23:13 - дата виходу історії 9.08.2024. Тобто її чоловік вже близько 3 місяців працює на новій роботі. Так, я знову забула вставити це в відео 😂 Вважайте це моєю фішкою 😅 Я ХАПАНУЛА ОЧЄНЬ СІЛЬНА - вибачаюсь міцно, цей звук мав би бути пізніше, але вийшов незапланований мем 😂
Дякую, що звертаєте увагу на проблеми підлітків. Багато хто ігнорує історії від таких, як я за віком. Але мені дуже приємно, що ви розповсюджуєте такі історії🥹
У першій історії є один нюанс, одна зі сторін це дитина-підліток і не дивлячись на те що я не можу зрозуміти біль бідної жінки що втратила дитину, вона не мала права так поводитись з дитиною, вона повинна була сама обмежити своє спілкування з нею якщо так злить, а не творити оце усе
Щодо останньої історії, не погоджуюсь з вами що подруга дружини покидьок. Можливо, варто було розповісти правду пізніше, коли ця біль буде не такою гострою, але ніхто не може вирішувати чи треба цьому чоловікові знати правду про сина його дружини чи ні. Також ми не можемо впевнено казати чи ця подруга робила це для своєї користі чи для користі чоловіка. Бо в нас немає про це інформації. І з того, що чоловік вибачився перед подругою, видно, що він не злий на неї і не звинувачує її. Я вважаю, що кожна людина має право знати і якщо б подруга промовчала і не розповіла правду, була би інша історія на редіт. Про те що я дізнався що мій дорослий син насправді не мій. Подруга моєї дружини знала це, але не казала мені про це 18 років (бо згідно з інших історій на редіт видно, що ця правда випливає наружу через певний час, а потім спричиняє біль вже обом дорослим людям). Занадто велика відповідальність вирішувати за чужу людину, має вона знати правду чи не має. Адже він доросла людина і зможе з цим впоратись, та прийняти зважене рішення щодо виховання цієї дитини. Можливо, він зможе знайти біологічного батька. Можливо він вирішить ростити дитину самостійно, але при тому зможе дитину підготувати до того, що він не є його біологічним татом. В будь-якому випадку цей чоловік має вирішувати це питання самостійно.
Я вже відповіла на якийсь коментар, що чим більше читаю коментарів тут, тим більше змінюю свою думку щодо цього. Я дякую Вам за Вашу думку і за час, який Ви присвятили, аби написати її тут! Я рада, що в мене така класна спільнота, котра має свої погляди і може лояльно їх висловити! Дякую Вам за це 🫂💙
Погоджуюся з вами на 100% Перше про що я подумала це було - тобто, 7 місяців він любив цю дитину а потім, коли дізнався правду, розлюбив? І друге - краще дізнатися зараз, а не при якихось трагічних обставинах де комусь з родичів потрібна буде медична допомога. Типу переливання крові або пересадки органів. Якби я дізналася що мої діти на справді не мої, я б любила їх так само сильно як і раніше
Як на мене добре, що вона зробила це так швидко, аби чоловік мав змогу на "тверезу" голову розсудити чи треба йому дитина чи краще її віддати в іншу сім'ю.
Ох, історія з заповітом мене тригернула....я майже все життя жила з бабусею і дідусем. Мама народила мене рано, і мотивацією для моєї появи було те, що в її сім'ї дуже жахливо ставились до неї, на відміну від її старшого брата(типовий золотий синок). Мого дядька народили, бо хотіли, а маму - бо в бабусі була якась хвороба і гінеколог порекомендувала народити, шоб в неї пройшли болі. Вони, звичайно ж, не пройшли. І бабуся опинилась з небажаною дитиною і проблемою, яку поява цієї дитини не вирішила. Нажаль, виявляється, що нарождувати в 16 від першого-ліпшого хлопця, що проявив до тебе крихту ласки - не найкраща ідея. Після народження мене тато і його чудова сім'я розкрилися повністю - мене "закаляли" в Каховському водосховищі, що спричинило в мене проблеми з бронхами на все життя. Вперше через це я мало не померла в віці 2-х місяців. Будучи дитиною, я майже ніколи не плакала, бо кожен раз, як плакала, на мене кричали, і, підозрюю, можливо, били. Маму постійно газлайтили і били також. Закінчилось все тим, що коли вона завагітніла від батька в другий раз, вони прив'язали її до стільця і побили шнуром від праски, бо мій "батько" не хотів другої дитини, а значить, це не його дитина, а нагуляна. В свідомості моїх родичів з "батечкового" боку це означало, що треба її покарати. Закінчилось все поліцією, госпіталізацією і викиднем, що спричинив безпліддя. Якщо що, це не просто версія моєї мами, це те, що я зібрала по крихтам, коли в дорослому віці вирішила розібратися в цій історії і поїхала в село батька. Так от, до чого тут історія з заповітом. Коли мама пішла від батька, змушена була повернутися до своїх батьків, чому вони не зраділи, але прийняли нас. Мати почала пити, наробила боргів. Зникала на місяць, потім з'являлась, як ніби нічого не сталося. В періоди просвітлення була чудовою мамою, яка в 4 роки навчила мене читати, писати, малювати і таблиці множення. Привила мою любов до читання. Купувала найкращі книжки, іграшки і одяг. А потім знову зникала. Тож, бабуся лишила її прав. Стала моєю опікункою. Перетворила моє дитинство на пекло, бо я була візуалізацією її та материних "помилок". Мене били за кожну четвірку, за кожне запізнення, за неправильний погляд ставили на кукурузу, якщо я дружила "не з тими" дітьми( такими ж сиротами, як я) то прилюдно на вулиці били свіжою хворостиною з шипшинового куща. Це все робила бабуся, дідусь просто існував поруч, тихо спиваючись. Він працював в нічну, тож інколи перед школою ми з бабусею шли його зустрічати з роботи і несли додому, бо він був п'янючий, як чіп. Мама з'являлась інколи і грала в маму. Дядько приїзжав в гості до батьків раз на декілька років, щоб побачитись з родиною. Обом було плювати на все, що було вдома, в тому числі на здоров'я їхніх власних батьків. Одного разу я стала свідком розмови про те, що їм не вистачає грошей на зубні протези, і вони попросили трохи в дядька(в нього гарна робота) на що він порадив здати мене в інтернат, щоб було менше витрат. Якщо що, то я мала "пенсію" від держави, також безкоштовні обіди в школі, безкоштовну форму та канселярію від держави, літній табір на морі, тощо. Мама купувала одяг в підручники і платила аліменти, на момент розмови почала забирати мене на пару місяців до себе на повне утримання. Ми не шикували, але і не можна було сказати, що конкретно я була причиною того, що в нас не було грошей. Бабуся померла, коли мені було 11. Перше, що зацікавило дядька, що приїхав на похорон - чи є в нас заощадження, за які ми оплатимо похорони. Заощаджень не було, бо бабусю збила машина, і вона померла в лікарні після купи операцій, які на той момент оплачували ми з власних грошей. Дядько покривився і оплатив половину похорону. Коли нам виплатили компенсацію від водія, він забрав її собі, бо ці гроші покрили " незаплановані витрати на похорон і дорогу до нас". Також в нас була трикімнатна квартира, і дядько дуууже хотів собі її частку, натомість отримав частку грошей з обміну(ми змінили трьох кімнатну квартиру на двохкімнатну після бабусиної смерті).
Я ж в той час встигла побувати в інтернаті, бо бабуся була моїм опікуном, а дідусь спочатку вирішив прислухатись до поради люблячого сина про інтернат. Але через два місяці таки оформив опіку. Кинув пити, почав намагатися мене виховувати. Нажаль, після смерті бабусі я відчула, що зашморг з шиї знятий, і пішла в відрив - почала прогулювати уроки, спілкуватись тепер вже справді з поганою компанією, пити і курити. Найважчий період був в мої 13-16 років, дідусь навіть повернувся одного разу до алкоголю, що змусило мене переглянути свою поведінку. Весь цей час я не переривала навчання, не потрапляла в міліцію чи щось таке, тож я просто пішла вчитись і підпрацьовувати, продовжуючи мати пенсію і тепер степендію від держави. На зарплату я гуляла, на стипендію оплачувала їжу з комуналкою, пенсію дідусь відкладав на моє майбутнє. Потім він захворів, проблеми з серцем. Відмовлявся лікуватись, бо він вже старий, це не має сенсу, не хоче витрачати гроші і інщі абсурдні причини. Я поговорила з мамою і дядьком, просила їх допомогти його переконати. Мама намагалась вмовити, дядько приїхав один раз, привіз упаковку кардіомагнілу(який дідусю навідь не виписували) і поїхав. Обидва, як на мене, приділяли супермало уваги дідусю. Я почала готувати йому здоровіші страви, намагалась витягувати на свіже повітря. Не поїхала в Польшу після випуску, хоча мені пропонували контракт на виробництві з проживанням, харчуванням і іншим. Не поїхала навчатись далі по професії, частково через те, що треба було їхати від дідуся в інше місто. Все ще намагалась затягти його до лікаря. Не допомогло, дідусь одного ранку помер на моїх руках, раптово і дуже жахливо. Я просиділа з його тілом 8 годин, бо коронер не приїхав вчасно. Плакала декілька діб, було дуже погано. Настільки, що після цього я впала в депресію, яку я лікую і зараз, через 12 років. Мама займалась всіма формальностями, приїхав дядько. Почав допомагати, шукаючи заповіт, як виявилось.... Ну, що ж - він його знайшов...і більше ми про нього не чули, бо в тому заповіті була вказана я, як спадкоємиця. Саме тому, що через дідуся я вибрала пожертвувати навчанням і кар'єрою, коли його діти не готові були пожертвувати навіть часом на нормальне піклування або грошима на лікування. Справедливості заради, це було не тільки через нього, та і я вже була повнолітня, тож сама відровідала за свій вибір. Але я вже точно не робила це заради преференцій в вигляді квартири, всі в цій сім'ї мене або тихо ненавиділи, або просто про мене не думали(я так тоді вважала), тож до складання заповіту я жила з думкою, що коли дідусь помре, я просто почну знімати житло. Тож, мій дядечко використав свої гроші і зв'язки. Вперше за весь час, який я його знаю. Щоб заповіт назавжди зник з офіційних реестрів. Я точно знаю, що він був, бо я його бачила і ходила з дідусем до нотаріуса. А ще він, барабанна дріб.....знайшов ті самі заощадження, що дідусь відкладав колись з пенсійних виплат на мене(я не знала, що вони досі є, але одразу впізнала конверт, який колись показував мені дідусь) і використав їх на похорон, а що залишилось, забрав собі, сказавши, що потім оплатить пам'ятники батькам. Спойлер, він більше ніколи про це не говорив. Тож, мені милостиво лишили прописку, дядько з мамою подали заявку на спадщіну. Дядько люб'язно запропонував мені викупити його частку прямо під час поминок...я вперше зірвалась і висказалась йому, яка він меркантильна скотина. На цьому і розійшлися. А найвеселіше те, що зараз та квартира нікому з них не всралася, бо що мама, що дядько поїхали з країни і не збираються повертатися. Дядько точно, бо він військовий по професії. Тож вся турбота про квартиру висить на мені, як на прописаній. Всі заміни труб, лічильників, комунальні і інше - все моє💖(при тому, що я живу в іншому місці і квартиру перші два роки після мого переїзду мені забороняли комусь здавати) а квартира їхня😅
Тож, на історію з заповітом я дивлюсь трохи інакше. Оптимальний варіант в тій історії, як на мене - оплатити сину, що жив щ мамою, повноцінну терапію з його частки спадщіни, а все, що залишиться - розділити між дітьми порівну.
Господи Боже. Я щойно прочитала і я в шоці. В мене немає слів, аби описати емоції, що я відчула читаючи Ваш коментар. Я хочу подякувати Вам за довіру і те, що написали тут свою історію 🙏🏻🫂 Я навіть не можу уявити, як Вам може бути боляче згадувати моменти дитинства і подумки повертатися туди. Я просто хочу обійняти Вас і сказати, що Ви заслуговуєте на все найкраще і мені дуже прикро, що деякі Ваші родичи ніц не знали про безумовну любов та людяність. Щодо депресії - я вірю, що і вона мине і Ви якнайшвидше увійдете в ремісію завдовжки з життя 🙏🏻 Ще раз Вам дякую за Вашу історію, за коментар, за час, який Ви присвятили його написанню. Шлю Вам багато віртуальних обіймів та підтримки 🫂💙
Це пздц, але виглядає ніби ви дуже добре тримаєтесь, і що ви дуже розумна, обдарована людина. Ви самі в 16 років відмовились від патерну алкоголізму, який у цій сім'ї став традиційним. Ви мали те, чого не вистачало вашим родичам, це людяність і доброта, вдячність. Можливо воно через почуття провини, але я так не думаю. Ви просто неймовірна що пройшли через це, рухаєтесь далі не зважаючи ні на що, і навіть знайшли сили розповісти про своє життя. Те за що я вбити б хотіла, ви сприйняли як данність, типо, окей, можна з цим працювати. Ви надзвичайна. Я захоплююсь.
Господи, те, що Ви описали, просто жахливо уявити. Я навіть словами не можу висловити почуття, які в мене викликала ваша історія. Я дуже хочу висловити вам свою підтримку, але, якщо чесно, навіть не знаю, які правильні слова підібрати. Якби я була поряд, я б певно вас просто обійняла (якби ви, звичайно, були не проти). Я бажаю вам всього-всього найкращого у майбутньому житті, щоб вас оточували тільки люблячі, гарні і теплі люди.
Тільки додивилася всі Ваші відео! І тут нове! Щодо першої історії: так слова дівчинки доволі жорстокі,але гадаю відповідальність все ж на дорослих особах,одна з яких проігнорувала проблему,а інша дозволила собі виливати біль і емоції на дитину.
Якби могла вставити сюди мем, тут було б відео surprise surprise 😅 Дякую Вам ❤️ Буду апдейтити свої відповіді разом з вашими апдейтами в коментарях) №1 - так, я з Вами абсолютно згодна! Дякую Вам за Вашу думку 💙
Дякую за відео. Дуже приємно слухати Маю свою історію про день народження: на мої 5 років мама всю ніч пекла 3 величезних торта, один з яких величезний ведмідь, на якому я хотіла задувати свічку. Бабуся розрізала всі торти до задування і дала родичам з собою( бо ті їхали раніше). Мама цього не бачила( погано себе почувала через перевтому і заснула через ліки),я побачила і розплакалась, мене в той вечір навіть ніхто не шукав. З того часу я ненавиджу дні народження в колі родини
Боже, це насправді жахливо 😭 Мені так шкода, що це трапилось з Вами маленькою:( Я Вам безмежно вдячна за довіру і за те, що Ви поділилися своєю історією тут 🫂 Насправді, мені шкода, що раніше (та і зараз є, просто трішки менше) людям було важливіше що подумають інші люди, а не те, що відчувають близькі. Це дуже сумно:( Маю надію, Ви колись полюбите свій особливий день, тому що він насправді не лише про зіпсований торт чи про інших людей - він, це свято того, що у вас був шанс зʼявитися на Землі і проживати це життя 💙 Шлю Вам багато віртуальних обіймів 🫂💙
Маю подібну історію. Мої друзі одружувалися і в них було супермаленьке, але прикольне весілля. Та батько нареченої запросив на це суто родинне свято якогось свого друга з дружиною, яких ані наречена, ані наречений ніколи не бачили. Це було дивно і дуже дратувала наречену, бо батько весь день поводив себе так, наче це не її весілля, а свято для його друга. А десь ближче до кінця це подружжя поїхало і ми всі були щасливі, бо почалося справжнє свято. Доки не винесли торт- верхівка (маленький тортик із фігурками наречених) була відсутня, виявилося, що мати нареченої віддала верхівку тому подружжю, батьковому другу. Наречена ридала, вона не розуміла, як можна було це зробити. Вона навіть не зрозуміла би, якщо б торт порізали знизу, але віддати верхівку, це було взагалі кошмаром
@@amely.m знову ж таки - в чому, бляха, проблема людей? Чому люди так сильно піклуються про думки і почуття інших і не можуть попіклуватися про думки і почуття найближчих? 😭 Питання відкрите, я так розумію:(
Щодо останньої історії, бачу це зовсім по іншому. Розповісти щось подібне було б дійсно складно, але я вважаю це просто необхідним. Поки дитина ще немовля, це шанс на краще життя для них обох, і для чоловіка, і для немовля. Чоловік має право на вибір і на правду, і я вважаю, що ця правда йому просто необхідна саме у той час, коли дитина ще немовля. Майбутнє немовля не цінніше за майбутнє чоловіка, і все б могло б бути значно гірше, якби він дізнався у майбутньому. Зараз він ще не так сильно прив'язаний до дитини, дитина теж не може усвідомити ситуацію, тому він може обирати своє майбутнє. Знання цієї правди це шанс для нього знайти дівчину, і мати щасливе бажане майбутнє, а для немовля, це шанс знайти люблячу родину, адже немовлят забирають одразу. А уявіть ситуацію, коли він дізнається правду пізніше, він би дізнався, і так, ця зрада це щось, що сталося давно, але для чоловіка це б була свіжа рана, оскільки для нього це відбулося просто зараз. Всі люди реагують по різному, ми не можемо бути впевненими, що його ставлення до дитини залишалося незмінним, можливо так, а уявіть якщо ні. Дитина вже була б прив'язана до нього, і не розуміла, чому тато більше не ставиться до нього так само, тато більше не любить мене? Чому тато уникає мене? Тато не мав залишати мене, якщо не готовий дбати про мене, я нікому не потрібний. А навіть якби його ставлення до дитини залишалося б позитивним, він міг би думати, що так, я люблю свою дитину зараз, але моє життя могло б було бути таким іншим і кращим, якби я мав вибір, можливо моя дитина зараз мала б усиновлювачів і батька, і мати, а я зараз би мав не тільки дитину, але ще й кохану людину, сім'ю про яку він мріяв. Щодо інших історій я повністю згодна
+думаю, в першій історії дівчинка сказала щось жорстоке, але це був її спосіб захистити свою мати, і свої кордони в принципі, вона була жорстока у відповідь, бо назвиати її мати повією це жорстоко. Батько мав вирішити це перш ніж це дійшло б до цього🫠
Так, я вже писала в коментарях раніше, що я дійсно з часом почала бачити цю історію трішки інакше. Але все ж, як я сказала у відео, що я просто не знаю, яке рішення було б правильним, я розглядала обидва варіанти і обидва мені здавалися щиро гамнячими. Але визнаю, можливо рішення подруги сказати було не таким поганим. Дякую за Ваш коментар і Вашу думку щодо цього 🔗💙
Яке тепле і цікаве відео! Дуже приємно слухати, як ти обговорюєш такі важливі теми з добротою та щирістю. Дякую за те, що піднімаєш питання стосунків між батьками й дітьми - це справді надихає на роздуми. Продовжуй в тому ж дусі!❤❤❤❤
24:50 - о ні, все він розуміє, йому не рік і не два. Йому 5. Я маю молодшого брата і чудово знаю що таке ревність. І не розумію чому тут батьки не встановлюють бар'єр. Він завжди буде меншим, але чи це привід відноситись до його дій, як до незначних? Я впевнена на 100%, що він виніс урок - так можна й потрібно робити. І спочатку це були свічки, а надалі буде більше, бо безкарність штука така. Це в принципі перші кроки у керівництві "Як зробити щоб діти ненавиділи один одного". Це така дрібниця, здавалося б, але... Мені цікаво, а кому у цій сім'ї подобається шоколадний торт? Дуже сподіваюся, що не Джемі(чи як його там)
Просто іноді батькам набагато легше сказати, що молодша дитина «просто не розуміє», аніж визнати свою провину і те, що вони не постаралися більше, аби навчити/пояснити/запобігти якійсь ситуації. Нажаль. І так, я супер згодна з Вами, що безкарність породжує нові, більш паршиві вчинки. І чим далі, тим гірше. Шкода, що батьки авторки посту цього не розуміють. Або не хочуть розуміти. Щиро дякую Вам за Ваш коментар! 🙏🏻
Я мати дворічки, і зараз певна, що такі речі варто було б пояснювати вже в цьому віці. 5 років це достатньо дорослий вік, щоб не дати зробити такий вчинок по відношенню до сестри @@bts_of_humanity
Я розумію якби джеймі мав певні ментальні вади, але якщо це звичайна нормотипова дитина, то до батьків великі питання. Моя племінниця на моє день народження агітувала друзів купити мені квіти, а їй було 4, а тут в 5 не розуміти, що в сетри день народження
З останньою історією я не до кінця погоджуюсь, я вважаю що подруга не покидьок, вона жертва історії. Перед смертю її близька подруга розповіла, що зрадила чоловікові, і це дійсно погано, дружина переклала з себе відповідальність на подругу. А подруга все ж вирішила розповісти про це після смерті дружини, вона хотіла щоб автор сам вирішив що робити. Це не її тягар
Так, прочитавши багато коментарів, які висвітлюють іншу сторону цієї ситуації, я змінили свою думку щодо цього. Дякую Вам за Вал коментар і Вашу позицію 💙
Щодо першої історії абсолютно не погоджуюсь. Анна доросла людина, і вона мала б фільтрувати які слова вилітають з її рота. Вона постороння жінка цій дівчинці, і не має жодного права вичитувати її за запізнення або інші дрібниці , це мав би робити батько, якщо їй не подобається що та в них гостює то вона мала б обговорити це з чоловіком, висунути правила перебування в їх домі, тощо. Дівчина справді не винна що та втратила дитину, і молодець що не змовчала, і припинила це виміщення злоби на собі. Гормони гормонами, а обсирати колишню дружину свого чоловіка в лице їх спільній дитині максимально кінчений вчинок. Надіюсь батько стане на сторону своєї дочки і нагадає своїй дружині що за слова треба відповідати.
Дякую Вам за Вашу думку! Думаю, це нормально, що ми маємо різні погляди і ставлення до якоїсь ситуації, це говорить про наш досвід і ідентичність) Ще раз дякую за коментар ❤️
Перепрошую, а які гормони? Вона втратила дитину, гормони більше не зводять її з розуму. Це так прикольно виправдовувати божевільні вчинки вагітних- гормонами, так інколи це правда через гормони, та навідь під впливом гормонів ти можеш залишатися людиною, а не лайном. Та які виправдання у цієї мадами? Дівчинка гуляла до пізна, а так не можна, то посади її та поясни їй чому не можна. Хочешь покричати, це не розумно, та ок- кричи. Але називати дитину та її матір образливими словами та виправдовуватися своїм горем, це свинота, а не людина. Вона просто ненавидить цю дівчинку, а зараз дала собі волю, бо є виправдання. Можливо, їй ще рано мати дітей🤔
@@amely.mдякую за Ваш коментар і Вашу думку! Єдине, додам лише, що я не виправдовувала її вчинки гормонами. Я кілька разів сказала, що це не виправдовує її. Я більше закцентувалася на горі людини, тому що кожен проживає це по-різному. Не думаю, що Анна ненавидить авторку посту, насправді. Якби так, навряд перед її вагітністю у них були б такі гарні стосунки, як це описувала АП. Я в жодному разі не виправдовую її ставлення до дівчини і образливі фрази в сторону неї та її матері, але я також не виправдовую фразу авторки посту «моя мати хоча б не була такою старою, аби виносити дитину». Це жорстоко і я вважаю, що в будь-якому випадку так не можна казати. Тож тому моя думка щодо цього лишається непохитною. Анна почала цей конфлікт і дозволила йому ескалувати, але навряд це означає те, що вона заслуговує почути такі слова. Так само як і авторка посту не заслуговує до себе такого ставлення і таких виразів ані в свою сторону, ані в сторону своєї матері. *хоча з іншого боку, якби я була б мамою цієї дитини, я б мабуть вирубила ту жінку, яка дозволила собі таке ставлення до моєї доньки 😅 **я ще не маю дітей Господи, ще більше себе заплутала. Настрій неоднозначність 😅 Ще раз дякую за коментар!❤
@@bts_of_humanityв цій історії якось замало батька. Чи не надто пасивно він спостерігав за наростаючою конфліктністю стосунків в своїй сім'ї? О, слухаю далі, Ви вже згадали Анна явно ревнувала до цієї дитини, до цієї здатності народжувати. Це погано, що вона зривалася на підлітці.. Втратити дитину. На 6 місяці 😢 Це реально дуже сумно. Якщо там ще і хронічні проблеми з фертильністю, то жінці дійсно складно бачити падчірку, бо, можливо, вона думає, що сама так і не народить. І вона не права. Анні доведеться впоратися із цим всім
@@IndeyUA я погоджуюсь з Вами! Анна дійсно доросла людина, якій варто приділити більше часу, аби впоратися з цим більш здоровим і екологічним шляхом, який би не включав зрив на підлітка. Дякую за Ваш коментар і Вашу думку 💙✨
Я так сильно не погоджуюся із вами щодо останньої історії. Уявіть ситуацію, що це виявилося б пізніше, він виховує не свою дитину, яку любить, як свою. А якщо об'явиться реальний батько дитини? І забере її, коли їй буле рочків 5-6, це така травма для усіх, для нього, для дитини. А так він скоріше за все її заберуть бабуся та дідусь, або знайдеться справжній батько. Він не встигне полюбити маля, і зможе легше почати нове життя. Він має право знати. Я б на його місці хотіла б знати, і на місці того, із ким вона зрадила, я б хотіла знати, що десь там, в мене є дитина.
Думаю, це абсолютно нормально, що ми маємо різні думки з Вами щодо цього 🙏🏻 І я дуже ціную і поважаю Вашу думку і Ваше ставлення до цієї історії! Дякую за Ваш коментар! 💙
@bts_of_humanity так, згодна. А ще я б із вами погодилася в цій історії, якби мала місце зрада, але дитина була б від чоловіка. Тоді так, ця інформація зайва, вона не принесе нічого окрім болю.
Дякую за відео ❤️ ви дуже приємна і комфортна авторка 💙💛 В мене є думки що до першої історії. По перше мені сумно що підліток шукає пораду в інтернеті від зовсім незнайомих людей, які не тільки не знають всієї їх історії, бачуть ситуацію лиш з одного боку зі слів дівчинки, а ще й невідомо хто там сидить і що їй напишуть, а вона це може дуже близько сприйняти. Сумно, що поряд немає вживу людей що їй можуть дати пораду. Але вона зовсім непоганець. Її, дівчинку підлітка, ображає доросла жінка, яка в домі її батька з неї знушається і ображає. Будинок батьків це твоя гавань спокою, а тут через свої проблеми доросла жінка псує життя дочці свого чоловіка. Ніяк стан цього не виправдає. Якщо їй так важко зараз то вона б могла попросити якийсь час її не приходити, сказавши що зараз їй не хочеться взагалі нікого бачити і їй треба час. Історія за спадок. Проблема що ми багато чого не розуміємо. Бо якщо син з яким вона живе її опора і підтримка, що він все робить по будинку, планується що він буде її доглядати то так, таке розподілення коштів буде чесним. На прикладі моїх знайомих, той хто жоглядає за батьками той і отримує основну спадщину. Якщо це робиться на рівних то і ділять порівно. Але якщо вона залишає йому все лише тому що в нього все гірше виходить то тоді там явн й фаворитизм і це не ок. За останню історію. Не вважаю подругу поганою, вона розповіла йому все швидко і в нього є вибір. Я б хотіла таке взнати як умога раніше. Він ще не прив'язаний до дитини і може на "тверезу голову" обрати чи йому буде ок виховувати цю дитину. Бо його доля не менш важлива ніж доля дитини і він має право бути щасливим. А дитина буде або у родичів дружини або буде в прийомній сім'ї, і до речі автор поста по суті також зараз є прийомним йому батьком. Маленьких дітей з задоволенням заберають сім'ї що до цього пвдійшли виважено і з великим бажанням. Мені страшно уявити якби він про це дізнався будь хлопцю 5-15-20 років. Чи змінилось потім відношення. А може через те що він батько одинак був то мав би проблеми а дізнавшись що дитина не його то мав би негатив до дитини.
Я хочу виразити Вам величезну вдячність за Ваш коментар і Ваш час, який Ви провели разом зі мною, переглядаючи це відео і реагуючи на нього! Мені робиться страшенно приємно, коли я бачу, що спільнота, яка зібралась у мене на каналі дуже усвідомлена і спокійно реагує на мої думки, з якими не згодні. Неймовірно вдячна Вам за таку розгорнуту думку! Шлю віртуальні обійми! 🫂💙
Щодо останньої історії трохи не згодна. Щодо подруги. Її мовчання не мало б для неї ніяких наслідків, навіть у разі розкриття зради, та і теорія щодо "зняття тягаря", якщо і має місце, то має довше коріння, ніж здається на перший погляд. А розповісти - далеко не легко. Мені здається, що подруга і сказала про це саме зараз тому, що дитина ще мала і має змогу якщо не на пошук біологічного батька, то на нормальне всиновлення. Тоді як чоловік матиме змогу не ростити не свою дитину самотужки і не витрачати на це своє життя. Або витрачати, та за своїм вибором. Малюючи далеке майбутнє, де чоловік вже любить маленьку дитину і чи не знає про зраду, чи дізнається досить пізно, ми уявляємо картину, де він безумовно любить дитину, як і вона його, і у разі виявлення відсутності рідства "нічого не змінюється". Але ніхто не розглядає варіанту, що відносини батька та дитини можуть так і не скластися, чи що якщо він таки дізнається правду, його реакція буде ще гірша і дитина вже розумітиме, що щось не так. Що у нього може бути відторгнення, з яким він буде не взмозі боротися(а реддіт казав про такі історії, було жаль як тата, так і дівчинку, що була його улюбленицею), і що дитина залишиться у сім'ї з одного тата, який просто не може знаходитися поряд з нею, принаймні спокійно. Ніхто не розглядає гіршого варіанту. Який зазвичай розглядають ті, що приймають рішення. У тому числі і ця подруга. Це дуже неприємна ситуація, але у подруги у цьому просто не могло бути правильного рішення: будь яке заслуговувало б на осуд тих чи інших людей. Я вважаю, що вона мала право на будь яке. І, можливо, з цього ще можна буде вийти з найменшими втратами.
Так, дійсно, Ваша думка однозначно має право на існування. В цій ситуації дійсно важко було вирішити, який вибір був би більш «правильним». Дякую, що розкрили ситуацію з іншого боку 🙏🏻 І я невимовно вдячна Вам за Ваш коментар і час, який ви витратили, аби залишити його! Це дуже, ДУЖЕ цінно і важливо для мене! Дякую 🙏🏻🫂
Також не можна звинувачувати подругу у жорстокості. Мене це дуже почало дратувати, коли я почула це від вас, адже ми дійсно всі розумні коли це все читаємо, а як би повелися в таких умовах під час сильного стресу, ніхто не знає@@bts_of_humanity
Дякую за історії❤ Я люблю включати історії з Reddit коли працюю. Саме сіла за ноутбук, подумала:"Зараз би щось цікаве послухати" і оо-пааа, дзвіночок про нове відео з вашого каналу 😊
Відео з книжками завжди гарна ідея))) А про історії, фаворитизм кращий спосіб виростити не чутливого дорослого, який буде думати, що всі йому винні. Частина тих історій дє доросла дитина викинула стару мати на вулицю, коли на неї переписали житло - це як раз кінець історії про фаворитизм. Коли дитина маленька їй вистачить і нового гаджета чи велике ліжко. Але доросла людина вже захоче житло. І якщо дитині не пояснити що таке "ні" то дорослий вже точно цього знати не буде. То ж такі батьки самі собі риють могилу
40:06 що дійсно було б непоганим компромісом, то допомогти старшому сину побороти тривожність, тощо, оплативши психолога та іншу кваліфіковану допомогу це якісна підтримка сина і за життя, і після смерті а так виглядає, що мама активно формувала у старшого сина вивчену безпомічність і далі її завзято підтримує що дуже-дуже поганий подарунок сину і за життя, і після смерті Дякую за відео!! PS слово «інвалід» краще не вживати в жодному контексті можна казати, наприклад, «побутовий нездара» абощо
О таааак! Чому я про це не подумала раніше? 🫠 Дійсно, гарною підтримкою для нього було б відвідування терапії та/або прийом ліків, аби йому допомогли це оплатити. Не знаю як в Британії, знаю лише, що в Україні це досить коштовно, тож дійсно, Ви маєте рацію! Дякую! 💙 І я дякую Вам за підказку щодо висловлювань! Я точно не мала на меті принизити людей з інвалідністю, тому що вважаю, що це такі ж звичайні люди, як і решта, просто в дечому мають особливі потреби. Ще раз дякую, в майбутньому слідкуватиму за цим краще 🙏🏻❤️
Дякую Вам дуже за теплі слова і підтримку ❤️ Я в житті більш впевнена, але знаєте, бувають дні, коли тобі ніц не подобається, волосся не так лежить, тоналка не лягає, думки не клеяться 🫠 оце в мене таких кілька днів було, але я так щиро хотіла записати те відео 🥹 Думаю, в наступних випусках виглядатиму впевненіше) Ще раз щиро Вам дякую 🫂💙
Щодо останньої історії Ви дуже сильно помиляєтесь. Ця подруга врятувала і автора, і дитину. Бо правда все-одно колись би з'ясувалась. І це 100% вплинуло би на почуття автора до дитини. І неймовірно травмувало би обох. А так - є шанс, що і автор поволі пройде всі етапи горювання та буде з часом щасливий, і дитина виросте в стабільній люблячій атмосфері. Правда, якою б важкою вона не була, завжди краща за життя в брехні. Покидьком вона була би, якби, знаючи правду, мовчки спостерігала, як автор проживає не своє життя, жертвуючи як самотній батько купою всього заради виховання дитини, яка насправді є продуктом зради його партнерки 😡
Таак, прочитавши багато коментарів під цим відео щодо останньої історії я поглянула на ситуацію під іншим боком, тож так, зараз я однозначно можу з Вами погодитися. Дякую за Ваш коментар та Вашу думку! 💙
анна звичайно втратила дитину але якби хтось посмів казати подібні речі про мою матір, я б була іще більш жорстокою не залежно від того хто це і що у них там сталося в житті. маєш проблеми з башкою? лікуйся, а не роби це проблемою інших. батя взагалі амеба якась, до тебе приходить дитина, каже що є конфлікт а тобі пофіг. авторка не поганець, їй варто лівнути звідти взагалі і не контачити ні з тою жінкою ні з байдужим татом
Таак, я казала про тата, що мені дійсно не зрозуміло, чому він проігнорував свою дитину. Мабуть, якби він вчасно звернув на це увагу, то до такого конфлікту не дійшло б.
Люблю ваші відео❤ 1)щодо ситуації з сестрами. Я не знаю звідки, але от таке враження, що щось подібне чи бачила у фільмі чи ж документалці. На жаль, привілейована сестра там була кекс жертвою своїх же батьків. Але вони це подавали їй як те, що вона для них особлива і саме типу за це вона отримувала все краще ніж сестра. Сподіваюсь, що в цій усторії не так... 2)Я дивлюсь відео в 2 ночі, голосний звук вставки вкінці-це жесть для барабанних перетинок😅 але хотілося б відсутність будь чого російською мовою у ваших чудових відео. Щиро вдячна, що розвиваєте український контент❤
В першій історії мачуха як раз таки покидька, на мою думку. Гормони не виправдовують перехід на аж такі особистості. І в останній - подруга зробила правильно. А як би він не захотів більше дітей і потім, коли вже було б запізно, він виявив, що не залишив нащадка і це б його просто знищило. Та і хто хоче жити в брехні. Думаю, що подрузі було важче розказати, ніж змовчати. Але вона вчинила вірно. Це ж не питання того, що дитина опиниться в дитячому будинку. Не та країна, як я розумію. І дякую за те що зайнялись такою цікавезною справою, обожнюю це слухати😊
З приводу другої історії. Я це намагаюсь довести всім родичам чоловіка (так, я одна, бо чоловік вже змирився що вони нас не розуміють). Я не просто чайлдфрі, я ближче до дітоненависництва відношусь, і на 100% впевнена що не полюблю власну дитину, тому не хочу її мати аби не наражати на травматичний досвід але його родичі... Вони чомусь вважають що знають мене краще за мене саму. Якщо хтось думає сказати що можливо вони б мені допомагали з дитиною, відповідь - ні, на 100% ні тому що між нами більше півтори тисячі кілометрів. Почуваюсь наче вони бажають меня найбільшого зла в світі
Кудись мене занесло але суть в тому що далеко не кожна жінка може відстояти свої кордони в цьому питанні і не повестися на маніпуляції і репродуктивне насилля з боку родичів
Так, це правда, не кожна може впоратися з тиском, але з іншого боку - марно розраховувати на допомогу з дитиною, тому що як би там не було - народжувати - це вибір батьків, а не родичів чи когось ще. І я щиро вважаю, що краще не мати дітей і не планувати їх взагалі, якщо людина думає, що не зможе цій дитині дати те, на що вона заслуговує. Мій життєвий вибір щодо дітей інший, але я поважаю Ваш і вважаю, що таким чином Ви не шкодите ані собі, ані потенційній дитині 💙🫂 Дякую за Ваш коментар! ✨
100% не можна розраховувати на допомогу з гіпотетичною дитиною.Зазвичай,чим більше люди заливаються солов'єм,як вони будуть допомагати-тим швидше вони зіллються.Я ні разу не чайлдфрі,і взагалі за багатодітність,але вважаю,що народжувати тоді,коли саме ТИ готова це вивозити
Літня жінка, яка вирішила віддати свої заощадження одному з синів. Коли є золота дитина в родині, це завжди погано для всіх, особливо для самої золотої дитини. Я не знаю в цій родині дійсно віддавалася перевага старшому сину і його проблема із влаштуванням у житті має своє коріння саме в тому, що він золота дитина. Та зараз діти вже дорослі. Молодший влаштував своє життя, та живе окремо, старший живе з мамою, для мене вже очевидно, що старший і має отримати більшу частину спадку. Думаєте, що це не справедливо, але ж ні, він буквально зараз працює розважальною компанією для мами, а молодший має своє життя. А і ще важливий факт, я б сказала основний, це її гроші, вона має повне право віддати все що має на благочинність, протринькати в казино, тощо. Це її гроші і їй вирішувати хто і що отримує. Не поганець❤
Дякую Вам за коментар і Вашу думку щодо цієї ситуації! ❤️ З одного боку я погоджуюсь з Вами - це її гроші і вона сама вирішує, як їх витрачати і кому дарувати, але я вбачаю в цьому дещо інше, а саме те, що мама виділяє одного сина більше, ніж другого. Я досі вважаю її досить егоїстичною, тому що вона вже прожила своє життя (більшу його частину) і проживала його так, як хотіла і могла, робила вибори і жила в їхніх наслідках. Для мене егоїзм полягає саме в тому, що вона ніби не відпускає сина від себе. Він не навчиться жити і бути самостійним, якщо матиме надмірну опіку мами. Плюс фаворитизм, як на мене, тут як не глянь, це погано. Але це суто моя думка і Ви можете мати іншу. І я вважаю це прекрасно! Ще раз дякую Вам, що поділилися цими думками тут! Було цікаво почитати і побачити ситуацію трішки інакше 💙
@@bts_of_humanity о, ні, як мати вона дуже погана, я взагалі її тут не виправдовую. Їй зручно мати сина під боком, а йому зручно сидіти під тим боком, я це бачу скріз. Це як хвороба, але людині тепло і комфортно і вона не розуміє, що ось це- воно назавжди, краще не буде, лише гірше. Але, як жінка, яка має гроші і хоче їх залишити в такомі співвідношенні, я її взагалі не засуджую, бо це її гроші. Єдина її помилка, сказати про це іншому сину, ото і має зараз клопіт😅 Якщо що, я та друга дитина, яка може залишитися ні з чим😂 але мене це чомусь ніколи не турбувало
@@amely.m коротше, якщо в двох словах описати авторку допису, то вона просто жинка головнокомандувач 😂 І я рада, що Вас це не турбує, насправді! Мабуть, батьки виховали у Вас та Вашого брата/сестри любов одне до одного і не змушували Вас конкурувати між собою і це прекрасно, якщо так. З цим, думаю, важко впоратися, але мабуть у них вийшло?)
Остання історія це жесть. чувак може робити, що хоче, але дитину треба якось пожаліти, адже вона не винна. А подруга, з одного разу молодець, бо сказала правду
Як на мене, тут важко вирішити, який з виборів є правильним. Дитину дійсно шкода більше, ніж решту, але не знаю, чи є для неї найкращим варіантом залишитися з батьком, який вбачає в ньому зраду дружини, а не сина.. ситуація важча, ніж може здаватися. Але знову ж, то моя думка і я ціную і поважаю Вашу! Дякую 💙🖇️
Люди, в мене якийсь глюк на 52:32, декілька разів крутила ролик і нічого не змінюється. Я вже все позакривала, але все одно чую одну жінку-екстрасенса😅 це тільки в мене?
Боже, але ж Ви мене насмішили 😂😂 лежу і регочу, як кінь 😂 У Вас все добре 😂 Цей звук мав бути наприкінці відео перед рубрикою з невдалими кадрами, але чомусь на монтажі цей звук змістився на хвилину вперед і тому ось так 😂 Я дуже перепрошую, що зконфьюзила Вас 🙏🏻 Але Ви дуже-дуже підняли мені настрій! Дякую Вам 😅❤️🫂
@@bts_of_humanityя слухала в навушниках і робила роботу. Я підскочила на рівному місці від переляку, думала випадково змахнула на перемотка навушники.
Перша історія: тут мачуха абсолютний поганець! Не спихайте все на гормони, у віці 30+ мізки мають працювати досить злагоджено і тверезо. Мачуха заздрить матері дівчини, а на самій дівчині виміщує своє зло, за те що вона, така класна, і не спромоглася народити. До того ж, дівчинка в домі свого батька, а не в домі мачухи, і виганяти її звідти, чи просити приходити на нейтральну територію, ніхто не має права! Батько теж понанець, що ігнорує цей конфлікт. У другій історії, найімовірніше, авторка розірве в майбутньому контакти з батьками і сестрою, бо вона їм не люба, і вони цього навіть не приховують. Чому вони її не люблять - тут можна тільки здогадуватись. Але вже і не полюблять. Тікати дівчині з цієї сімейки треба. Третя історія: старша дитина, очевидно, від попереднього чоловіка і вона стала "зайвою" в своїй новій сім'ї. Бо так відноситись до дитини - то жах. Вже на свій ДН дитина має право їсти той торт, який вона хоче, і провести цей день так, як хоче. І ніхто не має права його псувати! Навіть 5-річний невихований поганець. Остання історія: такі "подружечки" заслуговують шкварчати в пеклі! Жінка, звісно, винна, що зраджувала, але "подружечка" своєю правдою зламала життя усім. Заздрісна, злісна *****. Жаль чоловіка і дитину:(
По-перше! Я Вам щиро вдячна за Ваш коментар і Вашу думку! Я дякую Вам за Ваш час, який ви присвятили написанню своєї думки тут! 🫂❤️ Щодо першої історії, в сумі Ви чули мою думку у відео, але я також не можу не погодитися з Вами. Я чомусь не закцентувала увагу на тому, що це дім її батька, тож Ви дійсно маєте рацію в цьому 🙏🏻
В мене двоє синів, і я дуже стараюся щоб вони мали все однаково мою увагу, обіймашки, , гуртки, подарунки, і все одно кожен раз в будь-якій ситуації і один і другий починають маніпуляції що саме він самий нещасний😵💫 чим розганяють мою тревожность що я погана мама
Ох, це складно 🫠 Хочу просто Вас підтримати і сказати, що Ви все робите правильно. Думаю, в будь-якому випадку, в деяких ситуаціях ревнощів не уникнути, головне просто давати зрозуміти їм, що обидва любі однаково) Колись моя бабуся своїм дітям казала: ось три пальці, котрий з них відрізати буде більш боляче? Ось так і ви в мене, однакові переді мною) Дякую Вам за коментар і Вашу історію 💙✨ Обійняла! 🫂
@bts_of_humanity 🫂щиро вдячна за підтримку, бо я весь час переймаюсь як зробити їм щасливе дитинство попри весь цей хаос навколо, я весь час їм кажу, що вони найцінніше що в мене є в цьому житті. І сподіваюсь вони не напишуть яка я поганка 😅
В останній історії найбільше постраждала невинна дитина. Але я абсолютна не згодна з тим що подруга поганець. Вона зробила правильно, тому що єдина людина, яка ще знала що це не дитина чоловіка померла. подруга діяла в інтересах чоловіка. Прожити життя у впевненості що ростиш свою дитину, а потім випадково дізнатись, що вона від іншого це страшенний удар не тільки для дитини, а і для батька. а в залежності від того в якому віці про це дізнаєшся і при яких обставинах, то може ще й життя коштувати або сердечного нападу. Якби чоловік не дізнався, що це не його дитина, то він би все життя присвятив її вихованню. ВСЕ ЖИТТЯ будувати навколо того що є неправдою. це занадто жорстоко. Подруга вчинила дійсно правильно. сподіваюсь що у дитини все складеться добре і його візьмуть на виховання родичі дружини та забезпечать йому щасливе дитинство, але не за рахунок брехні
Я дякую Вам за Ваш коментар і Вашу думку 🙏🏻❤️ Насправді, чим більше читаю коментарів, тим більше розглядаю цю ситуацію під іншим кутом і думаю, що можливо таки подруга дійсно вчинила правильно… Я рада, що можу почитати інші думки і розглянути ситуацію під іншим кутом. Дякую 💙✨
Не буває покидьків у світі з моєї точки зору. Кожен знаходить собі ті чи інші виправдання, які можуть бути достатніми для когось. А також усі помиляються, буває зробиш щось, а потім дивишся, і думаєш, от же ж лайно, чого я так зробив, я ж цього не хотів, а виправити вже не можна - А далі починається "але я не хочу, щоб усі знали, що я помилився"....
Погоджуюсь і не погоджуюсь. Я вважаю, що покидьки таки існують. Чи можете Ви сказати, що гвалтівники чи вбивці просто помилилися? Можливо хтось так думає, але в моєму баченні світу вони абсолютне зло. Але я більше за те, що є покидьки в тій чи іншій ситуації. Хтось поступає погано за якихось обставин, гірше, ніж можна було б, тож ця людина в даній конкретній ситуації для мене покидьок. Але чи означає це, що вони в загальному покидьки по життю? Ну навряд. Але це суто моє бачення і я ціную Ваше. І я думаю це класно, що ви поділилися своїми думками, дякую Вам за це 💙🔗
@@bts_of_humanity "так я вбиваю людей, за гроші, але я віддаючи частину зароблених грошей на благодійність" "Так, вона не хотіла зі мною спати, але в процесі їй же сподобалось" Або "так я вбив її, але якби не вбив - їй би довелось жити із травмою, через те, що я її зґвалтував. Так це погано, але я просто помилився, вона була настільки мила, що я не зміг встояти" Повір, знайдуться люди, для кого подібні пояснення будуть достатніми
@@aktibuhs_true я коли читала, мене аж трусило 😅 думала Ви скажете, що ось типу, не покидьки вони Полегшало з прочитанням останнього речення. Але, я ж кажу, я в деяких людях вбачаю абсолютне зло і мені абсолютно все одно, для кого їхні виправдання будуть достатніми. І я щиро вважаю, що людей, які підтримують таких покидьків треба або перевіряти, або пильнувати, тому що вони можуть бути потенційними вбивцями/гвалтівниками/педофілами тощо, через те, що не вбачають великої проблеми в цьому. Можна нескінченно філосовствувати на цю тему, але мені здається, що люди надто бояться звинувачень про їхній чорно-білий світ. Але якби кожне злодіяння могло б виправдатися, то тюрем не існувало б, а в світі творився ще більший хаос, ніж є зараз. Але знову ж таки, це моя філософія і я не намагаюсь переконати вас в цьому, лише більше пояснюю свою позицію 💙
Вони ходили на шопінг, і на тому ж шопінгу, мати не могла купити дитині подарунок... Враховуючи шо автор - це мати, можна припустити, що ще деякі моменти із цієї історії могли би були бути упущеними. І так, малому 5 років - вік коли дітей в школу відправляють, все він розумів, коли задував свічки на торті сестри. Можливо більше, що він є такою собі золотою дитиною в тій сім'ї.
Я не погоджуюся щодо останньої історії, що погана подруга. Як на мене її вина саме в тому, що вона не сказала одразу. Найгірша тут саме дружина. Вона не закохалася і піддалася емоціям. Вона переспала з якимось першим зустрічним. А далі, будучи вагітною, збиралася обдурювати свого чоловіка все його життя, подарувавши на шию чужу дитину і може ще й трипер якийсь. Хай би ще аналізи здав на ЗПСШ. Він доросла людина і рішення про виховання чужої дитини, він має приймати свідомо. Едіт. 😁☝🏼 Ця мадам своїм секундним дебільним рішенням зруйнувала життя трьом людям. Так що пані та панове, кожен раз, коли ви оголяєте свої причандали не для того, щоб попісяти чи показати лікарю, думайте про наслідки. Все. Я все сказала 👵🏻
передостання історія-можливо у старшого сина є якісь ментальні проблеми як то тривожність чи щось сукупне, тож було б дуже добре оплатити йому психолога або психотерапевта задля більшої адаптації та соціалізації, нє? і згодна з авторкою, купити кожному з синів(або купити одному а іншому надати еквівалент) по квартирі, це було б справедливо.
Я не розумію, навіщо народжувати багато дітей, якщо вони не в змозі любити їх усіх однаково. Мій тато був тією самою нелюбою дитиною, тож що таке фаворитизм я особисто відчула на собі не зі сторони батьків, а зі сторони бабусі по татовій лінії (ну ви ж розумієте: від нелюбого сина і онука не сама любима), і це було дуже-дуже неприємно, м'яко кажучи. І це все при тому, що в мене найкращі люблячі батьки, а також бабуся з дідусем зі сторони мами. Тож я відчула на собі лише відголоски цього. 😒 І ще трохи не по темі: у вас неймовірно гарні очі. 😍
Мені дуже шкода, що ви опинилися в ситуації, де відчували таке ставлення до себе і до свого тата, але я щиро радію, що у Вас був класний приклад батьків і стосунки з ними! Дякую Вам за Ваш коментар!) І про очі 🥹❤️ Дякуюююю 🫂
Як ми не вибираємо народжуватись чи ні, так і не вибираємо батьків, якщо вони настільки не поважають свою дитину, я сподіваюсь авторка посту про них забуде і буде успішною і сильною
Я також дуже сподіваюсь, що в неї все складеться найкращим чином і вона відмовиться від токсичного і упередженого ставлення батьків! Було б ще краще, аби це не завдало їй жодної травми в житті, але думаю, це побажання вже менш реальне, нажаль 😞 Дякую за Ваш коментар і Вашу думку! 💙✨
Давайте толерувати зради, знімати відповідальність з жінок, які зраджують і вішати чужих дітей на хороших чоловіків заамість того, щоб реальний бвтько визовував свою власну дитину. А подруга зробила дійсно правильно. Бо він маж право знати що це не його дитина. А дитині це теж набагато кращо в майбутньому, бо вона буде рости там, де її люблять, якщо вона потрібна влвсному баьку або з люблячими бабусею і дідусем по лінії матері, якщо справжньому батьку ця дитина буде не потрібна
Я не толерувала зраду, не знімала відповідальність з померлої дружини і не пропонувала «вішати» чужих дітей на хороших чоловіків. Я лише розглянула іншу сторону цієї ситуації і виразила свої думки щодо цього. Я не претендую за визнання свого погляду, як єдино правильного, лише як варіацію розвитку подій за обставин, якщо б подруга не сказала. Я спробувала поставити себе на місце автора і подумати, чи в такому разі хотіла б я знати. Мабуть ні. Хоча важко сказати, щиро кажучи. Я ціную правду понад усе і я ненавиджу брехню, але щиро вважаю, що іноді (дууууже рідко, в супер виняткових ситуаціях) ця правда нікому не потрібна. Але знову ж таки, ця ситуація дуже складна, як на мене. І навряд тут є єдине правильне рішення. Будь яке рішення тут здаватиметься «неправильним», де страждатимуть люди, тож.. В мене досі дуже суперечливі думки щодо цього всього. Але я дякую Вам за Вал коментар і Вашу думку!)
Немає тут ніяких неоднозначних варіантів, бо якщо не дай бог дитина захворіє, і буде наприклад потреба в пересадці почки, переливанні крові, пересадки кісткового мозку і в криється правда, що вони не рідні батько і дитина, то це буде набагато гірше для усіх. А знаючи правду він сам обере як йому чинити з дитиною, чи брати на себе відповідальність чи ні. І взагалі бачучи купу історій де рідний батько гвалтував рідних дітей, то напевно вже краще віддати цю дитину, бо якщо це дівчинка, то чим старше вона буде не виключений варіант, що тим більше вона буде схожа на маму, і де гарантія що його не перемкне? Бо судячи з розповіді він дружину дуже кохав. І хто тоді буде винен в такій ситуації?
@@annakonopackaya7441 Ого….цікаво коли хтось каже про те, як жахливо толерувати зраду, а потім толерує зґвалтування дитини😃Зґвалтуванню немає ніяких виправдань. Зрада це погано, але як ж ви це повʼязали взагалі….
@ насправді вже все добре . Так як я старша то замінила сестрі маму і вона вважає що її дім та сімʼя це я і мій чоловік. Для мене наслідком були 10 років в абюзивному шлюбі. Але я змогла вийти і змінити своє життя , пропрацювати це. Так що ми щасливі ну не зовсім бо все ще існує країна сусід. Проте навіть тут мій чоловік та наречений сестри власноруч роблять все аби і це виправити ))
@@JulikTihon знаєте, я так сильно радію, коли читаю, що люди вибираються з абьюзивних стосунків і проходять терапію, чесно. Я рада, що ви знайшли в собі сили, щоб по-перше - визнати, що ті стосунки не були нормальними і по-друге - вийти з них. Ви дуже сильна і я пишаюсь Вами! ❤ Також я дуже дякую Вашому теперішньому чоловіку і нареченому Вашої сестри за те, що боронять країну! Героям Слава!
15:16, я так вас розумію. У мене є кішка Буся, моя маленька киця (не маленька.. їй уже п'ять з половиною місяців) до якої я маю почуття, як до рідної дитини, я люблю її дражнити, гратися, обіймати, через те що вона мягка, як іграшка, живе вона у батьків, коли я живу на зйомній квартирі ( +3 години їзди). Поговоривши з власницею, можна взяти котика, але є але, дорога, я дуже боюсь, що кішці це не сподобається, бо це не один транспорт, а автобус, метро, скоросний трамвай ... Мені дійсно хочеться її взяти з собою, оскільки я весь час поки знахожусь вдома( більшу частину), але коли я захочу поїхати додому, я муситиму брати її з собою, бо залишити її саму можна макстимум в закритому приміщенні до 6 годин, і то я не впевнена. Бо вона дворова кішка, любить гуляти на вулиці... Тому я думала, взяти котика іншого, щоб він звик жити в будинку, бо та зовсмім не посида. Я дуже боюсь, що вона почне мене ревнувати або взагалі втече та загубиться, через стрес, бо подумає, що більше не побачить моїх рідних, мене лякає думка, що вона може думати, що все моє кохання буде іншому котові, а їй ні. (Я її дуже сильно балую). Доречі, кішка не бачить в мені крім собі пробної сестри, на якій можна хоч цілий день стрибати. Тоді як любить дуже сильно моїх батьків. Також, те саме, якщо брати нового олюбленця, я не хочу залишати малечу саму в дома, бідьше ніж на 8-9 годин (звичайний графік людяни, що працює). Я відчуваю себе максимально поганкою, бо я люблю свою кішку, і дуже хочу бути поруч з нею, але навіть зараз пишучи пост, почалась повітряна тривога. В разі чого, я муситиму кидати все, що є, і тікати тримаючи її в руках. (Тобто переносці мається на увазі, але все ж, це завжди заняті руки)
Я насправді так щиро радію, коли читаю таке. Мені це свідчить про вашу відповідальність до того, кого Ви приручили) Хоча і про тривожність теж свідчить 😅 (як і в мене, ха-ха) Шлю віртуальні обійми і бажаю, аби Ви з вашим котиком бачилися якомога частіше 💙🫂
Перш за все, я хочу подякувати авторці за крутий контент. Будь ласка, продовжуйте ♥️ Я був би дуже вдячний, якби ви додавали більше коментарів з reddit і фінальні висновки поганець/не поганець з голосування під постом. Також з приводу історії про спадок і двох братів. Я думаю, не варто вживати слово "інвалід", навіть коли йдеться про соціальні навички чи побут, а не про фізіологічні обмеження. Можна сказати "неспроможний самостійно вести побут" чи "нездатний до самостійного життя", "неадаптований" тощо.
Дякую Вам за коментар і Ваш відгук! А також дякую за перегляд відео! Так, мені вже писали про слово «інвалід», дякую, що наголосили на цьому 💙 В майбутньому більше слідкуватиму за цим!)
Не вважаю, що ви праві з приводу того, що батьку не треба було говорити, що дитина - результат зради. Краще він дізнається про це зараз, аніж через 15, 20 років коли витратить на цю, чужу йому дитину, купу ресурсів, нервів і часу. Автор з тих, хто може любити тільки своїх власних дітей. Тож подруга - молодець, що мала совість не змушувати його ростити цю дитину половину свого життя. Дитину - родичам. Чоловіку - змогу створити сімʼю з власними дітьми. Вся вина за подальшу долю дитини на матері. Така моя думка.
Я щиро вдячна Вам за коментар і Вашу думку! 💙 Я писала це в відповідях на попередні коментарі, що чим більше читаю ваших аргументованих думок, тим більше переконуюсь, що дійсно, можливо таки рішення «сказати» було правильним. Дякую!
В першій історії я повністю не згодна. Мачуха не одного разу вилила свій біль на дитину, бо не витримала, а потім вибачилась. Доросла жінка методично щодня тероризувала підлітку та відверто над нею знущалась. Це повне лайно. Це ніяк не виправдовує ніякий її біль.
Сказати у запалі сварки "Це не моя провина, що ти втратила дитину" - це одне, жорстоко, але можна зрозуміти чому; а от казати після цього, що вона застара, аби виносити дитину - це вже занадто. Так, я розумію, що почути образу на адресу мами - це дуже зачіпає, але треба зважувати те, що ти кажеш, а не бити якнайболючіше. Краще вже сказати якесь лайливе слово на її адресу та піти, грюкнувши дверима. Бо репліка про застару - це, скоріше за все, точка неповернення у стосунках з жінкою і з батьком авторки.
Так, я згодна з Вами. І тут, як на мене, палка двох кінців. Обидва неправі, як на мене, але з іншого боку - Анна є старшою і вона розпочала цей конфлікт і посприяла його ескалації. Думаю, жодна з них не мала морального права казати такі речі одна одній, тож мені важко точно сказати, хто тут поганець, а хто ні. Дякую Вам за коментар і Вашу думку! Це дуже цінно для мене 🫂💙
Як на мене точка неповернення коли в домі батьків тебе ображають їх жінки/чоловіки, бо дім батьків це твій острів впевненості, тепла і любові, а не образ від сторонніх людей. І доросла жінка перша почала переходити на особистості і явно ображати підлітка і її мати. Була б на її місті я то будучі підлітком напевно б вдарила, а доросла зараз просто б розповіла батьку і сказала, що не прийду в будинок де його жінка мене ображає і якщо б він не підтримав мене перед цією дружиною то напевно б і з ним не спілкувалась.
28:14 пані, не хотіла цього писати, але якщо ви вже спитали, то дам вам відповідь, сподіваюся ви не сприймете як образу я дивлюся ваші відео, але не підписуюсь, вони просто вспливають в рекомендованих, бо у ваших відео доволі багато води, ви часто говорите одні й ті самі речі, але різними словами, можливо ви хвилюєтеся або це просто ваша манера спілкування, все це абсолютно нормально, просто особисто мені це не дуже комфортно, доводиться ставити відео на прискорене відтворення чи взагалі промотувати це моя причина не підписуватися, а просто час від часу дивитися відео і спостерігати чи відбудеться розвиток подачі але це лише моя думка і моє сприйняття, це не відміняє того факту, що ваші відео в інших аспектах дуже якісні: картинка, звук, історії та й з думками вашими я зазвичай згодна тому бажаю вам успіху та натхнення!
1: Покидьків немає. Шостий тиждень? Нічого не хочу сказати, але це доволі ранній період. Не хочу звучати цинічно, але це як раз період найчастіших викиднів (80 відсотків вагітностей у цей період закінчуються викиднем. Інколи жінка може не знати, що вона вагітна в цей період.). Одразу видно, що з появою "власної" дитини перша дитина чоловіка у тієї жінки відійшла на передній план і це дуже добре, що воно не вдарило по дівчинці. Плюс ви праві, це сварка між двома людьми, одна з яких пережила викидень, а друга є підлітком і її мати буквально образили під час сварки. Але жінка, враховуючи що вона старша і є дорослою людиною, мала повести себе більш зріло, на мою особисту думку. 2. Батькі ще ті мудаки. Очевидний фаворитизм старшої доньки і ми не знаємо причини цього. Дівчинку банально шкода. Відчуття наче вона дійсно випадковість. Бідолаха. Найгірше в цьому це відношення старшої сестри, бо вона розуміє цей фаворитизм і вирішує користовуватися цим, замість того аби розуміти і намагатись підтримувати гарні відносини з сестрою (я взагалі це не можу зрозуміти, бо я сама старша сестра). 3. Так! Мати мудачка. Особливий день доньки, усі плани порушені і вона всеодно йде на уступки, тому що розуміє проблеми. Ви не купуєте її улюблений торт, бо його ніхто окрім неї не любить і натомість купили торт який не любить вона! (начхати на вас, це її День і ЇЇ торт, дорослі люди, потерпіли б той торт, а сину могли взяти пончики чи ще щось). Так ні, ще й її брат задмухав її свічки, бо він маленький і нічого не розуміє?! А ви там навіщо, дорослі батьки? Просто для краси?! (йому 5, йому через рік в школу. Якщо він досі не розуміє такої банальності як чуже день народження, то це ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА) Вона підліток, вона вже багато чим пішла на уступки. Батьки вирішили, що покупки компенсують подарунок? А обговорити це заздалегіть? Та й ще й бабусі забороняти відправити потрібний подарунок, це що взагалі таке? Ух, яка я зла. 4. Я можу зрозуміти жінку, але враховуючи слова сина, скоріш за все ми знов маємо приклад фаворитизму який жінка вперто вирішує не помічати. Шкода її обох синів, але відчувається, що старший це прям мамина черешенька. Типу, серйозно, кидати університет через тривожність? Може це я якась мазахістка, але я мала тривожність кожну сесію, і все ж таки маю на руках той довбаний диплом. Взагалі треба було б просто сина відправити на лікування, але матері, як і самому сину вочевидь все ок, їх все влаштовує. Ви правильно сказали, що можливо мати егоїстка і тримає сина біля себе. Мене теж так намагалися тримати поруч, а коли я поїхала і інколи телефонувала аби скаржитись на перепони меін казали: кидай все і їдь до нас. Доки я не пояснила, що я телефоную тільки аби виплакатися і мені треба слова підтримки, а не намагання затягнути мене назад додому. Після цього це припинилося. Але для цього треба бути або сильною людиною, або як я жити за 2тисячі км від родини і щоб похздка додому дратувала своєю вартістю і довжиною, хах. 5. Ну не знаю. Краще раніше ніж ніколи, не можу назвати тут хоч якогось покидька окрім дружини, бо подружня зрада то таке. Єдине що трішки роздратувало, так це те, що подруга тримала цю таємницю увесь час, доки не сталося те що сталося. Це було чесно по відношеню до автора, але в той самий час дуже його шкода, бо він тільки що втратив дружину і думав, що матиме їх спільну дитину. А тут він втрачає буквально УСЕ. Не тілкьи кохану, а й віру в неї і дитину, яка могла бути їх спільною. Дуже шкода.
З рештою пунктів я дуже-дуже згодна з Вами! Я дуже Вам дякую за час, який ви присвятили цьому коментарю і за те, що аналізували ці історії разом зі мною! ❤️ Дякую-дякую-дякую 🫂❤️
@@bts_of_humanity а, ой, це я тупе вночі дивилася, тоді так, це дуже великий стрес для матері і я можу її зрозуміти. Єдине, що їй не треба було зривати свою біль на падчериці, бо це дуже не дуже, але маємо, що маємо. Сподіваюсь, вони налагодять свій зв'язок після якщо звісно обидві цього захочуть.
Дуже гарна дівчина, приємний голос, постанова кадру. Але так багато власних коментарів, ще й коментарі з постів повторюють ваші думки, а не вносять щось нове, щоб відео було змістовнішим :(
Я дуже перепрошую 🙈 це не мало бути так, звук мав би бути пізніше (там де картинка перед невдалими кадрами), але при експорті чомусь змістився і я це побачила, коли вже відео було на каналі 🫠
@@Anastasia-mv1sb де в відео я сказала, що це ок? Тобто по-Вашому, сказати жінці, що втратила дитину, що хтось там принаймні не був застарий, аби цю дитину виносити це ок?
8:46 Перша історія. Автор поганець, так як не потрібно було такого казати, но і пробачати такого ставлення до мами - не потрібно було. Психолог тут дійсно потрібен, але АД - зайві. Так як психолог, може допомогти з адаптуванням цього травматичного досвіду і правильно вирішити наростаючий конфлікт
Дякую за Ваш коментар 🙏🏻 Думаю, якщо в неї виявиться депресія, то АД не зайві. Ці ліки не лише для «крайньої стадії», чим швидше ти починаєш лікування, тим скоріше покращає і менше триватиме прийом ліків, тож не так погано) Але ми не психіатри, аби таке вирішувати, тож полишимо це не спеціалістів) Дякую за Вашу думку 💙🫂
Я вирішила для себе, що хочу зачитувати лише ті коментарі, які, як на мене, є цікавими і слушними. Або ж смішними. При підготовці історії я читаю багато коментарів, якщо щось виділяю для себе, то лишаю і читаю. Але можливо варто звернути на це увагу. Так само результати, тут не знаю навіть чому 😅 в обговоренні забуваю, мабуть 😅 Дякую, що звернули на це увагу, перегляну цей підхід 💙
😬😬😬 Дууууже перепрошую, ця вставка мала бути пізніше (перед блуперсами) і не так гучно, але при експорті щось здвинулось і я вже помітила те, коли відео було на каналі 😭
Я відразу вставила це в закріплений коментар 🥹 Мушу щось з цим зробити, бо я дійсно забуваю, особливо коли таймлайн досить довгий (з годину). Дуже перепрошую за незручності 💙🔗
Перша історія 1) тато покидьок, бо нічого не зробив 2) Анна ісеодно доросла людина, тому мала б і здогадатись,їм треба дистанцююватись, раз вона на ній зривається 3) автор не покидьок Друга всторія - батьки потворні
в последней истории глупо обвинять подругу в чем-то. это перекладывание ответственности, то есть дел наворотила жена, рассказала подруге об этом жена (кто-то просил об этом? думаю нет), а виновата теперь подруга? то что она не думала про ребенка или мужа тоже вполне нормально, она этого делать не обязана, это чужие для нее люди и понятное дело что она предпочтет сделать лучше себе сняв груз с совести. да и в целом скрывать подобное от мужчины это отвратительно. подруга все правильно сделала, и подругу (жену) при жизни не предала, и от мужчины не скрывала подобное
Так само як ніхто не просив подругу розповідати те, що вона знає. Можливо це перекладання відповідальності, але для зняття грузу існують психологи, а не люди в скорботі ще й з немовлям на руках. Якщо людство думатиме тільки і виключно про себе, то до кінця світу недовго лишиться. Але це моя думка і я також ціную і поважаю Вашу) Дякую Вам за коментар ❤️
А я в черговий раз переконалася як жінка, що потрібно робити тест на батьківство в роддомі. Для тієї хто не зраджував і не зраджує в цьому немає ніякої проблеми, бо їй немає за що переживати, і до того ж це виключить варіант сплутати дітей. А от таким як ця дружина буде менше варіантів. Бо якщо ти обираєш людину і виходиш заміж, то це вже певні обов'язки, а якщо ти не готова до сім'ї, дітей і відсутності "гульнути" то або не почтнай стосунки або піди з них. Тим паче що дружина частку своєї зради ще й на подругу перекинула і зробила її спів учасницею. Нащо? Не думаю що подруга її про це просила. А та зрадила і радо прийшла ділитись. І так, я маю право так говорити, бо мене так само намагалась подруга втягнути в її зраду.
@@annakonopackaya7441 я ніколи не задумувалася про тест на батьківство в пологовому. З одного боку слушно, з іншого - примусово змушувати людину здавати біологічний матеріал (або ж мазок) - це порушення прав людини. Плюс, я думаю, в такому разі збільшиться смертність малюків, бо тоді жінки б ходили народжувати туди, де їх би не перевіряли, а це може бути дещо небезпечно, тому що навряд гарні лікарі погодяться працювати в «польових умовах». Думаю, цьому чоловіку, коли він знайде нові стосунки, варто на початку проговорити свою ситуацію і пояснити, що в нього значні проблеми з довірою (думаю, це неминуче станеться) і запитати, чи не проти його партнерка здати ДНК тест за вагітності. Це було б, я думаю, найкращим рішенням. Але знову ж таки - всі ми тут розумні на відео чи в коментарях, але не дай Боже потрапити в таку ситуацію, сумніваюся, що ми б були такими кмітливими 🫠 Мені шкода, що Вас намагалися втягнути в таку неприємну драму і я рада, що Ви не погодилися брати в цьому участі! Дякую за Ваш коментар!
Щодо історії з днем народження, я не зовсім погоджуюсь з вашою думкою. Поїздка , або шопінг та кіно, як альтернатива, це вже доволі хороший подарунок. Торт справді потрібно було купити такий, який хоче іменинниця і стримати дитину від задування свічок. Але цей день народження насправді не був аж настільки поганим, щоб влаштовувати істерику і висувати звинувачення. Як мінімум батьки постаралися зробити їй в цей день щось приємне.
Як на мене, знову ж таки, не беручи до уваги фінансове становище родини, шопінг з мамою це може бути як варіант дозвілля з нею, знаєте, як вихідний мама-донька. Це класно, це приємно, це гарні емоції. Але чи в день народження це рахується тією увагою, на яку розраховує дитина? Мені здається, суть подарунка в тому, аби думати про людину, якій ти робиш цей подарунок, аби знати її досить добре, щоб обрати саме те, що вона хоче. Це прояв не лише уваги, але і показує, наскільки батьки знають свою дитину. Для того, аби купити подарунок, треба зробити достатньо багато махінацій, аби вивідати, що дитина хоче, витратити час, аби знайти цей подарунок, запакувати його гарно, заховати, аби про нього не дізналися передчасно. Це все не лише про гроші, але насамперед про увагу. Тож я, мабуть, лишуся в цій історії непохитною в своїй думці, тому що вважаю, що батьки дійсно могли б попіклуватися про свою дитину краще, а не просто дати грошей і сказати «купи собі що хочеш», це найпростіший шлях. Але я все одно дуже вдячна Вам за коментар і Вашу думку, за те, що приділили час, аби написати її тут. Це дуже цінно для мене 💙✨
Ох і добірка крінжових історій. А остання жесть, особливо не розумію людей які осуджують автора бо він не збирається виховувати дбитину. Цікаво, скільки жінок готові виховувати дитину підкинуту коханкою померлого чоловіка.
Ох, засудження чоловіка це взагалі абсурд, насправді. Кожен диванний критик завжди «краще знає», а по факту, якби хтось опинився б в подібній ситуації (не дай Боже, звісно), то всі б язик в одне місце засунули:( Тож так, автор допису точно не монстр і не покидьок! Дякую за Ваш коментар!
Четверта історія - треш. Моя мама колись заявила, що все перепише на брата, бо «та ти і так зубата та сильна, сама собі все вигризеш», а брат він ніжний і домашній, молоденький . Мамі знадобилось більше 10 років щоб трошки змінитися. Зараз у заповіті у нас 50/50, хоча я вже декілька років сплачую комуналку/деякі витрати матері та брата, бо живу за кордоном та маю можливість, а мама за станом здоровʼя не може працювати. Я думаю, що змирилась, але іноді, коли ця тема підіймається, відчуваю якусь страшну злість та образу.
Ой, Ви не мусите) Дивіться, є тайм-коди, які я залишаю спеціально для того, аби можна було відразу знайти початок історії без обговорення. А ще є така штука, як закрити відео. Теж гарно працює)
В мене для Вас і для інших коментаторів дещо є - я спілкувалася з Настею, вона написала мені і підтримала 💙 Без жодних коментарів щодо того, що я її копіюю, лише виразила свою підтримку (не переймайтеся, я запитала в неї, чи можу я про це говорити) Настя дуже класна, насправді, але це вже стає смішно, що авторка каналу, яку я, за вашими словами, копіюю, виражає підтримку, а люди такі «о жах, це 1в1» 😂 Але я дякую Вам за активність під відео 🙂↔️💙
Мені важко зрозуміти чоловіка з останньої історії. Доречніше сказати, що його емоції мають право на життя, і круто, що він собі в них признається, але… Але я не розумію. Ось так викинути дитину, яку ти вважав своєю все її життя, яка вважає ТЕБЕ татом. Ну типу як. Я не виправдовую жінку - зради це погано. Але злись на неї. Бляха, моє материнське серце розривається.
Я поділяю Ваші думки і почуття щодо цього. Ситуація, як на мене, дуже неоднозначна, хоч я не надто люблю це слово. Дякую Вам за коментар і за Ваші думки 💙🔗
Дитина замала аби вважати його татом, вона швидко навчиться когось іншого вважати татом. Він не брав на себе відповідальність за чужу дитину і йому ні разу не повинно соромно відмовитись від цієї дитини. Поганцем тут була лише дружина. Доля цього чоловіка не менш важлива ніж доля дитини. Чому він повинен страждати виховуючи дитину що нагуляла дружина? І якщо він не зможе відноситись до дитини як до своєї то і дитині буде не ок. І не розумію чому ви вважаєте що дитині з прийомним батьком одинаком, а він по суті ним є, буде краще ніж з повноцінною прийомною сім'єю? Немовлят забирають швидко, і це повноцінні сім'ї, з татом і мамою, що свідомо зробили цей вибір і хочуть мати дитину.
@@Ольга-ъ2д5э Офтоп: я думала, що дитині не не 7-8 місяців, а 7 років. Тому писала з цього боку питання. Сподіваюсь, вам стала зрозуміліша моя відповідь.
Мені цікаво автору каналу норм жити в чужому образі?😅 тупо всі інтонації, особливі вставки, навіть вислови які Настя постійно вживає тупо всееее скопійовано, це смішно 😂
😂😂😂 Люблю грати в маски-шоу 😂 А якщо не секрет, поділіться, будь ласка, що саме скопійовано? Давайте 3 чіткі речі. Тому що коли люди таке пишуть, я запитую що саме, а вони не відповідають, то що я маю собі думати? Як я знатиму, що виправляти? 😅 Чи ви, дорогенька, лише хейт можете вкинути і піти собі тихенько?)
@@milashko0698ви пропонуєте людині змінити тембр її голосу і інтонацію які у неї є лише заради того щоб не бути схожим на когось, за таким баченням тоді ніхто не має стригти каре, бо ж буде схожим на когось. Вибачте зазвичай не реагую на таке але це прям дивно писати подібне зауваження
23:13 - дата виходу історії 9.08.2024. Тобто її чоловік вже близько 3 місяців працює на новій роботі.
Так, я знову забула вставити це в відео 😂 Вважайте це моєю фішкою 😅
Я ХАПАНУЛА ОЧЄНЬ СІЛЬНА - вибачаюсь міцно, цей звук мав би бути пізніше, але вийшов незапланований мем 😂
Дякую, що звертаєте увагу на проблеми підлітків. Багато хто ігнорує історії від таких, як я за віком. Але мені дуже приємно, що ви розповсюджуєте такі історії🥹
Дякую Вам за Ваш коментар! А хіба люди в 15-16 років це не люди? Я вважаю, що люди, які також мають право на почуття, емоції, образи тощо.
Обіймаю 🫂💙
У першій історії є один нюанс, одна зі сторін це дитина-підліток і не дивлячись на те що я не можу зрозуміти біль бідної жінки що втратила дитину, вона не мала права так поводитись з дитиною, вона повинна була сама обмежити своє спілкування з нею якщо так злить, а не творити оце усе
Так, дійсно, Ви маєте тут рацію!
Дякую за Вашу думку і коментар!💙
Щодо останньої історії, не погоджуюсь з вами що подруга дружини покидьок. Можливо, варто було розповісти правду пізніше, коли ця біль буде не такою гострою, але ніхто не може вирішувати чи треба цьому чоловікові знати правду про сина його дружини чи ні. Також ми не можемо впевнено казати чи ця подруга робила це для своєї користі чи для користі чоловіка. Бо в нас немає про це інформації. І з того, що чоловік вибачився перед подругою, видно, що він не злий на неї і не звинувачує її. Я вважаю, що кожна людина має право знати і якщо б подруга промовчала і не розповіла правду, була би інша історія на редіт. Про те що я дізнався що мій дорослий син насправді не мій. Подруга моєї дружини знала це, але не казала мені про це 18 років (бо згідно з інших історій на редіт видно, що ця правда випливає наружу через певний час, а потім спричиняє біль вже обом дорослим людям). Занадто велика відповідальність вирішувати за чужу людину, має вона знати правду чи не має. Адже він доросла людина і зможе з цим впоратись, та прийняти зважене рішення щодо виховання цієї дитини. Можливо, він зможе знайти біологічного батька. Можливо він вирішить ростити дитину самостійно, але при тому зможе дитину підготувати до того, що він не є його біологічним татом. В будь-якому випадку цей чоловік має вирішувати це питання самостійно.
Я вже відповіла на якийсь коментар, що чим більше читаю коментарів тут, тим більше змінюю свою думку щодо цього. Я дякую Вам за Вашу думку і за час, який Ви присвятили, аби написати її тут! Я рада, що в мене така класна спільнота, котра має свої погляди і може лояльно їх висловити! Дякую Вам за це 🫂💙
Згоден. Тим паче, що ця нова інформація може допомогти вгамувати біль від втрати дружини, бо він не буде ідеалізувати хх
Погоджуюся з вами на 100%
Перше про що я подумала це було - тобто, 7 місяців він любив цю дитину а потім, коли дізнався правду, розлюбив?
І друге - краще дізнатися зараз, а не при якихось трагічних обставинах де комусь з родичів потрібна буде медична допомога. Типу переливання крові або пересадки органів.
Якби я дізналася що мої діти на справді не мої, я б любила їх так само сильно як і раніше
Як на мене добре, що вона зробила це так швидко, аби чоловік мав змогу на "тверезу" голову розсудити чи треба йому дитина чи краще її віддати в іншу сім'ю.
Ох, історія з заповітом мене тригернула....я майже все життя жила з бабусею і дідусем. Мама народила мене рано, і мотивацією для моєї появи було те, що в її сім'ї дуже жахливо ставились до неї, на відміну від її старшого брата(типовий золотий синок). Мого дядька народили, бо хотіли, а маму - бо в бабусі була якась хвороба і гінеколог порекомендувала народити, шоб в неї пройшли болі. Вони, звичайно ж, не пройшли. І бабуся опинилась з небажаною дитиною і проблемою, яку поява цієї дитини не вирішила.
Нажаль, виявляється, що нарождувати в 16 від першого-ліпшого хлопця, що проявив до тебе крихту ласки - не найкраща ідея. Після народження мене тато і його чудова сім'я розкрилися повністю - мене "закаляли" в Каховському водосховищі, що спричинило в мене проблеми з бронхами на все життя. Вперше через це я мало не померла в віці 2-х місяців. Будучи дитиною, я майже ніколи не плакала, бо кожен раз, як плакала, на мене кричали, і, підозрюю, можливо, били. Маму постійно газлайтили і били також. Закінчилось все тим, що коли вона завагітніла від батька в другий раз, вони прив'язали її до стільця і побили шнуром від праски, бо мій "батько" не хотів другої дитини, а значить, це не його дитина, а нагуляна. В свідомості моїх родичів з "батечкового" боку це означало, що треба її покарати.
Закінчилось все поліцією, госпіталізацією і викиднем, що спричинив безпліддя.
Якщо що, це не просто версія моєї мами, це те, що я зібрала по крихтам, коли в дорослому віці вирішила розібратися в цій історії і поїхала в село батька.
Так от, до чого тут історія з заповітом. Коли мама пішла від батька, змушена була повернутися до своїх батьків, чому вони не зраділи, але прийняли нас. Мати почала пити, наробила боргів. Зникала на місяць, потім з'являлась, як ніби нічого не сталося. В періоди просвітлення була чудовою мамою, яка в 4 роки навчила мене читати, писати, малювати і таблиці множення. Привила мою любов до читання. Купувала найкращі книжки, іграшки і одяг. А потім знову зникала. Тож, бабуся лишила її прав. Стала моєю опікункою.
Перетворила моє дитинство на пекло, бо я була візуалізацією її та материних "помилок". Мене били за кожну четвірку, за кожне запізнення, за неправильний погляд ставили на кукурузу, якщо я дружила "не з тими" дітьми( такими ж сиротами, як я) то прилюдно на вулиці били свіжою хворостиною з шипшинового куща. Це все робила бабуся, дідусь просто існував поруч, тихо спиваючись. Він працював в нічну, тож інколи перед школою ми з бабусею шли його зустрічати з роботи і несли додому, бо він був п'янючий, як чіп.
Мама з'являлась інколи і грала в маму.
Дядько приїзжав в гості до батьків раз на декілька років, щоб побачитись з родиною.
Обом було плювати на все, що було вдома, в тому числі на здоров'я їхніх власних батьків.
Одного разу я стала свідком розмови про те, що їм не вистачає грошей на зубні протези, і вони попросили трохи в дядька(в нього гарна робота) на що він порадив здати мене в інтернат, щоб було менше витрат. Якщо що, то я мала "пенсію" від держави, також безкоштовні обіди в школі, безкоштовну форму та канселярію від держави, літній табір на морі, тощо. Мама купувала одяг в підручники і платила аліменти, на момент розмови почала забирати мене на пару місяців до себе на повне утримання. Ми не шикували, але і не можна було сказати, що конкретно я була причиною того, що в нас не було грошей.
Бабуся померла, коли мені було 11. Перше, що зацікавило дядька, що приїхав на похорон - чи є в нас заощадження, за які ми оплатимо похорони. Заощаджень не було, бо бабусю збила машина, і вона померла в лікарні після купи операцій, які на той момент оплачували ми з власних грошей. Дядько покривився і оплатив половину похорону. Коли нам виплатили компенсацію від водія, він забрав її собі, бо ці гроші покрили " незаплановані витрати на похорон і дорогу до нас". Також в нас була трикімнатна квартира, і дядько дуууже хотів собі її частку, натомість отримав частку грошей з обміну(ми змінили трьох кімнатну квартиру на двохкімнатну після бабусиної смерті).
Я ж в той час встигла побувати в інтернаті, бо бабуся була моїм опікуном, а дідусь спочатку вирішив прислухатись до поради люблячого сина про інтернат.
Але через два місяці таки оформив опіку.
Кинув пити, почав намагатися мене виховувати.
Нажаль, після смерті бабусі я відчула, що зашморг з шиї знятий, і пішла в відрив - почала прогулювати уроки, спілкуватись тепер вже справді з поганою компанією, пити і курити. Найважчий період був в мої 13-16 років, дідусь навіть повернувся одного разу до алкоголю, що змусило мене переглянути свою поведінку.
Весь цей час я не переривала навчання, не потрапляла в міліцію чи щось таке, тож я просто пішла вчитись і підпрацьовувати, продовжуючи мати пенсію і тепер степендію від держави.
На зарплату я гуляла, на стипендію оплачувала їжу з комуналкою, пенсію дідусь відкладав на моє майбутнє.
Потім він захворів, проблеми з серцем. Відмовлявся лікуватись, бо він вже старий, це не має сенсу, не хоче витрачати гроші і інщі абсурдні причини. Я поговорила з мамою і дядьком, просила їх допомогти його переконати. Мама намагалась вмовити, дядько приїхав один раз, привіз упаковку кардіомагнілу(який дідусю навідь не виписували) і поїхав. Обидва, як на мене, приділяли супермало уваги дідусю.
Я почала готувати йому здоровіші страви, намагалась витягувати на свіже повітря. Не поїхала в Польшу після випуску, хоча мені пропонували контракт на виробництві з проживанням, харчуванням і іншим. Не поїхала навчатись далі по професії, частково через те, що треба було їхати від дідуся в інше місто. Все ще намагалась затягти його до лікаря.
Не допомогло, дідусь одного ранку помер на моїх руках, раптово і дуже жахливо. Я просиділа з його тілом 8 годин, бо коронер не приїхав вчасно. Плакала декілька діб, було дуже погано. Настільки, що після цього я впала в депресію, яку я лікую і зараз, через 12 років.
Мама займалась всіма формальностями, приїхав дядько. Почав допомагати, шукаючи заповіт, як виявилось....
Ну, що ж - він його знайшов...і більше ми про нього не чули, бо в тому заповіті була вказана я, як спадкоємиця. Саме тому, що через дідуся я вибрала пожертвувати навчанням і кар'єрою, коли його діти не готові були пожертвувати навіть часом на нормальне піклування або грошима на лікування. Справедливості заради, це було не тільки через нього, та і я вже була повнолітня, тож сама відровідала за свій вибір. Але я вже точно не робила це заради преференцій в вигляді квартири, всі в цій сім'ї мене або тихо ненавиділи, або просто про мене не думали(я так тоді вважала), тож до складання заповіту я жила з думкою, що коли дідусь помре, я просто почну знімати житло.
Тож, мій дядечко використав свої гроші і зв'язки. Вперше за весь час, який я його знаю. Щоб заповіт назавжди зник з офіційних реестрів.
Я точно знаю, що він був, бо я його бачила і ходила з дідусем до нотаріуса. А ще він, барабанна дріб.....знайшов ті самі заощадження, що дідусь відкладав колись з пенсійних виплат на мене(я не знала, що вони досі є, але одразу впізнала конверт, який колись показував мені дідусь) і використав їх на похорон, а що залишилось, забрав собі, сказавши, що потім оплатить пам'ятники батькам. Спойлер, він більше ніколи про це не говорив.
Тож, мені милостиво лишили прописку, дядько з мамою подали заявку на спадщіну. Дядько люб'язно запропонував мені викупити його частку прямо під час поминок...я вперше зірвалась і висказалась йому, яка він меркантильна скотина. На цьому і розійшлися.
А найвеселіше те, що зараз та квартира нікому з них не всралася, бо що мама, що дядько поїхали з країни і не збираються повертатися. Дядько точно, бо він військовий по професії.
Тож вся турбота про квартиру висить на мені, як на прописаній. Всі заміни труб, лічильників, комунальні і інше - все моє💖(при тому, що я живу в іншому місці і квартиру перші два роки після мого переїзду мені забороняли комусь здавати) а квартира їхня😅
Тож, на історію з заповітом я дивлюсь трохи інакше. Оптимальний варіант в тій історії, як на мене - оплатити сину, що жив щ мамою, повноцінну терапію з його частки спадщіни, а все, що залишиться - розділити між дітьми порівну.
Господи Боже. Я щойно прочитала і я в шоці. В мене немає слів, аби описати емоції, що я відчула читаючи Ваш коментар.
Я хочу подякувати Вам за довіру і те, що написали тут свою історію 🙏🏻🫂
Я навіть не можу уявити, як Вам може бути боляче згадувати моменти дитинства і подумки повертатися туди. Я просто хочу обійняти Вас і сказати, що Ви заслуговуєте на все найкраще і мені дуже прикро, що деякі Ваші родичи ніц не знали про безумовну любов та людяність.
Щодо депресії - я вірю, що і вона мине і Ви якнайшвидше увійдете в ремісію завдовжки з життя 🙏🏻
Ще раз Вам дякую за Вашу історію, за коментар, за час, який Ви присвятили його написанню. Шлю Вам багато віртуальних обіймів та підтримки 🫂💙
Це пздц, але виглядає ніби ви дуже добре тримаєтесь, і що ви дуже розумна, обдарована людина. Ви самі в 16 років відмовились від патерну алкоголізму, який у цій сім'ї став традиційним. Ви мали те, чого не вистачало вашим родичам, це людяність і доброта, вдячність. Можливо воно через почуття провини, але я так не думаю. Ви просто неймовірна що пройшли через це, рухаєтесь далі не зважаючи ні на що, і навіть знайшли сили розповісти про своє життя. Те за що я вбити б хотіла, ви сприйняли як данність, типо, окей, можна з цим працювати. Ви надзвичайна. Я захоплююсь.
Господи, те, що Ви описали, просто жахливо уявити. Я навіть словами не можу висловити почуття, які в мене викликала ваша історія. Я дуже хочу висловити вам свою підтримку, але, якщо чесно, навіть не знаю, які правильні слова підібрати. Якби я була поряд, я б певно вас просто обійняла (якби ви, звичайно, були не проти). Я бажаю вам всього-всього найкращого у майбутньому житті, щоб вас оточували тільки люблячі, гарні і теплі люди.
Тільки додивилася всі Ваші відео! І тут нове!
Щодо першої історії: так слова дівчинки доволі жорстокі,але гадаю відповідальність все ж на дорослих особах,одна з яких проігнорувала проблему,а інша дозволила собі виливати біль і емоції на дитину.
Якби могла вставити сюди мем, тут було б відео surprise surprise 😅
Дякую Вам ❤️
Буду апдейтити свої відповіді разом з вашими апдейтами в коментарях)
№1 - так, я з Вами абсолютно згодна! Дякую Вам за Вашу думку 💙
Дякую за відео. Дуже приємно слухати
Маю свою історію про день народження: на мої 5 років мама всю ніч пекла 3 величезних торта, один з яких величезний ведмідь, на якому я хотіла задувати свічку. Бабуся розрізала всі торти до задування і дала родичам з собою( бо ті їхали раніше). Мама цього не бачила( погано себе почувала через перевтому і заснула через ліки),я побачила і розплакалась, мене в той вечір навіть ніхто не шукав. З того часу я ненавиджу дні народження в колі родини
Боже, це насправді жахливо 😭 Мені так шкода, що це трапилось з Вами маленькою:(
Я Вам безмежно вдячна за довіру і за те, що Ви поділилися своєю історією тут 🫂
Насправді, мені шкода, що раніше (та і зараз є, просто трішки менше) людям було важливіше що подумають інші люди, а не те, що відчувають близькі. Це дуже сумно:(
Маю надію, Ви колись полюбите свій особливий день, тому що він насправді не лише про зіпсований торт чи про інших людей - він, це свято того, що у вас був шанс зʼявитися на Землі і проживати це життя 💙
Шлю Вам багато віртуальних обіймів 🫂💙
Маю подібну історію.
Мої друзі одружувалися і в них було супермаленьке, але прикольне весілля. Та батько нареченої запросив на це суто родинне свято якогось свого друга з дружиною, яких ані наречена, ані наречений ніколи не бачили. Це було дивно і дуже дратувала наречену, бо батько весь день поводив себе так, наче це не її весілля, а свято для його друга. А десь ближче до кінця це подружжя поїхало і ми всі були щасливі, бо почалося справжнє свято. Доки не винесли торт- верхівка (маленький тортик із фігурками наречених) була відсутня, виявилося, що мати нареченої віддала верхівку тому подружжю, батьковому другу. Наречена ридала, вона не розуміла, як можна було це зробити. Вона навіть не зрозуміла би, якщо б торт порізали знизу, але віддати верхівку, це було взагалі кошмаром
@@amely.m знову ж таки - в чому, бляха, проблема людей? Чому люди так сильно піклуються про думки і почуття інших і не можуть попіклуватися про думки і почуття найближчих? 😭
Питання відкрите, я так розумію:(
Щодо останньої історії, бачу це зовсім по іншому. Розповісти щось подібне було б дійсно складно, але я вважаю це просто необхідним. Поки дитина ще немовля, це шанс на краще життя для них обох, і для чоловіка, і для немовля. Чоловік має право на вибір і на правду, і я вважаю, що ця правда йому просто необхідна саме у той час, коли дитина ще немовля. Майбутнє немовля не цінніше за майбутнє чоловіка, і все б могло б бути значно гірше, якби він дізнався у майбутньому. Зараз він ще не так сильно прив'язаний до дитини, дитина теж не може усвідомити ситуацію, тому він може обирати своє майбутнє. Знання цієї правди це шанс для нього знайти дівчину, і мати щасливе бажане майбутнє, а для немовля, це шанс знайти люблячу родину, адже немовлят забирають одразу. А уявіть ситуацію, коли він дізнається правду пізніше, він би дізнався, і так, ця зрада це щось, що сталося давно, але для чоловіка це б була свіжа рана, оскільки для нього це відбулося просто зараз. Всі люди реагують по різному, ми не можемо бути впевненими, що його ставлення до дитини залишалося незмінним, можливо так, а уявіть якщо ні. Дитина вже була б прив'язана до нього, і не розуміла, чому тато більше не ставиться до нього так само, тато більше не любить мене? Чому тато уникає мене? Тато не мав залишати мене, якщо не готовий дбати про мене, я нікому не потрібний. А навіть якби його ставлення до дитини залишалося б позитивним, він міг би думати, що так, я люблю свою дитину зараз, але моє життя могло б було бути таким іншим і кращим, якби я мав вибір, можливо моя дитина зараз мала б усиновлювачів і батька, і мати, а я зараз би мав не тільки дитину, але ще й кохану людину, сім'ю про яку він мріяв. Щодо інших історій я повністю згодна
+думаю, в першій історії дівчинка сказала щось жорстоке, але це був її спосіб захистити свою мати, і свої кордони в принципі, вона була жорстока у відповідь, бо назвиати її мати повією це жорстоко. Батько мав вирішити це перш ніж це дійшло б до цього🫠
Так, я вже писала в коментарях раніше, що я дійсно з часом почала бачити цю історію трішки інакше. Але все ж, як я сказала у відео, що я просто не знаю, яке рішення було б правильним, я розглядала обидва варіанти і обидва мені здавалися щиро гамнячими. Але визнаю, можливо рішення подруги сказати було не таким поганим.
Дякую за Ваш коментар і Вашу думку щодо цього 🔗💙
Яке тепле і цікаве відео! Дуже приємно слухати, як ти обговорюєш такі важливі теми з добротою та щирістю. Дякую за те, що піднімаєш питання стосунків між батьками й дітьми - це справді надихає на роздуми. Продовжуй в тому ж дусі!❤❤❤❤
Дякуююю 🙏🏻❤️
24:50 - о ні, все він розуміє, йому не рік і не два. Йому 5. Я маю молодшого брата і чудово знаю що таке ревність. І не розумію чому тут батьки не встановлюють бар'єр. Він завжди буде меншим, але чи це привід відноситись до його дій, як до незначних? Я впевнена на 100%, що він виніс урок - так можна й потрібно робити. І спочатку це були свічки, а надалі буде більше, бо безкарність штука така. Це в принципі перші кроки у керівництві "Як зробити щоб діти ненавиділи один одного". Це така дрібниця, здавалося б, але... Мені цікаво, а кому у цій сім'ї подобається шоколадний торт? Дуже сподіваюся, що не Джемі(чи як його там)
Просто іноді батькам набагато легше сказати, що молодша дитина «просто не розуміє», аніж визнати свою провину і те, що вони не постаралися більше, аби навчити/пояснити/запобігти якійсь ситуації. Нажаль.
І так, я супер згодна з Вами, що безкарність породжує нові, більш паршиві вчинки. І чим далі, тим гірше.
Шкода, що батьки авторки посту цього не розуміють. Або не хочуть розуміти.
Щиро дякую Вам за Ваш коментар! 🙏🏻
Я мати дворічки, і зараз певна, що такі речі варто було б пояснювати вже в цьому віці. 5 років це достатньо дорослий вік, щоб не дати зробити такий вчинок по відношенню до сестри @@bts_of_humanity
Підтримую,я навчаю діточок в такому віці і з впевненістю скажу що то дуже розуміючі маленькі люди)
@@IndeyUA @_.project666 дякую Вам за Ваш свідомий підхід у вихованні дітей 💙 обіймаю 🫂
Я розумію якби джеймі мав певні ментальні вади, але якщо це звичайна нормотипова дитина, то до батьків великі питання. Моя племінниця на моє день народження агітувала друзів купити мені квіти, а їй було 4, а тут в 5 не розуміти, що в сетри день народження
З останньою історією я не до кінця погоджуюсь, я вважаю що подруга не покидьок, вона жертва історії. Перед смертю її близька подруга розповіла, що зрадила чоловікові, і це дійсно погано, дружина переклала з себе відповідальність на подругу. А подруга все ж вирішила розповісти про це після смерті дружини, вона хотіла щоб автор сам вирішив що робити. Це не її тягар
Так, прочитавши багато коментарів, які висвітлюють іншу сторону цієї ситуації, я змінили свою думку щодо цього. Дякую Вам за Вал коментар і Вашу позицію 💙
Щодо першої історії абсолютно не погоджуюсь. Анна доросла людина, і вона мала б фільтрувати які слова вилітають з її рота. Вона постороння жінка цій дівчинці, і не має жодного права вичитувати її за запізнення або інші дрібниці , це мав би робити батько, якщо їй не подобається що та в них гостює то вона мала б обговорити це з чоловіком, висунути правила перебування в їх домі, тощо. Дівчина справді не винна що та втратила дитину, і молодець що не змовчала, і припинила це виміщення злоби на собі. Гормони гормонами, а обсирати колишню дружину свого чоловіка в лице їх спільній дитині максимально кінчений вчинок. Надіюсь батько стане на сторону своєї дочки і нагадає своїй дружині що за слова треба відповідати.
Дякую Вам за Вашу думку!
Думаю, це нормально, що ми маємо різні погляди і ставлення до якоїсь ситуації, це говорить про наш досвід і ідентичність)
Ще раз дякую за коментар ❤️
Перепрошую, а які гормони? Вона втратила дитину, гормони більше не зводять її з розуму. Це так прикольно виправдовувати божевільні вчинки вагітних- гормонами, так інколи це правда через гормони, та навідь під впливом гормонів ти можеш залишатися людиною, а не лайном. Та які виправдання у цієї мадами?
Дівчинка гуляла до пізна, а так не можна, то посади її та поясни їй чому не можна. Хочешь покричати, це не розумно, та ок- кричи. Але називати дитину та її матір образливими словами та виправдовуватися своїм горем, це свинота, а не людина. Вона просто ненавидить цю дівчинку, а зараз дала собі волю, бо є виправдання. Можливо, їй ще рано мати дітей🤔
@@amely.mдякую за Ваш коментар і Вашу думку!
Єдине, додам лише, що я не виправдовувала її вчинки гормонами. Я кілька разів сказала, що це не виправдовує її. Я більше закцентувалася на горі людини, тому що кожен проживає це по-різному.
Не думаю, що Анна ненавидить авторку посту, насправді. Якби так, навряд перед її вагітністю у них були б такі гарні стосунки, як це описувала АП.
Я в жодному разі не виправдовую її ставлення до дівчини і образливі фрази в сторону неї та її матері, але я також не виправдовую фразу авторки посту «моя мати хоча б не була такою старою, аби виносити дитину». Це жорстоко і я вважаю, що в будь-якому випадку так не можна казати. Тож тому моя думка щодо цього лишається непохитною.
Анна почала цей конфлікт і дозволила йому ескалувати, але навряд це означає те, що вона заслуговує почути такі слова. Так само як і авторка посту не заслуговує до себе такого ставлення і таких виразів ані в свою сторону, ані в сторону своєї матері.
*хоча з іншого боку, якби я була б мамою цієї дитини, я б мабуть вирубила ту жінку, яка дозволила собі таке ставлення до моєї доньки 😅
**я ще не маю дітей
Господи, ще більше себе заплутала. Настрій неоднозначність 😅
Ще раз дякую за коментар!❤
@@bts_of_humanityв цій історії якось замало батька.
Чи не надто пасивно він спостерігав за наростаючою конфліктністю стосунків в своїй сім'ї? О, слухаю далі, Ви вже згадали
Анна явно ревнувала до цієї дитини, до цієї здатності народжувати. Це погано, що вона зривалася на підлітці.. Втратити дитину. На 6 місяці 😢 Це реально дуже сумно. Якщо там ще і хронічні проблеми з фертильністю, то жінці дійсно складно бачити падчірку, бо, можливо, вона думає, що сама так і не народить. І вона не права. Анні доведеться впоратися із цим всім
@@IndeyUA я погоджуюсь з Вами! Анна дійсно доросла людина, якій варто приділити більше часу, аби впоратися з цим більш здоровим і екологічним шляхом, який би не включав зрив на підлітка.
Дякую за Ваш коментар і Вашу думку 💙✨
Я так сильно не погоджуюся із вами щодо останньої історії. Уявіть ситуацію, що це виявилося б пізніше, він виховує не свою дитину, яку любить, як свою. А якщо об'явиться реальний батько дитини? І забере її, коли їй буле рочків 5-6, це така травма для усіх, для нього, для дитини. А так він скоріше за все її заберуть бабуся та дідусь, або знайдеться справжній батько. Він не встигне полюбити маля, і зможе легше почати нове життя. Він має право знати. Я б на його місці хотіла б знати, і на місці того, із ким вона зрадила, я б хотіла знати, що десь там, в мене є дитина.
Думаю, це абсолютно нормально, що ми маємо різні думки з Вами щодо цього 🙏🏻
І я дуже ціную і поважаю Вашу думку і Ваше ставлення до цієї історії! Дякую за Ваш коментар! 💙
@bts_of_humanity так, згодна.
А ще я б із вами погодилася в цій історії, якби мала місце зрада, але дитина була б від чоловіка. Тоді так, ця інформація зайва, вона не принесе нічого окрім болю.
Дякую за відео ❤️ ви дуже приємна і комфортна авторка 💙💛
В мене є думки що до першої історії. По перше мені сумно що підліток шукає пораду в інтернеті від зовсім незнайомих людей, які не тільки не знають всієї їх історії, бачуть ситуацію лиш з одного боку зі слів дівчинки, а ще й невідомо хто там сидить і що їй напишуть, а вона це може дуже близько сприйняти. Сумно, що поряд немає вживу людей що їй можуть дати пораду. Але вона зовсім непоганець. Її, дівчинку підлітка, ображає доросла жінка, яка в домі її батька з неї знушається і ображає. Будинок батьків це твоя гавань спокою, а тут через свої проблеми доросла жінка псує життя дочці свого чоловіка. Ніяк стан цього не виправдає. Якщо їй так важко зараз то вона б могла попросити якийсь час її не приходити, сказавши що зараз їй не хочеться взагалі нікого бачити і їй треба час. Історія за спадок. Проблема що ми багато чого не розуміємо. Бо якщо син з яким вона живе її опора і підтримка, що він все робить по будинку, планується що він буде її доглядати то так, таке розподілення коштів буде чесним. На прикладі моїх знайомих, той хто жоглядає за батьками той і отримує основну спадщину. Якщо це робиться на рівних то і ділять порівно. Але якщо вона залишає йому все лише тому що в нього все гірше виходить то тоді там явн й фаворитизм і це не ок. За останню історію. Не вважаю подругу поганою, вона розповіла йому все швидко і в нього є вибір. Я б хотіла таке взнати як умога раніше. Він ще не прив'язаний до дитини і може на "тверезу голову" обрати чи йому буде ок виховувати цю дитину. Бо його доля не менш важлива ніж доля дитини і він має право бути щасливим. А дитина буде або у родичів дружини або буде в прийомній сім'ї, і до речі автор поста по суті також зараз є прийомним йому батьком. Маленьких дітей з задоволенням заберають сім'ї що до цього пвдійшли виважено і з великим бажанням. Мені страшно уявити якби він про це дізнався будь хлопцю 5-15-20 років. Чи змінилось потім відношення. А може через те що він батько одинак був то мав би проблеми а дізнавшись що дитина не його то мав би негатив до дитини.
Я хочу виразити Вам величезну вдячність за Ваш коментар і Ваш час, який Ви провели разом зі мною, переглядаючи це відео і реагуючи на нього!
Мені робиться страшенно приємно, коли я бачу, що спільнота, яка зібралась у мене на каналі дуже усвідомлена і спокійно реагує на мої думки, з якими не згодні. Неймовірно вдячна Вам за таку розгорнуту думку!
Шлю віртуальні обійми! 🫂💙
Дякую за відео! Дуже цікаво слухати ваш переклад історій з реддіту й ваші думки про ці історії
Я дуже Вам дякую за Вашу підтримку і коментар! 💙🖇️
Дуже цікаві історії, не залишають байдужим. Дякую за класний час!!❤
Дякую Вам, що приділили свій час перегляду мого відео 💙🔗
Щодо останньої історії трохи не згодна. Щодо подруги. Її мовчання не мало б для неї ніяких наслідків, навіть у разі розкриття зради, та і теорія щодо "зняття тягаря", якщо і має місце, то має довше коріння, ніж здається на перший погляд. А розповісти - далеко не легко. Мені здається, що подруга і сказала про це саме зараз тому, що дитина ще мала і має змогу якщо не на пошук біологічного батька, то на нормальне всиновлення. Тоді як чоловік матиме змогу не ростити не свою дитину самотужки і не витрачати на це своє життя. Або витрачати, та за своїм вибором. Малюючи далеке майбутнє, де чоловік вже любить маленьку дитину і чи не знає про зраду, чи дізнається досить пізно, ми уявляємо картину, де він безумовно любить дитину, як і вона його, і у разі виявлення відсутності рідства "нічого не змінюється". Але ніхто не розглядає варіанту, що відносини батька та дитини можуть так і не скластися, чи що якщо він таки дізнається правду, його реакція буде ще гірша і дитина вже розумітиме, що щось не так. Що у нього може бути відторгнення, з яким він буде не взмозі боротися(а реддіт казав про такі історії, було жаль як тата, так і дівчинку, що була його улюбленицею), і що дитина залишиться у сім'ї з одного тата, який просто не може знаходитися поряд з нею, принаймні спокійно. Ніхто не розглядає гіршого варіанту. Який зазвичай розглядають ті, що приймають рішення. У тому числі і ця подруга. Це дуже неприємна ситуація, але у подруги у цьому просто не могло бути правильного рішення: будь яке заслуговувало б на осуд тих чи інших людей. Я вважаю, що вона мала право на будь яке. І, можливо, з цього ще можна буде вийти з найменшими втратами.
Так, дійсно, Ваша думка однозначно має право на існування. В цій ситуації дійсно важко було вирішити, який вибір був би більш «правильним». Дякую, що розкрили ситуацію з іншого боку 🙏🏻
І я невимовно вдячна Вам за Ваш коментар і час, який ви витратили, аби залишити його! Це дуже, ДУЖЕ цінно і важливо для мене! Дякую 🙏🏻🫂
Також не можна звинувачувати подругу у жорстокості. Мене це дуже почало дратувати, коли я почула це від вас, адже ми дійсно всі розумні коли це все читаємо, а як би повелися в таких умовах під час сильного стресу, ніхто не знає@@bts_of_humanity
@@VasilinaEliseeva дякую за Вашу щирість)
обожнюю ваші історії 🤍
Дякую Вам 💙🔗
Чекаю відео про вас і ваші книжки 🫶
Дякую 😭❤️
Дякую за історії❤ Я люблю включати історії з Reddit коли працюю. Саме сіла за ноутбук, подумала:"Зараз би щось цікаве послухати" і оо-пааа, дзвіночок про нове відео з вашого каналу 😊
Клааас) Дякую за Ваш коментар і дзвіночок 💙🫂
Дуже дякую за нове відео! Якраз шукала, що б таке цікаве послухати
Дякую Вам 💙
Відео з книжками завжди гарна ідея)))
А про історії, фаворитизм кращий спосіб виростити не чутливого дорослого, який буде думати, що всі йому винні. Частина тих історій дє доросла дитина викинула стару мати на вулицю, коли на неї переписали житло - це як раз кінець історії про фаворитизм. Коли дитина маленька їй вистачить і нового гаджета чи велике ліжко. Але доросла людина вже захоче житло. І якщо дитині не пояснити що таке "ні" то дорослий вже точно цього знати не буде. То ж такі батьки самі собі риють могилу
Ой це точно! Фаворитизм це як ведмежа послуга, як для дитини, так і для батьків, насправді.
Я дякую Вам за коментар і підтримку 🙏🏻💙
Дякую за гарні історії. Слухала і насолоджувалась вашим голосом😊
Щиро Вам дякую! 💙🫂
вау, ви ще й співаєте!
дякую за випуски🫶
захоплююся та надихаюсь вашою сміливістю проявлятися.
ще трохи підтримала збір, хай пошвидше закриється🙏
Я Вам дуже-дуже вдячна! І за підтримку мене, і за теплі слова, а найбільше - за підтримку збору! 😭❤️
Ви неймовірна!
Дякую за вашу працю ✨
Вас дуже приємно слухати
Дякую Вам дуже 💙✨
40:06 що дійсно було б непоганим компромісом, то допомогти старшому сину побороти тривожність, тощо, оплативши психолога та іншу кваліфіковану допомогу
це якісна підтримка сина і за життя, і після смерті
а так виглядає, що мама активно формувала у старшого сина вивчену безпомічність і далі її завзято підтримує
що дуже-дуже поганий подарунок сину і за життя, і після смерті
Дякую за відео!!
PS слово «інвалід» краще не вживати в жодному контексті
можна казати, наприклад, «побутовий нездара» абощо
О таааак! Чому я про це не подумала раніше? 🫠
Дійсно, гарною підтримкою для нього було б відвідування терапії та/або прийом ліків, аби йому допомогли це оплатити. Не знаю як в Британії, знаю лише, що в Україні це досить коштовно, тож дійсно, Ви маєте рацію! Дякую! 💙
І я дякую Вам за підказку щодо висловлювань! Я точно не мала на меті принизити людей з інвалідністю, тому що вважаю, що це такі ж звичайні люди, як і решта, просто в дечому мають особливі потреби. Ще раз дякую, в майбутньому слідкуватиму за цим краще 🙏🏻❤️
Подобаються ваші відео! Бажаю бути трохи впевненішою, ви молодець і у вас добре виходить! Історії цікаві, чекаємо продовження!
Дякую Вам дуже за теплі слова і підтримку ❤️
Я в житті більш впевнена, але знаєте, бувають дні, коли тобі ніц не подобається, волосся не так лежить, тоналка не лягає, думки не клеяться 🫠 оце в мене таких кілька днів було, але я так щиро хотіла записати те відео 🥹
Думаю, в наступних випусках виглядатиму впевненіше) Ще раз щиро Вам дякую 🫂💙
дуже класне відео💗дякую!!те, що звук злетів наприкінці - нічого, все одно ж добре було чутно) в Вас приємний голос!
Дякую Вам дуже за підтримку і розуміння! 💙🔗
Дякую вам за нове відео❤
Дякую Вам за коментар! 💙
Щодо останньої історії Ви дуже сильно помиляєтесь. Ця подруга врятувала і автора, і дитину. Бо правда все-одно колись би з'ясувалась. І це 100% вплинуло би на почуття автора до дитини. І неймовірно травмувало би обох. А так - є шанс, що і автор поволі пройде всі етапи горювання та буде з часом щасливий, і дитина виросте в стабільній люблячій атмосфері.
Правда, якою б важкою вона не була, завжди краща за життя в брехні.
Покидьком вона була би, якби, знаючи правду, мовчки спостерігала, як автор проживає не своє життя, жертвуючи як самотній батько купою всього заради виховання дитини, яка насправді є продуктом зради його партнерки 😡
Таак, прочитавши багато коментарів під цим відео щодо останньої історії я поглянула на ситуацію під іншим боком, тож так, зараз я однозначно можу з Вами погодитися. Дякую за Ваш коментар та Вашу думку! 💙
анна звичайно втратила дитину але якби хтось посмів казати подібні речі про мою матір, я б була іще більш жорстокою не залежно від того хто це і що у них там сталося в житті. маєш проблеми з башкою? лікуйся, а не роби це проблемою інших. батя взагалі амеба якась, до тебе приходить дитина, каже що є конфлікт а тобі пофіг. авторка не поганець, їй варто лівнути звідти взагалі і не контачити ні з тою жінкою ні з байдужим татом
Таак, я казала про тата, що мені дійсно не зрозуміло, чому він проігнорував свою дитину. Мабуть, якби він вчасно звернув на це увагу, то до такого конфлікту не дійшло б.
Люблю ваші відео❤
1)щодо ситуації з сестрами. Я не знаю звідки, але от таке враження, що щось подібне чи бачила у фільмі чи ж документалці. На жаль, привілейована сестра там була кекс жертвою своїх же батьків. Але вони це подавали їй як те, що вона для них особлива і саме типу за це вона отримувала все краще ніж сестра. Сподіваюсь, що в цій усторії не так...
2)Я дивлюсь відео в 2 ночі, голосний звук вставки вкінці-це жесть для барабанних перетинок😅 але хотілося б відсутність будь чого російською мовою у ваших чудових відео.
Щиро вдячна, що розвиваєте український контент❤
В першій історії мачуха як раз таки покидька, на мою думку. Гормони не виправдовують перехід на аж такі особистості. І в останній - подруга зробила правильно. А як би він не захотів більше дітей і потім, коли вже було б запізно, він виявив, що не залишив нащадка і це б його просто знищило. Та і хто хоче жити в брехні. Думаю, що подрузі було важче розказати, ніж змовчати. Але вона вчинила вірно. Це ж не питання того, що дитина опиниться в дитячому будинку. Не та країна, як я розумію.
І дякую за те що зайнялись такою цікавезною справою, обожнюю це слухати😊
А я, в свою чергу, щиро Вам вдячна за Вашу думку і коментар! Дякую ❤️
З приводу другої історії. Я це намагаюсь довести всім родичам чоловіка (так, я одна, бо чоловік вже змирився що вони нас не розуміють). Я не просто чайлдфрі, я ближче до дітоненависництва відношусь, і на 100% впевнена що не полюблю власну дитину, тому не хочу її мати аби не наражати на травматичний досвід але його родичі... Вони чомусь вважають що знають мене краще за мене саму. Якщо хтось думає сказати що можливо вони б мені допомагали з дитиною, відповідь - ні, на 100% ні тому що між нами більше півтори тисячі кілометрів. Почуваюсь наче вони бажають меня найбільшого зла в світі
Кудись мене занесло але суть в тому що далеко не кожна жінка може відстояти свої кордони в цьому питанні і не повестися на маніпуляції і репродуктивне насилля з боку родичів
Так, це правда, не кожна може впоратися з тиском, але з іншого боку - марно розраховувати на допомогу з дитиною, тому що як би там не було - народжувати - це вибір батьків, а не родичів чи когось ще.
І я щиро вважаю, що краще не мати дітей і не планувати їх взагалі, якщо людина думає, що не зможе цій дитині дати те, на що вона заслуговує.
Мій життєвий вибір щодо дітей інший, але я поважаю Ваш і вважаю, що таким чином Ви не шкодите ані собі, ані потенційній дитині 💙🫂
Дякую за Ваш коментар! ✨
100% не можна розраховувати на допомогу з гіпотетичною дитиною.Зазвичай,чим більше люди заливаються солов'єм,як вони будуть допомагати-тим швидше вони зіллються.Я ні разу не чайлдфрі,і взагалі за багатодітність,але вважаю,що народжувати тоді,коли саме ТИ готова це вивозити
Літня жінка, яка вирішила віддати свої заощадження одному з синів.
Коли є золота дитина в родині, це завжди погано для всіх, особливо для самої золотої дитини.
Я не знаю в цій родині дійсно віддавалася перевага старшому сину і його проблема із влаштуванням у житті має своє коріння саме в тому, що він золота дитина. Та зараз діти вже дорослі. Молодший влаштував своє життя, та живе окремо, старший живе з мамою, для мене вже очевидно, що старший і має отримати більшу частину спадку. Думаєте, що це не справедливо, але ж ні, він буквально зараз працює розважальною компанією для мами, а молодший має своє життя.
А і ще важливий факт, я б сказала основний, це її гроші, вона має повне право віддати все що має на благочинність, протринькати в казино, тощо. Це її гроші і їй вирішувати хто і що отримує.
Не поганець❤
Дякую Вам за коментар і Вашу думку щодо цієї ситуації! ❤️
З одного боку я погоджуюсь з Вами - це її гроші і вона сама вирішує, як їх витрачати і кому дарувати, але я вбачаю в цьому дещо інше, а саме те, що мама виділяє одного сина більше, ніж другого. Я досі вважаю її досить егоїстичною, тому що вона вже прожила своє життя (більшу його частину) і проживала його так, як хотіла і могла, робила вибори і жила в їхніх наслідках. Для мене егоїзм полягає саме в тому, що вона ніби не відпускає сина від себе. Він не навчиться жити і бути самостійним, якщо матиме надмірну опіку мами. Плюс фаворитизм, як на мене, тут як не глянь, це погано. Але це суто моя думка і Ви можете мати іншу. І я вважаю це прекрасно!
Ще раз дякую Вам, що поділилися цими думками тут! Було цікаво почитати і побачити ситуацію трішки інакше 💙
@@bts_of_humanity о, ні, як мати вона дуже погана, я взагалі її тут не виправдовую. Їй зручно мати сина під боком, а йому зручно сидіти під тим боком, я це бачу скріз. Це як хвороба, але людині тепло і комфортно і вона не розуміє, що ось це- воно назавжди, краще не буде, лише гірше.
Але, як жінка, яка має гроші і хоче їх залишити в такомі співвідношенні, я її взагалі не засуджую, бо це її гроші.
Єдина її помилка, сказати про це іншому сину, ото і має зараз клопіт😅
Якщо що, я та друга дитина, яка може залишитися ні з чим😂 але мене це чомусь ніколи не турбувало
@@amely.m коротше, якщо в двох словах описати авторку допису, то вона просто жинка головнокомандувач 😂
І я рада, що Вас це не турбує, насправді! Мабуть, батьки виховали у Вас та Вашого брата/сестри любов одне до одного і не змушували Вас конкурувати між собою і це прекрасно, якщо так. З цим, думаю, важко впоратися, але мабуть у них вийшло?)
Класс! Нове відео ❤❤❤ дуже дякую за вашу працю ❤ приємно бачити велику кількість коментарів! Ви молодчинка! Так тримати❤❤❤
Дякую Вам дуже за такий приємний коментар! 🥹💙🔗
Було б чудово, якби думки були б більш лаконічні ❤
Дякую за Ваш фідбек! 💙
Я в попередніх відео виражала думки коротше, але в цьому мене щось понесло таааак хахаха, не могла до купи зібратися
Дуже дякую за відео 💜
І Вам дуже дякую за коментар та перегляд 🫂❤️
Остання історія це жесть. чувак може робити, що хоче, але дитину треба якось пожаліти, адже вона не винна. А подруга, з одного разу молодець, бо сказала правду
Як на мене, тут важко вирішити, який з виборів є правильним. Дитину дійсно шкода більше, ніж решту, але не знаю, чи є для неї найкращим варіантом залишитися з батьком, який вбачає в ньому зраду дружини, а не сина.. ситуація важча, ніж може здаватися.
Але знову ж, то моя думка і я ціную і поважаю Вашу! Дякую 💙🖇️
Люди, в мене якийсь глюк на 52:32, декілька разів крутила ролик і нічого не змінюється. Я вже все позакривала, але все одно чую одну жінку-екстрасенса😅 це тільки в мене?
Боже, але ж Ви мене насмішили 😂😂 лежу і регочу, як кінь 😂
У Вас все добре 😂 Цей звук мав бути наприкінці відео перед рубрикою з невдалими кадрами, але чомусь на монтажі цей звук змістився на хвилину вперед і тому ось так 😂
Я дуже перепрошую, що зконфьюзила Вас 🙏🏻
Але Ви дуже-дуже підняли мені настрій! Дякую Вам 😅❤️🫂
я 3 рази перемотувала відео і не могла зрозуміти, звідки звук 😂
@@veta_vozniak 😂😂😂 вибачте
Я теж подумала що в мене якийсь глюк 😂
@@bts_of_humanityя слухала в навушниках і робила роботу. Я підскочила на рівному місці від переляку, думала випадково змахнула на перемотка навушники.
Перша історія: тут мачуха абсолютний поганець! Не спихайте все на гормони, у віці 30+ мізки мають працювати досить злагоджено і тверезо. Мачуха заздрить матері дівчини, а на самій дівчині виміщує своє зло, за те що вона, така класна, і не спромоглася народити. До того ж, дівчинка в домі свого батька, а не в домі мачухи, і виганяти її звідти, чи просити приходити на нейтральну територію, ніхто не має права! Батько теж понанець, що ігнорує цей конфлікт.
У другій історії, найімовірніше, авторка розірве в майбутньому контакти з батьками і сестрою, бо вона їм не люба, і вони цього навіть не приховують. Чому вони її не люблять - тут можна тільки здогадуватись. Але вже і не полюблять. Тікати дівчині з цієї сімейки треба.
Третя історія: старша дитина, очевидно, від попереднього чоловіка і вона стала "зайвою" в своїй новій сім'ї. Бо так відноситись до дитини - то жах. Вже на свій ДН дитина має право їсти той торт, який вона хоче, і провести цей день так, як хоче. І ніхто не має права його псувати! Навіть 5-річний невихований поганець.
Остання історія: такі "подружечки" заслуговують шкварчати в пеклі! Жінка, звісно, винна, що зраджувала, але "подружечка" своєю правдою зламала життя усім. Заздрісна, злісна *****.
Жаль чоловіка і дитину:(
По-перше! Я Вам щиро вдячна за Ваш коментар і Вашу думку! Я дякую Вам за Ваш час, який ви присвятили написанню своєї думки тут! 🫂❤️
Щодо першої історії, в сумі Ви чули мою думку у відео, але я також не можу не погодитися з Вами. Я чомусь не закцентувала увагу на тому, що це дім її батька, тож Ви дійсно маєте рацію в цьому 🙏🏻
Вас образила нова дружина колишнього чоловіка ?)
В мене двоє синів, і я дуже стараюся щоб вони мали все однаково мою увагу, обіймашки, , гуртки, подарунки, і все одно кожен раз в будь-якій ситуації і один і другий починають маніпуляції що саме він самий нещасний😵💫 чим розганяють мою тревожность що я погана мама
Ох, це складно 🫠
Хочу просто Вас підтримати і сказати, що Ви все робите правильно. Думаю, в будь-якому випадку, в деяких ситуаціях ревнощів не уникнути, головне просто давати зрозуміти їм, що обидва любі однаково)
Колись моя бабуся своїм дітям казала: ось три пальці, котрий з них відрізати буде більш боляче? Ось так і ви в мене, однакові переді мною)
Дякую Вам за коментар і Вашу історію 💙✨
Обійняла! 🫂
@bts_of_humanity 🫂щиро вдячна за підтримку, бо я весь час переймаюсь як зробити їм щасливе дитинство попри весь цей хаос навколо, я весь час їм кажу, що вони найцінніше що в мене є в цьому житті. І сподіваюсь вони не напишуть яка я поганка 😅
В останній історії найбільше постраждала невинна дитина. Але я абсолютна не згодна з тим що подруга поганець. Вона зробила правильно, тому що єдина людина, яка ще знала що це не дитина чоловіка померла. подруга діяла в інтересах чоловіка. Прожити життя у впевненості що ростиш свою дитину, а потім випадково дізнатись, що вона від іншого це страшенний удар не тільки для дитини, а і для батька. а в залежності від того в якому віці про це дізнаєшся і при яких обставинах, то може ще й життя коштувати або сердечного нападу. Якби чоловік не дізнався, що це не його дитина, то він би все життя присвятив її вихованню. ВСЕ ЖИТТЯ будувати навколо того що є неправдою. це занадто жорстоко. Подруга вчинила дійсно правильно. сподіваюсь що у дитини все складеться добре і його візьмуть на виховання родичі дружини та забезпечать йому щасливе дитинство, але не за рахунок брехні
Я дякую Вам за Ваш коментар і Вашу думку 🙏🏻❤️
Насправді, чим більше читаю коментарів, тим більше розглядаю цю ситуацію під іншим кутом і думаю, що можливо таки подруга дійсно вчинила правильно…
Я рада, що можу почитати інші думки і розглянути ситуацію під іншим кутом. Дякую 💙✨
Не буває покидьків у світі з моєї точки зору. Кожен знаходить собі ті чи інші виправдання, які можуть бути достатніми для когось. А також усі помиляються, буває зробиш щось, а потім дивишся, і думаєш, от же ж лайно, чого я так зробив, я ж цього не хотів, а виправити вже не можна - А далі починається "але я не хочу, щоб усі знали, що я помилився"....
Погоджуюсь і не погоджуюсь. Я вважаю, що покидьки таки існують. Чи можете Ви сказати, що гвалтівники чи вбивці просто помилилися? Можливо хтось так думає, але в моєму баченні світу вони абсолютне зло.
Але я більше за те, що є покидьки в тій чи іншій ситуації. Хтось поступає погано за якихось обставин, гірше, ніж можна було б, тож ця людина в даній конкретній ситуації для мене покидьок. Але чи означає це, що вони в загальному покидьки по життю? Ну навряд. Але це суто моє бачення і я ціную Ваше. І я думаю це класно, що ви поділилися своїми думками, дякую Вам за це 💙🔗
@@bts_of_humanity "так я вбиваю людей, за гроші, але я віддаючи частину зароблених грошей на благодійність"
"Так, вона не хотіла зі мною спати, але в процесі їй же сподобалось"
Або "так я вбив її, але якби не вбив - їй би довелось жити із травмою, через те, що я її зґвалтував. Так це погано, але я просто помилився, вона була настільки мила, що я не зміг встояти"
Повір, знайдуться люди, для кого подібні пояснення будуть достатніми
@@aktibuhs_true я коли читала, мене аж трусило 😅 думала Ви скажете, що ось типу, не покидьки вони
Полегшало з прочитанням останнього речення.
Але, я ж кажу, я в деяких людях вбачаю абсолютне зло і мені абсолютно все одно, для кого їхні виправдання будуть достатніми. І я щиро вважаю, що людей, які підтримують таких покидьків треба або перевіряти, або пильнувати, тому що вони можуть бути потенційними вбивцями/гвалтівниками/педофілами тощо, через те, що не вбачають великої проблеми в цьому.
Можна нескінченно філосовствувати на цю тему, але мені здається, що люди надто бояться звинувачень про їхній чорно-білий світ. Але якби кожне злодіяння могло б виправдатися, то тюрем не існувало б, а в світі творився ще більший хаос, ніж є зараз.
Але знову ж таки, це моя філософія і я не намагаюсь переконати вас в цьому, лише більше пояснюю свою позицію 💙
Остання крапка, ставлю дзвіночок на ваші відео та цікаві історії 🥰❤️🔥)
Ха-ха, переконала 😅❤️
Дякую Вам дуже! 🫂❤️
Вони ходили на шопінг, і на тому ж шопінгу, мати не могла купити дитині подарунок... Враховуючи шо автор - це мати, можна припустити, що ще деякі моменти із цієї історії могли би були бути упущеними. І так, малому 5 років - вік коли дітей в школу відправляють, все він розумів, коли задував свічки на торті сестри. Можливо більше, що він є такою собі золотою дитиною в тій сім'ї.
Отож отож, і я про те саме:(
Дякую Вам за коментар! 💙
Я не погоджуюся щодо останньої історії, що погана подруга. Як на мене її вина саме в тому, що вона не сказала одразу. Найгірша тут саме дружина. Вона не закохалася і піддалася емоціям. Вона переспала з якимось першим зустрічним. А далі, будучи вагітною, збиралася обдурювати свого чоловіка все його життя, подарувавши на шию чужу дитину і може ще й трипер якийсь. Хай би ще аналізи здав на ЗПСШ. Він доросла людина і рішення про виховання чужої дитини, він має приймати свідомо.
Едіт. 😁☝🏼 Ця мадам своїм секундним дебільним рішенням зруйнувала життя трьом людям. Так що пані та панове, кожен раз, коли ви оголяєте свої причандали не для того, щоб попісяти чи показати лікарю, думайте про наслідки. Все. Я все сказала 👵🏻
ТАААКК
Хахаха, кінець добив! 😂
Дякую Вам за Ваш коментар і Вашу думку! 🔗💙
передостання історія-можливо у старшого сина є якісь ментальні проблеми як то тривожність чи щось сукупне, тож було б дуже добре оплатити йому психолога або психотерапевта задля більшої адаптації та соціалізації, нє? і згодна з авторкою, купити кожному з синів(або купити одному а іншому надати еквівалент) по квартирі, це було б справедливо.
УРАААА, НОВЕ ВІДЕО 🎉🎉🎉
💙🔗
Мені зазвичай чисто фізично не подобаються жіночі голоси, але ви так приємно мурчите що не можу перестати слухати 🥰, вмикаю ваші відео щирість асмр
Дякуюююю 😭💙💙💙
Я не розумію, навіщо народжувати багато дітей, якщо вони не в змозі любити їх усіх однаково. Мій тато був тією самою нелюбою дитиною, тож що таке фаворитизм я особисто відчула на собі не зі сторони батьків, а зі сторони бабусі по татовій лінії (ну ви ж розумієте: від нелюбого сина і онука не сама любима), і це було дуже-дуже неприємно, м'яко кажучи. І це все при тому, що в мене найкращі люблячі батьки, а також бабуся з дідусем зі сторони мами. Тож я відчула на собі лише відголоски цього. 😒
І ще трохи не по темі: у вас неймовірно гарні очі. 😍
Мені дуже шкода, що ви опинилися в ситуації, де відчували таке ставлення до себе і до свого тата, але я щиро радію, що у Вас був класний приклад батьків і стосунки з ними! Дякую Вам за Ваш коментар!)
І про очі 🥹❤️ Дякуюююю 🫂
Як ми не вибираємо народжуватись чи ні, так і не вибираємо батьків, якщо вони настільки не поважають свою дитину, я сподіваюсь авторка посту про них забуде і буде успішною і сильною
Я також дуже сподіваюсь, що в неї все складеться найкращим чином і вона відмовиться від токсичного і упередженого ставлення батьків! Було б ще краще, аби це не завдало їй жодної травми в житті, але думаю, це побажання вже менш реальне, нажаль 😞
Дякую за Ваш коментар і Вашу думку! 💙✨
Давайте толерувати зради, знімати відповідальність з жінок, які зраджують і вішати чужих дітей на хороших чоловіків заамість того, щоб реальний бвтько визовував свою власну дитину. А подруга зробила дійсно правильно. Бо він маж право знати що це не його дитина. А дитині це теж набагато кращо в майбутньому, бо вона буде рости там, де її люблять, якщо вона потрібна влвсному баьку або з люблячими бабусею і дідусем по лінії матері, якщо справжньому батьку ця дитина буде не потрібна
Я не толерувала зраду, не знімала відповідальність з померлої дружини і не пропонувала «вішати» чужих дітей на хороших чоловіків. Я лише розглянула іншу сторону цієї ситуації і виразила свої думки щодо цього. Я не претендую за визнання свого погляду, як єдино правильного, лише як варіацію розвитку подій за обставин, якщо б подруга не сказала. Я спробувала поставити себе на місце автора і подумати, чи в такому разі хотіла б я знати. Мабуть ні. Хоча важко сказати, щиро кажучи.
Я ціную правду понад усе і я ненавиджу брехню, але щиро вважаю, що іноді (дууууже рідко, в супер виняткових ситуаціях) ця правда нікому не потрібна.
Але знову ж таки, ця ситуація дуже складна, як на мене. І навряд тут є єдине правильне рішення. Будь яке рішення тут здаватиметься «неправильним», де страждатимуть люди, тож.. В мене досі дуже суперечливі думки щодо цього всього.
Але я дякую Вам за Вал коментар і Вашу думку!)
Немає тут ніяких неоднозначних варіантів, бо якщо не дай бог дитина захворіє, і буде наприклад потреба в пересадці почки, переливанні крові, пересадки кісткового мозку і в криється правда, що вони не рідні батько і дитина, то це буде набагато гірше для усіх. А знаючи правду він сам обере як йому чинити з дитиною, чи брати на себе відповідальність чи ні. І взагалі бачучи купу історій де рідний батько гвалтував рідних дітей, то напевно вже краще віддати цю дитину, бо якщо це дівчинка, то чим старше вона буде не виключений варіант, що тим більше вона буде схожа на маму, і де гарантія що його не перемкне? Бо судячи з розповіді він дружину дуже кохав. І хто тоді буде винен в такій ситуації?
@@annakonopackaya7441 Ого….цікаво коли хтось каже про те, як жахливо толерувати зраду, а потім толерує зґвалтування дитини😃Зґвалтуванню немає ніяких виправдань. Зрада це погано, але як ж ви це повʼязали взагалі….
Тю , нас з сестрою не люблять однаково 😂😂😂
Мені дуже шкода:(
@ насправді вже все добре . Так як я старша то замінила сестрі маму і вона вважає що її дім та сімʼя це я і мій чоловік. Для мене наслідком були 10 років в абюзивному шлюбі. Але я змогла вийти і змінити своє життя , пропрацювати це. Так що ми щасливі ну не зовсім бо все ще існує країна сусід. Проте навіть тут мій чоловік та наречений сестри власноруч роблять все аби і це виправити ))
@@JulikTihon знаєте, я так сильно радію, коли читаю, що люди вибираються з абьюзивних стосунків і проходять терапію, чесно. Я рада, що ви знайшли в собі сили, щоб по-перше - визнати, що ті стосунки не були нормальними і по-друге - вийти з них. Ви дуже сильна і я пишаюсь Вами! ❤
Також я дуже дякую Вашому теперішньому чоловіку і нареченому Вашої сестри за те, що боронять країну! Героям Слава!
15:16, я так вас розумію. У мене є кішка Буся, моя маленька киця (не маленька.. їй уже п'ять з половиною місяців) до якої я маю почуття, як до рідної дитини, я люблю її дражнити, гратися, обіймати, через те що вона мягка, як іграшка, живе вона у батьків, коли я живу на зйомній квартирі ( +3 години їзди). Поговоривши з власницею, можна взяти котика, але є але, дорога, я дуже боюсь, що кішці це не сподобається, бо це не один транспорт, а автобус, метро, скоросний трамвай ...
Мені дійсно хочеться її взяти з собою, оскільки я весь час поки знахожусь вдома( більшу частину), але коли я захочу поїхати додому, я муситиму брати її з собою, бо залишити її саму можна макстимум в закритому приміщенні до 6 годин, і то я не впевнена. Бо вона дворова кішка, любить гуляти на вулиці...
Тому я думала, взяти котика іншого, щоб він звик жити в будинку, бо та зовсмім не посида. Я дуже боюсь, що вона почне мене ревнувати або взагалі втече та загубиться, через стрес, бо подумає, що більше не побачить моїх рідних, мене лякає думка, що вона може думати, що все моє кохання буде іншому котові, а їй ні. (Я її дуже сильно балую).
Доречі, кішка не бачить в мені крім собі пробної сестри, на якій можна хоч цілий день стрибати. Тоді як любить дуже сильно моїх батьків.
Також, те саме, якщо брати нового олюбленця, я не хочу залишати малечу саму в дома, бідьше ніж на 8-9 годин (звичайний графік людяни, що працює).
Я відчуваю себе максимально поганкою, бо я люблю свою кішку, і дуже хочу бути поруч з нею, але навіть зараз пишучи пост, почалась повітряна тривога. В разі чого, я муситиму кидати все, що є, і тікати тримаючи її в руках. (Тобто переносці мається на увазі, але все ж, це завжди заняті руки)
Я насправді так щиро радію, коли читаю таке. Мені це свідчить про вашу відповідальність до того, кого Ви приручили)
Хоча і про тривожність теж свідчить 😅 (як і в мене, ха-ха)
Шлю віртуальні обійми і бажаю, аби Ви з вашим котиком бачилися якомога частіше 💙🫂
Перш за все, я хочу подякувати авторці за крутий контент. Будь ласка, продовжуйте ♥️
Я був би дуже вдячний, якби ви додавали більше коментарів з reddit і фінальні висновки поганець/не поганець з голосування під постом.
Також з приводу історії про спадок і двох братів. Я думаю, не варто вживати слово "інвалід", навіть коли йдеться про соціальні навички чи побут, а не про фізіологічні обмеження. Можна сказати "неспроможний самостійно вести побут" чи "нездатний до самостійного життя", "неадаптований" тощо.
Дякую Вам за коментар і Ваш відгук! А також дякую за перегляд відео!
Так, мені вже писали про слово «інвалід», дякую, що наголосили на цьому 💙
В майбутньому більше слідкуватиму за цим!)
Не вважаю, що ви праві з приводу того, що батьку не треба було говорити, що дитина - результат зради. Краще він дізнається про це зараз, аніж через 15, 20 років коли витратить на цю, чужу йому дитину, купу ресурсів, нервів і часу. Автор з тих, хто може любити тільки своїх власних дітей. Тож подруга - молодець, що мала совість не змушувати його ростити цю дитину половину свого життя. Дитину - родичам. Чоловіку - змогу створити сімʼю з власними дітьми. Вся вина за подальшу долю дитини на матері.
Така моя думка.
Я щиро вдячна Вам за коментар і Вашу думку! 💙
Я писала це в відповідях на попередні коментарі, що чим більше читаю ваших аргументованих думок, тим більше переконуюсь, що дійсно, можливо таки рішення «сказати» було правильним.
Дякую!
В першій історії я повністю не згодна. Мачуха не одного разу вилила свій біль на дитину, бо не витримала, а потім вибачилась. Доросла жінка методично щодня тероризувала підлітку та відверто над нею знущалась. Це повне лайно. Це ніяк не виправдовує ніякий її біль.
Дякую Вам за Вашу думку!)
Я думаю, це нормально, що ми маємо різні погляди і можемо аргументувати їх і я це ціную 💙🔗
Сказати у запалі сварки "Це не моя провина, що ти втратила дитину" - це одне, жорстоко, але можна зрозуміти чому; а от казати після цього, що вона застара, аби виносити дитину - це вже занадто. Так, я розумію, що почути образу на адресу мами - це дуже зачіпає, але треба зважувати те, що ти кажеш, а не бити якнайболючіше. Краще вже сказати якесь лайливе слово на її адресу та піти, грюкнувши дверима. Бо репліка про застару - це, скоріше за все, точка неповернення у стосунках з жінкою і з батьком авторки.
Так, я згодна з Вами. І тут, як на мене, палка двох кінців. Обидва неправі, як на мене, але з іншого боку - Анна є старшою і вона розпочала цей конфлікт і посприяла його ескалації. Думаю, жодна з них не мала морального права казати такі речі одна одній, тож мені важко точно сказати, хто тут поганець, а хто ні.
Дякую Вам за коментар і Вашу думку! Це дуже цінно для мене 🫂💙
Як на мене точка неповернення коли в домі батьків тебе ображають їх жінки/чоловіки, бо дім батьків це твій острів впевненості, тепла і любові, а не образ від сторонніх людей. І доросла жінка перша почала переходити на особистості і явно ображати підлітка і її мати. Була б на її місті я то будучі підлітком напевно б вдарила, а доросла зараз просто б розповіла батьку і сказала, що не прийду в будинок де його жінка мене ображає і якщо б він не підтримав мене перед цією дружиною то напевно б і з ним не спілкувалась.
28:14 пані, не хотіла цього писати, але якщо ви вже спитали, то дам вам відповідь, сподіваюся ви не сприймете як образу
я дивлюся ваші відео, але не підписуюсь, вони просто вспливають в рекомендованих, бо у ваших відео доволі багато води, ви часто говорите одні й ті самі речі, але різними словами, можливо ви хвилюєтеся або це просто ваша манера спілкування, все це абсолютно нормально, просто особисто мені це не дуже комфортно, доводиться ставити відео на прискорене відтворення чи взагалі промотувати
це моя причина не підписуватися, а просто час від часу дивитися відео і спостерігати чи відбудеться розвиток подачі
але це лише моя думка і моє сприйняття, це не відміняє того факту, що ваші відео в інших аспектах дуже якісні: картинка, звук, історії та й з думками вашими я зазвичай згодна
тому бажаю вам успіху та натхнення!
Дякую за Вашу думку і фідбек! Це допомагає розвитку мого каналу і покращенню контенту) Дякую за Вашу щирість та лояльність)
1: Покидьків немає.
Шостий тиждень? Нічого не хочу сказати, але це доволі ранній період. Не хочу звучати цинічно, але це як раз період найчастіших викиднів (80 відсотків вагітностей у цей період закінчуються викиднем. Інколи жінка може не знати, що вона вагітна в цей період.). Одразу видно, що з появою "власної" дитини перша дитина чоловіка у тієї жінки відійшла на передній план і це дуже добре, що воно не вдарило по дівчинці. Плюс ви праві, це сварка між двома людьми, одна з яких пережила викидень, а друга є підлітком і її мати буквально образили під час сварки. Але жінка, враховуючи що вона старша і є дорослою людиною, мала повести себе більш зріло, на мою особисту думку.
2. Батькі ще ті мудаки.
Очевидний фаворитизм старшої доньки і ми не знаємо причини цього. Дівчинку банально шкода. Відчуття наче вона дійсно випадковість. Бідолаха. Найгірше в цьому це відношення старшої сестри, бо вона розуміє цей фаворитизм і вирішує користовуватися цим, замість того аби розуміти і намагатись підтримувати гарні відносини з сестрою (я взагалі це не можу зрозуміти, бо я сама старша сестра).
3. Так! Мати мудачка.
Особливий день доньки, усі плани порушені і вона всеодно йде на уступки, тому що розуміє проблеми. Ви не купуєте її улюблений торт, бо його ніхто окрім неї не любить і натомість купили торт який не любить вона! (начхати на вас, це її День і ЇЇ торт, дорослі люди, потерпіли б той торт, а сину могли взяти пончики чи ще щось). Так ні, ще й її брат задмухав її свічки, бо він маленький і нічого не розуміє?! А ви там навіщо, дорослі батьки? Просто для краси?! (йому 5, йому через рік в школу. Якщо він досі не розуміє такої банальності як чуже день народження, то це ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА) Вона підліток, вона вже багато чим пішла на уступки. Батьки вирішили, що покупки компенсують подарунок? А обговорити це заздалегіть? Та й ще й бабусі забороняти відправити потрібний подарунок, це що взагалі таке? Ух, яка я зла.
4. Я можу зрозуміти жінку, але враховуючи слова сина, скоріш за все ми знов маємо приклад фаворитизму який жінка вперто вирішує не помічати. Шкода її обох синів, але відчувається, що старший це прям мамина черешенька. Типу, серйозно, кидати університет через тривожність? Може це я якась мазахістка, але я мала тривожність кожну сесію, і все ж таки маю на руках той довбаний диплом. Взагалі треба було б просто сина відправити на лікування, але матері, як і самому сину вочевидь все ок, їх все влаштовує. Ви правильно сказали, що можливо мати егоїстка і тримає сина біля себе. Мене теж так намагалися тримати поруч, а коли я поїхала і інколи телефонувала аби скаржитись на перепони меін казали: кидай все і їдь до нас. Доки я не пояснила, що я телефоную тільки аби виплакатися і мені треба слова підтримки, а не намагання затягнути мене назад додому. Після цього це припинилося. Але для цього треба бути або сильною людиною, або як я жити за 2тисячі км від родини і щоб похздка додому дратувала своєю вартістю і довжиною, хах.
5. Ну не знаю. Краще раніше ніж ніколи, не можу назвати тут хоч якогось покидька окрім дружини, бо подружня зрада то таке. Єдине що трішки роздратувало, так це те, що подруга тримала цю таємницю увесь час, доки не сталося те що сталося. Це було чесно по відношеню до автора, але в той самий час дуже його шкода, бо він тільки що втратив дружину і думав, що матиме їх спільну дитину. А тут він втрачає буквально УСЕ. Не тілкьи кохану, а й віру в неї і дитину, яка могла бути їх спільною. Дуже шкода.
В першій історії викидень на 6 місяці був. Тобто передчасні пологи з мертвим плодом.
З рештою пунктів я дуже-дуже згодна з Вами!
Я дуже Вам дякую за час, який ви присвятили цьому коментарю і за те, що аналізували ці історії разом зі мною! ❤️
Дякую-дякую-дякую 🫂❤️
@@bts_of_humanity а, ой, це я тупе вночі дивилася, тоді так, це дуже великий стрес для матері і я можу її зрозуміти. Єдине, що їй не треба було зривати свою біль на падчериці, бо це дуже не дуже, але маємо, що маємо. Сподіваюсь, вони налагодять свій зв'язок після якщо звісно обидві цього захочуть.
Дуже гарна дівчина, приємний голос, постанова кадру. Але так багато власних коментарів, ще й коментарі з постів повторюють ваші думки, а не вносять щось нове, щоб відео було змістовнішим :(
Дуже схоже на»настя розкаже»😮
Логічно, це ж той самий формат. Історії нові, авторка прикольна, все супер. Вимагаю більше реддіт українською! 😊
Дякую Вам!)
52:33 як же я перелякалася, це було дуже гучно, будь ласка, не робіть так😱
Я дуже перепрошую 🙈 це не мало бути так, звук мав би бути пізніше (там де картинка перед невдалими кадрами), але при експорті чомусь змістився і я це побачила, коли вже відео було на каналі 🫠
Типу коли мачуха називає маму авторки повією це ок?вона за це не поганець?
@@Anastasia-mv1sb де в відео я сказала, що це ок?
Тобто по-Вашому, сказати жінці, що втратила дитину, що хтось там принаймні не був застарий, аби цю дитину виносити це ок?
мені цікаво чи комусь ще складно дивитися відео з такою динамікою?
Про яку саме динаміку йдеться?
чи могли ви б також в кінці історії казати підсумок коментарів у редіті, будь ласка?
Так, дякую Вам за відгук! 💙🖇️
8:46 Перша історія. Автор поганець, так як не потрібно було такого казати, но і пробачати такого ставлення до мами - не потрібно було. Психолог тут дійсно потрібен, але АД - зайві. Так як психолог, може допомогти з адаптуванням цього травматичного досвіду і правильно вирішити наростаючий конфлікт
Дякую за Ваш коментар 🙏🏻
Думаю, якщо в неї виявиться депресія, то АД не зайві. Ці ліки не лише для «крайньої стадії», чим швидше ти починаєш лікування, тим скоріше покращає і менше триватиме прийом ліків, тож не так погано)
Але ми не психіатри, аби таке вирішувати, тож полишимо це не спеціалістів)
Дякую за Вашу думку 💙🫂
Я зазвичай лише слухаю, щоразу коли ви кажете що ви щось прикріплюєте я біжу до телефону, а там нічого немає😢
Я в закріпленому коментарі прикріпила
В мене якийсь прикол забувати вставляти щось у відео, схоже. Мушу щось з цим робити:(
Дякую за Ваш коментар!
Чому коментарі не зачитуєте? Ну хочаб залайкані, та й результати, визнали поганцем чи не визнали
Я вирішила для себе, що хочу зачитувати лише ті коментарі, які, як на мене, є цікавими і слушними. Або ж смішними. При підготовці історії я читаю багато коментарів, якщо щось виділяю для себе, то лишаю і читаю. Але можливо варто звернути на це увагу. Так само результати, тут не знаю навіть чому 😅 в обговоренні забуваю, мабуть 😅
Дякую, що звернули на це увагу, перегляну цей підхід 💙
52:35 ЩО ЦЕ ЗА РАПТОВА ГІПЕР ГУЧНА ВСТАВКА МЕМА???? Я ЛЕДЬ НЕ ОГЛОХ, ЩО ВИ ТВОРИТЕ
😬😬😬
Дууууже перепрошую, ця вставка мала бути пізніше (перед блуперсами) і не так гучно, але при експорті щось здвинулось і я вже помітила те, коли відео було на каналі 😭
ви в кожному відео обіцієте щось вставити (сьогодні, наприклад, дату публікації посту про розалі), але ніколи не вставляєте 😢
Я відразу вставила це в закріплений коментар 🥹
Мушу щось з цим зробити, бо я дійсно забуваю, особливо коли таймлайн досить довгий (з годину).
Дуже перепрошую за незручності 💙🔗
@bts_of_humanity вибачте, не читала той коментар до цього моменту 🩷
Перша історія 1) тато покидьок, бо нічого не зробив
2) Анна ісеодно доросла людина, тому мала б і здогадатись,їм треба дистанцююватись, раз вона на ній зривається
3) автор не покидьок
Друга всторія - батьки потворні
Дякую за Ваш коментар і Вашу думку! 💙🔗
в последней истории глупо обвинять подругу в чем-то. это перекладывание ответственности, то есть дел наворотила жена, рассказала подруге об этом жена (кто-то просил об этом? думаю нет), а виновата теперь подруга? то что она не думала про ребенка или мужа тоже вполне нормально, она этого делать не обязана, это чужие для нее люди и понятное дело что она предпочтет сделать лучше себе сняв груз с совести. да и в целом скрывать подобное от мужчины это отвратительно. подруга все правильно сделала, и подругу (жену) при жизни не предала, и от мужчины не скрывала подобное
Так само як ніхто не просив подругу розповідати те, що вона знає.
Можливо це перекладання відповідальності, але для зняття грузу існують психологи, а не люди в скорботі ще й з немовлям на руках.
Якщо людство думатиме тільки і виключно про себе, то до кінця світу недовго лишиться.
Але це моя думка і я також ціную і поважаю Вашу) Дякую Вам за коментар ❤️
А я в черговий раз переконалася як жінка, що потрібно робити тест на батьківство в роддомі. Для тієї хто не зраджував і не зраджує в цьому немає ніякої проблеми, бо їй немає за що переживати, і до того ж це виключить варіант сплутати дітей.
А от таким як ця дружина буде менше варіантів. Бо якщо ти обираєш людину і виходиш заміж, то це вже певні обов'язки, а якщо ти не готова до сім'ї, дітей і відсутності "гульнути" то або не почтнай стосунки або піди з них.
Тим паче що дружина частку своєї зради ще й на подругу перекинула і зробила її спів учасницею. Нащо? Не думаю що подруга її про це просила. А та зрадила і радо прийшла ділитись.
І так, я маю право так говорити, бо мене так само намагалась подруга втягнути в її зраду.
@@annakonopackaya7441 я ніколи не задумувалася про тест на батьківство в пологовому. З одного боку слушно, з іншого - примусово змушувати людину здавати біологічний матеріал (або ж мазок) - це порушення прав людини. Плюс, я думаю, в такому разі збільшиться смертність малюків, бо тоді жінки б ходили народжувати туди, де їх би не перевіряли, а це може бути дещо небезпечно, тому що навряд гарні лікарі погодяться працювати в «польових умовах».
Думаю, цьому чоловіку, коли він знайде нові стосунки, варто на початку проговорити свою ситуацію і пояснити, що в нього значні проблеми з довірою (думаю, це неминуче станеться) і запитати, чи не проти його партнерка здати ДНК тест за вагітності. Це було б, я думаю, найкращим рішенням. Але знову ж таки - всі ми тут розумні на відео чи в коментарях, але не дай Боже потрапити в таку ситуацію, сумніваюся, що ми б були такими кмітливими 🫠
Мені шкода, що Вас намагалися втягнути в таку неприємну драму і я рада, що Ви не погодилися брати в цьому участі!
Дякую за Ваш коментар!
Щодо історії з днем народження, я не зовсім погоджуюсь з вашою думкою. Поїздка , або шопінг та кіно, як альтернатива, це вже доволі хороший подарунок. Торт справді потрібно було купити такий, який хоче іменинниця і стримати дитину від задування свічок. Але цей день народження насправді не був аж настільки поганим, щоб влаштовувати істерику і висувати звинувачення. Як мінімум батьки постаралися зробити їй в цей день щось приємне.
Як на мене, знову ж таки, не беручи до уваги фінансове становище родини, шопінг з мамою це може бути як варіант дозвілля з нею, знаєте, як вихідний мама-донька. Це класно, це приємно, це гарні емоції. Але чи в день народження це рахується тією увагою, на яку розраховує дитина?
Мені здається, суть подарунка в тому, аби думати про людину, якій ти робиш цей подарунок, аби знати її досить добре, щоб обрати саме те, що вона хоче. Це прояв не лише уваги, але і показує, наскільки батьки знають свою дитину. Для того, аби купити подарунок, треба зробити достатньо багато махінацій, аби вивідати, що дитина хоче, витратити час, аби знайти цей подарунок, запакувати його гарно, заховати, аби про нього не дізналися передчасно. Це все не лише про гроші, але насамперед про увагу. Тож я, мабуть, лишуся в цій історії непохитною в своїй думці, тому що вважаю, що батьки дійсно могли б попіклуватися про свою дитину краще, а не просто дати грошей і сказати «купи собі що хочеш», це найпростіший шлях.
Але я все одно дуже вдячна Вам за коментар і Вашу думку, за те, що приділили час, аби написати її тут. Це дуже цінно для мене 💙✨
Ох і добірка крінжових історій. А остання жесть, особливо не розумію людей які осуджують автора бо він не збирається виховувати дбитину. Цікаво, скільки жінок готові виховувати дитину підкинуту коханкою померлого чоловіка.
Ох, засудження чоловіка це взагалі абсурд, насправді. Кожен диванний критик завжди «краще знає», а по факту, якби хтось опинився б в подібній ситуації (не дай Боже, звісно), то всі б язик в одне місце засунули:(
Тож так, автор допису точно не монстр і не покидьок!
Дякую за Ваш коментар!
бро думает что она настя розкаже 🗣️🗣️🗣️
😂😂😂
Це вже навіть смішно, щиро кажучи 😂
Дякую Вам за активність під відео 🙂↔️
Що за звук на 52:35😳
Цей звук мав би бути пізніше, але при експорті відео воно собі вирішило його трішки посунути 😂
Вибачте, що зконфьюзила 🙈💙
У мене таке враження... що Бібліофіл.. це не людина що любить збирати книги, та рідкісні видання, а саме любить біблію.. хахахаха 😂 вибачте..
ХАХАХАХАХАХАХА
ЦЕ БУКВАЛЬНО ТЕ САМЕ ЩО СКАЗАВ МІЙ ЧОЛОВІК 😂😂😂
Четверта історія - треш. Моя мама колись заявила, що все перепише на брата, бо «та ти і так зубата та сильна, сама собі все вигризеш», а брат він ніжний і домашній, молоденький . Мамі знадобилось більше 10 років щоб трошки змінитися. Зараз у заповіті у нас 50/50, хоча я вже декілька років сплачую комуналку/деякі витрати матері та брата, бо живу за кордоном та маю можливість, а мама за станом здоровʼя не може працювати. Я думаю, що змирилась, але іноді, коли ця тема підіймається, відчуваю якусь страшну злість та образу.
Мені дуже шкода, що Ви з таким стикнулися:(
Я рада, що зараз ситуація налагодилася, але вашу злість та образу абсолютно точно можна виправдати!
Чому обговорення я мушу слухати довше чим саму історію?
Ой, Ви не мусите)
Дивіться, є тайм-коди, які я залишаю спеціально для того, аби можна було відразу знайти початок історії без обговорення.
А ще є така штука, як закрити відео. Теж гарно працює)
От дивлюсь і мені відео 1в1 як на каналі Настя розкаже. Можливо ви нею надихаєтесь, але аж занадто 🥸
В мене для Вас і для інших коментаторів дещо є - я спілкувалася з Настею, вона написала мені і підтримала 💙
Без жодних коментарів щодо того, що я її копіюю, лише виразила свою підтримку (не переймайтеся, я запитала в неї, чи можу я про це говорити)
Настя дуже класна, насправді, але це вже стає смішно, що авторка каналу, яку я, за вашими словами, копіюю, виражає підтримку, а люди такі «о жах, це 1в1» 😂
Але я дякую Вам за активність під відео 🙂↔️💙
Мені важко зрозуміти чоловіка з останньої історії. Доречніше сказати, що його емоції мають право на життя, і круто, що він собі в них признається, але… Але я не розумію. Ось так викинути дитину, яку ти вважав своєю все її життя, яка вважає ТЕБЕ татом. Ну типу як. Я не виправдовую жінку - зради це погано. Але злись на неї. Бляха, моє материнське серце розривається.
Все її життя - це скільки? Місяць?
@@annaxe 8 місяців
Я поділяю Ваші думки і почуття щодо цього. Ситуація, як на мене, дуже неоднозначна, хоч я не надто люблю це слово.
Дякую Вам за коментар і за Ваші думки 💙🔗
Дитина замала аби вважати його татом, вона швидко навчиться когось іншого вважати татом. Він не брав на себе відповідальність за чужу дитину і йому ні разу не повинно соромно відмовитись від цієї дитини. Поганцем тут була лише дружина. Доля цього чоловіка не менш важлива ніж доля дитини. Чому він повинен страждати виховуючи дитину що нагуляла дружина? І якщо він не зможе відноситись до дитини як до своєї то і дитині буде не ок. І не розумію чому ви вважаєте що дитині з прийомним батьком одинаком, а він по суті ним є, буде краще ніж з повноцінною прийомною сім'єю? Немовлят забирають швидко, і це повноцінні сім'ї, з татом і мамою, що свідомо зробили цей вибір і хочуть мати дитину.
@@Ольга-ъ2д5э Офтоп: я думала, що дитині не не 7-8 місяців, а 7 років. Тому писала з цього боку питання. Сподіваюсь, вам стала зрозуміліша моя відповідь.
Мені цікаво автору каналу норм жити в чужому образі?😅 тупо всі інтонації, особливі вставки, навіть вислови які Настя постійно вживає тупо всееее скопійовано, це смішно 😂
😂😂😂
Люблю грати в маски-шоу 😂
А якщо не секрет, поділіться, будь ласка, що саме скопійовано?
Давайте 3 чіткі речі. Тому що коли люди таке пишуть, я запитую що саме, а вони не відповідають, то що я маю собі думати? Як я знатиму, що виправляти? 😅
Чи ви, дорогенька, лише хейт можете вкинути і піти собі тихенько?)
@ абсолютно все. Навіть якщо слухати і не дивитись саме відео, здається шо говорить Настя. І ви це прекрасно розумієте.
@@milashko0698 ні, я цього не розумію. «Абсолютно все» - це не відповідь.
Я все ще чекаю на 3 скопійовані речі, але навряд дочекаюсь, я так бачу 😅
@@milashko0698ви пропонуєте людині змінити тембр її голосу і інтонацію які у неї є лише заради того щоб не бути схожим на когось, за таким баченням тоді ніхто не має стригти каре, бо ж буде схожим на когось. Вибачте зазвичай не реагую на таке але це прям дивно писати подібне зауваження