Задостойник свята Вознесіння Господнього

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 13 гру 2024
  • Із сьогоднішньою вечірньою наша Церква починає святкувати Вознесіння Господнє.
    У цьому празнику бачимо, як Христос завершує місію відкуплення Людини та відновлення нашої природи і возноситься із тілом, людським тілом, щоб сісти по правиці Отця. Цим актом Ісус відкриває нам "двері до неба", Він вводить людину до Царства Небесного і поєднує із Творцем.
    Христос, як Бог і людина водночас, вводить людину до Отця і вводить нашу природу у божественну славу. Тому бачимо, що ми, люди, можемо бути достойні вічного життя у славі Божій у повноті нашої природи - не лише душею, але й тілом. Однак маємо наслідувати Христа у всьому, що передувало Його смерті щоб стати достойним прийняти те, що сталося після неї - Воскресіння і вхід у славу Бога і уникнути воскресіння на вічну муку. Святі Отці називали цей процес обожествленням (θέωσις - теозіс) - процес наслідування Христа і уподібнення до Нього та з'єднання з Ним. Цей процес ми переживаємо практикуючи сповідь та приймаючи Євхаристію.
    Тому, якщо шукаємо життя вічного, постановімо наслідувати Христа, пригадаймо собі катехизмові правди, які допоможуть нам на цьому шляху. Не лежімо в гріхах, а відновлюймо нашу святість Тайною покаяння та Євхаристії. Очікуймо свята Зіслання Святого Духа та просімо у Бога ласки отримати сім Його дарів.
    "А ось чуда, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім'ям моїм виганятимуть бісів, будуть говорити мовами новими; гадюк руками братимуть, і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм; на хворих будуть руки класти, і добре їм стане." Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо й возсів праворуч Бога. Вони ж пішли й проповідували всюди, а Господь допомагав їм та стверджував слово чудесами, які його супроводили. " (Мр. 16, 17-20.)
    Запрошуємо до молитви та роздумів Задостойником та Ірмосом свята:
    Задостойник: Величай, душе моя, Господа, що з плоттю у славі вознісся на небеса.
    Ірмос: Тебе, вище ума і слова Матір Божу, що в часі безлітнього несказанно родила, вірні однодумно величаємо.

КОМЕНТАРІ •