Моментами асоціювала себе з Володимиром, бо були подібні реакції і питання до тексту і подій😅 І цікаво було почути сприйняття цього роману від Богдани (обожнюю її подкаст "Висока полиця"), такий структурований і підкріплений певною базою знань Дякую за відео і можливість побачити публічне обговорення українського твору
Як же я ждав цього контенту! Катананхе - один з найулюбленіших моїх романів сучасної української літератури ❤! Сенси,глибина! Цей роман потребує перечитання - з одним виміром до нього не підійдеш❤. Мова Софії Андрухович неймовірна.❤
Слухала і кивала головою - все так, все так. І от тільки одне мене осінило під час інтервʼю - що син Жанни загинув внаслідок війни. Якось я це пропустила, або просто не усвідомила під час читання. Це відкриває цілий пласт розуміння Жанни як матері загиблого захисника (можливо?) і дружини, і скоріше за все ставлення до Жанни оточуючих. Ще одна думка на вечір) Дякую, дуже чекала на це обговорення.
Я навіть запам'ятала собі, бо коли вони прийшли на кладовище, то Жанна сказала, що його дружина погана, бо "відпустила його туди". Настільки часто чуєш таке формулювання саме про фронт, що навіть не змогла допустити іншого варіанту.
Для мене кожний ваш книжковий клуб як подарунок, з нетерпінням чекаю. Ці всі роздуми про книгу, обговорення героїв і ставлення до них, неймовірно цікаво. Тільки почала читати цю книгу, і після цього обговорення стало ще більше бажання її читати. Дякую!❤
Сумнівалася, чи купувати Катананхе. Тепер точно почитаю. Як завжди дуже цікава розмова, дякую! Дуже згодна з Богданою з питання «виделок». Мені хочеться читати тексти від авторів різних культур, аби ці культури пізнавати.
25:16 Наскільки я зрозуміла, то дівчини з онліфансу не існувало. Леся її вигадала для своєї сестри, бо соромно було признатись, що у чоловіка роман зі старшою жінкою. Тому вона вигадала 19-річну дівчину, зраду з якою вона здатна виправдати.
Мені дещо дивно, що лише в останньому коментарі від дівчини з залу виникла рефлексія про те, чому Олекса зрадив. Він не міг собі пробачити, що не воював і - можливо - що не загинув (як той же син Жанни та діда). І він підсвідомо шукав покарання. Відповідно він вчинив "злочин" (сімейну зраду), за який це покарання нарешті настало. Але Олекса не усвідомлював, що він тим саме карає не лише себе, але й найдорожчих для нього людей - дружину та доньку. Лише наприкінці, після прощання з Жанною, Олекса визнав, наскільки егоїстичним був цей його пошук покарання - коли ти віддаєш на поталу своїх близьких та їхнє щастя. Насправді весь цей роман про наслідки війни для доль всіх, хто її пережив. І те, що слово "війна" жодного разу не звучить вголос, робить його таким приховано буденним - ніби таке могло б статись будь де. Ні, не могло. Це про травму війни у людей всіх статей, вікових категорій, соціальний страт.
Щойно дочитала книгу, і дуже цікаво було подивитися. Дякую за обговорення! А де можна знайти анонс вашого клубу: що далі читаєте, як можна приєднатися?...
Мені роман Амадока набагато більше сподобався - особливо історична частина про переслідування євреїв в Західній Україні. Катананхе виглядає написаним нашвидкуруч і сируватим - ніби ескіз для роману, замальовка без детальної розбудови структури і логічних зв'язків між різними фрагментами. Так, це залишає більше місця для додумування та інтепретацій, але менше авторської ідеї, меседжу, глибинних взаємозв'язків. Я сприйняла Катананхе як прохідну книгу - я точно не повернусь до неї, щоб перечитати.
Я дивлюся на 40 хвилині й усе чекаю, що Дантесу, нарешті скажуть, що дівчини з Онліфансу ніколи не було, а це тільки видумана персонажка в розповіді Лесі - своїй сестрі, якій вона ніколи не брехала. До цього моменту не брехала. Лесі соромно було розповідати своїй сестрі з ким їй зрадив чоловік. Але інтрига все триває! Невже Дантесу так про це й не скажуть? Бідний чоловік...
Для цього просто долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media: theukrainians.org/community/ Ви зможете відвідувати живі зустрічі Книжкового клубу та обговорення онлайн, отримувати 4 рази на рік друкований журнал літературного репортажу Reporters, а книжки носитимете у фірмовій амбасадорській торбинці 😍
Дякую за обговорення!
Дівчинка вкінці, яка так хвилювалася, але говорила --- ♥♥♥♥
Моментами асоціювала себе з Володимиром, бо були подібні реакції і питання до тексту і подій😅 І цікаво було почути сприйняття цього роману від Богдани (обожнюю її подкаст "Висока полиця"), такий структурований і підкріплений певною базою знань
Дякую за відео і можливість побачити публічне обговорення українського твору
Романцова, Дантес - улюблені спікери❤
Богдана як редакторка Пригод клітин порівнює щось із фагоцитом - любов!
Дякую за відео 2024/09/16
Цікава книжка, цікаві спікери, цікавий клуб! Дякую за те, що ви робите!❤️❤️❤️
Дякуємо, що читаєте з нами, дивитеся, відгукуєтеся і підтримуєте роботу The Ukrainians Media 💛
Як же я ждав цього контенту! Катананхе - один з найулюбленіших моїх романів сучасної української літератури ❤! Сенси,глибина! Цей роман потребує перечитання - з одним виміром до нього не підійдеш❤.
Мова Софії Андрухович неймовірна.❤
катананхе - багаторівнева історія, звісно. люблю такі неочевидні тексти
Книга яка насичена сенсами❤
Слухала і кивала головою - все так, все так.
І от тільки одне мене осінило під час інтервʼю - що син Жанни загинув внаслідок війни. Якось я це пропустила, або просто не усвідомила під час читання.
Це відкриває цілий пласт розуміння Жанни як матері загиблого захисника (можливо?) і дружини, і скоріше за все ставлення до Жанни оточуючих. Ще одна думка на вечір)
Дякую, дуже чекала на це обговорення.
Яка класна думка, я не мислила під таким кутом
Я навіть запам'ятала собі, бо коли вони прийшли на кладовище, то Жанна сказала, що його дружина погана, бо "відпустила його туди". Настільки часто чуєш таке формулювання саме про фронт, що навіть не змогла допустити іншого варіанту.
Нічого не ясно, але дуже цікаво 😂
Дантисту респект, дуже гарно підготувався 🫶🏻
Коментар для просування розмови ✨
Дочекалася☺️
Дуже вдячна за дискусію. Спостерігаю за вами, читаю з вами, рада бути поруч з вами.
Дякуємо 💛Цінуємо вашу співпричетність!
Я в шоці від роману "Катананхе" ❤ Найдивніша книжка, яку я колись читала. Мені дуже сподобалася! 👏👏👏
Для мене кожний ваш книжковий клуб як подарунок, з нетерпінням чекаю. Ці всі роздуми про книгу, обговорення героїв і ставлення до них, неймовірно цікаво. Тільки почала читати цю книгу, і після цього обговорення стало ще більше бажання її читати. Дякую!❤
Дякуємо, що ви з нами!
,,Катананхе,, це❤
Дуже вдячна за поширення якісного україномовного контенту на теренах Ютубу ❤
Було цікаво послухати, дякую за розмову ❤
Ой, такий крутий канал, ви для мене дуже приємне відкриття ❤
Ну а ще Дантес така бусічка😊 (інтерпретуйте як хочете 😅)
Сумнівалася, чи купувати Катананхе. Тепер точно почитаю. Як завжди дуже цікава розмова, дякую!
Дуже згодна з Богданою з питання «виделок». Мені хочеться читати тексти від авторів різних культур, аби ці культури пізнавати.
книгу не читала ще, але побачила Дантеса і мушу послухати)
Шедевр.Глибина❤
25:16 Наскільки я зрозуміла, то дівчини з онліфансу не існувало. Леся її вигадала для своєї сестри, бо соромно було признатись, що у чоловіка роман зі старшою жінкою. Тому вона вигадала 19-річну дівчину, зраду з якою вона здатна виправдати.
+ також так думаю
Мені дещо дивно, що лише в останньому коментарі від дівчини з залу виникла рефлексія про те, чому Олекса зрадив. Він не міг собі пробачити, що не воював і - можливо - що не загинув (як той же син Жанни та діда). І він підсвідомо шукав покарання. Відповідно він вчинив "злочин" (сімейну зраду), за який це покарання нарешті настало. Але Олекса не усвідомлював, що він тим саме карає не лише себе, але й найдорожчих для нього людей - дружину та доньку. Лише наприкінці, після прощання з Жанною, Олекса визнав, наскільки егоїстичним був цей його пошук покарання - коли ти віддаєш на поталу своїх близьких та їхнє щастя.
Насправді весь цей роман про наслідки війни для доль всіх, хто її пережив. І те, що слово "війна" жодного разу не звучить вголос, робить його таким приховано буденним - ніби таке могло б статись будь де. Ні, не могло. Це про травму війни у людей всіх статей, вікових категорій, соціальний страт.
Я з Вами на 💯 відсотків погоджуюсь. А ще, це роман й про захист природи.
Щойно дочитала книгу, і дуже цікаво було подивитися. Дякую за обговорення! А де можна знайти анонс вашого клубу: що далі читаєте, як можна приєднатися?...
У інфобоксі під відео є посилання
@@yana.suporovska в мене чомусь воно не активне
Мені роман Амадока набагато більше сподобався - особливо історична частина про переслідування євреїв в Західній Україні. Катананхе виглядає написаним нашвидкуруч і сируватим - ніби ескіз для роману, замальовка без детальної розбудови структури і логічних зв'язків між різними фрагментами. Так, це залишає більше місця для додумування та інтепретацій, але менше авторської ідеї, меседжу, глибинних взаємозв'язків. Я сприйняла Катананхе як прохідну книгу - я точно не повернусь до неї, щоб перечитати.
Я дивлюся на 40 хвилині й усе чекаю, що Дантесу, нарешті скажуть, що дівчини з Онліфансу ніколи не було, а це тільки видумана персонажка в розповіді Лесі - своїй сестрі, якій вона ніколи не брехала. До цього моменту не брехала. Лесі соромно було розповідати своїй сестрі з ким їй зрадив чоловік.
Але інтрига все триває! Невже Дантесу так про це й не скажуть? Бідний чоловік...
Як потрапити на запис вашого клубу?❤
Для цього просто долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media: theukrainians.org/community/
Ви зможете відвідувати живі зустрічі Книжкового клубу та обговорення онлайн, отримувати 4 рази на рік друкований журнал літературного репортажу Reporters, а книжки носитимете у фірмовій амбасадорській торбинці 😍
bje
fignja jakas’
😮