як людина, яка виросла в окупації, на Донеччині, хочу висловити свою велику подяку за те, шо говорити про нас. ми не маємо забувати, шо Донбас та Крим - то є Україна и люди там - українці. й далеко не всі підтримують росію й багато хто хоче повернутися додому, в український Донецьк, Луганськ, Крим. Дякую ще раз! Слава Україні!
Дякую вам за випуск, це колосальна робота, важлива тема. Сама з Луганська, хочу поділитися з вами історією, але спочатку передісторія. Я виїхала з Луганська в червні 2014 р, точно скажу, що ніякого ажіотажу в масах, з приводу приєднання до руського міру не було, була розгубленість. І ніхто не вірив, що нас відірвуть від країни. Звісно, були, хто підтримував сепаратизм, але меншість. Моя бабуся живе в 20 км від Луганська, їй 83 роки і вона чітко розуміє, хто ворог. Слідкує за різними джерелами інформації. Вона не покине своє селище, бо це її дім і бо вона пересуваються лише на візку. Через це моя мати весь цей час їздить до неї на декілька місяців, доглядає і потім знову виїжджає заробляти гроші. Морально матері там дуже важко знаходитись. Так ось, в останній своїй поїздці мама виїжджала з Луганська, цим складним маршрутом через росію, разом з дівчинкою років 26, яка зібрала валізу з речима, накопила трохи грошей і планувала переїзд до Києва. Ця дівчина розповіла, що батьки не слухали її і не вірили у фото з Бучі, відмахуючись російськими зомбофразами. Не дивлячись на це та те, що вона не була жодного разу в Україні, окрім Луганська (в 14 році її було десь 16), вона подорожувала лише потягом у росію. Вона наважилась на це і це просто фантастика. Коли вони виїхали, зупинились десь у Сумах, вона побачила повітряну сушилку для рук і раділа, як дитина. Мама розповіла цю історію і ридала, я також. Це дуже болюча тема, ви круті, що піднімаєте її. Я так хочу, щоб Донбас повернувся додому, але як же це буде складно.
Ще хочу додати, що зараз я живу в Києві, але з 2014 по 2018 жила в Одесі. І точно скажу, що проросійськи настрої в Одесі, відносно Луганська, набагато більші були. А Київ - це любов! Хотілося б, що всі області були ближчі до Києва і відчували ті ж настрої, що і тут!
Дякую за цей випуск. Хочу висловити свою думку. Ми всі винні в цій війні! Так-так, ми - всі українці. І я так вважаю з початку повномасштабного. Ми бачили агресію, відчували зовнішній вплив, чули зневагу в наш бік, втрачали людей і території, врешті решт! І...не діяли. Не захищались. Не зміцнювалися і не об'єднувалися 😢. Не позбавлялися нав'язаної культури і мови, самі над собою насміхалися і принижувалися: хаяли свою країну, обирали покидьків,і, найогидніше, їздили на заробітки в росію... навіть під час окупації Криму і Донбасу 😢. Позорисько🫣 Як би не було складно, але починати потрібно з себе. Переможемо росію в своїй свідомості - переможемо в реальності.
Ви праві. Я з Маріуполя, прожив там усе життя. Люди які не влаштувались у житті звинувачували у всьому Україну, хоча їх проблема була у тому що вони нічого не хотіли робити. Хто працював - той все мав. Ми добре жили, а тепер це повний жах
Я прожив на окупованної території 7 років і повністю приєднуюсь до послання Дениса: виїджайте, у будь-який спосіб. Час вже давно показав, що далі там буде тільки гірше
я виїхав з Донецька у 14ому, яле в мене там залишились знайомі.В мого друга там є два знайомих, які з щиро за Україну, але поміж собою вони 2 сєпара, бо не довіряють друг другу. І така ситуація досить типова для Донецька. Багато людей розуміють, що добре вони жили саме при Україні, всі розуміють що тут творить р*сня. Але треба сказати, що ті хто були за Україну у 14 - майже всі виїхали. А ті, хто зараз - це ті, кому було байдуже, "без нас разберуться" и т. п.
При всій повазі до мого земляка Дениса Казанського таки вважаю, що він помилково визначає час, коли Україна прогавила можливість забезпечити повноцінну інтеграцію Донеччини та Луганщини в український простір. Він вважає, що це сталося у помаранчеві часи, за Ющенка. На мою ж думку, це сталося дещо раніше, а саме - у середені 90-х років. Саме в цей період була ліквідована ціла низка авторитетних діячів тіньової економіки та кримінального світу у цих двох областях, зокрема Кранц, Брагін, Щербань, Момот, Меркулов, Шведченко, Гуцул та багато інших. Після низки цих гучних вбивств вказані сектори очолило вже молодше покоління "авторитетів", яке на відміну від своїх попередників вже слухняно танцювало під московську дудку. До того ж вони почали активно легалізуватися та зрощуватися з місцевою владою/правоохоронцями і опановувати економіку й усі інші сфери життя в обох областях.. А апогеєм цього процесу став 1999 рік, коли президент Кучма, аби удруге обратися на свою посаду, між першим та другим туром голосування, фактично віддав донецьким "авторитетам" (які вже були промосковські налаштовані!) ці дві області у монопольне й безперешкодне володіння від "А" до "Я" без втручання з центру. А люди януковича та єфремова навзамін забезпечили потрібний Даниловичу результат у другому турі. А далі вже - все саме так, як розповідає тут Денис.
Вірно підмічено, про часи помаранчевої, це мяко кажучи якийсь надто вже поверхневий аналіз, все почалось задовго до 90х ( якщо враховувати період до) а так то в ті часи як ви написали, у нас відверто закривали очі коли московія діяла, вже, та корінила наративи. Ну й жахливий інформаційний простір, на телебаченні сиділи малороси, бізнесюки які над таким не задумувались , та про російські вони складали 95%. Та що тут говорити якщо такий же малорос-бізнесюк/менеджер Ткаченко був міністром культури навіть під час війни, а сучасний президент і оточення вихідці цих кіл..
@@mrpinekindasneaky Так. Пригадую, навіть, що той самий Ткаченко сприймався як проукраїнські налаштований діяч, зірка, так би мовити, нової української журналістики. Багато чого ми тоді ще не розуміли. І Україна тоді погрузла була в інших проблемах: симоненки, вітренки, морози, шахтарські страйки. А у Києві були свої киселі, савлохови та дніпропетровські. Отак і прогавили стратегічне питання. Донецька мафія, звісно, виникла раніше, ще з часів донецьких раднаргоспу та міністерства вугілля. Але на початках вона була автономістською, а не промосковською. Згадайте тих же Дегтярьова, Ляшка або Звягільського. Злам, як на мене, стався у середині - другій половині 90-х. Москва зайшла з шісток - з взяття під свій контроль кримінальних кіл. Спочатку це виглядало як якісь незначуші дрібниці, що не мають жодного стосунку до офіційної позиції білокам'яної: ну, скубуться між собою якісь кримінальники, що тут поробиш?... Офіційно ж все виглядало майже пристойно. Єльціни та гайдари продовжували теревенити про братні народи, про "що ти зробив для України?", а тим часом за лаштунками, у кримінальному світі московити вже діяли рішучише, хоча і загрузли були у Чечні, але про Україну з Донбасом не забували. Могилевичі з кобзонами вже діяли. Звісно, при більш уважному підході усе прочитувалося, бо лужкови та жириновські з солженіциними видавали справжні наміри московитів. Та й приклад мєшковщини у Криму був зовсім вже поруч. З нашого ж боку ситуацію найкраще розумів, здається, Євген Марчук, але у нього з політикою не дуже вже і склалось, так ми і примудрилися прогавити ситуацію.
Дозвольте не погодитись щодо криміналу. В дев'яностих повиходили з тюрем ті,кого було посаджено Андроповим і вони намагались знову підім'яти під себе вже українську блатоту. Але наші сказали ,що ростовські можуть йти лісом,бо ми вже окрема держава. А потім,після знищених Вами перерахованих,вже почався московитський нагляд. А щодо того,що при помаранчевих втрачено,то Ви праві - потрібно було зайнятись Донбасом ще в дев'яностих. І це не лише державникам,а і митцям,історикам та фольклористам. Я - колишній мешканець Торезу.
Коли рсн каже про те, що демілітарізовала Україну, вони мають на увазі наш власний ВПК. Не стінгери чи джавеліни, які нам дають партнери, а саме нашу власну спроможність щось створювати в цій галузі. На жаль, багато в чому тут вони свої плани реалізували і з цим складно сперечатися. Дякую Денису за зрілий та обʼєктивний голос Донбасу в цілому, та Донецьку окремо. Все так і було, все так і є. Дуже сумую за рідним містом, яке вже більше привід, або невловимий дитячий спогад...Квітнути Донецьк може тільки разом з Україною, дуже сподіваюся на його повернення.
Северодонецьк пригадую. До нього мені було все одно хто у владі, але коли я своїми вухами почула про те, що вони хочуть розділити Україну, я цих колаборантів зненавидила.
Коли до них прилетіли ракети з росії ще з 2014 то більшість хто хотів росію, стали патріотами України. До нас приїзджали родичі, які любили ввх, але після ракет та зневажливих російських військ в їх районі, змінили думку за секунду, одразу почали проклинати і росію і ввх і партію регіонів
Я з Севастополя і чудово пам'ятаю російську весну. Сепаратистів у нас було більш ніж достатньо, серед них були мої тодішні однокласники, вчителі, сусіди... Дехто навіть брав участь у проросійських мітингах. Там було багато переселенців з параші, що приїхали ще в радянські часи (наприклад, моя перша вчителька, яка зараз пише крінжові дописи на підтримку т. зв. СеВеО в Однокласниках), але, що цікаво (і дуже сумно), що й українців серед тих, хто верещав 'я руссскій!!!', було достатньо. Хворі на голову дорослі виховували таких же дітей. Пам'ятаю, у моєму дворі гуляв хлопчик у футболці з пуйлом і надписом 'найввічливіший чоловік'. Прокляте місце. Тож я свою думку не зміню: самі кликали росіян. Не було б вторгнення, якби не сепари.
Кликати можна кого і де завгодно - хоч кликати у нас Польщу чи Словаччину, на кордонах Чехії кликати Німеччину, а в Ірландії - Британію. Винна ЛИШЕ та сторона, яка ВВОДИТЬ ВІЙСЬКА та ВБИВАЄ ЛЮДЕЙ. яка робить катівні, яка вбиває за пропор. Тож лікуйтеся від віктиблейдингу
У вас порушені причинно наслідкові зв'язки, у зв'язку з поверхневим аналізом, не зважаючи на те що ви були безпосередньо учасником описаних подій. Прийшли, бо самі кликали, самі винуваті бо самі кликали - це не так вцілому, для справедливості так тільки частково. Кликали це не є причиною, а наслідком, цілком планомірної політики, дій та впливу на інформаційне поле регіону, на що було потрачено не мало зусиль, в тому числі до незалежності, як і причиною була відсутність протидії цьому впливу від влади протягом десятиліть, а інколи навіть підігравання/загравання з таким впливом від діячів культури, таких наприклад котрі в силу обставин зараз при владі. Це звісно ж далеко не всі фактори та чинники впливу, і теж поверхневий аналіз, та одні з основних, оскільки на практиці при правильному підході в людину можна вкласти абсолютно будь які ідеї, будь які в прямому сенсі слова.
@@mrpinekindasneaky вірно! Карати треба тих, хто ці ідеї планомірно, з великою командою людей за мільйони доларів щорічно вкладає у мізки людей ІНШОЇ ДЕРЖАВИ. А не тих, хто був постраждалою стороною. Люди і в секти потрапляють, і квартири віддають, це ж не означає, що їх судять за це у судді, вірно? Судять потім тих, хто маніпулював та ВІДБИРАВ собі ці квартири. ВОНИ потім на лаві підсудних
@@pisuha3458 Я не зовсім про це писав, хоч загальний посил бачу зрозумілий. Тему відповідальності, наче не піднімав автор оригінального коментаря, я не піднімав так точно. Так ніхто нікого не судить і не карає. Можливо ви мали на увазі моральне осудження з боку інших людей, до прикладу як у автора оригінального коментаря? Кримінальні справи ведуться тільки при серйозних справах, співпраці з військовими злочинцями, роботи на ворога, допомозі при наведені ударів по військовим та цивільнтм цілям, та подібним речам, від яких перебуванням під впливом не відхрестишся, тобто з ваших прикладів, якщо людина піде у секту, там їй накажуть убити когось чи інший кримінал, цю людину посадять бо вона буде убивцею.
Знайома із Західної України, яка з 1990 року переїхала жити в Крим. Коли москалі захопили Крим, вона дзвонила до родичів. Казала поздравте нас ми дома.
Дуже потрібна тема. Дякую пану ведучому та пану Казанському за висвітлення багато невідомого. Добру справу робите. Я родом із Заходу України. Для мене це болюча тема. Бо там мій син воює.
Дякую, такого контенту не вистачало, дуже... людей з Донбасу дуже часто демонізують, вважають недоукраїнцями. Живу на заході країни, коли дізнаються, звідки я, завжди отримую один і той самий сет запитань: політична позиція, чи є там родичі та їх позиція, коли переїхала. Ці питання виникають виключно після того, коли я кажу про своє походження. Дякую, що займаєтесь темою мого рідного регіону. Всі ми колись повернемось додому ❤
Пані Ганно, вибачте, та ця фільтрація необхідна, інакше нас з'їдять з середини. Сепари теж тікали в сторону України та Європи. Ну, а ще є внутрішня ксенофобія недалеких людей. Тримайтесь
@@olgatomenko1828 фільтрація - прім як на блок-постах з Маріка😆 визначаєте, хто більш гідний за походженням? Родовід вам показати? Яка знайома техніка... Не забувайте, що сепарів +- однаково всюди, і фільтрувати треба всіх-всіх, питати це все в кожної нової людини одразу, а не тільки після того, як дізнались походження. Бо коригують прильоти часто саме місцеві, а не всякі понаїхавші. Ви не фільтруєте таким чином, ви знищуєте взаєморозуміння
Я з Луганської обл. і на 1000% підтверджую: ніхто в нас не прагнув приєднатися до рашки. Наші люди надто інтернті, щоб в принципі якийсь мітинг зібрати. Це на заході більш згуртовані громадою, на сході кожен сам по собі. Навіть ті, хто голосував за яника, я ніколи від них не чула, що давайте до рф відділимося. Багато хто і так туди їздив на роботу. Після 2014 абсолютна більшість громадян виїхала з Донбасу. І більшість з них - в бік України, тобто вибір людей очевидний. Лишилися або пристосуванці, або ті, хто з певних причин не міг виїхати, але таких невеликий відсоток.
Ну за Майдан платили фальшивыми долларами, чай с добавками,после которого люди терялись . Подготовленные боевики, грузинские снайперы стрелявшие по всём подряд. Печеньки Нуланд, кастрюли с вай файем отключение мозг. Нацисты рвущиеся к власти. Кураторы из всех западных стран и Америки и продажа всей Украины за долги. И наркоман Зеленский доставший весь мир а тем кто уехал досвидос.
Дуже корисну справу робите! Дуже на часі. Продовжуйте в тому ж дусі, тільки час змінить все в Україні на краще. Люди зміняться і відчують себе тими, хто вони є насправді
Першу половину свого життя я прожила в багатостраждальному містечку Суходольск під Краснодоном. Виїхала в 2000 році, але час від часу відвідувала родичів, найкращих друзів, кумів, з якими пережили страшні 90-і роки. На зараз друзі мої стали ворогами, хто з 14 року, а хто вже після 24 лютого. Єдине радує, що мої найближчі родичі і подруга - однокласниця лишились адекватними. Я й досі не розумію, що сталося з моїми колись друзями, не старими ще людьми, деякі з вищою освітою, більшістю етнічними українцями, які в 2007 році з радістю віддавали дітей в перші повністю україномовні класи, а в 2014 вже кричали, як моя кума, що вони хочуть в росію, а ми бандерівські окупанти прийшли на їхню землю.
Велика подяка Денису! Хоч тут відчуваєш, що ти не зовсім покинутий і забутий! Чим далі від 2022 року і чим далі 8:50 від нас рідна Украіна ( а вона віддаляється від нас із віддаленням вглиб фронту, хоча украінські змі про це мовчать)тим більший розпач і смуток. Бачиш, що украінська влада не переймається окупованими територіями і людьми. І окрім самих переселенців ці люди нікому у владі не потрібні. Дуже великий жальі біль. Дай вам Боже здоров‘я і можливості хоч говорити про ці подіі.😊
Вибачте, та все більше відчуття, що ресурсів в нас все менше, а що творить ОП, то менше віри, що до Донецька вдасться пробитись😑 тепер таке відчуття, аби вижити
Дуже згодна з ведучим!!! На Донеччині точно буде всплеск потужної української сили! Я впевнена! Ми повернемося і Донбас буде процвітати і він буде дуже патріотичний !
33:08 можу зрозуміти пана Ковжуна, бо сама подивилась цей фільм цієї неділі. Вважаю, що він обов’язковий до перегляду тим, хто схильний швидко пробачати та тим, хто є іноземцями, які свідомо чи несвідомо намагаються знайти способи співчувати росіянам. Особисто я пішла дивитись на великому екрані, щоб нагадати собі, за що саме повинна робити все аби росіян ніхто не пробачав і чому я повинна підтримувати нашу армію, волонтерів, а також наших людей, які вибрались із самого пекла
53:41 Я з Луганську, але я виїхала ще в 2016 - але уся моя родина на окупованих з 2014 Луганщині і Донеччині + Маріуполь. Я роблю все можливе, щоб донести їм, що їх тут чекають, що Я їх чекаю, що наші люди - найкращі діти України - вмирають заради того, щоб вони могли жити в вільній незалежній державі. І я вірю, що попри всі страждання, які ми пережили, попри всі наші втрати, я ще зможу їх побачити, я ще зможу повернутись додому, я ще зможу зайти в кімнату мого дитинства чи у свою школу чи в магазинчик біля дому чи посидіти на лавці в центрі, де більше НІКОЛИ не буде статуї їбучому лєніну. Все буде Україна, ми усі повернемось додому, ми усі будемо палити чортові триколори на головних площах і танцювати на могилах усіх цих пачєчніков і чєпушіліних. Ми ще побачимо жовто-сині прапори по всьому Донецьку і Луганську, по всій вільній Україні.
Два часа читала комментарии,благодарю вас за ваши страшные истории,сколько сломанных судеб и утраченых жизней,но пишите пожалуйста,это важно,вы живые свидетели истории нашей Украины.
Питання ж не в тому хто покликав, питання в тому, що органи влади не виконали своєї функції по захисту державної цілісності і людей, що там жили. Дениса поважаю, вітання і дяка.
Моя помилка і відповідальність: я із заходу України і я була в дикреті з малими дітьми в 2014 році. Я себе вважала досить притомною громадянкою, ходила на вибори і мала свою думку. Я зовсім нічого не знала про Донецьк та Луганськ, про демонстрації на підтримку України я дізналася 2-3 роки тому. Відео і фото в новинах не було на той час. Я дійсно не знала який % громадян хоче в рашку. Деякі знайомі казали, що багато підтримує рашку і хай валять, самі винні і т.п. Я дійсно вірила цим знайомим, опиралася на їх слова і думки. 24.02.2022 я зрозуміла, що мене обманули, десь я хотіла бути обманута, а десь що дуже часто ми віримо в брехню, і робимо не вірний вибір (політтехнологи ауу).
Оксано, дякую за цей комент! В 14 році реально було складно всім доводити, що ми в Донецьку не сепари, принаймні далеко не всі. Я і досі знаю людей з проукраїнською позицією, які залишаються в місті. Дозвольте кілька слів на ваш захист. Необізнанність - це не зовсім ваша провина, перш за все це, звичайно, робота росіян на розкол, яку в 14 році підхопили деякі наші політики. Важливо доносити й зараз, що окуповані не винні в окупації. Путін прийшов не через те що ми того хотіли або були російськомовними, а через те, що захотів і міг. P.S. До слова, побачив себе на одному з фото з мітингів тут. Донецьк - це Україна.
Ми на Київщині це відчули навіть гостріше, бо стало зрозуміло - тебе хочуть окупувати і вбити незалежно від того, які в тебе думки, погляди, незалежно від статі і віку. Тебе хочуть вбити лише тому, що ти носій синього паспорту з віковічним тризубом. Але! Все ж таки багато хто з нас на Київщині знав, що є багато людей з Донбасу, хто про Україну і за Україну, бо основний потік ВПО в 2014-15 рр. відбувався саме до нас і на Харківщину.
@@3lyyShubin1936я була студентка в 2014 і ми і в той час знали, що ви не зрадники, а в цьому вина росія! Маю знайомих з Донбасу, приємні люди! Тримаємось, не ділимо Україну, бо ворог в нас один!
Тут проблема радше була в малій кількості активних людей. Завжди було так, що активні, хоч їх і мало, скеровувати загальну течію суспільства. А так вийшло, що проукраїнських активних сил, навіть не так, активних людей, які стояли би за свій дім і на своєму праві бути господарем в своєму краю, було набагато менше ніж тих, хто підігрував окупантам. Більшість все ж пасивна просто спостерігала, хоч і не були за окупанта, та думала, що ото все бігають безглуздо щось крутять. А коли вже схаменулися то вже було пізно і прийшлося тікати, хто міг. Харків тому яскравий приклад, якмй довів, що можна відстоювати своє і бути господарем в себе вдома та не дати активній меншості поплічників окупантів зробити своє.
Дууже змістовна розмова, неймовірна людина, просто джерело фактів, правди про специфіку Донбасу. Більшість всього з відео я не знала, думаю, як і більшість. Особливо про розграбовані шахти регіоналами, про причини того занепаду, а потім і рос настроїв. Дуже цікаво і звісно боляче, що так все вийшло. Боляче від слів, що можна було засадити ДЕСЯТКИ ключових владних гнид ще у 2004-5 роках. Але історія не терпеть "шо було б дакаби". Маємо шо маємо, єбашимо на перемогу та деокупацію заради людей які там сидять в заручниках, частіше це чиїсь мами та батьки, і заради звісно справедливості.
Мені 55років, живу в Миколаєві і я та сама,яка ,,не цікавилася прлітикою''.Тепер я вде ну дуже цікавлюся і політикою,і історією.І завдяки вам,в тому числі,пізнаб зараз ьагато нового для себе.Дякую!
Як облаштувати життя у Криму, на Донбасі та решті територій, потерпілих від інтервенції РФ та встановлення її тимчасового контролю, після деокупації: 1. Цілковита ліквідація всіх об’єктів ЧФ та ЗС РФ у Криму, включно з інфраструктурою громадсько-побутового призначення. Передача всіх об’єктів у розпорядження уряду України та військової адміністрації Кримського півострова. 2. Депортація громадян РФ, котрі в’їхали з 1991 року на окуповані Російською Федерацією території та не мають громадянства України. 3. Фіксація Кримського півострову як області унітарної держави Україна. Фіксація м. Севастополя як районного центру Кримської області. 4. Конфіскація майна депортованих громадян РФ, без виплати компенсацій. Напрацювати юридичну процедуру передання конфіскованої нерухомості учасникам бойових дій або, у випадку їхньої загибелі, - членам їх сімей, за жеребкуванням, що виключить зловживання. 5. Призначення військової адміністрації області терміном не менш ніж на 10 років, або пропорційно часу перебуванню під окупацією після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 р. 6. Фільтраційні та люстраційні заходи. Суди над людьми, котрі своєю співпрацею з окупантами заподіяли істотну шкоду суверенітету України й/або громадянам України. 7. Підтвердження громадянства України через процедуру виходу з кріпосного громадянства РФ. Депортація тих, хто вирішив залишитися у громадянстві РФ, із позбавленням громадянства України та за правилами, котрі застосовуються до громадян РФ, котрі незаконно перебувають на окупованих Російською Федерацією територіях України. 8. Упродовж застосування цієї програми населення, котре перебуває під окупацією, на час проведення деокупаційних заходів уражається у громадянських правах та обов’язков, зі збереженням усіх фундаментальних прав людини. У випадку виїзду за межі Кримської області та/або інших деокупованих територій громадянські права та обов’язки застосовуються у повному обсязі за умови благополучного проходження фільтрації та люстрації, із підтвердженням громадянства України. 9. Організація повномасштабної психологічної допомоги населенню. 10. Організація безплатних курсів української мови, історії та правової грамотності. 11. Надання безплатної юридичної допомоги населенню. 12. Анулювання усіх нотаріальних актів, що чинилися нотаріатом РФ щодо тимчасово окупованих територій за весь час окупації.
@@volterosein3956Що за сміття у вашій голові, і хто його туди поклав? Проштовхувати подібні наративи під доволі адекватними текстами, щоб що? Щоб кого, як, та у якому світлі висвітити? З якою конкретною метою подібне здійснюється? Та якими людьми подібне зазвичай здійснюється? Хто це читає задайте собі, ці питання, та робіть висновки про таких людей, що хочуть вам вкласти в голови подібні наративи, коли буде діло коли ні..
Дякую за змістовну розмову, за розвіяний туман настроїв сходу нашої країни, за ясність хибних наративів "крепкого хазяіна", за світлу перспективу нашої східної молоді, яку не зазомбують совдепівські кліше московитів. Про це ВАРТО говорити, щоб розуміти, що робити.
Дякую, панове! Дуже корисно було для мене впорядкувати свої думки та враження щодо життя та історичного розвітку Донбасу, знайти відповіді на події у тому регіоні з 2014 року по сьогодення.
Пам'ятаю, як мене шокували ці апалченци на бульварі Пушкіна. Коли вони серед дня сиділи на лавці біля адміністрації, пили горілку, палили, смітили навкруги, співали матом пісні і їх ніхто не чіпав. А поліціянти навіть з деким з них вітались за ручку 😦😦😦
Вони їх охороняли вночі - разом ходили . Поліцаї з білими пов'язками та мусора в фуражках. З відеокамер в "Арттема" було чудово спостерігати їх походеньки.
Монотонно, цікаво і змістовно. В друга родичі (по жінчиній лінії) з Маріуполя. Він їм постійно з 2014року казав "виїжджайте звідти, або хоча б купіть квартиру/будинок в центральній Україні. На всякий випадок. Але, оскільки, у них невеликий бізнес був, то з 2014 року їх бізнес пішов в гору. За рахунок грошей які переїхали з Донецька до Маріуполя. Вони йому казали"зачєм нам кудато єхать, расія нінападьот ". Зараз, ледь втікши звідти в березні 22-го, вони постійно повторюють"єслі би ми зналі шо так будєт "
як людина, яка виросла в окупації, на Донеччині, хочу висловити свою велику подяку за те, шо говорити про нас. ми не маємо забувати, шо Донбас та Крим - то є Україна и люди там - українці. й далеко не всі підтримують росію й багато хто хоче повернутися додому, в український Донецьк, Луганськ, Крим.
Дякую ще раз! Слава Україні!
на жаль, наразі ми взагалі якось без ресурсів(
Спасибо, что и Крым упомянули в своём комментарии. Привет от крымчан в изгнании). Тоже надеемся и верим!
100%. Привет из Крыма!
Дякую за ваш коментар 💙💛🙏🏻🕊️🫶🏻
Дякую вам за випуск, це колосальна робота, важлива тема. Сама з Луганська, хочу поділитися з вами історією, але спочатку передісторія.
Я виїхала з Луганська в червні 2014 р, точно скажу, що ніякого ажіотажу в масах, з приводу приєднання до руського міру не було, була розгубленість. І ніхто не вірив, що нас відірвуть від країни.
Звісно, були, хто підтримував сепаратизм, але меншість.
Моя бабуся живе в 20 км від Луганська, їй 83 роки і вона чітко розуміє, хто ворог. Слідкує за різними джерелами інформації. Вона не покине своє селище, бо це її дім і бо вона пересуваються лише на візку. Через це моя мати весь цей час їздить до неї на декілька місяців, доглядає і потім знову виїжджає заробляти гроші. Морально матері там дуже важко знаходитись.
Так ось, в останній своїй поїздці мама виїжджала з Луганська, цим складним маршрутом через росію, разом з дівчинкою років 26, яка зібрала валізу з речима, накопила трохи грошей і планувала переїзд до Києва. Ця дівчина розповіла, що батьки не слухали її і не вірили у фото з Бучі, відмахуючись російськими зомбофразами. Не дивлячись на це та те, що вона не була жодного разу в Україні, окрім Луганська (в 14 році її було десь 16), вона подорожувала лише потягом у росію. Вона наважилась на це і це просто фантастика.
Коли вони виїхали, зупинились десь у Сумах, вона побачила повітряну сушилку для рук і раділа, як дитина. Мама розповіла цю історію і ридала, я також.
Це дуже болюча тема, ви круті, що піднімаєте її. Я так хочу, щоб Донбас повернувся додому, але як же це буде складно.
Ще хочу додати, що зараз я живу в Києві, але з 2014 по 2018 жила в Одесі. І точно скажу, що проросійськи настрої в Одесі, відносно Луганська, набагато більші були.
А Київ - це любов! Хотілося б, що всі області були ближчі до Києва і відчували ті ж настрої, що і тут!
Дякую за цей випуск. Хочу висловити свою думку.
Ми всі винні в цій війні! Так-так, ми - всі українці. І я так вважаю з початку повномасштабного. Ми бачили агресію, відчували зовнішній вплив, чули зневагу в наш бік, втрачали людей і території, врешті решт! І...не діяли. Не захищались. Не зміцнювалися і не об'єднувалися 😢.
Не позбавлялися нав'язаної культури і мови, самі над собою насміхалися і принижувалися: хаяли свою країну, обирали покидьків,і, найогидніше, їздили на заробітки в росію... навіть під час окупації Криму і Донбасу 😢. Позорисько🫣
Як би не було складно, але починати потрібно з себе. Переможемо росію в своїй свідомості - переможемо в реальності.
Ви так праві, підписуюсь під кожним словом. Соромно, я одна з тих, хто відг ородилася від всього, не хотіла вникати в ситуацію. Соромно.
Я всё время о этом говорю, что всё шло к страшной трагедии (хотя россию это не оправдывает)... Привет из Крыма!
Ви праві. Я з Маріуполя, прожив там усе життя. Люди які не влаштувались у житті звинувачували у всьому Україну, хоча їх проблема була у тому що вони нічого не хотіли робити. Хто працював - той все мав. Ми добре жили, а тепер це повний жах
Мені дуже шкода, що ви змушені це проходити, хочу вас підтримати!
Сумно, але правда
Ви праві. Я з Волині. На жаль є багато людей, які вважають, що держава їм винна все, а вони їй - нічого...
@@stryzh6786Влада винна тільки в одному , що не готували Україну до оборони!!!!
@@stryzh6786 💯
🫂❤ Вітання вам земляче.
Я прожив на окупованної території 7 років і повністю приєднуюсь до послання Дениса: виїджайте, у будь-який спосіб. Час вже давно показав, що далі там буде тільки гірше
Дякую, що ділитесь своїм досвідом
Дякую за коментар.
я виїхав з Донецька у 14ому, яле в мене там залишились знайомі.В мого друга там є два знайомих, які з щиро за Україну, але поміж собою вони 2 сєпара, бо не довіряють друг другу.
І така ситуація досить типова для Донецька. Багато людей розуміють, що добре вони жили саме при Україні, всі розуміють що тут творить р*сня. Але треба сказати, що ті хто були за Україну у 14 - майже всі виїхали. А ті, хто зараз - це ті, кому було байдуже, "без нас разберуться" и т. п.
При всій повазі до мого земляка Дениса Казанського таки вважаю, що він помилково визначає час, коли Україна прогавила можливість забезпечити повноцінну інтеграцію Донеччини та Луганщини в український простір. Він вважає, що це сталося у помаранчеві часи, за Ющенка. На мою ж думку, це сталося дещо раніше, а саме - у середені 90-х років.
Саме в цей період була ліквідована ціла низка авторитетних діячів тіньової економіки та кримінального світу у цих двох областях, зокрема Кранц, Брагін, Щербань, Момот, Меркулов, Шведченко, Гуцул та багато інших. Після низки цих гучних вбивств вказані сектори очолило вже молодше покоління "авторитетів", яке на відміну від своїх попередників вже слухняно танцювало під московську дудку. До того ж вони почали активно легалізуватися та зрощуватися з місцевою владою/правоохоронцями і опановувати економіку й усі інші сфери життя в обох областях..
А апогеєм цього процесу став 1999 рік, коли президент Кучма, аби удруге обратися на свою посаду, між першим та другим туром голосування, фактично віддав донецьким "авторитетам" (які вже були промосковські налаштовані!) ці дві області у монопольне й безперешкодне володіння від "А" до "Я" без втручання з центру. А люди януковича та єфремова навзамін забезпечили потрібний Даниловичу результат у другому турі.
А далі вже - все саме так, як розповідає тут Денис.
Вірно підмічено, про часи помаранчевої, це мяко кажучи якийсь надто вже поверхневий аналіз, все почалось задовго до 90х ( якщо враховувати період до) а так то в ті часи як ви написали, у нас відверто закривали очі коли московія діяла, вже, та корінила наративи.
Ну й жахливий інформаційний простір, на телебаченні сиділи малороси, бізнесюки які над таким не задумувались , та про російські вони складали 95%.
Та що тут говорити якщо такий же малорос-бізнесюк/менеджер Ткаченко був міністром культури навіть під час війни, а сучасний президент і оточення вихідці цих кіл..
@@mrpinekindasneaky Так. Пригадую, навіть, що той самий Ткаченко сприймався як проукраїнські налаштований діяч, зірка, так би мовити, нової української журналістики.
Багато чого ми тоді ще не розуміли. І Україна тоді погрузла була в інших проблемах: симоненки, вітренки, морози, шахтарські страйки. А у Києві були свої киселі, савлохови та дніпропетровські. Отак і прогавили стратегічне питання.
Донецька мафія, звісно, виникла раніше, ще з часів донецьких раднаргоспу та міністерства вугілля. Але на початках вона була автономістською, а не промосковською. Згадайте тих же Дегтярьова, Ляшка або Звягільського. Злам, як на мене, стався у середині - другій половині 90-х. Москва зайшла з шісток - з взяття під свій контроль кримінальних кіл. Спочатку це виглядало як якісь незначуші дрібниці, що не мають жодного стосунку до офіційної позиції білокам'яної: ну, скубуться між собою якісь кримінальники, що тут поробиш?... Офіційно ж все виглядало майже пристойно. Єльціни та гайдари продовжували теревенити про братні народи, про "що ти зробив для України?", а тим часом за лаштунками, у кримінальному світі московити вже діяли рішучише, хоча і загрузли були у Чечні, але про Україну з Донбасом не забували. Могилевичі з кобзонами вже діяли.
Звісно, при більш уважному підході усе прочитувалося, бо лужкови та жириновські з солженіциними видавали справжні наміри московитів. Та й приклад мєшковщини у Криму був зовсім вже поруч. З нашого ж боку ситуацію найкраще розумів, здається, Євген Марчук, але у нього з політикою не дуже вже і склалось, так ми і примудрилися прогавити ситуацію.
Дозвольте не погодитись щодо криміналу. В дев'яностих повиходили з тюрем ті,кого було посаджено Андроповим і вони намагались знову підім'яти під себе вже українську блатоту. Але наші сказали ,що ростовські можуть йти лісом,бо ми вже окрема держава. А потім,після знищених Вами перерахованих,вже почався московитський нагляд. А щодо того,що при помаранчевих втрачено,то Ви праві - потрібно було зайнятись Донбасом ще в дев'яностих. І це не лише державникам,а і митцям,історикам та фольклористам. Я - колишній мешканець Торезу.
Щось в цьому є.
підтримую на 100%
Коли рсн каже про те, що демілітарізовала Україну, вони мають на увазі наш власний ВПК. Не стінгери чи джавеліни, які нам дають партнери, а саме нашу власну спроможність щось створювати в цій галузі. На жаль, багато в чому тут вони свої плани реалізували і з цим складно сперечатися. Дякую Денису за зрілий та обʼєктивний голос Донбасу в цілому, та Донецьку окремо. Все так і було, все так і є. Дуже сумую за рідним містом, яке вже більше привід, або невловимий дитячий спогад...Квітнути Донецьк може тільки разом з Україною, дуже сподіваюся на його повернення.
Северодонецьк пригадую. До нього мені було все одно хто у владі, але коли я своїми вухами почула про те, що вони хочуть розділити Україну, я цих колаборантів зненавидила.
Коли до них прилетіли ракети з росії ще з 2014 то більшість хто хотів росію, стали патріотами України. До нас приїзджали родичі, які любили ввх, але після ракет та зневажливих російських військ в їх районі, змінили думку за секунду, одразу почали проклинати і росію і ввх і партію регіонів
"КАКА я разьньєдса?" Бо рускєє ви--вам та Україна до сраки.Було б бухло і жратва--там і родьєна.
Не розумію, чому так мало переглядів? Така актуальна тема. Цікавенне інтерв'ю
Нещодавно придбав й прочитав, книгу: "Як Україна втарачала Донбас", де пан Казанський є одним зі співавторів!
Він КазанЦЄФЬ.Був.
"Схід Українського Сонця" ще дуже класна, дуже багато дає контексту
З Ковжуном дивлюся все, лайк поставила, перегляд почала 🫡
Так, Бахмýт з наголосом на у, тому що в місті протікає річка Бахмýтка. Дуже дякую за ефір ❤
Дуже велика подяка Денису
Дуже подобаєтсья дискусія в коментарях. Дякую за відео
Повага Казанському за притомну аналітику та за донесення справжньої історії Донбаса в маси.
Дуже сумна розмова...
Дуже важлива та потрібна розмова!
Роботи буде дуже багато!
Надіюсь, що чернетки вже є!
Дякую дуже за змістовну розмову. Про Дениса дізналася у 2014 р. З того часу підписана на нього скрізь. Бажаю наснаги в роботі і Перемоги нам всім.
Дякую за правду.
Я з Севастополя і чудово пам'ятаю російську весну. Сепаратистів у нас було більш ніж достатньо, серед них були мої тодішні однокласники, вчителі, сусіди... Дехто навіть брав участь у проросійських мітингах. Там було багато переселенців з параші, що приїхали ще в радянські часи (наприклад, моя перша вчителька, яка зараз пише крінжові дописи на підтримку т. зв. СеВеО в Однокласниках), але, що цікаво (і дуже сумно), що й українців серед тих, хто верещав 'я руссскій!!!', було достатньо. Хворі на голову дорослі виховували таких же дітей. Пам'ятаю, у моєму дворі гуляв хлопчик у футболці з пуйлом і надписом 'найввічливіший чоловік'. Прокляте місце. Тож я свою думку не зміню: самі кликали росіян. Не було б вторгнення, якби не сепари.
Кликати можна кого і де завгодно - хоч кликати у нас Польщу чи Словаччину, на кордонах Чехії кликати Німеччину, а в Ірландії - Британію. Винна ЛИШЕ та сторона, яка ВВОДИТЬ ВІЙСЬКА та ВБИВАЄ ЛЮДЕЙ. яка робить катівні, яка вбиває за пропор. Тож лікуйтеся від віктиблейдингу
У вас порушені причинно наслідкові зв'язки, у зв'язку з поверхневим аналізом, не зважаючи на те що ви були безпосередньо учасником описаних подій.
Прийшли, бо самі кликали, самі винуваті бо самі кликали - це не так вцілому, для справедливості так тільки частково.
Кликали це не є причиною, а наслідком, цілком планомірної політики, дій та впливу на інформаційне поле регіону, на що було потрачено не мало зусиль, в тому числі до незалежності, як і причиною була відсутність протидії цьому впливу від влади протягом десятиліть, а інколи навіть підігравання/загравання з таким впливом від діячів культури, таких наприклад котрі в силу обставин зараз при владі.
Це звісно ж далеко не всі фактори та чинники впливу, і теж поверхневий аналіз, та одні з основних, оскільки на практиці при правильному підході в людину можна вкласти абсолютно будь які ідеї, будь які в прямому сенсі слова.
@@mrpinekindasneaky вірно! Карати треба тих, хто ці ідеї планомірно, з великою командою людей за мільйони доларів щорічно вкладає у мізки людей ІНШОЇ ДЕРЖАВИ. А не тих, хто був постраждалою стороною. Люди і в секти потрапляють, і квартири віддають, це ж не означає, що їх судять за це у судді, вірно? Судять потім тих, хто маніпулював та ВІДБИРАВ собі ці квартири. ВОНИ потім на лаві підсудних
@@pisuha3458 Я не зовсім про це писав, хоч загальний посил бачу зрозумілий.
Тему відповідальності, наче не піднімав автор оригінального коментаря, я не піднімав так точно.
Так ніхто нікого не судить і не карає.
Можливо ви мали на увазі моральне осудження з боку інших людей, до прикладу як у автора оригінального коментаря?
Кримінальні справи ведуться тільки при серйозних справах, співпраці з військовими злочинцями, роботи на ворога, допомозі при наведені ударів по військовим та цивільнтм цілям, та подібним речам, від яких перебуванням під впливом не відхрестишся, тобто з ваших прикладів, якщо людина піде у секту, там їй накажуть убити когось чи інший кримінал, цю людину посадять бо вона буде убивцею.
Знайома із Західної України, яка з 1990 року переїхала жити в Крим. Коли москалі захопили Крим, вона дзвонила до родичів. Казала поздравте нас ми дома.
Дуже потрібна тема. Дякую пану ведучому та пану Казанському за висвітлення багато невідомого.
Добру справу робите. Я родом із Заходу України. Для мене це болюча тема. Бо там мій син воює.
Нехай Бог оберігає сина
Спасибі хлопці за розмову , реалію 👍🇺🇦
Дякую вам величезне ❤ обіймаю вас обох
Добрий вечір! Дякую за відео! ❤
Дякую за гостя! Дуже болить чути всі ці страшні речі!
Дякую за випуск🤝🇺🇦
Дякую, такого контенту не вистачало, дуже... людей з Донбасу дуже часто демонізують, вважають недоукраїнцями. Живу на заході країни, коли дізнаються, звідки я, завжди отримую один і той самий сет запитань: політична позиція, чи є там родичі та їх позиція, коли переїхала. Ці питання виникають виключно після того, коли я кажу про своє походження. Дякую, що займаєтесь темою мого рідного регіону. Всі ми колись повернемось додому ❤
Пані Ганно,хочу вас підтримати.Слава Україні!
Пані Ганно, вибачте, та ця фільтрація необхідна, інакше нас з'їдять з середини. Сепари теж тікали в сторону України та Європи. Ну, а ще є внутрішня ксенофобія недалеких людей. Тримайтесь
" План демонизации Донбасса - часть подготовки для военного вторжения Кремля в Украину !" - проф.историк Е.Стяжкина (2014г )
@@olgatomenko1828 фільтрація - прім як на блок-постах з Маріка😆 визначаєте, хто більш гідний за походженням? Родовід вам показати? Яка знайома техніка... Не забувайте, що сепарів +- однаково всюди, і фільтрувати треба всіх-всіх, питати це все в кожної нової людини одразу, а не тільки після того, як дізнались походження. Бо коригують прильоти часто саме місцеві, а не всякі понаїхавші. Ви не фільтруєте таким чином, ви знищуєте взаєморозуміння
@@irinapr7824 саме так
Я з Луганської обл. і на 1000% підтверджую: ніхто в нас не прагнув приєднатися до рашки. Наші люди надто інтернті, щоб в принципі якийсь мітинг зібрати. Це на заході більш згуртовані громадою, на сході кожен сам по собі. Навіть ті, хто голосував за яника, я ніколи від них не чула, що давайте до рф відділимося. Багато хто і так туди їздив на роботу. Після 2014 абсолютна більшість громадян виїхала з Донбасу. І більшість з них - в бік України, тобто вибір людей очевидний. Лишилися або пристосуванці, або ті, хто з певних причин не міг виїхати, але таких невеликий відсоток.
ТОЧНО !!! Донецкая обл !!!
❤❤❤❤
Абсолютно верно
Фейк
Ну за Майдан платили фальшивыми долларами, чай с добавками,после которого люди терялись . Подготовленные боевики, грузинские снайперы стрелявшие по всём подряд. Печеньки Нуланд, кастрюли с вай файем отключение мозг. Нацисты рвущиеся к власти. Кураторы из всех западных стран и Америки и продажа всей Украины за долги. И наркоман Зеленский доставший весь мир а тем кто уехал досвидос.
Дякую за цей чудовий подкаст 💙💛 Денис Казанський викликає повагу і респект за свою роботу ❤️🇺🇦🇺🇦🇺🇦
сил та успіхів вам, Олексію. сил та успіхів вам, Денисе. Перемоги Україні!
Дякую за ваші змістовні випуски, завжди цікаво вас слухати. Слава ЗСУ!
Дуже корисну справу робите! Дуже на часі. Продовжуйте в тому ж дусі, тільки час змінить все в Україні на краще. Люди зміняться і відчують себе тими, хто вони є насправді
Ведучий просто бомба! Денис - великий молодець! Лайк, дуже змістовна розмова!
Першу половину свого життя я прожила в багатостраждальному містечку Суходольск під Краснодоном. Виїхала в 2000 році, але час від часу відвідувала родичів, найкращих друзів, кумів, з якими пережили страшні 90-і роки. На зараз друзі мої стали ворогами, хто з 14 року, а хто вже після 24 лютого. Єдине радує, що мої найближчі родичі і подруга - однокласниця лишились адекватними. Я й досі не розумію, що сталося з моїми колись друзями, не старими ще людьми, деякі з вищою освітою, більшістю етнічними українцями, які в 2007 році з радістю віддавали дітей в перші повністю україномовні класи, а в 2014 вже кричали, як моя кума, що вони хочуть в росію, а ми бандерівські окупанти прийшли на їхню землю.
Дякую, що ділитесь своїм досвідом, шкода, що таким. Бережіть себе
Щиро дякую за чудового гостя! Дякую, що підіймаєте актуальні питання!
Пану Казанському повага за працю на благо України і допомогу ЗСУ!
Благодарю за информацию,очень интересный разговор.Многое становится понятным.Удачи вашему каналу и побольше подписчиков!
Велика подяка Денису! Хоч тут відчуваєш, що ти не зовсім покинутий і забутий! Чим далі від 2022 року і чим далі 8:50 від нас рідна Украіна ( а вона віддаляється від нас із віддаленням вглиб фронту, хоча украінські змі про це мовчать)тим більший розпач і смуток. Бачиш, що украінська влада не переймається окупованими територіями і людьми. І окрім самих переселенців ці люди нікому у владі не потрібні. Дуже великий жальі біль. Дай вам Боже здоров‘я і можливості хоч говорити про ці подіі.😊
Вибачте, та все більше відчуття, що ресурсів в нас все менше, а що творить ОП, то менше віри, що до Донецька вдасться пробитись😑 тепер таке відчуття, аби вижити
Дякую за розмову з Денисом! Ми чекаємо на наших людей ❤ Тримайтеся і бережіть себе 🙏
Гарний подкаст. Приємно слухати на фоні попередньо відволікаючись коли заходить мова про цікаву тему. Дякую авторам та пану Ковжуну
Дякую за гарний етер і змістовну розмову!
Дуже згодна з ведучим!!! На Донеччині точно буде всплеск потужної української сили! Я впевнена! Ми повернемося і Донбас буде процвітати і він буде дуже патріотичний !
Дякую за цікаву та інформативну розмову.
Дякую. Перемога буде
Чудова інформативна розмова. За Денисом слідкую давно, один з найкращих журналістів
Дякую вам та Денису за хорошу роботу.
33:08 можу зрозуміти пана Ковжуна, бо сама подивилась цей фільм цієї неділі. Вважаю, що він обов’язковий до перегляду тим, хто схильний швидко пробачати та тим, хто є іноземцями, які свідомо чи несвідомо намагаються знайти способи співчувати росіянам.
Особисто я пішла дивитись на великому екрані, щоб нагадати собі, за що саме повинна робити все аби росіян ніхто не пробачав і чому я повинна підтримувати нашу армію, волонтерів, а також наших людей, які вибрались із самого пекла
👋🏻 Вподобайку поставив, тепер увімкнув, починаю слухати... 🆕🎧▶
Добре, що 1 подкаст з Денисом. Гарний початок, продовжуйте.
53:41 Я з Луганську, але я виїхала ще в 2016 - але уся моя родина на окупованих з 2014 Луганщині і Донеччині + Маріуполь. Я роблю все можливе, щоб донести їм, що їх тут чекають, що Я їх чекаю, що наші люди - найкращі діти України - вмирають заради того, щоб вони могли жити в вільній незалежній державі. І я вірю, що попри всі страждання, які ми пережили, попри всі наші втрати, я ще зможу їх побачити, я ще зможу повернутись додому, я ще зможу зайти в кімнату мого дитинства чи у свою школу чи в магазинчик біля дому чи посидіти на лавці в центрі, де більше НІКОЛИ не буде статуї їбучому лєніну.
Все буде Україна, ми усі повернемось додому, ми усі будемо палити чортові триколори на головних площах і танцювати на могилах усіх цих пачєчніков і чєпушіліних. Ми ще побачимо жовто-сині прапори по всьому Донецьку і Луганську, по всій вільній Україні.
Молодець! Так , Україна понад усе!!!
Дуже важка ,але така потрібна розмова! Дякую, що допомагаєте зрозуміти ситуацію в нашій країні.
Гарна вийшла розмова. Сподіваюсь думки про майбутнє країни будуть основними для людей при владі
Тільки при іншій владі, при ЗеЄрмаках нічого не буде!
@@ГеннадийТитаренко-ф4хта годі вже тобі смердіти!Геть з каналу для розумних людей!
Два часа читала комментарии,благодарю вас за ваши страшные истории,сколько сломанных судеб и утраченых жизней,но пишите пожалуйста,это важно,вы живые свидетели истории нашей Украины.
ВІтаю! Дякую за подкаст. Дуже приємно послухати пана Казанського. Не напряжуючий, лайтовий діалог від якого немає напруги з однієї сторони....
Беседа двух достойных людей) Спасибо большое!
вийшло дуже класно
команді тупо респект за прекрасну, чудову, неперевершену роботу
Мені дуже ,дуже подобаються співрозмовники.❤❤❤
Дякую,хлопці,ваш етер важливий❤
Щиро дякую,з мене вподобайка і комент.
Дуже поважаю і захоплююсь Денисом💛💙 Дуже дякую за йому за надважливу роботу, за руйнацію російської пропаганди і висвітлення правди🙏🇺🇦🔥
Питання ж не в тому хто покликав, питання в тому, що органи влади не виконали своєї функції по захисту державної цілісності і людей, що там жили. Дениса поважаю, вітання і дяка.
Дякую за освітлення важливого контексту.
Дякую,було цікаво
Моя помилка і відповідальність: я із заходу України і я була в дикреті з малими дітьми в 2014 році. Я себе вважала досить притомною громадянкою, ходила на вибори і мала свою думку.
Я зовсім нічого не знала про Донецьк та Луганськ, про демонстрації на підтримку України я дізналася 2-3 роки тому. Відео і фото в новинах не було на той час. Я дійсно не знала який % громадян хоче в рашку. Деякі знайомі казали, що багато підтримує рашку і хай валять, самі винні і т.п. Я дійсно вірила цим знайомим, опиралася на їх слова і думки.
24.02.2022 я зрозуміла, що мене обманули, десь я хотіла бути обманута, а десь що дуже часто ми віримо в брехню, і робимо не вірний вибір (політтехнологи ауу).
Оксано, дякую за цей комент! В 14 році реально було складно всім доводити, що ми в Донецьку не сепари, принаймні далеко не всі. Я і досі знаю людей з проукраїнською позицією, які залишаються в місті. Дозвольте кілька слів на ваш захист. Необізнанність - це не зовсім ваша провина, перш за все це, звичайно, робота росіян на розкол, яку в 14 році підхопили деякі наші політики. Важливо доносити й зараз, що окуповані не винні в окупації. Путін прийшов не через те що ми того хотіли або були російськомовними, а через те, що захотів і міг. P.S. До слова, побачив себе на одному з фото з мітингів тут. Донецьк - це Україна.
@@3lyyShubin1936 я дякую вам за ваш коментар, разом до перемоги, бо варіантів в нас нема.
Ми на Київщині це відчули навіть гостріше, бо стало зрозуміло - тебе хочуть окупувати і вбити незалежно від того, які в тебе думки, погляди, незалежно від статі і віку. Тебе хочуть вбити лише тому, що ти носій синього паспорту з віковічним тризубом.
Але! Все ж таки багато хто з нас на Київщині знав, що є багато людей з Донбасу, хто про Україну і за Україну, бо основний потік ВПО в 2014-15 рр. відбувався саме до нас і на Харківщину.
@@3lyyShubin1936я була студентка в 2014 і ми і в той час знали, що ви не зрадники, а в цьому вина росія! Маю знайомих з Донбасу, приємні люди! Тримаємось, не ділимо Україну, бо ворог в нас один!
Тут проблема радше була в малій кількості активних людей. Завжди було так, що активні, хоч їх і мало, скеровувати загальну течію суспільства. А так вийшло, що проукраїнських активних сил, навіть не так, активних людей, які стояли би за свій дім і на своєму праві бути господарем в своєму краю, було набагато менше ніж тих, хто підігрував окупантам. Більшість все ж пасивна просто спостерігала, хоч і не були за окупанта, та думала, що ото все бігають безглуздо щось крутять. А коли вже схаменулися то вже було пізно і прийшлося тікати, хто міг. Харків тому яскравий приклад, якмй довів, що можна відстоювати своє і бути господарем в себе вдома та не дати активній меншості поплічників окупантів зробити своє.
Дякую за відео✌️🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Купила книжку пана Казанського Як Україна втрачала Донбас, ще не читала, на черзі. Крутий подкаст, - є над чим замислитись. Дякую.
Дууже змістовна розмова, неймовірна людина, просто джерело фактів, правди про специфіку Донбасу. Більшість всього з відео я не знала, думаю, як і більшість. Особливо про розграбовані шахти регіоналами, про причини того занепаду, а потім і рос настроїв. Дуже цікаво і звісно боляче, що так все вийшло. Боляче від слів, що можна було засадити ДЕСЯТКИ ключових владних гнид ще у 2004-5 роках. Але історія не терпеть "шо було б дакаби". Маємо шо маємо, єбашимо на перемогу та деокупацію заради людей які там сидять в заручниках, частіше це чиїсь мами та батьки, і заради звісно справедливості.
Ще не дивися але вже ставлю лай для підтримки каналу!!!
Мені 55років, живу в Миколаєві і я та сама,яка ,,не цікавилася прлітикою''.Тепер я вде ну дуже цікавлюся і політикою,і історією.І завдяки вам,в тому числі,пізнаб зараз ьагато нового для себе.Дякую!
Можу ще порадити, крім базово "Історія без міфів", також The Документаліст та Останній капіталіст. Цікавтесь, прошу вас, цікавтесь
Так ,цікавитись треба,щоб потім не обирати отаких клоунів які зараз керують країною
Читаю зараз книгу Дениса. Раджу усім👍🏻
Дякую,Вам! Денис каже дуже багато правди. Приємно Вас
слухати.
А скільки замовчує?!!!
Дякую, дуже інформативна бесіда
Прекрасна передача , це що хотіли , те й отримали . Як це вуху мило . Мають росіян мають , хотіли росіян мають . Вітаю .
Дуже велике дякую вам за вашу працю!!!
Дякую, що піднімаєте таку надважливу тему. Рекомендую всім прочитати книжку.
Дуже цікаво. Ви підняли важливі теми. І цікава думка про важливість рефлексії. Дякую
Кайф!!!
Як облаштувати життя у Криму, на Донбасі та решті територій, потерпілих від інтервенції РФ та встановлення її тимчасового контролю, після деокупації:
1. Цілковита ліквідація всіх об’єктів ЧФ та ЗС РФ у Криму, включно з інфраструктурою громадсько-побутового призначення. Передача всіх об’єктів у розпорядження уряду України та військової адміністрації Кримського півострова.
2. Депортація громадян РФ, котрі в’їхали з 1991 року на окуповані Російською Федерацією території та не мають громадянства України.
3. Фіксація Кримського півострову як області унітарної держави Україна. Фіксація м. Севастополя як районного центру Кримської області.
4. Конфіскація майна депортованих громадян РФ, без виплати компенсацій. Напрацювати юридичну процедуру передання конфіскованої нерухомості учасникам бойових дій або, у випадку їхньої загибелі, - членам їх сімей, за жеребкуванням, що виключить зловживання.
5. Призначення військової адміністрації області терміном не менш ніж на 10 років, або пропорційно часу перебуванню під окупацією після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 р.
6. Фільтраційні та люстраційні заходи. Суди над людьми, котрі своєю співпрацею з окупантами заподіяли істотну шкоду суверенітету України й/або громадянам України.
7. Підтвердження громадянства України через процедуру виходу з кріпосного громадянства РФ. Депортація тих, хто вирішив залишитися у громадянстві РФ, із позбавленням громадянства України та за правилами, котрі застосовуються до громадян РФ, котрі незаконно перебувають на окупованих Російською Федерацією територіях України.
8. Упродовж застосування цієї програми населення, котре перебуває під окупацією, на час проведення деокупаційних заходів уражається у громадянських правах та обов’язков, зі збереженням усіх фундаментальних прав людини. У випадку виїзду за межі Кримської області та/або інших деокупованих територій громадянські права та обов’язки застосовуються у повному обсязі за умови благополучного проходження фільтрації та люстрації, із підтвердженням громадянства України.
9. Організація повномасштабної психологічної допомоги населенню.
10. Організація безплатних курсів української мови, історії та правової грамотності.
11. Надання безплатної юридичної допомоги населенню.
12. Анулювання усіх нотаріальних актів, що чинилися нотаріатом РФ щодо тимчасово окупованих територій за весь час окупації.
Додам ще..
13) Ген.прокурор України- британець
14) Обласні прокурори- британці
15) Міністр МВС- британець...
Інакше діла не буде...(((
Може почнемо самостійно справлятися? Весь чекаємо дива, ні, маємо дорослішати.
@@volterosein3956Що за сміття у вашій голові, і хто його туди поклав?
Проштовхувати подібні наративи під доволі адекватними текстами, щоб що? Щоб кого, як, та у якому світлі висвітити? З якою конкретною метою подібне здійснюється? Та якими людьми подібне зазвичай здійснюється?
Хто це читає задайте собі, ці питання, та робіть висновки про таких людей, що хочуть вам вкласти в голови подібні наративи, коли буде діло коли ні..
@@ОльгаТересиймає бути державна політика.
@@volterosein3956дуже логічно - одне ярмо на інше замінити. Ох же люблять вкраїнчики себе применшити перед іншими, в потім поваги хочуть від когось
Дякую за змістовну розмову, за розвіяний туман настроїв сходу нашої країни, за ясність хибних наративів "крепкого хазяіна", за світлу перспективу нашої східної молоді, яку не зазомбують совдепівські кліше московитів. Про це ВАРТО говорити, щоб розуміти, що робити.
Дякую 👍👍👍💙💛♥️
потужна тема, дякую
Ґрунтовно спілкуєтесь шановні! Дякую за етер.
Спасибі за ґрунтовну, змістовну бесіду, всім, хто ще щось не зрозумів, раджу прослухати уважно, в тому числі в Росії.
Дякую за відео.
Дякую 💙💛
очень информативный и интересный анализ...спасибо большое Казанскому...
Дякую за вашу роботу
Лайк одразу за гостя! Подвійне комбо 🥰
Топова колаба❤Лиш включив і одразу лайк.Дяка за якісний контент😊
Дякую. Дуже змістовно і чуттєво.
Гарна колаба.
Дякую, панове!
Дуже корисно було для мене впорядкувати свої думки та враження щодо життя та історичного розвітку Донбасу, знайти відповіді на події у тому регіоні з 2014 року по сьогодення.
Так! Хочу! Чекаю!❤❤❤
Пам'ятаю, як мене шокували ці апалченци на бульварі Пушкіна. Коли вони серед дня сиділи на лавці біля адміністрації, пили горілку, палили, смітили навкруги, співали матом пісні і їх ніхто не чіпав. А поліціянти навіть з деким з них вітались за ручку 😦😦😦
Вони їх охороняли вночі - разом ходили . Поліцаї з білими пов'язками та мусора в фуражках. З відеокамер в "Арттема" було чудово спостерігати їх походеньки.
😱
Дякую, що ділитесь своїм досвідом
Монотонно, цікаво і змістовно.
В друга родичі (по жінчиній лінії) з Маріуполя. Він їм постійно з 2014року казав "виїжджайте звідти, або хоча б купіть квартиру/будинок в центральній Україні. На всякий випадок. Але, оскільки, у них невеликий бізнес був, то з 2014 року їх бізнес пішов в гору. За рахунок грошей які переїхали з Донецька до Маріуполя. Вони йому казали"зачєм нам кудато єхать, расія нінападьот ". Зараз, ледь втікши звідти в березні 22-го, вони постійно повторюють"єслі би ми зналі шо так будєт "
Відео супер 👍 дивлюсь постійно і Казанського і Ковжуна, а разом це сила 💪 дякую і за працю і за розмову. Чекаю ще спільні відео
Лайк, підтримка, коментар
Потрібно знати свою історію,культуру,мову,письменників.рашизм-нацизм вже вкусили сповна.Дякуємо за працю!
Дякую за цей подкаст, покинула Луганськ в 2014
Серце крається. Добре, що говорите і пишете про це. Хай квітне український ютуб!
Цікава розмова розумних людей!