Традиційний гуцульський одяг жінки й чоловіка. Верховина.

Розповідь про традиційне гуцульське вбрання в музеї вишиванки від Галинки Веховинки.
00:51 - Запаска - традиційний жіночий одяг нижньої половини тіла. Це незшитий чотирикутний шмат грубої неваляної вовняної або тканої тканини, з зав'язками на верхніх кутах. Цими зав'язками привязують одну запаску спереду, а одну ззаду, таким чином щоб з обох боків та знизу було видно сорочку. Запаски були чорні, темно-синього кольору та зрідка червоні, тоді вони використовувались замість фартуха.
01:02 - Крайка (попружка) - жіночий пояс із грубої (переважно вовняної) кольорової пряжі.
01:30 - Кептар - гуцульський кожух - безрукавний хутряний кожушок. Виготовляють його з овечої шкіри та оздоблюють кольоровим сап'яном, вовною, бляшаними кружальцями, колосовим бавовняним шнурком та смушком.
01:51 - Чі́льце, чі́льця - жіночі прикраси гуцулів. Чільце носять над чолом. Вбирає його молода на весілля, або всі дівчата під час урочистих свят. Поширене в гуцулів.
02:35 - Черес - гуцульський пояс-оберіг. Гуцульський черес - це широкий ремінь, виготовлений із юхтової шкіри, що є невід’ємним елементом традиційного святкового чоловічого костюму горян, з декількома ремінцями та невеличкими кишеньками, мідними чи латунними пряжками, заклепками. Варто зазначити, що усі ці елементи придумані не просто для краси та естетики (хоча, мабуть, і для цього також ), а для практичності, адже гуцули, які і легендарні розбійники Карпат - опришки - використовували череси для того, що завжди при собі мати пістолі, кулі та порох, топірці та ножі, гаманці, люльки, кисети з тютюном та ін. Череси існують різних розмірів: на одну пряжку - "малий ре­мінь" або "пасок" та на дві пряжки - "великий ремінь", а також великий ремінь на шість пряжок. Пояс виготовляли із цілого шматка гладкої волячої або коров'ячої шкіри, зігнутої вздовж навпіл так, що згин був унизу. Вгорі його зшивали, за винятком хіба що тих проміжків, де утворювали кишені. В них опришки ховали кулі та монети. Завширшки пояс сягав від 20 до 45 см. До череса підвішується ніж та металевий топірець. Черес - елемент святкового одягу і предмет гордості та достоїнства кожного гуцула, кожного відважного опришка.
03:06 - Кептар (чоловічий кожух)
03:15 - Креса́ня - повстяний капелюх гуцулів. Зазвичай чорного кольору з невисокими боками. Має доволі широкі та трохи заломлені вгору криси (краї), через що й отримав свою назву. Дно кресані прикрашають золотавим галуном, візерунком сплетеним з ниток та бісеру, «писаною» мідною бляхою-басаменом, байорками (різнобарвними шнурками) чи стрічками - черв'ячками. Кресаню підтримував ремінець із червоного сап’яну, вибитий мосянжними бляхами. Кресаню оздоблюють пір'ям глухаря («готура») або павиними хвостами («когути», «павуки»). Збоку кресані звисали кулясті вовняні кутаси-дармовиси («бовтиці»). Також прикрашають дрібними коралами («трясунки»).
04:55 - Хустка - це оригінальний і яскравий аксесуар жіночого вбрання, а в давнину вона мала ще й глибоке побутове значення, мала певні обрядові функції, завжди була виразником естетичних поглядів українок, яскравим
декоративним елементом їхнього вбрання.
У кожної господині, на Гуцульщині, в скрині повинна була бути звичайна ситцева хустка, яка символізувала працьовитість дівчини, її красу та вроду. Під час сватання, дівчина на знак згоди, подавала на хлібі старостам хустку або перев'язувала нею парубкові руку. Хустка символізувала перехід жінки у владу чоловіка. Хустка, якою «покривали» молоду, зберігалася нею потім усе життя.
06:24 - Намі́тка, пере́мітка - елемент традиційного вбрання українських заміжніх жінок. Різновид головного убору для виходу в люди у вигляді полотняного або тонкого прозорого видовженого відрізу тканини, довжиною до 5 м, шириною близько 50 см, який зав'язували навколо голови поверх очіпка або кибалки. Виготовлялася переважно з льону, рідше - з бавовни, конопель або шовку. Часто зав'язувалася на пишний бант ззаду. Мала оберегове значення. Інші назви - наме́тка, пере́мітка, намитець, серпанок, рантух, склендячка.
08:58 - Хустка старої жінки
09:48 - Гуцульська люлька
Зроби лише 1$ підтримки на ✅ Patreon: / polotv
Якщо ви хочете покращити навички відеозйомки та монтажу, то можете обрати потрібний для себе 👇онлайн-курс👇
🎬 Онлайн-Курс "Відеомонтаж на ПК": polotv.in.ua/online-videomontazh
🎥 Онлайн-Курс "Відеозйомка": polotv.in.ua/online-videozjomka
📲 Онлайн-Курс "Відеомонтаж на смартфоні": polotv.in.ua/mobile-editing-o...
🎥 Онлайн-Курс "Відеозйомка зі стабілізатором": polotv.in.ua/online_stab
📲 Онлайн-Курс "Анимація": polotv.in.ua/anime-online
Засновник авторської школи відеовиробництва (polotv.in.ua)
Сторінка в FB: / spolotv
Сторінка в Instagram: / serhii_polotv
Телеграм-канал: t.me/spolotv
Мої відеороботи: polotv.in.ua/sergiypolishuk
Тел/Viber/Telegram: [phone], [phone]
Допомога на розвиток каналу:
✅ Приват: 5168 7451 0515 0384
✅ Patreon: / polotv

[@sofiesultan1151]

Как интересно посмотреть гуцульские традиции! Никогда не видела я такого - каждый элемент одежды имеет своё значение. Это очень ценно!

[@andriykolodiy6947]

Добрий когут ситим не буває ;) Цікаве і пізнавальне відео ;)

[@TatianaTerpsihora]

Як гарно. Хочу до вас на екскурсію. Я балетмейстер, але добре знаю український костюм різних регіонів України. Але завжди ж чому повчитись. Сама вишиваю і ціную дуже роботи майстринь. Як до вас попасти?

[@Serhii_Polishchuk]

Це Верховина. "Музей вишиванки". В Гуглі знайти не складно