Емілі С'ю & Уляна Фарина & Вова Дуб - Сахара (Зміни)

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 21 бер 2015
  • Золотко, твої губи-наркотик. Я - наркозалежна.
    Пальці грають в чотири руки на голісіньких спинах.
    Переродимось в зміїв, скинемо з себе шкіру, -
    можеш бути тепер надто необережним…
    У міжгір’ї спини будуть плавати рибки в водах,
    ти ловитимеш їх устами до сходу сонця,
    я зів’юся на ранок в міцний клубок, я
    пролежу тут тиждень аж до суботи.
    І без їжі я буду сей тиждень сита. Обіцяв,
    годуватимеш лиш собою. Все довкола живе:
    наше ліжко - море, наша ковдра увечері буде в хвилях,
    а вночі сама стеля народить зорі.
    Ці тіла, наче грим, доведеться таки знімати, -
    ми ж натомість вбирали одежу, оту, що вічна,
    не зважаючи на реальність, таку фізичну…
    Щоби згодом без хірургічних… , щоб ні крові, ні болю, щоб…
    Я так мало для світу значу, боюсь, нічого…
    Але ти проростав корінням в мені та в квітні
    розбрунькуєшся, мов каштан, надаруєш квітів,
    хай цвітуть 53 весни до життя нового…
    Обніми найміцніше, щоби гаряче, щоб в Сахару,
    і ганяти по барханах, їсти фініки замість хліба,
    і з верблюдами мовчки струмити пісками, ніби
    пориваєшся кожним кроком до пилу хмари.
    І без плати за надреальність та інший вимір
    ми повернемось літаком у широку спальню,
    так не хочеться прокидатись, - наш світ астральний
    на життя проектує обом грандіозні зміни...
    Автор тексту - Юлія Соломко, музики - Уляна Фарина, Вова Дуб (імпровізація)

КОМЕНТАРІ •