулого передаються із роду в рід в усній традиції. Я із роду козака-характерника Супруненка часів Богдана. "Я стою на Землі своїй і звертаюся до всіх мертвих Роду свого! Кличу Предків Кровних моїх! Закликаю Рідню по Духові! Призиваю всіх вірних Землі рідної!! Хто ходив добрим господарем по Землі моїй, де я ходжу тепер - встаньте непохитною стіною перед ворогами нашими! Хто пив колись Воду, що живить тепер мене і дітей моїх - налийте Силою народ мій, щоб змити ворогів наших! Хто дихав Повітрям вільним під небом Землі рідної - підійміться до нас і розвійте ворогів наших! В чиїй душі палав Вогонь, іскри котрого у серці моїм - повстаньте і спопеліть ворогів наших! Роде мій! Предки мої! Закликаю вас сьогодні, в час біди і небезпеки! Гляньте на нас! Почуйте заклик нащадків ваших! Повстаньте силою нашого Духу! Допоможіть бити ворогів наших! Встаньте поруч із народом моїм до бою! Примножте Силу нашу і Славу свою! Допоможіть вистояти і перемогти у цій битві! До перемоги! Хай буде так.!!!" - закликання козаків-характерників перед боєм. Отаким закликанням треба починати в час війни священникам кожну проповідь. Але вони всі лицеміри. В час жидівської окупації України ці жидівські прихвостні ніколи не скажуть такого, як не скажуть: Слава Україні". Їх заціплює від цього. Єдине на що вони здатні, це славити жидівського байстрюка, заповідь якого: "Любіть ворога свого, як самого себе". Лицеміри!
❤Христос Воскрес❤Господи прости нас грішних і помилуй дай нам мудрості відрізняти добро від зла.Дякую Вам св.Василю за ровчальну науку
Слава Тобі Боже Наш слава Тобі 😇🥰😇
СЛАВА ТОБІ БОЖЕ НАШ СЛАВА ТОБІ
ДЯКУЄМО ТОБІ БОЖЕ НАШ ЗА ВСІ ЛАСКИ І ЩЕДРОТИ ЯКІ НАМ ГРІШНИМ ПОСИЛАЄШ ❤❤❤ АМІНЬ ❤❤❤
Дякую за все Отець за повчальні проповіді дай Боже вам миру любові Божого благословення ❤❤❤🙏🙏🙏
ДЯКУЮ ВАМ ОТЧЕ ВАСИЛЮ,ЗА ЛЮБОВ І ДОБРУ БОЖУ НАУКУ.❤❤❤ АМІНЬ
Спасіба вам велике Христос Воскрес.
Воістину Воскрес! ❤
Слава тобі Боже,Надія наша! Слава Тобі !!!❤
❤❤❤
Є таке поняття, як історична пам'ять народу. Коли історичні події минулого передаються із роду в рід в усній традиції. Я із роду козака-характерника Супруненка часів Богдана. "Я стою на Землі своїй і звертаюся до всіх мертвих Роду свого! Кличу Предків Кровних моїх! Закликаю Рідню по Духові! Призиваю всіх вірних Землі рідної!! Хто ходив добрим господарем по Землі моїй, де я ходжу тепер - встаньте непохитною стіною перед ворогами нашими! Хто пив колись Воду, що живить тепер мене і дітей моїх - налийте Силою народ мій, щоб змити ворогів наших! Хто дихав Повітрям вільним під небом Землі рідної - підійміться до нас і розвійте ворогів наших! В чиїй душі палав Вогонь, іскри котрого у серці моїм - повстаньте і спопеліть ворогів наших! Роде мій! Предки мої! Закликаю вас сьогодні, в час біди і небезпеки! Гляньте на нас! Почуйте заклик нащадків ваших! Повстаньте силою нашого Духу! Допоможіть бити ворогів наших! Встаньте поруч із народом моїм до бою! Примножте Силу нашу і Славу свою! Допоможіть вистояти і перемогти у цій битві! До перемоги! Хай буде так.!!!" - закликання козаків-характерників перед боєм. Отаким закликанням треба починати в час війни священникам кожну проповідь. Але вони всі лицеміри. В час жидівської окупації України ці жидівські прихвостні ніколи не скажуть такого, як не скажуть: Слава Україні". Їх заціплює від цього. Єдине на що вони здатні, це славити жидівського байстрюка, заповідь якого: "Любіть ворога свого, як самого себе". Лицеміри!