Коли навкруг гримить війна (Бурбела Наталія, вірш, 12.02.2023)
Вставка
- Опубліковано 13 лют 2023
- Коли навкруг гримить війна
І горе стукає з бідою,
Тремтить налякана душа -
Бог каже ніжно: "Я з тобою!"
Накрила смутку пелена,
І дні окутані журбою,
П'єм чашу болю ми до дна -
Бог поряд й каже:"Я з тобою!"
Спасають всі своє життя,
Яке розгромлене війною,
І там, де віри вже нема,
Бог потішає: "Я з тобою!"
І хоч погаснуть ліхтарі,
Заслонить горе все собою,
Бог прийде в будень, й в вихідні
Сказати:"Ось Я тут з тобою!"
Бог не купив на перший рейс
Білет, щоб в засвіти помчатись.
І милість не сховав у кейс,
Щоб нам всього і всіх боятись.
Він залишився з нами тут,
Розпакував Свої валізи,
Бо знав, до Нього ті прийдуть,
Хто не устиг купити візи,
У безтурботне майбуття.
Хто понадіявся на гроші,
А повернуло так життя,
Що тільки з Богом дні хороші.
Любов й безмежне співчуття
Лишили Бога в Україні.
Він нам продовжує життя,
Бо ми для Нього дуже цінні!
І дістає з Своїх валіз
Господь для нас безмежну щирість,
Нам Свій підписує ленд-ліз,
Якому назва Божа милість!
Спускається в сирий підвал,
Де люди збилися юрбою,
Грозить від вибуху обвал,
А Бог шепоче:"Я з тобою!"
Бог йде в окопи до солдат,
Щоб надихнути їх снагою,
Щоб роту вберегти від втрат,
Щоби прикрити їх Собою.
Несе бабусі, що пройшла
Голодомор, колгоспну ланку
Тепла дещицю, бо ж вона
Сидить на обгорілім ганку
Сама самісінька. Ніхто
Серед руїн її не знайде.
Що вижила - не повезло,
Це милість Божа, друзі, знайте.
Бог там, де траурний похід,
А в нім батьки, вкриті журбою,
Лиш в Бога є до них підхід
Сказати:"Ось я тут з тобою!"
Бере на руки тих дітей,
Що залишилися без тата,
А в мами сльози ллють з очей,
Бо до всього згоріла й хата.
А люди остронь пройдуть,
Хитнувши скрушно головою,
Та Бог, що знає сліз тих суть,
Говорить їм:" Я тут з тобою!"
Він не запізнитися туди,
Де лікар в мерехтінні свічки
Шепоче раненим: "Живи!"
А Бог, немов ковток водички,
Дає йому знання і сил,
Щоб з смертю міг повоювати,
А Сам спішить туди, в той тил,
Де люди зібрані благати
Про милість в щирих молитвах.
Хоч віра й рушиться з журбою.
Бог бачить сльози в їх очах
І запевняє: "Я з тобою!"
І хоч дрижить наша земля,
Напившись крові, сліз і болю,
Тривожні звістки йдуть здаля
З тих прифронтових ліній бою,
Душа тремтить від сум'яття,
Ніде немає їй спокою,
Важливо чути нам слова:
"Дитя, не бійся - Я з тобою!"
Бог говорив оці слова
Завжди до тих, хто вірить в Нього!
Дарма, що так гримить війна,
В життя вриваються тривоги,
І ворог страшить звідусіль,
Бере у хід всіляку зброю.
Нас знищити - це його ціль,
Та каже Бог:"Я із тобою!"
Той Бог, що вивів юнаків
З огненної страшної печі,
Що замикає пащі львів
І що нема такої речі,
Що б не корилася Йому:
Сказав - і скеля дала воду,
Все підкоряється Йому,
Бо Він один ту має владу,
Щоб заховати в хмарі дощ,
Сказати сонцю - зупинися!
В цих канонадах бомботрощ,
Коли всі сили зла взялися,
Щоб наступом на нас іти,
Розбити віри і надію,
Нам біль і смуток принести
І зруйнувати твою мрію,
Ти пам'ятай - є добрий Бог,
Що полюбив тебе без міри.
Він в вирі горя і тривог,
Коли втрачаєш свої сили,
Спішить до тебе, де ти є:
В лікарні, дома, сам з журбою,
Схиляє Він Своє лице,
Щоби сказати: "Я з тобою!"
Тому, душе, якщо болить
Тобі за край свій, що в руїнах,
Образа у душі кипить,
Чи стихла пісня солов'їна
І потемніли раптом дні,
І сил нема, щоб жити далі,
Жевріє віра десь на дні,
Твою надію рвуть печалі,
Спинись і очі підійми
Крізь біль і горе в небо синє,
Твій погляд, вимитий слізьми,
Небесний Батько зрозуміє
І схилиться до твоїх ран,
Бинтом любові перев'яже,
Розвіє той журби туман,
До серця зраненого скаже:
"Не бійся, дороге дитя!
Не бійся, бо я тут з тобою!"
Яка би не була журба,
Її розділить Він з тобою.
А як додому вже прийдем,
Будем від бід відпочивати,
Ціну простих тих слів збагнем,
Що помагали нам долати
Тернисту стежку в рідний дім.
Тому у вирі неспокою
Дай Боже чути голос Твій:
"Дитя, не бійся - Я з тобою!"
Оксана Гудзь
❤😢
Наталочка дякую за такий чудовий вірш!
Слава Богу! Спасибо, доченька!
Рясних Божих благословінь та Щедрої Божої ласки!🙏
Чи можна слова? Дякую
Добавлено в описі