Рішення є, воно комплексне. Соя, технологія. Раз на 3-5 років інокуляція бульбочковими вистачить. Проблема в тому що бульбочкові пізно з'являються або їх мало. Як допомогти бульбочковим прижитися. Зараз моя соя обліплена бульбочковими максимально, більше ніде не бачив. Також коріння має сильний бактеріальний запах. Соя оброблена склероцид+азотофіт, чистий гумат 80г/т (якщо засуха то 50г/т, амінокислоти 70г/т. Амінокислоти ензим, кіссон, баклан, без зайвих домішок. Без хімічного протруйника, ні фунгіцидного ні інсектицидн. Бульбочковими не оброблялась 9 років. Ще ніякі добрива чи вдала погода не давали такого старту сої та булбочкових бактерій як зараз обробка насіння. Але на частину ділянок внесли 60кг/га селітри перед посівом і там бульбочкових значно менше! Тобто трошки селітри - це одразу вбиває корисну біоту... Обробка насіння додатково мікоризним інокулянтом сухим дуже корисна, дорого але точно окупиться. Коткувити не треба, краще ланцюгом за сівалкою закрити вологу. Глибина посіву 5...7см, міжряддя 30...40. По цвітінню обробити Склероцид 2л/га. Обробіток грунту під сою. Якщо був сидерат перед соєю то можна сіяти без обробітку. По дисковці можна якщо сівалка дозволяє. Якщо оранка то дуже мілка до 14см і одразу ущільнити культиватором з котком. Раз на 5років можна орати 20см але одразу щось сіяти. Сидерат перед соєю: курудза, суданка, гречка, льон, гірчиця сарептська (зовсім трошки). Після такої сої пшениця може дати до 80-90ц без азотних добрив якщо замінити хім азот на біопрепарати, особливо при обробці насіння. Після сої азот є в грунті, в рештках але мало доступного фосфору. На зернових секрет в обробці насіння бактеріями, вони дають доступний фосфор, коренева система разом з azotobacter збирають азоту вдосталь. Хімічний азот треба обмежити до 60кг (25кг д.р.) карбаміду (сівалкою) або кас у квітні (у березні занадто рано) але це якщо є великий запас вологи. Базово замість азотних добрив треба весною вносити біодеструктор триходерма+азотобактер+морські водорості (агрітема 85%), це замінить 100кг селітри за рахунок мінералізії та розкладання решток. Обробка насіння азотобактер додатково заміняє ще 100кг селітри. А от внесення 100кг хімічної селітри підсмажить біоту, промиє кальцій та сірку, знищить органіку, гумус, солому яка має величезну вологоємність. Добрива на лінію посіву пригнічують біоту. Тому посів без добрив але насіння обробляти біпрепаратом, гумат (мінімум), амінокислоти. Зернові доведеться сіяти на міжряддя 25см або більше щоб була висока концентрація бактерій в рядку. Якісне NPK (яра, джіва) не можна вносити на лінію посіву, а краще їх внести при посіві сидератів як є волога, під культивацію.
І внас пройшов дощ. Промочив 1см. І через сутки проявилося таке саме. Полтавська обл.👍👍👍🤝
Тут з квітня місяця неодного доща, що робити?
Пройде дощік і все пройде!💯💯💯
Рішення є, воно комплексне.
Соя, технологія.
Раз на 3-5 років інокуляція бульбочковими вистачить. Проблема в тому що бульбочкові пізно з'являються або їх мало. Як допомогти бульбочковим прижитися.
Зараз моя соя обліплена бульбочковими максимально, більше ніде не бачив. Також коріння має сильний бактеріальний запах.
Соя оброблена склероцид+азотофіт, чистий гумат 80г/т (якщо засуха то 50г/т, амінокислоти 70г/т. Амінокислоти ензим, кіссон, баклан, без зайвих домішок. Без хімічного протруйника, ні фунгіцидного ні інсектицидн. Бульбочковими не оброблялась 9 років.
Ще ніякі добрива чи вдала погода не давали такого старту сої та булбочкових бактерій як зараз обробка насіння.
Але на частину ділянок внесли 60кг/га селітри перед посівом і там бульбочкових значно менше! Тобто трошки селітри - це одразу вбиває корисну біоту...
Обробка насіння додатково мікоризним інокулянтом сухим дуже корисна, дорого але точно окупиться.
Коткувити не треба, краще ланцюгом за сівалкою закрити вологу. Глибина посіву 5...7см, міжряддя 30...40. По цвітінню обробити Склероцид 2л/га.
Обробіток грунту під сою. Якщо був сидерат перед соєю то можна сіяти без обробітку. По дисковці можна якщо сівалка дозволяє. Якщо оранка то дуже мілка до 14см і одразу ущільнити культиватором з котком. Раз на 5років можна орати 20см але одразу щось сіяти.
Сидерат перед соєю: курудза, суданка, гречка, льон, гірчиця сарептська (зовсім трошки).
Після такої сої пшениця може дати до 80-90ц без азотних добрив якщо замінити хім азот на біопрепарати, особливо при обробці насіння. Після сої азот є в грунті, в рештках але мало доступного фосфору.
На зернових секрет в обробці насіння бактеріями, вони дають доступний фосфор, коренева система разом з azotobacter збирають азоту вдосталь.
Хімічний азот треба обмежити до 60кг (25кг д.р.) карбаміду (сівалкою) або кас у квітні (у березні занадто рано) але це якщо є великий запас вологи.
Базово замість азотних добрив треба весною вносити біодеструктор триходерма+азотобактер+морські водорості (агрітема 85%), це замінить 100кг селітри за рахунок мінералізії та розкладання решток.
Обробка насіння азотобактер додатково заміняє ще 100кг селітри.
А от внесення 100кг хімічної селітри підсмажить біоту, промиє кальцій та сірку, знищить органіку, гумус, солому яка має величезну вологоємність.
Добрива на лінію посіву пригнічують біоту. Тому посів без добрив але насіння обробляти біпрепаратом, гумат (мінімум), амінокислоти.
Зернові доведеться сіяти на міжряддя 25см або більше щоб була висока концентрація бактерій в рядку.
Якісне NPK (яра, джіва) не можна вносити на лінію посіву, а краще їх внести при посіві сидератів як є волога, під культивацію.
Доброго дня така сама проблема після хороших дощів ,
Так, у мене після пшениці таке на деяких участках буду підживлять і добавлю калію
Мені так само радили. Але пішов дощ,можливо ситуація покращиться.
А якщо дощі через день і таке теж що тоді.
Можна спробувати по листу дати. Ну а так на майбутнє треба комплексні добрива вносити. В ідеалі зробити аналіз ґрунту.
Увас дощі і соя боліє. Бо внас таке проявилось після доща.
@@ВалентинГайдай-н7идо дощу ще таке було, та і після цього всеодно є
🤦🏻♂️🤦 ти не думай тре дощу
Треба