Дуже дякую, Маестро Максиме! Дуже корисна праця та відеоролик, яких не дуже багато. Хоча маю декілька зауважень. А то й пропозицій. 1. "На бурт" в літературі називається спосіб звуковидобування, коли звукове віконце напівприкривається губою. Відноситься суто до сопілок, де це віконце присутнє. В сучасних сопілках додається невеличкий дерев'яний кавалек на двох дротинках, що напівприкриває звуковий отвір. Виконування мелодії з голосом-бурдоном - це зовсім інша справа. Було б цікаво ще "розщепити" голос в октаву, як в горловому співі. Хоча для України це зовсім не притаманний прийом. 2. Дримба - не ідіофон, бо в ідіофоні коливається незакріплене тіло. "Щипковий" - таки так, але це спосіб звуковидобування. Не маючий відношення до самого джерела звука. В своїй Класифікації впевнено відношу дримбу до ламелофонів, де джерело звука - язичок. Тоді родинні інструменти - цанци-калімби, гобой-фагот-кларнет, годинникові куранти, музичні шкатулки, акордеони, тощо. Щипкові-ударні-духові-пневматичні, але - "язичкофони". 3. Дримба з довгим хвостиком, скоріше за все, індійський мурчанг (мурсанг, мурсінга, тощо). Якісь дримби - типові маультроммелі (нім.), або брумайзени (австр.). Взагалі різновидів дримб я нарахував десь третину тисячі. Українськи дримби трохи відрізняються характерною формою. "Старовинну" прийнято називати варганом, бо саме такої форми їх виробляли. 4. А ще молдавський най називають "мускал". Цікава назва. Бо наїв - багато у різних народів. 5. Бансурі-бансрі-вену-венугопал-муралі-муралідха тощо (інд.). Стосовно української флейти зустрічав назву траверса. У Хоткевича - флейтраверс. 6. Хотілося б почути про "монтелев". Назву чув, а що це таке - не знаю. У Хоткевича - просто подвійна флейта, без уточнень. 7. В захваті від співу! Браво, Маестро! Чудові "музичні ілюстрації". 8. Героям - слава!
Дякую за більш розлогу інформацію. Коротко про це сказав у відео. Так а де ж зауваження?))) Щодо гри на бурт ( голосом співають мелодію) і бурдоном ( тримають один звук голосом) і опускання віконечка свисткового пристрою до підборіддя як в Румунії, Молдові та на Балканах теж називають з буртом. Але ми говоримо про наші інструменти, тому так. Щодо монтелєва...То тут те саме... Одні вважають, що це низька за тембром джоломига, а інші низька або звичайна денцівка.
@@berezhnyuk, ламелофони - це язичкофони, де один кінець заміцнений в твердому тілі. Тоді як ідіофони - самозвучащі, тобто не заміцнені на "масі". Це - гонги, дзвони, вібрафони-ксилофони-маримби, челеста, трикутник, рейка, тарілки тощо. Для доказу - заміцніть колокол за його вухо, на якому він підвішен. Одразу заглухне. Так само, як і язичок, незаміцнений своїм кінцем. Абсолютно різна природа походження звука. Включаючи математичні формули. До речі, камертон, заміцнений в лещатах, одразу затухне. Це мене здивувало, бо - два язички! А дарма! Це усоього лише подвійний ідіофон.
@@berezhnyuk, в музичній ілюстрації голос якраз лунав на одній ноті, що і є бурдоном. Як на релі, дуді (яка також ще мішок або пузир). Про різні трактування "бурта" сперечатися не буду.
І ще трохи. Дякую за відповіді. Важко знайти такого ж "божевільного" співбесідника. В двох словах про мою Класифікацію. Поділив усі звуковідобувачі на 6 груп по джерелу звука. Аерофони, ідіофони, ламелофони, хордофони, мембранофони, діафрагмофони. Все! Більше не знайшов. По звуковидобуванню: повітрям (вільні, пневматичні, духові), фрікційні (смичком, пальцем, тасьмою тощо), ударні (чим завгодно), щипкові (плюс плекторні). Сюди входить майже все різномаїття звуковидобування. Включаючи співочий голос, також співи птахів та звірів, все інше, що ми чуємо. Окрім електричних інструментів, бо усі вони - мембранофони (гучномовці та навушники). Лише додам, що не було потреби винаходити термінологію. Усе вже давно є. Дякую за увагу! Успіхів!
Paldies par video, ļoti laba iepazīšanās ar ukraiņu tautas instrumentiem!
Дуже талановитий-крутий музикант)
Дуже цікаво було подивитись та послухати. Побільше б таких відео
Дякую за цікавезне відео!
Дякую тобі! Про Українськи поперечки перший раз в житті почув!
Макс дуже круто 👍🏼 навчі грати ) скоріше вже зібратись и пограти в футбол 😉
Дякую! Навчу, як захочеш)) Скоро побігаєм у футбол!🤗
Дуже дякую, Маестро Максиме! Дуже корисна праця та відеоролик, яких не дуже багато. Хоча маю декілька зауважень. А то й пропозицій.
1. "На бурт" в літературі називається спосіб звуковидобування, коли звукове віконце напівприкривається губою. Відноситься суто до сопілок, де це віконце присутнє. В сучасних сопілках додається невеличкий дерев'яний кавалек на двох дротинках, що напівприкриває звуковий отвір. Виконування мелодії з голосом-бурдоном - це зовсім інша справа. Було б цікаво ще "розщепити" голос в октаву, як в горловому співі. Хоча для України це зовсім не притаманний прийом.
2. Дримба - не ідіофон, бо в ідіофоні коливається незакріплене тіло. "Щипковий" - таки так, але це спосіб звуковидобування. Не маючий відношення до самого джерела звука. В своїй Класифікації впевнено відношу дримбу до ламелофонів, де джерело звука - язичок. Тоді родинні інструменти - цанци-калімби, гобой-фагот-кларнет, годинникові куранти, музичні шкатулки, акордеони, тощо. Щипкові-ударні-духові-пневматичні, але - "язичкофони".
3. Дримба з довгим хвостиком, скоріше за все, індійський мурчанг (мурсанг, мурсінга, тощо). Якісь дримби - типові маультроммелі (нім.), або брумайзени (австр.). Взагалі різновидів дримб я нарахував десь третину тисячі. Українськи дримби трохи відрізняються характерною формою. "Старовинну" прийнято називати варганом, бо саме такої форми їх виробляли.
4. А ще молдавський най називають "мускал". Цікава назва. Бо наїв - багато у різних народів.
5. Бансурі-бансрі-вену-венугопал-муралі-муралідха тощо (інд.). Стосовно української флейти зустрічав назву траверса. У Хоткевича - флейтраверс.
6. Хотілося б почути про "монтелев". Назву чув, а що це таке - не знаю. У Хоткевича - просто подвійна флейта, без уточнень.
7. В захваті від співу! Браво, Маестро! Чудові "музичні ілюстрації".
8. Героям - слава!
Дякую за більш розлогу інформацію. Коротко про це сказав у відео. Так а де ж зауваження?))) Щодо гри на бурт ( голосом співають мелодію) і бурдоном ( тримають один звук голосом) і опускання віконечка свисткового пристрою до підборіддя як в Румунії, Молдові та на Балканах теж називають з буртом. Але ми говоримо про наші інструменти, тому так. Щодо монтелєва...То тут те саме... Одні вважають, що це низька за тембром джоломига, а інші низька або звичайна денцівка.
Щодо дримби.... Це щипковий ідіофон, що і являється ламелофоном. Ламелі - лат. "металева пластинка".
@@berezhnyuk, ламелофони - це язичкофони, де один кінець заміцнений в твердому тілі. Тоді як ідіофони - самозвучащі, тобто не заміцнені на "масі". Це - гонги, дзвони, вібрафони-ксилофони-маримби, челеста, трикутник, рейка, тарілки тощо. Для доказу - заміцніть колокол за його вухо, на якому він підвішен. Одразу заглухне. Так само, як і язичок, незаміцнений своїм кінцем. Абсолютно різна природа походження звука. Включаючи математичні формули. До речі, камертон, заміцнений в лещатах, одразу затухне. Це мене здивувало, бо - два язички! А дарма! Це усоього лише подвійний ідіофон.
@@berezhnyuk, в музичній ілюстрації голос якраз лунав на одній ноті, що і є бурдоном. Як на релі, дуді (яка також ще мішок або пузир). Про різні трактування "бурта" сперечатися не буду.
І ще трохи. Дякую за відповіді. Важко знайти такого ж "божевільного" співбесідника. В двох словах про мою Класифікацію. Поділив усі звуковідобувачі на 6 груп по джерелу звука. Аерофони, ідіофони, ламелофони, хордофони, мембранофони, діафрагмофони. Все! Більше не знайшов.
По звуковидобуванню: повітрям (вільні, пневматичні, духові), фрікційні (смичком, пальцем, тасьмою тощо), ударні (чим завгодно), щипкові (плюс плекторні). Сюди входить майже все різномаїття звуковидобування. Включаючи співочий голос, також співи птахів та звірів, все інше, що ми чуємо. Окрім електричних інструментів, бо усі вони - мембранофони (гучномовці та навушники).
Лише додам, що не було потреби винаходити термінологію. Усе вже давно є.
Дякую за увагу! Успіхів!
Вау
Підписавсь!