Таке можуть писати лише генії. Так співати можуть лише генії. Кожен з нас унікальний і неповторний в очах Бога. Але не всі цю унікальність здатні реалізувати у своєму житті. Ви унікальні і неповторні дорогі сестри Тельнюк! Ви геніальні!
Юрій Кириченко (український поет 1954 - 2015, кавалер ордена Св. Рівноапостольного кн.Володимира...) Симон Петлюра: Символ віри моєї - Вкраїна… Символ віри моєї - Вкраїна: Нині, прісно, во віки віків. І ніяка потвора зміїна Не зупинить моїх вояків… Образ віри моєї - ріднизна: Нині, прісно, во віки віків. Хоч яка бува смертонька грізна, А минає в бою козаків… Обрій віри моєї - надія, Обшир віри - Тараса земля, На якій чорна кров лиходія Каре серце громів звеселя… Сонце віри моєї - колиска: Нині, прісно, во віки віків. Шабля ворога лютого - близько, Але ближче - святині батьків… Я до сивих джерел припадаю, Я землицю благаю: «Прости» Якщо я за душею щось маю, то це ти, Українонько, - ти! Символ мій - твоє небо і жито: Нині, прісно, во віки віків. В твою славу мій голос сповито, - Наче меч січових козаків… Мої коні не вийдуть з алюру, Мої хлопці хаблі не складуть - Якщо навіть Симона Петлюру Яничари на смерть поведуть… Мої піки - святі, хоч залізні, В моїм серці любов і свинець… Зневажаю елегії слізні, Як бур’ян у пшениченьці - жнець… Символ болю мого - Україна. Нині, прісно, во віки віків. Бабця - Січ, праматуся -руїна, Ще повстане супроти вовків… Вовколюди бредуть по Вкраїні - Ні сердець, ні душі, ні очей… Але будуть міста солов’їні Там, де згарища нині, ачей… Прапор раю мого - Україна, Перейду небовись і жита. І лелечого смутку пір’їна Тихо ляже мені на вуста. Вірю, вірю, бо як же без віри Мені, Нене, іти в небуття. Дотикаюсь до шаблі і ліри На узбіччі життя… Сюжет, у якому «Право голосу» Має розстріляний …колір Я - розстріляний колір: Червоний, зелений, блакитний.. Я мальований комин - Такий самоцвітний! Я - розстріляний колір, Розтерзаний, спалений, вбитий … Я -ь нешлюбний син волі, Який у степу десь заритий… Я не можу пі=днятись, Чорнозем із серця струсити. З кольорами обнятись І пензлик новий попросити… Я - розстріляний колір, Я родом з села Петриківка, Я - мальований комин, Душа моя наче бруківка… По ній ходить убивця, Гарба торохтить до Орілі… Співвітчизників лиця Від горя і кривд посірілі. Я - розстріляний колір, А був - наче радість найближча. Я - розвалений комин, На котрім - квітки попелища… Мого сяйва окрайчик Накрила глуха домовина. Я - мальований зайчик, Я - хустка тернова вдовина… Я - жіноча намітка, Я - перепел в спаленім житі… Я - небачена квітка, Що шепче пелюсткою: «Жити» Я - розстріляний колір, Жарина в золі Петриківки… Я - такий незникомий В прицілі чужої гвинтівки! Я - брова і зіниця, Я - колос, калина і сонях. Я - зоря смаглолиця, Я - вічне безсоння! Хто пробудить мій дивень, Хто візьме до рук живу воду? Моїм трепетом півень Свій гребінь підводить у вроду. Моїм щебетом пташка Світанок стріча на калині, Моїм голосом свашка Гукає качок в бадилинні. Молодий молоду Ще вустами моїми цілує У вишневім саду. А мій розпач крізь горе веслує… Я розстріляний колір, Я так хочу праведно жити… Я - мальований комин, Яким світ умів дорожити. Де ж тепера мій перстень, Пригаслий у ніч громовиці? Брате мій білошерстий, Обізвись із сирої землиці!.. Золота узда Світ вишито хрестом Гудуть хрущі травневі (В.Стус) Душа моя - з перстом, який не зна зневіри, Душа моя - з вогню, який не погасить. Світ вишито хрестом, він - брат сузір’я Ліли, Допоки днів-проклять - його в собі носить! Душа моя чудна, але - не без’язика, Душа моя з снігів, хоч сонця в ній - сто мір, Вона не скарбівник, не блазень, не музика, Та стачить в ній зорі на весь хрещенський мир… Я взяв її з біди, що зветься Україна, Я взяв її з краси, аби нести в майбуть… Моя душа - сльоза: не Божа - солов’їна, Їй, мов Дніпру, при бережечках буть, - При тих, де коненят пасе наруга, При тих, де сніда з лишеньком біда. При тих, де срібна в прана дій - попруга, А золота, як розпач брів, - узда! Молитва над безоднею Давно забуто, що є - жити, І що є світ, і що є ти. (В.Стус) Зрікаюсь тіла, відрікаюсь, Та - не душі, та - не душі. З гризотами ще поквитаюсь На мислях, як на палаші… Зрікаюсь тіла, вивільняюсь З дрібних нестям, образ, олжі. На півшляху не зупиняюсь, Бо кров’ю святяться ножі… Зрікаюсь броду - не народу, Зрікаюсь усміху - не мрій… Аби не стратить честь і вроду, Відбудусь…у землі сирій. В землі відбудусь, коли збудусь У слові, що також - земля. Зерном із колоса пребуду У світ, що гнівне немовля… Мій день столикий і великий, Мій день - калинонька і злак… Він ще такий косноязикий, Немов на палі вурдалак… Він марить лугом соковитим, Він скине пута німоти: «У власне тіло увійти Дано лише несамовитим».* *цитата В.Стуса
Я, Шановний, дуже добре вмію читати... І недобачаю, в назві відео.... Крім того, зробив зауваження, що в вірш Стуса вклинено свої слова, чим висмикнено те, що він сказав...- ПЕРЕКРУЧЕНО. Ви сподіваєтесь на те, що він не може вам здачі дати? За нього я кажу. А далі ДЯКУЮ, бо робота ТЕЛЬНЮК НЕПЕРЕВЕРШЕНО-БЛИЗЬКА до Стуса! То вам, Шановний потрібно правильно реагувати на заувааження, а не кидатися цепним цуциком.
![ТЕЛЬНЮК: Сестри - Від тебе до мене [Official Music Video]](http://i.ytimg.com/vi/2KK8-vjd4OY/mqdefault.jpg)
![ТЕЛЬНЮК: Сестри - Від тебе до мене [Official Music Video]](/img/tr.png)
![ТЕЛЬНЮК: Сестри - Не чекала [Official Music Video]](/img/n.gif)
Сестри роблять шедеври з віршів.
З шедевральних віршів легко зробити шедевральну пісню! Зрештою, так само легко і знищити його! Це дуже ніжна матерія! ❤️
Ох, до мурах. ❤
Неймовірні ❤
Поціловані Богом !Без ваших пісень - ніяк!
Усі ми діти Божі!
Божественно!
"кинуте надвечір без боїв"... Ніколи не могла б подумати, що ця фраза торкнеться мого міста...
Дуже класно!
не можу наслухатися💔
Слухайте на здоров'я! 😁
Чарівно і емоційно
Гурт, який поміж стилями! Однаково якісно виконують рок, джаз, баладу, класику. Професійно, чудово, велично. Дякую Вам, сестрички!
Сотий раз слухаю!!!
Слухайте на здоров'я!
Таке можуть писати лише генії. Так співати можуть лише генії.
Кожен з нас унікальний і неповторний в очах Бога. Але не всі цю унікальність
здатні реалізувати у своєму житті.
Ви унікальні і неповторні дорогі сестри Тельнюк! Ви геніальні!
Ого-го! Дякуємо за відгук! 😘
Мурашки по коже. Ещё раз убеждаюсь , что сестры Тельнюк - это музыка для эстетов, это музыка для состоявшихся людей.
Дякуємо за відгук!
Чудовий вірш про все, а виконання його ще більше розкрило.
Щиро дякуємо за відгук!
Великі молодці👏
Дякуємо щиро за відгук!
Єдині в своєму роді. Кожна пісня - шедевр! Ваш шарм зачаровує!
Дякуємо!
Богіні!!!!
Дякуємо! ☺
нічний Хмельницький :3
Дуже дивовижна та гарна пісня👍👏, дякую
Дякуємо щиро за відгук!
Я в захваті!!! Ніколи про вас не чула, а тепер я думаю, як я жила раніше??? Чудово!!! Браво!!!
Як гарно, що ми знайшлися! 😁
Чарівно. Дякую за насолоду.
Щиро дякуємо за відгук!
Все вишукано - текст, музика, голоси, виконання.
Щиро дякуємо за відгук!
superb
Дякуємо за відгук!
Сестри прекрасні! І Ірина на відео - неймовірно світла!
Щиро дякуємо за відгук, Зоя!
Класна пісня!! Ця пісня викликає у мене рефлексію...Люблю, Вас, слухати наживо!!!! Творчої наснаги!!!🇺🇦🙏💙💛
Щиро дякуємо за відгук!
Така чудова українська мова та пісня!
Дякуємо за відгук! ❤️
Це сучасне прекрасне відродження жанру поетичного романсу. Дякую! І так приємно знову почути у Вашій пісні звук гітари).
Дякуємо за відгук! ❤️
Вони дивовіжни!
Дякуємо за відгук! ❤️
Най Боженька "вас" тримає НАЗАВЖДИ!!!
Дякуємо за відгук!
Сестрички, ви безмежно гарні, вродливі, чудові та прекрасні...)
Щиро дякуємо за відгук, залицяльнику! ☺
Щастя ВАС чути!!!
Дякуємо за відгук!
Дякую Вам за Вашу творчість...Браво!!! Ви даруєте такі емоції, які не можливо описати...
Щиро дякуємо за відгук!
Так гарно🥰 голоси, знайомі з дитинства
Дякуємо за відгук!
Це просто - шедеври!
Щиро дякуємо за відгук!
Інколи пісні торкаються душі.
Дякуємо за відгук! ❤️
Ви в душі моїй.Дякую:)
У вас велика душа! ❤️
Знов натрапила на цю композицію... Так чуттєво і потужно,... чарівні голоси
Дякуємо за відгук! ❤️
Це чудесно. Чудесно.
Дякуємо за відгук! ❤️
Шедевр. Вкотре.
Дякуємо за відгук! ❤️
Це невимовно прекрасно!!! Дякую!!!
Дякуємо за відгук! ❤️
Дає Надію...
неймовірно!! дякую вам
Дякуємо вам за відгук!
Ви чарівні
Дякуємо за відгук! ❤️
передивляюсь раз за разом...
На здоров'я!
Гарно! Дякую! Ви найкращі !
Дякуємо за відгук! ❤️
Це так глибоко і так просто
Дякуємо за відгук! ❤️
хто ще ТАК напише? І щоб заспівано...
Вам назвати автора? 😉
надзвичайно, так гарно, дякую за Ваші пісні!
Дякуємо за відгук! ❤️
Прекрасна! Засіла в голові. Ви класні!)))) 💖💖
Дякуємо за відгук! ❤️
Обожнюю цю пісню, але тільки зараз помітила, що слова Жадана.
Це була перша пісня на вірш Сергія у нашому репертуарі.
Гарна пісня. мені сподобалась
Дякуємо за відгук! ❤️
Одесский пляж?))
Песня прекрасна.
Дякуємо за відгук! ❤️
Ви дивовижні..
Дякуємо за відгук! ❤️
Юрій Кириченко (український поет 1954 - 2015, кавалер ордена Св. Рівноапостольного кн.Володимира...)
Симон Петлюра:
Символ віри моєї - Вкраїна…
Символ віри моєї - Вкраїна:
Нині, прісно, во віки віків.
І ніяка потвора зміїна
Не зупинить моїх вояків…
Образ віри моєї - ріднизна:
Нині, прісно, во віки віків.
Хоч яка бува смертонька грізна,
А минає в бою козаків…
Обрій віри моєї - надія,
Обшир віри - Тараса земля,
На якій чорна кров лиходія
Каре серце громів звеселя…
Сонце віри моєї - колиска:
Нині, прісно, во віки віків.
Шабля ворога лютого - близько,
Але ближче - святині батьків…
Я до сивих джерел припадаю,
Я землицю благаю: «Прости»
Якщо я за душею щось маю,
то це ти, Українонько, - ти!
Символ мій - твоє небо і жито:
Нині, прісно, во віки віків.
В твою славу мій голос сповито, -
Наче меч січових козаків…
Мої коні не вийдуть з алюру,
Мої хлопці хаблі не складуть -
Якщо навіть Симона Петлюру
Яничари на смерть поведуть…
Мої піки - святі, хоч залізні,
В моїм серці любов і свинець…
Зневажаю елегії слізні,
Як бур’ян у пшениченьці - жнець…
Символ болю мого - Україна.
Нині, прісно, во віки віків.
Бабця - Січ, праматуся -руїна,
Ще повстане супроти вовків…
Вовколюди бредуть по Вкраїні -
Ні сердець, ні душі, ні очей…
Але будуть міста солов’їні
Там, де згарища нині, ачей…
Прапор раю мого - Україна,
Перейду небовись і жита.
І лелечого смутку пір’їна
Тихо ляже мені на вуста.
Вірю, вірю, бо як же без віри
Мені, Нене, іти в небуття.
Дотикаюсь до шаблі і ліри
На узбіччі життя…
Сюжет, у якому «Право голосу»
Має розстріляний …колір
Я - розстріляний колір:
Червоний, зелений, блакитний..
Я мальований комин -
Такий самоцвітний!
Я - розстріляний колір,
Розтерзаний, спалений, вбитий …
Я -ь нешлюбний син волі,
Який у степу десь заритий…
Я не можу пі=днятись,
Чорнозем із серця струсити.
З кольорами обнятись
І пензлик новий попросити…
Я - розстріляний колір,
Я родом з села Петриківка,
Я - мальований комин,
Душа моя наче бруківка…
По ній ходить убивця,
Гарба торохтить до Орілі…
Співвітчизників лиця
Від горя і кривд посірілі.
Я - розстріляний колір,
А був - наче радість найближча.
Я - розвалений комин,
На котрім - квітки попелища…
Мого сяйва окрайчик
Накрила глуха домовина.
Я - мальований зайчик,
Я - хустка тернова вдовина…
Я - жіноча намітка,
Я - перепел в спаленім житі…
Я - небачена квітка,
Що шепче пелюсткою: «Жити»
Я - розстріляний колір,
Жарина в золі Петриківки…
Я - такий незникомий
В прицілі чужої гвинтівки!
Я - брова і зіниця,
Я - колос, калина і сонях.
Я - зоря смаглолиця,
Я - вічне безсоння!
Хто пробудить мій дивень,
Хто візьме до рук живу воду?
Моїм трепетом півень
Свій гребінь підводить у вроду.
Моїм щебетом пташка
Світанок стріча на калині,
Моїм голосом свашка
Гукає качок в бадилинні.
Молодий молоду
Ще вустами моїми цілує
У вишневім саду.
А мій розпач крізь горе веслує…
Я розстріляний колір,
Я так хочу праведно жити…
Я - мальований комин,
Яким світ умів дорожити.
Де ж тепера мій перстень,
Пригаслий у ніч громовиці?
Брате мій білошерстий,
Обізвись із сирої землиці!..
Золота узда
Світ вишито хрестом
Гудуть хрущі травневі
(В.Стус)
Душа моя - з перстом, який не зна зневіри,
Душа моя - з вогню, який не погасить.
Світ вишито хрестом, він - брат сузір’я Ліли,
Допоки днів-проклять - його в собі носить!
Душа моя чудна, але - не без’язика,
Душа моя з снігів, хоч сонця в ній - сто мір,
Вона не скарбівник, не блазень, не музика,
Та стачить в ній зорі на весь хрещенський мир…
Я взяв її з біди, що зветься Україна,
Я взяв її з краси, аби нести в майбуть…
Моя душа - сльоза: не Божа - солов’їна,
Їй, мов Дніпру, при бережечках буть, -
При тих, де коненят пасе наруга,
При тих, де сніда з лишеньком біда.
При тих, де срібна в прана дій - попруга,
А золота, як розпач брів, - узда!
Молитва над безоднею
Давно забуто, що є - жити,
І що є світ, і що є ти.
(В.Стус)
Зрікаюсь тіла, відрікаюсь,
Та - не душі, та - не душі.
З гризотами ще поквитаюсь
На мислях, як на палаші…
Зрікаюсь тіла, вивільняюсь
З дрібних нестям, образ, олжі.
На півшляху не зупиняюсь,
Бо кров’ю святяться ножі…
Зрікаюсь броду - не народу,
Зрікаюсь усміху - не мрій…
Аби не стратить честь і вроду,
Відбудусь…у землі сирій.
В землі відбудусь, коли збудусь
У слові, що також - земля.
Зерном із колоса пребуду
У світ, що гнівне немовля…
Мій день столикий і великий,
Мій день - калинонька і злак…
Він ще такий косноязикий,
Немов на палі вурдалак…
Він марить лугом соковитим,
Він скине пута німоти:
«У власне тіло увійти
Дано лише несамовитим».*
*цитата В.Стуса
Хочеться слухати і слухати, але серце розриває. Не можливо слухати і не думати, не переживати.
Щиро дякуємо за відгук!
дуже гарна пісня,але навіщо так близько знімати дівчину?
Бо красива ж! 😉
А мені дуже сподобалось відео. Дівчина неперевершено гарна.
Жадан? , як і В.Стус - не вказано авторів, а значить перебрано собі, а їх замовчано. Дуже якісно і добре, не кидайте Стуса, чи буде кому, крім ВАС. .
Читайте описи під відео, шановний!
Я, Шановний, дуже добре вмію читати... І недобачаю, в назві відео.... Крім того, зробив зауваження, що в вірш Стуса вклинено свої слова, чим висмикнено те, що він сказав...- ПЕРЕКРУЧЕНО. Ви сподіваєтесь на те, що він не може вам здачі дати? За нього я кажу. А далі ДЯКУЮ, бо робота ТЕЛЬНЮК НЕПЕРЕВЕРШЕНО-БЛИЗЬКА до Стуса! То вам, Шановний потрібно правильно реагувати на заувааження, а не кидатися цепним цуциком.