Привіт! Цікаві думки. На рахунок прикладу сильно заізольованої студії, сам мав справу з ізоляцією приміщень, і порівнюючи з навушниками, можу сказати що аналогія в навушниках - це демпфування задньої (внутрішньої) стінки і бокових стінок. І дійсно можна "забити" всі стіни студії так, що вч зовсім пропадуть. Але демпфування фронту динаміка (або фронту колонок) - це ж зовсім інше, чи не так? Спробуйте повішати рушник чи куфайку на колонку, то фізично буде приблизно те саме. Далі, навушники повинні передати ті відлуння, що були записані в студії, і саме по тим відлунням мозок і розуміє позиціонування інструментів. Тобто навушники повинні "обманути" наш мозок, і в тому їх головна відмінність від акустичного концерту - музикантам не потрібно нікого обманювати, там природньо є увесь набір тонких звуків, який допомагає мозку вибудувати просторову орієнтацію кожного джерела звуку. А от коли ми надягаємо навушники і вмикаємо тих самих музикантів, ми ж хочемо відчути і почути їх так само як на концерті, чи не так? З тими самими відлуннями, що натурально трапляються на концерті, і які так важливо зберегти в записі і передати в наушники. Бо саме вони, ті відлуння і тонкі звуки допомагають нашому мозку уявити, так-так, уявити, тут я з вами згоден, ту уявну сцену де ті музиканти в повен зріст лабають рок чи джаз. І це доставляє. Але, демпфування переднього фронту динаміка в першу чергу, закономірно, глушить саме тонкі звуки. І це компроміс, чим дорожче навушники, тим більше вкладає виробник у те, щоб максимально зберегти тонкі звуки. І насправді є дуже багато практики коли видаляють фронтальний демпфер, лишаючи "голий" динамік, і звук стає кращим. Але є і багато прикладів, коли звук в результаті такого видалення стає гіршим. Тому раджу спробувати самому, це, як мінімум, цікаво. Кажу з власної практики ;) За відео - дякую.
@@vadims4840 Дякую за детальний коментар. Я видаляв акустичний папір з переднього демпферу в akg k361, вч більше але вони гірші. Згідний, що відлуння важливі і битва у топах переважно за вч. Явний приклад audio technica AD серії, доречі в якій немає тканинного демпферу, натомість є перфорована решітка. Головна ідея в тому що два динаміка біля вуха це не природньо і тому всі аналогії з реальною акустикою будуть не точні, в тому числі і моє порівняння з репетиційною базою. Це більше для ілюстрації. Оскільки в житті умовним "демпфером " є простір. А в записах, особливо рок і навіть джаз, ми не слухаємо звук приміщення і не знаємо як реально музиканти розміщенні, оскільки все знімається мікрофонами в безпосередній близькості від комбіків, хетів, басбочок і вокалу. тобто ловити відлуння гітари від стіни ніхто не буде. Потім в процесі зведення режисер створює віртуальну сцену. І так, це та невидима рука, яка безбожно використовує еквалайзер, компресори і ревери. Цим я хочу сказати що запис не передає реальність а створює її для акустичних систем. Але це окрема тема, якщо цікаво можна підняти окремо. Дякую за цікаву дискусію)!
С возвращением на просторы YouTub-a. Было весьма интересно и познавательно. Спасибо.
Привіт! Цікаві думки. На рахунок прикладу сильно заізольованої студії, сам мав справу з ізоляцією приміщень, і порівнюючи з навушниками, можу сказати що аналогія в навушниках - це демпфування задньої (внутрішньої) стінки і бокових стінок. І дійсно можна "забити" всі стіни студії так, що вч зовсім пропадуть. Але демпфування фронту динаміка (або фронту колонок) - це ж зовсім інше, чи не так? Спробуйте повішати рушник чи куфайку на колонку, то фізично буде приблизно те саме.
Далі, навушники повинні передати ті відлуння, що були записані в студії, і саме по тим відлунням мозок і розуміє позиціонування інструментів. Тобто навушники повинні "обманути" наш мозок, і в тому їх головна відмінність від акустичного концерту - музикантам не потрібно нікого обманювати, там природньо є увесь набір тонких звуків, який допомагає мозку вибудувати просторову орієнтацію кожного джерела звуку. А от коли ми надягаємо навушники і вмикаємо тих самих музикантів, ми ж хочемо відчути і почути їх так само як на концерті, чи не так? З тими самими відлуннями, що натурально трапляються на концерті, і які так важливо зберегти в записі і передати в наушники. Бо саме вони, ті відлуння і тонкі звуки допомагають нашому мозку уявити, так-так, уявити, тут я з вами згоден, ту уявну сцену де ті музиканти в повен зріст лабають рок чи джаз. І це доставляє.
Але, демпфування переднього фронту динаміка в першу чергу, закономірно, глушить саме тонкі звуки. І це компроміс, чим дорожче навушники, тим більше вкладає виробник у те, щоб максимально зберегти тонкі звуки. І насправді є дуже багато практики коли видаляють фронтальний демпфер, лишаючи "голий" динамік, і звук стає кращим. Але є і багато прикладів, коли звук в результаті такого видалення стає гіршим. Тому раджу спробувати самому, це, як мінімум, цікаво. Кажу з власної практики ;) За відео - дякую.
@@vadims4840 Дякую за детальний коментар. Я видаляв акустичний папір з переднього демпферу в akg k361, вч більше але вони гірші.
Згідний, що відлуння важливі і битва у топах переважно за вч. Явний приклад audio technica AD серії, доречі в якій немає тканинного демпферу, натомість є перфорована решітка.
Головна ідея в тому що два динаміка біля вуха це не природньо і тому всі аналогії з реальною акустикою будуть не точні, в тому числі і моє порівняння з репетиційною базою. Це більше для ілюстрації. Оскільки в житті умовним "демпфером " є простір. А в записах, особливо рок і навіть джаз, ми не слухаємо звук приміщення і не знаємо як реально музиканти розміщенні, оскільки все знімається мікрофонами в безпосередній близькості від комбіків, хетів, басбочок і вокалу. тобто ловити відлуння гітари від стіни ніхто не буде. Потім в процесі зведення режисер створює віртуальну сцену. І так, це та невидима рука, яка безбожно використовує еквалайзер, компресори і ревери. Цим я хочу сказати що запис не передає реальність а створює її для акустичних систем. Але це окрема тема, якщо цікаво можна підняти окремо. Дякую за цікаву дискусію)!