Чому цей канал не э в робочому станi, активному процесi? Цi питання, якi було обговорено, - правдивi i потребують поширенню. Дякую!Слава Украiiнському Народу, Захисникам, Азовсталiвцям, ЗСУ - ВИ НАЙКРАЩI 🙌☀️🔱🇺🇦
Абсолютно очевидно, що з 01.12.1991 року між Українським народом як суб’єктом права власності та органами державної влади виникли цивільноправові відносини, відповідно, власника національного багатства України (установника управління і набувача вигоди) і довірчого власника (управителя). Органи державної влади здійснюють (чи мають здійснювати) від імені Українського народу права власника (стаття 13 Конституції України) не у власному інтересі, а з чітко визначеною метою - для забезпечення матеріальних і духовних потреб громадян України (розділ шостий Декларації про державний суверенітет України).
Дякую за працю та підтримую! Треба згадати - на якому етапі Українська Радянська соціалістична Республіка стала Україна є республіка (з маленької літери)? З огляду на боротьбу з соціалізмом у нас Українська Республіка, аналогією служить Литовська Республіка, Естонська Республіка, Латвійська Республіка, Азербайджанська Республіка.
Ми зараз живемо , нi - перебуваэмо, знаходимось, icнуэмо, але нiяк не живемо, - в диктаторськiй краiiнi , при диктаторському режuмi правлiння, з диктатором на чолi юдою👺
Починаючи з 1992 року органи державної влади відмовились виконувати Декларацію про державний суверенітет України і як ті "виноградарі" захопили у національному багатстві України більше ніж їм належить: замість речових прав довірчої власності на національне багатство України (прав-обов’язків управління "Виноградником!) - речові права повної власності. Органи державної влади не спромоглися організувати та забезпечити періодичне безпосереднє отримання Українським народом у грошовому вимірі на окремий рахунок значної частини доходу з використання в господарській (підприємницькій) діяльності об’єктів національного багатства, що становлять матеріальну основу суверенітету України.
Чому цей канал не э в робочому станi, активному процесi? Цi питання, якi було обговорено, - правдивi i потребують поширенню. Дякую!Слава Украiiнському Народу, Захисникам, Азовсталiвцям, ЗСУ - ВИ НАЙКРАЩI 🙌☀️🔱🇺🇦
Нарешті знайшла конструктивний погляд. Може, залишити тільки аудіо, зважаючи на цей час, прошу Бога, щоб зберіг усіх і дав жити у нормальній державі
🔥Дякую! Що зараз з цими людьми, які обговорювали питання? Чому канал не діючий?
Абсолютно очевидно, що з 01.12.1991 року між Українським народом як суб’єктом права власності та органами державної влади виникли цивільноправові відносини, відповідно, власника національного багатства України (установника управління і набувача вигоди) і довірчого власника (управителя). Органи державної влади здійснюють (чи мають здійснювати) від імені Українського народу права власника (стаття 13 Конституції України) не у власному інтересі, а з чітко визначеною метою - для забезпечення матеріальних і духовних потреб громадян України (розділ шостий Декларації про державний суверенітет України).
Дякую за працю та підтримую!
Треба згадати - на якому етапі Українська Радянська соціалістична Республіка стала Україна є республіка (з маленької літери)? З огляду на боротьбу з соціалізмом у нас Українська Республіка, аналогією служить Литовська Республіка, Естонська Республіка, Латвійська Республіка, Азербайджанська Республіка.
Ми зараз живемо , нi - перебуваэмо, знаходимось, icнуэмо, але нiяк не живемо, - в диктаторськiй краiiнi , при диктаторському режuмi правлiння, з диктатором на чолi юдою👺
Починаючи з 1992 року органи державної влади відмовились виконувати Декларацію про державний суверенітет України і як ті "виноградарі" захопили у національному багатстві України більше ніж їм належить: замість речових прав довірчої власності на національне багатство України (прав-обов’язків управління "Виноградником!) - речові права повної власності. Органи державної влади не спромоглися організувати та забезпечити періодичне безпосереднє отримання Українським народом у грошовому вимірі на окремий рахунок значної частини доходу з використання в господарській (підприємницькій) діяльності об’єктів національного багатства, що становлять матеріальну основу суверенітету України.