Євангеліє від Івана 11, 1 - 45 ▪ Слово Боже на сьогодні / Новий Завіт ▪ о. Роман Островський
Вставка
- Опубліковано 25 кві 2024
- на суботу / 27.04.2024 / з Євангелії від Івана 11, 1 - 45
00:00:01 - Христе, світло істинне, що освітлюєш і освячуєш кожну людину, яка приходить на світ! Нехай позначається на нас світло обличчя твого, щоб у ньому ми побачили світло неприступне. Справ стопи наші до виконування заповідей твоїх, молитвами Пречистої твоєї Матері і всіх святих твоїх. Амінь.
00:00:23 - Був один недужий: Лазар з Витанії, села Марії та її сестри Марти.
Марія ж, брат якої Лазар слабував, була ота, що миром помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги.
Отож послали сестри до нього сказати йому: «Господи, той, що любиш ти його, слабує.»
Зачувши те Ісус, мовив: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився.»
Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря.
Тож як зачув, що той хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де перебував.
Щойно по тому мовив до учнів: «Ще раз до Юдеї вирушаймо.»
Учні ж йому казали: «Учителю, оце недавно юдеї тебе каменувати хотіли, а ти знов туди ідеш?»
Відрік Ісус: «Чи не дванадцять годин дневі? Коли хтось удень ходить, то не спотикається, бачить бо світло світу цього.
Коли ж хто-небудь ходить уночі, то спотикається: у такому нема світла!»
Сказав ото, а тоді мовив до них: «Лазар, приятель наш, заснув. Піду, проте, і розбуджу його.»
А учні йому: «Господи, коли заснув, то й одужає.»
Про його смерть говорив Ісус, вони ж собі гадали, що про спочинок у сні мова його була.
Тож Ісус і каже їм одверто: «Лазар упокоївся,
і радію я за вас, що мене там не було, - щоб ви увірили! Ходім, однак, до нього.»
Тоді Тома, на прізвисько Близнюк, сказав до співучнів: «Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.»
Прибувши, застав Ісус його вже чотириденним у гробі.
Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п'ятнадцять,
і багато з юдеїв посходилося до Марти та Марії, щоб розважити їх по братові.
Почувши ж Марта, що Ісус наближається, метнулась йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті.
Отож заговорила Марта до Ісуса: «Господи, якби ти був тут, - мій брат не вмер би!
А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть.»
І каже їй Ісус: «Твій брат воскресне.»
«Знаю, - каже до нього Марта, - що воскресне у воскресіння, дня останнього.»
А Ісус їй: «Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме!
Кожен, хто живе і в мене вірує, - не вмре повіки. Віриш тому?»
«Так, Господи, - каже йому, - вірую, що Христос єси, Божий Син, який гряде у світ цей.»
Те сказавши, пішла й покликала свою сестру Марію та й каже пошепки: «Учитель прийшов і тебе кличе.»
Ледве та вчула це, підвелася притьмом та й подалась до нього.
Ісус ще не ввійшов у село; був він на тому місці, де його зустріла Марта.
Юдеї ж, що були в хаті з нею та її розважали, побачивши, що Марія встала похапцем і вийшла, пішли слідом за нею, бо думали, що до гробу подалась, аби там поплакати.
Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус, і побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому: «Господи, якби ти був тут, то мій брат не вмер би!»
Побачив Ісус, що вона плаче, а й юдеї, що прийшли з нею, плачуть і собі, тож відчув жалощі в дусі і, зворушений,
запитав: «Де поклали ви його?» Кажуть йому: «Іди, Господи, і поглянь.»
Заплакав Ісус.
І заговорили юдеї: «Бач, як він його любив!»
А деякі з них мовили: «Чи ж оцей, що сліпому очі зрячими вчинив, не міг так учинити, щоб і отой не помер?»
І знову жалощі відчув Ісус у собі і подався до гробу. А була то печера, і камінь лежав зверху.
«Відкотіть камінь», звелів Ісус. Марта ж, сестра померлого, каже йому: «Господи, відгонить уже: четвертий бо день.»
«А хіба я тобі не казав, - озвавсь Ісус, - що коли віруєш, то побачиш славу Божу?»
Відкотили отже камінь. І звів Ісус очі вгору й мовив: «Отче, тобі подяку складаю, що вислухав єси мене!
Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав.»
А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!»
І мертвий вийшов із зав'язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв'яжіть його і пустіть, нехай ходить.»
І бачивши, що вчинив Ісус, увірували в нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії.
00:04:32 - пояснення уривку Євангеліє від Івана 11, 1 - 45
Поширюйте відео!
Підпишіться bit.ly/33c60vX та вмикайте 🔔,
щоб вчасно отримувати сповіщення про онлайн-трансляції та нові відео.
==========================
Живе телебачення Української Греко-Католицької Церкви:
• сайт zhyve.tv/
• Facebook / zhyve.tv
• Instagram / tv.ugcc
• UA-cam / pressugcc
• TIK-TOK surl.li/rlgsm
Слава Ісусу Христу ! Слава Навіки Творцеві і Богу нашому! Господи допоможи зустрітися при Світлі Твого Божого Милосердя.
Господи Ісусе🙏Зроби і для мене чудо🙏Побільши мою віру,як Ти побільшив її своїм учням🙏⛪️🍇
Дякую Тобі, Господи, за Твою любов до нас, грішних.
Слава Ісусу Христу🙏🙏🙏
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних.
Господи, помилуй. Господи, помилуй. Господи, помилуй. Благослови.
На все Твоя Воля, Господи.