А БОГ НАС ВЧИТЬ МОЛИТИСЬ В БЛІНДАЖАХ… Вірш до сліз про Україну… Автор Оксана Гудзь

#україна #украина #війна #ukrainianpoetry #ukraine #ukrainewar #войнавукраине2023 #війна_в_україні #війнавукраїни #война #війнаукраїна #стихи #стих #вірші #віршіукраїнською #поезія #поезіяукраїнською # #поезіявільних #віршізізмістом #вірші #поезія #стих #війнавукраїни #війназросією #войнавукраине2023 #войнаукраина #war #warinukraine #перемога #поезіявільних
📎дякую за перегляд, підписку, лайки, коментарі;
📎приєднуйтесь у TELEGRAM-канал t.me/poeziavilnih
📎приєднуйтесь до FACEBOOK share/5hP9jk...
📎діліться з друзями
Рекомендуємо для перегляду:
🌹 • ВЕСЬ СВІТ ЗДРИГАЄТЬСЯ ...
🌹 • МИ - ДОЧАСНІ ГОСТІ! Ду...
🌹 • Гарний християнський в...
🌹 • Чудовий християнський ...
🌹 • Актуальний вірш про на...
🌹 • Християнський вірш про...
🌹 • А ЩО Я РОБЛЮ? І ЯКИЙ Є...
🌹 • ТАКЕ БУВАЄ, КОЛИ МАЛО ...
🌹 • НАСТАНЕ ДЕНЬ - МИ ВИПЛ...
А Бог нас вчить молитись в бліндажах,
Сирих окопах і брудних підвалах.
Молитви ці вмиваються в сльозах,
І наче сонця вранішнього спалах,
Вони освітлюють цю темряву війни,
Яка покрила нашу рідну землю.
Ридають наші доньки і сини,
Ридають діти. Й на примерзлу землю
Гарячі сльози капають з очей
Батьків й дітей,дорослих і дитини.
Ми молимось у темряві ночей,
Ми молимось в ці непогожі днини.
Ридають на колінах матері -
Їхні сини тримають оборону.
Так вірять,що повернуться живі,
Що не принесуть звістку похоронну.
Десь сивий батько в зморшках на чолі
Скупу сльозу ховає у долоні.
Він чорний біль тамує у собі,
І молиться,стиснувши міцно скроні.
В підвалах плачуть діточки малі.
Їх плач - то також є молитва щира.
Вони ідуть до Бога в простоті,
Спасає їх проста дитяча віра.
Волають під уламками брусків
В завалах ще живі звичайні люди.
І їхній крик - молитва це без слів,
Яку сьогодні чуємо усюди.
Між свисту куль і гуркоту ракет
Солдат до Бога кличе в бетеері.
Можливо,зрозумів лише тепер,
Що тільки в небо є відкриті двері.
А десь старенька бабця у селі,
Що вже чекає зустрічі із Богом
Склада старечі руки у мольбі,
Несе Христу оті сташні тривоги.
Ми не молились так уже давно:
Старі,малі,багаті,бідні,вчені.
Нам було байдуже і всеодно,
Чи є у нас оті часи натхненні,
Коли в єднанні з небом стоїмо
В молитві щирій на своїх колінах.
Байдуже,що в серцях ми несемо.
Та нині,коли край наш у руїнах,
Молитва піднялася від землі.
І зрозуміли: ми - ніщо без Бога!
Тому схилилися коліна в бліндажі,
Піднявся плач сумний і людський стогін.
І Ангели до Божого лиця
Несуть молитви із сирих окопів,
Молитви вдів й суворого бійця,
Молитви тих,хто вчора був жорстоким.
Вчорашній грішник кається в сльозах,
Зрікається багач свого достатку.
Хтось не повірить: неймовірно! як?
То ми вам скажем: Бог любові й порядку
Сьогодні вчить молитись в бліндажах,
Сирих окопах і брудних підвалах,
Молитись щиро аж до сліз в очах,
Молитись так,щоб небеса відповідали.
І хоч покрила темрява наш край:
Війна,розруха,сльози,біль і горе,
Та ми не упадемо у відчай,
Бо хоч журба ота така,як море,
Та милість Божа є як океан!
І Він нам неодмінно допоможе.
Він має ще для нас хороший план,
Бо тільки Бог отак зробити може,
Щоби під свистом смертоносних куль,
Під гуркіт грізних танків й бетеерів
Палкі молитви лились звідусіль
В відчинені святі небесні двері.
І коли наші щирі молитви
Наповнять Божу чашу до розливу,
Ми згадувати будемо з слізьми
Ту неповторну кожну мить щасливу,
Як Бог нас вчив молитись в бліндажах,
Сирих окопах і брудних підвалах.
Хай світить промінь віри у серцях
І хай не згасне молитовний спалах!
Оксана Гудзь

[@user-mk5zr2ub1h]

Боляче слухати цей вірш. Страшне і жорстоке сьогодення...
Господи, прости нас.
Нам не потрібна війна!
Допоможи отримати перемогу Україні малою кров'ю.

[@poeziavilnih]

😒🙏🏻😭