ЖИЛИ - були ДІД та БАБА

[@Оптиміст-б2н]

Жили - були дід та баба,
Як в прадавній казці -
Мирно й дружно проживали,
В злагоді та ласці.
Була в хаті господиня вправна та моторна
Та привіз на іменини бабі внук смартфона.
Дід в городі цілий день картоплю сапає,
Баба вже в город не йде, бо часу не має.
Дід працює, спину гне, гарно засмагає,
Баба "ловить" інтернет, в чатах "зависає"
Та ніяк не розбере, бо складна наука,
Як нічого не знайде, то дзвонить до внука.
На посуді в три ряди посідали мухи,
Бо не може відійти баба від фейсбука.
Дуже важко їй даються ті прокляті чати -
Цілий день у телефоні й з ним лягає спати.
Дід втомився, як ішак, "плентає" до хати,
А там - безлад та сміття, навіть ніде стати...
"Йди, стара, борщу звари! Кидай ті фейсбуки!"-
Він на бабу так кричить, аж тікають мухи.
Баба каже: "Не сварись! Де твоя культура?
На городі "поратись", то є фізкультура,
Відкидай на задній план борщі та котлети,
Бо з сьогоднішнього дня сядеш на дієту.
Я тут вичитала все -
В ліс не йде наука.
Це не хто - небудь писав,
А той, що з фейсбука!"
Автор: Ярослава Копійка
15.12.2024р.