Василь Симоненко - Задивляюсь у твої зіниці... (аудіокнига)
Вставка
- Опубліковано 25 січ 2021
- Вірш Василя Симоненка "Задивляюсь у твої зіниці..." в форматі аудіокниги. Текст читає Ігор Скаржинець
Текстову версію твору "Задивляюсь у твої зіниці..." шукайте за посиланням: www.ukrlib.com.ua/books/print...
Выдатны верш у яким уся любой да сваей Украины-неньки!прывитанне з Беларуси!Трымайся,Украина!ад цябе й мы навучымся воли!
Слава Україні та жиє Білорусь.
Україномовний канал - на вагу золота!
Дякую!
Який чудовий вірш😍😍😍
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадують про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.
Бачиш, з ними щогодини б'юся,
Чуєш - битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи - все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
Дякую❤ Так зручно
Актуально як ніколи
00:11 Задивляюсь у твої зіниці
00:25 Україно! Ти для мене диво!
00:38 Одійдіте, недруги лукаві!
00:51 Рідко, нене, згадують про тебе
01:03 Бачиш, з ними щогодини б'юся
01:17 Україно, ти моя молитва
01:31 Ради тебе перли в душу сію
01:43 Хай палають хмари бурякові
Якщо у когось виникне питання ,навіщо? То це для тих, хто вивчає вірші слухаючи їх.
Дуже гарний голос
👏👏👏👏👏👏👏
👍🏻👍🏻👍🏻
00:10
“Задивляюсь у твої зіниці…”
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік…
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадують про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.
Бачиш, з ними щогодини б’юся,
Чуєш - битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю…
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать обращи - все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
Вчив цей вірш в кінці постійно замість знамено говорив ЗНО)
0:11
Де третій стовпчик
В тій редакції твору, що ми озвучували, третій стовпчик, де "...Хай мовчать Америки й Росії..." в наявній у нас редакції - він сьомий. Твори Василя Симоненка радянська цензура редагувала на власний розсуд, тому збереглися різні версії копій з першодруків. На наш погляд, обидві сучасні редакції, що зараз наявні "в мережі" - повністю відображують те, що автор хотів сказати.
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадують про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.
Бачиш, з ними щогодини б'юся,
Чуєш - битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи - все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадують про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.
Бачиш, з ними щогодини б'юся,
Чуєш - битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи - все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.