Не стереотип, але трошечки (дратуюча) жиза: коли малюєш персонажа, і ти на етапі пози, коли волосся, одягу немає, то обов'язково знайдеться людина, яка спитає "Ой, а чого він/вона голий, лисий". Зі мною це настільки часто відбувалось, що хотілось кричати, щоб та людинка трохи почекала, що волосся і одяг (зазвичай) не малюються з повітря
Чув про такий стереотип що якщо ти малюєш, ти нічого не робиш , а тільки малюєш. Одним малюванням життя не обмежується, тим паче малювання та й взагалі творча діяльність це також є по суті робота .
Привіт, я художниця, навчаюся на архітектурі в Польщі, не знаю чи всюди, але тут існує такий стереотип що архітектурники на політехніці мають ненавидіти кольори і малювання людей/ тварин/ натюрмортів, а от пейзажі і міста це любов, навіть ввісні малюють. Мені подобається й справді малювати пейзажі й міста, але я ну дуже люблю саме малярство з людьми . Я вже дуже багато разів від своїх знайомих почула що я збій в системі
Я не вважаю себе художником але можу іноді перемальовувати якихось персонажів з ігор або аніме ,і чомусь люди які навколо мене ,коли бачуть як я малюю і відразу таке говорять:«о,а намалюй мене/її/його і т.д» і мене це так бісе типу,я не можу відмовитись тому що ,через такі стереотипні бачення до художників всі чомусь їх вважають дивними.І якщо я спокійно відмовлюсь то обов‘язково та людина скруте своє обличчя ,подивидться на мене як на гімно і відвернеться начебто я відмовила їй у такій важливій справі(я намалюю ,і ця людина позиркає п‘ять хвилин,по рже і забуде)
Ось моя подруга котра гарно малює, то в житті відносно тихенько одягається і виглядає. Я будучи багато ким, і навіть композиторкою/піаністкою - люблю яскраво виглядати. Полюбила точніше. Люди, їх увага, це як випромінювання. Ним можна грітись. Окрім того, з часом я буду більш публічною. Тому вже треба звикати. В мене не було нормальної молодості, частина мого життя відверто втратилась по ряду причин і через йобану русню. Тому до мене швидше дійшла думка, проста та очевидна: Жити треба в задоволення, а не як хто скаже чи подумає. То не мої проблеми, а їх) Тому десь в Києві ходить двохметрова я, іноді на підборах, і з котячими вушками на голові. Ще хвіст треба на магнітному кріпленні зробити, тоді точно безкоштовних електронів багато назбирається)
Насправді немає нічого поганого в тому, щоб одягатися яскраво або навпаки базово - це просто питання смаку. Ви з подругою якраз демонструєте, що можна бути митцями і виглядати абсолютно по-різному.
Згадала ще одну фразу, яку десь чула, хоча не знаю наскільки то було всерйоз: якщо ти життєрадісна людина, та твоїх артах 100% депресивний вайб Якщо ти з тихоня, і диприсивний тип, то у тебе милі, радісні арти
«Це ще не робить тебе художником» В тебе висить декілька великих холстів олійними фарбами, маленьких холстів, купа якихось замальовок, інших робіт. Ти вмієш малювати різними матеріалами, ти малюєш дідж, твої роботи продавались або виставлялись, АЛЕ, ЦЕ ЩЕ НЕ РОБИТЬ ТЕБЕ ХУДОЖНИКОМ Ну і логічне запитання, а що ж робить? Освіта? Певна кількість робіт? Що? І у відповідь ”симфонія цвіркунів” Від цього я довго не міг назвати себе художником Це тойво.. так… я не художник А хто? Та фіг його знає
Насправді межа між "ще не художником" і "вже художником" дуже хитка, тому багатьом складно себе так назвати. Одна художниця розповіла, як її лікар запитав, з чого вона взяла, що вона художниця. Вона відповіла, що має вищу художню освіту. І він такий: а чому ви не навчаєтесь далі? Що взагалі??? А з чого він взяв, що він лікар???
Дякую за відео! І малюнок вийшов такий гарненький!!!))) я чула що малювання на компі не малюваня... Але той хто це казав, пішов далі: Малювання звичайним олівцем, не малювання... Акадуму мабуть у його бачинні не існує ¯\_(ツ)_/¯
@@NH-tf4fe ти не розумієш, то усьо кампутер за тєбя робить (я не можу подібну дічь писати нормально) Пам'ятаю, колись чула такий жарт, що у графічних художників є кнопка:"зробити усе красиво" а потім ШІ такий: ДРАТУЙТЕ
А ще ми з подругою котра художниця, обидві нейровідмінні(AuDHD, але різні пропорції) та пансексуальні. Нічим не зловживаємо. Робим бізнес потихеньку, думаємо про майбутнє, хочемо творити прекрасне)
Коли віта нас весняної ниви край, О гуріє, повніш мій кубок наливай, І (простакові це дурним здається хай!) Я - просто вбогий пес, як озирнусь на рай! Тюльпани знов блищать росою край ріки, Фіалок очка знов схиляються в лужки… Та є один бутон: гляджу (о, насолода!), Як він лукавих уст змикає пелюстки. Лише ти вийшла в сад - здригнувсь рожевий мак, Не заспокоїться від заздрості ніяк. А що ж то кипарис тобі не поклонився? Побачив дивний стан, його побив стовбняк! До вітрогонки раз почав я промовляти: «Свою ж ти клятву як - як! - можеш зневажати?» Відмінна відповідь: «Мої уста надійні І не говорять те, що треба зберігати». Твій локон так пахтить, що хочеться вкусити… «Вкусити?! Сам - себе, не треба і просити». Тоді - на два плоди жаданих посягну. «Отямся! Кипарис - і раптом став плодити?!» Два локони твої є друзями мені, А рози - зустрічі, шипи - розлуки дні. Вдар списа - погляд твій із-під щита волосся. Ковток води - в коханні; в сварці ж ти - вогні. По тобі тужачи, броджу між стін пустих. Мій дім тебе лишивсь. Став чорним він і стих. Як слуг, тобі услід і очі шлю і серце: З тобою серцем всім, твій шлях - в очах моїх. facebook.com/share/p/5ogjcNpHZYMjiuFt/
@@artprstr ігри серії Persona - це щось прекрасне. Хоча я й здається переплутала про мальовку очей з shin megami tensei(те з чого серія persona з'явилась), проте раджу хоча-б подивитися що таке Persona 5 Royal, а бажано пограти(на вінду є вже в стімі). Там так стильно! Навіть сам інтерфейс гри дууууже стильовий. Минулі частини цікаві також, тільки розмах епічності менший.
Не стереотип, але трошечки (дратуюча) жиза: коли малюєш персонажа, і ти на етапі пози, коли волосся, одягу немає, то обов'язково знайдеться людина, яка спитає "Ой, а чого він/вона голий, лисий". Зі мною це настільки часто відбувалось, що хотілось кричати, щоб та людинка трохи почекала, що волосся і одяг (зазвичай) не малюються з повітря
В середній школі я була такою людиною, яка запитує: "а чому вона гола?))))"
Чув про такий стереотип що якщо ти малюєш, ти нічого не робиш , а тільки малюєш. Одним малюванням життя не обмежується, тим паче малювання та й взагалі творча діяльність це також є по суті робота .
Вперше про таке чую 😵💫😵💫😵💫
Привіт, я художниця, навчаюся на архітектурі в Польщі, не знаю чи всюди, але тут існує такий стереотип що архітектурники на політехніці мають ненавидіти кольори і малювання людей/ тварин/ натюрмортів, а от пейзажі і міста це любов, навіть ввісні малюють. Мені подобається й справді малювати пейзажі й міста, але я ну дуже люблю саме малярство з людьми . Я вже дуже багато разів від своїх знайомих почула що я збій в системі
Вперше про таке дізнаюсь 😵💫😵💫😵💫
Я когда маляром работал мы тоже друг друга на стенке краской обводить любили...
Я не вважаю себе художником але можу іноді перемальовувати якихось персонажів з ігор або аніме ,і чомусь люди які навколо мене ,коли бачуть як я малюю і відразу таке говорять:«о,а намалюй мене/її/його і т.д» і мене це так бісе типу,я не можу відмовитись тому що ,через такі стереотипні бачення до художників всі чомусь їх вважають дивними.І якщо я спокійно відмовлюсь то обов‘язково та людина скруте своє обличчя ,подивидться на мене як на гімно і відвернеться начебто я відмовила їй у такій важливій справі(я намалюю ,і ця людина позиркає п‘ять хвилин,по рже і забуде)
Боже, це така класика! Можна сказати, що виконуєте замовлення тільки за гроші, тоді вони офігіють і більше не чіплятимуться)
Ось моя подруга котра гарно малює, то в житті відносно тихенько одягається і виглядає.
Я будучи багато ким, і навіть композиторкою/піаністкою - люблю яскраво виглядати. Полюбила точніше. Люди, їх увага, це як випромінювання. Ним можна грітись. Окрім того, з часом я буду більш публічною. Тому вже треба звикати.
В мене не було нормальної молодості, частина мого життя відверто втратилась по ряду причин і через йобану русню. Тому до мене швидше дійшла думка, проста та очевидна:
Жити треба в задоволення, а не як хто скаже чи подумає. То не мої проблеми, а їх)
Тому десь в Києві ходить двохметрова я, іноді на підборах, і з котячими вушками на голові.
Ще хвіст треба на магнітному кріпленні зробити, тоді точно безкоштовних електронів багато назбирається)
Насправді немає нічого поганого в тому, щоб одягатися яскраво або навпаки базово - це просто питання смаку. Ви з подругою якраз демонструєте, що можна бути митцями і виглядати абсолютно по-різному.
Згадала ще одну фразу, яку десь чула, хоча не знаю наскільки то було всерйоз: якщо ти життєрадісна людина, та твоїх артах 100% депресивний вайб
Якщо ти з тихоня, і диприсивний тип, то у тебе милі, радісні арти
Бачила мемні картичночки з такими твердженнями)
@@artprstr Аааа, мені так подобається, що ви майже завжди (якщо не завжди) відповідаєте на коменти... Дякую вам!)
дякую за файний та цікавий контент українською!
Рада, що вам сподобалось! Дякую за коментар с:
Як завжди все цікаво та корисно 👍
Хай квітне Український ютуб ❤
Дякуююююю!!!
Комент для просування) дякую❤
І вам дякую!!!
«Це ще не робить тебе художником»
В тебе висить декілька великих холстів олійними фарбами, маленьких холстів, купа якихось замальовок, інших робіт. Ти вмієш малювати різними матеріалами, ти малюєш дідж, твої роботи продавались або виставлялись, АЛЕ, ЦЕ ЩЕ НЕ РОБИТЬ ТЕБЕ ХУДОЖНИКОМ
Ну і логічне запитання, а що ж робить? Освіта? Певна кількість робіт? Що?
І у відповідь ”симфонія цвіркунів”
Від цього я довго не міг назвати себе художником
Це тойво.. так… я не художник
А хто?
Та фіг його знає
Насправді межа між "ще не художником" і "вже художником" дуже хитка, тому багатьом складно себе так назвати.
Одна художниця розповіла, як її лікар запитав, з чого вона взяла, що вона художниця. Вона відповіла, що має вищу художню освіту. І він такий: а чому ви не навчаєтесь далі?
Що взагалі??? А з чого він взяв, що він лікар???
Дякую за відео! І малюнок вийшов такий гарненький!!!)))
я чула що малювання на компі не малюваня... Але той хто це казав, пішов далі: Малювання звичайним олівцем, не малювання...
Акадуму мабуть у його бачинні не існує ¯\_(ツ)_/¯
Дякую!!!!!
Цікаво, що тоді малювання? Малювання паличкою на стінах печери?))))
@@artprstr малювання це тільки гуашю(як воно пишеться?) мазати по листка
@@uyavaMis я б пошуткувала про мазання по паперу, але краще не буду.........) Натомість займуся своїм каляканням на прямокутнику 🤪🤪🤪
Коли в мене (2D-художника) питають, чи вмію я малювати руками, у мене одразу питання: "А чим працюють на графічному планшеті? Ногами?"
@@NH-tf4fe ти не розумієш, то усьо кампутер за тєбя робить
(я не можу подібну дічь писати нормально)
Пам'ятаю, колись чула такий жарт, що у графічних художників є кнопка:"зробити усе красиво" а потім ШІ такий: ДРАТУЙТЕ
О! Це Пінкі-пай))
@@wingedblogger7265 так :>
А ще ми з подругою котра художниця, обидві нейровідмінні(AuDHD, але різні пропорції) та пансексуальні. Нічим не зловживаємо. Робим бізнес потихеньку, думаємо про майбутнє, хочемо творити прекрасне)
Вау, з вас вийшли б цікаві персонажі серіалу чи чогось подібного :>
Дякую за відео!! Доречі арт неймовірно гарний!!❤
Дуже вам дякую, мені приємно!)
Коли віта нас весняної ниви край,
О гуріє, повніш мій кубок наливай,
І (простакові це дурним здається хай!)
Я - просто вбогий пес, як озирнусь на рай!
Тюльпани знов блищать росою край ріки,
Фіалок очка знов схиляються в лужки…
Та є один бутон: гляджу (о, насолода!),
Як він лукавих уст змикає пелюстки.
Лише ти вийшла в сад - здригнувсь рожевий мак,
Не заспокоїться від заздрості ніяк.
А що ж то кипарис тобі не поклонився?
Побачив дивний стан, його побив стовбняк!
До вітрогонки раз почав я промовляти:
«Свою ж ти клятву як - як! - можеш зневажати?»
Відмінна відповідь: «Мої уста надійні
І не говорять те, що треба зберігати».
Твій локон так пахтить, що хочеться вкусити…
«Вкусити?! Сам - себе, не треба і просити».
Тоді - на два плоди жаданих посягну.
«Отямся! Кипарис - і раптом став плодити?!»
Два локони твої є друзями мені,
А рози - зустрічі, шипи - розлуки дні.
Вдар списа - погляд твій із-під щита волосся.
Ковток води - в коханні; в сварці ж ти - вогні.
По тобі тужачи, броджу між стін пустих.
Мій дім тебе лишивсь. Став чорним він і стих.
Як слуг, тобі услід і очі шлю і серце:
З тобою серцем всім, твій шлях - в очах моїх.
facebook.com/share/p/5ogjcNpHZYMjiuFt/
Чомусь ваша манера малювання очей, віддає старими японськими іграми. Типу перших частин Persona. Щось в цьому є.
Цікаво! Не грала в них 👀
Вони захоплюючі?
@@artprstr ігри серії Persona - це щось прекрасне. Хоча я й здається переплутала про мальовку очей з shin megami tensei(те з чого серія persona з'явилась), проте раджу хоча-б подивитися що таке Persona 5 Royal, а бажано пограти(на вінду є вже в стімі). Там так стильно! Навіть сам інтерфейс гри дууууже стильовий. Минулі частини цікаві також, тільки розмах епічності менший.