Головне щоб міжряддя було 25...40см, таке найкраще для розвитку кореневої системи, можна обійтись без азотних добрив навіть, перевірено. Технологія без азотних добрив. Наведена обробка насіння при широкому міжрядді (25+) дає високу концентрацію бактерій в рядку, зернові чудово стартують, чудово перезимовують. Хім протруйник без д.р тирам, бактерії Bacillus subtilis та azotobacter, гумат 50г/т (якщо є волога то 100г/т), амінокислоти 70...100г/т. При посіві можна додовати сухий інокулятн мікоризний, там вже є і триходерма. Добрива в рядок при посіві пригнічують бактерії тому не давати добрив, можна лише РКД небагато. Добриво в крайньому разі весною в міжряддя тільки яра або джіва або карбамід до 60кг фіз., цього вистачить навіть в західних областях. Весняне підживлення. Біодеструктор (триходерма), додати азотобактер, морські водорості, гумат. Морські водорості наче норм агрітема, там 85% концентрація. Біопрепарати бту норм. Можна додати чистий азот 1л/га. Це найбільш ефективно перед дощем внести. Якщо обробка пізно (вихід в трубку то без морськ водоростей. Якщо засуха - амінокислоти + біофунгіцид або аміно + кремній, ефективно на пізніх стадіях. Попередні культури. Попередник горох - врожайність до 90ц зернових можлива. Попередник соя. Під зернові потрібнна мінімальн глибина обробітку грунту, якщо оранка то 12...14см не більше (раз на 5-10 років 20см). Якщо без обробітку то в лісостеповій та степовій озимі зернові сіяти із зимуючим горохом через рядок, міжряддя пшениці 25...40см. Інші попередники. Після зернових, ріпаку треба сіяти суміш сидератів на глибину 6-8см. Якщо не виросли сидерати то сумісний посів із горохом (озимий ріпак так само сіяти). Найкращі складові суміші сидератів: фацелія, конюшина олександрійська, вика, льон, суданка, редька олійна, гірчиця сарепська (не біла), горох, гречка. Гречка на сидерат не підходить перед посівом кукурудзи. Перед зерновими виключати із суміші злаки, перед ріпаком виключати гірчицю. Сидерат перед соєю: кукурудза, суданка, гречка, льон. По пшеницях, секрет ще у виборі сорту, передивився всі сорти в системі Сорт. Для полісся: сорти Почайна, Еміл, можливо Тоннаж, новий сорт Петрос. Лісостеп: Проня, можливо Гайок, Почайна, Петрос (не Патрас) зу Верміллон, Соліндо КС, квс Ультім, Юлія для пізніших посівів, Зимоярка для пізніх. Степ: Пані Оля, вибирати з одеських, Турандот, Тайра, три одеські сорти для пізніх посівів. Також старий сорт Куяльник без добрив дає 50ц в степовій зоні.
Доброго дня! Згоден з Вашою точкою зору, ваша концепція подана дуже правильно. Проблема лише в тому що в реальних умовах досягти ідеального дотримання всіх вище названих факторів практично неможливо і не по причині прямої неможливості, а тому що люди часто бояться змінювати звичну концепцію мислення і ламати стереотипи в т.ч. і на полях. Не дивлячись на, те що змінюватися потрібно постійно, це закон еволюції. Вашу точку зору розділяю. Щиро дякую вам за перегляд, відгук та погляди якими ви ділитесь!
@@user-cf4ri6do8x доброго вечора. Насправді наведена технологія перевірена на 100% і дуже проста. Зараз в мене росте пшениця без добрив, без азотних підживлень, виглядає на 60...70ц, є локації на полі де виглядає на 90ц, нерівномірність через сівалку Сз3.6. Продуктивних стебел 3млн/га, наче мало для 70ц, але маю досвід і бачу який колос (більше 2г) і лист. Як були перепади температур то місцями листя ставало жовто-зелене, здавалось що пшениця загнеться але зараз виглядає чудово. Секрет в обробці насіння та широкому міжрядді. Триходерму не можна суміщати із хімічним протруйником бо помре не лише триходерма а й бактерії. А от додавати сухий мікоризний інокулянт можна. Також зараз в умовах сердньої засухи соя у фазі між подвійним листком та маленьким трійчастим вже обліпнена бульбочковими, є рожеві. Соя оброблена склероцид+азотофіт, гумат, амінокислоти, без хімічного протруйника. Бульбочковими не оброблялась 9 років. Ніякі добрива і ніяка вдала погода ще давали такого старту сої. Лишилось дослідити сумісний посів ячменя з горохом після пшениці. Горох розкидається перед дискуванням або культивацією і все. Горох можна вважати самим якісним комплексним добривом (відношення ціни та вмісту елементів). Сумісний посів пшениці з горохом перевірив Вадим Дробітько. Сумісний посів ріпаку з кормовим бобом практикують в Європі. Головне ріпак сіяти одразу після кормових бобів або гороху щоб не затоптати ріпак. Посіяти зимуючий горох в сходи ріпаку - не проблема. Ріпак не можна обробляти мікоризою, триходермою, а от бактеріями обовязково треба. Перед соєю сіють сидерати (іноді спочатку одна суміш а восени досівають жито) на Волині, врожайність 40...50ц, погодьтесь, після такої сої (економіка) доведеться думати про здоровя грунту, відношення вуглецю та азоту, а про рекорди врожайності зернових і ріпаку можна забути хоча і там економіка без хім азоту не повинна програти. На каналі Український агроном є дослід де не вносились добрива 48р, економіка там чудова, пшениця після гороху у вдалий рік показала 85ц (Харківська обл). Також там є досвід аграрія який без добрив після сидератів збирає 100+ц кукурудзи в Харківській обл. Ще раз наголошую, головне широке міжряддя для зернових, обробка насіння і не вбити бактерії невдалим протруйником, стартовими добривами, навіть трошки РКД під питанням. На широкому міжрядді виходить висока концентрація бактерій в рядку. Також широке міжряддя обов'язкове для максимального розвитку кореневої системи. Також при широкому міжрядді зернові найкраще перезимовують. А от 100кг селітри загальмують кореневу систему (науковий факт) і вбють бактерії і вся технологія розвалиться. Обробка насіння гуматом в засуху 50г/т тому що бачив досліди де високі дози гумату гальмують сходи. Гумат допомагає бактеріям і хім протруйник з ним ефективніший. Чисті амінокислоти наче безпечні для бактерій, а от аміно з мікроелементами ризиковано давати. Деякі сорти зернових на даній технології можуть чудово прявитись а саме ті які погано реагують на азотні добрива. Надіюсь я свій вклад в цю народну регенеративну технологію зробив, розивайте далі)
Не совсем понятно это мне. Начать стоило бы с исследования реальной глубины посева и равномерности расположения по глубине на разных сеялках. Даю руку на отсечение - что везде будет разная. Это и есть основной фактор обеспечения коэффициента кущения и соотношения продуктивных/непродуктивных. Чем ниже норма высева и мельче посев - тем быстрее пшеница кустится. По моему опыту: Легче всего обеспечить равномерность глубины на аватаре. На ДМС это возможно - но требует опыта и навыков, визально выглядит что дмс посеяла глубже всех. На магии - сама конструкция и метод закладывают ограничения - и посев будет таким как есть - не совсем равномерным. Часть семян будет проваливаться на глубину и гибнуть, часть будет нормально посеяна, часть будет прорастать в боковые гребни - что будет увеличивать условную глубину посева. С этим связана настолько сильная корреляция кущение/продуктивные - на магии, и меньшая на других сеялках. И в конечном счете - имеет значение итоговый урожай, и легкость его достижения. Сколько там травы накустилось на разных стадиях - это вопрос вторичный. Все три посева имея 500+ продуктивных стеблей - имеют шансы на высокий урожай.
Підкинув Ремсинтезу концепцію абсолютно універсальної сівалки, стабільність глибини і точність висіву не ідеальні, але прикатування, обрушення стінок борозни має бути краще ніж в аватара чи маестро. Ідея така. Другий (посівний) ряд - мій варіант сошника на 25 або 30 міжряддя а саме гумове кріплення, довгий поводок, розгортач перед сошником (можливість), v-подібна прикатка з кутом 10град від вертикалі та 5град від напрямку на кожне колесо, прикатка дуже близько до сошника, 1...7см від диска сошника до прикатки. Тиск 100 або 125кг. Стабільність глибини посіву буде достатня. Перший ряд - турбодиск на кріпленні точно як мій варіант на гумі але значно коротший поводок, майже в 2 рази (вдвічі менша відстань між віссю кріплення та віссю турбодиска порівняно із сошником). За турбодиском (дуже близько) моя v-подібна прикатка, точно та сама що на посівних сошниках, можливо ширше розставлені колеса. І проріже і ущільнить і закриє борозну турбодиска (тиск на турбодиск 200кг). Перед турбодиском можна доставляти розгортач подвійний точно як на посівному сошнику. І ще варіант strip-till, лише на 30 або 35см Все так само, але за турбодиском - анкер для внесення добрив на дві смужки або полосу в 5см. Турбодиск розрізає на глибину 11см, добрива кладуться на 10см, посів на 1.5...6см залежно від культури та умов. А тепер саме цікаве. Робите ще варіант сівалки цієї сівалки на 35 міжряддя і додаєте точний висів на мій варіант сошника, тобто банки від Атрії на сошники. Тиск на сошник буде 150кг+висівний+банка. Прикатка відповідно нова (така сама а точно), але з колесами більшого діаметра, можливо трошки більшої ширини. За прикаткою можна доставляти центральну дротяну прикатку з мінімальним тиском як на сівалці Січ щоб закривати вологу. Всі проблеми які треба вирішити. Якщо сіяти на 70см міжряддя то частину сошників доведеться знімати. Підібрати прикотуючі колеса. І можливо зробити вужчі банки щоб зазор між ними був 5+см, і всеодно доведеться робити якість виступи по бокам сошників щоб банки не стикалися (гумові кріплення сошників дадуть боковий хід). Недоліків нема. Такий маятниковий сошник дасть погіршення розкладки на 1мм, якщо без розгортачів то на 2мм. Це посівний ряд на навісці за сівалкою. А перший ряд - турбодиск, прикатка, можливо анкер для добрив між ними, перед турбодиском можливість розгортача. Все решта компонується під це. Ціла серія сівалок на новій концепції, абсолютно універсальна. Зараз всі мріють про точний висів на 35см міжряддя та strip-till сівалки які б не рили землю (компроміс між strip-till та no-till). Ось реалізація. Єдиний недолік - розкладка гірша на 1-2мм (довгий поводок сошника майже нівелює цей недолік).
Доброго дня! Погоджюсь з вашою точкою зору. Звісно що велика частина якості посіву залежить не лише від самого посівного комплексу а й від досвідченості спеціаліста який проводить посів. Крім того, згоден стосовно кінцевого результату, тому я і казав у відео що шлях цієї пшениці далеко не завершений і результати зібрані по колосу можуть змінити ситуацію, і збирання в самому кінці також. Дуже вам дякую за те що ділитесь думками.
Доброго дня! Дякую Вам за коментар, дуже змістовно. Ідеального сошника чи сівалки як і вічного двигуна - не існує, але є люди, такі як Ви, як Я і інші люди також, які прагнуть змінювати цей світ на краще, і змінюють його. Ми рухаємось з вами в одному напрямку, в напрямку знань та результату. Щиро вдячний за перегляд)
Доброго дня! Якщо б мова йшла про сидеральні посіви, то це дуже круто для грунтового розвитку. Але з точки зору ще одного врожаю моя думка більше негативна. В цих роликах я пояснюю чому: післяжнивний сонях ua-cam.com/video/w3oAM_HRxaA/v-deo.htmlfeature=shared Післяжнивна соя ua-cam.com/video/pujkSNAXnBo/v-deo.htmlfeature=shared Дякую!
Вітаю вас! Питання стоїть не в тому яка сівалка висіває, а в тому яку якість посіву вона забезпечує. Адже в зернових і в бобових різні вимоги до якості посіву. Якщо сівалка забезпечує високу якість посіву відповідно до вимог культури (глибина, розкладка, норма висіву) то на схожість це ніяким чином не вплине. За більш детальною інформацією телефонуйте 0968327137 . Дякую !
Дуже професійне порівняння . Дякую за працю .
Щиро Вам дякую за відгук🤝😀
Дякую за корисну інформацію
Дякую вам за перегляд та коментар 🤝
Головне щоб міжряддя було 25...40см, таке найкраще для розвитку кореневої системи, можна обійтись без азотних добрив навіть, перевірено.
Технологія без азотних добрив. Наведена обробка насіння при широкому міжрядді (25+) дає високу концентрацію бактерій в рядку, зернові чудово стартують, чудово перезимовують.
Хім протруйник без д.р тирам, бактерії Bacillus subtilis та azotobacter, гумат 50г/т (якщо є волога то 100г/т), амінокислоти 70...100г/т.
При посіві можна додовати сухий інокулятн мікоризний, там вже є і триходерма.
Добрива в рядок при посіві пригнічують бактерії тому не давати добрив, можна лише РКД небагато.
Добриво в крайньому разі весною в міжряддя тільки яра або джіва або карбамід до 60кг фіз., цього вистачить навіть в західних областях.
Весняне підживлення. Біодеструктор (триходерма), додати азотобактер, морські водорості, гумат.
Морські водорості наче норм агрітема, там 85% концентрація. Біопрепарати бту норм. Можна додати чистий азот 1л/га. Це найбільш ефективно перед дощем внести. Якщо обробка пізно (вихід в трубку то без морськ водоростей.
Якщо засуха - амінокислоти + біофунгіцид або аміно + кремній, ефективно на пізніх стадіях.
Попередні культури. Попередник горох - врожайність до 90ц зернових можлива.
Попередник соя. Під зернові потрібнна мінімальн глибина обробітку грунту, якщо оранка то 12...14см не більше (раз на 5-10 років 20см). Якщо без обробітку то в лісостеповій та степовій озимі зернові сіяти із зимуючим горохом через рядок, міжряддя пшениці 25...40см.
Інші попередники. Після зернових, ріпаку треба сіяти суміш сидератів на глибину 6-8см. Якщо не виросли сидерати то сумісний посів із горохом (озимий ріпак так само сіяти).
Найкращі складові суміші сидератів: фацелія, конюшина олександрійська, вика, льон, суданка, редька олійна, гірчиця сарепська (не біла), горох, гречка. Гречка на сидерат не підходить перед посівом кукурудзи.
Перед зерновими виключати із суміші злаки, перед ріпаком виключати гірчицю. Сидерат перед соєю: кукурудза, суданка, гречка, льон.
По пшеницях, секрет ще у виборі сорту, передивився всі сорти в системі Сорт.
Для полісся: сорти Почайна, Еміл, можливо Тоннаж, новий сорт Петрос.
Лісостеп: Проня, можливо Гайок, Почайна, Петрос (не Патрас) зу Верміллон, Соліндо КС, квс Ультім, Юлія для пізніших посівів, Зимоярка для пізніх.
Степ: Пані Оля, вибирати з одеських, Турандот, Тайра, три одеські сорти для пізніх посівів. Також старий сорт Куяльник без добрив дає 50ц в степовій зоні.
Доброго дня! Згоден з Вашою точкою зору, ваша концепція подана дуже правильно. Проблема лише в тому що в реальних умовах досягти ідеального дотримання всіх вище названих факторів практично неможливо і не по причині прямої неможливості, а тому що люди часто бояться змінювати звичну концепцію мислення і ламати стереотипи в т.ч. і на полях. Не дивлячись на, те що змінюватися потрібно постійно, це закон еволюції. Вашу точку зору розділяю. Щиро дякую вам за перегляд, відгук та погляди якими ви ділитесь!
@@user-cf4ri6do8x доброго вечора. Насправді наведена технологія перевірена на 100% і дуже проста.
Зараз в мене росте пшениця без добрив, без азотних підживлень, виглядає на 60...70ц, є локації на полі де виглядає на 90ц, нерівномірність через сівалку Сз3.6.
Продуктивних стебел 3млн/га, наче мало для 70ц, але маю досвід і бачу який колос (більше 2г) і лист. Як були перепади температур то місцями листя ставало жовто-зелене, здавалось що пшениця загнеться але зараз виглядає чудово.
Секрет в обробці насіння та широкому міжрядді. Триходерму не можна суміщати із хімічним протруйником бо помре не лише триходерма а й бактерії. А от додавати сухий мікоризний інокулянт можна.
Також зараз в умовах сердньої засухи соя у фазі між подвійним листком та маленьким трійчастим вже обліпнена бульбочковими, є рожеві. Соя оброблена склероцид+азотофіт, гумат, амінокислоти, без хімічного протруйника. Бульбочковими не оброблялась 9 років. Ніякі добрива і ніяка вдала погода ще давали такого старту сої.
Лишилось дослідити сумісний посів ячменя з горохом після пшениці. Горох розкидається перед дискуванням або культивацією і все. Горох можна вважати самим якісним комплексним добривом (відношення ціни та вмісту елементів).
Сумісний посів пшениці з горохом перевірив Вадим Дробітько.
Сумісний посів ріпаку з кормовим бобом практикують в Європі. Головне ріпак сіяти одразу після кормових бобів або гороху щоб не затоптати ріпак. Посіяти зимуючий горох в сходи ріпаку - не проблема. Ріпак не можна обробляти мікоризою, триходермою, а от бактеріями обовязково треба.
Перед соєю сіють сидерати (іноді спочатку одна суміш а восени досівають жито) на Волині, врожайність 40...50ц, погодьтесь, після такої сої (економіка) доведеться думати про здоровя грунту, відношення вуглецю та азоту, а про рекорди врожайності зернових і ріпаку можна забути хоча і там економіка без хім азоту не повинна програти.
На каналі Український агроном є дослід де не вносились добрива 48р, економіка там чудова, пшениця після гороху у вдалий рік показала 85ц (Харківська обл). Також там є досвід аграрія який без добрив після сидератів збирає 100+ц кукурудзи в Харківській обл.
Ще раз наголошую, головне широке міжряддя для зернових, обробка насіння і не вбити бактерії невдалим протруйником, стартовими добривами, навіть трошки РКД під питанням.
На широкому міжрядді виходить висока концентрація бактерій в рядку. Також широке міжряддя обов'язкове для максимального розвитку кореневої системи. Також при широкому міжрядді зернові найкраще перезимовують.
А от 100кг селітри загальмують кореневу систему (науковий факт) і вбють бактерії і вся технологія розвалиться.
Обробка насіння гуматом в засуху 50г/т тому що бачив досліди де високі дози гумату гальмують сходи. Гумат допомагає бактеріям і хім протруйник з ним ефективніший.
Чисті амінокислоти наче безпечні для бактерій, а от аміно з мікроелементами ризиковано давати.
Деякі сорти зернових на даній технології можуть чудово прявитись а саме ті які погано реагують на азотні добрива.
Надіюсь я свій вклад в цю народну регенеративну технологію зробив, розивайте далі)
Добре відео
Радий що Вам сподобалось😀
Дякую за працю
Дякую за перегляд🤝
Не совсем понятно это мне. Начать стоило бы с исследования реальной глубины посева и равномерности расположения по глубине на разных сеялках. Даю руку на отсечение - что везде будет разная. Это и есть основной фактор обеспечения коэффициента кущения и соотношения продуктивных/непродуктивных. Чем ниже норма высева и мельче посев - тем быстрее пшеница кустится. По моему опыту: Легче всего обеспечить равномерность глубины на аватаре. На ДМС это возможно - но требует опыта и навыков, визально выглядит что дмс посеяла глубже всех. На магии - сама конструкция и метод закладывают ограничения - и посев будет таким как есть - не совсем равномерным. Часть семян будет проваливаться на глубину и гибнуть, часть будет нормально посеяна, часть будет прорастать в боковые гребни - что будет увеличивать условную глубину посева. С этим связана настолько сильная корреляция кущение/продуктивные - на магии, и меньшая на других сеялках.
И в конечном счете - имеет значение итоговый урожай, и легкость его достижения. Сколько там травы накустилось на разных стадиях - это вопрос вторичный. Все три посева имея 500+ продуктивных стеблей - имеют шансы на высокий урожай.
В яблучко. Головна задача отримати високий врожай найлегшим способом.
Підкинув Ремсинтезу концепцію абсолютно універсальної сівалки, стабільність глибини і точність висіву не ідеальні, але прикатування, обрушення стінок борозни має бути краще ніж в аватара чи маестро.
Ідея така.
Другий (посівний) ряд - мій варіант сошника на 25 або 30 міжряддя а саме гумове кріплення, довгий поводок, розгортач перед сошником (можливість), v-подібна прикатка з кутом 10град від вертикалі та 5град від напрямку на кожне колесо, прикатка дуже близько до сошника, 1...7см від диска сошника до прикатки. Тиск 100 або 125кг. Стабільність глибини посіву буде достатня.
Перший ряд - турбодиск на кріпленні точно як мій варіант на гумі але значно коротший поводок, майже в 2 рази (вдвічі менша відстань між віссю кріплення та віссю турбодиска порівняно із сошником). За турбодиском (дуже близько) моя v-подібна прикатка, точно та сама що на посівних сошниках, можливо ширше розставлені колеса. І проріже і ущільнить і закриє борозну турбодиска (тиск на турбодиск 200кг).
Перед турбодиском можна доставляти розгортач подвійний точно як на посівному сошнику.
І ще варіант strip-till, лише на 30 або 35см
Все так само, але за турбодиском - анкер для внесення добрив на дві смужки або полосу в 5см.
Турбодиск розрізає на глибину 11см, добрива кладуться на 10см, посів на 1.5...6см залежно від культури та умов.
А тепер саме цікаве.
Робите ще варіант сівалки цієї сівалки на 35 міжряддя і додаєте точний висів на мій варіант сошника, тобто банки від Атрії на сошники. Тиск на сошник буде 150кг+висівний+банка.
Прикатка відповідно нова (така сама а точно), але з колесами більшого діаметра, можливо трошки більшої ширини. За прикаткою можна доставляти центральну дротяну прикатку з мінімальним тиском як на сівалці Січ щоб закривати вологу.
Всі проблеми які треба вирішити.
Якщо сіяти на 70см міжряддя то частину сошників доведеться знімати. Підібрати прикотуючі колеса. І можливо зробити вужчі банки щоб зазор між ними був 5+см, і всеодно доведеться робити якість виступи по бокам сошників щоб банки не стикалися (гумові кріплення сошників дадуть боковий хід).
Недоліків нема. Такий маятниковий сошник дасть погіршення розкладки на 1мм, якщо без розгортачів то на 2мм.
Це посівний ряд на навісці за сівалкою.
А перший ряд - турбодиск, прикатка, можливо анкер для добрив між ними, перед турбодиском можливість розгортача. Все решта компонується під це. Ціла серія сівалок на новій концепції, абсолютно універсальна. Зараз всі мріють про точний висів на 35см міжряддя та strip-till сівалки які б не рили землю (компроміс між strip-till та no-till).
Ось реалізація. Єдиний недолік - розкладка гірша на 1-2мм (довгий поводок сошника майже нівелює цей недолік).
Доброго дня! Погоджюсь з вашою точкою зору. Звісно що велика частина якості посіву залежить не лише від самого посівного комплексу а й від досвідченості спеціаліста який проводить посів. Крім того, згоден стосовно кінцевого результату, тому я і казав у відео що шлях цієї пшениці далеко не завершений і результати зібрані по колосу можуть змінити ситуацію, і збирання в самому кінці також. Дуже вам дякую за те що ділитесь думками.
Доброго дня! Дякую Вам за коментар, дуже змістовно. Ідеального сошника чи сівалки як і вічного двигуна - не існує, але є люди, такі як Ви, як Я і інші люди також, які прагнуть змінювати цей світ на краще, і змінюють його. Ми рухаємось з вами в одному напрямку, в напрямку знань та результату. Щиро вдячний за перегляд)
В цьому році жнива будуть ранні. Чи практикували ви посіви після збирання. І що можна посіять? Ультра ранній сонях? Яка ваша думка
Доброго дня! Якщо б мова йшла про сидеральні посіви, то це дуже круто для грунтового розвитку. Але з точки зору ще одного врожаю моя думка більше негативна. В цих роликах я пояснюю чому: післяжнивний сонях ua-cam.com/video/w3oAM_HRxaA/v-deo.htmlfeature=shared
Післяжнивна соя
ua-cam.com/video/pujkSNAXnBo/v-deo.htmlfeature=shared
Дякую!
Треба відос про сидерати. Які, бо суміші дорогезні. Щоб дешево і з користю.
@@RekotaMY84 телефонуйте, я надам відповідь про сидерати. Дякую!
Чи правда тому якщо висівати бобові зерновою сівалкою то схожість упаде до 65%. Дякую за відповідь.
Вітаю вас! Питання стоїть не в тому яка сівалка висіває, а в тому яку якість посіву вона забезпечує. Адже в зернових і в бобових різні вимоги до якості посіву. Якщо сівалка забезпечує високу якість посіву відповідно до вимог культури (глибина, розкладка, норма висіву) то на схожість це ніяким чином не вплине. За більш детальною інформацією телефонуйте 0968327137 . Дякую !