День Державного Прапора 2023 в Семенівці.

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 21 вер 2024
  • 23 серпня 2023 року вся Україна відзначає День Державного Прапора - одного із найшановніших символів нашої держави, який пройшов важкий і тернистий шлях свого становлення.
    З цієї нагоди перед адмінприміщенням Семенівської селищної ради під звуки Державного Гімну України відбулося підняття Державного стягу.
    З визначним днем жителів громади та її гостей привітала селищний голова Людмила Милашевич, яка зазначила, що «Державний Прапор - це символ незалежності, єднання та слави нашої країни, який нині відомий у всьому світі. Це - символ нашої української ідентичності. Уособлення незламності, хоробрості та доблесті народу, який бореться за волю та свободу. Дякуємо усім захисникам та захисницям, що зберегли український прапор у найскладніші часи і продовжуєте наближати той день, коли жовто-блакитні кольори замайорять над всіма визволеними українськими містами та селами!».
    Тож хай наш Прапор завжди велично підноситься над рідною землею як символ боротьби, перемог і твердої віри! Урочистий мітинг завершився церемонією покладання квітів до пам’ятного знаку Борцям за свободу та незалежність України.

КОМЕНТАРІ • 2

  • @ОльгаСолодовник-п3ф

    А чого так мало людей.тільки керівництво

    • @oleglisnyak9304
      @oleglisnyak9304 Рік тому

      Гарно, пафосно,гарний виступ голови ОТГ,все нібито так як і треба,але майже завжди на бочку меду знайдеться ложечка дьогтю,правда на цей раз аж цілий черпак цієї чорної речовини.Пішли до пам"ятника Т.Г.Шевченку класти квіти,але напівдорозі ніхто і голови не повернув до братської могили загиблим воїнам в Великій Вітчизняній війні.Якби не вони то мабуть і нас би зараз не було.Ладно можна іще пробачити молодому поколінню яке так виховане,але ж білий дім фактично третя школа,ау-у-у панове педагоги,невже б у вас ноги чи руки повсихали якби ви поклали квіти до братського поховання,бо там лежать наші діди і прадіди які склали свої голови за те щоб ви тут штовхали розумні лозунги.Всі перефарбувались,але хоча б у когось черезь цюфарбу жевріло хоч капельку совісті.Куди ми котимось.Переживаємо за свою шкуру і як завжди кричимо ОДОБРЯМС.Це в нашого народу вже на генному рівні,так було у всі часи нашої історії,і боюсь що так буде і надалі.