В 2014 році я емігрувала до США і з того часу щось в мені надламалось. Що саме «ламається» в людині, яка добровільно змінює місце проживання та проходить усі емігрантські та бюрократичні кола пекла - в повній мірі може зрозуміти лише той, хто цей шлях пройшов. За ці роки я воістину пройшла всі кола внутрішнього пекла - від гіперактивності та бажання боротись і не здаватись, до повної апатії з неможливістю піднятись із ліжка - привіт, справжнє фізичне та емоційне вигорання. Можливо вся ця внутрішня трансформація, з якимось іншим забарвленням, відбулась би зі мною навіть якби я залишилась жити в Україні. Хто його тепер зна. Вчора мені попався допис у одній з психологічних груп у фейсбуці, де були наступні фрази: - Як у тебе може бути депресія? Життя таке чудове! - Як у тебе може бути астма? Довкола стільки повітря! - Як ти можеш бути безпритульним? Довкола стільки будинків! - Як ти можеш бути бідним? У світі стільки грошей! - Як ти можеш бути самотнім? Довкола стільки людей! Користуючись даною схемою, я б могла створити наступні запитання: - як ти можеш любити Україну, якщо живеш закордоном? - якщо ти сумуєш за Україною, чому просто не повернешся додому? - Ваш варіант;) Якщо покласти руку на серце - не пройшла б я цей шлях на власному досвіді, швидше за все, я була б однією із тих, хто зовсім не розуміє і критикує ці емігрантські почуття. Таке цікаве життя. Але як тільки ти «взуваєш це взуття» і йдеш цей шлях - ти розумієш. І якщо ви один/одна із тих, хто розуміє - обіймаю. Обіймаю міцно і щиро. Пісня була написана восени 2022 року. З того часу «Свій фронт» змінився на «Свій тил». Мій тил - писати пісні, давати концерти, і з цього робити донати. А також збирати на концертах окремі кошти на допомогу Україні - завдяки аукціонам та різним-прерізним викрутасам. Хто організовував хоч один збір - знає, як важко зараз збираються кошти. Дякую тим, хто тримає фронт. Ви - герої. Дякую тим, хто тримає тил - продовжуймо. Якщо у вас є бажання підтримати мене в моїй творчості - підпишіться на мій Патреон чи скористайтесь іншим зручним для вас способом (деталі на UA-cam). Як мама двох маленьких дітей я буду вам за це дуже вдячна🫶
Я в Україні, але теж вас розумію. Переїхала в Київ. Майже 2 роки не могла потратити в Харків. Перед поїздкою я кожен день думала про нього, так хотіла, це була як нав'язлива думка маніяка. Потім зрозуміла. Просто беру і їду. Була вдома 3 дні. Думала стране легше. Але пройшло всього 2 місяці, а я вже знов починаю про нього думати...💔
Дуже Вас розумію,я плакала від цієї пісні.Я приїхала працювати в Чехію ще 2021 році(до війни).Перші 2 місяці я плакала і сумувала за Житомиром,там друзі,родичі всі знайомі.А тут що?нічого немає і нікого…Адаптуватися в країні де нікого немає,незнаючи мови, правил і т.д дуже тяжко.Це дуже тяжкий шлях життя,змінити країну і бути на чужині.І ось я майже три роки тут,і знайшла пару друзів і все рівно мені тут самотньо і тяжко жити.А вчора залишилась вночі сама,зрозуміла що в мене зовсім немає друзів.Хочу все кинути і повернутися додому,сил немає,депресія і біль…😭😭😭😭
Взросление Мне рассказывают про победу и страдания, но где вы были раньше? Раньше и без опоздания Кто вас просил так кричать про уникальность? когда все было ясно, что это историческая банальность. За что вы цеплялись, за анти зло? Чтобы потом сказать - увы, но теперь мы в жо? Конфликт искусственный - кому ещё не ясно? Пусть задаст себе вопрос - а почему так опасно? Связь с реальностью потеряна - нас слили? А кому нужна была эта теория без силы? Да, конечно - передумать можно. Но зачем было так долго и так сложно? Какой здесь вывод - понять опасно. Чтобы не оказалось - что всё напрасно
В 2018 році в мене була можливість виїхати із Полтави до Німеччини (вийшла заміж за німця). Але Моя Душа весь час питала в мене: "А як же буде твоя хатка в селі без тебе?"(в Сумській області). І ось обставини складалися так, що тепер Я живу у моїй хатці (виїхала туди в червні 2022р.). І не потрібна мені ніяка Німеччина... Бо Я тут просто щаслива. Любові всім і Добра 🌻🌞🌻
Сильно і Щиро! Якщо ви вже і еміграції і давно та всебічно пам’ятаючи своє коріння і нашу солов’їну створюєте таку музику, ви маєте велику місію бути тим міском для тих хто переживає це ж закордоном, для тим хто вдома і може не цінує своє. Варто бути людьми добрими, що поважають вибір та обставини інших. Без Америки, Україні боротися було б нереально проти навали. А сказали ви все своєю піснею, головне що ви Є. Квітка Цісик навіть в Україні не народжувалася, а яка місія правда? Місія Українців важлива в кожному куточку планети. Тож Єднаймося!💛 ❤️
розплакалась, бо відчувала все те саме і пройшла разом з вами весь цей шлях від болю по прийняття, з усвідомленням своєї сили там де я зараз є. дякую за цю пісню!
Кому сподобалось, подивіться ше попереднє відео на пісню «Тримаймося купки» і послухайте альбом «Пісні з шафи-комори» ✊🇺🇦❤️ А якшо вам аж дуже хочеться допомогти цій талановитій красуні з поширенням її музики, скиньте це відео якимсь вашим друзям-знайомим. Когось може надихне продовжувати/почати тримати свій тил, а нам з Улянкою треба переконати алгоритми Ютубу показувати її творчість більшій кількості людей 😊 наперед дякую 🙏
Бідося❤ так, перемога в нас тут одна на всіх, запорєбріком, очевидно, в кожного своя. Так #2, страждайте досхочу від злиднів чи навпаки на чужині, але не спекулюйте, бляха, майте хоч якусь повагу до СПРАВЖНЬОГО тилу і тих, хто тут віддає життя за ПЕРЕМОГУ.
Які гарні і потрібні багатьом слова. Дякую, ви цією піснею допоможете жити і вільно дихати на чужині. Тільки коли ми боремося разом і де б не були по світу, ми перемогаємо. А у тих, хто сіє розбрат, нехай пір'я у горлянці проросте.
Дякую,Улянка,за те,що зуміла висловити через свою композицію всі почуття,емоції,біль всіх наших людей,вимушених залишити свій край по тим чи іншим причинам!Мирного неба нам Усім!Слава Героям!
Здається, головне - знайти свій зміст в тому, де є. Для себе вирішила знайти призначення там, де є. Бути голосом там, де я є. Змінювати там, де я є. Діяти там, де я є. Туга за домом паралізує, але вона не вічна. Також надихають приклади українців, які далеко від дому робили для України більше, ніж могли будучи вдома. І заявляли перед усім світом: Україна була, є, і буде. Будували імідж народу, держави, яка прагне свободи, дії. Уляно, дякую за музику! Поки не сотні тисяч переглядів, і виходить досить камерно, але будьте певні - ваш слухач вас чує, і ваші пісні точно допомагають проживати і добре, і зле. Тому слухаю кожну пісню, шерю, і бажаю вам успіху!
цю пісню випадково знайдено в фб стрічці і ось вона одна вже другу добу на репіті. це відчувають зараз певно майже всі українці які роз'їхалися хто куди по всьому світі і я теж гарно знаю цей стан, коли туги тієй немає майже і кожен день новий шанс без зайвих запитань типу "нащо"? просто готуєш собі зранку тости і міцну каву шукаєш гарну шафу в тон новому дивану А потім ніч тебе настигає з її новинами та думками І пам'ять знов блукає такими рідними сердцю стежками.. та розмовляє з кожним з тих, хто залишившись вдома все ж здатен зрозуміти ❤ про що тут твої біль і втома...
Супер трек! Пам'ятаю, коли вперше почув "Львів стоїть, Борислав сміється", був вражений вокалом і енергією. Дуже подобаються Ваші пісні. Також часто слухаю ВовузіЛьвова. Ви разом - класний тандем. Сам пишу музику. Але, заробляти доводиться не нею)) Два роки як закордоном - розумію кожне Ваше слово про еміграцію. Енергії та успіху Вам!Микола
Я народилася в Німеччині і більшість життя живу в Канаді, але серце завжди з Україною. Родичі здебільшого якарізниця і дивуються що я «така українка» . Також багато ненависті і звинувачень що «втекла з України» від громадян України дістаю, як і інші іммігранти 😂 Дякую за чудову пісню. Таких як кажуть «розумні» … «легко бути патріотом за кордоном» є багато і стрімко збільшується :(
Моя донька 4 місяці була в тяжкій депресіі за кордоном (через війну та неприйняття реалій) довелось звернутися до психолога. Але ніколи нам, емігрантам, не порівняти свій біль та страх з людьми які були в полоні, або окупації! Тому - все в порівнянні... Дійсно, кожному своя дорога. Дай Бог щоб Світ перестав воювати! 😢
Як гарно! Так відгукується❤ Признаюся честно, в мене з Україною якісь токсичні стосунки. Коли я приїзжаю туди до батьків, через неділю я вже відчуваю сильне бажання виїхати за кордон...і коли потрапляю в свою еміграцію, в мені знову прокидається любов до України) я виховую дітей в українських традиціях, розмовляю з ними виключно українською, тішуся тим, що ми українці і чекаю знову, коли полечу до батьків. Якось так.
Оце в мене так із Америкою токсичні стосунки. Але ні. В мене токсичні стосунки із самою собою, в першу чергу. Я навіть таку пісню намагалась написати))
Може справа тоді в батьках, а не в Україні? Якщо виключити обстріли, тут зараз не комфортно лише російськощелепим, не всім правда, є твердошкірі твердолоби.
@@Smoulderingmel так справа в батьках. Вони інваліди і я бачу колосальну різницю в комфорті їхнього життя в Україні і коли вони приїзжають до Європи або Австралії. Вони одразу стають веселіші і відкритіші. До них дуже товариське і загалом уважне ставлення людей, завжди пропонують допомогу в ресторанах, готелях, магазинах. Улюблене їх місце то міжнародні аеропорти, там вони взагалі Віп персони з власним авто і супроводом😄..В Україні вони обмежені і нажаль країна не дуже пристосована до їх потреб. І я вже мовчу про погляди людей і деколи свинське відношення, з якими я з самого дитинства стикалася, коли виходила десь з батьками. Але війна внесла нажаль свої корективи і тепер таких як вони на вулиці все більше і більше...
Проплакала від першого і до останнього рядка. І так енну кількість разів. Ще не прийшла моя стадія прийняття, поки лише один біль і туга. Дякую вам, Уляно, за цю пісню. Вона дає сили рухатися далі з розумінням, шо все так не буде❤️
Україна пробуджена. Старі програми рознесло в хлам. Сучасні слова гімну України створили те що ми бачимо - вірю, що ми створимо нові слова , нову історію , нову цивілізацію відповідальних лідерів , які здатні сказати - ПРИЧИНА В МЕНІ, не шукати винних. Дякую за пісню 😍 Ми тут не даремно - світи коли темно 😉 Ось таких пісень потрібно зараз більше. Культура жертви , яку створює зомбобачення - це тупіковий варіант. Тільки лідерство , тотальна відповідальність за свої почуття , за стан душі - це вихід у новий рівень щасливої реальності 🥰 Це можливо ❤
важливу тему ви піднімаєте, про яку не прийнято говорити, але як тоді порозумітись і тим, і тим... і в цім діалозі напевно би ще мав хтось сказати у відповідь, може й я, буває боляче тим, хто залишається в Україні від еміграції інших (! а тут ще б сили визнати і прожити, а не атакувати зраненим), буває гірко, з відчуттям покинутості, і інколи негативними наслідками в життя, і тут не осуд, повірте. але фініш у всіх мав би бути однаковий - прийняти і відпустити, хочеться, щоб нам усім це вдалося.
мій маленький рай на землі: острови та лише тепер коли краяни переїхали після 02.24'22, та маю можливість щодня спілкування з ними солов'їною мовою, душа ніби відродження відчула. Так гарно Вам Дякую, п. Уляно ~
Відчуття провини мене привело до тяжкої депресії . Я даже свому брату , який на війні, не казала , що я за кордоном. Зараз вже сказала, але легше не стало ......
В 2014 році я емігрувала до США і з того часу щось в мені надламалось. Що саме «ламається» в людині, яка добровільно змінює місце проживання та проходить усі емігрантські та бюрократичні кола пекла - в повній мірі може зрозуміти лише той, хто цей шлях пройшов.
За ці роки я воістину пройшла всі кола внутрішнього пекла - від гіперактивності та бажання боротись і не здаватись, до повної апатії з неможливістю піднятись із ліжка - привіт, справжнє фізичне та емоційне вигорання. Можливо вся ця внутрішня трансформація, з якимось іншим забарвленням, відбулась би зі мною навіть якби я залишилась жити в Україні. Хто його тепер зна.
Вчора мені попався допис у одній з психологічних груп у фейсбуці, де були наступні фрази:
- Як у тебе може бути депресія? Життя таке чудове!
- Як у тебе може бути астма? Довкола стільки повітря!
- Як ти можеш бути безпритульним? Довкола стільки будинків!
- Як ти можеш бути бідним? У світі стільки грошей!
- Як ти можеш бути самотнім? Довкола стільки людей!
Користуючись даною схемою, я б могла створити наступні запитання:
- як ти можеш любити Україну, якщо живеш закордоном?
- якщо ти сумуєш за Україною, чому просто не повернешся додому?
- Ваш варіант;)
Якщо покласти руку на серце - не пройшла б я цей шлях на власному досвіді, швидше за все, я була б однією із тих, хто зовсім не розуміє і критикує ці емігрантські почуття. Таке цікаве життя. Але як тільки ти «взуваєш це взуття» і йдеш цей шлях - ти розумієш. І якщо ви один/одна із тих, хто розуміє - обіймаю. Обіймаю міцно і щиро.
Пісня була написана восени 2022 року. З того часу «Свій фронт» змінився на «Свій тил». Мій тил - писати пісні, давати концерти, і з цього робити донати. А також збирати на концертах окремі кошти на допомогу Україні - завдяки аукціонам та різним-прерізним викрутасам. Хто організовував хоч один збір - знає, як важко зараз збираються кошти.
Дякую тим, хто тримає фронт. Ви - герої.
Дякую тим, хто тримає тил - продовжуймо.
Якщо у вас є бажання підтримати мене в моїй творчості - підпишіться на мій Патреон чи скористайтесь іншим зручним для вас способом (деталі на UA-cam). Як мама двох маленьких дітей я буду вам за це дуже вдячна🫶
до корабля ...бля рифішного...там ..тобі місце
Я в Україні, але теж вас розумію. Переїхала в Київ. Майже 2 роки не могла потратити в Харків. Перед поїздкою я кожен день думала про нього, так хотіла, це була як нав'язлива думка маніяка. Потім зрозуміла. Просто беру і їду. Була вдома 3 дні. Думала стране легше. Але пройшло всього 2 місяці, а я вже знов починаю про нього думати...💔
Нащо ото відмазки, напишіть просто, я колишня українка, що проміняла Батьківщину на холодильник, це моя ціна й все.
Дуже Вас розумію,я плакала від цієї пісні.Я приїхала працювати в Чехію ще 2021 році(до війни).Перші 2 місяці я плакала і сумувала за Житомиром,там друзі,родичі всі знайомі.А тут що?нічого немає і нікого…Адаптуватися в країні де нікого немає,незнаючи мови, правил і т.д дуже тяжко.Це дуже тяжкий шлях життя,змінити країну і бути на чужині.І ось я майже три роки тут,і знайшла пару друзів і все рівно мені тут самотньо і тяжко жити.А вчора залишилась вночі сама,зрозуміла що в мене зовсім немає друзів.Хочу все кинути і повернутися додому,сил немає,депресія і біль…😭😭😭😭
Взросление
Мне рассказывают про победу и страдания, но где вы были раньше? Раньше и без опоздания
Кто вас просил так кричать про уникальность? когда все было ясно, что это историческая банальность.
За что вы цеплялись, за анти зло? Чтобы потом сказать - увы, но теперь мы в жо?
Конфликт искусственный - кому ещё не ясно? Пусть задаст себе вопрос - а почему так опасно?
Связь с реальностью потеряна - нас слили? А кому нужна была эта теория без силы?
Да, конечно - передумать можно. Но зачем было так долго и так сложно?
Какой здесь вывод - понять опасно. Чтобы не оказалось - что всё напрасно
В 2018 році в мене була можливість виїхати із Полтави до Німеччини (вийшла заміж за німця). Але Моя Душа весь час питала в мене: "А як же буде твоя хатка в селі без тебе?"(в Сумській області).
І ось обставини складалися так, що тепер Я живу у моїй хатці (виїхала туди в червні 2022р.). І не потрібна мені ніяка Німеччина... Бо Я тут просто щаслива.
Любові всім і Добра 🌻🌞🌻
Заздрю кожній людині, якій вистачило сміливості зробити такий вибір🙏🫶 Бо в мене також є хатка в селі. Поки ще чекає на мене.
@@Vsiudysvoia❤
Моя донька виїхала за кордон коли почалася війна..Я так сумую.І їй там нелегко.Моя любима пісня,слухаю і плачу ніби моя душа співає..❤️🩹
Та пісня вселяє надію...до перемоги над собою ще далеко, але світло в кінці починає блимати❤ дякую за пісню❤
Сильно і Щиро!
Якщо ви вже і еміграції і давно та всебічно пам’ятаючи своє коріння і нашу солов’їну створюєте таку музику, ви маєте велику місію бути тим міском для тих хто переживає це ж закордоном, для тим хто вдома і може не цінує своє.
Варто бути людьми добрими, що поважають вибір та обставини інших. Без Америки, Україні боротися було б нереально проти навали. А сказали ви все своєю піснею, головне що ви Є. Квітка Цісик навіть в Україні не народжувалася, а яка місія правда? Місія Українців важлива в кожному куточку планети. Тож Єднаймося!💛
❤️
Хоч я і вдома, але дуже емпатичпа, обіймаю усіх, кому це болить 🤗🤗🤗
розплакалась, бо відчувала все те саме і пройшла разом з вами весь цей шлях від болю по прийняття, з усвідомленням своєї сили там де я зараз є. дякую за цю пісню!
Кому сподобалось, подивіться ше попереднє відео на пісню «Тримаймося купки» і послухайте альбом «Пісні з шафи-комори» ✊🇺🇦❤️ А якшо вам аж дуже хочеться допомогти цій талановитій красуні з поширенням її музики, скиньте це відео якимсь вашим друзям-знайомим. Когось може надихне продовжувати/почати тримати свій тил, а нам з Улянкою треба переконати алгоритми Ютубу показувати її творчість більшій кількості людей 😊 наперед дякую 🙏
До мурах. Дякую❤
Бідося❤ так, перемога в нас тут одна на всіх, запорєбріком, очевидно, в кожного своя. Так #2, страждайте досхочу від злиднів чи навпаки на чужині, але не спекулюйте, бляха, майте хоч якусь повагу до СПРАВЖНЬОГО тилу і тих, хто тут віддає життя за ПЕРЕМОГУ.
Зібрали сьогодні на благодійному концерті більше 10 тисяч доларів хлопцям на протезування. А у вас які успіхи?
Ви часом тил з фронтом не переплутали?
Які гарні і потрібні багатьом слова. Дякую, ви цією піснею допоможете жити і вільно дихати на чужині. Тільки коли ми боремося разом і де б не були по світу, ми перемогаємо. А у тих, хто сіє розбрат, нехай пір'я у горлянці проросте.
10 років живу в Німеччині. Пісня до глибини серця. Дякую💜
Слова - в саме серденько ❤
Нам треба навчитись не засуджувати а підтримувати одні одних (не бути ворогами, бо тільки в єдності сила)
У 2014 році поїхала з чоловіком і дитиною з Маріуполя. Три роки не була там, не бачила батьків... Не можу це прийняти. Це просто нескінченний біль....
Як вдало описані емоції та відчуття українців, які за кордоном.
Біднесеньки, як вам тяжко там....
Біднесенький, тобі можливо ще тяжче.
@@anastasiamishchenko3988 та ні, він же людиною залишився.
«Ні про невдачі , ні про успіхи»💪❤️
Дякую,Улянка,за те,що зуміла висловити через свою композицію всі почуття,емоції,біль всіх наших людей,вимушених залишити свій край по тим чи іншим причинам!Мирного неба нам Усім!Слава Героям!
Привіт усім українцям, в тім львів'янам-сихівчанам 😉!
❤❤❤
Хочу вас підтримати! Гарна та суттєва пісня 😊❤Так тримати ❤Все буде Україна 🇺🇦!
Дякую Богу за Вас
Дякую! А саме серце ❤️🩵💛
Уляночко, щиро дякую за пісні. Випадково почувши вас, зрозуміла- ви рідна людина. Божого благословіння у ваше життя❤
Нарешті ця пісня і в You Tube. ❤❤❤❤❤❤
Слова адекватної людини ❤
Ком в горлі😢до самий глибини і кожної клітинки тіла❤Супер 👏🏻👏🏻👏🏻
Дякую, дуже сильно та справжньо. Ми це й відчуваємо. Перемога прийде, але надлом в душах зостанеться навіки. Тримаймося, любі.
Здається, головне - знайти свій зміст в тому, де є.
Для себе вирішила знайти призначення там, де є. Бути голосом там, де я є. Змінювати там, де я є. Діяти там, де я є.
Туга за домом паралізує, але вона не вічна.
Також надихають приклади українців, які далеко від дому робили для України більше, ніж могли будучи вдома.
І заявляли перед усім світом: Україна була, є, і буде. Будували імідж народу, держави, яка прагне свободи, дії.
Уляно, дякую за музику!
Поки не сотні тисяч переглядів, і виходить досить камерно, але будьте певні - ваш слухач вас чує, і ваші пісні точно допомагають проживати і добре, і зле.
Тому слухаю кожну пісню, шерю, і бажаю вам успіху!
Я від Вови зі Львова. ВСЮДИСВОЯ Ви супер. Насипайте далі 😊
Чудові слова❤❤❤❤
Кожне слово правда, так і є.
Дякую ❤
Чомусь, Уляна я дивлюсь на тебе і бачу ніби переродження Вови зі Львова у тобі, в Жіночому обліку! Неймовірні пісні та просто шикарне відео))))))))
Є зміст в пісні,гарний голос ,все гармонійно,зачіпає...
цю пісню випадково знайдено в фб стрічці
і ось вона одна вже другу добу на репіті.
це відчувають зараз певно майже всі українці
які роз'їхалися хто куди по всьому світі
і я теж гарно знаю цей стан,
коли туги тієй немає майже
і кожен день новий шанс
без зайвих запитань типу "нащо"?
просто готуєш собі зранку
тости і міцну каву
шукаєш гарну шафу
в тон новому дивану
А потім ніч тебе настигає
з її новинами та думками
І пам'ять знов блукає
такими рідними сердцю стежками..
та розмовляє з кожним з тих,
хто залишившись вдома
все ж здатен зрозуміти ❤
про що тут твої біль і втома...
🙏🙏
Дякую за пісню! Дуже правдиво та чуттіво...
Просто коментар у підтримку розумній і гарній дівчинці,дякую за позицію.
Душевно, актуально і, як завжди, щиро. Дякую 🙏💙💛
❤❤❤ пишаюся Вами! Ви така талановита з чоловіком! Завжди слухаю Вас із задоволенням!
Дякую за любов до рідного дому....
Таке рідне та глибоке! Улянка❤️
Супер трек! Пам'ятаю, коли вперше почув "Львів стоїть, Борислав сміється", був вражений вокалом і енергією. Дуже подобаються Ваші пісні. Також часто слухаю ВовузіЛьвова. Ви разом - класний тандем. Сам пишу музику. Але, заробляти доводиться не нею)) Два роки як закордоном - розумію кожне Ваше слово про еміграцію. Енергії та успіху Вам!Микола
Почула пісню рандомно в фб, так просто розридалась де стояла.
Ось ці слова. Про мої останні 8 років в США. Дякую. Прямісінько в ціль❤
Лайк
За гарну творчість
Вірно сказано: Пора дорослішати! дякую за творчість
Актуальні і правдиві слова для багатьох українців за кордоном
Я народилася в Німеччині і більшість життя живу в Канаді, але серце завжди з Україною. Родичі здебільшого якарізниця і дивуються що я «така українка» . Також багато ненависті і звинувачень що «втекла з України» від громадян України дістаю, як і інші іммігранти 😂 Дякую за чудову пісню. Таких як кажуть «розумні» … «легко бути патріотом за кордоном» є багато і стрімко збільшується :(
Ви обоє великі молодці і чудові люди.Дякую за творчість
Дуже відгукується! Дякую, зараз нам потрібна єдність та розуміння!
Боже, прямо в серце😢
Люблю 😊❤ Нехай зміцнить Твій Бог твої кроки на Його дорозі ✌️😌
Від дяді Вова зі Львова. Пісня чудова. Дякую
Одна з найкращих пісень, що я чула за останні декілька років ❤
Рада, що пощастило познайомитися з вами особисто 🫶🏼
Класна пісня❤
Влучна пісня💔 Я в штатах лиш пів року, ще скільки всього цього ще треба пройти і пережити🙏🏻
Дуже стильно і як завжди на повну від душі та серця!
Моя донька 4 місяці була в тяжкій депресіі за кордоном (через війну та неприйняття реалій) довелось звернутися до психолога. Але ніколи нам, емігрантам, не порівняти свій біль та страх з людьми які були в полоні, або окупації! Тому - все в порівнянні... Дійсно, кожному своя дорога. Дай Бог щоб Світ перестав воювати! 😢
Як гарно! Так відгукується❤ Признаюся честно, в мене з Україною якісь токсичні стосунки. Коли я приїзжаю туди до батьків, через неділю я вже відчуваю сильне бажання виїхати за кордон...і коли потрапляю в свою еміграцію, в мені знову прокидається любов до України) я виховую дітей в українських традиціях, розмовляю з ними виключно українською, тішуся тим, що ми українці і чекаю знову, коли полечу до батьків. Якось так.
Оце в мене так із Америкою токсичні стосунки. Але ні. В мене токсичні стосунки із самою собою, в першу чергу. Я навіть таку пісню намагалась написати))
Може справа тоді в батьках, а не в Україні? Якщо виключити обстріли, тут зараз не комфортно лише російськощелепим, не всім правда, є твердошкірі твердолоби.
@@Smoulderingmel так справа в батьках. Вони інваліди і я бачу колосальну різницю в комфорті їхнього життя в Україні і коли вони приїзжають до Європи або Австралії. Вони одразу стають веселіші і відкритіші. До них дуже товариське і загалом уважне ставлення людей, завжди пропонують допомогу в ресторанах, готелях, магазинах. Улюблене їх місце то міжнародні аеропорти, там вони взагалі Віп персони з власним авто і супроводом😄..В Україні вони обмежені і нажаль країна не дуже пристосована до їх потреб. І я вже мовчу про погляди людей і деколи свинське відношення, з якими я з самого дитинства стикалася, коли виходила десь з батьками. Але війна внесла нажаль свої корективи і тепер таких як вони на вулиці все більше і більше...
ЧУДОВО !
Дякую, Ви 💋💋👏👏👏👏радує творчість, талант!!!!
Неймовірна пісня, неймовірний голос, хочеться слухати раз за разом, дякую✨♥️
Сильна пісня, хоча хотів написати стильна (а правда і те, і інше). Крутий образ💛💙
❤від серця до серця ❤відкликається кожне слово
Неймовірно і чуттєво. Зрозуміє лише той, хто не має куди повернутися
Підтримую вашу творчість! Нехай все вдається якнайкраще. Пісня чудова, особливо мені, як невимушено вимушеній емігрантці
Зачіпає. Дякую. Я тут потрекомендації Вови зі Львова.
Проплакала від першого і до останнього рядка. І так енну кількість разів. Ще не прийшла моя стадія прийняття, поки лише один біль і туга. Дякую вам, Уляно, за цю пісню. Вона дає сили рухатися далі з розумінням, шо все так не буде❤️
Ви знаєте, я в еміграції вже довго…. Тому мені вже легше. Обіймаю вас всім серцем!!
@@Vsiudysvoia🥺🫶🏼🫶🏼🫶🏼
Гарно, дякую тобі за все !
Не слухай нікого, роби що можеш там де ти є !
Ура!!! Нарешті ця пісня тут!!! Чудова робота!! Дякую! Прямо в серденько
Просто дяяякую , в саме серце ❤️❤️❤️
Ви дуже "своя"....дякую)
Пісня, що здатна видавити сльозу з Потапа ) Гарна пісня
Україна пробуджена. Старі програми рознесло в хлам.
Сучасні слова гімну України створили те що ми бачимо - вірю, що ми створимо нові слова , нову історію , нову цивілізацію відповідальних лідерів , які здатні сказати - ПРИЧИНА В МЕНІ, не шукати винних.
Дякую за пісню 😍
Ми тут не даремно - світи коли темно 😉
Ось таких пісень потрібно зараз більше.
Культура жертви , яку створює зомбобачення - це тупіковий варіант.
Тільки лідерство , тотальна відповідальність за свої почуття , за стан душі - це вихід у новий рівень щасливої реальності 🥰
Це можливо ❤
Працюю, працюю, працюю над собою. Як вмію. Буксую, встаю, знову буксую, знову встаю. Одним словом - не скучаю:)
Знаю, що треба рости. Я в дорозі🙏🫶
Дякую
Неймовірна!!!
Ви чудова! Побула 4 місяці в Польщі і вистачило....все гарно, цивільно, АЛЕ не рідне! Дякую ❤️
Дякую сподобалось.
Дякую ❤
Дуже гарно!)
Правдиві слова
дякую
Дякую!
Глибоко в серденько! Відгукується. Плачу 😢
Красиво, душевно та знайоме. Плачу❤️. Дякую 🤗
Молодчинка, Уляночко! Дякую за сильну та щиру розмову!
важливу тему ви піднімаєте, про яку не прийнято говорити, але як тоді порозумітись і тим, і тим... і в цім діалозі напевно би ще мав хтось сказати у відповідь, може й я, буває боляче тим, хто залишається в Україні від еміграції інших (! а тут ще б сили визнати і прожити, а не атакувати зраненим), буває гірко, з відчуттям покинутості, і інколи негативними наслідками в життя, і тут не осуд, повірте. але фініш у всіх мав би бути однаковий - прийняти і відпустити, хочеться, щоб нам усім це вдалося.
Дякую за цей діалог 🙏
Сильна робота!!
🙌🏼🙌🏼🙌🏼
Від ВоВи зі Львова,крута пісня💪💪💪🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Сильно ❤
Класно....
Мені дуже відгукується, дякую за цю чудову роботу🥰🥰🥰
Аааєєєє!! Клас! Мені здається дуже вдало поєднанався відео ряд з піснею.
Кожного разу плачу😢
Дуже гарна і мотивуюча пісня!
Дякую вам❤
Дуже стильне відео, молодчинка!
Дякую за гарну пісню українською! 👍👍👍
Неймовірна про неймовірне! ❤💙💛
Дуже красива пісня! Глибока і щира, бо співаєш про те, що відчуваєш ❤️ чекаємо вдома
мій маленький рай на землі: острови та лише тепер коли краяни переїхали після 02.24'22, та маю можливість щодня спілкування з ними солов'їною мовою, душа ніби відродження відчула. Так гарно Вам Дякую, п. Уляно ~
Мій фаворит😍
Пісня про мене! Дякую, Уляночко! ❤
❤❤❤
🎧♥️✨✨✨🔥🔥🔥
Відчуття провини мене привело до тяжкої депресії . Я даже свому брату , який на війні, не казала , що я за кордоном. Зараз вже сказала, але легше не стало ......