Великодня гагілка _Ой з-за гори з-за гори з-за гори писар гуси зганяє зганяє_
Вставка
- Опубліковано 9 лют 2025
- Великодні традиції українців, гагілки галицький фольклор
Великодня гагілка з села Трнополе, яке заснували вихідці з Тернопільщини, які переселилися до Боснії на початку ХХ століття . Співає пані Олена Недогін (Лепка) 1948 р.н. Частина її родини походить з села Літиня Дрогобицького району Львівської області.
Експедиційний запис Івана Струтинського.
Мешканці села Трнополе (Тернополя) зберегли пісні, традиції, мову без українських шкіл, газет, телебачення. Та й ще навчили українським пісням своїх сусідів.
#гаївки #подорож_за_піснями #ethnotraveller
фольклор переселенців Галичани Галичина українська галицька діаспора Великдень Християнські свята свято звичаї розповідь про великодні звичаї та про сільські роботи
Ой, з-за гори, з-за гори - великодня гагілка з села... Тернопіль.
Співає Олена Недогін. Історію пісні див. нижче.
Три роки тому я вперше познайомився з Західними Балканами. Одного разу, наслухавшись досхочу румунських лаутарів сербсько-румунського порубіжжя, я вирішив побувати ще в українських селах Боснії, заснованих на початку ХХ ст. вихідцями з Галичини, які зрозуміли, що необов'язково шукати кращої долі в Канаді, коли можна купити недорогу землю в Боснії, не виїжджаючи за межі Австро-Угорщини. Живучи в іншомовному середовищі без українських шкіл, газет і телебачення, українці Боснії зберегли рідну мову та національну музичну традицію. До недавнього часу там були навіть ансамблі троїстої музики (в 90-х більшість музикантів роз'їхалися по інших країнах).
Якщо в селі Трнополе (Тернопіль) живуть як українські колоністи, так і місцеві мусульмани, то Дев'ятина - стовідсотково українське село. Коли туди приїжджаєш, то відчуття, що опиняєшся десь на Бойківщині. Бо коли йдеш селом всі вітаються так само як і в Галичині "Слава Ісу!" - "Слава навіки Богу!", в церкві богослужіння українською мовою та й краєвиди дуже схожі. Там я записав 16 співанок від Івана Гусмана. ТАкой тре буде віставити їх на ютуб.
• Великодня гагілка _Ой ... #галицький_фольклор за межами Галичини
Про історію гаївки "Ой, з-за гори, з-за гори".
Вперше українська балада, в якій дівчина повертає милого за допомогою чарівного зілля, згадується у поемі Себастіяна Кльоновича "Роксоланія" (1584 рік). Варіант балади, який починається зі слів про вівчаря, ми знаходимо в одному з "Богогласників" XVIII століття (див.: Возняк М. З культурного життя України XVII - XVIII ст. // Записки НТШ. Львів, 1912. №2 (108). С. 80): "Ой, по сім боці Дунаю / Вівчар вівці займає". Балада зустрічається в записах М. Максимовича, П. Чубинського, В. Шухевича, де Воллана, М. Врабеля, П. Гнідича (два варіанти з Полтавщини), В. Гошовського (варіант з Закарпатської Гуцульщини). Пісні з подібним сюжетом поширені також в Гомельській області Білорусі. Прикарпатські варіанти балади виконуються переважно як гаївки. Напевно, найбільш повчальний варіант балади я записав у Підвербцях на Покутті ( • Накопала коріння з-під... ). Він закінчується словами "Гіркий корінь, як полин, гірко мені жити з ним!" (чари до добра не доведуть!). До речі, у Кльоновича в "Роксоланії" хлопця приносить до дівчини не сивий кінь, а чорний цап. Сюжет зустрічається не тільки в гаївках: в багатьох селах пісню з цим сюжетом співають під танець "Чабан" ( • Чабан (співанка до тан... - це варіант з Молодкова). Не зважаючи на те, що цей танець відомий як українцям, так і румунам, в жодній румунській співанці під танець "Чабан" (Cioban) цього сюжету я поки не зустрів.
Пісня з цим самим сюжетом під колядницький Круглєк у Красноїллю Верховинського району
• Гуцульська коляда 2020... (записав Василь Дідушко)
Слава Ісусу Христу!
Слава навіки Богу!