Дем'ян Шиян День пам'яті та примирення

Сьогодні в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. День, який мільйони людей так чекали 6 років і 1 день, з 1939 по 1945 роки. 78 років тому Німеччина підписала акт про капітуляцію. І здавалось, начебто світ тільки нещодавно оготовався від жахіть, які були скоєні нацистами. Скільки фільмів було знято і книг написано, де були в трагічних фарбах змальовані зламані долі людей через Другу світову війну. І от, у 21 столітті ми знову зіткнулися з геноцидом цілої нації. Сильної та непереможної нації українців. І знову у війні переважають всі ті ж методи- терор, біль та смерть. Ракети, які на нас запускають наші вороги, не розрізняють чи це немовля, чи це військовий об’єкт. І наша перемога буде гіркою, хоч і такою довгоочікуваною, бо кожен наш захисник і захисниця - це скарб.
А ще сьогодні весь світ відзначає день пам’яті та примирення. Світ вшановує пам’ять загинувших, зниклих безвісти та скалічених людей, внаслідок Другої світової війни. В цей день треба переосмислити події минулого та підсумувати ті жахливі наслідки, які були спричинені нацистами. А ще в цей день робиться акцент на примирені. І тут, особисто в мене, виникає порожнеча ( протиріччя?). Я не знаю, скільки часу має пройти, аби я забув звук сирен. І чи взагалі я його колись забуду? А чи забуду я звуки вибухів?Чи забуду я колись зруйновані будинки, які я бачив в Ірпені та Бучі? Чи забуду я обличчя наших воїнів, які віддали своє життя за Україну? Ні, не забуду! Я не зможу це забути і пробачити нашому ворогові? Я точно знаю, що після нашої перемоги, ніколи знову не допустити нової війни. Ніколи знову!

[@dmitrykiselev8477]

Героєм слава. Скоріше б закінчився весь цей кошмар