«Ну, скажи, хіба не фантастично…», Василь Симоненко
Вставка
- Опубліковано 17 лип 2023
- Ну, скажи - хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг?
Ти і я - це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Будуть Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ж ми з тобою…
Ми не вічні,
Ми з тобою просто - ти і я…
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.
24.09.1962
----------
Автор: Василь Симоненко
Текст: поезія «Ну, скажи - хіба не фантастично»
Читає: Kristina Elias
Монтаж: Віталій Глобенко
Музика: Мирослав Скорик
Гарні слова, відеоряд і фантастична музика Скорика❤️ дякую за естетичні відео🌸
Велика подяка за таку важливу для нас підтримку! ❤
Дякую
Дякуємо, що лишаєтесь з нами! 🌿
Прекрасний вірш, просто мурашки від нього щоразу.
Та важлива, на мій погляд деталь:
БудуТЬ "Я" приходити до тебе і до інших йтимуть горді "Ти". На мою думку, автор мав на увазі бескінечність цього процесу, тому так незвично використав множину.
Так само гурт Kozak System використали однину "буду "Я"" замість множини "будуТЬ "Я"". Я абсолютно обожнюю цю пісню і неймовірну інтеграцію вірша, але, як мені здається, ця маленька деталь змінює сенс та розуміння глибини вірша.
Дякую за відверту думку та коментар!
Ви маєте рацію. Я також звернула на це увагу, але коли вже розмістила запис. Можливо незабаром внесу необхідні зміни перезаписавши виконання.
Дзякуй за тлумачэнне. Якраз гэты радок ніяк было немагчыма зразумець ,у чым сэнс. Зараз усё ясна.