Індійський павич - найчарівніший птах

Самців називають павичами, самок павами, а всю групу - павичами.
Павич - це красивий птах з чудовим пір'ям, яке за фактом не є хвостом, а є сильно розвиненим верхнім криючим пір'ям.
Павич індійський розміром з лебідя. Голова, шия та груди індійського павича райдужно-блакитного кольору з білими плямами навколо очей, у них також є вінець із блакитних пір’їв.
Хвіст індійського павича стає повністю розвинений приблизно через 4 роки після вилуплення. Спосіб забарвлення хвостів надзвичайно складний, створюючи візерунок, який є свого роду оптичним феноменом.
У пав відсутні яскраві забарвлення. Вони повністю позбавлені псевдо хвоста.
Індійські павичі живуть в основному на землі невеликими групами. Після сезону розмноження групи, як правило, складаються лише з самок і молодняку. Індійські павичі часто купаються в пилу, а в сутінках і групами ходять по одному до улюбленої водойми, щоб напитися. Коли їх турбують, вони зазвичай рятуються бігом. Павичі ночують групами на високих деревах, але іноді можуть використовувати скелі, будівлі або опори. Птахи прилітають у сутінках і часто кричать, перш ніж зайняти місце на лежбищах.
У дикій природі павичі їдять фрукти, ягоди, зерна, дрібних ссавців, рептилій, дрібних змій і комах . Вони люблять мурах, багатоніжок, цвіркунів, термітів, багатоніжок, сарану та скорпіонів. Їдять насіння, траву, пелюстки квітів і ягоди.
Індійський павич відіграє корисну роль у природних екосистемах. ЦІ птахи контролюють чисельність отруйних змій, ящірок і особливо таких шкідників, як сарана.
Навколо оброблених ділянок павич харчується арахісом, помідорами, рисом, бананами.
Павич не підходить для утримання в якості домашньої тварини у житлових районах, а ідеально підходить для сільської місцевості без близьких сусідів.
Дорослі павичі з повним шлейфом можуть досягати майже двох метрів у довжину. Тому павичам потрібно багато місця. Для здорових, щасливих птахів потрібно мінімум 20 квадратних метрів для пари.
У неволі рекомендується тримати принаймні двох павичів, щоб вони не впали в самотність або депресію.
Екзотичні павичі не бояться холодів і невибагливі щодо харчування. Вони швидко звикають до людини, їх можна годувати з рук і навіть гладити.
Павичі дозволяють фізичний контакт зі знайомими людьми. З іншого боку, вони не дають вам такого спілкування, як собаки та коти.
Павичи - дикі тварини, і їх турбують гучні звуки та поведінка людини. Краще не лякати їх, оскільки вони можуть рухатися швидко та агресивно. Діти ніколи не повинні залишатися одні або поряд з павичем. Переконайтеся, що діти знаходяться на відстані трьох метрів від павича і не торкаються, не ганяються і не смикають пір'я.
Якщо вас вкусив павич? Промийте рану водою з милом. Нанесіть антибіотичний крем або мазь і накрийте місце укусу чистою пов’язкою.
Довгий шлейф і яскраве пір’я уповільнюють павича і роблять його легкою мішенню для хижаків, таких як мангусти, коти, бродячі собаки, леопарди та тигри.
Напади очеретяних котів, мангустів, не такі страшні для дорослих особин, проте для молодняку можуть стати фатальними.
Індійські павичі поширені в природі у Південній Азії та охороняються закономи. Проте незаконне браконьєрство заради їхнього м’яса та пір’я та випадкове отруєння через згодовування обробленого пестицидами насіння є відомою загрозою для диких птахів. Ці птахи також завдають шкоду сільському господарству, оскільки завдають шкоди посівам. Вони також можуть бути проблемою в садах і будинках, де вони пошкоджують рослини, атакують свої відображення, розбиваючи скло і дзеркала, сідаючи і дряпаючи машини або залишаючи свій послід.