Живий голос Василя Стуса. "Нехай горить трава по осені..." (кінець 60-х рр.)

Нехай горить трава по осені
і чорні дим’яться поля,
але душі обезголосеній -
і обрій той, і та земля.
Холодним полум’ям займається
повітря, мрійне, як вода.
Не надаремне серце мається,
коли завирувала даль.
Не марне дзвону вечоровому
вторує вóроновий крик:
скорись дорозі уготованій,
хоч і коритися не звик.
Але живий живому тішиться,
живий не думає про смерть.
По ярій вечора доріжці
йде місяця остання чверть.
Хай світ насів тобі на горло,
проклятим Марком бродить ніч -
високі тіні, мрії, пориви
мережить тиша по вікні.
Тож хай горить трава по осені,
Хай чорні димляться поля.
Тобі ж за друзів колір просині
І ця зажурена земля.
1960
Цей запис наприкінці 1960-х здійснив близький приятель Василя Стуса Леонід Селезненко, а перезаписи зберігалися в Івана Калиниченка, Леоніди Світличної та Броніслава Омецинського. Оригінали запису представники КГБ вилучили у Л.Селезенка під час обшуку 1972 р. й не повернули. Реставрацію голосу Василя Стуса на благодійних засадах здійснила СП «Комора».
З альбому "Живий голос Василя Стуса" (2004)

[@anriko523]

україна свята мати героїв

[@SuperMuzeum]

СПАСИБІ ДРУЗЯМ І ПАТРІОТАМ, ЩО ЗБЕРЕГЛИ ЦІ ЗАПИСИ. ДУЖЕ ГАРНИЙ ГОЛОС ПОЕТА...

[@CopperKettle]

Дякую

[@user-ug7yy6fy7z]

01:11-знаменательная оговорка.

[@user-li2gq1zo3p]

Какого человека замучили! Боже! Креста на катах нет

[@andriy5287]

Поет пророк!

[@Vlad_Pa]

Так записи вилучило КГБ, як його ви реставрували? Чи це штучний інтелект,?