християнський вірш "Прокинулась земля" (Пасха)

м. Тернопіль церква ХВЄП по вул. Довженка 4
1.Прокинулась земля..
Ранкове сонце усміхнулось!
Проміння зверху ніжно шле…
Виблискують роси краплини
І свіжістю так пахне все.
2.Пташиний спів згори,
Струмка дзюрчання теж несеться..
Зливаючись в один потік,
І вся природа Богу творить
Мелодію хвали повік.
3.«Христос Воскрес!»-звучить.
Не людських уст ці звуки славні,
Не зупинити їх нічим.
Вони несуться з давен давніх
Й не змовкнуть аж до вічних днів.
4.Але,чи так в людей?
Ми переселимось думками
В людське життя тут на землі.
Побудимо сьогодні з вами,
В звичайній як усі сім’ї.
5.За тихим містом дім..
Як гарно й затишно навколо,
Зі смаком зроблено усе
«Господарі дбайливі в домі»
Відразу думка пронесе.
6.І не секрет це є
Живе християнин в цім домі,
Дружина, дітки, вся сім’я,
Брат є служителем церковним,
Відоме всім його ім’я.
7.Великдень наступив…
Сім’я раненько пробудилась,
Не спиться так,як в звичний день.
До церкви всі іти бажають
Співати радісних пісень.
8.Готові всі вже йти.
Служитель брат заглянув в Слово,
Щоб перевірити ще раз
Усі місця,які належить
Читати в цей ранковий час.
9.Аж раптом... Хто це?
Тихенько хтось постукав в двері
Й несміло перейшов поріг,
Гість-незнайомець
Його вигляд був гарний з голови до ніг.
10.Він ніжно подививсь
І так запитливо промовив:
«Христос Воскрес?»
І в відповідь почув усім знайоме слово:
«Так,Він воскрес,воістину воскрес!»
11.І знову ж ті слова
До них вже вдруге прозвучали:
«Христос Воскрес?»
І в відповідь так само бодро пролунало:
«Христос воістину воскрес!»
12.Та знову, третій раз,
І саме так,питальним тоном:
«Христос Воскрес?»-промовив гість..
І знов брат дужим баритоном
«Воістину Воскрес!»-проніс.
13.Затихло все на мить…
Нічого більше не промовив
Тихенько розвернувся гість.
Й пішов спокійним кроком з двору,
Брат тільки вслід за ним дививсь.
14.-Чи любиш ти Мене-
Майнули в розумі у брата
Слова,що тричі запитав
Христос Петра,і ось опісля
Пасти овець його послав.
15.А ще згадалось те,
Як тричі півень заспівав був
Як перед грішними людьми
Петро відрікся від Ісуса
Й залився гіркими слізьми.
16.Щось тут є спільне…
Служитель брат немов підбитий
Присів,неначе й не стояв
«Христос Воскрес»-чому ж слова ці
Питальним тоном гість казав?
17.Перед очима все:
Петрова відповідь поспішна,
Відречення і гіркий плач.
І все неначе поєдналось
З візитом гостя в ранній час.
18.Пора в служіння йти.
Дружина й діти зворушили,
Піднявши брата наче з сну.
І всі відправились сім’єю
До церкви в ранішню пору.
19.Зайшов наш брат і сів.
Він не промовив так,як звично
Могутнім голосом до всіх:»Христос Воскрес!»
І не пронеслось «Воістину Христос Воскрес!»
20.Почав служіння брат,
Не міг сказати він нічого.
Лише у декількох словах
Він розказав як гість до нього
Приходив і про що питав.
21.А потім він сказав:
«Як щиро я бажав би зараз,
Щоб кожен з нас і я і ти
Почули голос,що питає:
Христос воскрес в тобі чи ні?
22.Настала тиша…
Здавалося, що кожен слухав
І в серці відповідь шукав.
Відчутна була сила Духа,
Яку для Церкви Бог послав.
23.І ніби в перший раз,
Та впевнено і величаво
В цей ранок неслись до небес
Слова,що дійсність визначали
«Христос Воістину Воскрес!»
24.Христос є серед нас..
Очима віри подивімся.
І на питання «Чи воскрес?»
З глибин сердець щоб звук понісся-
О Алілуя! Він Воскрес!

[@marichkad.1382]

1.Прокинулась земля..
Ранкове сонце усміхнулось!
Проміння зверху ніжно шле…
Виблискують роси краплини
І свіжістю так пахне все.
2.Пташиний спів згори,
Струмка дзюрчання теж несеться..
Зливаючись в один потік,
І вся природа Богу творить
Мелодію хвали повік.
3.«Христос Воскрес!»-звучить.
Не людських уст ці звуки славні,
Не зупинити їх нічим.
Вони несуться з давен давніх
Й не змовкнуть аж до вічних днів.
4.Але,чи так в людей?
Ми переселимось думками
В людське життя тут на землі.
Побудимо сьогодні з вами,
В звичайній як усі сім’ї.
5.За тихим містом дім..
Як гарно й затишно навколо,
Зі смаком зроблено усе
«Господарі дбайливі в домі»
Відразу думка пронесе.
6.І не секрет це є
Живе християнин в цім домі,
Дружина, дітки, вся сім’я,
Брат є служителем церковним,
Відоме всім його ім’я.
7.Великдень наступив…
Сім’я раненько пробудилась,
Не спиться так,як в звичний день.
До церкви всі іти бажають
Співати радісних пісень.
8.Готові всі вже йти.
Служитель брат заглянув в Слово,
Щоб перевірити ще раз
Усі місця,які належить
Читати в цей ранковий час.
9.Аж раптом... Хто це?
Тихенько хтось постукав в двері
Й несміло перейшов поріг,
Гість-незнайомець
Його вигляд був гарний з голови до ніг.
10.Він ніжно подививсь
І так запитливо промовив:
«Христос Воскрес?»
І в відповідь почув усім знайоме слово:
«Так,Він воскрес,воістину воскрес!»
11.І знову ж ті слова
До них вже вдруге прозвучали:
«Христос Воскрес?»
І в відповідь так само бодро пролунало:
«Христос воістину воскрес!»
12.Та знову, третій раз,
І саме так,питальним тоном:
«Христос Воскрес?»-промовив гість..
І знов брат дужим баритоном
«Воістину Воскрес!»-проніс.
13.Затихло все на мить…
Нічого більше не промовив
Тихенько розвернувся гість.
Й пішов спокійним кроком з двору,
Брат тільки вслід за ним дививсь.
14.-Чи любиш ти Мене-
Майнули в розумі у брата
Слова,що тричі запитав
Христос Петра,і ось опісля
Пасти овець його послав.
15.А ще згадалось те,
Як тричі півень заспівав був
Як перед грішними людьми
Петро відрікся від Ісуса
Й залився гіркими слізьми.
16.Щось тут є спільне…
Служитель брат немов підбитий
Присів,неначе й не стояв
«Христос Воскрес»-чому ж слова ці
Питальним тоном гість казав?
17.Перед очима все:
Петрова відповідь поспішна,
Відречення і гіркий плач.
І все неначе поєдналось
З візитом гостя в ранній час.
18.Пора в служіння йти.
Дружина й діти зворушили,
Піднявши брата наче з сну.
І всі відправились сім’єю
До церкви в ранішню пору.
19.Зайшов наш брат і сів.
Він не промовив так,як звично
Могутнім голосом до всіх:»Христос Воскрес!»
І не пронеслось «Воістину Христос Воскрес!»
20.Почав служіння брат,
Не міг сказати він нічого.
Лише у декількох словах
Він розказав як гість до нього
Приходив і про що питав.
21.А потім він сказав:
«Як щиро я бажав би зараз,
Щоб кожен з нас і я і ти
Почули голос,що питає:
Христос воскрес в тобі чи ні?
22.Настала тиша…
Здавалося, що кожен слухав
І в серці відповідь шукав.
Відчутна була сила Духа,
Яку для Церкви Бог послав.
23.І ніби в перший раз,
Та впевнено і величаво
В цей ранок неслись до небес
Слова,що дійсність визначали
«Христос Воістину Воскрес!»
24.Христос є серед нас..
Очима віри подивімся.
І на питання «Чи воскрес?»
З глибин сердець щоб звук понісся-
О Алілуя! Він Воскрес!