Згадав недавній пост чергового HR з інтернету - Цього тижня наша компанія проводить лекцію на тему "чому працівники вигоряють і як змусити їх приймати участь у позаробочих активностях".
Проблема ненависті до ігор у тому, що навіть якщо гра погана але має хороші елементи, наприклад геймплей, то про цей елемент не згадають, або проігнорують, якщо популярний блогер назвав цю гру "Найгіршою грою в історії" то ніхто немає права називати хоч 1 хороший елемент у ній
Також вкину з приводу Warframe. В цілому гра має одну із самих адекватних моделей монетизації. FOMO там не виправданий, так як "лімітована" по часу там лише можливість купити щось за донат. Так, є ще івенти із особливими нагородами. Але там усі рівні. Також що до "ненависті". Зловживання цим прийомом бачив у західних блогерів, особливо у сфері кіно. Не знаю кому як, але коли таке бачу - блогер стає нецікавим. Типу... Якщо людина увесь час будує свій контент навколо ненависті, то це означає що їй бракує хисту робити дійсно цікавий контент.
Колись грав у хартстоун, як тільки вона вийшла. Ніколи не вкладував грошей, тому колода була слабка і легенду так ні разу і не взяв. Але мене це не засмучувало, бо я любив грати в арену, а там колоди своєї не потрібно. Через деякий час замітив, що став грати в арену набагато гірше чим раніше. Часто програвати набридло, тому видалив гру і забув про неї на кулька років. Через кілька років повернувся і в перший же день стандартною колодою взяв легенду, я пройшов весь ладер до легенди без жодного програшу, навіть коли не грав кілька років і не знав про мети і т.п. я здивувався. Почав грати в арену - і в мене також добре получалося, перший тиждень приблизно. Потім рівень гри знову впав, я спробував грати новий сезон ладеру, щоб знову зжобути легенду - але ні, тепер мені в супротивники давали зовсім інші колоди, які чомусь не попадалися мені попереднього місяця. І як на диво, ці колоди дуже добре контрили мою колоду. 😮 Я так посидів, подумав, видалив гру знову і більше туди не повертався.
Лімітована в часі пропозиція - це прям біль. Накупив собі купу майонезу, бо на нього в супермаркеті знижка була. Тепер цей майонез просто займає місце в холодильнику. Я його не їм. Не люблю майонез)
Тільки сьогодні почув як виклач говорив, що у нових стандартах з охорони праці вже зароджується явище того, що компанії зобов'язані підтримувати стабільну не стресову атмосферу на робочому місці. Сподіваюся, що хоча б таким чином робота "ефективних менджерів на всі руки" буде хоч якось регулюватися.
Та не такий вже той Гєйщит (чи як його там) і поганий :( Мабуть я якийсь третій тип геймерів в дрочильні, який і не уходить, але й донатити не збирається. Можливо, це досвід (бо граю половину життя, а живу вже 30+ рочків), або лінь, або жаба душить.
Лол. Сподобалася секція про дофамінові гойдалки... Спеціально залишав одну онлайн гру, щоб мені ніштяків насипало за повернення, так і заходив раз пару місяців пограти на тиждень... Так виходило, що я навіть меньше витрачав на преміум, ніж коли грав регулярно.
У нас мода на отримання максимум емоцій. Життя стає все більш рутинним і сірим, тому прийшовши до дому після роботи хочеться отримати цих самих емоцій. І не можна вічно відчувати тільки сміх і радість від смішних відео з котиками або відео що розповідають про файну гру і як розробникам вдалося цього досягти. З часом ці почуття притуплюються, тому в моду вступає ненависть, хейт, крінжа і т.д.
1960: розвиток ШІ допоможе оптимізувати процеси... 1980: (ШІ не розпізнає зображення танків у темряві) ШІ СКАМИ Історія циклічна, а ШІ не звикати - це лише інструмент. Незмінні лише вразливі, з завищеними очікуваннями люди.
Щодо корпоративного управління - фільм "Блекберрі" досить добре показує менеджерів, які нічого не розуміють в радіотехніці, але керують інженерами, що створюють нові телефони.
15:31 У мене таке було в одній грі, тільки трохи інший випадок. Я скачав якусь мобільну гру яка мені сподобалася і певний час грав. Але потім перестав і досить довго не грав. Гра періодично викидала повідомлення про буцімто якусь основу. Дзузьки. Нічого нового, гра як була так і лишилася у тій самій версії. Потім якось вернувся пограв трохи а потім бомбарув і видалив гру, але це вже інша історія.
Самий плюс ігор-дрочілень в тому - що їх дуже швидко можна виявити десь на етапі туторіалу))) Більше всього мені подобається, що зараз інді-сектор на підйомі й досить багато ігор ноу-нейм досить не погані. А за тайтлами АААААААА - майже не слідкую. В 2024 році очікую всього 2-3 RTS та The Outer Worlds 2. Це від авторів чогось відомого. Саме інше - інді. А той самий StarField мені не сподобався. Просто здався вторинним після ряду менш відомих ігор.
Повністю підтримую. Останніми роками всілякі відомі тайтли навіть лінь пробувати. А от маловідомі TOME4 та Battle for Wesnoth ніколи не розчаровують. Навіть незважаючи на те, що це не просто інді, а інді-опенсорс.
Рептилоїде, з твого боку трішки не доречно так категорично негативно вісловлюватись проти ігор сервісів, адже ти сам в ролику зізнаєшся що в такі ігри не грав. Це всеодно що сказати "Якось я поїв ролів, день на горшку сидів, то ж фігня ті ваші роли" і не важливо що в інших закладах не подадуть зіпсовану рибу. Зараз вже є дуже багато ігор з цього сегменту які по якості ні чим не гірші за ААА проекти великих студій.
Дякую за цікаве відео. Цікаво чи можна використати зростання рівня зневаги навколо цієї сфери якось на користь людству. Наприклад як метод каналізації "природньої" агресії з метою її зменшення у якихось інших сферах.
Дякую за відео. Не розумію навіщо грати в гру яка людині не подобається, або навіть намагатися заставити себе її полюбити. Але нема нічого поганого в самому факті висвітлення поганих сторон гри. Авжеж бувають випадки коли довкола гри формують певний упереджений інформаційний фон (може бути як негативним, так і позитивним) і в таких випадках коли десь починають згадувати таку гру, то автоматично відштовхуються від цього фону, який вважається загальною думкою, або чимось схоже на істину за замовченням. Мені особисто дуже не подобається що зараз відбувається в ігровій індустрії, особливо саме з західними компаніями. Зараз майже всі західні ААА ігри роблять "woke" і мене просто нудить від цього, бо людей наймають по расовим, або статевим квотам. Як результат ігри є відображенням "воук" ідеології, а це впливає на сюжет, наративи і підтекст, а також на логіку того що відбувається загалом (виключно в погану сторону). Ігри стали ще одним інструментом пропаганди і схоже що краще найближчим часом не буде не буде.
Ну не знаю, навіщо грати в щось що не подобається? Ти ж сам сказав що і гарних ігор багато. Я став програмістом що б робити ігри, але так і не склалося, бабки перемогли мрію. Але грати не перестав, але граю не багато і в щось цікаве для мене.
Як програміст програмісту, не відмовляйся від мрії. Звісно, я не є програмістом ігрового різновиду, але я ніколи не відмовлюся витратити трохи вечірнього часу чи вихідний на програмування невеличкої гри. Мені важко передати ті позитивні емоції коли набір стрічок коду перетворюється на працюючу механіку, або коли вискакує баг неясно звідки. Бачити, як ідея яку ти заклав спочатку отримує форму, нехай і простеньку. Звісно це не заважає читати книги чи грати в ігри, але це допомагає лишатися завжди в гарному настрої (якщо не згадувати про політику та війну). Власне я навіть проводив турнірчик на своїй бакалаврській (мій простенькій ШІ, на моїй грі версії 3.5 виграв хорошу оцінку)
@@ЮрійУшинський я не відмовляюсь! Потихеньку розбираюсь з Unreal Engine з того часу як він став відкритий. Але повністю перемкнутися важко і в загалі не впевнений що йти працювати в Game Dev студію принесе більше задоволення чим те що я зараз роблю.
@@ЮрійУшинський я і не відмовляюсь і розбираюсь потихеньку з Unreal Engen ще з того моменту як він став відкритим, але повністю перемкнутися важко. Хоча я не впевнений що робота в ігровій студії пронесе більше задоволення чим те що я зараз роблю :(
Є такі типи маніпуляції в іграх : вайфу ( східна інтерпретація а не західна ), ВВГ ( відчуття власної гідносі , ті ж ранги в колді і профі в танках з 10K 4S 1D) , азарт ( і це не тільки гача , лутбокси і казино а і ще екстракт шутери по типу таркова чи тундри ) , косметика ( не зло і не добро ) , плай ту він ( скіни з бустом урона на 400% урона ) та суспільна ( друзі , клани , армади і тп бо так сбільшується шанси що геймер Х почне донатити ) .
Автор трохи не правильно розуміє warframe, те що грендель прайм скоро стане тимчасово недоступним це звичайна ігрова інформація. Він стає недоступним не стільки для покупки як для фарма його частин. Це більше не для того щоб його купили а щоб ціна на нього серед гравців виросла(в warframe є ринки на яких гравці можуть обмінюватись праймовими частинами фреймів і зброї, так склалося що всі пришли до того що обміннюватись все буде в донатній валюті, через що якщо сильно захотіти то декілька днів можна заробити велику кількість донатної валюти без витрачання своїх коштів). І якщо ви коли небудь будете грати в warframe то запам'ятайте це гра про фарм і розробники це розуміють основне задоволення і 70 % контенту це фарм, і він тут зроблений дійсно гарно і не краде в тебе тонни часу. Якщо захочете уоли небудь зайти в цю гру то вступайте в клани і шукайте з ким би зіграти це зекономить вам ще більше часу.
А тема "колобораціонізму" як частина психологічна війна чи як спроба покращення власного добробуту приєднавшись до тої чи іньшої сторони, як нераціональний егоїзм. Тут у відеоіграх як прісний приклад є Fallout 4, чи приклад Енакіна Скайвокера який став Дартом Вейдером, або у фільмі 300 спартанців коли царя Леоніда зрадив тий потворний горбун за багацтво і.т.д.
Була в мене така біда, як ігровий перфекціонізм, але з досвідом я зрозумів, що не варто намагатися знайти щось цікаве у грі, котра не подобається. Повністю я від свого перфекціонізму не позбавився, та займаюся цим тільки в іграх, котрі ну дууууже сподобалися. Типу Відьмак 3, Кіберпанк 2077 чи от зараз в Балдурс Ґейт 3. А стосовно ненависті, то в мене таке буває по відношенню до нових частин серії, яку я колись дуже любив (привіт Assassin's Creed), а зараз ці ігри мене засмучують та інколи злять. Дякую за працю та творчість!
Грав в ДрагонсДогма и граю, дуже подобається. Азіатські ігри мають свій колорит, той самий Нір та Талес оф та Фіналка, а Талес оф Арайз всім рекомендую, гарно побудований сюжет з його "поворотами" , гарна взаємодія команди. А щодо Відьмака3 він переоцінений, другий и перший нічим не гірше, а в деяких місцях і краще. А БГ3 скажемо так для гравців. які знайомі з ізометричними партійними іграми, особливо іграми в яких є редакція ДнД БГ3 нічого нового не пропонує, а гірше за все, що там 5-а редакція. До Маски Зрадника сюжет БГ3 не дотягує, як і до Пасфайндера. А сам БГ3 чогось трохи, але нагадує таку гру, теж в світі ЗК , але 4-ї редакції як Sword Coast Legends. SCL ругали за табір, як в ДАО, за сюжет і інше. Але БГ3 є теж за що ругати, мало класів і рас. Маючи на руках повні карти, вони ввели в гру лише драконичів, як нову расу, але драконичі були в Невервінтер Онлайн.
Я дивлюся за Варфрейм тут вже писали, напишу й свого. Для мене це гра не про дофамінові вибухи, а про медитативний, при всій геймплейній швидкості, грінд, у деяких аспектах схожий на Borderlands 2, у ще деяких-на середньостатистичний Дьяблоїд. Справа у тому, що навіть коли ти вигріндив умовний фрейм, який давно хотів, на тому нічого не закінчується, і для використання його на повну треба прокачати/вкинути форму (скидає в нуль прокачку, але в перспективі дає більше місця під білд)/прокачати, повторити n разів, в кінці кінців забілдити, що бува гріндом навіть довшим за прокачку... Через це в моменті (в моєму, звісно, випадку) ти емоцій отримуєш досить небагато, але все ж приємно періодично заглянути в глобальний прогрес по акаунту, згадати пройдений шлях й кілька веселих історій пов'язаних з чимось конкретним. І саме як вбивалка часу гра працює ідеально. При всьому цьому, далеко не усе у грі ти можеш отримати за донат, а далеко не усе з того, що можеш, є сенс купляти. Те, що купляється напряму за реальні гроші, а не за платину (донатна валюта, але нею можна торгувати між гравцями на живому ринку) взагалі ніколи немає сенсу брати, саме через той-таки живий ринок. Для мене варф це той випадок, коли я періодично закидав копійчину у гру саме як подяку розробникам, а зовсім не через те, що мені реально було щось за той донат потрібне. До речі за головну замануху, якою є сюжет: в ті часи, коли починав я, він був закритий за рангом аккаунта, який, за рахунок специфічної прокачки, донатом не накрутиш, але можна пришвидшити процес за рахунок лампового ком'юніті (так зване таксі, в нюанси вдаватися не буду, але гроші/реси/тощо за те ніхто не бере). Зараз його від рангів відв'язали повністю, тому сюжетку можеш спокійно проскакати галопом, з усього одним пакосним гріндволом, який дійсно, можна пройти за донат (й до речі отримати той самий дофаміновий вибух, бо квест за ним сидить дуже класний), АЛЕ, як на мене, він призначений як раз для того, щоб ти не прийшов на контент після нього занадто рано. Особисто я був дуже радий, що його пройшов руками.
Згадав недавній пост чергового HR з інтернету - Цього тижня наша компанія проводить лекцію на тему "чому працівники вигоряють і як змусити їх приймати участь у позаробочих активностях".
Заєбісь!
Проблема ненависті до ігор у тому, що навіть якщо гра погана але має хороші елементи, наприклад геймплей, то про цей елемент не згадають, або проігнорують, якщо популярний блогер назвав цю гру "Найгіршою грою в історії" то ніхто немає права називати хоч 1 хороший елемент у ній
Також вкину з приводу Warframe. В цілому гра має одну із самих адекватних моделей монетизації. FOMO там не виправданий, так як "лімітована" по часу там лише можливість купити щось за донат. Так, є ще івенти із особливими нагородами. Але там усі рівні.
Також що до "ненависті". Зловживання цим прийомом бачив у західних блогерів, особливо у сфері кіно. Не знаю кому як, але коли таке бачу - блогер стає нецікавим. Типу... Якщо людина увесь час будує свій контент навколо ненависті, то це означає що їй бракує хисту робити дійсно цікавий контент.
Колись грав у хартстоун, як тільки вона вийшла. Ніколи не вкладував грошей, тому колода була слабка і легенду так ні разу і не взяв. Але мене це не засмучувало, бо я любив грати в арену, а там колоди своєї не потрібно. Через деякий час замітив, що став грати в арену набагато гірше чим раніше. Часто програвати набридло, тому видалив гру і забув про неї на кулька років. Через кілька років повернувся і в перший же день стандартною колодою взяв легенду, я пройшов весь ладер до легенди без жодного програшу, навіть коли не грав кілька років і не знав про мети і т.п. я здивувався. Почав грати в арену - і в мене також добре получалося, перший тиждень приблизно. Потім рівень гри знову впав, я спробував грати новий сезон ладеру, щоб знову зжобути легенду - але ні, тепер мені в супротивники давали зовсім інші колоди, які чомусь не попадалися мені попереднього місяця. І як на диво, ці колоди дуже добре контрили мою колоду. 😮 Я так посидів, подумав, видалив гру знову і більше туди не повертався.
Лімітована в часі пропозиція - це прям біль. Накупив собі купу майонезу, бо на нього в супермаркеті знижка була. Тепер цей майонез просто займає місце в холодильнику. Я його не їм. Не люблю майонез)
Тільки сьогодні почув як виклач говорив, що у нових стандартах з охорони праці вже зароджується явище того, що компанії зобов'язані підтримувати стабільну не стресову атмосферу на робочому місці. Сподіваюся, що хоча б таким чином робота "ефективних менджерів на всі руки" буде хоч якось регулюватися.
Та не такий вже той Гєйщит (чи як його там) і поганий :(
Мабуть я якийсь третій тип геймерів в дрочильні, який і не уходить, але й донатити не збирається. Можливо, це досвід (бо граю половину життя, а живу вже 30+ рочків), або лінь, або жаба душить.
Кернел античіт💀
Лол. Сподобалася секція про дофамінові гойдалки... Спеціально залишав одну онлайн гру, щоб мені ніштяків насипало за повернення, так і заходив раз пару місяців пограти на тиждень... Так виходило, що я навіть меньше витрачав на преміум, ніж коли грав регулярно.
У нас мода на отримання максимум емоцій. Життя стає все більш рутинним і сірим, тому прийшовши до дому після роботи хочеться отримати цих самих емоцій. І не можна вічно відчувати тільки сміх і радість від смішних відео з котиками або відео що розповідають про файну гру і як розробникам вдалося цього досягти. З часом ці почуття притуплюються, тому в моду вступає ненависть, хейт, крінжа і т.д.
Дякую за Warframe.
Гірше героїну. Заманюють сюжетом, але до нього ще дійти якось потрібно😅
Вже ні, його в одному з останніх оновлень відділили від рангів)
Я радий, що у мене є така штука, як лінь. Через неї мені лінь читати повідомлення що надходять не з діскорду і ватсаппу😂
Може розповісиш за темну тріаду психологічних рис та які люди мали усі три складові?
Ну от, тепер і я хочу сет броні зі шкури чупакабри. Не важливо для якої гри. Просто хочу)
2019: розвиток штучного інтелекту допоможе оптимізувати процеси й спростити роботу людям🌞🌞🌞
2024: ШІ сками💀
1960: розвиток ШІ допоможе оптимізувати процеси...
1980: (ШІ не розпізнає зображення танків у темряві) ШІ СКАМИ
Історія циклічна, а ШІ не звикати - це лише інструмент. Незмінні лише вразливі, з завищеними очікуваннями люди.
Щодо корпоративного управління - фільм "Блекберрі" досить добре показує менеджерів, які нічого не розуміють в радіотехніці, але керують інженерами, що створюють нові телефони.
15:31 У мене таке було в одній грі, тільки трохи інший випадок. Я скачав якусь мобільну гру яка мені сподобалася і певний час грав. Але потім перестав і досить довго не грав. Гра періодично викидала повідомлення про буцімто якусь основу. Дзузьки. Нічого нового, гра як була так і лишилася у тій самій версії. Потім якось вернувся пограв трохи а потім бомбарув і видалив гру, але це вже інша історія.
Есть даже такое понятие: "условно-бесплатные игры".
Freemium під маскою "Free2Play"
аха соні передає привіт
Це все непогано , де огляд всіх DLC по Mechwarriors 5 ?
Самий плюс ігор-дрочілень в тому - що їх дуже швидко можна виявити десь на етапі туторіалу)))
Більше всього мені подобається, що зараз інді-сектор на підйомі й досить багато ігор ноу-нейм досить не погані.
А за тайтлами АААААААА - майже не слідкую. В 2024 році очікую всього 2-3 RTS та The Outer Worlds 2. Це від авторів чогось відомого. Саме інше - інді.
А той самий StarField мені не сподобався. Просто здався вторинним після ряду менш відомих ігор.
Повністю підтримую. Останніми роками всілякі відомі тайтли навіть лінь пробувати. А от маловідомі TOME4 та Battle for Wesnoth ніколи не розчаровують. Навіть незважаючи на те, що це не просто інді, а інді-опенсорс.
@@МаксимПлутенко-ь2м wesnoth сам люблю. Хоч це й гра 1998 року, яка й досі дороблюється)
Рептилоїде, з твого боку трішки не доречно так категорично негативно вісловлюватись проти ігор сервісів, адже ти сам в ролику зізнаєшся що в такі ігри не грав. Це всеодно що сказати "Якось я поїв ролів, день на горшку сидів, то ж фігня ті ваші роли" і не важливо що в інших закладах не подадуть зіпсовану рибу. Зараз вже є дуже багато ігор з цього сегменту які по якості ні чим не гірші за ААА проекти великих студій.
Тільки уявіть як це відео буде оглядати хтось на якійсь новій платформі десь у 2045 році і казати що тут правильно а що ні. Реально 😅
Як раз зараз спостерігаю як на догму 2 налетіли н'юфажки і жаліються що складно грати, і донат є, і не кажуть куди бігти, і взагалі фу. Ха, класика)
Дякую за цікаве відео.
Цікаво чи можна використати зростання рівня зневаги навколо цієї сфери якось на користь людству. Наприклад як метод каналізації "природньої" агресії з метою її зменшення у якихось інших сферах.
Я люблю українські ігри. А ще вони дешеві.
Ееее, дядь, 10 років граю в варфрейм. Обережно на поворотах.╰（‵□′）╯
Ха мені нормарнолино грати в деякі онлайн ігри хоча я згоден з усім
Я перший (ні)
Дякую за відео. Не розумію навіщо грати в гру яка людині не подобається, або навіть намагатися заставити себе її полюбити. Але нема нічого поганого в самому факті висвітлення поганих сторон гри. Авжеж бувають випадки коли довкола гри формують певний упереджений інформаційний фон (може бути як негативним, так і позитивним) і в таких випадках коли десь починають згадувати таку гру, то автоматично відштовхуються від цього фону, який вважається загальною думкою, або чимось схоже на істину за замовченням.
Мені особисто дуже не подобається що зараз відбувається в ігровій індустрії, особливо саме з західними компаніями. Зараз майже всі західні ААА ігри роблять "woke" і мене просто нудить від цього, бо людей наймають по расовим, або статевим квотам. Як результат ігри є відображенням "воук" ідеології, а це впливає на сюжет, наративи і підтекст, а також на логіку того що відбувається загалом (виключно в погану сторону). Ігри стали ще одним інструментом пропаганди і схоже що краще найближчим часом не буде не буде.
Мене можна називати геймером якщо мені подобається Warframe?
До речі, гріндову складову порізали заради доступності сюжету для нових гравців.
666 гривень на боротьбу із самим собоу
Ну не знаю, навіщо грати в щось що не подобається? Ти ж сам сказав що і гарних ігор багато.
Я став програмістом що б робити ігри, але так і не склалося, бабки перемогли мрію. Але грати не перестав, але граю не багато і в щось цікаве для мене.
Як програміст програмісту, не відмовляйся від мрії. Звісно, я не є програмістом ігрового різновиду, але я ніколи не відмовлюся витратити трохи вечірнього часу чи вихідний на програмування невеличкої гри. Мені важко передати ті позитивні емоції коли набір стрічок коду перетворюється на працюючу механіку, або коли вискакує баг неясно звідки. Бачити, як ідея яку ти заклав спочатку отримує форму, нехай і простеньку. Звісно це не заважає читати книги чи грати в ігри, але це допомагає лишатися завжди в гарному настрої (якщо не згадувати про політику та війну). Власне я навіть проводив турнірчик на своїй бакалаврській (мій простенькій ШІ, на моїй грі версії 3.5 виграв хорошу оцінку)
@@ЮрійУшинський я не відмовився і потрохи копаю Unreal Engine з того часу як він став відкритим, але повністю перекинутися все не виходить :(
@@ЮрійУшинський я не відмовляюсь! Потихеньку розбираюсь з Unreal Engine з того часу як він став відкритий. Але повністю перемкнутися важко і в загалі не впевнений що йти працювати в Game Dev студію принесе більше задоволення чим те що я зараз роблю.
@@ЮрійУшинський я і не відмовляюсь і розбираюсь потихеньку з Unreal Engen ще з того моменту як він став відкритим, але повністю перемкнутися важко. Хоча я не впевнений що робота в ігровій студії пронесе більше задоволення чим те що я зараз роблю :(
Є такі типи маніпуляції в іграх : вайфу ( східна інтерпретація а не західна ), ВВГ ( відчуття власної гідносі , ті ж ранги в колді і профі в танках з 10K 4S 1D) , азарт ( і це не тільки гача , лутбокси і казино а і ще екстракт шутери по типу таркова чи тундри ) , косметика ( не зло і не добро ) , плай ту він ( скіни з бустом урона на 400% урона ) та суспільна ( друзі , клани , армади і тп бо так сбільшується шанси що геймер Х почне донатити ) .
А для альтернативно розумних можна пояснити - про який блогерів говориться? Я так розумію, що про конкретних, але не пригадую такого......
ІХВТ геймс
Автор трохи не правильно розуміє warframe, те що грендель прайм скоро стане тимчасово недоступним це звичайна ігрова інформація. Він стає недоступним не стільки для покупки як для фарма його частин. Це більше не для того щоб його купили а щоб ціна на нього серед гравців виросла(в warframe є ринки на яких гравці можуть обмінюватись праймовими частинами фреймів і зброї, так склалося що всі пришли до того що обміннюватись все буде в донатній валюті, через що якщо сильно захотіти то декілька днів можна заробити велику кількість донатної валюти без витрачання своїх коштів). І якщо ви коли небудь будете грати в warframe то запам'ятайте це гра про фарм і розробники це розуміють основне задоволення і 70 % контенту це фарм, і він тут зроблений дійсно гарно і не краде в тебе тонни часу. Якщо захочете уоли небудь зайти в цю гру то вступайте в клани і шукайте з ким би зіграти це зекономить вам ще більше часу.
Не купляйте в warframe речі в магазині це не принесе вам стільки задоволення як зібрати ресурси на креслення і створити їх особисто
Как иронично
Що за трек грає на початку відео?
Hades No escape
@@pinats228 дякую
Питання: що таке "Шарамон"?
думаю, поєднання слів "шара" і "покемон"...
@@volodymyrvozhik4864 без різниці що це , де це можна купити?
Яка тобі різниця? Головне що він з рожевим вухом. Унікальний! Купи)
це типу гри нагадують пермонажів смешариків в інтернеті є інфа
👍
28:49 і 17:42
ixlgbtsjw
А тема "колобораціонізму" як частина психологічна війна чи як спроба покращення власного добробуту приєднавшись до тої чи іньшої сторони, як нераціональний егоїзм. Тут у відеоіграх як прісний приклад є Fallout 4, чи приклад Енакіна Скайвокера який став Дартом Вейдером, або у фільмі 300 спартанців коли царя Леоніда зрадив тий потворний горбун за багацтво і.т.д.
Була в мене така біда, як ігровий перфекціонізм, але з досвідом я зрозумів, що не варто намагатися знайти щось цікаве у грі, котра не подобається. Повністю я від свого перфекціонізму не позбавився, та займаюся цим тільки в іграх, котрі ну дууууже сподобалися. Типу Відьмак 3, Кіберпанк 2077 чи от зараз в Балдурс Ґейт 3.
А стосовно ненависті, то в мене таке буває по відношенню до нових частин серії, яку я колись дуже любив (привіт Assassin's Creed), а зараз ці ігри мене засмучують та інколи злять.
Дякую за працю та творчість!
17:20 ні просто кінчається час купівлі набору за гроші а самого гренделя также можна самому скрафтити граючи в гру.
Грав в ДрагонсДогма и граю, дуже подобається. Азіатські ігри мають свій колорит, той самий Нір та Талес оф та Фіналка, а Талес оф Арайз всім рекомендую, гарно побудований сюжет з його "поворотами" , гарна взаємодія команди.
А щодо Відьмака3 він переоцінений, другий и перший нічим не гірше, а в деяких місцях і краще. А БГ3 скажемо так для гравців. які знайомі з ізометричними партійними іграми, особливо іграми в яких є редакція ДнД БГ3 нічого нового не пропонує, а гірше за все, що там 5-а редакція. До Маски Зрадника сюжет БГ3 не дотягує, як і до Пасфайндера. А сам БГ3 чогось трохи, але нагадує таку гру, теж в світі ЗК , але 4-ї редакції як Sword Coast Legends. SCL ругали за табір, як в ДАО, за сюжет і інше. Але БГ3 є теж за що ругати, мало класів і рас. Маючи на руках повні карти, вони ввели в гру лише драконичів, як нову расу, але драконичі були в Невервінтер Онлайн.
Про "службу за контрактом" не в бровь а в глаз) я когда дембельнулся с зсу в 2013 г то мне мозг тоже так мурыжили, а некоторые на это велись)
Дуже чекаю наступне відео, пане Рептилоїде. До того ж пишу коментар на підтримку цього чудового каналу.
Дякую за цікаве відео.
Коментар на підтримку відео та каналу.
🔥🔥🔥🔥🔥
Я дивлюся за Варфрейм тут вже писали, напишу й свого. Для мене це гра не про дофамінові вибухи, а про медитативний, при всій геймплейній швидкості, грінд, у деяких аспектах схожий на Borderlands 2, у ще деяких-на середньостатистичний Дьяблоїд. Справа у тому, що навіть коли ти вигріндив умовний фрейм, який давно хотів, на тому нічого не закінчується, і для використання його на повну треба прокачати/вкинути форму (скидає в нуль прокачку, але в перспективі дає більше місця під білд)/прокачати, повторити n разів, в кінці кінців забілдити, що бува гріндом навіть довшим за прокачку... Через це в моменті (в моєму, звісно, випадку) ти емоцій отримуєш досить небагато, але все ж приємно періодично заглянути в глобальний прогрес по акаунту, згадати пройдений шлях й кілька веселих історій пов'язаних з чимось конкретним. І саме як вбивалка часу гра працює ідеально. При всьому цьому, далеко не усе у грі ти можеш отримати за донат, а далеко не усе з того, що можеш, є сенс купляти. Те, що купляється напряму за реальні гроші, а не за платину (донатна валюта, але нею можна торгувати між гравцями на живому ринку) взагалі ніколи немає сенсу брати, саме через той-таки живий ринок. Для мене варф це той випадок, коли я періодично закидав копійчину у гру саме як подяку розробникам, а зовсім не через те, що мені реально було щось за той донат потрібне. До речі за головну замануху, якою є сюжет: в ті часи, коли починав я, він був закритий за рангом аккаунта, який, за рахунок специфічної прокачки, донатом не накрутиш, але можна пришвидшити процес за рахунок лампового ком'юніті (так зване таксі, в нюанси вдаватися не буду, але гроші/реси/тощо за те ніхто не бере). Зараз його від рангів відв'язали повністю, тому сюжетку можеш спокійно проскакати галопом, з усього одним пакосним гріндволом, який дійсно, можна пройти за донат (й до речі отримати той самий дофаміновий вибух, бо квест за ним сидить дуже класний), АЛЕ, як на мене, він призначений як раз для того, щоб ти не прийшов на контент після нього занадто рано. Особисто я був дуже радий, що його пройшов руками.
дяка