Кульчики ялиночки дуже файні. Обожнюю, коли наші дівчата носять різні кульчики, коралі, баламути, пацьорки з венеційського скла, бо тоді мають вигляд гламурних панянок. Останнім часом я теж не долаю книжки з великим обсягом по причині стресу через цю кляту війну. А маємо триматися. Дякую за цей настрій і емоції напередодні Різдва. Сьогодні Святвечір. Вітаю.
Дякую за відео. Дуже люблю твоі вдумливі коментарі що до творів. Думаю що наступний рік почну з "Ім'я рози", досить відкладати Дуже подобаються твоі сережки 😍
@@ann_belleblooms А у мене міні-колекція з таких 😌 на одному з відео будуть сніжинки ❄️❄️❄️ Еко класний, якщо пробачити йому нудний стиль (але сам він казав, що то спеціально, імітував середньовіччя, ну ну 🤣) удачі з ним 💪🏻
Умберто Еко відсіюєте читатача. На відміну від всіх інших авторів, які намагаються зацікавити, Еко навпаки, відсіює їх. Для нього було важливо, щоб його тексти читали дійсно уважні читачи. Також він сам обирав перекладачів своїх книг. Але, якщо хочеться драйву від цього автора, то це "Баудоліно". Дякую за відео та вітаю з Різдвом!
@@РоманПаляниця-к5э Ну по виданням фоліо так одразу і не скажеш, що там Еко щось апрувнув 😅 Бавдоліно точно буде (коли я зітру з пам'яті як важко було продиратись Іменем 😅 )
Еко своєю книжкою видав усім бажаючим долучитись калейдоскоп, крутий, вінтажний, із різьбленнями, тисненнями і позолотами, який зробив сам, виходячи зі своїх знань і використовуючи свої ж уміння, а крутити його він дав читачам, що там видно залежить від кожного окремо, хто як крутить, хто який досвід має, такі й інтерпретації побаченого будуть формувати думку про прочитане, майже еталонний постмодернізм, як мінімум в постановці завдань так точно
Дуже тебе розумію з великими книгами і розділяю твій сум, щодо неможливості сприймати дуже довгі тексти. Я ось зараз намагаюсь закінчити "Шлях королів" вже 700 сторінок позаду, але ці 400 що попереду😢 Навіть не знаю чи встигну прочитати до нг, а дуже хотілося б
@@YellowBookNook Ох, от із Сандерсоном я просто здалась. Якщо Джордан у мене є в електронці (дякую добрій людині за подарунок ❤️) і я можу його награти, то з Хроніками Буресвітла в мене такого щастя нема, і я ґів-апнула. Але ти тримайся, треба то добити 💪🏻
Ім'я Рози читав минулого року, Таємниче полум'я цариці Лоани - цього, наступний рік Маятник Фуко або ж Празький цвинтар. Дуже подобається як пише автор. Сподіваюся прочитати все (з художки), що вийде (вийшло) в перекладі. Уже після другої книги заношу в улюблені, в компанію до Пінчона, Стейнбека, Гема, Воннеґута, Ремарка, Сарамаґу та ін.
@@pushaaa3085 Прекрасна компанія у вас з улюблених авторів ❤️ Я от Лоану не планувала, а Цвинтар от-от замовлю. На полицях є Маятник і Бавдоліно. Варто ще на Лоану звернути увагу?
Читала 4 книги з Неканонічного канону у Віхоли і в 3 з них передмова просто переказувала шматки твору😑 Лише до Осипа Турянського там була ще й нова інформація з його біографії та трохи узагальнених трактувань про літературні властивості твору
У цьому році я познайомилась із творчістю Ширлі Джексон. Восени я прочитали "Ми завжди жили в замку". А в листопаді я прочитала "Привиди дому на пагорбі". Обидві книги мені сподобались. Вони не страшні, але дуже тривожні.
Коли побачила в тг що ти читаєш Ширлі Джексон, то теж одночасно вирішила взяти, якраз прочитала. І так, текст справді можна описати як "тривожний", це було щось нове для мене. І мені дуже цікаво тепер побільше дізнатись також про біографію авторки
Джордан) я поки висну на половині першого томику) Але! Я читала його пару книг, може більше, років 5-6 тому і скажемо так якісь основні події я смутно памʼятаю і досі Може тому, що памʼятаю , тож не спішу братися знову Але мені подобалося читати
Наконєц-то я дождався відгуку на Аберкромбі, друга трилогія з переносом в епоху промислової революції, ну її початку, дуже сильно контрастує антуражем з першою, не скажу що мені вона подобається більше, бо хоч світ став в рази наповненішим, але разом з тим і вужчим, але це відчуття коли гачок з другої книжки і п'ятої, починає спрацьовувати у сьомій і восьмій, ні з чим не зрівняється, за це автор заслужено і отримує свої дифірамби.
Навесні сформулювала думку, що мені не вистачає психологічного роману про війну, де гг є оборонцем своєї країни, і він цього не прагнув, але вважає це необхідними. Мені такі книги не траплялись, в коментарях теж не підказали. Бо всі психологічні книги про війну, які мені траплялись, були в форматі "і взагалі це не моя війна, я манав"
@@irynaporkha Так, дійсно оцієї позиції, щоб вона була чітко прописаною, я не згадаю з того що читала б або про що вивчала б. Можливо, антивоєнні настрої з усіх лагерів - цілком закономірна річ після завершення бойових дій і усвідомлення масштабів втрат. Можливо, тому що ті, хто міг би таке написати, не дожили до цього завершення. Культ солдата, який воює, бо треба, це щось, що я пам'ятаю з радянських фільмів по телевізору. Ну але це не те, до чого хочеться звертатись.
@@sepagraf так, теж пам'ятаю героїчні історії про солдатів, які ні краплі не сумнівалися і були готові йти на жертви, що більші то краще для твору. Але це як агітка, від якої зараз точно не полегшає
Аберкромбі- то любов. Кажуть що КСД будуть видавати продовження Першого закону а от проміжні, дві з трьох я маю, але чомусь ніяк не почну читати. Для мене Аберкромбі поки що єдиний, хто тааак подає персонажів, що неможливо залишитися байдужою
Кульчики ялиночки дуже файні. Обожнюю, коли наші дівчата носять різні кульчики, коралі, баламути, пацьорки з венеційського скла, бо тоді мають вигляд гламурних панянок. Останнім часом я теж не долаю книжки з великим обсягом по причині стресу через цю кляту війну. А маємо триматися. Дякую за цей настрій і емоції напередодні Різдва. Сьогодні Святвечір. Вітаю.
@@ТетянаМазіна Дякую 🥰 я, на жаль, не так багато прикрас ношу, але коли згадую про них, то завжди подобається 😅
З прийдешніми святами 🎄
Відправила свій внесок на підтримку павучків, це найважливіше, дякую, що привертаєте увагу і таким чином використовуєте свою публічність!
Дякую сердечне ❤
Найголовніше, що мої заклики знаходять відгук, кожен раз серце частіше б'ється від усвідомлення, яка в мене аудиторія ❤
Дякую за відео. Дуже люблю твоі вдумливі коментарі що до творів. Думаю що наступний рік почну з "Ім'я рози", досить відкладати
Дуже подобаються твоі сережки 😍
@@ann_belleblooms А у мене міні-колекція з таких 😌 на одному з відео будуть сніжинки ❄️❄️❄️
Еко класний, якщо пробачити йому нудний стиль (але сам він казав, що то спеціально, імітував середньовіччя, ну ну 🤣) удачі з ним 💪🏻
Завжди коли вас дивлюсь, то думаю наскільки я кострубато говорю 😂
Дякую і за жарти, і за огляд таких цікавезних книжок ❤
@@gus_chitae В той час я, яка двух слів не може зв'язати : 🌝🎄
@ не вірю 🤣
Чекаю на подальші переклади Аберкромбі ще більше тепер 😊
Дякую за відео, так приємно було вас послухати і побачити 😊
@@margaritamogilyova Дякую ❤️ я стараюсь повернутись у стрій 😌
Умберто Еко відсіюєте читатача. На відміну від всіх інших авторів, які намагаються зацікавити, Еко навпаки, відсіює їх. Для нього було важливо, щоб його тексти читали дійсно уважні читачи.
Також він сам обирав перекладачів своїх книг.
Але, якщо хочеться драйву від цього автора, то це "Баудоліно".
Дякую за відео та вітаю з Різдвом!
@@РоманПаляниця-к5э Ну по виданням фоліо так одразу і не скажеш, що там Еко щось апрувнув 😅 Бавдоліно точно буде (коли я зітру з пам'яті як важко було продиратись Іменем 😅 )
Еко своєю книжкою видав усім бажаючим долучитись калейдоскоп, крутий, вінтажний, із різьбленнями, тисненнями і позолотами, який зробив сам, виходячи зі своїх знань і використовуючи свої ж уміння, а крутити його він дав читачам, що там видно залежить від кожного окремо, хто як крутить, хто який досвід має, такі й інтерпретації побаченого будуть формувати думку про прочитане, майже еталонний постмодернізм, як мінімум в постановці завдань так точно
@@Nameless_Impostor Зроблю скріншот, щоб потім при нагоді цими ж словами повумнічати 😅
Вимбачте
Якраз хотіла почитати Слово про будинок Слово. Дякую за огляд ❤
@@ДипРед Це файно, я не шкодую, що прочитала 😌
Дуже тебе розумію з великими книгами і розділяю твій сум, щодо неможливості сприймати дуже довгі тексти. Я ось зараз намагаюсь закінчити "Шлях королів" вже 700 сторінок позаду, але ці 400 що попереду😢
Навіть не знаю чи встигну прочитати до нг, а дуже хотілося б
@@YellowBookNook Ох, от із Сандерсоном я просто здалась. Якщо Джордан у мене є в електронці (дякую добрій людині за подарунок ❤️) і я можу його награти, то з Хроніками Буресвітла в мене такого щастя нема, і я ґів-апнула.
Але ти тримайся, треба то добити 💪🏻
Ім'я Рози читав минулого року, Таємниче полум'я цариці Лоани - цього, наступний рік Маятник Фуко або ж Празький цвинтар. Дуже подобається як пише автор. Сподіваюся прочитати все (з художки), що вийде (вийшло) в перекладі. Уже після другої книги заношу в улюблені, в компанію до Пінчона, Стейнбека, Гема, Воннеґута, Ремарка, Сарамаґу та ін.
@@pushaaa3085 Прекрасна компанія у вас з улюблених авторів ❤️
Я от Лоану не планувала, а Цвинтар от-от замовлю. На полицях є Маятник і Бавдоліно. Варто ще на Лоану звернути увагу?
Якщо буде бажання її прочитати
Дякую!
Читала 4 книги з Неканонічного канону у Віхоли і в 3 з них передмова просто переказувала шматки твору😑
Лише до Осипа Турянського там була ще й нова інформація з його біографії та трохи узагальнених трактувань про літературні властивості твору
@@irynaporkha same 🤝 хоча я прям на папері у них тільки Йогансена читала, обійшлось без передмови 😅
@@sepagraf там Агеєва переказувала 😁
@@irynaporkha ну от тому я її і не читала 😅
У цьому році я познайомилась із творчістю Ширлі Джексон. Восени я прочитали "Ми завжди жили в замку". А в листопаді я прочитала "Привиди дому на пагорбі". Обидві книги мені сподобались. Вони не страшні, але дуже тривожні.
@@ІринаПіддубна Саме за це її люблю ❤️ романи може і наївні трохи, ну але і написані вони не вчора
@sepagraf Мені вони теж сподобались. У майбатньому планую прочитати інші твори авторки.
Коли побачила в тг що ти читаєш Ширлі Джексон, то теж одночасно вирішила взяти, якраз прочитала. І так, текст справді можна описати як "тривожний", це було щось нове для мене. І мені дуже цікаво тепер побільше дізнатись також про біографію авторки
@@vas.tsikavyt.literatura Здається, біографія там ще більш тривожна, ніж романи 🥲
@sepagraf от таа, в мене теж таке враження склалось з того, що встигла глянути. Тому ще цікавіше
@@vas.tsikavyt.literatura Я ще з минулого року ту біографію в бажанках тримаю 🥲
Джордан) я поки висну на половині першого томику) Але! Я читала його пару книг, може більше, років 5-6 тому і скажемо так якісь основні події я смутно памʼятаю і досі
Може тому, що памʼятаю , тож не спішу братися знову
Але мені подобалося читати
@@ZaSvit Мені оце за другим перечитом непогано пішов 💪🏻
Наконєц-то я дождався відгуку на Аберкромбі, друга трилогія з переносом в епоху промислової революції, ну її початку, дуже сильно контрастує антуражем з першою, не скажу що мені вона подобається більше, бо хоч світ став в рази наповненішим, але разом з тим і вужчим, але це відчуття коли гачок з другої книжки і п'ятої, починає спрацьовувати у сьомій і восьмій, ні з чим не зрівняється, за це автор заслужено і отримує свої дифірамби.
@@Nameless_Impostor А от п'яту книгу я забула зовсім 🥲 тре було б читнути хоча б на вікі, на чому там герої розійшлись.
Історія Брінта 😉
0:20 моя перша думка: отже, не буде цитат з Бекета😂
Що дуже дуже сумно насправді 😅
Навесні сформулювала думку, що мені не вистачає психологічного роману про війну, де гг є оборонцем своєї країни, і він цього не прагнув, але вважає це необхідними. Мені такі книги не траплялись, в коментарях теж не підказали.
Бо всі психологічні книги про війну, які мені траплялись, були в форматі "і взагалі це не моя війна, я манав"
@@irynaporkha Так, дійсно оцієї позиції, щоб вона була чітко прописаною, я не згадаю з того що читала б або про що вивчала б. Можливо, антивоєнні настрої з усіх лагерів - цілком закономірна річ після завершення бойових дій і усвідомлення масштабів втрат. Можливо, тому що ті, хто міг би таке написати, не дожили до цього завершення.
Культ солдата, який воює, бо треба, це щось, що я пам'ятаю з радянських фільмів по телевізору. Ну але це не те, до чого хочеться звертатись.
@@sepagraf так, теж пам'ятаю героїчні історії про солдатів, які ні краплі не сумнівалися і були готові йти на жертви, що більші то краще для твору. Але це як агітка, від якої зараз точно не полегшає
@irynaporkha повністю погоджуюсь з цією оцінкою
Аберкромбі- то любов. Кажуть що КСД будуть видавати продовження Першого закону а от проміжні, дві з трьох я маю, але чомусь ніяк не почну читати. Для мене Аберкромбі поки що єдиний, хто тааак подає персонажів, що неможливо залишитися байдужою
@@ZaSvit теж подобається, як він працює з персонажами 💯
Продали мені Ширлі Джексон оцим от описом тривоги. Дякую
@@MimimiMagic Так і запишем: зробити добірку тривожних романів 😅