Вшанування пам'яті о.Андрія Бандери - батька Провідника ОУН Степана Бандери

В Меморіальному музеї-садибі родини Бандерів відбулася низка заходів по вшануванню славної пам'яті Андрія Бандери - батька Провідника ОУН Степана Бандери,. В рамках заходів пройшла презентація бібліографічного покажчика публікації про о.Андрія Бандеру.
Добрий друг музею Володимир Ханас - український історик, краєзнавець, педагог, публіцист, громадський діяч, член Національної спілки журналістів України, начальник управління культури та розвитку туризму Дрогобицької міської ради - привіз стрийським музейникам ряд подарунків: літературу про родину Бандерів, зокрема нововиданий бібліографічний покажчик видань про отця Андрія Бандеру, а також портрет о.Андрія Бандери в однострої військового капелана Української Галицької Армії. Пасічники Галичини товариства "Підгір'я" долучилися до фінансування картини., адже отець Андрій Бандера теж був потужним пасічником і мав більше як 120 вуликів.
До речі на заході був присутній представник Дрогобицького міськрайонного товариства пасічників "Підгір'я" Микола Бойко.
Автор картини - український художник з Києва Володимир Ребров.Перші картини Володимир Ребров створив ще на початку широкомасштабного вторгнення, під звуки сирен, перебуваючи в укритті під час обстрілів, коли гнів і розпач переповнювали українців. Прямуючи у сховище, він захопив із собою лише олівець і блокнот, як рятівний круг. Нині в доробку Володимира Реброва понад 200 робіт. Графічні малюнки стали своєрідним творчим щоденником, на яких збережена вся хронологія війни. Війни, яку її побачив та відчув художник.
Володимир взяв до рук зброю, якою володіє найкраще. Весь цей час він писав картини. Вони поширювалися мережею й стали частиною нашого опору.
На замовлення дрогобичан художник створив портрет о. Андрія Бандери, користуючись його найякіснішими світлинами, представленими паном Володимиром Ханасом. Як каже сам художник кольори зараз не на часі, його роботи графічні - олівцем, дуже рідко коли робить акценти легкими блідими барвами, як і на згадуваному портреті, де фіолетовим відтінком відзначені лампаси на рукавах однострою. До речі це символічно, бо фіолетовий колір означав приналежність до духовних осіб.
Ряд видань подаровано і центральній міській бібліотеці імені Маркіяна Шашкевича.
Довідково: о.Андрій Бандера - священик УГКЦ, капелан українського війська, батько Степана Бандери, культурно-громадський діяч, член Наукового товариства Тараса Шевченка (1882-1941), провадив активну громадську та просвітню працю. Він закінчив Стрийську гімназію та богословський факультет Львівського університету.
На всіх парафіях селяни згадували отця Андрія Бандеру як винятково чуйного та жертовного священника.
У 1940 р. підпільники ОУН на прохання Степана Бандери декілька разів переконували о.Андрія з родиною переправити до Мюнхена, проте священник свідомо відхиляв усі пропозиції, мотивуючи: "Що буде моїй громаді, то буде зі мною.".
"Отець Андрій Бандера, хоч рано овдовів, зумів виховати сімох дітей, дати їм добру освіту: чотири сини і троє доньок були членами національно-культурних і виховних організацій, а згодом і діячами націоналістичного підпілля. Сам Андрій Михайлович був активним учасником становлення Західно-Української Народної Республіки, згодом капеланом Української Галицької Армії, діячем цілого ряду громадських установ.
Після окупації СРСР Західної України, він не міг не потрапити у поле зору радянських спецслужб.
В ніч з 22 на 23 травня 1941 року був заарештований як батько "руководителя краковского центра ОУН Степана Андреевича Бандери". Спочатку перебував у Станіславській тюрмі, а згодом його перевезли до Києва.
8 липня 1941 року, після так званого "суду", засуджений до смертної кари. Через кілька днів отця Андрія розстріляли.
Жодної інформації про місце його поховання не відомо. Ймовірно, він знайшов останній спочинок у Биківні, де протягом 1937-1941 років ховали розстріляних НКВД у Києві.
8 листопада 1992 року Андрій Бандера був реабілітований.