А фінансування практично на мінімумі по факту, у нас так і не навчились цінувати наукову спільноту від слова взагалі. Знаю за власним досвідом, потрібно змінювати підходи у роботі та дозволяти університетам діяти більш автономно та самим починати заробляти, що у нас взагалі не практикується масово. Потрібно посилити фінансування освіти хоча б до 8% від ВВП на 5 років та вирівняти зарплати викладачів до рівня 500-600$ для початку. Сподіваюсь під це виділять гроші хоча б після цієї війни.
@@Сергій-щ3б Про бомбили, то зрозуміло, про це мова не йде. А Ви, мабуть, не бували в тому районі, бо не бачили, що там завжди зовнішній вигляд будівлі бажав кращого. Всім добра!!!
Зробить ,будь ласка,бак антирос .Щоб одного россиянина на нашей Украине бильше не було!На завжди! Николи!К стати,с розповсюдженням на территорию раши.Дуже цикава идея!Национальна!
Дякуємо Юрію Шелковому, який цікавиться нашим життям навіть в далекій Канаді, та Анатолію Кучеру за доброзичливі відгуки! Така моральна підтримка додає сил працювати та розвивати науку навіть і в скрутні часи. Втім, фінансування вітчизняної науки впродовж останніх десятиліть завжди було дуже обмеженим. Тому ж і доводиться, як зазначалося і в інтерв’ю, шукати додаткові заробітки, зокрема у формі комерціалізації наших наукових розробок (основний напрям і моєї роботи). Передусім це розробки, доведені до стану кінцевої наукоємної товарної продукції з високою доданою вартістю - біологічні (мікробні препарати). Саме від їх впровадження ми отримуємо значну частину надходження коштів до спеціального фонду. Вони, як уже зазначалося, є популярними не тільки практично в усіх областях України, а й за кордоном, зокрема в країнах Прибалтики та Австрії й інших країнах ЄС. В довоєнний час великий інтерес до співпраці з нами проявляли і представники КНР (як і взагалі свого часу бізнес з Китаєм активно пронизував майже всі сфери економіки України). Китайських партнерів цікавили як біопрепарати, так і штами наших перспективних мікроорганізмів. Зокрема були наміри створити спільну лабораторію для проведення мікробіологічних досліджень. Штами ж використовувалися і використовуються виключно для наукових досліджень вітчизняними науковцями. Як один із учасників інтерв’ю, хотів би ще дещо доповнити, про що розповідав знімальній групі, але не потрапило в ефір у зв’язку з часовими обмеженнями. Так само, як ми з дружиною під час активних бойових дій жили в головному корпусі та охороняли його - в інших корпусах також жили (подекуди із сім’ями) та оберігали співробітники Інституту. В лабораторному комплексі на вулиці Малиновського: начальник господарського відділу Михайло Семенченко та водій Володимир Міх (В. Міх навіть отримав легке уламкове поранення під час особливо інтенсивних обстрілів тієї території). У нашому відділі наукового забезпечення АПК (с. Прогрес бувшого Козелецького району): начальник відділу Олександр Єгоров та завідувач лабораторії землеробства та насінництва Володимир Бардаков з колегами. Вони не тільки оберігали майно, а й надавали активну посильну допомогу ЗСУ.
А фінансування практично на мінімумі по факту, у нас так і не навчились цінувати наукову спільноту від слова взагалі. Знаю за власним досвідом, потрібно змінювати підходи у роботі та дозволяти університетам діяти більш автономно та самим починати заробляти, що у нас взагалі не практикується масово. Потрібно посилити фінансування освіти хоча б до 8% від ВВП на 5 років та вирівняти зарплати викладачів до рівня 500-600$ для початку. Сподіваюсь під це виділять гроші хоча б після цієї війни.
Даже цікавий міні замок, здається, історична будівля, але завжди чомусь не дуже добре виглядає зовні. Всім добра!!!
А ви не дивитесь відео? Їх бомбили, може? Як ви думаєте?
@@Сергій-щ3б Про бомбили, то зрозуміло, про це мова не йде. А Ви, мабуть, не бували в тому районі, бо не бачили, що там завжди зовнішній вигляд будівлі бажав кращого. Всім добра!!!
Зробить ,будь ласка,бак антирос .Щоб одного россиянина на нашей Украине бильше не було!На завжди! Николи!К стати,с розповсюдженням на территорию раши.Дуже цикава идея!Национальна!
Не діліться ні в якому разі розробками з Китаєм.
Да,да. А то испортят наши природные экземпляры или какие-то вирусы запустят
Вони попереду нас на десятки років, чим ділитися?)
Вы уже сотрудничали в сфере авиадвигателей
Китай союзник росії, молодці що допомагаєте ворогам, так тримати.
Китай вже все давно стибрив і не тільки у нас.
Дякуємо Юрію Шелковому, який цікавиться нашим життям навіть в далекій Канаді, та Анатолію Кучеру за доброзичливі відгуки! Така моральна підтримка додає сил працювати та розвивати науку навіть і в скрутні часи. Втім, фінансування вітчизняної науки впродовж останніх десятиліть завжди було дуже обмеженим. Тому ж і доводиться, як зазначалося і в інтерв’ю, шукати додаткові заробітки, зокрема у формі комерціалізації наших наукових розробок (основний напрям і моєї роботи). Передусім це розробки, доведені до стану кінцевої наукоємної товарної продукції з високою доданою вартістю - біологічні (мікробні препарати). Саме від їх впровадження ми отримуємо значну частину надходження коштів до спеціального фонду. Вони, як уже зазначалося, є популярними не тільки практично в усіх областях України, а й за кордоном, зокрема в країнах Прибалтики та Австрії й інших країнах ЄС. В довоєнний час великий інтерес до співпраці з нами проявляли і представники КНР (як і взагалі свого часу бізнес з Китаєм активно пронизував майже всі сфери економіки України). Китайських партнерів цікавили як біопрепарати, так і штами наших перспективних мікроорганізмів. Зокрема були наміри створити спільну лабораторію для проведення мікробіологічних досліджень. Штами ж використовувалися і використовуються виключно для наукових досліджень вітчизняними науковцями.
Як один із учасників інтерв’ю, хотів би ще дещо доповнити, про що розповідав знімальній групі, але не потрапило в ефір у зв’язку з часовими обмеженнями. Так само, як ми з дружиною під час активних бойових дій жили в головному корпусі та охороняли його - в інших корпусах також жили (подекуди із сім’ями) та оберігали співробітники Інституту. В лабораторному комплексі на вулиці Малиновського: начальник господарського відділу Михайло Семенченко та водій Володимир Міх (В. Міх навіть отримав легке уламкове поранення під час особливо інтенсивних обстрілів тієї території). У нашому відділі наукового забезпечення АПК (с. Прогрес бувшого Козелецького району): начальник відділу Олександр Єгоров та завідувач лабораторії землеробства та насінництва Володимир Бардаков з колегами. Вони не тільки оберігали майно, а й надавали активну посильну допомогу ЗСУ.