Свою душу лишив як річ / Сергій Скальд

Тихо, тихо співає вітер
Щось шепоче довкола час
Знаєш, саме цієї миті
Я чомусь пригадав про нас.
Не хвилюйся, я обережно
Вже в минулому біль образ
Лиш на серці чомусь бентежно
Та бракує потрібних фраз
Розгубив я слова та рими
Почуттями платив за ніч
У чергових обіймах прими
Свою душу лишив як річ.
Вірші: Сергій Скальд
Читає: Ліра

[@user-wx9xg4ur3n]

Дякую за Вірші, Сергію. Пам'ятаємо. Оплакуємо.

[@nataliagerman666]

Вічная пам’ять Воїну, Поету… доземний йому уклін

[@valerievalesov313]

Свою душу беречь надо.
По-настоящему, у человека больше никакой собственности нет.