Мій прадідусь був рідним братом полковника УПА. І моя бабуся, його донька одного разу сиділа на колінах у Степана Бандери, коли він прийшов до них в гості)
У моєї мами був однокласник, якому вона подобалась. Він носив їй портфель у школу, дарував квіти, купляв смаколики, але мамі він не подобався і вона відхилила його залицяння. Після закінчення школи він уїхав в Москву, став російським військовим. Нещодавно мама випадково зустріла на вулиці його стареньку мати. Виявилось, що після початку війни він заявив що вона йому ніхто і пообіцяв "вас х**лов стереть с лица Земли". Така от історія. Тепер сиджу і думаю, що він міг би стати моїм батьком.
Моя прабабуся була доволі розумною і кмітливою особою. Коли добрі люди ввечері попередили, що на завтра до її родини повинні прийти "розкуркулювати", то вона за ніч розпродала все своє господарство. На ранок прийшли "активісти", а забрати було реально нічого.
в сім'ї ходить легенда, що десь в поза селом наша прабабця, в минулому членкиня УПА, переховує велику кількість зброї та амуніції в досі не викритій криївці. Нажаль прабабця вже більше 10ти років як відійшла в кращий світ, тож ніхто так і не дізнався де та криївка і чи існувала вона насправді
Мій тато мав відносини з сестрою моєї мами. Мама про все знала і прикривала це. В віці 11-12 років я почала здогадуватися, але на всі питання мама відповіла, що мені тільки здається. Коли мені почали говорити про це подружки батьки забороняли далі з ними спілкуватися, бо вони втручаються в нашу родину і псують нам життя. Батькам вдалося так задурити мені голову, що я майже не мала друзів. Зараз маю великі проблеми з довірою до людей і взагалі не вмію створювати і підтримувати дружбу. Я навіть собі не довіряю і часто забуваю, що бачила. Моя психіка якби змінює реальність і я часто не розумію, що відбувається. Я взагалі не вмію вирішувати проблеми і конфлікти. Коли заявляється така ситуація я дуже часто роблю вигляд, що нічого не сталося і поводжу себе як справжній псих...Я не підтримую зв'язків з своїми родичами. Мій психотерапевт дуже добре заробляє 😁
Доволі схожа ситуація і в мене: я був взятий під опікою. Але родина виявилася доволі релігійною та не випускала мене з дому. Хіба що під супроводом мене відводили до школі і там натомість забирали. Був 100% контроль з боку тієї родини. Теж почали бити по психіці говорячи: ти дурепа, не здатний ні на що, і тому подібне. Натомість я почав літати в Іспанію (завдяки державі а не їм), там відношення кардинально змінились - вони почали максимально догоджати мені аби їм я зміг привозити гроші. Мені було 15, і там працювати було нелегально. Також жінка яка мене брала і зараз з гідністю можу називати її матір'ю відмовила в фінансуванні. Вони через це розлютилися і почали красти в мене речі. Натомість говорячи мені що я їх віддавав комусь із друзів (в мене їх і так мало було). Натомість в школі розвив з однією дівчиною стосунки, і після 18 років перебував в Іспанії. В 2022 повернувся в країну до моєї дівчини, але зараз вони про це не знають, і надалі приховую це. Припинив спілкування після 18 років, тепер і не жалкую
Слухаючи історії про моїх предків зі сторони бабусі (українців), не можу намилуватися. Вони були такими працьовитими, добрими, ніжними до своїх дітей та внуків (до моєї бабусі та її молодшого брата, до моєї матері та її сестер). Але коли мені довелося послухати про предків зі сторони діда (росіян), тут мене кожен раз починає колотити. Розкажу про саму трешову, яка надовго похитнула мою психіку. Мій прадід застрелився в себе вдома, бо в той час з його психікою було не все гаразд. Йому завжди здавалося, що за ним хтось слідкує. В той час пропаганда була ще та. Не знаю, чі з'їхав мій російський прадід з глузду через пропаганду, чи в нього були свої мотиви. Але, я вважаю - це можна назвати самою чорною плямою на історії нашої сім'ї. Ця історія показова. Бо з української сторони моєї сім'ї звісно також були страшні смерті, але ніхто з цієї сторони не стрілявся в себе вдома. Тому, дивлячись на сучасних росіян, які вірять пропаганді, чомусь відразу згадую свого прадіда. Бо мій прадід також вірив в пропаганду тих часів.
Моя бабуся була одружена з двома двоюрідними братами по черзі. Спочатку зустрічалася з одним, коли він пішов до армії, зрадила йому з іншим. Потім вони одружилися, але через деякий час розлучилися і вона вдруге вийшла заміж за свого першого хлопця.
Мама зрадила моєму біологічному батькові. Це стало останньою краплею в їхньому дебільному шлюбі. Мені шкода, що вона засуджує себе за це, але я була в подібній ситуації і зовсім її не щасуджуюй. Я навіть рада, адже зараз у мене найчудовіший тато у світі, і 12-річна сестра, яку я обожнюю
А ви помітили що він більше хвилювався чому Німеччина програла а не чому вони стільки людей вбили особливо євреїв. І читав книжки саме чому вони програли. Тобто якби виграли його б це не засмучувало . Чи на русня?
По батьковій лінії я з роду священнослужителів. В 30-их роках минулого століття, коли на Приазов‘Ї почалися репресії, мій пра-прадід, отець Іларіон, зник у невідомому для нас напрямку (так розумію, його забрали нквдисти і після того він не повернувся). Прабабуся, його дочка, ніколи не говорила про нього, боялася навіть згадки. На жаль, до нас вже не дійшли подробиці усього, що сталося, але знаю, що вона закопала десь його Біблію і золотий хрест. Де саме - не знає ніхто, бабуся була дуже ображена за це на матір. Ну від батька я вже дізналася про це в такому примітивному переказі🤷🏻♀️
Мій прапрадідо давно задушив якусь молоду жінку ланцюгами і вроді як кинув у колодязь(не впевнена). Він був огидною людиною та коли він загинув на кінці 2 світової то його діти та дружина навіть не сумували.
Мене 1 річну у 1990-му відправили на лікування на Кубу з мамою. Там в наш дитячий табір приїхав Фідель Кастро, на честь цього там організували урочисту лінійку, хтось з вихователів схопив мене і посадив на руки Фіделю, щоби він отак пройшовся під спалахами фотокамер, кажуть американське телебачення навіть там було. Потім він подарував всім хлопчикам іграшкові вантажівки, а дівчаткам ляльки оці такі великі, всі іграшки виробництва ссср😅 мами в той час біля мене не було, за мною слідкували вихователі, які їй це розповіли. Потім вона довго зберігала вирізку з газети зі світлиною нас з Фіделем, а потім і вона і лялька десь загубились серед іншого хламу😅
Випадково дізналася що мій дідусь сидів у тюрмі за ненавмисне вбивство. Це було після війни, він був водієм екскаватора. Тоді хлопці полюбляли причіплятися до проїзджаючих машин щоб покататися. Ось один з них не зміг вчепитися за ківш і впав під колеса, дідусь не помітив цьго в протягнув цого ще декілька метрів, хлопець загинув. Дідусеві дали два роки. А через декілька років у сім'ї народилася двійня хлопчиків, які не прожили й року і померли від хвороби. У нашій сім'ї вважають, що це карма.
Я думаю для американців це постидна сторінка історії. Це як вихвалятися, що твої предки працювали в дахау. Тому ніяких музеїв на цю тему скоріше за все немає
@@Alishkalka можливо. Напевно ще тому що куклус клан, чи як там його ще існує. Ось якби він вже остаточно розпався, то тоді скоріш за все, мантії стали б цінними
У моєї по татовій лінії бабусі було 2-5 абортів. Я про це дізналася приблизно місяць назад, коли я з мамою говорили про близнюків. Мама сказала щось типу "для того, щоб була імовірність мати близнюків потрібно, щоб хтось мав в родині їх.". Тут мама розповіла, що сестра моєї бабусі сказала про те, що мій дідусь хотів велику сім'ю, тому робив багато їх. Виявляється між моїй дядьком(4 дитиною в сім'ї) і моєю тьотею(5 і остання дитина в сім'ї) мали народитися близнюки, але бабуся зробила аборт. Мама ще розповідала, що було декілька аботрів, але я не пам'ятаю точну кількість
Мій дідусь покинув першу дружину і одружився на моїй бабусі. Але до одруження вона встигла народити старшу мою тітку яка має дивоче прізвище бабусі. Троє інших дітей вже носять прізвище діда. Один з моїх п'яних дядьків колись розповідав, що до них всіх була ще одна дитина, яка народилася з вадами, бо бабуся перетягувала живіт, щоб приховати вагітність і ту дитину залишили в дитячому будинку. Не знаю чи правда це. Дядя помер в цьому році, а спитати у мами я не наважуюсь. Ще одна з моїх двоюрідних сестер - була удочирина. Вона досі про це не знає. Два роки назад про це проговорився мій батько. Ми вечеріли родиною, якось на дачі, приїхали знайомі, всі спілкувалися і одна з подруг батьків почала запевнювати що "не можна всиновлювати чужих дітей! ви не уявляєте хто їх батьки та які у них гени!" Мія тато обурився не на жарт. Тоді і сказав, що "як ти можеш таке казати?! Моя племінниця - чудова, її виховали і вона виросла гарною людиною, її дуже любили!" Так я дізналася чому мої родичи переїхали з центральної України в Крим. Вони хотіли приховати від оточуючих, що дитина всиновлена.
Його мами не могли всиновити, бо вона жінка. А жінку можна тільки вдочерити. Дуже прошу, надалі уникайте цієї помилки! А за відео красно дякую! До речі, якщо числівник називає окреслену кількість, то кажемо не людей, а чоловік. Це теж типова помилка, якої треба уникати.;) Успіху Вам!
Дякую автору за відео, але маю невеличке зауваження щодо історії про турботливого батька: неправильно писати "після биття нянею", няня - жива істота, нехай і мерзотна, тож, вона сама діє, а не хтось діє "нею". "Після того, як няня побила", але "після биття палкою/ременем "та ін.
Моя бабуся має не таке по-батькові як її рідні брати і сестра. І моїй мамі, коли вона питала, не пояснили, чому. Наскільки відомо, у прабабусі був один шлюб.
Думаю, має значення ще з яких країн автори історій, та й час коли це відбувалося. Якщо десь в 50-60х 20го ст, то хтозна, може залякування працювали і в Штатах
Це не секрет і не темний У нас по жіночій лінії з татового боку передається книга«Кобзар»написана Тарасом Шевченком Оскільки у мого батька не було сестер,бабуся передала цю книгу мені,вона могла б передати її ще моїй молодшій сестрі і але сестра ненавидить читати в той час як я просто обожнюю читати… Нажаль я розумію не кожне слово в тій книжці оскільки вона написана давнім шрифтом
Дувно що із сумом згадуть родичів які несли службу у нацисткій німеччині, а про совок такого нема, для нас і для всіх нормальних країн це була акупація, а члени органів влади вороги
Моя мама завагітніла мною до весілля, до того ж випадково. І це ще не все. Коли я була підлітком вона мені розповіла одну дуже цікаву історію. Вона розповіла, що десь в 90х вона зустрічалася з хлопцем і це було за довго до того, як вона познайомилась з моїм батьком. Тоді вона завагітніла від того хлопця. Але через деякий час вона захворіла і через хворобу в неї стався викид. А потім стало відомо, що мав народитися хлопчик. Таким чином я дізналася, що в мене є ненароджений старший брат. Мій тато не знає про це, та мама попросила йому не говорити. Але він не дивиться такі відео, тому точно не знайде цей коментар😂
Це не таємниця а просто факт. Мій пра-пра дідусь поїхав на заробітки в канаду. Він надсилав гроші своїй родині. Проте маючи малого сина і дружину в Україні він вийшов за, чи то жидиху чи то циганку. Тобто десь в канаді вмене можуть бути чотири рюїдні брати чи сестри. Також Пра,пра дід мав свою майстерню а потім і фабрику. Що правда з часом він перестав надсилати гроші родині. В мене ще є десь його фотка.
Мій прапрадід мав багато коштовностей. Де він їх взяв? У 1932-1933 рр. голодні люди приходили в Західну Україну і вимінювали на шматок хліба. В нього було багато продовольства, бо був великим землевласником власником. Скарб закопано. Де він, невідомо.
@@ukrainian_chmonia я теж вже старше покоління, мабуть, бо мені вже 45. Спочатку було трохи дико чути всі ці фемінітиви, але через деякий час -- нормально, звик. Тільки ніяк не можу у правилах їх утворення розвбратись. Наприклад, як буде труп жіночої статі? Трупиня? Чи трупесса? 🧐
@@Webdiver1978 фемінітиви стосуються зазвичай професій та посад і ніяк не власних назв речей як труп (якщо хочете назвати мертве тіло в жіночому роді то для вас є слово НЕБІЖЧИЦЯ, не дякуйте) п.с. ви ж не будете міняти рід в слові дитина або немовля😅
хоча тут погане порівняння з дітьми, тут власне порівняння із предметами можна навести бо труп вживається в значені слова ТІЛО, воно (її тіло/її труп, до прикладу "я стояв над її тілом та не міг стримати сліз"), а от фемінітив із словом небіжцик тут вживається вже як опис стану людини "от вчора були на похоронах сина, Стефки, небіжчиці" трохи каламутно написав але надіюсь що думку ви вловили)
Мій прадідусь був рідним братом полковника УПА. І моя бабуся, його донька одного разу сиділа на колінах у Степана Бандери, коли він прийшов до них в гості)
Це зовсім не темна таємниця)
@@33437 все залежить від часу, коли ти це розповідаєш)
Базовано
Я теж лише пару років назад дізналась, що мій прадідусь, не просто помер на війні, а що він був петлюрівцем.
@@33437 якщо ти не поляк
У моєї мами був однокласник, якому вона подобалась. Він носив їй портфель у школу, дарував квіти, купляв смаколики, але мамі він не подобався і вона відхилила його залицяння. Після закінчення школи він уїхав в Москву, став російським військовим.
Нещодавно мама випадково зустріла на вулиці його стареньку мати. Виявилось, що після початку війни він заявив що вона йому ніхто і пообіцяв "вас х**лов стереть с лица Земли".
Така от історія. Тепер сиджу і думаю, що він міг би стати моїм батьком.
Повезло так повезло, сподіваюся він піде на добриво, так як по словам його матері він гнила людина
Якби він став твоїм батьком, то на твоєму місці була б інша дитина а не ти :)
@@park9618 Можливо 😆
Але матір все-одно було б шкода.
Не міг би
@@tokachприйшов написати те саме. база
На мою думку, батько хворої дитини вчинив адекватно до ситуації, що склалась.
Моя прабабуся була доволі розумною і кмітливою особою. Коли добрі люди ввечері попередили, що на завтра до її родини повинні прийти "розкуркулювати", то вона за ніч розпродала все своє господарство. На ранок прийшли "активісти", а забрати було реально нічого.
Ба, мій прапрадід просто узяв сім'ю, підводу і втік за ніч до розкуркулення
Мій прапрадід також все продав коли розкуркулювання було
Батько з останньої розповіді це щось, аж мурашки по шкірі.
Не побив і це добре
Він молодець! А як інакше? Він боровся за життя своєї дитини, я його розумію
Чудово його розумію і повністю підтримую. Це історія про людину доведену до відчаю і тварюку яка здається любила знущатися над дітьми
в сім'ї ходить легенда, що десь в поза селом наша прабабця, в минулому членкиня УПА, переховує велику кількість зброї та амуніції в досі не викритій криївці. Нажаль прабабця вже більше 10ти років як відійшла в кращий світ, тож ніхто так і не дізнався де та криївка і чи існувала вона насправді
походіть там з металошукачем. навіть якщо нічого не знайдете - прекрасно відпочинете на природі
То про всіх з Галичини так говорять . В моїх така ж історія
@@ІринаФеренчако, так можна створити клуб нащадків УПА, зібрати інформацію та разом шукати.
@@pokusakasobaka9001мій навряд чи щось ховав, тим ще шалопаєм був😂
Мій тато мав відносини з сестрою моєї мами. Мама про все знала і прикривала це. В віці 11-12 років я почала здогадуватися, але на всі питання мама відповіла, що мені тільки здається. Коли мені почали говорити про це подружки батьки забороняли далі з ними спілкуватися, бо вони втручаються в нашу родину і псують нам життя. Батькам вдалося так задурити мені голову, що я майже не мала друзів. Зараз маю великі проблеми з довірою до людей і взагалі не вмію створювати і підтримувати дружбу. Я навіть собі не довіряю і часто забуваю, що бачила. Моя психіка якби змінює реальність і я часто не розумію, що відбувається. Я взагалі не вмію вирішувати проблеми і конфлікти. Коли заявляється така ситуація я дуже часто роблю вигляд, що нічого не сталося і поводжу себе як справжній псих...Я не підтримую зв'язків з своїми родичами. Мій психотерапевт дуже добре заробляє 😁
Це капець! Співчуваю вам! Хай вже ваш психотерапевт заробить грошенят, якби тілько допоміг вам трошки прийти до тями! Обіймаю вас!
Ну, а як ти медсестрою стала, якщо у тебе реально дах тече?
@@mrstekolshik 90% психотерапевтов/психологов это люди которые полезли сею сферу чтоб разобраться со Со своими тараканами )
Доволі схожа ситуація і в мене: я був взятий під опікою. Але родина виявилася доволі релігійною та не випускала мене з дому. Хіба що під супроводом мене відводили до школі і там натомість забирали. Був 100% контроль з боку тієї родини. Теж почали бити по психіці говорячи: ти дурепа, не здатний ні на що, і тому подібне. Натомість я почав літати в Іспанію (завдяки державі а не їм), там відношення кардинально змінились - вони почали максимально догоджати мені аби їм я зміг привозити гроші. Мені було 15, і там працювати було нелегально. Також жінка яка мене брала і зараз з гідністю можу називати її матір'ю відмовила в фінансуванні. Вони через це розлютилися і почали красти в мене речі. Натомість говорячи мені що я їх віддавав комусь із друзів (в мене їх і так мало було). Натомість в школі розвив з однією дівчиною стосунки, і після 18 років перебував в Іспанії. В 2022 повернувся в країну до моєї дівчини, але зараз вони про це не знають, і надалі приховую це. Припинив спілкування після 18 років, тепер і не жалкую
😢❤
Слухаючи історії про моїх предків зі сторони бабусі (українців), не можу намилуватися. Вони були такими працьовитими, добрими, ніжними до своїх дітей та внуків (до моєї бабусі та її молодшого брата, до моєї матері та її сестер). Але коли мені довелося послухати про предків зі сторони діда (росіян), тут мене кожен раз починає колотити. Розкажу про саму трешову, яка надовго похитнула мою психіку. Мій прадід застрелився в себе вдома, бо в той час з його психікою було не все гаразд. Йому завжди здавалося, що за ним хтось слідкує. В той час пропаганда була ще та. Не знаю, чі з'їхав мій російський прадід з глузду через пропаганду, чи в нього були свої мотиви. Але, я вважаю - це можна назвати самою чорною плямою на історії нашої сім'ї. Ця історія показова. Бо з української сторони моєї сім'ї звісно також були страшні смерті, але ніхто з цієї сторони не стрілявся в себе вдома. Тому, дивлячись на сучасних росіян, які вірять пропаганді, чомусь відразу згадую свого прадіда. Бо мій прадід також вірив в пропаганду тих часів.
Моя бабуся була одружена з двома двоюрідними братами по черзі. Спочатку зустрічалася з одним, коли він пішов до армії, зрадила йому з іншим. Потім вони одружилися, але через деякий час розлучилися і вона вдруге вийшла заміж за свого першого хлопця.
Чи є у нашій сім'ї і якісь темні таємниці, то для мене таємниця.
Самі темні таємниці, назавжди залишаться таємницями...
історія про чізкейк - моя улюблена
Про дідуся з верхмату, сподіваюся русня скоро повторить цю історію.
Я дуже кайфую, коли чую тут не дуже поширену у повсякденному спілкуванні українську лексику, автор просто грається з моїми слабкостями
Де тут така лексика? Як на мене звичайні слова
@@maxmad318 я працюю редакторкою. Питання? 🤡
@@kapitann8 так, де тут така лексика? вже запитували ж..
@@kapitann8нє, ти працюєш редактором
@@mrstekolshik жіночка тихо
Мама зрадила моєму біологічному батькові. Це стало останньою краплею в їхньому дебільному шлюбі. Мені шкода, що вона засуджує себе за це, але я була в подібній ситуації і зовсім її не щасуджуюй. Я навіть рада, адже зараз у мене найчудовіший тато у світі, і 12-річна сестра, яку я обожнюю
брат моєї бабці в молодості був хлопцем моєї іншої бабці
Тепер це більше вже не таємниця )
тотальний ☠DEANON ☠
_прийшла сказати що люблю цей канал._ 💙💛
Дякую за відео! Сподіваюся в мене буде хтось з кодеїном в руці коли доживу до старості )
Про дідуся з вермахту актуальна і показова історія...
А ви помітили що він більше хвилювався чому Німеччина програла а не чому вони стільки людей вбили особливо євреїв. І читав книжки саме чому вони програли. Тобто якби виграли його б це не засмучувало . Чи на русня?
@@ІринаФеренчак о, так, це і мала на увазі. Особливо коли українці починають шукать "харошіх рускіх", слід згадувати цього дідуся.
Найцікавіше, що він сам збрехав про вік, щоб потрапити на війну, але потім розповідав, що його змусили обманом прийняти участь
дуже показово, на жаль
@@alisator про обман малося на увазі нациську пропаганду.
до біса цікавий випуск
Найтемніша таємниця моєї родини - що вони русофільська русня, а я в ній виродок і чорна овечка.
О ні . Це сумно . Зато діти в вас русняві вже не будуть і це чудово.
В вашій сім’ї виродок явно не ви…
Співчуваю
Не тримайте це в тамниці) нехай сбу розкаже хто там виродок
Ахах, теж саме
Історія про батька і няню... Вау.
Мій прапрадідусь був прислужником у Патона, того самого що спроектував міст
Дякую, це крутоооу
По батьковій лінії я з роду священнослужителів. В 30-их роках минулого століття, коли на Приазов‘Ї почалися репресії, мій пра-прадід, отець Іларіон, зник у невідомому для нас напрямку (так розумію, його забрали нквдисти і після того він не повернувся). Прабабуся, його дочка, ніколи не говорила про нього, боялася навіть згадки. На жаль, до нас вже не дійшли подробиці усього, що сталося, але знаю, що вона закопала десь його Біблію і золотий хрест. Де саме - не знає ніхто, бабуся була дуже ображена за це на матір. Ну від батька я вже дізналася про це в такому примітивному переказі🤷🏻♀️
Співчуваю Вам.
Мій прапрадідо давно задушив якусь молоду жінку ланцюгами і вроді як кинув у колодязь(не впевнена). Він був огидною людиною та коли він загинув на кінці 2 світової то його діти та дружина навіть не сумували.
Мене 1 річну у 1990-му відправили на лікування на Кубу з мамою. Там в наш дитячий табір приїхав Фідель Кастро, на честь цього там організували урочисту лінійку, хтось з вихователів схопив мене і посадив на руки Фіделю, щоби він отак пройшовся під спалахами фотокамер, кажуть американське телебачення навіть там було. Потім він подарував всім хлопчикам іграшкові вантажівки, а дівчаткам ляльки оці такі великі, всі іграшки виробництва ссср😅 мами в той час біля мене не було, за мною слідкували вихователі, які їй це розповіли. Потім вона довго зберігала вирізку з газети зі світлиною нас з Фіделем, а потім і вона і лялька десь загубились серед іншого хламу😅
Цікаво і чомусь у все хочеться вірити
Навіть, якщо й неправда, то світ такий великий і багатогранний, що щось подібне десь та й могло трапитися )
Випадково дізналася що мій дідусь сидів у тюрмі за ненавмисне вбивство. Це було після війни, він був водієм екскаватора. Тоді хлопці полюбляли причіплятися до проїзджаючих машин щоб покататися. Ось один з них не зміг вчепитися за ківш і впав під колеса, дідусь не помітив цьго в протягнув цого ще декілька метрів, хлопець загинув. Дідусеві дали два роки. А через декілька років у сім'ї народилася двійня хлопчиків, які не прожили й року і померли від хвороби. У нашій сім'ї вважають, що це карма.
А якщо віддати мантії до музею? Чи вони не мають жодної цінності?
Я думаю для американців це постидна сторінка історії. Це як вихвалятися, що твої предки працювали в дахау. Тому ніяких музеїв на цю тему скоріше за все немає
@@Alishkalka можливо. Напевно ще тому що куклус клан, чи як там його ще існує. Ось якби він вже остаточно розпався, то тоді скоріш за все, мантії стали б цінними
Або родичі поділяють погляди і таємно пишаються
У моєї по татовій лінії бабусі було 2-5 абортів. Я про це дізналася приблизно місяць назад, коли я з мамою говорили про близнюків. Мама сказала щось типу "для того, щоб була імовірність мати близнюків потрібно, щоб хтось мав в родині їх.". Тут мама розповіла, що сестра моєї бабусі сказала про те, що мій дідусь хотів велику сім'ю, тому робив багато їх. Виявляється між моїй дядьком(4 дитиною в сім'ї) і моєю тьотею(5 і остання дитина в сім'ї) мали народитися близнюки, але бабуся зробила аборт. Мама ще розповідала, що було декілька аботрів, але я не пам'ятаю точну кількість
Мій дідусь покинув першу дружину і одружився на моїй бабусі. Але до одруження вона встигла народити старшу мою тітку яка має дивоче прізвище бабусі. Троє інших дітей вже носять прізвище діда. Один з моїх п'яних дядьків колись розповідав, що до них всіх була ще одна дитина, яка народилася з вадами, бо бабуся перетягувала живіт, щоб приховати вагітність і ту дитину залишили в дитячому будинку. Не знаю чи правда це. Дядя помер в цьому році, а спитати у мами я не наважуюсь.
Ще одна з моїх двоюрідних сестер - була удочирина. Вона досі про це не знає. Два роки назад про це проговорився мій батько. Ми вечеріли родиною, якось на дачі, приїхали знайомі, всі спілкувалися і одна з подруг батьків почала запевнювати що "не можна всиновлювати чужих дітей! ви не уявляєте хто їх батьки та які у них гени!" Мія тато обурився не на жарт. Тоді і сказав, що "як ти можеш таке казати?! Моя племінниця - чудова, її виховали і вона виросла гарною людиною, її дуже любили!" Так я дізналася чому мої родичи переїхали з центральної України в Крим. Вони хотіли приховати від оточуючих, що дитина всиновлена.
Остання історія топ
0:05 маму усиновили...... Нічого собі!!!
Його мами не могли всиновити, бо вона жінка. А жінку можна тільки вдочерити. Дуже прошу, надалі уникайте цієї помилки! А за відео красно дякую!
До речі, якщо числівник називає окреслену кількість, то кажемо не людей, а чоловік. Це теж типова помилка, якої треба уникати.;) Успіху Вам!
У сімейному кодексі тільки усиновлення
@@tokach У цьому й біда: чиновники не знають державної мови України. Як на мене, це просто свинство!
@@sapriniti думаю, нормативка була би удвічі довшою, якби щоразу писати обидва слова через кому)
Дякую автору за відео, але маю невеличке зауваження щодо історії про турботливого батька: неправильно писати "після биття нянею", няня - жива істота, нехай і мерзотна, тож, вона сама діє, а не хтось діє "нею". "Після того, як няня побила", але "після биття палкою/ременем "та ін.
Ого, дякую за роз’яснення☺️ Теж не знала, як правильно
@@АлександраСивчикова ♥️🤗🇺🇦
Моя бабуся має не таке по-батькові як її рідні брати і сестра. І моїй мамі, коли вона питала, не пояснили, чому. Наскільки відомо, у прабабусі був один шлюб.
Ура, буду першим
Тут так повно жорстоких історій
Дуже дивно, як цих людей просто не заарештували, як до прикладу в останній розповіді
За що? За погрози? Краще було б, якби дитина померла, і арештовувати довелося довбойоба-лікаря?
Думаю, має значення ще з яких країн автори історій, та й час коли це відбувалося. Якщо десь в 50-60х 20го ст, то хтозна, може залякування працювали і в Штатах
👍
Якщо її маму УСИНОВИЛИ, то у них є як мінімум ще один секрет в родині
Здуріти історія про 25 дітей 😅😅😅😅
Своїх купа по світу бродить, а виховував чуже дитя.
@@pokusakasobaka9001мені здається, що чоловік знав, що дитина не його і таким хворим способом вирішив рекомпенсувати. 😐
Це не секрет і не темний У нас по жіночій лінії з татового боку передається книга«Кобзар»написана Тарасом Шевченком Оскільки у мого батька не було сестер,бабуся передала цю книгу мені,вона могла б передати її ще моїй молодшій сестрі і але сестра ненавидить читати в той час як я просто обожнюю читати… Нажаль я розумію не кожне слово в тій книжці оскільки вона написана давнім шрифтом
Дувно що із сумом згадуть родичів які несли службу у нацисткій німеччині, а про совок такого нема, для нас і для всіх нормальних країн це була акупація, а члени органів влади вороги
Вони не признаються. Особливо зараз. Соромно бути дитиною чи внуками ката українців, коси себе відчуваєш українцем.
Моя мама завагітніла мною до весілля, до того ж випадково. І це ще не все. Коли я була підлітком вона мені розповіла одну дуже цікаву історію. Вона розповіла, що десь в 90х вона зустрічалася з хлопцем і це було за довго до того, як вона познайомилась з моїм батьком. Тоді вона завагітніла від того хлопця. Але через деякий час вона захворіла і через хворобу в неї стався викид. А потім стало відомо, що мав народитися хлопчик. Таким чином я дізналася, що в мене є ненароджений старший брат. Мій тато не знає про це, та мама попросила йому не говорити. Але він не дивиться такі відео, тому точно не знайде цей коментар😂
Який лютий треш 🤯 Як нудно я живу!
остання історія, переповідач неправий, тато був абсолютно адекватний.!.!
Це не таємниця а просто факт.
Мій пра-пра дідусь поїхав на заробітки в канаду. Він надсилав гроші своїй родині. Проте маючи малого сина і дружину в Україні він вийшов за, чи то жидиху чи то циганку. Тобто десь в канаді вмене можуть бути чотири рюїдні брати чи сестри. Також Пра,пра дід мав свою майстерню а потім і фабрику. Що правда з часом він перестав надсилати гроші родині. В мене ще є десь його фотка.
Мій прапрадід мав багато коштовностей. Де він їх взяв? У 1932-1933 рр. голодні люди приходили в Західну Україну і вимінювали на шматок хліба. В нього було багато продовольства, бо був великим землевласником власником. Скарб закопано. Де він, невідомо.
кадастрові архіви та металошукач в поміч..
ну і історії канєшно
Пздц. Первая история вообще ,я в шоке
Членкиня?????🤦
звичайний феминітив, в українській їх багато
це в роснявій їх немає, так що це для старшого покоління може звучати дико🤷♀
@@ukrainian_chmonia я теж вже старше покоління, мабуть, бо мені вже 45. Спочатку було трохи дико чути всі ці фемінітиви, але через деякий час -- нормально, звик. Тільки ніяк не можу у правилах їх утворення розвбратись. Наприклад, як буде труп жіночої статі? Трупиня? Чи трупесса? 🧐
@@Webdiver1978 фемінітиви стосуються зазвичай професій та посад і ніяк не власних назв речей як труп (якщо хочете назвати мертве тіло в жіночому роді то для вас є слово НЕБІЖЧИЦЯ, не дякуйте)
п.с. ви ж не будете міняти рід в слові дитина або немовля😅
хоча тут погане порівняння з дітьми, тут власне порівняння із предметами можна навести бо труп вживається в значені слова ТІЛО, воно (її тіло/її труп, до прикладу "я стояв над її тілом та не міг стримати сліз"), а от фемінітив із словом небіжцик тут вживається вже як опис стану людини "от вчора були на похоронах сина, Стефки, небіжчиці"
трохи каламутно написав але надіюсь що думку ви вловили)
@@Webdiver1978труп - уже річ (тобто неістота). Тому стать не має значення, тож фемінітив утворювати не потрібно.
Не дякуйте😅
👍🏻