Підтримуююююю!!!!!!! І я так само!!!!!! Безмежно люблю свою сім'ю!!!! Мою Україну, мою землю!!!! Але і Італія стала для нас заробітчан другою країною!!!!! Земля кругом створена Богом і вона чудова кругом!!!!!! Люблю всіх і бажаю миру, злагоди, бути здоровими і допомагати нашим рідним поки є можливість!!!❤дякую вам за розповідь❤
Ніконо я не засуджую і автора теж. Ніхто від добра заробляти гроші за кордон не їде, щалишаючи дітей і своїх стареньких батьків, яким теж допомога потрібна. Не судіть нікого і самі судимі не булете. У кожного життя складається по-різному. Я вже 24 роки як заробила собі статус жінки-заробітчанки, залишиашись з дитиною на руках. Якби не Італія, ні, ні мій син не мали б нічого. Так і робили б від заоплати до зарплати і ще просили б Бога аби стало. Що не кажіть, держава добре зробила, що відкрила кордони і дала можливість людям самим рятуватись. Такий був бардак в країні, гроші з ощадних книжок украли, гроші знецінились, люди залишились без жодної копійки. Пам'ятаю тато в один день в ратив на книжці 64 тисячі російських рублів, він ростійно плакав і почав пити, а мама злягла з інфакртом і інсультом. Все життя економили, і гроші відкладали, а в один день залишились дебраками. А скільки людей собі життя забирали. Якби не відурили коржони а нас був би румунський варіант, тобто громадянська аійна. Тільки це і врятувало Україну від подібного сценарію. Хто зміг врятуватись, позичити гроші поїзало багато. Багачами, звичайно, не стали, але зоча би змогли дітей підняти на ноги, адже все платне, ВУЗи ті ж коштують до фіга, якесь житло придбати. Звичайно до тієї ж Ітаоії нам далеко, навряд чи ми так дитимемо як влни, пле, дякувати Богу і еміграції вимушеній, ні ми, ні діти нагі не пішли з простягнутою рукою під церкву. І за те дякувати Богу. А зто цього нк рощуміє, може сам попробувати цього куска хліба: кордони відуриті жля всіх (крім чоловіків, що воюють). На щось сподіватись велике, що станеш багачем не приходиться, але і жебраком не будеш.
І те, що ми теж в Італії не станемо своїми також правда. Сім'ї є різні зі своїми проблемами. Ставляться до нас як до найманої сили. Але і дома ми стаємо уже чужими. Скільки я чула, що тобі добре бо ти за кордоном. Досить попробувати і тобі буде добре. Все проходить через жертву і жертвувати треба всім, і старенькими батьками, і єдину дитину в 12 років залишити, коли вона росте не тільки без батька але уже й без мами, зруйнувати свою кар"жру і податись в чужу країну, бо там за роботу твою платять, а в твоїй країні не платять. А на руках у тебе дитина. Не судіть люди жінок-заробітчанок, бо через що вони проходять тут в чужих державах, вам навіть і не снилось. Як в нас, так і тут, як кажуть "в кожній хаті по бокаті". Є люди добрі і в нас, є люди добрі і за кордоном. Є погані люди в нас, такі ж є тут. Все залежить від щастя, на кого попадеш. Так що копійка нікому з неба не впала, вона приходить великим трудом, безсонними ночами, втратою нервової системи. Фізично можливо і нема на що жалітись, а от морально... Перших 6 місяців я думала не витримаю, зірвусь і повернусь. В кожній італійській дитині я бачила свого сина, плакала і вдень, аби не бачила сеньйора в вночі і тільки позичені під проценти гроші стримували мене. Не попробуєш не знатимеш. А скільки разів на тебе незаслужено кричали, насміхались, звинувачували ніхто не знає цього. Морально дуже важко. І все-таки додому тягне. Свій дім своя правда і померти хочеться на своїй землі. Але ніколи нікого не судіть і не звинувачуйте, бо в кожного обставини різні і чому людина поступила так а не по іншому завжди є причина на це.
@@НадіяГонташевськаЦе слово в слово ,щоб я розказала про себе. Скільки сліз було пролито. А ще в той час (20 років тому) Не в кожного був телефон. Ми шукали вільний час, щоб піти в те місце звідки подзвонити дітям… А коли приїхала додому,знайомі шушукались а що вона в Італії працює. А я так скажу,а хто вам не давав набратися боргів і відробляти … Всім бажаю здоров’я, благополуччя, миру і злагоди та спокою!❤❤❤
Нікого не слухайте. Не вважайте себе винною комусь. Ви вже зробили все, що могли, для всіх кому могли, і для дочки, і для братів. Наскільки я зрозуміла, ніхто не цінує. І подяки не буде. Тож користуйтеся можливістю, живіть нарешті для себе. Чим більше живу, тим більше згодна з правилами в літаку: спочатку подумай про себе, а потім про інших. Це не про те, що треба відмежуватися від родини. А про те, що все життя турбота про близьких, а собі - що залишиться. Ціннуйте себе!! Життя коротке.
Я в Італії вже 23роки.Дуже тягне додому,але побуду пів року,гроші,від наших цін,летять як скажені,і збираюсь знову на заробітки.І так,Італія мені вже стала рідною.
Коли мама передає посилки і євро з заробіток,донька не обіжається …що мама її не любить?заробітки і родинні стосунки дві дуже різні теми,не треба плутати
А я живу в Італії і скажу так, краще ніж в Україні не має ніде, хіба що в Хорватії . Італія це країна сноб чисто пафос, а в середині пустота... Чисто для фоточок, без душі. Не той менталітет, не той пейзаж, не той смак... Пафос, пафос, пафос, а по вулиці какашки собачі лежать...
Покинули на 4роки дітей ,чоловіків батьків..пробачте,зажерлива більшість...гроші,гроші,морозива не куплять .знаю одну ,за загиблого сина панахиду жаліла замовить .Тримаються за старих пердунів,щоб виманить ще грошенят. Грошей багато,людськості нема
Є таке прислів'я Никто не ведает кто как обедает. Це істина як можна когось осудить якщо ти не знаєш що лежить в середині. Такого не можна. Ми всі різні і на світ дивимось і живемо по різному. Їдуть не від хорошого життя. А коли поїхали і там поневірялись їх тут чоловіки чекали. Сумніваюсь.
Що ти мелеш Ганна шевчук де це в Італії краще жити попробуй сама а потім пиши правильно жіночка мислить брава живіть так як хочеться у нас одне життя треба любити себе ❤
Я за 20р ніякої подорожі.. ніхто нікуди мене невозив..Зараз робота .(На хуторі) Навіть вийти немає де.. Але щоб найдовше. .. Рада що можу заробити . Для мене зараз найкраща подорож-' додому!
А це знаєте, як у тій притчі, що шукаєш, те й знаходиш, шукаєш гарних людей, то вони тобі і зустрінуться, шукаєш поганих, то їх і знайдеш, залежить від того, як ти сама до людей відносишся, так і до тебе віднесуться 😂😂😂
Моя подруга працює в Італії,і розказує,що італійці дуже поважають наших працьовитих людей.Я зараз працюю по догляду в Німеччині,до мене дуже добре ставляться і поважають мою роботу....так,що....ось так.
Ганно! Ти не права! Якщо ти будеш себе поважати, і не рахувати що ти служниця, то і Італійці тебе поважатимуть! Напочатку якщо не знаєш мови, не маєш грошей, то будеш щось терпіти
Звичайно, на живих грошах легше жити в Італії, де крутишся в чистій квартирі, ніж в селі на господарці, де обходиш худобу. Але не треба нити ''не мали що їсти'', коли була господарка, вчились тоді безкоштовно, а не за гроші, працювала на заводі і отримала безкоштовно гуртожиток, потім квартиру і все це викладає з таким сумом, як ''набідувалась'', тепер такого немає в Україні. Якось і тепер люди живуть в Україні, без Італії, і добре виглядають, їздять на машинах і далі стогнуть, що їм зле, така вже натура!
@@mariakorniyko8846Це у вас проста чорна заздрість. Чому вона а не ви ? Тільки вода під лежачий камінь не тече. Спочатку було потрібно добратися до тієї Італії, знайти ту Ребеку , і саме головне розположити цю сеньйору до себе. А це не кожному дано! Або ти є людиною, або ні ! От тому і така оплата . Хто хоче великі гроші , нехай підніме сраку і їде світ за очі , де тебе ніхто не чекає! Вивчить мову, оформить документи ,навіть здасть якісь екзамени, знайде роботу. Це виглядало як фраза відомого совкового коміка Аркадія Райкіна : пить , курить, ходить і говорить , я начал одновременно! До чого це я ? А до того , що працювати , привикати , вчити мову і готуватися до іспитів і щей умудрятися передавати регулярно гроші для своєї сім‘ї і родини, приходилося робити одночасно ! Але хто це бачив ? Так сьогодні є регулярний заробіток, але якою ціною і скільки здоров‘я пішло на це ?
@@mariakorniyko8846Потому что на этом корыте вся семья. Которая так и не научилась работать. ... Хотелось бы вас посмотреть на "ребекином" хлебе.... Гавкают , те кто понятия не имеет что это такое....
Підтримуююююю!!!!!!! І я так само!!!!!! Безмежно люблю свою сім'ю!!!! Мою Україну, мою землю!!!! Але і Італія стала для нас заробітчан другою країною!!!!! Земля кругом створена Богом і вона чудова кругом!!!!!! Люблю всіх і бажаю миру, злагоди, бути здоровими і допомагати нашим рідним поки є можливість!!!❤дякую вам за розповідь❤
Живіть для себе ,допомагайте тому хто на це заслуговує❤❤❤
Правильно гроши свои це ваша свобода подорожуйте це прекрасно удачи вам ✌️🌈🌺
Ніконо я не засуджую і автора теж. Ніхто від добра заробляти гроші за кордон не їде, щалишаючи дітей і своїх стареньких батьків, яким теж допомога потрібна. Не судіть нікого і самі судимі не булете. У кожного життя складається по-різному. Я вже 24 роки як заробила собі статус жінки-заробітчанки, залишиашись з дитиною на руках. Якби не Італія, ні, ні мій син не мали б нічого. Так і робили б від заоплати до зарплати і ще просили б Бога аби стало. Що не кажіть, держава добре зробила, що відкрила кордони і дала можливість людям самим рятуватись. Такий був бардак в країні, гроші з ощадних книжок украли, гроші знецінились, люди залишились без жодної копійки. Пам'ятаю тато в один день в ратив на книжці 64 тисячі російських рублів, він ростійно плакав і почав пити, а мама злягла з інфакртом і інсультом. Все життя економили, і гроші відкладали, а в один день залишились дебраками. А скільки людей собі життя забирали. Якби не відурили коржони а нас був би румунський варіант, тобто громадянська аійна. Тільки це і врятувало Україну від подібного сценарію. Хто зміг врятуватись, позичити гроші поїзало багато. Багачами, звичайно, не стали, але зоча би змогли дітей підняти на ноги, адже все платне, ВУЗи ті ж коштують до фіга, якесь житло придбати. Звичайно до тієї ж Ітаоії нам далеко, навряд чи ми так дитимемо як влни, пле, дякувати Богу і еміграції вимушеній, ні ми, ні діти нагі не пішли з простягнутою рукою під церкву. І за те дякувати Богу. А зто цього нк рощуміє, може сам попробувати цього куска хліба: кордони відуриті жля всіх (крім чоловіків, що воюють). На щось сподіватись велике, що станеш багачем не приходиться, але і жебраком не будеш.
І те, що ми теж в Італії не станемо своїми також правда. Сім'ї є різні зі своїми проблемами. Ставляться до нас як до найманої сили. Але і дома ми стаємо уже чужими. Скільки я чула, що тобі добре бо ти за кордоном. Досить попробувати і тобі буде добре. Все проходить через жертву і жертвувати треба всім, і старенькими батьками, і єдину дитину в 12 років залишити, коли вона росте не тільки без батька але уже й без мами, зруйнувати свою кар"жру і податись в чужу країну, бо там за роботу твою платять, а в твоїй країні не платять. А на руках у тебе дитина. Не судіть люди жінок-заробітчанок, бо через що вони проходять тут в чужих державах, вам навіть і не снилось. Як в нас, так і тут, як кажуть "в кожній хаті по бокаті". Є люди добрі і в нас, є люди добрі і за кордоном. Є погані люди в нас, такі ж є тут. Все залежить від щастя, на кого попадеш. Так що копійка нікому з неба не впала, вона приходить великим трудом, безсонними ночами, втратою нервової системи. Фізично можливо і нема на що жалітись, а от морально... Перших 6 місяців я думала не витримаю, зірвусь і повернусь. В кожній італійській дитині я бачила свого сина, плакала і вдень, аби не бачила сеньйора в вночі і тільки позичені під проценти гроші стримували мене. Не попробуєш не знатимеш. А скільки разів на тебе незаслужено кричали, насміхались, звинувачували ніхто не знає цього. Морально дуже важко. І все-таки додому тягне. Свій дім своя правда і померти хочеться на своїй землі. Але ніколи нікого не судіть і не звинувачуйте, бо в кожного обставини різні і чому людина поступила так а не по іншому завжди є причина на це.
@@НадіяГонташевськаЦе слово в слово ,щоб я розказала про себе.
Скільки сліз було пролито. А ще в той час (20 років тому)
Не в кожного був телефон. Ми шукали вільний час, щоб піти в те місце звідки подзвонити дітям…
А коли приїхала додому,знайомі шушукались а що вона в Італії працює.
А я так скажу,а хто вам не давав набратися боргів і відробляти …
Всім бажаю здоров’я,
благополуччя, миру і злагоди та спокою!❤❤❤
Нікого не слухайте. Не вважайте себе винною комусь. Ви вже зробили все, що могли, для всіх кому могли, і для дочки, і для братів. Наскільки я зрозуміла, ніхто не цінує. І подяки не буде. Тож користуйтеся можливістю, живіть нарешті для себе. Чим більше живу, тим більше згодна з правилами в літаку: спочатку подумай про себе, а потім про інших. Це не про те, що треба відмежуватися від родини. А про те, що все життя турбота про близьких, а собі - що залишиться. Ціннуйте себе!! Життя коротке.
Люди скрізь однакові,бо як кажуть італійці, світ то одне велике село, що шукаєш, те й знаходиш, як ставишся до людей, так і вони до тебе 😂
Я в Італії вже 23роки.Дуже тягне додому,але побуду пів року,гроші,від наших цін,летять як скажені,і збираюсь знову на заробітки.І так,Італія мені вже стала рідною.
І нас таких немало!
Я 22 роки в італії. І рідною вона мені ніколи не буде. В мене є рідна Україна.
Коли мама передає посилки і євро з заробіток,донька не обіжається …що мама її не любить?заробітки і родинні стосунки дві дуже різні теми,не треба плутати
А я живу в Італії і скажу так, краще ніж в Україні не має ніде, хіба що в Хорватії . Італія це країна сноб чисто пафос, а в середині пустота... Чисто для фоточок, без душі. Не той менталітет, не той пейзаж, не той смак... Пафос, пафос, пафос, а по вулиці какашки собачі лежать...
В Украине не своя становиться а в Европе чужая....
Сколько не живи .....
Везде хорошо, где есть деньги..
В Україні добре з італійськими грішми
Закінчуються євро і знов в Італію,а там рахуєш місяці,до слідуючої відпустки.😊Вдома найкраще!
👍🎄🍾❤️❤️❤️
Покинули на 4роки дітей ,чоловіків батьків..пробачте,зажерлива більшість...гроші,гроші,морозива не куплять .знаю одну ,за загиблого сина панахиду жаліла замовить .Тримаються за старих пердунів,щоб виманить ще грошенят. Грошей багато,людськості нема
Не судіть по собі ...або ще кажуть;не суди і несудим будеш !
Є таке прислів'я Никто не ведает кто как обедает. Це істина як можна когось осудить якщо ти не знаєш що лежить в середині. Такого не можна. Ми всі різні і на світ дивимось і живемо по різному. Їдуть не від хорошого життя. А коли поїхали і там поневірялись їх тут чоловіки чекали. Сумніваюсь.
Що ти мелеш Ганна шевчук де це в Італії краще жити попробуй сама а потім пиши правильно жіночка мислить брава живіть так як хочеться у нас одне життя треба любити себе ❤
Багато подорожуємо ...це ви пожартували?😂😂😂
Я за 20р ніякої подорожі.. ніхто нікуди мене невозив..Зараз робота .(На хуторі)
Навіть вийти немає де..
Але щоб найдовше. ..
Рада що можу заробити .
Для мене зараз найкраща подорож-' додому!
Народ не розуміє що в Італії ми ніхто ми служниці і нас не поважають як людей. А ті розкази нікому не потрібні
Итальянцы - очень добрые и отзывчивые люди.Куда бы ты ни пришёл, объяснят и подскажут.Главное- самому быть Человеком !
А це знаєте, як у тій притчі, що шукаєш, те й знаходиш, шукаєш гарних людей, то вони тобі і зустрінуться, шукаєш поганих, то їх і знайдеш, залежить від того, як ти сама до людей відносишся, так і до тебе віднесуться 😂😂😂
Моя подруга працює в Італії,і розказує,що італійці дуже поважають наших працьовитих людей.Я зараз працюю по догляду в Німеччині,до мене дуже добре ставляться і поважають мою роботу....так,що....ось так.
1000 %
Ганно! Ти не права! Якщо ти будеш себе поважати, і не рахувати що ти служниця, то і Італійці тебе поважатимуть! Напочатку якщо не знаєш мови, не маєш грошей, то будеш щось терпіти
Це історія про мене, але я закінчила інститут....
Звичайно, на живих грошах легше жити в Італії, де крутишся в чистій квартирі, ніж в селі на господарці, де обходиш худобу. Але не треба нити ''не мали що їсти'', коли була господарка, вчились тоді безкоштовно, а не за гроші, працювала на заводі і отримала безкоштовно гуртожиток, потім квартиру і все це викладає з таким сумом, як ''набідувалась'', тепер такого немає в Україні. Якось і тепер люди живуть в Україні, без Італії, і добре виглядають, їздять на машинах і далі стогнуть, що їм зле, така вже натура!
Справа в тім,що за їжу,подорожі і т.д. платить Ребека,а не ви!...Вам не вистачає сміливості залишити ,,корито'!...
@@mariakorniyko8846Це у вас проста чорна заздрість. Чому вона а не ви ? Тільки вода під лежачий камінь не тече. Спочатку було потрібно добратися до тієї Італії, знайти ту Ребеку , і саме головне розположити цю сеньйору до себе. А це не кожному дано! Або ти є людиною, або ні ! От тому і така оплата . Хто хоче великі гроші , нехай підніме сраку і їде світ за очі , де тебе ніхто не чекає! Вивчить мову, оформить документи ,навіть здасть якісь екзамени, знайде роботу. Це виглядало як фраза відомого совкового коміка Аркадія Райкіна : пить , курить, ходить і говорить , я начал одновременно! До чого це я ? А до того , що працювати , привикати , вчити мову і готуватися до іспитів і щей умудрятися передавати регулярно гроші для своєї сім‘ї і родини, приходилося робити одночасно ! Але хто це бачив ? Так сьогодні є регулярний заробіток, але якою ціною і скільки здоров‘я пішло на це ?
@@mariakorniyko8846Потому что на этом корыте вся семья. Которая так и не научилась работать. ...
Хотелось бы вас посмотреть на "ребекином" хлебе....
Гавкают , те кто понятия не имеет что это такое....
І в інститут поступити було безкоштовно ! ( у 80 -х) ЯКЩО їй зараз 65 р. Щось вона заливає..