Дякую за ваші розповіді В нас з епічного було різне: 1. Легенди Дикого Заходу: грали на п'ятьох людей,почали десь о першій ночі,і аж до 6 ранку. Я і ще один з гравців обрали грати в ролі шерифів,двоє відкрито грали як бандити,і один з гравців просто переганяв худобу і ходив в копальню,тим самим набираючи очки. Всі були майже на рівні,лише я з одним гравцем вирвалися вперед,і цей гравець був бандитом. Було відчуття,що є певний дисбаланс у грі в сторону бандита,який легко набирав по 3-4 очки за хід,поки я тим часом видушував за шерифа 1-2 очки за раунд ледве-ледве. Я весь час полював на свого прямого опонента,скидав його з треку бандитизму,де він вже через хід знову вилазив в другий ряд,і було дуже важко. Але в підсумку ми з горем навпіл дограли,і для мене переможець був очевидний,однак все зіграв один фактор: кількість ран,за які мінусуються очки в кінці гри,і дивом я переміг, маючи 40 очок,поки мій опонент набрав 39. Крута гра,крута партія,але на п'ятьох не раджу нікому грати,бо даунтайму тонна 2. Кімната 25: я обожнюю ігри з прихованими цілями і ролями,і Кімната 25 - одна з моїх улюблених. Одного разу,коли ми вже вкотре грали на сімох гравців,з нами грав один малий,який відразу спалив свою роль (він був охоронцем,і повинен був нас вбити,або не дати вийти з лабіринту). І інший гравець явно йому помагав і підказував,як діяти. Всі вже були впевнені,що обох охоронців ми викрили,і далі вже грали сформованою командою,уникаючи двох вищеописаних осіб, тримаючись від них подалі. Яке ж було моє здивування,коли в кінці гри виявилося,що серед нас досі був ще один охоронець,і ним виявилася моя дівчина,яку навіть я не зміг розгадати,і яка одного з гравців виштовхнула в смертельну кімнату і заплутала нас,вказавши неправильне місце розташування виходу. Неймовірна гра,особливо якщо вмієш брехати,то вас чекає незабутній експіріенс. Ту партію ми таки виграли,але практично останнім ходом 3. Кіклади на шістьох з доповненням "Титани": ох,на скільки ж я обожнюю Кіклади,не передати словами. Це моя любов,і саме в цю гру була зіграна одна з найепічніших партій за весь час що ми граємо в настолки. Нас зібралося шестеро,троє до цього грали і Кіклади неодноразово,троє - жодного разу з цією грою не зустрічалися,тож ми поділилися на дві +- рівні команди, в кожній з яких був один досвідчений гравець,і один новачок. Після початкового розташування одна з команд випала майже відразу з гри,оскільки вони розташувалися в різних кутах карти на різних островах,і тому стали дуже вразливими. Ми ж з моїм напарником вибрали таке місце,що в нас майже не було притоку ресурсів,і тому ми декілька раундів сиділи "голяка". Остання команда виглядала найбільш впевнено,і в перші два ходи вже витіснили іншу команду,захопивши її території і знищивши війська. Ми ж тихенько сиділи і набирали сили,і головний бій був саме між нами і найсильнішою з команд. Самовпевненість зіграла злий жарт з лідерами,і вони покинули один зі своїх островів,де була метрополія. Ми скористалися цим шансом,і забрали собі цю метрополію,маючи в своєму розпорядженні вже три, тобто потрібну для перемоги кількість. І ось останній хід,колишні лідери можуть пролонгувати гру лише напавши на єдину нашу незахищену територію з метрополією,але в останній момент їх переклинило,і вони вирішили напасти на найслабшу команду. Рівень напруги досяг піку,в повітрі витав дух війни,і це просто супер круті емоції,які вже навряд чи ми зможемо забути хоч колись) 4. Істота: на ігротеці в Гікача з'явилася можливість зіграти в істоту на 8 (!) людей. Цю гру ми всі грали вперше,і мало хто між собою був знайомий. Істота відкрилася майже відразу,а лідерство за долю звичайних мирних людей на станції взяв на себе гравець,який жодного разу не контактував з прихованою істотою,тобто той,хто ніяк не міг заразитися. В нас сформувалася коаліція з 4 людей,з іншого боку - 4 істоти. Світла немає,ми замерзаємо, і серед нас досі може бути одна істота,або взагалі декілька. Ми таки змогли поремонтувати і заправити вертоліт,і в нас виникає дилема: кого з чотирьох гравців брати з собою,а кого ні. Найбільше підозр в нас викликала одна гравчиня,яка мала найбільше контактів з істотою,і ми розуміли,що шанс того,що вона є зараженою,доволі високий. Лідер виступав проти того, щоб брати її з собою,ми ж вирішили дійти до кінця разом, незважаючи на кінечний результат. Звичайно ж вона виявилася зараженою,і знищила усі наші надії на перемогу. Гра мені не дуже сподобалася,але варто віддати їй належне - атмосферу вона передає відмінно
5. Архітектори Західного Королівства: це проста,сімейна,спокійна гра з невеликою кількістю конфліктності,але в нашій компанії так не прийнято - якщо в грі є хоча б трохи конлфікту,то ми витиснемо з неї максимум. Так і було в одній з ігор на чотирьох: міпли весь час переходили від гравця до в'язниці по колу, всі лазили на чорний ринок, билися за місця на треку собору і старалися не давати нікому фармити золото. В кінці гри всі були +- близько по очках,але ми з дівчиною вирвалися вперед, набравши рівну кількість очок. Я виграв по тайбрейкеру,але щось не давало мені спокою. Було відчуття,що ми щось зіграли не так. Поліз на бгг,і виявилося,що одну з карт будівель ми трактували неправильно,і в підсумку я програв з різницею в одне очко. Обожнюю цю гру, хоч за сім партій переміг лише одного разу,теж в схожого штибу зарубі 6. Капітан Сонар: знову-таки, ігротека Гікача, хтось приніс капітан сонар. Не вистачало двох людей для повної пачки,тож ми радо пристали на пропозицію. Назви ролей я не пам'ятаю,але я грав за персонажа,який повинен був вичисляти,де знаходиться ворожий підводний човен. Дві партії ми з командою були суцільним організмом,працюючи злагоджено, кожна шестерня була на своєму місці,і все це відчувалося дуже круто. Двічі за дві партії мені тенькнуло в животі,якась внутрішня чуйка, яка говорила "пора". Я дав команду капітану,постріл - два точних влучання в ворожий човен. Незабутні емоції, особливо коли все це відбувається в режимі реального часу,ти бачиш радість на обличчях і в очах всіх учасників твоєї команди, і досаду суперників
Війну Персня хотів би спробувати. Собі не брав через ціну, тему (не фанат зовсім), і відсутність постійного партнера для партії такої тривалості. Мої найепічніші моменти в іграх: 1) Таке бувало напевно у багатьох, хто грав Незбагненне/BSG. Я грав за людину, інший гравець потрапив у карцер. Своїми попередніми діями він мені здавався людиною, тому вмовив усіх скинутись його випустити. Звісно, він наступним ходом оголосив про зраду. На мене трішки криво почали дивитися. Також було, як під час перевірки затупив, і кинув не ту масть. Дуже довго і з піною з рота переконував усіх, що я тупак, а не зрадник. 2) Тераформування марса. Якось у сталій компанії 3 партії підряд завершувалися рівною кількістю ПБ у мене та ще одного й того самого гравця. Усі 3 партії я програв по дод. показнику (кількість мегакредитів). Найепічніше, що третю партію програв з різницею в 1 мегакредит. Бомбило в мене дуже сильно. 3) Епічні битва бойових магів - переполох в маєтках пристрасті. Колись награли багато, і 1 партія в епічні битви виявилася таки епічною: Нас залишилося двоє - в мого суперника 20 очок здоров'я, а в мене 1. Але в мене куча "хвороб", які зазвичай в мінус, а не плюс, зате було декілька скарбів. Я затягнув ту партію, десь зо 7 раундів відбивавши атаки (будь-яка втрата здоров'я мене вбивала) і переміг. Усі гравці досі пам'ятають ту партію. 4) 7 чудес дуель: 3 роки (десь 70 партій) грали не по правилах: коли хтось брав жетон прогресу - доставляв новий. Епічний затуп, який допоміг виграти не 1 партію) 5) Відважні: Нормандія. Ця гра часто генерує епічні моменти, промахи снайперів і випадкові влучання стрільців, від яких бомбить, неочікувані перемоги.
Класні моменти) БСГ, чудова. І дуже часто дарує епічні моменти. ТМ, поки мабуть мало партій награв. Не було епічних моментів) Битви магів, завжди епічні. Але твоя історія чудова. 7 Чудес дуель ще не грав. Відважні, просто чудова дуелька, яка має чудову атмосферу і ігролад. Бог рандому завжди вносить свої корективи)
@@svitnastilnykhihor хтось зі свідків (підозрюю по відповідях і їх стилю, що Ростик) не грав у 7 чудес дуель? о_О як це можливо??? Вона сама по собі хороша, але 2 доповнення підносять її на новий рівень.
Історія про 7ЧД - це треш,теж таке було,але з іншою грою - Tiny Epic Western. Причому я знав правила,але через довгу відсутність ігрових сесій в цю гру тупо забув про одне з правил,яке кардинально змінювало гру
Дякую за ваші розповіді
В нас з епічного було різне:
1. Легенди Дикого Заходу: грали на п'ятьох людей,почали десь о першій ночі,і аж до 6 ранку. Я і ще один з гравців обрали грати в ролі шерифів,двоє відкрито грали як бандити,і один з гравців просто переганяв худобу і ходив в копальню,тим самим набираючи очки. Всі були майже на рівні,лише я з одним гравцем вирвалися вперед,і цей гравець був бандитом. Було відчуття,що є певний дисбаланс у грі в сторону бандита,який легко набирав по 3-4 очки за хід,поки я тим часом видушував за шерифа 1-2 очки за раунд ледве-ледве. Я весь час полював на свого прямого опонента,скидав його з треку бандитизму,де він вже через хід знову вилазив в другий ряд,і було дуже важко. Але в підсумку ми з горем навпіл дограли,і для мене переможець був очевидний,однак все зіграв один фактор: кількість ран,за які мінусуються очки в кінці гри,і дивом я переміг, маючи 40 очок,поки мій опонент набрав 39. Крута гра,крута партія,але на п'ятьох не раджу нікому грати,бо даунтайму тонна
2. Кімната 25: я обожнюю ігри з прихованими цілями і ролями,і Кімната 25 - одна з моїх улюблених. Одного разу,коли ми вже вкотре грали на сімох гравців,з нами грав один малий,який відразу спалив свою роль (він був охоронцем,і повинен був нас вбити,або не дати вийти з лабіринту). І інший гравець явно йому помагав і підказував,як діяти. Всі вже були впевнені,що обох охоронців ми викрили,і далі вже грали сформованою командою,уникаючи двох вищеописаних осіб, тримаючись від них подалі. Яке ж було моє здивування,коли в кінці гри виявилося,що серед нас досі був ще один охоронець,і ним виявилася моя дівчина,яку навіть я не зміг розгадати,і яка одного з гравців виштовхнула в смертельну кімнату і заплутала нас,вказавши неправильне місце розташування виходу. Неймовірна гра,особливо якщо вмієш брехати,то вас чекає незабутній експіріенс. Ту партію ми таки виграли,але практично останнім ходом
3. Кіклади на шістьох з доповненням "Титани": ох,на скільки ж я обожнюю Кіклади,не передати словами. Це моя любов,і саме в цю гру була зіграна одна з найепічніших партій за весь час що ми граємо в настолки. Нас зібралося шестеро,троє до цього грали і Кіклади неодноразово,троє - жодного разу з цією грою не зустрічалися,тож ми поділилися на дві +- рівні команди, в кожній з яких був один досвідчений гравець,і один новачок. Після початкового розташування одна з команд випала майже відразу з гри,оскільки вони розташувалися в різних кутах карти на різних островах,і тому стали дуже вразливими. Ми ж з моїм напарником вибрали таке місце,що в нас майже не було притоку ресурсів,і тому ми декілька раундів сиділи "голяка". Остання команда виглядала найбільш впевнено,і в перші два ходи вже витіснили іншу команду,захопивши її території і знищивши війська. Ми ж тихенько сиділи і набирали сили,і головний бій був саме між нами і найсильнішою з команд. Самовпевненість зіграла злий жарт з лідерами,і вони покинули один зі своїх островів,де була метрополія. Ми скористалися цим шансом,і забрали собі цю метрополію,маючи в своєму розпорядженні вже три, тобто потрібну для перемоги кількість. І ось останній хід,колишні лідери можуть пролонгувати гру лише напавши на єдину нашу незахищену територію з метрополією,але в останній момент їх переклинило,і вони вирішили напасти на найслабшу команду. Рівень напруги досяг піку,в повітрі витав дух війни,і це просто супер круті емоції,які вже навряд чи ми зможемо забути хоч колись)
4. Істота: на ігротеці в Гікача з'явилася можливість зіграти в істоту на 8 (!) людей. Цю гру ми всі грали вперше,і мало хто між собою був знайомий. Істота відкрилася майже відразу,а лідерство за долю звичайних мирних людей на станції взяв на себе гравець,який жодного разу не контактував з прихованою істотою,тобто той,хто ніяк не міг заразитися. В нас сформувалася коаліція з 4 людей,з іншого боку - 4 істоти. Світла немає,ми замерзаємо, і серед нас досі може бути одна істота,або взагалі декілька. Ми таки змогли поремонтувати і заправити вертоліт,і в нас виникає дилема: кого з чотирьох гравців брати з собою,а кого ні. Найбільше підозр в нас викликала одна гравчиня,яка мала найбільше контактів з істотою,і ми розуміли,що шанс того,що вона є зараженою,доволі високий. Лідер виступав проти того, щоб брати її з собою,ми ж вирішили дійти до кінця разом, незважаючи на кінечний результат. Звичайно ж вона виявилася зараженою,і знищила усі наші надії на перемогу. Гра мені не дуже сподобалася,але варто віддати їй належне - атмосферу вона передає відмінно
5. Архітектори Західного Королівства: це проста,сімейна,спокійна гра з невеликою кількістю конфліктності,але в нашій компанії так не прийнято - якщо в грі є хоча б трохи конлфікту,то ми витиснемо з неї максимум. Так і було в одній з ігор на чотирьох: міпли весь час переходили від гравця до в'язниці по колу, всі лазили на чорний ринок, билися за місця на треку собору і старалися не давати нікому фармити золото. В кінці гри всі були +- близько по очках,але ми з дівчиною вирвалися вперед, набравши рівну кількість очок. Я виграв по тайбрейкеру,але щось не давало мені спокою. Було відчуття,що ми щось зіграли не так. Поліз на бгг,і виявилося,що одну з карт будівель ми трактували неправильно,і в підсумку я програв з різницею в одне очко. Обожнюю цю гру, хоч за сім партій переміг лише одного разу,теж в схожого штибу зарубі
6. Капітан Сонар: знову-таки, ігротека Гікача, хтось приніс капітан сонар. Не вистачало двох людей для повної пачки,тож ми радо пристали на пропозицію. Назви ролей я не пам'ятаю,але я грав за персонажа,який повинен був вичисляти,де знаходиться ворожий підводний човен. Дві партії ми з командою були суцільним організмом,працюючи злагоджено, кожна шестерня була на своєму місці,і все це відчувалося дуже круто. Двічі за дві партії мені тенькнуло в животі,якась внутрішня чуйка, яка говорила "пора". Я дав команду капітану,постріл - два точних влучання в ворожий човен. Незабутні емоції, особливо коли все це відбувається в режимі реального часу,ти бачиш радість на обличчях і в очах всіх учасників твоєї команди, і досаду суперників
Круті історії, люблю настільні ігри власне за такі моменти)
Війну Персня хотів би спробувати. Собі не брав через ціну, тему (не фанат зовсім), і відсутність постійного партнера для партії такої тривалості.
Мої найепічніші моменти в іграх:
1) Таке бувало напевно у багатьох, хто грав Незбагненне/BSG. Я грав за людину, інший гравець потрапив у карцер. Своїми попередніми діями він мені здавався людиною, тому вмовив усіх скинутись його випустити. Звісно, він наступним ходом оголосив про зраду. На мене трішки криво почали дивитися.
Також було, як під час перевірки затупив, і кинув не ту масть. Дуже довго і з піною з рота переконував усіх, що я тупак, а не зрадник.
2) Тераформування марса. Якось у сталій компанії 3 партії підряд завершувалися рівною кількістю ПБ у мене та ще одного й того самого гравця. Усі 3 партії я програв по дод. показнику (кількість мегакредитів). Найепічніше, що третю партію програв з різницею в 1 мегакредит. Бомбило в мене дуже сильно.
3) Епічні битва бойових магів - переполох в маєтках пристрасті. Колись награли багато, і 1 партія в епічні битви виявилася таки епічною:
Нас залишилося двоє - в мого суперника 20 очок здоров'я, а в мене 1. Але в мене куча "хвороб", які зазвичай в мінус, а не плюс, зате було декілька скарбів. Я затягнув ту партію, десь зо 7 раундів відбивавши атаки (будь-яка втрата здоров'я мене вбивала) і переміг. Усі гравці досі пам'ятають ту партію.
4) 7 чудес дуель: 3 роки (десь 70 партій) грали не по правилах: коли хтось брав жетон прогресу - доставляв новий. Епічний затуп, який допоміг виграти не 1 партію)
5) Відважні: Нормандія. Ця гра часто генерує епічні моменти, промахи снайперів і випадкові влучання стрільців, від яких бомбить, неочікувані перемоги.
Класні моменти)
БСГ, чудова. І дуже часто дарує епічні моменти.
ТМ, поки мабуть мало партій награв. Не було епічних моментів)
Битви магів, завжди епічні. Але твоя історія чудова.
7 Чудес дуель ще не грав.
Відважні, просто чудова дуелька, яка має чудову атмосферу і ігролад. Бог рандому завжди вносить свої корективи)
@@svitnastilnykhihor хтось зі свідків (підозрюю по відповідях і їх стилю, що Ростик) не грав у 7 чудес дуель? о_О як це можливо???
Вона сама по собі хороша, але 2 доповнення підносять її на новий рівень.
Так, Ростик)
Історія про 7ЧД - це треш,теж таке було,але з іншою грою - Tiny Epic Western. Причому я знав правила,але через довгу відсутність ігрових сесій в цю гру тупо забув про одне з правил,яке кардинально змінювало гру