Радіо NV,дуже дякую,що покликали психолога.Зараз психологія дуже потрібна в нашій ситуації.Дуже,дуже дякую!Для себе-я сама собі барон Мюнхгаузен,сама за волосся тягну себе з болота.Самоконтроль.То ж дякую.Психологічний контроль допоміг мені в окупації,кукухою не поїхала.Працюю над собою.
Цікаво,але відео дуже затяжне,забирає багато часу,багато інформації,яку важко засвоїти в один момент,бо хочеться ще інших послухати,поділила на два дні.Дякую.
Дякую. Цікавий ефір. Все треба робити вчасно. Я після сильного стресу вигоріла, рік я була в надсильному стресі. Зараз в мене вигорання, мені що день що ніч різниці немає, емоцій взагалі немає. Я як пуста оболонка. Навіть син маленький не може в мені увімкнути бажання до життя.
Обов'язково знайдіть психотерапевта і йдіть у терапію. Мені такий стан дуже добре відомий. Я, на жаль, упустила момент після трагічної смерті старшого брата в 2006 році. Вперше пішла в терапію лише на початку цього року й розгрібати ці всі завали затяжного стресу неймовірно важко.
Радіо NV,дуже дякую,що покликали психолога.Зараз психологія дуже потрібна в нашій ситуації.Дуже,дуже дякую!Для себе-я сама собі барон Мюнхгаузен,сама за волосся тягну себе з болота.Самоконтроль.То ж дякую.Психологічний контроль допоміг мені в окупації,кукухою не поїхала.Працюю над собою.
Дякую Вам за ці цінні лекції- по суті, без води, з робочими порадами👍
Дякуємо вам,пане Роман!Дуже актуально на сьогоднішній момент!
Дякую за цікавий ефір!
Дякую за цей ефір ❤ Ваш ефір як додатковий камінчик щоб побудувати сходи до здорового усвідомленого способу життя у ці буремні часи!
Цікаво,але відео дуже затяжне,забирає багато часу,багато інформації,яку важко засвоїти в один момент,бо хочеться ще інших послухати,поділила на два дні.Дякую.
Дякую за ефір🤍
Дякую. Цікавий ефір. Все треба робити вчасно. Я після сильного стресу вигоріла, рік я була в надсильному стресі. Зараз в мене вигорання, мені що день що ніч різниці немає, емоцій взагалі немає. Я як пуста оболонка. Навіть син маленький не може в мені увімкнути бажання до життя.
Обов'язково знайдіть психотерапевта і йдіть у терапію. Мені такий стан дуже добре відомий. Я, на жаль, упустила момент після трагічної смерті старшого брата в 2006 році. Вперше пішла в терапію лише на початку цього року й розгрібати ці всі завали затяжного стресу неймовірно важко.