Як мало знаю українську літературу. З вашою допомогою сподіваюсь заповнити ці прогалини. Величезне вам спасибі за вашу працю. Дійсно " В степу безкраїм за Уралом" читали майже всі
Давно чула про Зінаїду Тулуб, але завдяки вашому відео дізналася про неї більше. Неймовірна особистість. Цікаво, чому її такі потужні твори не видавали з часів незалежності.
Прекрасний випуск! Дякую, що поширюєте знання української літератури. Тепер, справді, маємо, що читати, заповнюючи прогалини у розумінні епохи і нашої культури у ній.
Я читала « Людолови» ще підлітком, у 90 х. Мені здається там була сильна лінія яничарів, людей без Батьківщини, з втраченою ідентичністю! Чи це накладається інший сюжет! Потрібно перечитати.
Де ж там Роксолана? Не кожна Настя вже є Роксоланою. А от міське самоврядування у Львові й Києві там дуже добре викладене. І описи Криму дуже зворушливі
Мені ще дуже сподобалося про сім'ю Галшки: про те, як уніати завойовували серця. І навіть лоскотливе питання "жиди та євреї" зачепила. А лишити живими Нур'ялі, Горпину та їхнього сина вона таки не посміла...
@@guada3250 Загалом епізод, коли ортодоксальний іудей йде на гостину до християн і їсть з ними (ще, може, якусь заборонену їжу) теж трохи дивний. Мені це здається неймовірним.
Це моя перша книга після ст фортеця і міста над морем і сестри річинські.Основа українця сходу у русшколі ФРН Барщ Лужиччина з Бранденбургу Володимир Касяненко харківець
Ну це взагалі дивне (а якщо точніше: неадекватне) потрактування образу реальної історичної особи Анастасії Повчанської. Яка Роксолана? Настя Повчанська (дружина Сагайдачного) і Настя Лісовська (прототип Роксолани) - це дві різні історії. "Рогатинська красуня" тут - просто "відкриття" (в романі хутір Повчанських - у степу; це місце дії кількох розділів). За сюжетом, перебування Повчанської в татарському полоні, а тоді в турецькому гаремі не робить із неї Роксолани))) (та й у романі це одна із..., далеко не центральна лінія, зокрема й серед ліній "жіночих"). Щоб зрозуміти, навіщо авторці був потрібен цей сюжетний хід, можливо, варто краще прочитати текст? А тут його замінюють дуже дивні фантазії. Розповідь про авторку (на відміну від фантазій про її текст) вельми цікава.
Раби люблять розповідати, як їх цінували господарі. Пані Віра кілька разів демонструє це, нагадуючи, що Зінаїдою Тулуб захоплювалися Бунін і Горький... Відходьмо від цього
Гінзбург у Крутому маршруті теж згадує Зинаїду Тулуб із котиком Персиком, коли весь вагон етапу арештанток озлився на неї, бо та осмілилась публічно сумувати за котиком, мовляв, у нас тут діти без батьків лишились, а вона за котом страждає...
Ви часом не в вікопомних феміністках-ру про цей епізод прочитали? Я памятаю цю дискусію, вкинуту фем-чайлдфрі, щоб проілюструвати есенціальну підлість "дітних" 😁. Там справа була в тому, що розмова в тому вагоні УЖЕ йшла - про покинутих дітей. А пані Зінаїда вирішила і собі емпатизувати, на прикладі кота. Трохи промахнулася з глеком на капусту. Далі бездітні феміністки пішли бити по шпалах - мовляв, потім в таборі дітні всі в наглядачки подалися, тілько одна бездітна Зінаїда чесно валила ліс... Ну таке.
@@olgakari660 А, то ви з першоджерела. В Книжці ж бо дві фрази: коли жінки плакали за дітьми, Тулуб аристократично згадала про покинутого кота, що не міг без м'яска. На неї там накричала одна тітка, не вагон. Фемчф запостили про цей епізод і зробили в себе соковитий срачик.
Пані Агеєва дуже розумна, але схоже Людолови вона читала дуже давно. У 2му томі "Людоловів" є пасаж: "Ніколи ще жінка не насмілювалася вимовити таке слово. Навіть Роксолана-Хуррем, дружина Сулеймана Пишного, коронована султана Стамбула". І згадана жінка - головна героїня Настя - прямо порівнюється з Роксоланою. Тому ніякого кросоверу тут немає. Згадана у романі Настя, це не Лісовська, а Повченська, яка і справді була дружиною Сагайдачного
Поки слухала ваш етер, виникла доволі суперечлива думка: тут так спокійно говориться про 17й рік як рік зміни у світобачення, але якщо перевести на сучасні реалії, то багатьох публічних людей, для котрих 24те лютого стало переломним моментом, ми вважаємо як таких, котрі "перевзулися", так, у нас був 2014й рік і початок війни тоді, але і тут Зинаїда Тулуб "відчула гордість за свій рід у 27мому", тоді питання: тих, кого ми вважаємо зараз "перевзутими" визнаємо за нормальних лише через роки за умови, що їх вклад у розвиток культури буде достатньо значним? Чи не повинні ми будемо з погляду того часу шкодувати про несприйняття їх як "нормальних" людей* *я згідна з тим, щоб називати таких людей перевзутими, більш цікавлять думки сучасників пані Зинаїди щодо зміни її поглядів
Пані Віро,не з РогАтина,а з РогатинА,то є Опілля...То там був Загребельний,коли писав про Роксолану роман,у Церкві Святого Духа..Не дуже вдало порівнювати набіги татар з набігами Козаків Українців,що зараз маємо хто на кого набіг!?
Знайшла ваш канал, «залипла» дивлюся всі випуски підряд, це просто неймовірно цікаво!
Як мало знаю українську літературу. З вашою допомогою сподіваюсь заповнити ці прогалини. Величезне вам спасибі за вашу працю. Дійсно " В степу безкраїм за Уралом" читали майже всі
Давно чула про Зінаїду Тулуб, але завдяки вашому відео дізналася про неї більше. Неймовірна особистість. Цікаво, чому її такі потужні твори не видавали з часів незалежності.
У 2013 видавало видавництво БАО. Там ще така обкладина "вирвиоко". Але резонансного видання таки не було.
Прекрасний випуск! Дякую, що поширюєте знання української літератури. Тепер, справді, маємо, що читати, заповнюючи прогалини у розумінні епохи і нашої культури у ній.
Дякую за відео та пізнавальну інформацію! 👍
Моє знайомство з історичними романами почалася саме з неї. Дуже крутий випуск
Дякую за надзвичайно цікавий випуск.
Прекрасний випуск.
Галшка Гулевичівна уродженка Волині
Дякую за ще одну цікаву розмову!
Дякую!
Я читала « Людолови» ще підлітком, у 90 х. Мені здається там була сильна лінія яничарів, людей без Батьківщини, з втраченою ідентичністю!
Чи це накладається інший сюжет! Потрібно перечитати.
Дуже дякую за відео, багато читаю, полюбляю історію, але про цей Роман не чула. Ви - скарб! 🙏🏻🤍
Сподіваємося, вам сподобається ця книжка)
🌹Дякую. Докія Гуменна згадує про Зінаїду Тулуб.
Дякую ❤️ Дуже зацікавили "Спогадами" авторки
Як називаються спогади Зинаїди Тулуб і видання? Гугл знаходить тільки якесь російськомовне видання 2010их..
Дякую за Вашу працю.
Вподобайка на підтримку цікавого каналу. Дякую! Дуже цікаво!
Де ж там Роксолана? Не кожна Настя вже є Роксоланою.
А от міське самоврядування у Львові й Києві там дуже добре викладене. І описи Криму дуже зворушливі
Мені ще дуже сподобалося про сім'ю Галшки: про те, як уніати завойовували серця. І навіть лоскотливе питання "жиди та євреї" зачепила. А лишити живими Нур'ялі, Горпину та їхнього сина вона таки не посміла...
@@guada3250 Загалом епізод, коли ортодоксальний іудей йде на гостину до християн і їсть з ними (ще, може, якусь заборонену їжу) теж трохи дивний. Мені це здається неймовірним.
Це моя перша книга після ст фортеця і міста над морем і сестри річинські.Основа українця сходу у русшколі ФРН Барщ Лужиччина з Бранденбургу Володимир Касяненко харківець
Підписалась на патрон але ще не встигла там глянути випуск, як вже на ютюбі вийшов. Дякую за вашу працю
На Патреоні в п'ятницю. Наступний встигнете:)
Дуже дякую!
Чудово
Ну це взагалі дивне (а якщо точніше: неадекватне) потрактування образу реальної історичної особи Анастасії Повчанської. Яка Роксолана? Настя Повчанська (дружина Сагайдачного) і Настя Лісовська (прототип Роксолани) - це дві різні історії. "Рогатинська красуня" тут - просто "відкриття" (в романі хутір Повчанських - у степу; це місце дії кількох розділів). За сюжетом, перебування Повчанської в татарському полоні, а тоді в турецькому гаремі не робить із неї Роксолани))) (та й у романі це одна із..., далеко не центральна лінія, зокрема й серед ліній "жіночих"). Щоб зрозуміти, навіщо авторці був потрібен цей сюжетний хід, можливо, варто краще прочитати текст? А тут його замінюють дуже дивні фантазії. Розповідь про авторку (на відміну від фантазій про її текст) вельми цікава.
Я досі була цілковито певна, що в центрі роману таки Сагайдачний, а не Настя Повчанська.
Раби люблять розповідати, як їх цінували господарі. Пані Віра кілька разів демонструє це, нагадуючи, що Зінаїдою Тулуб захоплювалися Бунін і Горький... Відходьмо від цього
20 років таборів ні за що. Це просто жах. Треба більше поширювати інформацію про ці злочини радянської влади
Гінзбург у Крутому маршруті теж згадує Зинаїду Тулуб із котиком Персиком, коли весь вагон етапу арештанток озлився на неї, бо та осмілилась публічно сумувати за котиком, мовляв, у нас тут діти без батьків лишились, а вона за котом страждає...
Чудовий штрих до портрету Зінаїди. ...і суспільства теж. Дякуємо
Ви часом не в вікопомних феміністках-ру про цей епізод прочитали? Я памятаю цю дискусію, вкинуту фем-чайлдфрі, щоб проілюструвати есенціальну підлість "дітних" 😁. Там справа була в тому, що розмова в тому вагоні УЖЕ йшла - про покинутих дітей. А пані Зінаїда вирішила і собі емпатизувати, на прикладі кота. Трохи промахнулася з глеком на капусту. Далі бездітні феміністки пішли бити по шпалах - мовляв, потім в таборі дітні всі в наглядачки подалися, тілько одна бездітна Зінаїда чесно валила ліс... Ну таке.
@@guada3250 ви про шо взагалі? До чого тут дискусії, якщо Гінзбург про цей епізод із котом Тулуб пише в книзі "Крутий маршрут"?
@@olgakari660 А, то ви з першоджерела. В Книжці ж бо дві фрази: коли жінки плакали за дітьми, Тулуб аристократично згадала про покинутого кота, що не міг без м'яска. На неї там накричала одна тітка, не вагон. Фемчф запостили про цей епізод і зробили в себе соковитий срачик.
Пані Агеєва дуже розумна, але схоже Людолови вона читала дуже давно. У 2му томі "Людоловів" є пасаж: "Ніколи ще жінка не насмілювалася вимовити таке слово. Навіть Роксолана-Хуррем, дружина Сулеймана Пишного, коронована султана Стамбула". І згадана жінка - головна героїня Настя - прямо порівнюється з Роксоланою. Тому ніякого кросоверу тут немає. Згадана у романі Настя, це не Лісовська, а Повченська, яка і справді була дружиною Сагайдачного
Крім того, в романі прямо сказано, що Настя не мусила і не змінила релігії
Вітаю, а чи можливо ваші відео також озвучувати англійською мовою?
Сагайдачний (1570-1622).
Поки слухала ваш етер, виникла доволі суперечлива думка: тут так спокійно говориться про 17й рік як рік зміни у світобачення, але якщо перевести на сучасні реалії, то багатьох публічних людей, для котрих 24те лютого стало переломним моментом, ми вважаємо як таких, котрі "перевзулися", так, у нас був 2014й рік і початок війни тоді, але і тут Зинаїда Тулуб "відчула гордість за свій рід у 27мому", тоді питання: тих, кого ми вважаємо зараз "перевзутими" визнаємо за нормальних лише через роки за умови, що їх вклад у розвиток культури буде достатньо значним? Чи не повинні ми будемо з погляду того часу шкодувати про несприйняття їх як "нормальних" людей*
*я згідна з тим, щоб називати таких людей перевзутими, більш цікавлять думки сучасників пані Зинаїди щодо зміни її поглядів
Та що ж таке?! Де взяти ці спогади Зінаїди Тулуб? Цікаво, капець! Хто видав, плз 🙏
Тут є у форматі пдф
chtyvo.org.ua/authors/Tulub_Zinaida/Moia_zhyzn_ros.pdf
Пані Віро,не з РогАтина,а з РогатинА,то є Опілля...То там був Загребельний,коли писав про Роксолану роман,у Церкві Святого Духа..Не дуже вдало порівнювати набіги татар з набігами Козаків Українців,що зараз маємо хто на кого набіг!?