вірш ЛИСТ ДО ТЕБЕ / Дмитро Нестерук / Слова в описі

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 26 вер 2024
  • Інша назва віршу: ЛИСТ БОГА ДО ЛЮДИНИ
    Вітаю Я тебе, як поживаєш?
    Хотілося б поговорить з тобою
    Але часу ти не маєш,
    Тому Я пишу тобі додому.
    Я і вчора був біля твоєї постелі,
    І чекав, коли ти попрощаєшся зі сном,
    Щоб сили дати, впевненості в ділі,
    І одарувати щасливим новим днем.
    Але ти лицем до стінки відвернувся,
    Щоб сон продовжити на декілька секунд,
    А Я стояв, чекав, нікуди не збирався,
    Так люди на землі не ждуть.
    А потім зовсім часу не хватало,
    Ти вмився, одягнувся та й пішов,
    Проте вид твій в дзеркалі заморено,
    Сказав Мені, що не добре все пішло.
    На мить твій зір упав на Моє Слово,
    Я думав, зараз же відкриєш ти його.
    Я був готовий, щоб потішить тебе знову,
    Але ж ні, ти захопився суєтою.
    І в день, Мій друже, Я знову й знову намагався,
    Вступити із тобою у корисний діалог.
    Я ждав… Я ні на мить не відлучався,
    Але ж не на Мене був спрямований твій погляд.
    А памʼятаєш ранок? - ту смачненькую їжу,
    Усе оце від Мене теж було.
    І тих, кого люблю - не шукають ті поживу,
    А всі сидять біля вогню Мого.
    Потом обід, важке зітхання знову,
    А я стояв так близько, за спиною.
    Я ждав, що ти промовиш слово,
    Що нарешті заговоримо з Тобою.
    Що ти про щось Мене все ж запитаєш,
    Щоб допоміг тобі, у рішені проблем,
    Та думка тебе знову забирає,
    І все так само, як було перед тим.
    І вість тобі прийшла погана,
    І сльози покотились у два струмка,
    Я так хотів їх витерти, гада,
    Що нарешті пригодився Я.
    Я відволікав тебе з думок похмурих,
    Я сонечком, проміняв зігрівав,
    Це я зробив, веселки щоб зависли,
    Як кольоровий верховинний перевал.
    Я вітерець послав тобі на зустріч,
    І дощ пролив Я побіч від тебе,
    Птахи пісні співали цілий вечір,
    Але так ти і не звернувся до Мене.
    І навіть ввечері, вернувшись із роботи,
    Ти не був чомусь, мій друже, із-зі Мною,
    І поспіхом прийняв ти їжу, без турботи,
    Занурився у телевізор з головою.
    Програма захопилася надовго,
    Вона напевне зацікавила тебе.
    І важливіше є розмови з Богом…
    Навіщо ігноруєш ти Мене?
    Можливо справ багато, що потрібно завершити,
    Настільки термінові всі вони?
    Щоб переробити - може ночі нехватити.
    А на сон тебе починає вже клонити.
    Ти вибився із сил, Я розумію.
    Знемагаючи, ти кинувся в постіль.
    На мене, зовсім не звертаючи увагу,
    А Я багато так послухати хотів.
    На мить про Мене думка промайнула,
    Та вже, на жаль, була це призма сна,
    І не зважаючи на Мою тугу,
    Він переміг Тебе до дна.
    За цілий день ти не промовив слова,
    За що ж ти так не полюбив Мене?
    Та завтра вкотре прийду, щоб і знову,
    Благословити на початку дня тебе!
    І не для того Я все це написав
    Щоб дорікнуть тебе та спричинити біль,
    Та щоб допомогти тобі, і раду дати,
    Щоб явить тобі Свою любов!
    Спілкування нам потрібне і корисне,
    Я поряд буду. Тебе я дочекаюсь.
    Удвох, повір, нам буде цікавіше.
    З любовʼю, твій Спаситель, Ісус Христос!
    Переклад авторський: ДМИТРО НЕСТЕРУК
    АВТОРА ВІРШУ НЕ ЗНАЙДЕНО. ТОМУ, ЯКЩО ВИ АВТОР ЦЬОГО ВІРШУ ПОВІДОМТЕ БУДЬ-ЛАСКА!!!
    #УЦХВЄ #уцхвє #зібрання #служение #пятидесятники #цир #волинськаобласть #християнськіпісні #sourceoflife #sourceoflifekyiv #kyiv #київ #церкваджереложиттякиїв #київськаобласть #пісніпідгітару #гурт #відпочинок #харків #харківцеукраїна #харківськаобласть #cristians #християнськівірші #християнськапоезія

КОМЕНТАРІ •