Слова: Володимир Сосюра, Осип Маковей. Музика: Левко Лепкий (?). Компонування: Тарас Компаніченко. Запис здійснено 2013.05.16 у Музеї шістдесятництва, м. Київ.
Ми - гайдамаки, всі ми однакі, Всі ненавидим рабськеє ярмо. Йшли діди на муки, підуть і правнуки, Ми за народ життя своє дамо. *************** Бій відлунав. І червоні знамена Затріпотіли на станції знов. І до юрби полонених Сам комісар підійшов Аж до кісток пропікає очима. Хлопці стоять перед ним, як мерці. П’яно хитається смерть перед ними, Холодно блима наган у руці. «Є гайдамаки між вами, я знаю, Кожного кулі чекає печать!» Стиснуто зуби в останнім мовчанні - Всі полонені мовчать. «Всі ви такі ж, як і я, чорнобриві - Шкода розстрілювать всіх. Гляньте довколо - і сонце, і ниви…» Відповідь - сміх. «Ну то пощади не буде нікому! Вас не згадає замучений край!» Вийшов один і сказав комісару: "Я - гайдамака. Стріляй!" " Я - українець. Стріляй!» ***************************** Йшли діди на муки, підуть і правнуки, Ми за народ життя своє дамо. Ми - гайдамаки, всі ми однакі, Всі ненавидим рабськеє ярмо. Йшли діди на муки, підуть і правнуки, Ми за народ життя своє дамо. *** не увійшли до пісні слова Осипа Маковея такі: Не тішся, враже, сотня поляже, Тисяч натомість стане до борби. За чорну зневагу складали присягу Вести борбу поневолені раби.* Наша присяга: Бог, честь, відвага, Воля Вкраїни, кривджених добро. Ними ся клянемо, пок живі будемо, Ломить, палить кайдани і ярмо. Пірвем кайдани, які тирани Кріпше і кріпше сковують щодня. Бо ми - гайдамаки, як один, однакі, Не боїмось куль, ножів ні огня.**
Текст цього вірша ми вчили по підручнику Української літератури десь класі у сьомому. Володимир Сосюра є найвірогіднішим автор вірша. Особисто у мене з цим віршем пов'язані дуже сумні спогади.
Caro amigo, é difícil colocar as coisas como esta em um cenário mundial. Há muitas razões: a financeira, organizacional, etc Eu acredito que é interessante para nós ucranianos em primeiro lugar. Somos nós que precisamos conhecer a nossa cultura e história é melhor. Traduzido com o Google.
Ми - гайдамаки, всі ми однакі,
Всі ненавидим рабськеє ярмо.
Йшли діди на муки, підуть і правнуки,
Ми за народ життя своє дамо.
***************
Бій відлунав. І червоні знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам комісар підійшов
Аж до кісток пропікає очима.
Хлопці стоять перед ним, як мерці.
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці.
«Є гайдамаки між вами, я знаю,
Кожного кулі чекає печать!»
Стиснуто зуби в останнім мовчанні -
Всі полонені мовчать.
«Всі ви такі ж, як і я, чорнобриві -
Шкода розстрілювать всіх.
Гляньте довколо - і сонце, і ниви…»
Відповідь - сміх.
«Ну то пощади не буде нікому!
Вас не згадає замучений край!»
Вийшов один і сказав комісару:
"Я - гайдамака. Стріляй!"
" Я - українець. Стріляй!»
*****************************
Йшли діди на муки, підуть і правнуки,
Ми за народ життя своє дамо.
Ми - гайдамаки, всі ми однакі,
Всі ненавидим рабськеє ярмо.
Йшли діди на муки, підуть і правнуки,
Ми за народ життя своє дамо.
*** не увійшли до пісні слова Осипа Маковея такі:
Не тішся, враже, сотня поляже,
Тисяч натомість стане до борби.
За чорну зневагу складали присягу
Вести борбу поневолені раби.*
Наша присяга: Бог, честь, відвага,
Воля Вкраїни, кривджених добро.
Ними ся клянемо, пок живі будемо,
Ломить, палить кайдани і ярмо.
Пірвем кайдани, які тирани
Кріпше і кріпше сковують щодня.
Бо ми - гайдамаки, як один, однакі,
Не боїмось куль, ножів ні огня.**
За ворогом - сила держави.
За нами -віра в правду Божу.
За нами - віра в справедливість.
За нами - Україна.
Чудова пісня🎉
Вчора пішов у інші світи Тарас Силенко. Це йому присвята.
Is this Christmas Music?
Першої частини музика не Лепкого. Пробувала знайти автора - немає. Текст опублікований в "Січовому співанику" 1916 року.
Текст цього вірша ми вчили по підручнику Української літератури десь класі у сьомому. Володимир Сосюра є найвірогіднішим автор вірша. Особисто у мене з цим віршем пов'язані дуже сумні спогади.
Автор - Осип Маковей
Сильно.
ONDE É QUE VC ESTAVA ATÉ AGORA QUE O MUNDO NÃO SABIA?????
Caro amigo, é difícil colocar as coisas como esta em um cenário mundial. Há muitas razões: a financeira, organizacional, etc Eu acredito que é interessante para nós ucranianos em primeiro lugar. Somos nós que precisamos conhecer a nossa cultura e história é melhor. Traduzido com o Google.
Нічого не міняється...