Писанки для Великодня
Вставка
- Опубліковано 30 кві 2024
- Здавна кожен регіон України мав свої традиції та особливості писанкарства. Одного погляду на писанку було достатньо, щоб сказати в якій області її було виготовлено та що саме хотів сказати автор писанки (деякі з писанок розповідали цілі історії про життя людини чи цілої родини).
Традиційно писанкарством займалися лише жінки.Писанкарство було необхідним атрибутом весняних свят, також люди вірили, що через яйця жінки могли керувати силами природи.
Звичай розпису яєць зародився із традиції вшанування яйця, як символу народження Всесвіту. У різних народів існували обряди, пов’язані з яйцями.
Точна дата появи писанкарства невідома. У Києві археологи знаходили писанку з кераміки часів Русі, прикрашену орнаментом, який нагадує павутиння, а на Рівненщині - глиняну писанку, виготовлену 950 років тому.
Найдавніша знайдена писанка в Україні датується Х століттям, але яйця розписували ще у дохристиянські часи. Про це свідчать символи, якими їх досі прикрашають - шестикутні зірки, місяці, півмісяці, п’ятикутні зірки і хрести, які на той час не були пов’язані з християнством.
У середині ХІХ століття для фарбування яєць почали використовувати анілінові барвники. До того мисткині використовували природні - варили трави, коріння, квіти.
Дизайн залежав від того, які барвники та інструменти були в доступі.
У більшості областях України писанкарки працювали писачками у вигляді конусоподібної трубочки чи лієчки.
Деякі писачки робили з гусячого пера або курячої кістки.
Також яйця розписували за допомогою шпильки або цвяха, які занурювали в гарячий віск й прикладали до поверхні яйця.
Малювати писанки можна з другої половини Великоднього посту. Однак за звичаєм українці оздоблюють пасхальні яйця в Чистий Четвер.
Розписані яйця знаходили на території всіх областей, крім сучасної Луганщини, Запоріжжя та Криму.
Для східного регіону крашанки - все ж таки привабливіший варіант, ніж писанка.
Це дуже простий варіант. Лушпиння від цибулі, можна ще «прикрутити» листочок від петрушки, то взагалі буде краса незвичайна.
Другий варіант - дряпанка. Звичайна крашанка, але на ній гострою голкою дряпаєте візерунок.
Третє - крапанка. Крапають віск, потім занурюють яйце у лушпиння, і після цього віск розігрівається, стирається і у вас буде яйце з плямками.
Символи повторюються у різних регіонах, але писанки різняться за кольорами та технікою розпису.
На жаль, через жорстоке винищення українства на південно-східних теренах нашої держави автентичних майстрів, які б займалися писанкарством східних регіонів, залишилось дуже мало.
Найпоширеніші символи стихії - це сонце, вогонь, земля, вода, повітря. Зернятка, крапочки, жито символізували плодючість, грабельки - дощ. Безкінечник - символ водяної стихії.
Дуже часто використовуються геометричні орнаменти та рослинні елементи -квіти, листя, дерева
На писанках зображають оленів, козликів, качок, курей та інших звірів і птахів.
Майстри могли не відтворювати всю тварину, а лише її характерний елемент.
Існували чоловічі та жіночі писанки - це впливало на символи, які обирали для яйця. Господарям дарували писанки з побажанням достатку.
Жінки часто писали писанки на здоров‘я чоловіка
Дарування писанок було наповнене своїм глибоким сенсом, робилося з бажанням привнести благо, допомогти або навіть зачарувати.
Писанки та їх символіка - неймовірно різноманітна та захоплива галузь. Вже багато років вона вивчається етнографами та істориками, але ще досі приховує в собі багато цікавого. Українці повинні пам’ятати історію та відроджувати традиції своїх предків, адже в цьому і проявляється наша єдність, самобутність та незрівнянність.
Всім добрим людям щасливого Великодня! - Розваги
Перша монетка найкрасивіша.
Дякую за пізнання.
Світлого Великодня, добробуту та миру нашій Україні.💚❤🖤
Це Дажбог запліднює життям землю! Але, на мою думку, вони розписувалися і й ще раніше.
А це, з Вашого дозволу, що шанували ті, хто жив на цій землі до 988 р. 🤔
"Сік, що тече в жилах рослин, - то кров сонця! Золотисті зерна жита-пшениці - тіло сонця! Проміння, яке ллється з сонця, з неба перетворюється у квіти, у трави, творить безсмертя.
Великдень, тому й називається Великим днем, бо в цей найпотужніший у році день оновлюється (відроджується, воскресає, оживає) природа. Весь світ возносить хвалу цьому воскресінню, перемозі весни над зимою, добра над злом, народженню любові, доброти, надії та радості життя. Ці світлі сили перемагають тому, що, як свідчать наші міфи, в цей день, на Великдень, Дажбог по чарівному вербовому мосту приносить на землю, у людські душі, святий очисний вогонь.
Великдень - це світле свято, коли все радується і веселиться і на небі, і на землі. Сонце також радіє, грає, гуляє, міниться та скаче по небу.
Наші предки (сонцепоклонники) вважали, що Сонце - це відблиск лиця Божого, і тому воно так яскраво і ласкаво світить. "Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показалось, праведне, слава тобі!" - шепотіли молитву наші Тато Орь і Мама Лель, повернувшись обличчям до сходу, побожно піднявши руки і віддаючи йому глибокий поклін.
А нині хіба ми не шануємо сонця, тепла?
Своїм невидимим чарівним співом тисячоліть життєдайне сонце поєднує душу людини з душами далеких пращурів та з майбутніми нащадками подальших поколінь. І це велике свято Дажбог приносить своїм вірним онукам, від найменшого до найстаршого, як безмежну і величну радість. І тому в цей день ми всі такі гарні, свіжі, оновлені, барвисті, гарно одягнені, піднесені.
Давним-давно наші пращури помітили, що зігріте життєтворним сонцем, теплом яйце у предивній своїй таїні творить у собі краплю червоної крові. Кров - це життя, а життя виникло з яйця. (Згадайте, ми навіть не їмо яєць, де вже є краплинка крові, бо ж то вже початок життя; зародок живої істоти). Ось чому в нас прийнято дарувати на Великдень крашанки, писанки, як символ життя вічного, оновлення, продовження роду. Цей магічно-чарівний згусток сонця схований і в зерні рослин, і в сім’ї тварин і людей. Ми гордимося, що оце Дажбоже світло, тепло, його осяйне золоте коріння-промені глибоко живлять землю. І в кожному колосочку, в кожній рослинці, тварині, в душі кожного українця-русича-орія живе Дажбог.
Крокує землею українською Великий День Світла Дажбожого. Сьогодні разом з нами перебувають наші світлі, дорогі Предки."
Дяка.Цікаво.Комент та вподобайка в підтримку каналу.
P.s. Дякую за працю! Сумували💙💛😊
0:28